ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.07.14 22:13
Хто я?
Яке із моїх облич
справжнє?
У човні часу
так легко втратити себе,
стерти своє обличчя.
Так легко втратити голос,
замість якого лунатимуть

Козак Дума
2025.07.14 19:52
Не бережи на завтра завше те,
що може легко скиснути сьогодні,
і пам’ятай про правило просте –
усе потоне у часу безодні.

Згорить усе, розчиниться як дим,
спливе весняним цвітом за водою –
ніхто не буде вічно молодим,

Артур Курдіновський
2025.07.14 19:50
Народився експромт.

Він був і Дефлоратором,
І фалоімітатором,
Ким тільки вже не був наш Самослав!
Пустинником, Пустельником,
Аж раптом став Смиренником -
Невдало сам себе дефлорував.

Тетяна Левицька
2025.07.14 14:22
Катальпа, туя, барбарис,
черешенька, розарій —
тут ніби всесвіт зупинивсь,
щоб викурить сигару.

І споглядає на красу
затишного обійстя;
як сонце струшує росу

Віктор Кучерук
2025.07.14 05:53
Не хизуйся пишним станом
І волоссям золотим, –
Не майструй собі придане
Та не думай про калим.
Не надійся на удачу,
Бо це справа не свята,
Раз діваха ти ледача
І обманщиця ще та.

Оксана Рудич
2025.07.14 00:55
Вночі наш двір оживає,
він пам’ятає все:
кожне хатнє вікно
ще бачить Твоє лице,
тепле черево стежки
відчуває Твою ходу
і червоніє черешня
для Тебе у цім саду…

Ярослав Чорногуз
2025.07.13 23:19
Хилитає вітер тую
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.

З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі

Борис Костиря
2025.07.13 22:09
Я шукаю істину в травах,
я хочу почути голос трави,
я шукаю у травах
подробиці минулих епох,
я шукаю голоси,
які засипала земля часу,
які сховалися під пилом архівів,
але їх неможливо почути,

Артур Сіренко
2025.07.13 19:02
Ранкове червневе Сонце встигло зазирнути у всі куточки вічного міста Риму і примудрилось навіть торкнутися днища завжди каламутного (але не сьогодні) Тибру. Марк залишив позаду свою інсулу (як залишають в минулому порвані сандалії) і крокував бруківкою, т

Артур Курдіновський
2025.07.13 16:10
Сльозами й кров'ю стелиться дорога,
Немає порятунку вже ніде.
Гуде в містах повітряна тривога -
Та як вона по-різному гуде!

По всій країні - обстріли ворожі.
Допомагає крізь цей жах пройти
Несамовитий шепіт: "Боже! Боже!

Євген Федчук
2025.07.13 13:55
В часи, коли ще і Січі не було в помині.
Як тяглося Дике поле ледве не до Росі.
А козацтво у степах тих хоч і завелося,
Та ватагами ховалось в байраках, долинах
Та у плавнях. Отаманів собі вибирали,
А про гетьманів козацьких ще тоді не чули.
Хоробрі

Олександр Сушко
2025.07.13 12:12
Дружина - запашна троянда
Та оберіг від самоти.
Пуста без неї отча хата,
Життя спливає без мети.

А я живу не пустоцвітом,
Жар-птицю маю у руках.
В думках жовтогаряче літо,

Віктор Кучерук
2025.07.13 08:31
Звідкіль з’являється мовчання?
Навіщо й що його жене?
Чому ця тиша первозданна
Тепер пригнічує мене?
Переживаннями повитий,
Щодня томлюсь на самоті, –
Зі мною справ не мають діти,
А друзі – збилися з путі.

Борис Костиря
2025.07.12 22:06
Після невдалої операції на очах
чоловік став утрачати зір,
світ став поринати в темряву,
береги стали губитися,
навколо панував океан пітьми.
Як побачити знайомі
і такі дорогі обриси?
Як насолодитися картинами

Світлана Пирогова
2025.07.12 14:16
А літо виставляє слайди:
гаряче сонце та асфальт гарячий;
із льодом склянку і мохіто...
Лиш думкою несешся в мандри.
Суцільна спека нині влітку,
а дощ, як зваба, вдалині маячить.

У нас ні краплі, лиш сушарка

С М
2025.07.12 13:54
в очах моїх ти
в очах моїх ти
в очах моїх ти ще на порозі
нумо зайдім іще для чогось
іще для чогось іще для чогось

в очах моїх ти
в очах моїх ти
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12

