ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.07.12 22:06
Після невдалої операції на очах
чоловік став утрачати зір,
світ став поринати в темряву,
береги стали губитися,
навколо панував океан пітьми.
Як побачити знайомі
і такі дорогі обриси?
Як насолодитися картинами

Олег Герман
2025.07.12 18:15
Постійне прагнення контролювати все — від найменших дрібниць до невизначеного майбутнього — насправді є величезним тягарем. Це не просто неефективно, а й трагічно. Уявіть: ви безперервно виснажуєте себе занепокоєнням, мозок постійно прокручує найгірші сце

Світлана Пирогова
2025.07.12 14:16
А літо виставляє слайди:
гаряче сонце та асфальт гарячий;
із льодом склянку і мохіто...
Лиш думкою несешся в мандри.
Суцільна спека нині влітку,
а дощ, як зваба, вдалині маячить.

У нас ні краплі, лиш сушарка

С М
2025.07.12 13:54
в очах моїх ти
в очах моїх ти
в очах моїх ти ще на порозі
нумо зайдім іще для чогось
іще для чогось іще для чогось

в очах моїх ти
в очах моїх ти

Іван Потьомкін
2025.07.12 12:38
Нехай мене Зоська про вірш не просить,
Бо коли Зоська до вітчизни верне,
То квітка кожна вірш проголосить,
Зіронька кожна заспіває напевне.
Допоки квітка розквітне,
Допоки зіронька в леті,
Слухай, бо то щонайкращі поети.
Зірки блакитні, рожеві квіт

Юрій Гундарєв
2025.07.12 10:12
Якось незрозуміло… Ось він ще зовсім маленький хлопчик. Утім, відчуває себе центром Всесвіту, навколо якого обертаються тато, мама, бабуся і навіть пухнастий песик Віскі… Вони живуть у сивому будинку в самісінькому центрі чарівного міста. Оточують його

Юрій Гундарєв
2025.07.12 09:50
річний український воїн Костянтин втратив на війні обидві ноги…
Але саме там знайшов своє кохання - Ірину.
Миру і любові молодому подружжю!

Війна - це свіжі хрести,
це сльози, біль і руїни…
Ірина і Костянтин,
Костянтин та Ірина.

Артур Курдіновський
2025.07.12 07:39
В Парижі люди слухають Бізе,
У Римі носять вітчизняні кеди.
А в мене вже давно інакше все -
Четвертий рік я слухаю "шахеди".

Хоча відвідувати хочу теж
Борделі дорогі, кафе гостинні.
Базікають експерти з соцмереж:

Віктор Кучерук
2025.07.12 05:15
Хоч задум розумом відхилений
Бував разів, напевно, п’ять, –
Думки, надіями окрилені,
В одному напрямку летять.
Здійснити хочеться задумане
І врешті вирушить мені
До облюбованої Умані
На швидкоплинні вихідні.

Борис Костиря
2025.07.11 21:58
Він писав сценарії для тупих серіалів,
а вночі мріяв про справжню прозу.
Ці мрії були як утрачена Атлантида,
як підземна течія, непомітна назовні.
І ось він відчув, як його талант
стирається, як він перестає
бути самим собою, митець
уже не здат

Юрій Лазірко
2025.07.11 18:19
Ти наступила, як наступає на крила метелика вітер.
Легкість приборкана. Попіл весни у спалених дотиках квітів.
Місячним сяйвом до спраглої згуби намокла цнотливість паперу,
чайною хаткою серце чекає ходи церемонної. Ще раз

сад розібрався, він вивчив

Віктор Кучерук
2025.07.11 06:20
Прохолодні туманності
Повсякденних світань, –
Відчуття первозданності
Вберегла глухомань.
Відчуття безконечності
Найглухіших боліт,
Де від всіх суперечностей
Ізольований світ.

С М
2025.07.11 05:53
Метушня й штовхання ліктем
У кольоровій веремії
Явиться на зламі блиском
Інша сцена за хвилину

В темній самоті зійшло
Був ключем калейдоскоп

Володимир Бойко
2025.07.11 00:03
Кожне світило вважає, що світ має обертатися довкола нього. Де ванька напаскудив – там і «русскій дух». Велика брехня – спосіб реалізації великої політики. Ті, що не зупинили зло, так само за нього відповідальні. Велич у спадок не передається,

Борис Костиря
2025.07.10 21:40
Опадає цвіт безнадійно,
Опадає цвіт, як любов.
Опадає цвіт, як події,
Що хитають твердині основ.

