ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2026.01.12 22:25
Із Леоніда Сергєєва

Обійму Наталію
за об’ємну талію:
«Давай, – скажу, – Наталіє,
махнемо в Анталію!»

Мою долоню з талії

Ігор Шоха
2026.01.12 20:10
                    І
Все меншає відкладеного часу
до переправи у реальну мить
не перший раз, але одного разу,
коли душа у небо полетить
неміряне, незнане, неозоре,
не оране за пам’яті людей,
що "у біді, у радості і в горі

Сергій Губерначук
2026.01.12 15:27
Сунеться хмара волосся,
блискавка б’є з очей.
Від зливи втекти вдалося,
а від кохання ще.

Чи вартий твій подих гнівний
сніжних цнотливих вуст?
Якщо я у чомусь винний –

Артур Курдіновський
2026.01.12 14:59
Зима. Сніжинки квітнуть без тепла.
Журба прозора вкрилася снігами.
Душа розквітне в холоді так само...
Малюнок з льоду. Почуття зі скла.

Все королева біла замела!
А вітер заглушив мінорну гаму...
Зима. Сніжинки квітнуть без тепла.

Борис Костиря
2026.01.12 10:43
Що значить - опинитися в ніщо,
Де світ бере невидимий початок,
Де пустка пануватиме без щогл,
Де розквітатиме поляна згадок?

З нічого не народиться цей світ,
Здоровий глузд підказує лякливо.
А з того Бог передавав привіт

Олександр Сушко
2026.01.12 10:11
Ярослав Чорногуз

КОХАННЯ! ПОРЯТУЙ!

У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.

Віктор Кучерук
2026.01.12 07:25
Відчувається в кожному слові
Дар співця і художника хист,
І краса української мови,
І поезії сила та зміст
Лиш тоді, коли впевнено віриш
Майстру слова і лікарю душ,
Що ніколи не зраджує лірі
І нагору не лізе чимдуж...

Тетяна Левицька
2026.01.12 00:05
Хоч ниє душа, як оголений нерв —
та зуба болючого вирвати шкода.
Я навіть не знаю, (світ ластиком стер,)
що там за вікном, чи розмай, чи негода?

Жасминовий день і ожинова ніч,
на синім паркеті кружляють по колу.
Сповзло надвечір'я кошулею з пліч

Таїсія Кюлас
2026.01.11 23:54
Коли зламалася востаннє — Вона втратила змогу кричати. Натягнула посмішку, мов струни гітари, Та почала вдавати.

Немов сильним вітром зірвана бляха — Скручена, дряпана — додолу впала. Зневірена, довірена... Вона — сила вмирати.

Лиш доторки чужих бри

С М
2026.01.11 21:20
Як лазуровий мій будильник
надзвонює, його не спиниш
і я не бачу кінця-краю
і марно днем із огнем шукаю
дороги невідомо де
дорожні знаки не про те
І заморочливий мозок мій
неначе безум яскравіє

Ярослав Чорногуз
2026.01.11 18:18
У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.

Не вірю ще, увесь тремчу,
Навколішках стою і каюсь.
Сльоза непрохана в очу --

Віктор Насипаний
2026.01.11 17:40
Сидить хлопчак в селі на лавці біля хати.
Підходить дядько і пита: - Чи вдома тато?
Малий ліниво зирка. Весь в смартфоні свому:
За вухом чеше й каже: - Мій? Та, звісно, вдома.
Гукає той. У хвіртку стукає, лютує.
Вікно відчинене, ніхто його не чує.
-

Іван Потьомкін
2026.01.11 17:26
Кажуть: є країна
Повнісінька сонця…
Де ж бо та країна?
Де ж бо теє сонце?
Кажуть: є країна
На семи стовпах,
Сім планет у неї,
Схили в деревах.

Євген Федчук
2026.01.11 14:23
Ніч була темна. Місяц, хоч зійшов
Та й то у хмарах десь блукав, напевно.
Внизу Рось жебоніла безперервно.
А він вертав думками знов і знов
До того, що плекав усе життя –
Бажання влади. Так йому хотілось,
Щоб навкруг нього все отут вертілось…
Все п

Олександр Сушко
2026.01.11 13:38
автор Артур Курдіновський

Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.

Моя земля горить під небесами,

Борис Костиря
2026.01.11 11:23
Так бракує постійно часу
У потоці марнотних днів.
Час дарує, немов прикрасу,
Позолоту зникомих слів.

Час розсудить і час засудить
Ні за що, ніби злий тиран.
Лиш вина має різний ступінь,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Вірші

 Байдуж
Мій дід перевертається в гробу -
Скацапився онук, матюк у пащі.
Хахлам сьогодні думати - табу,
А забавка єдина - "зомбоящик".