Богдан Архіпов
2024.12.24

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Богдан Манюк (1965) / Проза

 Світ навиворіт
Осінній дощ умивав ранковий Париж. Умивав старанно, так, начебто хотів, аби краса міста примножилася одразу в рази з першими променями сонця, які здійматимуть зблиски з дахів будинків, вікон, загадкових і химерних скульптур. Дощ інколи зупинявся, мов турист коло шедевру, і прицінювався до своєї праці. Дощу хотілося проникнути і в оселі, де прокидалися від сну люди, де уявляв усе ідеальним, чимось на зразок маленького раю, в який йому - зась! Чи не тому його останні краплі були найбільшими, подібними до сліз грішника... Дощ, відходячи з центральної частини міста, позаздрив грузину Давидові, що прошмигнув за двері одного з елітних будинків. Ще б пак, поталанило парубку потрапити в гармонію краси і затишку!
Власне, Давид міг би погодитися з дощем, якби прочитав його жебоніння, але на жаль, заробляючи на життя в Парижі від випадку до випадку, мусив поспішати. Цим ранком за вказаною адресою піднявся на сьомий поверх і натиснув на кнопку квартирного дзвінка. Двері квартири відчинила француженка літ тридцяти, висока, з коротко постриженим волоссям. Запах її духів задурманив Давидові голову. Здавалося, кращого аромату у світі не буває. Цим ароматом жінка вабила за собою углиб кімнати. Парубок ішов услід за нею і навіть забув розглядатися довкола, як зазвичай це робив на кожному новому місці праці. Йому захотілось сказати француженці комплімент. Ні, не тому, аби примножити приязнь в її очах. Чомусь здалося, що вони можуть подружитися. Згадав слова посередника, який його направив до цієї короткостриженої мадам. Вільна і не зовсім... - мовив той загадково і додав з посмішкою, - сам докумекаєш, що й до чого. Вільна і не зовсім, - вертілося в голові Давида, допоки господиня квартири не заговорила до нього приємним голосом.
- Матеріали придбано. Мосьє майстер знайде їх на балконі. Мосьє має прорізати дверний отвір у сусідню квартиру і встановити на його місці двері, які теж уже придбано.
- Не звичне замовлення, - не приховав свого здивування грузин. - Хіба не вистачає дверей у сусідню квартиру з коридору?
- У сусідній квартирі мешкає найближча мені людина, - вуста француженки злегка затремтіли, - людина, якій я хочу довести особливу свою прихильність, а заодне захистити її від осудливих поглядів роззяв, що поселилися на нашому поверсі.
- Щасливий чоловік, про якого так дбає мадам! - видихнув щиро Давид і чомусь майже шепотом признався, - я був би, напевно, на сьомому небі на місці того чоловіка.
- У мосьє жодного шансу, - господиня квартири залишила Давида наодинці.
Вирізання дверного отвору "болгаркою" зайняло кілька хвилин. Майстер прибрав цеглу і заглянув у сусідню квартиру. Кімната, яку він побачив, була напівпорожньою, її заздалегідь приготували для встановлення дверей. Деякі речі вкривала чорна плівка. Їх годі було розгледіти. Давид приніс з балкону придбані господинею двері і хутко їх встановив. З дверними відкосами не забарився теж, все ж бо роки практики...
Не помітив, коли з'явилася за його спиною короткострижена мадам. Чому короткострижена? - переймався. - їй личило б довге волосся. Врешті, імідж - справа тонка. А, можливо, справа не тільки в іміджі...
Мадам похвалила роботу Давида і знову схвилювала ароматом духів, що передався навіть куп'юрам євро, простягнутих Давидові.
- Чудовий аромат! - все ж таки не втримався від похвали грузин. - Ваш близький чоловік, мадам, без сумніву його обожнює!
Хтось увійшов у квартиру без дзвінка. Господиня враз повеселішала і окликнула.
- Радосте моя, я тут!
За мить Давид побачив молоду негритянку. Її чорна з синюватим відтінком шкіра зблиснула у світлі люстри, з якої злетів картон, що захищав від пилюки.
- Моє кохання, - мовила господиня. - Так, мосьє, не витріщуйте очей! Ми лесбійки і цим пишаємося.
Давидові стало жарко. Аромат короткостриженої француженки заповз йому в горло і викликав легку нудоту. Розумів, що від нього чекають пояснення його реакції, тому спромігся, як вважав, на доцільну фразу.
- Ваше особисте життя мене не стосується. А дивуватися нікому не заборонено, тим паче, якщо завжди бачив світ з лицевої сторони...
У вікно, повернувшись, постукав дощ. Він закликав, аби людський рай відкрився йому і не розумів, чому з цього раю намагається якомога хутчіше вийти знайомий парубок.

Минуло два місяці. Телефонний дзвінок посередника потривожив Давида спозаранку.
- Мчи, грузине, за відомою адресою, до тієї ... Ну, тієї, що здивувала тебе ... Цього разу платить утричі більше. За яку роботу? Ха-ха! Не скажу. Люблю інтригувати!
Давид заглянув у календар. Закінчується місяць, пора платити власнику квартири, в якій проживає, а грошей катма. Прихопив інструмент і побіг.
Короткострижена мадам зустріла майстра із сльозами на очах.
- Мосьє, негайно приберіть двері, які встановили! І замуруйте ту кляту стіну! Благаю! Моя ... Ні! Ні! Я не назву більше коханою ту чорну жінку, що зрадила мені з таким же чорним мосьє!
Француженка притулилася чолом до одвірка і заридала. Її сльози стікали по одвірку і просочувались із світу навиворіт у світ з лицем ...
2018р.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-01-23 10:18:00
Переглядів сторінки твору 1281
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.990 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.026 / 5.77)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.762
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ІРОНІЧНИЙ РЕАЛІЗМ, НЕОРЕАЛІЗМ
Автор востаннє на сайті 2025.07.13 10:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2019-01-23 11:06:47 ]
Давид -- несамовитий майстер, бо за кілька хвилин вирізав дверний отвір... Я таких не бачив...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2019-01-23 11:35:43 ]
Гарне й правдиве оповіданко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2019-01-23 11:56:38 ]
Дякую, пане Іване!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2019-01-23 11:39:45 ]
Велика "болгарка", диск по бетону, добрі практичні навики... Власне, я сам неодноразово вирізав дверні отвори. А якщо врахувати, що перестінки тонкі, не потрібно й бути великим майстром. Дуже вдячний, Сергію, що після моєї тривалої відсутності в ПМ за межами України завітали на мою сторінку.