ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2025.10.25 00:02
Кожному - своє
Хтось шукає позитиву,
Інший любить негатив
І довбе у хвіст і в гриву
Хто йому не догодив.

Хтось блаженство віднаходить, Копирсаючись в лайні
І на лихо всій природі
Напастить найкращі дні.

Віктор Насипаний
2025.10.24 23:58
Поруч ( пісня )
Так сумно часом на душі –
Нема тепла. Вітри, дощі.
А сум за мною, наче тінь,
Між люду , вулиць, днів і стін.
Та день світлішим враз стає,
Коли хтось рідний поруч є.
---------------
А час між пальці, мов пісок:

Микола Дудар
2025.10.24 23:50
Ми з тобою...
Ми з тобою не публічні…
Не публічні до пори
І зусилля ці не вічні
То таке… не говори
Потребує хтось довіри
А комусь — Ве-Де-еН-Ха…
В певній мірі ми — як звіри…
Тільки так, щоб без ха-ха

Борис Костиря
2025.10.24 22:00
Подих осені
Подих осені ледь уловимий
Пролетів до мене звіддаля,
Пронизав стрілою кволі рими
І дихнув у серце, як земля.

Подих осені торкнеться тонко,
Ніби зламана тернова віть.
Нависають виноградні грона

Світлана Пирогова
2025.10.24 20:18
І хто придумав цей затяжний антракт?
І хто придумав цей затяжний антракт?
Я ніби в душному стою фойє.
І серця стукіт годинникові в такт:
І тук, і тук, бо він десь є, десь є...

Заходжу вглиб глядацького партеру.
Нервую: знайти його не можу.
(Так схоже на трагедію Вольтера.)

Леся Горова
2025.10.24 19:43
Барбарис
ПрянИть опалий лист, гірчить повітря,
Прогріте після заморозків перших.
І барбарису кущ, на тин зіпершись,
Мені плоди простягує привітно:

Як згадку безтурботного крюшону
Між осені, де все гіркаво-кисле.
Подякую. А гілка журно висне,

Артур Курдіновський
2025.10.24 19:35
Київ-Харків (діалог квартонів з Любов'ю Інішевою)
Київ незламно рахує години,
Стрілка повільно вистукує хід...
Десь в укритті ще дрімає дитина.
Мирну угоду влаштовує світ...

Знову ракети гримучий удар...
Київ незламно рахує години...
Ворог щоночі розпалює жар,

Іван Потьомкін
2025.10.24 19:06
Яаков та Есав
Той день був пам’ятний для Яакова.
День, коли Аврагам помер.
Як і велять звичаї роду,
В час скорботи слід їсти щось округле.
То ж чечевицю на обід зварив онук.
Тільки-но намірився покуштувать,
Як на порозі зависочів Есав.
«Мабуть, ще віддалеки ви

Микола Дудар
2025.10.24 16:33
Хочеш сонця? Прохолоди?
Почувайся як удома.
Сядь, дружище, не спіши…
Зникнуть cумніви і втома,
Зникнуть порізі і шви…
Хочеш сонця? Прохолоди?
Хочеш вголос?.. Так — чи ні?
Все спитав, як у госпОди,
Тільки знову уві сні…

Тетяна Левицька
2025.10.24 16:01
Пітьма
Чорнота невидюща вмостилась на плечі.
Не шелесне за вікнами бурий покров;
стелить доля ласкаво перини лелечі,
та не може знайти їх незряча любов.

Ти говориш, що світла немає в квартирі,
якось лячно наосліп шукати свічу?
Як проміння злетить у індиг

Володимир Мацуцький
2025.10.24 14:18
Ликует путинский рашизм
«Рашизм».
Украинский поэт Владимир Мацуцкий
(лауреат фестиваля Авторской песни «Оскольская лира—91»
в номации поэзии[20])
в марте 2014 года этому явлению посвятил свой стих
«Ликует путинский рашизм»[21]. (Материал из Циклопедии)

Ликует путинск

Сергій Губерначук
2025.10.24 12:24
Поговорили
Мій любий, ти сидів на лаві в парку
і вітром дихав.
Ти шепотів: «Людиною не хочу бути,
я хочу деревом».
Ти хочеш деревом високим, любий?
«Так, і щоб на ньому – гроші замість листя».
І ти тоді, мабуть, нікому б грошей і не дав,
а високо від кожної

Сергій СергійКо
2025.10.24 12:12
Ранкового туману окуляри
Дивлюсь на сплячі силуети крізь
Ранкового туману, окуляри.
Набридли хвилі повсякденних криз.
Крихкий руйную до реалій міст –
Здаються більш дотепними примари.

Верхівки сосен проштрикнули млу,
Густого неба чарівну безодню.

