ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Леся Горова
2024.04.25 07:45
Після дощу
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
* * *
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск,
Як ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Епістола
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
iPhone 15 (сонет)
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь…
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
* * *
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Каштановий салют (сонет)
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
***
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Російські річки Убля¹ та Вобля²
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце (тріолет)
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
Хвилі
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Блюзове
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
* * *
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Воскресіння весни
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
***
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Проза):

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19

Галюся Чудак
2023.11.15

Лінь Лінь
2023.10.26

Світлана Луценко
2023.07.27

Гельґа Простотакі
2023.07.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олександр Сушко (1969) / Проза

 Нічний бій
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2019-01-11 04:31:37
Переглядів сторінки твору 5702
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.065 / 5.5  (4.968 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 5.064 / 5.5  (4.970 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.772
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.11.18 06:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2019-01-11 19:12:47 ]
Мвйстерно й вірогідно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-01-11 22:54:49 ]
Хоч раз в житті послухав Чорногуза, надрукував прозу свою. От уже й поважні люди хвалять, а не лають! Може, тепер до тебе дійшло, нарешті, що не через пиху й зверхність тобі щось радять чи критикують друзі, а з бажанням допомогти, шлях вказати? Проза - це твоє, а поезію ти ПРОЗАЇЗУЄШ, опускаєш до рівня прози і маєш через це купу неприємностей. Невже краще бути "поетом"-асенізатором, упирем, пугалом усього сайту, ніж цікавим, поважним талановитим прозаїком?! Чи це дійшло на один раз? В наступних публікаціях буде те саме?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-01-12 17:03:18 ]
Чом би й ні? Я ж розумію, що проза - теж штука серйозна. Нахрапом не візьмеш, бо потрібен і досвід, і почуття гармонії і дуже багато праці. Але і поезія є хороша. І немало. Ось книжку упорядкував. Було 800 творів, потім. 600, потім, 400, а нині 200. Усі віршики-веселуни пішли на поличку. А от для серйозної літератури не годяться.
У кожного митцця є твори, які тільки з великою натяжкою можна назвати поезією. А інколи взагалі не можна назвати. Тарас Шевченко писав віршовану прозу і особливо на тому не заморочувався. За це ми його любимо і поважаємо.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2019-01-12 00:11:50 ]
Нагадало мені, за сюжетом: "А зори здесь тихие..."
Забракувало, за сюжетом, відповідно – подробиць... Адже подробиці мають велику силу у розкритті найважливіших рис характеру.
Взагалі, до прози ставлюсь із неменшою повагою, аніж до поезії – адже вона також потребує неменшого натхнення, що й витворює й цілісність сюжету, й переконливість у деталях!..
Сподіваюсь, що мій коментар у достатній мірі виважений та незаангажований!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-01-12 17:05:38 ]
Розумію. Навмисно йшов на стислу форму. Інколи сухість шкодить. Інколи навпаки -0 потрібна. Твір трохи відлежитьсчя, остигне і потім усе поправиться.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-01-12 15:18:21 ]
Перед написанням прози варто прочитати: "Сто років самотності", "Жінка в пісках", "Микола Джеря"...
Якщо проза скидається на розповідь під каву...чай...то це не літературний твір, а житечний спогад.
Думала зробити клона...та написати під нікнеймом, а вирішила чесною лишитися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-01-12 17:11:40 ]
Вам і досі увижаються клони? Біда. Я знаю хто такий Василь Василенко. Колись він розкриється. Але про це казати не маю права, оскільки дав слово. А моє слово чогось таки важить, бо не вивалюю у приват переписку з друзями.
А стосовно того, що мені треба читати перш ніж писати прозу - якось і сам розберуся, повірте. Перші публікації мною були здійснені в 1994-му році. За які і досі не соромно. Тому такий-сякий досвід є. Були надруковані і повість, і оповідання. І не в захалявних виданнях, а в серйозних. Тому Ваше побажання виглядає трохи дивним. Я ж у цій справі не молодий опецьок, який уперше поклав перед собою листочок паперу.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-01-12 18:18:18 ]