Опадає цвіт прямо в серце
І кривавий лишає слід.
Поцілунком цвіт озоветься,

Козак Дума
2025.07.10 14:10
Стара Планина – лісом криті гори,
лунає мило поряд… саксофон.
До горизонту тепле, синє море
і раптом – голос скрипки їм у тон!

Легенький вітер пестить сосен віти,
метелики вальсують поміж крон…
У розпалі гаряче мирне літо,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12

Богдан Архіпов
2024.12.24

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Проза

 Шуба
І нащо моя дружина поперлася у районне управління за субсидією? Нащо псувала свої нерви, виклянчуючи у мертвонародженого викидня - міністерства соціальної політики - куцу матеріальну допомогу для закупівлі дрівцят на зиму та на електроенергію?
Це минулого року влада ще гралася із власними громадянами, а зараз лавочка закрилася, оскільки головний її пріоритет сьогодні - виплата багатотисячних зарплат суддям та прокурорам, поліцаям та іншим силовикам.
Аби не отримувати жебрацької «мінімалки» я змушений був працювати неофіційно. І влада одним розчерком пера намалювала мені три мінімальних зарплати. Дружина оформила догляд за тяжко хворою мамою, якій уже було за вісімдесят років, а за це держава їй сплачувала 30 гривень. Їй теж намалювали три мінімальних зарплати і тепер, склавши докупи наші віртуальні доходи, нам винесли вирок: в субсидії відмовлено. А от сусідові, який розвівся на папері з жінкою – субсидію дали.
Плаче моя берегиня, побивається:
- Муже мій ріднесенький! Давай і ми розведемося! Дадуть нам півтори тисячі. А за рік знаєш яка сума набіжить? Може, купимо мінеральної вати і одну стіну будинку втеплимо, або мені лисячу шубу придбаємо… ні, краще шубу. Я вчора собі в бутіку нагледіла: і тепла, і красива. Хоча із шиншили теж можна.
-Жінко! Яка шиншила? Які лисиці? Ти ж – грінпісівка! Тобі личить захищати ці створіння від варварського знищення на догоду смакам дикунів!
- Ой, і справді,- мовила розчаровано жінка і потупила погляд. – Але яке красиве хутро, ти б тільки бачив.
Ну, що тут скажеш: що кому, а курці просо. Хай потішиться трохи, а потім справами займемося. Он, у дворі з ранку черга чоловік десять стоїть, хворі та немічні. А моя чаклунка всіх на ноги ставить: і замовляннями, і водою живою, і травами. А якщо потрібно – масаж робить, найменшу кісточку на своє місце ставить. А дядьки та тітки сільські спрацьовані, увесь час важкі речі тягають. От і хвороби мають відповідні: у баби Степаниди від грядок поперек зігнувся у дугу, у діда Охріма енурез старечий, – утомився він у штанях мішечок із тирсою тягати. До того ж вона постійне сиплеться. А памперси дорогі: купиш одну упаковку - і на місяць можна забути про ковбасу або шматок сала; дядько Микола витягував шворня із землі аби вести бичка із паші, намотав налигача на руку. А бичок молодий - гуляти хоче. Рвонув він на луки до корівок з радощів і поволік свого господаря за собою по горбаках. У результаті – вивих плечового суглоба і відбитий зад.
Я дружині підсоблюю постійно підручним санітаром. Є такі моменти, коли треба пацієнта цупко тримати за горлянку, аби під час лікувальних маніпуляцій знахурки він сам собі не нашкодив.
А в молодичок інші хвороби. Жінка спочатку мене проганяла, казала, що дивитися там нема на що. Ревнувала, мабуть. Але після того, як одна із хворих кинулася на мою красуню з вигуками «задушу, стерво!» і підло вкусила - я стою напохваті за її спиною з макогоном в руках.
- На що жалієтеся?- запитала дружина, коли до господи зайшла молодичка.
- Кіт вкусив, - мовила відвідувачка і показала руку, на якій виднівся уже білий рубець. Рана вже зажила, отже укус був більше тижня тому. Я пильно подивився на відвідувачку, чи вже не крапає з рота слина і, відгородившись від неї макогоном, позадкував у кінець кімнати.
- А коли саме? – допитувалася жінка.
- Та десь з тиждень тому,- одказала хвора і клацнула зубами.
- Так ідіть хутко до рабіолога! Негайно! Ми тут щеплення не робимо, - одказала дружина і показала на двері.- І в автобус до людей не сідайте. Чоловіче – викликай швидку і посидь із нею, поки карета примчить,бо ще півсела заразить.
Ага, їй легко сказати «посидь», а якщо тітка мене вкусить? У неї зубиська ого які,- як роззявила пащу, то аж засліпило.
