
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.08.29
05:46
Прогриміли вибухи і зразу
Здійнялись пожежі навкруги, –
І дими ядуче-чорномазі
Огорнули щільно береги.
Темна мла забарвлювала місто
Пройняте плачами, від яких
Струменіли тихо тужні вісті
По дорогах давніх і нових.
Здійнялись пожежі навкруги, –
І дими ядуче-чорномазі
Огорнули щільно береги.
Темна мла забарвлювала місто
Пройняте плачами, від яких
Струменіли тихо тужні вісті
По дорогах давніх і нових.
2025.08.28
22:01
Крізь хмару тютюнового диму
не можна побачити істину,
а лише диявола.
Сон розуму породжує чудовиськ.
Літери стають
так само розпливчатими,
як дим. Крізь смог безумства
не можна побачити
не можна побачити істину,
а лише диявола.
Сон розуму породжує чудовиськ.
Літери стають
так само розпливчатими,
як дим. Крізь смог безумства
не можна побачити
2025.08.28
21:43
Із Бориса Заходера
– Скажіть, а хто пошкодив сир,
нарив у ньому стільки дір?
«Без жодних сумнівів, не я!» –
квапливо рохнула Свиня.
«Це загадка! – ґеґекнув Гусь,
– Скажіть, а хто пошкодив сир,
нарив у ньому стільки дір?
«Без жодних сумнівів, не я!» –
квапливо рохнула Свиня.
«Це загадка! – ґеґекнув Гусь,
2025.08.28
19:27
Цар москальський скликав кодло все на раду.
Пика скривлена, немов життю не радий.
Вся зібралася на раду ту «еліта».
Скоса зиркають, немовби пси побиті.
Забагато розвелося «горлопанів»,
Що говорять й по тверезому, й по п‘яні,
Що зажерлась влада та на
Пика скривлена, немов життю не радий.
Вся зібралася на раду ту «еліта».
Скоса зиркають, немовби пси побиті.
Забагато розвелося «горлопанів»,
Що говорять й по тверезому, й по п‘яні,
Що зажерлась влада та на
2025.08.28
06:17
Вишгород високий, Вишгород горбатий,
Вишгород яристий і зелений вкрай, –
У віках не зникнув та красу не втратив,
Попри грабування під гарматний грай.
Вишгород прадавній берегом похилим
До Дніпра приникнув, а не в бран попав,
Бо з ріки святої набува
Вишгород яристий і зелений вкрай, –
У віках не зникнув та красу не втратив,
Попри грабування під гарматний грай.
Вишгород прадавній берегом похилим
До Дніпра приникнув, а не в бран попав,
Бо з ріки святої набува
2025.08.28
00:54
Не люби, не люби, не люби --
Темна смуга лягає між нами.
Як вселенська печаль - тінь журби,
Наче тріщина між берегами.
Розверзається прірвою лих,
Твої руки з моїх вириває,
Пекла лютого видих і вдих -
Темна смуга лягає між нами.
Як вселенська печаль - тінь журби,
Наче тріщина між берегами.
Розверзається прірвою лих,
Твої руки з моїх вириває,
Пекла лютого видих і вдих -
2025.08.27
21:20
Голоси із покинутого будинку,
голоси із делеких епох,
дитячий щебет.
Як воскресити голоси
із магми часу?
Вони доносяться, ледь живі,
ледве відчутні,
майже нерозбірливі.
голоси із делеких епох,
дитячий щебет.
Як воскресити голоси
із магми часу?
Вони доносяться, ледь живі,
ледве відчутні,
майже нерозбірливі.
2025.08.27
17:23
Мені якусь пораду мудру дай! –
Знайомій жіночка жаліється. –
Не знаю, чи дурниця, чи біда,
Бо щось із чоловіком діється.
Гіпноз йому чи лікаря б мені.
Не знаю, що з ним врешті коїться.
Раніше часто говорив у сні,
Тепер лиш хитро посміхається.
