ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.03.09 22:56
Улюблені думи про себе
Закоханими у себе бувають не лише політики. Люби себе і хай тебе ревнують. Якщо любов нерозділена, розділи її із собою. Люби себе та не залюблюй. У любові до себе, коханого, він позбувся усіх конкурентів. Багато любові в одному тілі виявило

Ігор Павлюк
2026.03.09 22:03
Сповідь
Садки вишневі рідної Вкраїни
Такі прозорі, росяні, сумні.
А очі! очі! – ночі горобині...
Тому так завжди хочеться мені
Вдивлятись довше в їх тривожну вроду,
Яку тримає на одній нозі
Лелека, що живе побіля броду,
Й Чумацький Шлях, д

Олег Герман
2026.03.09 19:49
Tired with all these: 400 років потому
Не кличу смерть, хоч бачити заважко,
Як мудрий просить хліба у нездар,
Як істина — немов безмовна пташка,
А в мікрофонах — галас і обман.

Як правота стає простим товаром,
Де цінник ліпить вищий капітал.
Як ницість, обізвавшись чистим даром,

Артур Курдіновський
2026.03.09 16:25
Весняний вірш (тавтограма на літеру "в")
Весна - велика вільна витівниця!
Виблискує, всміхається вона...
Вигадує веселоньку, водицю...
Втрачає владу вогняна війна!

Веселі візеруночки вітражні...
Відродження... Вулкане, відпочинь!
Володарює вітерець відважний -

Юрко Бужанин
2026.03.09 15:59
***
Коротке наше літо промайнуло,
Відпестило спекотне і барвисте.
На квітниках побачень наших вулиць
Лежить фатальним шаром жовте листя.

Ні вітер, ані дощ змінить безсилі
Безрадісний пейзаж, тепер постійний.
Кохання наше знудил

Світлана Пирогова
2026.03.09 12:43
Він сьогодні живий
Він не просто поет, не лише малював олівцем,
Бо розірвану душу народу в рядки перелив
Із кріпацького стану, з обпеченим сонцем лицем,
Він для цілого світу глибинну Вкраїну відкрив.

І Тарасове слово гостріше, як лезо, - то сталь,
Що кайдани іржаві с

Ігор Шоха
2026.03.09 12:26
Ювілейні мандри
                І
Як би появитися мені
хоч би невидимкою у гості
до моєї ранньої рідні?
Заглядаючи із високості,
це можливо, певно, по війні
і не за столом, а на погості.

Юрій Гундарів
2026.03.09 11:54
Мій Шевченко
Шевченко - НАШ. І цей НАШ складається з мільйонів МІЙ. Присутність великого Кобзаря особливо відчутна сьогодні, коли наша багатостраждальна земля здригається під ракетними ударами московитських варварів… Тарас - поруч. Він, як і завжди, - на передовій

Борис Костиря
2026.03.09 10:07
Літо
Невже я цього літа не відчую
Й воно пролине, ніби буревій?
Я хочу зустрічати серце бурі
Та їздити на блискавці кривій.

Невже пролинуть пристрасті та струси
Удалині, як марево степів?
І упадуть, немов сміливі Стуси,

Олена Побийголод
2026.03.09 09:25
1939. Марш танкистів (в скороченні)
Борис Ласкін (1914-1983)

Броня міцна, і танки наші бистрі,
і наш народ готовий до борні:
стають у стрій Країни Рад танкісти –
своїй Вітчизні віддані сини!

        Із гуркотом, у лавах без прогалин,

Тетяна Левицька
2026.03.09 08:36
Березнева лірика
В небесній черемсі, така чепурна,
журавка кружляє над звивистим плаєм.
У світлу кватирку проникла весна —
із сонячним зайчиком в піжмурки грає.

Нарешті діждалися, милий, тепла —
у копанці зникли холодні крижини
і пісня чудова на вістрі стебла

Віктор Кучерук
2026.03.09 07:04
* * *
Серед лугу у копиці
Заховалася лисиця
І дрімала безтурботно
В ній красунечка самотня,
Поки ввечері з-за гаю
Не з'явивсь з візком хазяїн,
І відразу, ненароком
Наполохав лежебоку,

Ярослав Чорногуз
2026.03.08 16:08
Наснись мені, кохана мамо
Наснись мені, кохана мамо,
Хоча б словечком обізвись…
Уже лелеки за морями
Полинули в холодну вись.

Погомони зі мною, рідна,
І розкажи, як далі жить,
І що тобі із неба видно,

Євген Федчук
2026.03.08 15:58
Про сталінську індустріалізацію
Сидять діди, розмовляють, згадують минуле.
Як воно в молоді роки гарно жити було.
Старий Кіндрат про Союз той тільки і торочить,
Чи молодість, чи порядки повернути хоче,
Які були при Союзі. Отож не змовкає:
- А я, хлопці, уже в котрий раз сказати ма

Володимир Бойко
2026.03.08 14:49
Весна собача
Зима пішла, весна надходить,
Лайно з-під снігу дружно сходить
І радує неабиЯк
Палких любителів собак.

