ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.07.08 05:18
Як з усмішкою помру
На порозі хати,
Навіваючи журу
Стануть причитати.
Щоб нічого не утнув
Ще неохололий,
Покладуть мене в труну
І обступлять колом.

Борис Костиря
2025.07.07 21:54
Любов - шматок самої вічності,
мить єднання з абсолютом,
це шматок меду,
але він може бути згірклим.
У любові ми перебуваємо
у невагомості, але можемо
болісно впасти на землю.
У коханні ми відчуваємо

Олександр Сушко
2025.07.07 13:17
А коси жінки - висріблений ліс,
А усмішка, як гляну - гірко, сумно...
Вона ж шепоче: - Муже, не журись!
І наяву, і в снах для тебе юна!

І пахну, як трояндові поля!
Обійми ніжні, а думки - про тебе!
Тобі служу весь вік - не королям,

Віктор Кучерук
2025.07.07 08:14
Додала лише печалі
Перевтомленій душі, –
Несподівано сказала,
Що ми люди вже чужі.
Що мені пора забути
Про все те, що відбуло
І тоді не сяде смуток
На похилене чоло.

Борис Костиря
2025.07.06 22:08
Я радію молодій траві.
Хай народяться мрії живі!

Ця трава пробилась до нас
Крізь зими ворожий спецназ,

Крізь зими надійну тюрму,
Крижану, жорстоку, німу.

Світлана Пирогова
2025.07.06 18:51
Заквітчали мальви літо
біля хати й на городі.
Сонцем лагідним зігріті
обереги - на сторожі.
У шорсткому листі квіти
фіолетові, лимонні
і червоні (пестить вітер)
і рожеві - без шаблону.

Євген Федчук
2025.07.06 16:14
Хто не знає Олександра, що Невським прозвався?
В Московії його славлять і святим вважають.
Правду про його «геройства» чути не бажають.
Але зовсім не про нього я писати взявся,
А про батька Ярослава – в кого син і вдався.
Ба, ще й, навіть, переплюнув

Олександр Сушко
2025.07.06 10:12
Кармічні завитки бувають різні,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.

Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,

Віктор Кучерук
2025.07.06 05:16
Серед знайомих є така,
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.

Борис Костиря
2025.07.05 21:59
Подзвонити самому собі -
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,

Юрій Лазірко
2025.07.05 19:45
стало сонце в росах на коліна
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна

підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина

С М
2025.07.05 10:14
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів

зажди хвилину бо не теє щось

Віктор Кучерук
2025.07.05 06:36
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.

Борис Костиря
2025.07.04 17:34
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,

Віктор Кучерук
2025.07.04 16:53
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.

Віктор Насипаний
2025.07.04 12:09
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12

Богдан Архіпов
2024.12.24

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Богдан Манюк (1965) / Проза

 Під балконом
- Дзяв! Дзяв!
- Гав! Гав!
- Дзяв! Дзяв!
- Гав! Гав!
У курортному містечку Мандельє-ла-Напуль, під балконом квартири, в якій тимчасово мешкаю, на поводках господарів сваряться мініатюрний, з головою у формі яблука чихуахуа і опецькуватий з квадратною головою бульдог. На небокраї Сходу, куди цілить хвостом чихуахуа, кілька хмарок на сірому фоні, а трохи вище подібний до димки просвіт. Це природне явище начебто символізує настрій мініатюрного собаки, якому надокучила рутинна буденність і хочеться нових вражень. Тому, власне, й розпочав хвацьку розмову із зустрічним бульдогом. Позаду бульдога теж символічне. Небокрай Заходу ряснить багрянцями, що хутко зіллються в одне ціле і тоді багряне розметає все довкола. Терпець сильнішого собаки й насправді закінчується, тому його господар смикає поводок і звертається до власниці чихуахуа
- Мадам, заберіть геть... свою летючу мишу!
- Мосьє! - верещить літня жінка. - Як вам прийшло в голову ображати мого улюбленця!? І взагалі могли б гуляти із своїм термінатором на чотирьох лапах десь в іншому місці.
- Аякже, мадам! - розводить руками опонент верескливої. - Будете мені вказувати, де маю вигуляти бульдога! Він у мене спокійний, як двері. Якби ваша хвостата сопля не дзявкала на нього, навіть не помітив би її.
- Ґвалт! Ґвалт! - добавляє жару до вереску літня француженка. - Я не потерплю такого знущання! Я вже сумніваюся, хто тут бульдог - чотирилапе створіння з тупою мордою чи інше, двоноге, з мордою, ще більш тупішою!
- Ну, мадам... - мосьє мовчки червоніє, мов рак, добираючи, ймовірно, їдких слів у відповідь. Поза тим увага його слабне і рука мимоволі відпускає поводок із собакою. В наступну мить паща бульдога підкидає вгору чихуахуа, а сідниці літньої француженки відчувають дотик бруківки.
Бульдог припиняє напад, почувши різкий наказ господаря. Проте літня француженка судорожно телефонує поліції та ветеренару. Мосьє і його вихованець переглянулись, ніби підтвердили один одному: влипли!
Поліція не забарилася. З машини вийшли четверо. Мадам одразу кинулася до єдиної жінки-поліцейської з поясненнями, щоправда, вереск замінила розважливим тоном, бо кому ж, як не поріддю Єви лукавому, знати, з ким і як вести мову ..
Ряснів рядками поліцейський протокол, до якого доточували свого власники собак і свідки. А осторонь, прив'язані до дерев, картали один одного поглядами бульдог і чихуахуа.
- Ось тобі і дзяв, дзяв!
- Ось тобі і гав, гав!




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-01-23 10:35:09
Переглядів сторінки твору 1318
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.990 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.026 / 5.77)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.776
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ІРОНІЧНИЙ РЕАЛІЗМ, НЕОРЕАЛІЗМ
Автор востаннє на сайті 2025.07.04 22:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2019-01-23 18:57:10 ]
Так-так, з жінками краще не заходитися у сварки )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2019-01-23 20:55:19 ]
Галю, згоден на всі сто. :))).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2019-01-26 14:43:49 ]
... був читав - вельми цікаво... і не треба пити каву...