Світлана Майя Залізняк
2025.10.24 09:23
Сталкер. Зона ЧАЕС
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 14 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

***

Над

Віктор Кучерук
2025.10.24 07:32
* * *
У натовпі слухом уловлював: "смерть"
І серце наповнилось болем ущерть.
Це слово щоденно роками звучить,
Порушує спокій і мучить щомить.
Дарма намагаюся стати глухим,
Аби розлучитись зі словом лихим, -
Від мене воно не іде ні на крок,
Раз жалем за

Борис Костиря
2025.10.23 22:47
Реконструкція парку
Парк перебудовують,
здирають асфальт,
знищують старі споруди.
Скільки спогадів поховано
під уламками
старих конструкцій!
Минуле вже ніколи
не повернеться, хіба що
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Хто ти?
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2019-04-10 09:44:50
Переглядів сторінки твору 6058
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.532 / 6.16)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.612 / 6.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.690
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.10.24 21:20
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ковальчук (Л.П./М.К.) [ 2019-04-10 12:41:13 ]
Є такий персонаж в українській міфології - Перелесник. Змученій жіночій душі. Чи не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-10 12:47:51 ]
Я Вам пишу, а Ви мені одночасно.☺☺☺
Дякую, Світлано! Ми чимось схожі, фантазерки ще ті і образи знаходимо астральні.☺


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-04-10 12:58:40 ]
На голих вітах або голій віті. Віття не зустрічав ніде. Але якщо слідувати цій логіці, то треба писати з подвоєнням - вітті. Є цілий синонімічний ряд - галузка, било, лапа, гілка тощо.

Таємничий вершник чи меч булатний - ну це вже крайнощі. Спинітьсчя на чомусь одному - на живій істоті чи неживому одухотвореному предметі. Вершник - живий, моцний чолов'яга, а меч - шматок бездушної залізяки. І з запамороченням трохи того..перебор. Наче. Тут треба писати про інші дві крайності: або запаморочення - або просвітлення, або гібернація або моторна жвавість.
Бархатні - оксамитові.
"Її кривих дзеркал вітраж розбито". Чому вітраж, а не вітражі? Дзеркал же багато. У них один вітраж на всіх? Чи вітраж зроблено з багатьох дзеркал?
І взагалі - вітраж розчарування - не хто, а що. Чи хай так буде?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-10 13:14:53 ]
Дякую, Олександре, за красномовність. А вірш дійсно вдався і образи мені зрозумілі і вершник таємничий і меч, який нищить вірші, все на мій погляд зрозуміло. Щоб щось знищити не потрібно багато сили. Вітраж складаються з маленьких дзеркал, або зі скла, тому тут теж все зрозуміло. Що до віт, де - на віті, так вказує словник. Ще раз перевірю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-10 13:20:30 ]
На голій віті виправила, дякую, Олександре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-10 13:23:20 ]
Її кривих дзеркал не повісті, а жінки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ковальчук (Л.П./М.К.) [ 2019-04-10 12:59:24 ]
Жінки фантазують, мріють. От і відпочинок. Гарного дня, Тетяно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-10 13:25:32 ]
Дуже дякую, навзаєм!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-04-10 13:24:50 ]

ві́ття – іменник середнього роду

відмінок однина множина
називний ві́ття
родовий ві́ття
давальний ві́ттю
знахідний ві́ття
орудний ві́ттям


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-04-10 13:27:56 ]
я так розумію, тут в Тетяни

Віть - ж.р.

дав. відм. - кому, чому - віті

Множина наче й не підходить до рядка, адже йдеться про один пуп'янок


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-10 13:31:55 ]
Щойно у словнику перевірила. "віта - на віті" дякую, Майє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-04-10 13:24:55 ]
Ну й добре, якщо Вам подобається. Після "на" можна прибрати кому.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-10 13:28:05 ]
Дякую, Олександре, мені рідко, що подобається із того, що пишу, це правда, та цей вірш заслуговує на увагу!😊


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-04-10 13:26:32 ]
Вірш гарний, мені зрозумілий.

Окрім одного моменту в кінці.

За ради нас на, що завгодно здатний? - коми після НА не треба аж ніяк

Її кривих дзеркал вітраж розбитий. - кого Її?

Просто в тексті Вона якось несподівано з'являється. Я повернулась по тексту вище - жіночого роду є слово любов. То про неї?

Але тут тоді про кого? -

не мій і не її... - а тут про кого - ЇЇ - йдеться?

Оце мене заплутало.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-10 13:41:17 ]
Минулі повісті, це минуле життя. У ньому могла бути жінка тому її, і вітраж її розбито і я не знаю, кому він належить, чи їй, чи ЛГ
Нехай читач домислює.
Дякую, Любове, кому я прибрала, думала, що перед що ставиться.☺


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-04-10 13:43:55 ]
Читач то хай домислює, звісно)
Але слово "любов" у тексті перетягує ЇЇ на себе... І це збиває з пантелику


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-10 14:32:00 ]
Про повість минулу йдеться. Можливо, там прибрати крапку? І після розбитий продовжити," її"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-10 14:33:42 ]
Ні там у множені, повістей


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-04-10 14:41:41 ]
Тетяно, я б таки радила одне ЇЇ прибрати.
Наприклад так

Кривих дзеркал вітраж давно розбитий.

по-перше - так близько двічі ЇЇ не на користь тексту по-любому)
по-друге - випрозорюється зміст, як на мене і стає зрозуміло вкінці що вона - то інша жінка

Вибач, що набридаю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-04-10 15:49:02 ]
Дякую, Любове, суттєве зауваження! Її треба прибрати.


1   2   3   Переглянути все