ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.07.01 13:52
Чорт і чортзна-що
Хоч було вже пізно,
В крайню хату до ворожки
Якось Чорт заскочив:
«Розкажи, люба небого,
Тільки правду щиру,
Що говорять тут про Бога
І про мене, звісно?
Прокляли, мабуть, обох

Віктор Кучерук
2025.07.01 12:27
* * *
Далеч безкрая синіє, як море,
Мліючи тихо в принаднім теплі, –
Жайвір щебече здіймаючись вгору
І замовкає, торкнувшись землі.
Змірюю поглядом світле безмежжя,
Хоч не збираюся в інші краї, –
Подуви вітру привітно бентежать
Ними ж оголені груди мої

Світлана Пирогова
2025.07.01 10:14
Дерево душі
Густішає, солодшає повітря,
немов саме говорить літо,
пахуча розквітає липа.
- Це дерево душі, - шепоче вітер.
Цілюща магія, любов і ніжність,
бо до землі торкнулась Лада,
і все в цім дереві до ладу:
деревина легка і цвіту цінність.

С М
2025.07.01 09:09
Салатові дні знову тут (Procol Harum)
Заявишся опівночі і мовиш ‘Ніч не видно’
Бо через тебе я засліп, і я боюся світла
Кажу тобі, що я сліпий, а ти показуєш мені
Браслети, що я оплатив давно

Назовні усміхаюсь, але на серці холод
Хоч кажеш, ти є поруч, я знаю щось не то

Тетяна Левицька
2025.07.01 08:05
Вертоград
Двічі не ввйдеш в рай,
у вертоград* розкішний,
бо не тобі в розмай
кров'ю писала вірші.
Небо і два крила –
в сонячному катрені,
ДНК уплела
в райдужні гобелени.

Борис Костиря
2025.06.30 21:47
Аритмія
Аритмія в думках, аритмія у вірші.
Ми шукаємо ритми, що розламують ніші.

Ми шукаємо сенсу у грудах каміння.
У стихії шукаємо знаків творіння.

У безликості прагнем побачить обличчя.
І порядок у хаосі, в темряві - свічі.

Козак Дума
2025.06.30 10:42
Червневий смак
Смакую червня спілий день останній
раюючи, бо завтра утече,
а з абрикос медових спозарання
гарячий липень пироги спече.

Посушить стиглі яблука і груші
на бурштиново-запашний узвар,
задухмяніє пелюстками ружі

Богдан Манюк
2025.06.30 09:12
По той бік Золотої Липи
Частина друга Жовч і кров 1930 рік Потяг Львів-Підгайці на кінцеву станцію прибув із запізненням. Пасажир у білому костюмі та капелюсі упродовж усієї мандрівки звертав увагу на підрозділи польських військових, які й затримували рух потягу, сідаючи в

Тетяна Левицька
2025.06.30 08:21
Рідна хата
На подвір'ї, біля хати,
в кропиві та бузині
дозрівають пелехаті
чорнобривці запашні.

На порозі чорний вужик
примостився спочивать.
Квітнуть мальви, маки, ружі —

Віктор Кучерук
2025.06.30 05:48
* * *
Закохані до згуби
Лише в своїх дружин, –
Дбайливі однолюби
Додому йдуть з гостин.
Хоч ген затишна гавань,
А тут – низенький тин, –
Наліво, чи направо,
Не зверне ні один.

Володимир Бойко
2025.06.29 23:49
Сопух
Банальна думка – як воно
Зріднилось з путіним лайно.
І як воно – смердючі дні
Вовтузитися у лайні.

Відомі істини прості –
З лайном поріднені глисти.
І путін теж – огидний глист,

Юрій Левченко
2025.06.29 23:25
VV
Мій мозок розчленився на клітини,
у кожній - ти ... в нейронах і аксонах
той погляд ще невинної дитини,
та пристрасть у найпотаємних зонах.
Мов не живу без цього всі ці ночі,
розірваних думок збираю зграю,
і розумію, що напевно хочу
тебе і жити,

Борис Костиря
2025.06.29 22:01
Трава
Безконечно росте трава,
Невідчутна і ледь жива.

І траві цій ніщо не указ,
Вона дивиться в нас і про нас.

Ця трава - ніби вічне зерно,
Що проб'є асфальт все одно.