Коли свій текст доводиться захищати... а читати нічого, бо це начерк, шкіц, не більше, то варто дослухатися до порад і увиразнити. Лише амбіції заважають порівняти своєї і колоритно виписане чуже.
Мовчання золото.
Тому ліпше мовчати, хай текст оцінять інші.
Нічого мені не ввижається, я написала, що клонів не завела.
Дивне те, що автор не бачить тексту, не творить панорами. Написав і самозаспокоївся.
Запитайте, хай напишуть інші свою думку.
Для мене це шкіц. Не можу наповнити чужого, самі попрацюйте, он Ереміт натякає на таке ж. Ми з ним не друзі, тому вірити можна. Сякий-такий це ж не ... для серйозного письмака. Доброзичливо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-01-12 18:25:26 ]
«Писати насправді дуже просто. Ти просто сідаєш перед друкарською машинкою і починаєш спливати кров'ю». Ернест Хемінгуей.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-01-12 19:09:22 ]
Може Ернест Хемінгвей і спливав кров'ю, не знаю. Я до такого глупства ще не дійшов. З розумом треба писати, Та й я вже у такому віці, що цитування авторитетів на мене вже не справляє враження. Якась дитячість, їй Богу.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Соболь (Л.П./М.К.) [ 2019-01-13 07:41:19 ]
Бродить привід по ПееМу привід - Василенка! (Він же Сушко, він же....)! Ржу нємагу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-01-13 08:17:16 ]
І справді, привиддя множиться. І стає лячно. До дрижаків.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2019-01-14 18:33:50 ]
Коротко проаналізуємо бій.Хто командир взводу?Сержант?На таку подію?Що робило вище командування у цей час?Далі.Завдання-охорона мосту чи створення лініі фронту у лісі,ландшафт якого щорічно змінюється від паводків(як це?)Втрати в обороні,класика 3 до 1(людей більш ніж вдосталь)Далі.Де і головне,навіщо в операціі затримання озброєних перепитих людей рились окопи?У лісі?А міст як?Біля мосту?Як рити окопи в асфальті і бетоні?Далі.Чому не було секретів на боці,звідки мав відбутись напад?Далі.Хто керував власне боєм(як його взагалі могли допустить при рівному співвідношенні сил?Хайнявши вигідні позиціі, кідька стрільців роблять міст не прохідним для піхоти.Далі. Як ліс міг бути освітлений кількома сигаретами в кулачку,чи навіть ні?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-01-14 21:57:08 ]
Друже мій! Я служив у тому взводі. Ти знаєш, що началником караулу може заступити тільки офіцер. У виключному випадку прапорщик. А в нас був такий бардак, що заступали сержанти взводу охорони. Доводилося ходити по 5-7 разів поспіль в наряди, оскільки людей просто не вистачало. За 90 днів довелося сходити начальником караулу 63 рази. Про яку дисципліну може тут іти мова? Ми приходили в казарму і не здаючи зброї лягали спати на кілька годин, а потім виймали автомати з-під матраців і знову заступали на чергування. У мене банально не вистачало часу щогодини відкривати зброярню та видавати чи приймати зброю. Тому я цього і не робив. І ніхто не робив. Почистили автомати після стрільб - і на плече на тиждень.
Уночі сигарети видно дуже добре. Особливо немісячної пори. за кілометр. А якщо міст нависає над територією, то де б ти не заховався - скізь місцина прострілюється. І ті сигаретні вогники в цьому випадку - це як маяк - стріляй не промахнешся.
Якби ти бачив той міст одразу зрозумів би, що його захищати не можна було. Краще замінувати і відійти на безпечну відстань аби прострілювася добре. А так - суцільна мертва зона. Друже, не ятри рани.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2019-01-14 18:43:21 ]
Як велося командування?Раціі,світлові сигнали ліхтариками?Звідки у бандитів гранати?Як я розумію з ситуаціі,командир не командував ніяк,ситуацією не володів,проте відслідковував у темряві під час швидкоплинного бою, як і як саме вмирали цого підлеглі,а тоді здуру чомусь кинувся у темряву зі штикножем(навіщо???Кого в темряві хотів на мангал надіть?Чи тікав,заргументувавши,що пішов у рукопашну?)))На ранок,важкопоранений,ще мав опізнувати своіх вбитих солдатів(більше іх ніхто не знав?Його відпустили санітари,замість того,щоб до госпіталю везти?) Постпитання-як було покарано керівництво,по які щаблі включно,що допустили оцей бардак??? Не маю слів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2019-01-14 18:43:22 ]
Як велося командування?Раціі,світлові сигнали ліхтариками?Звідки у бандитів гранати?Як я розумію з ситуаціі,командир не командував ніяк,ситуацією не володів,проте відслідковував у темряві під час швидкоплинного бою, як і як саме вмирали цого підлеглі,а тоді здуру чомусь кинувся у темряву зі штикножем(навіщо???Кого в темряві хотів на мангал надіть?Чи тікав,заргументувавши,що пішов у рукопашну?)))На ранок,важкопоранений,ще мав опізнувати своіх вбитих солдатів(більше іх ніхто не знав?Його відпустили санітари,замість того,щоб до госпіталю везти?) Постпитання-як було покарано керівництво,по які щаблі включно,що допустили оцей бардак??? Не маю слів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2019-01-14 18:53:03 ]
Вибачаюсь,пишу з тел,у дорозі,можливі одруківки


