ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.10.21 19:36
Не знаю за що? —
Здогадуюсь,
він любить харчо
і райдугу,
старенький трамвай
на милицях,
смарагдовий рай
у китицях.

Іван Потьомкін
2025.10.21 11:40
Якже я зміг без Псалмів прожить
Мало не півстоліття?
А там же долі людські,
Наче віти сплелись,
Як і шляхи в дивовижному світі.
Байдуже, хто їх там пройшов:
Давид, Соломон, Асаф чи Кораха діти...
Шукаємо ж не сліди підошов,

Віктор Кучерук
2025.10.21 06:46
Яскраве, шершаве і чисте,
Природою різьблене листя
Спадає на трави вологі
Уздовж грунтової дороги,
Яку, мов свою полонену,
Вартують лисіючі клени...
21.10.25

Микола Дудар
2025.10.21 00:08
Підшаманив, оновив
І приліг спочити
До якоїсь там пори,
Бо хотілось жити.
Раптом стукіт у вікно…
Уяви, ритмічно:
Він - вона - вони - воно —
З вироком: довічно!

Борис Костиря
2025.10.20 22:13
Іржаве листя, як іржаві ґрати.
Іржаве листя падає униз.
Іржаве листя хоче поховати
Мене під латами брудних завіс.

Іржаве листя передчасно лине,
Як подих вічності, як лютий сплав.
Між поколіннями ніякий лірник

Світлана Пирогова
2025.10.20 15:07
Вуальна осінь небо сумом прикривала,
І таємниць прихованих лягло чимало.
Але одна бентежить, незабутня досі,
Коли душа була оголена і боса,
Коли при зустрічі світи перевертались.
До ніг ти сипав зоряні корали.
Слова лились...Поезії прозорі роси...

Марія Дем'янюк
2025.10.20 11:48
У водограї бавились веселки:
Зелені, жовті, сині кольори,
І фіолетово всміхались, і рожево,
Фонтан сміявся, прагнув догори,
Дістати неба, хоча б на секунду,
Торкнутись хмари, обійняти сонце,
Фонтан стрибав, а сонценята в хвильках
Ясніли наче сяєво

Сергій СергійКо
2025.10.20 11:20
Не бачив ще, ні Риму я, ні Лондона,
Варшави навіть, хоч І поруч – он вона!
Та головне – не бачив я Чугуєва!
Відвідати повинен я чому його?
Бо Репін народився тут, Ілля
– Художник видатний, чиє ім'я,
Чиї натхненні, пристрасні картини –
Чугуєва окр

С М
2025.10.20 09:31
Хто ізлякав тебе? Родилась на що, бейбі?
Обійма подвійні, чари твої, кохана
Родилась ти нащо, хіба не для гри?
Чи у екстазі, або у красі собі

Що в думках ~
Відпускай
Добре є, бейбі

Микола Дудар
2025.10.20 09:01
Передбачив я і зупинивсь…
І приліг хутесенько за ширму.
Безумовно, виділось колись
Вже встрічав покладисту і смирну…
…уяви себе ти Королем,
Годен, то одінься в Падишаха!?
…видно переплутав хтось Едем.
Шахмати це все таки не шахи…

Віктор Кучерук
2025.10.20 06:29
Родить спогади печальні
Біль гірких утрат, -
Додається поминальних
Заходів і дат.
В боротьбі за виживання
Гинемо щодня, -
Голосіння і прощання
Звідуєм сповна.

М Менянин
2025.10.20 01:28
Відчує кожен весь цей жах:
орел, як лев – одвічний птах,
крилом де маше – там війна,
нещастя наше, в нас вона.

Це та війна, це та війна,
де з двох голів лише одна,
лиш та, де вдача леВова,

Тетяна Левицька
2025.10.20 01:14
Вона поїхала у сутінки далекі, 
У невідомість, пристрасність і страх, 
У гай, де не злітають вже лелеки
І почуття засохли на вітрах. 

Вона поїхала в кохання, як у морок, 
В жагу, немов невигасла пітьма. 
Невдовзі їй виповнюється сорок, 

Павло Сікорський
2025.10.19 22:50
Слова твої, мов кулі - лента за лентою;
Склеюю серце своє ізолентою.

Борис Костиря
2025.10.19 22:25
Вона поїхала у сутінки далекі,
У невідомість, пристрасність і страх,
У гай, де не злітають вже лелеки
І почуття засохли на вітрах.

