ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.10.11 12:30
Вже кілька днів гриміло десь на сході
І виднокіл щоночі весь палав.
Максим пів ночі взагалі не спав,
Стояв, на схід дивився на городі.
Чого хотів насправді, він не знав.
Сказати чесно й німці вже дістали.
Та й москалів не надто і чекали.
Отож, пів

Вячеслав Руденко
2026.10.11 09:42
Ліхтар негаснучий — латунь,
Ломбарду стіл — живий товариш,
Заледве в спалахах мовчун,
Дощами схований між згарищ.

Латаття жовте, чорний кмин,
Родинний герб — лиха данина
Всього, що чхає, як комин,

Тетяна Левицька
2026.10.11 08:34
Зазираю у очі бездонні,
Як у чорних агатах тону.
Ой, ви коні, мої вірні коні,
Вам відкрию свою таїну.
Що кохаю звабливу циганку,
Та не знаю, чи любить мене?
То веселкою світиться зранку,
А то вітром в степу промайне.

Віктор Кучерук
2026.10.11 07:16
Сталось так, як сталось,
Сталось так, як є, -
Те, що відлунало
Спати не дає.
Де отой звукопис,
Що два серця грів, -
Залишився попіл
Від гарячих слів.

Володимир Бойко
2026.10.11 00:18
На вакації до Печеніжина
Позбирались дівчата розніжені.
Кожній з них догоджай,
Хлопа в ліжко давай –
Та пішли вони із Печеніжина.

В політичних структурах Одеси
Просувають чужі інтереси

Ольга Садкова
2026.10.10 19:17
Не спитала любов, не спитала,
так, зненацька, у серце ввійшла:
хоч без слів,
але піснею стала,
хоч без квітів,
але зацвіла.

2011

Світлана Пирогова
2026.10.10 16:37
Хризантеми запалюють осінь:
Жменьки сонця на зимному ґрунті.
Як їм затишно в дружньому гурті!
Невисокі, деінде і рослі.

Не лякають їх ночі холодні,
Подих вогкого трепету вітру.
Оживляють собою палітру

Борис Костиря
2026.10.10 16:03
Дивлюсь я на колишню повінь,
Що стала привидом і сном,
Де чатовий лиш місяць повня
Киває ввічливо чолом.

На місці повені болото,
Сухі багнети комишів.
На березі дружина Лота

Віктор Насипаний
2026.10.10 12:30
Всі часто поспішають та дарма,
Бо часу завжди мало чи нема .
Постійно не встигаєм вічно ми,
А хочеться спинити гарну мить.

Бо день, як м’ячик, просто скік та скік.
Біжиш за ним, а він уже утік.
Зупинишся, оглянешся, а там…

хома дідим
2026.10.10 12:23
безперечно святково
і пристрасно
хоч би навіть через утому
підноситься географічне
топонімічне тобто
при своїй винятковій митниці
пан матвій звісний
всім вам відомий

Юрій Гундарів
2026.10.10 11:46
жовтня - День народження видатної української співачки
Ніни Матвієнко

До речі, який у неї був голос? Сопрано? Чи, може, мецо-сопрано?
А діапазон який - три октави чи чотири?..
Коли чуєш її голос, усі ці запитання відступають на другий чи третій пл

Тетяна Левицька
2026.10.10 11:21
Закортіло бабці втіхи,
Тож говорить чоловіку:
— Поки ми іще не в раю,
Буйну молодість згадаєм.
Що для неї літні роки? —
Одягла нові панчохи.
Чаклував дід так і сяк,
Та не впоратись ніяк.

Віктор Кучерук
2026.10.10 07:22
За межею літа -
Осені пора, -
Прохолодний вітер
І земля сира.
Жовтий лист кружляє,
Падає до ніг, -
І жура безкрая
Стала на поріг.

Артур Курдіновський
2026.10.09 22:01
Уламки сну розкидані повсюди.
Вони - про щастя, світло та весну.
Нема на мене ні судді, ні суду.
Покинуту й забуту ляльку вуду
В далекий кут розлючено жбурну.
Приречений, ніколи не забуду
Уламки сну.

В Горова Леся
2026.10.09 17:17
У квасолі джміль гуде:
Квіти там ще де-не-де.
А плоди дозріти встигнуть?
Так! Квасоля зветься вігна.

В серпні квітне - в самий раз!
Буде смакота у нас!
То ж старайся, джмелю милий,

Борис Костиря
2026.10.09 14:37
Я не хочу уже прокидатись.
Хочу бути у магії сну.
Я забуду паролі і дати
І спалю на майдані весну.
Я не хочу вертатись із казки,
Із уяви, чарівних споруд,
Із феєрій, туманів і ласки,
Феєрверків, містерій і пут.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Вірші

 Байдуж
Мій дід перевертається в гробу -
Скацапився онук, матюк у пащі.
Хахлам сьогодні думати - табу,
А забавка єдина - "зомбоящик".