Знайомій жіночка жаліється. –
Не знаю, чи дурниця, чи біда,
Бо щось із чоловіком діється.
Гіпноз йому чи лікаря б мені.
Не знаю, що з ним врешті коїться.
Раніше часто говорив у сні,
Тепер лиш хитро посміхається.
2025.08.27
12:42
Повітря пряне...Чорнобривці
голівки не схиляють дружно.
Плісе жоржин у росах дивне,
але свою тримає пружність.
Засмагле дотліває літо.
Сачком лови, хіба впіймаєш?
Час спокою, і час марніти.
голівки не схиляють дружно.
Плісе жоржин у росах дивне,
але свою тримає пружність.
Засмагле дотліває літо.
Сачком лови, хіба впіймаєш?
Час спокою, і час марніти.
2025.08.27
11:40
Коли мрійливо сню тобою,
Чи наяву наткнусь впритул,
То серце сплескує прибоєм,
А почуттів зростає гул.
Думки про тебе зразу будять
У серці ніжні почуття, -
І радість пнеться звідусюди,
І щастям повниться життя.
Чи наяву наткнусь впритул,
То серце сплескує прибоєм,
А почуттів зростає гул.
Думки про тебе зразу будять
У серці ніжні почуття, -
І радість пнеться звідусюди,
І щастям повниться життя.
2025.08.27
09:15
Заплющую очі та, аж важко повірити,
навіть у горлі наростає ком,
бачу: рудий весь із очима сірими -
Франко…
-Пане Іване, як ви там на небесех?
Чи бачите на годиннику лютий час?
-Вболіваю, рідні мої, всім серцем
навіть у горлі наростає ком,
бачу: рудий весь із очима сірими -
Франко…
-Пане Іване, як ви там на небесех?
Чи бачите на годиннику лютий час?
-Вболіваю, рідні мої, всім серцем
2025.08.26
21:33
Ти - груднева, ти - холодна зима,
укриваєш мене снігом,
ніби поцілунками.
На твою честь я п'ю
снігове шампанське
і п'янію від крижаного холоду.
У зимовому полоні -
ніби в царстві задзеркалля,
укриваєш мене снігом,
ніби поцілунками.
На твою честь я п'ю
снігове шампанське
і п'янію від крижаного холоду.
У зимовому полоні -
ніби в царстві задзеркалля,
2025.08.26
11:52
Дзуміє тиша. В класі нічичирк.
Дитячі лики сірі від тривоги.
Схиляється над ними божий лик
Й шепоче: - Малеч! Буде перемога.
Із ирію повернуться татки
І спокоєм огорнуть ваші душі.
Я дам їм мир з Господньої руки,
Дитячі лики сірі від тривоги.
Схиляється над ними божий лик
Й шепоче: - Малеч! Буде перемога.
Із ирію повернуться татки
І спокоєм огорнуть ваші душі.
Я дам їм мир з Господньої руки,
2025.08.26
05:38
Великий гріх читати мало,
Або до рук не брати книг,
Які століттями навчали
Життю щасливому усіх.
Великий гріх втрачати віру
У слово Боже і в слова,
Які дарує ніжна Ліра
Отим, що творять з них дива.
Або до рук не брати книг,
Які століттями навчали
Життю щасливому усіх.
Великий гріх втрачати віру
У слово Боже і в слова,
Які дарує ніжна Ліра
Отим, що творять з них дива.
2025.08.25
21:56
Я хочу затьмарити мозок,
Я хочу пірнути в імлу,
Я хочу дивитися в морок
І падати в сон-ковилу.
Вино простягає долоні
Для радості і забуття.
Відчую в космічному лоні
Я хочу пірнути в імлу,
Я хочу дивитися в морок
І падати в сон-ковилу.
Вино простягає долоні
Для радості і забуття.
Відчую в космічному лоні
2025.08.25
05:50
Почуттів усіх навала,
В серці радості прилив, –
До грудей грудьми припала,
Як обійми їй розкрив.