Поїв, поспав, поворушив жону,
Поклацав пультом, глянув що попало.
Вподобую дебільну регітню
Від "95-го кварталу".

Там весело. Сміється навіть кіт,
Вчувати "ги-ги-ги" приємно дуже.
Перевертні паплюжать мову, рід -
Усе, до чого я уже байдужий.

P.S.:

Останній цвіт докошують бої,
Мідяк бабуся подає каліці..
А у діброві плачуть солов"ї:
- Куди ж ви ділись, браття-українці?

09.05.2019р.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2019-05-09 13:38:05
Переглядів сторінки твору 4828
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.963 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.965 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.783
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.04.20 10:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2019-05-12 10:05:18 ]
Не можу ні придбати, ні завантажити в електронному вигляді такого словника, в якому було би оце те все, чого немає в інших.
Це ж стільки нових рим...
Може, у ньому відшукався би цей Ваш "байдуж".

В мене нещодавно був вірш з назвою "Байдуже" - і словарну статтю цієї одиниці мови я досить глибоко просканував. Жодного чи жодної (якого роду, до речі, оцей екземпляр?) "байдуж" не виявив.

А це ще пробігся словником Бориса Грінченка. Немає.
Дуже-дуже корисний посібник, документ, якщо не музей, що гостинно відчинив свої двері під відкритим небом нашої мовної обмеженості. Зокрема, моєї.

Зичу успіхів,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2019-05-12 10:23:25 ]
Щоправда, є "чимдуж" від "чимдужче".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-05-11 19:47:21 ]
...ось я писала про українців.........

Перегомін

І бігли ми на гори з голосінням, і падали в сльозах перед камінням.
Олександр Олесь

***
Рід козацький – по семи світах…
Тур слугує негру, Макс – арабу.
Сниться їм доріжка в полинах,
Всохлі вишні, степ, камінні баби…

Заробляють на підсоння й грім,
Дітям скайпно дивляться у вічі,
Ходять щонеділі в Божий дім:
Ставлять за далеких ближніх свічі.

Я – з колиски віддана житам –
Споглядаю плин юрми до скону.
Де ж той Велет, де ж сокира – та,
Що трієру витеше незборну?

Де глашатай, що збере у Путь,
Де вози скрипливі – з пудом глузду?
На трибунах суші – бевзі, мудь,
Струменять навари в їхні лузи.

Україно, цвіту ж – по світах!
Люд наш – у Палермо, в Лісабоні.
Шелевіють маки в полинах.
І криваво жевріють долоні.

Заробітчанам

Скеміє розбурхане серце.
Алюром – і жаль, і півсором.
Отут – і пупи, і відерця,
Закопані під осокором.

Кому відписали ці луки?
На кого лишили криницю?
Хто ж візьме сади на поруки?
Солодкі чужинні кислиці…

І вірш про інтимне – в блокноті,
І дітям дарунки від Санти,
І торсають бурі ворота…
Ніц виходів? Є варіанти.

2015


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-05-11 19:50:47 ]
.....чого тим солов'ям плакати? як співали, так і витьотьохкують.......були б черви та гілля....
от нам цікаво: де наші браття і сестри..........




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-05-12 07:58:19 ]
Читаю цей коментар і диву даюся...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-05-12 08:23:54 ]
Хм...так і я за те, щоб читач дивувався, бо чудово, неповторно, а не знову про те саме тими ж мовними засобами...
Все залежить від уяви, вже скільки писали про тих солов'їв...
Сміються, плачуть солов'ї. І б'ють піснями в груди...

Я за те, щоб написавши, відкласти текст, а за день, чотири прочитати наче чуже, самокритично. Ви надто спішите оприлюднити щойнонаписане.
І тоді на ПМ не ряснітимуть зауваження, бо ви могли б рядки робити кращими. Я чекала від вас зростання самовимогливості, а не щоденної віршової зливи чи крапотіння, як оцей вірш. Даруйте, та більше приділяти уваги не можу.
Дякую за розуміння.
Далі без мене, я починаю готувати книгу, нема часу на розмови.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-05-12 10:26:18 ]

До коментаря Юрія Сидоріва додам.

Пане Юрію, ми з вами маємо загострене відчуття мови, сенсів чи безсенсовості.
На мою думку, байдуж заміни потребує на байдужжя.
Нагадує "пофиг" наших сусідів, яке переймають українці.
Є такі особи, що звертаються Тань, Мань, Саш, Кать, Наталь...
І все це наші співвітчизники, що звинувачують того ж сусіда.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2019-05-12 10:48:24 ]
Все може бути.
Якщо, боронь Боже, настане лиха година, то як асимілюватися з окупантом?
Одним буде важче, а другим легше.