Поїв, поспав, поворушив жону,
Поклацав пультом, глянув що попало.
Вподобую дебільну регітню
Від "95-го кварталу".

Там весело. Сміється навіть кіт,
Вчувати "ги-ги-ги" приємно дуже.
Перевертні паплюжать мову, рід -
Усе, до чого я уже байдужий.

P.S.:

Останній цвіт докошують бої,
Мідяк бабуся подає каліці..
А у діброві плачуть солов"ї:
- Куди ж ви ділись, браття-українці?

09.05.2019р.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2019-05-09 13:38:05
Переглядів сторінки твору 5657
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.963 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.965 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.783
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.04.20 10:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2019-05-12 10:05:18 ]
Не можу ні придбати, ні завантажити в електронному вигляді такого словника, в якому було би оце те все, чого немає в інших.
Це ж стільки нових рим...
Може, у ньому відшукався би цей Ваш "байдуж".

В мене нещодавно був вірш з назвою "Байдуже" - і словарну статтю цієї одиниці мови я досить глибоко просканував. Жодного чи жодної (якого роду, до речі, оцей екземпляр?) "байдуж" не виявив.

А це ще пробігся словником Бориса Грінченка. Немає.
Дуже-дуже корисний посібник, документ, якщо не музей, що гостинно відчинив свої двері під відкритим небом нашої мовної обмеженості. Зокрема, моєї.

Зичу успіхів,
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2019-05-12 10:23:25 ]
Щоправда, є "чимдуж" від "чимдужче".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-05-11 19:47:21 ]
...ось я писала про українців.........

Перегомін

І бігли ми на гори з голосінням, і падали в сльозах перед камінням.
Олександр Олесь

***
Рід козацький – по семи світах…
Тур слугує негру, Макс – арабу.
Сниться їм доріжка в полинах,
Всохлі вишні, степ, камінні баби…

Заробляють на підсоння й грім,
Дітям скайпно дивляться у вічі,
Ходять щонеділі в Божий дім:
Ставлять за далеких ближніх свічі.

Я – з колиски віддана житам –
Споглядаю плин юрми до скону.
Де ж той Велет, де ж сокира – та,
Що трієру витеше незборну?

Де глашатай, що збере у Путь,
Де вози скрипливі – з пудом глузду?
На трибунах суші – бевзі, мудь,
Струменять навари в їхні лузи.

Україно, цвіту ж – по світах!
Люд наш – у Палермо, в Лісабоні.
Шелевіють маки в полинах.
І криваво жевріють долоні.

Заробітчанам

Скеміє розбурхане серце.
Алюром – і жаль, і півсором.
Отут – і пупи, і відерця,
Закопані під осокором.

Кому відписали ці луки?
На кого лишили криницю?
Хто ж візьме сади на поруки?
Солодкі чужинні кислиці…

І вірш про інтимне – в блокноті,
І дітям дарунки від Санти,
І торсають бурі ворота…
Ніц виходів? Є варіанти.

2015


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-05-11 19:50:47 ]
.....чого тим солов'ям плакати? як співали, так і витьотьохкують.......були б черви та гілля....
от нам цікаво: де наші браття і сестри..........




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-05-12 07:58:19 ]
Читаю цей коментар і диву даюся...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-05-12 08:23:54 ]
Хм...так і я за те, щоб читач дивувався, бо чудово, неповторно, а не знову про те саме тими ж мовними засобами...
Все залежить від уяви, вже скільки писали про тих солов'їв...
Сміються, плачуть солов'ї. І б'ють піснями в груди...

Я за те, щоб написавши, відкласти текст, а за день, чотири прочитати наче чуже, самокритично. Ви надто спішите оприлюднити щойнонаписане.
І тоді на ПМ не ряснітимуть зауваження, бо ви могли б рядки робити кращими. Я чекала від вас зростання самовимогливості, а не щоденної віршової зливи чи крапотіння, як оцей вірш. Даруйте, та більше приділяти уваги не можу.
Дякую за розуміння.
Далі без мене, я починаю готувати книгу, нема часу на розмови.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-05-12 10:26:18 ]

До коментаря Юрія Сидоріва додам.

Пане Юрію, ми з вами маємо загострене відчуття мови, сенсів чи безсенсовості.
На мою думку, байдуж заміни потребує на байдужжя.
Нагадує "пофиг" наших сусідів, яке переймають українці.
Є такі особи, що звертаються Тань, Мань, Саш, Кать, Наталь...
І все це наші співвітчизники, що звинувачують того ж сусіда.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2019-05-12 10:48:24 ]
Все може бути.
Якщо, боронь Боже, настане лиха година, то як асимілюватися з окупантом?
Одним буде важче, а другим легше.