Уст торкалася вустами,
Вибачаючись щомить
За кохання до нестями,
Що у ній вогнем пашить.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...В серці радості прилив, –
До грудей грудьми припала,
Як обійми їй розкрив.
Уст торкалася вустами,
Вибачаючись щомить
За кохання до нестями,
Що у ній вогнем пашить.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.08.19
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Сонячна кульбаба. Легенди.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Сонячна кульбаба. Легенди.
Сонячна кульбаба. Легенди.
Мовою квітів Кульбаба означає - щастя і відданість.
У дикій природі кульбаба - самий рясний і тривалий медонос, цвіте з квітня до вересня.
У кульбаби безліч назв: светик, пухівки, Пухлянко, солдатики, молочник, Дойников, летушкі, повітряний колір, масляний квітка, березневий кущ, грядуніца, Пустодієв.
Слово «кульбаба» московського походження, віддієслівної основи одуть або обдути. Воно і вкоренилося як основне, хоча були відомі і дуже близькі форми: одуван, кульбаба, Пустодієв, ветродуйка.
Кульбабу за її невичерпну цілющу силу величали «еліксиром життя», «бабусиною травою».
Придворні лікарі китайських імператорів готували з кульбаб еротичний еліксир, що підтримує чоловічу силу владик довгі роки. Знахарі впевнені, щоденне вживання декількох гірких листя і жовтих суцвіть кульбаби, значно підвищує чоловічу потенцію.
Кульбабу іноді, плутаючи з іншими рослинами, називають його молочай, дикий молочай). Серби його звуть маслачок.
Молоде листя майже позбавлені гіркоти. Містить вітаміни С і Е, каротин, легкозасвоювані солі фосфору, кальцію, магнію, йоду, а також вуглеводи й протеїни. Коріння до осені накопичують до 40% інуліну. Часто називають "еліксиром життя".
Кульбаба використовується для поліпшення апетиту, регулювання діяльності шлунково-кишкового тракту, при жовчнокам'яній хворобі, як легке проносне. Може застосовуватися для лікування цукрового діабету, сечокам'яної хвороби, атеросклерозу. Є антігельмінтним і антитоксичну засобом. Стимулює діяльність серцево-судинної системи, призначається при артритах. Заживляє рани, знеболюючим, протизапальну дію, ефективно використовується для видалення бородавок. Сприяє збільшенню лактації. Надає тонізуючу дію, усуває відчуття втоми. Корисний при захворювані щитовидної залози.
В їжу використовують майже всю рослину: з молодого листя роблять салати, приправи до м'ясних страв, вживають як шпинат; квіткові бруньки маринують і заправляють солянки, вінегрети, страви з дичини; з розкрилися бутонів готують кульбаб мед; з коренів готують чудову каву. Щоб видалити гіркоту з листя, їх вимочують у солоній воді 20-23 хвилин.
Збирають листя навесні і влітку, коріння - восени. Використовують листя, квіти, бутони, коріння. Бутони маринують з часником, для приправи, в вінегрети, до дичини.
Салат: кульбаба, цибуля, кріп, петрушка, варене яйце, можна картопля, заправити соусом бешамель або сметаною.
Перша легенда про кульбабу
У давні часи на березі Великої ріки була маленьке село. На самому її краю стояв крихітний будиночок, схожий на теремок. У ньому жила миловидна дівчинка. Вона пасла козу і торгувала молоком.В зеленій сукні і золотисто-жовтої косинці вона з дерев'яним дійницею обходила будинки і кожному, хто бажав, наливала молока в глечик.