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-01-14 19:07:14 ]
...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2019-01-15 02:50:37 ]
Сашо)))Міст підривати ніхто команди не дав ніколи.Бо міст є народне добро,і це не Велика вітчизняна.Та й тоді підірвати міст справа підривників,а не караульноі служби,це складна справа.Далі.Рити чомусь ЗА мостом окопи?Що,мали танки йти?Тоді окопи повного профілю. Шанцевий інструмент де взяли? І,підкреслю,ЗА мостом лише у випадку,що міст дозволено втратити.Інакше-лише перед ним.Далі.Скільки часу займає відриття окопу?Перед тим при створенні укріпрайону(нащо???) має бути загальний план оборони.Далі.гаразд сигарети видно(ні хріна іх за км не видно,хіба в бінокль при уважному спостереженні)То й добре.Завдання яке?(в оповіданні) не пустити на протилежний берег,так?То побачать і не пройдуть самі.Себто завдання виконане.Інша справа-як це-не мати секретів на тому березі?А-Стій,хто йде?А раптом просто люди ййдуть?До того ж справа уночі була?То що,усіх підряд косити?А може,то допомога вам надійшла?Далі.Сигарети знов таки.Яка прицільна практична дальність стрільби з ак?Снайперів же не було з свд у пяній банді?Далі.Як тричі(один раз важко в голову,але і в руку не комільфо,могла бути не терміново шпиталізована,а якось дивно перевязана санітарами,бо усіх причетнмх до боюю повбмвалр,хоч могла і кровю спливти,і мізки витекти) через кілька годин вештатись по полю бою і когось упізнавати??? Далі.Яким був розбор польотів? Як могли сержанту караульноі служби дати подібний наказ? Де це було?Хто і як за це поплатився з командування??? Бррр........


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-01-15 22:31:12 ]
Друже, ти не читав моєї повісті "Два роки". Там дуже багато розповідається про мою службу. Але деякі деталі я не писав. І цієї історії там немає. З приводу твоїх запитань скажу таке: мені на той час було 19 років, я був замкомвзводу охорони. Тактичних задач у випадку НП нам не ставили, оскільки це була не наша спеціалізація. Мостіва через річку було чотири. І нам дістався саме той, який був поруч. А керівницйтву було до лампади, що хтось там загинув. Справу зам'яли, бо стільки т рупів засмерділи б усю країну. Ти думаєш я не розумію усього безглуздя і головотяпства такої ситуації? У нас повно було спеців, які закінчили академію генштабу, але тільки протирали штани, а не служили зі зброєю в руках. Думали, що ми поклацаємо затворами і банда розбіжиться. Егеж. А те, що не було офіцера на бойовій задачі - взагалі ні в які рамки не влазить. Те, що бандюки вийшли на нас - чиста випадковість.
Ситуація абсурдна і ми в ній стали заручниками. Тому не допитуйся про деталі - я не звіт про виконання писав з виконання тактичної задачі, а коротке есе. Ти думаєш причетних до такої ганьби покарали? авжеж! І з Москви прилітала комісія, із округу. Поїли-попили і полетіли. У мене у взводі солдат повісився, дід - знали хто винен, а поплатилися ми - сержанти. всі поклали лички на стіл, з командира взводу зняли зірочку. І відправили в рівновіддалені точки гарнізону дослужувати. А ті, хто вчинив злочин - стали офіцерами. Бо батьки - полковники і генерали. Ой, не ятри душу. Згадувати тошно про ту дурню.