- Я кому кажу! – підвищила голос дружина, - вилазь із кутка і бігом до жінки.
- Та йду,- одказав коханій. По дорозі прихопив у сінях заступа і виставивши його перед собою як багнета рушив із хати.
Гарячково згадую ознаки хворих на сказ у місці первинного розмноження вірусу розвиваються дегенеративні зміни нервових рецепторів, що супроводжується гіперестезією в ділянці рани. У силу своєї нейротропності збудник проникає спочатку в периневральну порожнину аферентних нервів, а потім по їх аксонах просувається зі швидкістю 12-24 мм/добу до моменту потрапляння в спинний ганглій. Його розмноження в ганглії супроводжується появою болю або парестезії в місці інокуляції, які є першими клінічними симптомами, на що, зазвичай, хворі особливо не звертають увагу. З ганглію вірус сказу поширюється прудко, зі швидкістю 200—400 мм/добу доцентрово в центральну нервову систему, там спричинює розвиток запалення, яке проявляється швидко прогресуючим своєрідним енцефалітом. А потім починаються жахи.
- Та сідай біля мене, не бійся,- мовила хвора жінка і трохи посунулася на лаві.
- Дякую, я постою,- одказую їй і, тамуючи дрижаки, заходжу за найближчу яблуньку. А хвора не вгаває - то гарчить на мене, то клацає зубиськами, язика висолоплює і дико водить очима, намагаючись залякати.
А що мене лякати? Я й так наполоханий без міри. Ще трохи – і дремену аж гай шумітиме.
Приїхала швидка, санітарно-епідеміологічна служба, дільничий. А односельці, що стовбичили під вікнами повтікали додому.
Довго нас допитували - чи не контактували із хворою, де вона сиділа, з ким балакала, до кого доторкалася. А потім вся кавалькада рушила до райцентру, а ми лишилися удвох. Вмостилися у ліжко, обнялися, міркуючи кожен своє.
- Жінко,- несміливо починаю розмову, - пам’ятаєш уранці ти хотіла розвестися зі мною аби отримати субсидію?
Дружина здивовано на мене глипнула, а потім весело розсміялася:
- Я тобі дам розвестися! Хай ті прокурори подавляться своїми зарплатами, а тебе я нікому не віддам,- одказала моя берегиня і увіпхнула мою голову до своєї пазухи. А далі…
У вікна закралася зоряна ніч, дружина спить у мене на плечі, а я міркую: може воно і краще, що із жінкою живу? Бо чоловіки без них дурними стають і в могилу рано сходять.
Та біс і нею - тією субсидією, головне що ми удвох, живі здорові. Завтра уранці знову люди прийдуть болячки лікувати, скажу, що відтепер хай дають винагороду, а то звикли усе на дурняк. І хоч грошей дружина з людей принципово не бере, але мушу її переконати. Скажу, шубу купимо із лисиці. Або навіть із шиншили. Як гадаєте – вона на шиншилу клюне?
19.02.2019р.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2019-02-20 06:26:39
Переглядів сторінки твору 1600
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.340 / 5.5  (4.963 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 5.339 / 5.5  (4.965 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.822
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.04.20 10:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2019-02-20 09:18:21 ]
Усе як завжди. "Блохи" ті ж самі. Дрібні, звичайно.
Як завжди, і корисна інформація. Цього разу соціальна та медична.
Про бореліоз (кажу теж без "ги-ги") можна було би якось написати. Весна з кожним днем стає ближчою. Кому городи, а кому дубки. А під ними знаходитися ризиковано, бо потім лікуватися довше, ніж стати інвалідом. І перші прояви цієї хвороби свідчать про запізнілість її виявлення.
Як завжди, народний гумор.
І як завжди, читацька цікавість.
Щодо вислову "на халяву". У росіян і російськомовної частини нашої країни він має одне значення - надурняк.
У нас їх більше. Відкрити-закрити халяву, видно пана по халявах, ускочити по самі халяви...
І сама історія про пришиті халяви. Нова головка (низ чобота), старі халяви. Ще в армії давали такі. Підмінний фонд.

Пишу і ділюся думками, бо не маю не меті чогось іншого. Лише цікавість, думки та увага.
Ось і подяка,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2019-02-20 10:17:17 ]
Так правець чи сказ? Різні речі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-02-20 15:36:44 ]
Сказ. То описка. По Фройду.