ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Насипаний
2025.09.02 13:41
Малює день
Ще день малює гарне щось:
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.

Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,

Віктор Кучерук
2025.09.02 12:17
Ти
Небувале, довгождане,
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.

Світлана Майя Залізняк
2025.09.02 08:19
Фіолет
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Для "оживленн

Артур Курдіновський
2025.09.01 23:38
Зустрічаю осінь
О, літо! Йди! Мені тебе не шкода!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.

Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!

Борис Костиря
2025.09.01 22:21
* * *
Мій голос обірвався у зеніті,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.

До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,

Олена Побийголод
2025.09.01 12:07
1972. Мордочка, хвіст та чотири ноги
Із Бориса Заходера

Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.

Часом блукаємо ми у хаосі, –

Ольга Олеандра
2025.09.01 09:47
Останній день літа
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.

Віктор Кучерук
2025.09.01 05:51
* * *
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.

Олег Герман
2025.09.01 00:32
Можливо...
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.

Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій

Олександр Буй
2025.08.31 22:37
Тетянина ніч
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!

Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х

Борис Костиря
2025.08.31 22:13
* * *
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.

І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,

Ярослав Чорногуз
2025.08.31 19:04
Пора поезії
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг

Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --

Артур Курдіновський
2025.08.31 18:30
Просто друзі (діалог сонетів у співавторстві з Лілією Ніколаєнко)
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!

Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,

Юрко Бужанин
2025.08.31 14:23
***
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.

Євген Федчук
2025.08.31 14:03
Як було винайдено скло
Сидить Петрик у кімнаті, а надворі злива.
У вікно краплини б’ються та по склу стікають.
Громові удари часом хлопчика лякають.
Він тоді до діда очі повертає живо.
Дід Остап сидить спокійно, на те не звертає.
Його грім той не лякає, видно звик до того,

С М
2025.08.31 12:34
Гайда на бенефіс м-ра Кайта! (The Beatles)
Глядача цікавого містер Кайт
Усяко розважає на трамплінові
І Гендерсони будуть теж
Щойно Пабло Фанкез Феа одплескав їм
Над людом і кіньми й підв’язками
Урешті через бочку з огнем на споді!
У цей спосіб містер Кей кидає свій виклик!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Хто ти?
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2019-04-10 09:44:50
Переглядів сторінки твору 5944
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.515 / 6.14)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.597 / 6.23)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.690
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.08.15 09:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ковальчук (Л.П./М.К.) [ 2019-04-10 12:41:13 ]
Є такий персонаж в українській міфології - Перелесник. Змученій жіночій душі. Чи не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-10 12:47:51 ]
Я Вам пишу, а Ви мені одночасно.☺☺☺
Дякую, Світлано! Ми чимось схожі, фантазерки ще ті і образи знаходимо астральні.☺


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-04-10 12:58:40 ]
На голих вітах або голій віті. Віття не зустрічав ніде. Але якщо слідувати цій логіці, то треба писати з подвоєнням - вітті. Є цілий синонімічний ряд - галузка, било, лапа, гілка тощо.

Таємничий вершник чи меч булатний - ну це вже крайнощі. Спинітьсчя на чомусь одному - на живій істоті чи неживому одухотвореному предметі. Вершник - живий, моцний чолов'яга, а меч - шматок бездушної залізяки. І з запамороченням трохи того..перебор. Наче. Тут треба писати про інші дві крайності: або запаморочення - або просвітлення, або гібернація або моторна жвавість.
Бархатні - оксамитові.
"Її кривих дзеркал вітраж розбито". Чому вітраж, а не вітражі? Дзеркал же багато. У них один вітраж на всіх? Чи вітраж зроблено з багатьох дзеркал?
І взагалі - вітраж розчарування - не хто, а що. Чи хай так буде?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-10 13:14:53 ]
Дякую, Олександре, за красномовність. А вірш дійсно вдався і образи мені зрозумілі і вершник таємничий і меч, який нищить вірші, все на мій погляд зрозуміло. Щоб щось знищити не потрібно багато сили. Вітраж складаються з маленьких дзеркал, або зі скла, тому тут теж все зрозуміло. Що до віт, де - на віті, так вказує словник. Ще раз перевірю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-10 13:20:30 ]
На голій віті виправила, дякую, Олександре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-10 13:23:20 ]
Її кривих дзеркал не повісті, а жінки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ковальчук (Л.П./М.К.) [ 2019-04-10 12:59:24 ]
Жінки фантазують, мріють. От і відпочинок. Гарного дня, Тетяно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-10 13:25:32 ]
Дуже дякую, навзаєм!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-04-10 13:24:50 ]

ві́ття – іменник середнього роду

відмінок однина множина
називний ві́ття
родовий ві́ття
давальний ві́ттю
знахідний ві́ття
орудний ві́ттям


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-04-10 13:27:56 ]
я так розумію, тут в Тетяни

Віть - ж.р.

дав. відм. - кому, чому - віті

Множина наче й не підходить до рядка, адже йдеться про один пуп'янок


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-10 13:31:55 ]
Щойно у словнику перевірила. "віта - на віті" дякую, Майє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-04-10 13:24:55 ]
Ну й добре, якщо Вам подобається. Після "на" можна прибрати кому.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-10 13:28:05 ]
Дякую, Олександре, мені рідко, що подобається із того, що пишу, це правда, та цей вірш заслуговує на увагу!😊


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-04-10 13:26:32 ]
Вірш гарний, мені зрозумілий.

Окрім одного моменту в кінці.

За ради нас на, що завгодно здатний? - коми після НА не треба аж ніяк

Її кривих дзеркал вітраж розбитий. - кого Її?

Просто в тексті Вона якось несподівано з'являється. Я повернулась по тексту вище - жіночого роду є слово любов. То про неї?

Але тут тоді про кого? -

не мій і не її... - а тут про кого - ЇЇ - йдеться?

Оце мене заплутало.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-10 13:41:17 ]
Минулі повісті, це минуле життя. У ньому могла бути жінка тому її, і вітраж її розбито і я не знаю, кому він належить, чи їй, чи ЛГ
Нехай читач домислює.
Дякую, Любове, кому я прибрала, думала, що перед що ставиться.☺


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-04-10 13:43:55 ]
Читач то хай домислює, звісно)
Але слово "любов" у тексті перетягує ЇЇ на себе... І це збиває з пантелику


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-10 14:32:00 ]
Про повість минулу йдеться. Можливо, там прибрати крапку? І після розбитий продовжити," її"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-10 14:33:42 ]
Ні там у множені, повістей


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-04-10 14:41:41 ]
Тетяно, я б таки радила одне ЇЇ прибрати.
Наприклад так

Кривих дзеркал вітраж давно розбитий.

по-перше - так близько двічі ЇЇ не на користь тексту по-любому)
по-друге - випрозорюється зміст, як на мене і стає зрозуміло вкінці що вона - то інша жінка

Вибач, що набридаю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-10 15:49:02 ]
Дякую, Любове, суттєве зауваження! Її треба прибрати.


1   2   3   Переглянути все