Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.14
14:20
Не спіши у час важких прозрінь,
Як хвилина переплавить вічність.
Крізь важезну кригу сновидінь
Проривається забута вірність.
Не спіши. Впіймай за хвіст момент,
Феєрверк палкий і незабутній.
Не сльозливий, ніжний сентимент,
Як хвилина переплавить вічність.
Крізь важезну кригу сновидінь
Проривається забута вірність.
Не спіши. Впіймай за хвіст момент,
Феєрверк палкий і незабутній.
Не сльозливий, ніжний сентимент,
2026.10.14
12:08
щось написати я хотів
прийшла сусідка інна
і настрій елегійний мій
став радше мізогінним
феміна вжеж незгірша так
напевне це важливо
лібідо тут не при ділах
її цікавить пиво
прийшла сусідка інна
і настрій елегійний мій
став радше мізогінним
феміна вжеж незгірша так
напевне це важливо
лібідо тут не при ділах
її цікавить пиво
2026.10.14
11:19
Вірш «Кукувала зозуленька» Володимира Мацюцького (Мацуцького) — це сучасна патріотична поезія, написана в червні 2025 року та присвячена полеглим українським воїнам і пам'яті героїв. У творі переплітаються мотиви трагічної втрати, незламності та відсилки
2026.10.14
06:43
Не думав я, що чутиму колись
Виття сирен і вибухи "шахедів", -
Ще й дні з ночами так переплелись,
Що радощів прийдешніх не розгледіть.
Повсюди морок, втома і обман,
Який уперто убиває віру
У те, що здохне прОклятий тиран,
Або собі учинить харакір
Виття сирен і вибухи "шахедів", -
Ще й дні з ночами так переплелись,
Що радощів прийдешніх не розгледіть.
Повсюди морок, втома і обман,
Який уперто убиває віру
У те, що здохне прОклятий тиран,
Або собі учинить харакір
2026.10.13
20:55
Я розчинюсь у вечері осіннім -
Така вже доля мрійників самотніх.
В моїх розчаруваннях незворотних
І натяку нема на воскресіння.
Всі "вчора" й "завтра" - тьмяне мерехтіння.
Лишається загрозливе "сьогодні".
Я розчинюсь у вечері осіннім -
Така вже доля мрійників самотніх.
В моїх розчаруваннях незворотних
І натяку нема на воскресіння.
Всі "вчора" й "завтра" - тьмяне мерехтіння.
Лишається загрозливе "сьогодні".
Я розчинюсь у вечері осіннім -
2026.10.13
19:53
Охрещених молитва лине
бо ми разом будь-де й коли.
Тебе цей вірус* не поглине
покайся й Господа моли.
Щоб мати участь у молитві,
зручним щоб був для тебе час –
твій стогін хай звучить у битві
бо ми разом будь-де й коли.
Тебе цей вірус* не поглине
покайся й Господа моли.
Щоб мати участь у молитві,
зручним щоб був для тебе час –
твій стогін хай звучить у битві
2026.10.13
15:12
Що відбувається у світі?
І виворіт реальності, і зовні
пронизує шалений вітер,
на жаль, багато розвелося довбнів.
Зійшли із розуму від принди
і сліпої влади. Злочинна дія:
встромили ніж у тишу. Кривда
розгулює кривавим буревієм.
І виворіт реальності, і зовні
пронизує шалений вітер,
на жаль, багато розвелося довбнів.
Зійшли із розуму від принди
і сліпої влади. Злочинна дія:
встромили ніж у тишу. Кривда
розгулює кривавим буревієм.
2026.10.13
14:44
Він прокидався в лісі,
у покинутому будинку
і дивився у туманну даль,
виглядаючи майбутнє
чи нових, небачених потвор
і привидів минулого.
Він жив у своєму
гармонійному світі.
у покинутому будинку
і дивився у туманну даль,
виглядаючи майбутнє
чи нових, небачених потвор
і привидів минулого.
Він жив у своєму
гармонійному світі.
2026.10.13
10:46
Де ви, герої діорами
і показухи у бою
шкільної давньої програми,
кого немає у строю
із тими, що ідуть за нами?
Нехай поетам ріже слух
така метафора, незвична
на звук для музикальних вух.
і показухи у бою
шкільної давньої програми,
кого немає у строю
із тими, що ідуть за нами?
Нехай поетам ріже слух
така метафора, незвична
на звук для музикальних вух.
2026.10.13
10:06
У Баден-Бадені москалики* й цикади,
Та я про те не знаю до пуття,
Шукаю гуглом світові принади,
Для бестіарію надземного життя.
