Сідала муза часто на шпагат,
Аж утомилась, в гості вже не кличе.
Хай відпочине, я добряк - не кат,
Тепер пора узятися за вічне.

Гавриліаду гарну про дуби
Пегас компонувати напоумив.
Тому на зелень три доби убив,
Аж хлипають в інеті сексі-вумен.

Бо звикли до Ерота у кущах,
Польотів на мітлі у рай альковний.
Але фонтан еротики зачах,
Тікають читачі та епігони.

Сучасник на пейзажі втратив нюх,
Нема вогню! Лякає молодь млявість!
Кричать дівки: - Пиши у стилі ню
Про мультиоргастичний апокаліпс!

То, може, бздик у мене чи каприз
(слуга ж Венери інші має втіхи!)?
Не знаю, сестри, трохи розгубивсь,
Потрібно підковтнути чикилдихи.

Хай генії шкрябочуть про дуби,
Я ж - графоман, мені миліші циці.
На руки жінка "гуп!", рече: - Люби!
Тож хутко ставлю крапку на сторінці.

28.01.2019 р.

Козак Мамай

Народець кожен має власний знак,
А українцям ця картина люба:
Козак-Мамай! Ледачий потурнак!
Горілку п'є і тринькає під дубом.

Орел у янкі править за взірець,
У москалів - потвора двохголова.
Тож їхніх ворогів хапає грець,
Хахли ж бо - ремигаючі корови.

Бо стяг висить ногами догори,
На грошах бісів знак - чортячі вила.
А, може, поміняти кольори
Місцями? А за герб узяти крила?

Скиглій плаксивий суржиком рече,
На шароварах міль прогизла дірку!
Пожер і каже: - Хочу каші ще!
А ти іди, воюй як хочеш, синку.

Засмоктує країну в чорторий,
До бою кличуть! А хохляцька пика
Радіє, що збулася мрія мрій -
У сажі порося товсте кувіка.

Не хочу щоб судився на віку
Онукам рідний край, від крові бурий!
Але сидить Мамай на горбаку
І бринькає, п'яненький, на бандурі...

28.01.2019р.