С М
2025.06.29 17:16
Альбукерке (Neil Young)
Санта Фе, кажуть, десь у ста милях, по шосе
Я маю час на кілька чарок й автопрокат
У Альбукерке

Знову мчав я край доріг, самоти я шукав, як міг
Незалежності від сцен і глядачів
У Альбукерке

Євген Федчук
2025.06.29 14:18
Чому в деяких людей душа гнила
Утішає мати доню: - Ну, що знову сталось?
Мабуть, що від того зятя клятого дісталось?
А та плаче: - Справді, клятий! Він мене покинув!
Не поглянув, що у мене на руках дитина!
- Треба ж було добре, доню ще тоді дивитись,
То не довелось би нині тобі і

Іван Потьомкін
2025.06.29 12:07
Сарасате й "Наспіви циганські"
Заграйте, Маестро Перельмане ,
Щось із Сарасате .
А поки ви настроюєте скрипку,
Оповім, як довелось почуть про вас уперше.
...За обідом, який завжди передував уроку,
Учителька івриту у диптиху про Гріга
Порадила змінити Швейцера на Перельмана.
Я зн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Проза):

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12

Богдан Архіпов
2024.12.24

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олександр Сушко (1969) / Проза

 Нічний бій
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2019-01-11 04:31:37
Переглядів сторінки твору 6403
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.065 / 5.5  (4.963 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 5.064 / 5.5  (4.965 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.772
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.04.20 10:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2019-01-11 19:12:47 ]
Мвйстерно й вірогідно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-01-11 22:54:49 ]
Хоч раз в житті послухав Чорногуза, надрукував прозу свою. От уже й поважні люди хвалять, а не лають! Може, тепер до тебе дійшло, нарешті, що не через пиху й зверхність тобі щось радять чи критикують друзі, а з бажанням допомогти, шлях вказати? Проза - це твоє, а поезію ти ПРОЗАЇЗУЄШ, опускаєш до рівня прози і маєш через це купу неприємностей. Невже краще бути "поетом"-асенізатором, упирем, пугалом усього сайту, ніж цікавим, поважним талановитим прозаїком?! Чи це дійшло на один раз? В наступних публікаціях буде те саме?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-01-12 17:03:18 ]
Чом би й ні? Я ж розумію, що проза - теж штука серйозна. Нахрапом не візьмеш, бо потрібен і досвід, і почуття гармонії і дуже багато праці. Але і поезія є хороша. І немало. Ось книжку упорядкував. Було 800 творів, потім. 600, потім, 400, а нині 200. Усі віршики-веселуни пішли на поличку. А от для серйозної літератури не годяться.
У кожного митцця є твори, які тільки з великою натяжкою можна назвати поезією. А інколи взагалі не можна назвати. Тарас Шевченко писав віршовану прозу і особливо на тому не заморочувався. За це ми його любимо і поважаємо.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2019-01-12 00:11:50 ]
Нагадало мені, за сюжетом: "А зори здесь тихие..."
Забракувало, за сюжетом, відповідно – подробиць... Адже подробиці мають велику силу у розкритті найважливіших рис характеру.
Взагалі, до прози ставлюсь із неменшою повагою, аніж до поезії – адже вона також потребує неменшого натхнення, що й витворює й цілісність сюжету, й переконливість у деталях!..
Сподіваюсь, що мій коментар у достатній мірі виважений та незаангажований!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-01-12 17:05:38 ]
Розумію. Навмисно йшов на стислу форму. Інколи сухість шкодить. Інколи навпаки -0 потрібна. Твір трохи відлежитьсчя, остигне і потім усе поправиться.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-01-12 15:18:21 ]
Перед написанням прози варто прочитати: "Сто років самотності", "Жінка в пісках", "Микола Джеря"...
Якщо проза скидається на розповідь під каву...чай...то це не літературний твір, а житечний спогад.
Думала зробити клона...та написати під нікнеймом, а вирішила чесною лишитися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-01-12 17:11:40 ]
Вам і досі увижаються клони? Біда. Я знаю хто такий Василь Василенко. Колись він розкриється. Але про це казати не маю права, оскільки дав слово. А моє слово чогось таки важить, бо не вивалюю у приват переписку з друзями.
А стосовно того, що мені треба читати перш ніж писати прозу - якось і сам розберуся, повірте. Перші публікації мною були здійснені в 1994-му році. За які і досі не соромно. Тому такий-сякий досвід є. Були надруковані і повість, і оповідання. І не в захалявних виданнях, а в серйозних. Тому Ваше побажання виглядає трохи дивним. Я ж у цій справі не молодий опецьок, який уперше поклав перед собою листочок паперу.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-01-12 18:18:18 ]
Коли свій текст доводиться захищати... а читати нічого, бо це начерк, шкіц, не більше, то варто дослухатися до порад і увиразнити. Лише амбіції заважають порівняти своєї і колоритно виписане чуже.