Радійте, песики і сучки –
На світ явились ваші «кучки».
Собаколюбам не до того…

Борис Костиря
2026.03.08 13:07
Молоде вино
Це молоде вино терпке, жагуче
Тече із горла пристрасних століть.
І після нього хоч стрибай із кручі.
Так прийде час молитв, немов політь.

Це молоде вино, таке незріле,
Тече вогнем непізнаних рядків.
Воно народить думку уцілілу
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Хто ти?
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2019-04-10 09:44:50
Переглядів сторінки твору 6452
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.585 / 6.22)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.664 / 6.31)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.690
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.03.09 20:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ковальчук (Л.П./М.К.) [ 2019-04-10 12:41:13 ]
Є такий персонаж в українській міфології - Перелесник. Змученій жіночій душі. Чи не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-10 12:47:51 ]
Я Вам пишу, а Ви мені одночасно.☺☺☺
Дякую, Світлано! Ми чимось схожі, фантазерки ще ті і образи знаходимо астральні.☺


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-04-10 12:58:40 ]
На голих вітах або голій віті. Віття не зустрічав ніде. Але якщо слідувати цій логіці, то треба писати з подвоєнням - вітті. Є цілий синонімічний ряд - галузка, било, лапа, гілка тощо.

Таємничий вершник чи меч булатний - ну це вже крайнощі. Спинітьсчя на чомусь одному - на живій істоті чи неживому одухотвореному предметі. Вершник - живий, моцний чолов'яга, а меч - шматок бездушної залізяки. І з запамороченням трохи того..перебор. Наче. Тут треба писати про інші дві крайності: або запаморочення - або просвітлення, або гібернація або моторна жвавість.
Бархатні - оксамитові.
"Її кривих дзеркал вітраж розбито". Чому вітраж, а не вітражі? Дзеркал же багато. У них один вітраж на всіх? Чи вітраж зроблено з багатьох дзеркал?
І взагалі - вітраж розчарування - не хто, а що. Чи хай так буде?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-10 13:14:53 ]
Дякую, Олександре, за красномовність. А вірш дійсно вдався і образи мені зрозумілі і вершник таємничий і меч, який нищить вірші, все на мій погляд зрозуміло. Щоб щось знищити не потрібно багато сили. Вітраж складаються з маленьких дзеркал, або зі скла, тому тут теж все зрозуміло. Що до віт, де - на віті, так вказує словник. Ще раз перевірю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-10 13:20:30 ]
На голій віті виправила, дякую, Олександре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-10 13:23:20 ]
Її кривих дзеркал не повісті, а жінки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ковальчук (Л.П./М.К.) [ 2019-04-10 12:59:24 ]
Жінки фантазують, мріють. От і відпочинок. Гарного дня, Тетяно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-10 13:25:32 ]
Дуже дякую, навзаєм!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-04-10 13:24:50 ]

ві́ття – іменник середнього роду

відмінок однина множина
називний ві́ття
родовий ві́ття
давальний ві́ттю
знахідний ві́ття
орудний ві́ттям


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-04-10 13:27:56 ]
я так розумію, тут в Тетяни

Віть - ж.р.

дав. відм. - кому, чому - віті

Множина наче й не підходить до рядка, адже йдеться про один пуп'янок


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-10 13:31:55 ]
Щойно у словнику перевірила. "віта - на віті" дякую, Майє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-04-10 13:24:55 ]
Ну й добре, якщо Вам подобається. Після "на" можна прибрати кому.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-10 13:28:05 ]
Дякую, Олександре, мені рідко, що подобається із того, що пишу, це правда, та цей вірш заслуговує на увагу!😊


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-04-10 13:26:32 ]
Вірш гарний, мені зрозумілий.

Окрім одного моменту в кінці.

За ради нас на, що завгодно здатний? - коми після НА не треба аж ніяк

Її кривих дзеркал вітраж розбитий. - кого Її?

Просто в тексті Вона якось несподівано з'являється. Я повернулась по тексту вище - жіночого роду є слово любов. То про неї?

Але тут тоді про кого? -

не мій і не її... - а тут про кого - ЇЇ - йдеться?

Оце мене заплутало.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-10 13:41:17 ]
Минулі повісті, це минуле життя. У ньому могла бути жінка тому її, і вітраж її розбито і я не знаю, кому він належить, чи їй, чи ЛГ
Нехай читач домислює.
Дякую, Любове, кому я прибрала, думала, що перед що ставиться.☺


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-04-10 13:43:55 ]
Читач то хай домислює, звісно)
Але слово "любов" у тексті перетягує ЇЇ на себе... І це збиває з пантелику


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-10 14:32:00 ]
Про повість минулу йдеться. Можливо, там прибрати крапку? І після розбитий продовжити," її"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-10 14:33:42 ]
Ні там у множені, повістей


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-04-10 14:41:41 ]
Тетяно, я б таки радила одне ЇЇ прибрати.
Наприклад так

Кривих дзеркал вітраж давно розбитий.

по-перше - так близько двічі ЇЇ не на користь тексту по-любому)
по-друге - випрозорюється зміст, як на мене і стає зрозуміло вкінці що вона - то інша жінка

Вибач, що набридаю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-10 15:49:02 ]
Дякую, Любове, суттєве зауваження! Її треба прибрати.


1   2   3   Переглянути все