Уважні ще чорніючі зіниці,
Що не лякаються осінньої сльоти -
Гасають ровери, літають повз синиці,
Та я про те не знаю до пуття,
Шукаю гуглом світові принади,
Для бестіарію надземного життя.
Уважні ще чорніючі зіниці,
Що не лякаються осінньої сльоти -
Гасають ровери, літають повз синиці,
2026.10.13
07:35
Знову осінь: дощ і сирість,
І принишклий голий сад, -
І синоптиків нещирість
У прогнозах невпопад.
Знову осінь: жаль і смуток,
І на серці гіркота,
Бо не змінює маршруту
Непотрібна самота.
І принишклий голий сад, -
І синоптиків нещирість
У прогнозах невпопад.
Знову осінь: жаль і смуток,
І на серці гіркота,
Бо не змінює маршруту
Непотрібна самота.
2026.10.12
22:04
у кращому разі
це нічого не означає
сонце сідає
запломенівши на мить
шибками
при цій пасторалі
не хочеться думати
що воно далі
це нічого не означає
сонце сідає
запломенівши на мить
шибками
при цій пасторалі
не хочеться думати
що воно далі
2026.10.12
17:23
Наступний дубль? . .
Окей!
Ти кажеш, хочу революції
Ну, розумієш
Усім кортить міняти світ
Мовляв, за цим є еволюція
Окей!
Ти кажеш, хочу революції
Ну, розумієш
Усім кортить міняти світ
Мовляв, за цим є еволюція
2026.10.12
15:28
Жовтень ступає у шовкових шатах,
Золото сипле на плечі садів,
Літо згорнулось у хмарах крилатих –
Кутає шепіт у тінь берегів.
Світло і смуток – сестри єдині,
В серці злилися в мажорний акорд,
Тиша приходить, як сповідь людини,
Золото сипле на плечі садів,
Літо згорнулось у хмарах крилатих –
Кутає шепіт у тінь берегів.
Світло і смуток – сестри єдині,
В серці злилися в мажорний акорд,
Тиша приходить, як сповідь людини,
2026.10.12
12:23
Я іду в елегійнім тумані
Повз надгробки забутих віків,
Крізь минулі епохи й обмани,
Крізь могутність запеклих замків.
У тумані мелодія чула
Озоветься із далі часів.
Прозвучить, наче флейта, минуле
Крізь граніт і Харона заплив.
Повз надгробки забутих віків,
Крізь минулі епохи й обмани,
Крізь могутність запеклих замків.
У тумані мелодія чула
Озоветься із далі часів.
Прозвучить, наче флейта, минуле
Крізь граніт і Харона заплив.
2026.10.12
10:02
Пам’ятаю тебе, абрикосовий дух серед липня,
Як тремтіло на протязі діло натруджених рук —
Левітація літом завжди буде смерті подібна,
Ніби дощ середмістя у збурений Бург чи НЕбург…
Ну і хай! Смерть раптова і ходить щоденно за нами,
Наче місяць з-за
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Як тремтіло на протязі діло натруджених рук —
Левітація літом завжди буде смерті подібна,
Ніби дощ середмістя у збурений Бург чи НЕбург…
Ну і хай! Смерть раптова і ходить щоденно за нами,
Наче місяць з-за
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Богдан Манюк (1965) /
Проза
Під балконом
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Під балконом
- Дзяв! Дзяв!
- Гав! Гав!
- Дзяв! Дзяв!
- Гав! Гав!
У курортному містечку Мандельє-ла-Напуль, під балконом квартири, в якій тимчасово мешкаю, на поводках господарів сваряться мініатюрний, з головою у формі яблука чихуахуа і опецькуватий з квадратною головою бульдог. На небокраї Сходу, куди цілить хвостом чихуахуа, кілька хмарок на сірому фоні, а трохи вище подібний до димки просвіт. Це природне явище начебто символізує настрій мініатюрного собаки, якому надокучила рутинна буденність і хочеться нових вражень. Тому, власне, й розпочав хвацьку розмову із зустрічним бульдогом. Позаду бульдога теж символічне. Небокрай Заходу ряснить багрянцями, що хутко зіллються в одне ціле і тоді багряне розметає все довкола. Терпець сильнішого собаки й насправді закінчується, тому його господар смикає поводок і звертається до власниці чихуахуа
- Мадам, заберіть геть... свою летючу мишу!
