ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Хто ти?

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-04-10 09:44:50
Переглядів сторінки твору 5320
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.470 / 6.1)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.552 / 6.19)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.690
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.11.20 11:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ковальчук (Л.П./М.К.) [ 2019-04-10 12:41:13 ]
Є такий персонаж в українській міфології - Перелесник. Змученій жіночій душі. Чи не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-10 12:47:51 ]
Я Вам пишу, а Ви мені одночасно.☺☺☺
Дякую, Світлано! Ми чимось схожі, фантазерки ще ті і образи знаходимо астральні.☺


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-04-10 12:58:40 ]
На голих вітах або голій віті. Віття не зустрічав ніде. Але якщо слідувати цій логіці, то треба писати з подвоєнням - вітті. Є цілий синонімічний ряд - галузка, било, лапа, гілка тощо.

Таємничий вершник чи меч булатний - ну це вже крайнощі. Спинітьсчя на чомусь одному - на живій істоті чи неживому одухотвореному предметі. Вершник - живий, моцний чолов'яга, а меч - шматок бездушної залізяки. І з запамороченням трохи того..перебор. Наче. Тут треба писати про інші дві крайності: або запаморочення - або просвітлення, або гібернація або моторна жвавість.
Бархатні - оксамитові.
"Її кривих дзеркал вітраж розбито". Чому вітраж, а не вітражі? Дзеркал же багато. У них один вітраж на всіх? Чи вітраж зроблено з багатьох дзеркал?
І взагалі - вітраж розчарування - не хто, а що. Чи хай так буде?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-10 13:14:53 ]
Дякую, Олександре, за красномовність. А вірш дійсно вдався і образи мені зрозумілі і вершник таємничий і меч, який нищить вірші, все на мій погляд зрозуміло. Щоб щось знищити не потрібно багато сили. Вітраж складаються з маленьких дзеркал, або зі скла, тому тут теж все зрозуміло. Що до віт, де - на віті, так вказує словник. Ще раз перевірю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-10 13:20:30 ]
На голій віті виправила, дякую, Олександре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-10 13:23:20 ]
Її кривих дзеркал не повісті, а жінки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ковальчук (Л.П./М.К.) [ 2019-04-10 12:59:24 ]
Жінки фантазують, мріють. От і відпочинок. Гарного дня, Тетяно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-10 13:25:32 ]
Дуже дякую, навзаєм!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-04-10 13:24:50 ]

ві́ття – іменник середнього роду

відмінок однина множина
називний ві́ття
родовий ві́ття
давальний ві́ттю
знахідний ві́ття
орудний ві́ттям


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-04-10 13:27:56 ]
я так розумію, тут в Тетяни

Віть - ж.р.

дав. відм. - кому, чому - віті

Множина наче й не підходить до рядка, адже йдеться про один пуп'янок


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-10 13:31:55 ]
Щойно у словнику перевірила. "віта - на віті" дякую, Майє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-04-10 13:24:55 ]
Ну й добре, якщо Вам подобається. Після "на" можна прибрати кому.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-10 13:28:05 ]
Дякую, Олександре, мені рідко, що подобається із того, що пишу, це правда, та цей вірш заслуговує на увагу!😊


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-04-10 13:26:32 ]
Вірш гарний, мені зрозумілий.

Окрім одного моменту в кінці.

За ради нас на, що завгодно здатний? - коми після НА не треба аж ніяк

Її кривих дзеркал вітраж розбитий. - кого Її?

Просто в тексті Вона якось несподівано з'являється. Я повернулась по тексту вище - жіночого роду є слово любов. То про неї?

Але тут тоді про кого? -

не мій і не її... - а тут про кого - ЇЇ - йдеться?

Оце мене заплутало.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-10 13:41:17 ]
Минулі повісті, це минуле життя. У ньому могла бути жінка тому її, і вітраж її розбито і я не знаю, кому він належить, чи їй, чи ЛГ
Нехай читач домислює.
Дякую, Любове, кому я прибрала, думала, що перед що ставиться.☺


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-04-10 13:43:55 ]
Читач то хай домислює, звісно)
Але слово "любов" у тексті перетягує ЇЇ на себе... І це збиває з пантелику


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-10 14:32:00 ]
Про повість минулу йдеться. Можливо, там прибрати крапку? І після розбитий продовжити," її"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-10 14:33:42 ]
Ні там у множені, повістей


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-04-10 14:41:41 ]
Тетяно, я б таки радила одне ЇЇ прибрати.
Наприклад так

Кривих дзеркал вітраж давно розбитий.

по-перше - так близько двічі ЇЇ не на користь тексту по-любому)
по-друге - випрозорюється зміст, як на мене і стає зрозуміло вкінці що вона - то інша жінка

Вибач, що набридаю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-10 15:49:02 ]
Дякую, Любове, суттєве зауваження! Її треба прибрати.


1   2   3   Переглянути все