Мовчання золото.
Тому ліпше мовчати, хай текст оцінять інші.
Нічого мені не ввижається, я написала, що клонів не завела.
Дивне те, що автор не бачить тексту, не творить панорами. Написав і самозаспокоївся.
Запитайте, хай напишуть інші свою думку.
Для мене це шкіц. Не можу наповнити чужого, самі попрацюйте, он Ереміт натякає на таке ж. Ми з ним не друзі, тому вірити можна. Сякий-такий це ж не ... для серйозного письмака. Доброзичливо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-01-12 18:25:26 ]
«Писати насправді дуже просто. Ти просто сідаєш перед друкарською машинкою і починаєш спливати кров'ю». Ернест Хемінгуей.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-01-12 19:09:22 ]
Може Ернест Хемінгвей і спливав кров'ю, не знаю. Я до такого глупства ще не дійшов. З розумом треба писати, Та й я вже у такому віці, що цитування авторитетів на мене вже не справляє враження. Якась дитячість, їй Богу.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Панас Панасович (Л.П./М.К.) [ 2019-01-13 07:41:19 ]
Бродить привід по ПееМу привід - Василенка! (Він же Сушко, він же....)! Ржу нємагу!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-01-13 08:17:16 ]
І справді, привиддя множиться. І стає лячно. До дрижаків.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2019-01-14 18:33:50 ]
Коротко проаналізуємо бій.Хто командир взводу?Сержант?На таку подію?Що робило вище командування у цей час?Далі.Завдання-охорона мосту чи створення лініі фронту у лісі,ландшафт якого щорічно змінюється від паводків(як це?)Втрати в обороні,класика 3 до 1(людей більш ніж вдосталь)Далі.Де і головне,навіщо в операціі затримання озброєних перепитих людей рились окопи?У лісі?А міст як?Біля мосту?Як рити окопи в асфальті і бетоні?Далі.Чому не було секретів на боці,звідки мав відбутись напад?Далі.Хто керував власне боєм(як його взагалі могли допустить при рівному співвідношенні сил?Хайнявши вигідні позиціі, кідька стрільців роблять міст не прохідним для піхоти.Далі. Як ліс міг бути освітлений кількома сигаретами в кулачку,чи навіть ні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-01-14 21:57:08 ]
Друже мій! Я служив у тому взводі. Ти знаєш, що началником караулу може заступити тільки офіцер. У виключному випадку прапорщик. А в нас був такий бардак, що заступали сержанти взводу охорони. Доводилося ходити по 5-7 разів поспіль в наряди, оскільки людей просто не вистачало. За 90 днів довелося сходити начальником караулу 63 рази. Про яку дисципліну може тут іти мова? Ми приходили в казарму і не здаючи зброї лягали спати на кілька годин, а потім виймали автомати з-під матраців і знову заступали на чергування. У мене банально не вистачало часу щогодини відкривати зброярню та видавати чи приймати зброю. Тому я цього і не робив. І ніхто не робив. Почистили автомати після стрільб - і на плече на тиждень.
Уночі сигарети видно дуже добре. Особливо немісячної пори. за кілометр. А якщо міст нависає над територією, то де б ти не заховався - скізь місцина прострілюється. І ті сигаретні вогники в цьому випадку - це як маяк - стріляй не промахнешся.
Якби ти бачив той міст одразу зрозумів би, що його захищати не можна було. Краще замінувати і відійти на безпечну відстань аби прострілювася добре. А так - суцільна мертва зона. Друже, не ятри рани.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2019-01-14 18:43:21 ]
Як велося командування?Раціі,світлові сигнали ліхтариками?Звідки у бандитів гранати?Як я розумію з ситуаціі,командир не командував ніяк,ситуацією не володів,проте відслідковував у темряві під час швидкоплинного бою, як і як саме вмирали цого підлеглі,а тоді здуру чомусь кинувся у темряву зі штикножем(навіщо???Кого в темряві хотів на мангал надіть?Чи тікав,заргументувавши,що пішов у рукопашну?)))На ранок,важкопоранений,ще мав опізнувати своіх вбитих солдатів(більше іх ніхто не знав?Його відпустили санітари,замість того,щоб до госпіталю везти?) Постпитання-як було покарано керівництво,по які щаблі включно,що допустили оцей бардак??? Не маю слів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2019-01-14 18:43:22 ]
Як велося командування?Раціі,світлові сигнали ліхтариками?Звідки у бандитів гранати?Як я розумію з ситуаціі,командир не командував ніяк,ситуацією не володів,проте відслідковував у темряві під час швидкоплинного бою, як і як саме вмирали цого підлеглі,а тоді здуру чомусь кинувся у темряву зі штикножем(навіщо???Кого в темряві хотів на мангал надіть?Чи тікав,заргументувавши,що пішов у рукопашну?)))На ранок,важкопоранений,ще мав опізнувати своіх вбитих солдатів(більше іх ніхто не знав?Його відпустили санітари,замість того,щоб до госпіталю везти?) Постпитання-як було покарано керівництво,по які щаблі включно,що допустили оцей бардак??? Не маю слів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2019-01-14 18:53:03 ]
Вибачаюсь,пишу з тел,у дорозі,можливі одруківки