- Мосьє! - верещить літня жінка. - Як вам прийшло в голову ображати мого улюбленця!? І взагалі могли б гуляти із своїм термінатором на чотирьох лапах десь в іншому місці.
- Аякже, мадам! - розводить руками опонент верескливої. - Будете мені вказувати, де маю вигуляти бульдога! Він у мене спокійний, як двері. Якби ваша хвостата сопля не дзявкала на нього, навіть не помітив би її.
- Ґвалт! Ґвалт! - добавляє жару до вереску літня француженка. - Я не потерплю такого знущання! Я вже сумніваюся, хто тут бульдог - чотирилапе створіння з тупою мордою чи інше, двоноге, з мордою, ще більш тупішою!
- Ну, мадам... - мосьє мовчки червоніє, мов рак, добираючи, ймовірно, їдких слів у відповідь. Поза тим увага його слабне і рука мимоволі відпускає поводок із собакою. В наступну мить паща бульдога підкидає вгору чихуахуа, а сідниці літньої француженки відчувають дотик бруківки.
Бульдог припиняє напад, почувши різкий наказ господаря. Проте літня француженка судорожно телефонує поліції та ветеренару. Мосьє і його вихованець переглянулись, ніби підтвердили один одному: влипли!
Поліція не забарилася. З машини вийшли четверо. Мадам одразу кинулася до єдиної жінки-поліцейської з поясненнями, щоправда, вереск замінила розважливим тоном, бо кому ж, як не поріддю Єви лукавому, знати, з ким і як вести мову ..
Ряснів рядками поліцейський протокол, до якого доточували свого власники собак і свідки. А осторонь, прив'язані до дерев, картали один одного поглядами бульдог і чихуахуа.
- Ось тобі і дзяв, дзяв!
- Ось тобі і гав, гав!
- Гав! Гав!
- Дзяв! Дзяв!
- Гав! Гав!
У курортному містечку Мандельє-ла-Напуль, під балконом квартири, в якій тимчасово мешкаю, на поводках господарів сваряться мініатюрний, з головою у формі яблука чихуахуа і опецькуватий з квадратною головою бульдог. На небокраї Сходу, куди цілить хвостом чихуахуа, кілька хмарок на сірому фоні, а трохи вище подібний до димки просвіт. Це природне явище начебто символізує настрій мініатюрного собаки, якому надокучила рутинна буденність і хочеться нових вражень. Тому, власне, й розпочав хвацьку розмову із зустрічним бульдогом. Позаду бульдога теж символічне. Небокрай Заходу ряснить багрянцями, що хутко зіллються в одне ціле і тоді багряне розметає все довкола. Терпець сильнішого собаки й насправді закінчується, тому його господар смикає поводок і звертається до власниці чихуахуа
- Мадам, заберіть геть... свою летючу мишу!
- Мосьє! - верещить літня жінка. - Як вам прийшло в голову ображати мого улюбленця!? І взагалі могли б гуляти із своїм термінатором на чотирьох лапах десь в іншому місці.
- Аякже, мадам! - розводить руками опонент верескливої. - Будете мені вказувати, де маю вигуляти бульдога! Він у мене спокійний, як двері. Якби ваша хвостата сопля не дзявкала на нього, навіть не помітив би її.
- Ґвалт! Ґвалт! - добавляє жару до вереску літня француженка. - Я не потерплю такого знущання! Я вже сумніваюся, хто тут бульдог - чотирилапе створіння з тупою мордою чи інше, двоноге, з мордою, ще більш тупішою!
- Ну, мадам... - мосьє мовчки червоніє, мов рак, добираючи, ймовірно, їдких слів у відповідь. Поза тим увага його слабне і рука мимоволі відпускає поводок із собакою. В наступну мить паща бульдога підкидає вгору чихуахуа, а сідниці літньої француженки відчувають дотик бруківки.
Бульдог припиняє напад, почувши різкий наказ господаря. Проте літня француженка судорожно телефонує поліції та ветеренару. Мосьє і його вихованець переглянулись, ніби підтвердили один одному: влипли!
Поліція не забарилася. З машини вийшли четверо. Мадам одразу кинулася до єдиної жінки-поліцейської з поясненнями, щоправда, вереск замінила розважливим тоном, бо кому ж, як не поріддю Єви лукавому, знати, з ким і як вести мову ..
Ряснів рядками поліцейський протокол, до якого доточували свого власники собак і свідки. А осторонь, прив'язані до дерев, картали один одного поглядами бульдог і чихуахуа.
- Ось тобі і дзяв, дзяв!
- Ось тобі і гав, гав!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
