ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.12.15 00:20
Чого хоче жінка, того хоче Бог,
а ти про що мрієш, панянко?
Усе в тебе є: на полиці — Ван Гог,
у серці палаючім — Данко.
В піалі фаянсовій щедрі дари:
червона смородина, сливи.
Корицею пахнуть твої вечори,
терпкими кислицями зливи.

Борис Костиря
2025.12.14 22:21
Зима невідчутна і геть невловима.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.

Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.

Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.

Іван Потьомкін
2025.12.14 18:39
Той ряд бабусь,
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.

Артур Сіренко
2025.12.14 17:36
Цвіркун очерету співає сонети зірок,
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео

Ярослав Чорногуз
2025.12.14 15:10
По піску у Сахарі ідуть,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.

Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,

Євген Федчук
2025.12.14 11:48
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.

Світлана Пирогова
2025.12.14 10:33
Якби усі людей любили,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.

Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,

Тетяна Левицька
2025.12.14 10:29
Красою приваблював завше,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.

Віктор Кучерук
2025.12.14 09:23
Перед мною уранці
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.

С М
2025.12.14 06:11
Стіна що із пророцтвами
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 04:43
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе

нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 02:46
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.

Прівіт, мала.

Микола Дудар
2025.12.14 00:08
Було колись під шістдесят,
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…

Кока Черкаський
2025.12.13 23:44
Послання віків скупі, як сніг,
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…


Борис Костиря
2025.12.13 21:01
Сніг скупий, як послання віків,
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.

Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.

В Горова Леся
2025.12.13 16:56
Дощ крижаний у шибу - музика крапель мерзлих.
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.

Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Богдан Манюк (1965) / Проза

 Під балконом
- Дзяв! Дзяв!
- Гав! Гав!
- Дзяв! Дзяв!
- Гав! Гав!
У курортному містечку Мандельє-ла-Напуль, під балконом квартири, в якій тимчасово мешкаю, на поводках господарів сваряться мініатюрний, з головою у формі яблука чихуахуа і опецькуватий з квадратною головою бульдог. На небокраї Сходу, куди цілить хвостом чихуахуа, кілька хмарок на сірому фоні, а трохи вище подібний до димки просвіт. Це природне явище начебто символізує настрій мініатюрного собаки, якому надокучила рутинна буденність і хочеться нових вражень. Тому, власне, й розпочав хвацьку розмову із зустрічним бульдогом. Позаду бульдога теж символічне. Небокрай Заходу ряснить багрянцями, що хутко зіллються в одне ціле і тоді багряне розметає все довкола. Терпець сильнішого собаки й насправді закінчується, тому його господар смикає поводок і звертається до власниці чихуахуа
- Мадам, заберіть геть... свою летючу мишу!
- Мосьє! - верещить літня жінка. - Як вам прийшло в голову ображати мого улюбленця!? І взагалі могли б гуляти із своїм термінатором на чотирьох лапах десь в іншому місці.
- Аякже, мадам! - розводить руками опонент верескливої. - Будете мені вказувати, де маю вигуляти бульдога! Він у мене спокійний, як двері. Якби ваша хвостата сопля не дзявкала на нього, навіть не помітив би її.
- Ґвалт! Ґвалт! - добавляє жару до вереску літня француженка. - Я не потерплю такого знущання! Я вже сумніваюся, хто тут бульдог - чотирилапе створіння з тупою мордою чи інше, двоноге, з мордою, ще більш тупішою!
- Ну, мадам... - мосьє мовчки червоніє, мов рак, добираючи, ймовірно, їдких слів у відповідь. Поза тим увага його слабне і рука мимоволі відпускає поводок із собакою. В наступну мить паща бульдога підкидає вгору чихуахуа, а сідниці літньої француженки відчувають дотик бруківки.
Бульдог припиняє напад, почувши різкий наказ господаря. Проте літня француженка судорожно телефонує поліції та ветеренару. Мосьє і його вихованець переглянулись, ніби підтвердили один одному: влипли!
Поліція не забарилася. З машини вийшли четверо. Мадам одразу кинулася до єдиної жінки-поліцейської з поясненнями, щоправда, вереск замінила розважливим тоном, бо кому ж, як не поріддю Єви лукавому, знати, з ким і як вести мову ..
Ряснів рядками поліцейський протокол, до якого доточували свого власники собак і свідки. А осторонь, прив'язані до дерев, картали один одного поглядами бульдог і чихуахуа.
- Ось тобі і дзяв, дзяв!
- Ось тобі і гав, гав!




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-01-23 10:35:09
Переглядів сторінки твору 1427
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.996 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.032 / 5.77)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.776
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ІРОНІЧНИЙ РЕАЛІЗМ, НЕОРЕАЛІЗМ
Автор востаннє на сайті 2025.12.14 14:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2019-01-23 18:57:10 ]
Так-так, з жінками краще не заходитися у сварки )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2019-01-23 20:55:19 ]
Галю, згоден на всі сто. :))).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2019-01-26 14:43:49 ]
... був читав - вельми цікаво... і не треба пити каву...