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-01-14 19:07:14 ]
...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2019-01-15 02:50:37 ]
Сашо)))Міст підривати ніхто команди не дав ніколи.Бо міст є народне добро,і це не Велика вітчизняна.Та й тоді підірвати міст справа підривників,а не караульноі служби,це складна справа.Далі.Рити чомусь ЗА мостом окопи?Що,мали танки йти?Тоді окопи повного профілю. Шанцевий інструмент де взяли? І,підкреслю,ЗА мостом лише у випадку,що міст дозволено втратити.Інакше-лише перед ним.Далі.Скільки часу займає відриття окопу?Перед тим при створенні укріпрайону(нащо???) має бути загальний план оборони.Далі.гаразд сигарети видно(ні хріна іх за км не видно,хіба в бінокль при уважному спостереженні)То й добре.Завдання яке?(в оповіданні) не пустити на протилежний берег,так?То побачать і не пройдуть самі.Себто завдання виконане.Інша справа-як це-не мати секретів на тому березі?А-Стій,хто йде?А раптом просто люди ййдуть?До того ж справа уночі була?То що,усіх підряд косити?А може,то допомога вам надійшла?Далі.Сигарети знов таки.Яка прицільна практична дальність стрільби з ак?Снайперів же не було з свд у пяній банді?Далі.Як тричі(один раз важко в голову,але і в руку не комільфо,могла бути не терміново шпиталізована,а якось дивно перевязана санітарами,бо усіх причетнмх до боюю повбмвалр,хоч могла і кровю спливти,і мізки витекти) через кілька годин вештатись по полю бою і когось упізнавати??? Далі.Яким був розбор польотів? Як могли сержанту караульноі служби дати подібний наказ? Де це було?Хто і як за це поплатився з командування??? Бррр........


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-01-15 22:31:12 ]
Друже, ти не читав моєї повісті "Два роки". Там дуже багато розповідається про мою службу. Але деякі деталі я не писав. І цієї історії там немає. З приводу твоїх запитань скажу таке: мені на той час було 19 років, я був замкомвзводу охорони. Тактичних задач у випадку НП нам не ставили, оскільки це була не наша спеціалізація. Мостіва через річку було чотири. І нам дістався саме той, який був поруч. А керівницйтву було до лампади, що хтось там загинув. Справу зам'яли, бо стільки т рупів засмерділи б усю країну. Ти думаєш я не розумію усього безглуздя і головотяпства такої ситуації? У нас повно було спеців, які закінчили академію генштабу, але тільки протирали штани, а не служили зі зброєю в руках. Думали, що ми поклацаємо затворами і банда розбіжиться. Егеж. А те, що не було офіцера на бойовій задачі - взагалі ні в які рамки не влазить. Те, що бандюки вийшли на нас - чиста випадковість.
Ситуація абсурдна і ми в ній стали заручниками. Тому не допитуйся про деталі - я не звіт про виконання писав з виконання тактичної задачі, а коротке есе. Ти думаєш причетних до такої ганьби покарали? авжеж! І з Москви прилітала комісія, із округу. Поїли-попили і полетіли. У мене у взводі солдат повісився, дід - знали хто винен, а поплатилися ми - сержанти. всі поклали лички на стіл, з командира взводу зняли зірочку. І відправили в рівновіддалені точки гарнізону дослужувати. А ті, хто вчинив злочин - стали офіцерами. Бо батьки - полковники і генерали. Ой, не ятри душу. Згадувати тошно про ту дурню.