Спермотоксикоз - тяжка хвороба,
Нумо, озирніться навкруги!
Бачите,- страждалець супить лоба,
Прагне ласки молодих богинь.

Хоче мавку стиглу обійняти,
Трохи поносити на руках.
Парубок у силі! Гей, дівчата!
Пожаліти варто козака.

А довкруж - невиорані "нивки",
Тільки вітер плахти надима.
Від бичка розбіглися корівки,
З виду моцний, а грошей нема.

Та даремно читачі ридали,
Хлопець - надсучасний, не вандал,-
Має вдома з гуми причандали,
Еротичний на TV канал.

У державі котрий рік гармидер,
То звикають хутко мужики
Утішатись дешево й сердито
(не дай Бог лишитися руки!).

22.01.2019 р.

Боюсь!

І Крим, і Рим, і труби - все пройшов,
Довбали теща, жінка і судьбина.
Та - бац! - раптово колосальний шок!
Дружина каже: - Йди рубати півня!

А я тишко! Як лагідне теля!
Не брав до рук ні швайки, ні сокири.
Від смертовбивства душить дикий зляк!
Голівоньку ховаю у напірник.

Та йду в повітку, розминаю кисть,
Жінки таки одправили на муку.
Роздумую: "Убить чи не убить...",
А півень голосистий топче курку.

Вдоволено сокоче ко-ко-ко,
(попереду роботи ще багато!).
Штрикнув у серце совісті укол,
Не хочу для пташини бути катом!

За спиною гучний лунає звук,
Здійняла паця зголодніла галас.
Тупа сокира вислизнула з рук
І у стопу лапату лезом встряла.

Кричав я довго, браття, як на пуп,
Аж теща просльозилась: "Бог з тобою!".
І хоч жую пісний без м'яса суп
Зате душа лишилася живою.

18.01.2019р.

Сучасні дівчата

Знову крики трусять тихе небо,
Юна відьма виє, мов самум.
Ох і злюща мавка! Тьху на тебе!
Лусни, а жоною не візьму!

Ротик хоч малий, а вже неситий,
Щось не так - брудне матюччя гне.
Добре, хоч не встигнув одружитись,
Бо тоді загризла би мене.

Від кохання вчаділа кебета,
А прийшов до тями, глянув - жах!
У вустах смердюча сигарета,
З рота пах, неначе у бомжа.

Мріялись палкі обійми шлюбні,
Не звертав уваги на дурне:
Діва носить рік не гарні сукні -
Рвані джинси, жовані конем.

Втік додому. Ліг один у спальні,
Вечір ліжком лагідно гойда.
Сниться уночі прекрасна пані,
Реверанс одважую мадам.

17.01.2019 р.



Під ковдрою

Сніг порипує голосно в тиші,
Іній кублиться у бороді.
На морозі не пишуться вірші,
Хочу хутко сховатись у дім.

Закортіло писнути руладу,
А надворі триклята юга.
У садочку на лавку не сяду,
Буде потім хвороба лиха.

А у хаті - дружина і груба,
Анемона у бодні цвіте.
Хай скаженці блукають у шубах,
В кучугурах вишукують тем.

Поклоняються лірики літу,
Трохи осені, трохи весні.
Нині ж холодно. Багнеться спирту,
І до того ж іще й зголоднів.

Дрижаки вже дібрались до пуза,
Ніс кусає мороз, наче тигр.
Послизнулася змучена муза,
Підхопити під пахви не встиг.

Хутко п"ятами в дім накивали,
Ляжем в ліжко години на три.
Теплолюби ми - не екстремали,
Геть до біса артктичні втри.

20.01.2019р.

Дід та баба

1

Оковитої не хлебчу -
Вік не той, і здоров'я мало.
А в раю ( від дружини чув)
Цього зілля міцного валом.

Смокче кожен - і спраглий люд,
І архангели зі святими.
Тож не варто грішити тут,
ТАМ впаду у п'яниць обійми.

2

- Дідугане! Агов, не спи!
Я ж читаю премудру книгу!
"...в райських пущах дівчат снопи
Будеш мати собі на втіху..."

Знов заснув, бісеня руде,
З рота випала стигла люлька.
Не цікавить життя людей
Ув Едемі й пекельні муки.

Вже не здатен муж на гріхи,
До принад охолов дівочих.
Був у сексі колись - шахід!
Бог Ерот з апетитом вовчим.

P.S.:

Ич, хропе! До миски лиш встає!
Не бужу, бо я - поряда дама.
Слухачі казок у мене є -
Розкажу онукам про Адама.

21.01.2019р.

Мистецьке

Сядь, поете, відпочинь під дубом,
Музу і Пегаса не жени!
Мерзне вухо? Кинь поліно в грубу.
Ласки хочеш? Хутко до жони.

Нащо та поезія лукава?
Без ускладнень можна обійтись.
Не утомлюй мозок - буде вава,
Від напруги - голочкою ніс.

Щоб дурниці в голову не лізли
Про любов та неба голубінь -
Йди, підсип свині у сажі тирси,
Кізяки з корівки обшкреби.

Помахай косою у долині,
Виполи три сотки бур'янів,
І відчуєш, що життя - малина,
Поетичне марево. Чи ні?

А по селах опустіли ниви,
Молодь у столицю вся біжить
Пишуть про лани просторі діви,
Строчать про травиченьку мужі.

21.01.2019 р.