Вона поїхала в кохання, як у морок,
В жагу, немов невигасла пітьма.
Невдовзі їй виповнюється сорок,

Іван Потьомкін
2025.10.19 22:01
Ішов чумак ще бідніший,
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Душа болить...
Душа болить, передчуває домовину,
ще ніби все гаразд, а стислі сльози душать.
Нависли небеса з під ніг тікає суша.
Свідомість втрачена, лечу, якимось чином.

Судоми, корчі рук, на крижанім обличчі
застигла маски  парафінова лілея.
Нема в тунелі світла... Де я, Боже, де я?
Дух чортівні рогатої на передпліччі.

Нашіптує жахи і язиком гарячим
торкається щокИ, обслинює рамена.
Стікає слина остогидлива зелена
по тілу  вниз, смак пекла на губах неначе

гіркий полин, чорнобиль, пижма м'язи зводить
і дикий регіт веремії з потойбіччя.
Чи хтось у білому вбранні запалить свічі,
щоб нечисть щезла?  Так, вже янголи на сходах...
2019р



Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-05-14 09:19:39
Переглядів сторінки твору 1703
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.530 / 6.16)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.611 / 6.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.765
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.10.21 20:09
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2019-05-14 10:51:19 ]
Якщо все це у сні, то можливо, а якщо серед білого дня, то неймовірно.
Не знайшов у словнику "скули".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-05-14 11:12:45 ]
Дякую, пане Іване! Скули, є я перевірила і у словнику і у викіпедії. А писалося вночі, не знаю, що найшло!))) Перевтілення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2019-05-14 21:32:24 ]
Страшне що пишете.
Це той випадок, коли читач каже, що зачепило.
А мені особисто в той час біля тих віршів було як біля стовпа. Байдуже.
Людина-банан з товстою шкірою.
Страшне що пишете.
Зачепило.
Ю. С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-05-14 22:24:13 ]
Дякую, Юрію! ))) То зачепило, чи байдуже?)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2019-05-14 22:41:29 ]
Фінальні рядки були:
"Страшне що пишете.
Зачепило."

Виходить, що так.
Зачепило.

Багато хто не береже свого здоров'я.
Ось як я, наприклад.
Вже людство нашої півкулі вляглося спати, а я - ні. А завтра о шостій прокинуся.
І що, побіжу на спортмайданчик?
Ага.
Аякже.
Хай чекає.
Когось іншого.

І ось так практично у всьому.
Кави? Кави.
Коньяку? Які проблеми. Наливай.

А час іде. І нікому не на користь.

Ось і уявив себе на одрі.
От і зачепило.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-05-14 22:49:34 ]
Зрозуміло, Юрію))) ось і на мене інколи находить хандра)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Лимар (Л.П./Л.П.) [ 2019-05-14 23:11:47 ]
Хандра буває у кожного, але ж має бути промінь світла, який зцілює зранену душу!
Бажаю всім нам, і вам особисто, Таню, гарних, світлих сюжетів, які б пробуджували радість та жагу до життя!
З теплом, Вікторія.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-05-15 08:44:08 ]
Дякую, дорога Вікторіє, за побажання! Вам також світлої радощі та щастя!
Сьогодні знову сумний вірш виставила, що поробиш життя складається не тільки з прекрасних моментів!
З теплом душі, Тетяна


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-05-15 10:00:41 ]
О, як я тебе розумію, Тетяно...
Чим більше прагнеш до світла, тим частіше тьма атакує...
Я ці страхи переживала і вони теж стали поезією в мене.

Ось наприклад, один з таких

Не списаний аркуш

Не списаний аркуш - не треба й конвертика...
Адреси нема. Текст порву...
Вмираю од страху не в камері смертника,
не в сні, що жахав, - наяву!

Я загнана в кут. Я оточена тінями,
що прагнуть душевних тортур.
Ковтаю сльозу між ослизлими стінами,
вростаю в безвиході мур.

Змирилась... Не прагну ні дива, ні доводів.
Сама собі кат. Без реприз.
Не списаний аркуш... І є час для сповіді.
А потім - угору... чи вниз.

2017

Тримаймося, будьмо сильні!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2019-05-15 10:20:47 ]
Любове, це вірш крик душі, дякую за нього!
Я обожнюю, коли душа на виворіт, така беззахисна і щира! Обіймаю!