Дівчинка була схожа на добру фею. Весела і усміхнена, вона для кожного знаходила добре слово і кожному приносила благу звістку: бажала здоров'я хворим, мирила посварилися подружжя, а дівчатам передбачала швидке і щасливе замужество.Может бути, тому її всюди і чекали з нетерпінням, бо її привітна посмішка несла сонце і весну навіть в самі похмурі будинки. Люди прозвали її за це молочницею-Отдуваночкой, так як вона "віддуватися", відганяла від них важкі думки і поганий настрій. Прізвисько це звучало так мило, що нітрохи не ображало дівчинку. Подорослішала Молочниця-Отдуваночка і гаряче полюбила Жайворонка за його пісню без слів.
Ця пісня хвилювала її до глибини душі. Весь світ зазвучав для дівчини піснею Жайворонка. Труснеш чи коза головою, задзвенить чи на шиї у неї бубонець, а дівчина вже біжить подивитися, чи не летить Жайворонок над прогоном. Свисне чи на старій липі іволга, Молочниця-Отдуваночка відразу ж поспішає на цей поклик, думаючи, що її чекає Жайворонок. І ночами їй снилися його пісня і заклик.
Щастя переповнювало серце дівчини. Але тривало воно недовго. Вона сама зруйнувала свою велику любов. Їй захотілося дізнатися слова пісні Жайворонка.
Він опустився до неї з піднебесся і проспівав:
Ніжна моя любов до тебе, як сонця перший промінь, але вабить вгору небес простір, і поклик його могутній ".
Охопило дівчину бажання утримати коханого, залишити його поруч з собою назавжди, і кинулася вона до нього з благанням про це. Але, вільний птах, Жайворонок злетів у небо і полетів. Тільки тепер Молочниця-Отдуваночка зрозуміла, що, захотівши позбавити Жайворонка свободи, втратила його любов.
У розпачі вона змахнула косинкою, і випало з неї кілька золотих монеток.
І полетіли золоті, закружляли на сильному, ураганному вітрі з Великої ріки. Довго вирував вітер і розносив золоті по всьому світу. Там, де вони падали, навесні з'являлося багато золотистих кольорів, які люди з тих пір стали називати просто кульбабами.
А Жайворонок кружляє над ними і співає свою пісню без слів.
У християнстві кульбаба як одна з «гірких трав» стаоа символом страстів Господніх, і саме в такій якості вона присутня на зображеннях Розп'яття Мадонни з Немовлям. Вважається, що символізм Емблеми Страстів Христових, ймовірно, пов'язане з гіркотою листя цієї рослини. У сценах Розп'яття кульбаба іноді зустрічається в нідерландському живописі.
Але, незважаючи на це, кульбаби часто дають епітет «сонячний». Виявляється, їх життя - відображення глибоких процесів на Сонці. Сплески бурхливого розвитку цих квітів припадають на другий рік максимуму сонячної активності. У ці роки вони густо заповнюють всі галявини і цвітуть на радість собі і численним полчищам комах, які збирають нектар і пилок.
Ця властивість кульбаби відображена в другій легенді:
Кульбаба - дуже цікава квітка.
Прокинувшись навесні, він уважно подивився навколо себе і побачив сонечко, яке помітило кульбаба і освітило його жовтим промінцем.
Пожовтів кульбаба і так полюбив світило, що не зводить від нього захопленого погляду.
Зійде сонце на сході - кульбаба на схід дивиться, підніметься в зеніт - кульбаба підніме голівку догори, наблизиться до заходу - кульбаба не зводить з заходу погляду.
І так все життя, поки не посивіє.
А стане сивим, розпушиться - і полетять за вітром пушинки-парашутики з насінням, побачать гарну галявинку, опустяться, зернятко сховається в якусь впадинку і пролежить до весни.
(С.Красіков. Легенда про квіти)
Друга цікава легенда про кульбаби:
Встало одного разу по весні Сонечко спозаранку, умилось теплим дощиком і пішло гуляти по небу. Дивиться - хороша земля! І ліси, і луки - все в зеленому вбранні, кожна травинка переливається. І все-таки чогось не вистачає.
- Щоб ще таке придумати? - запитало саме себе Сонечко. - Чим порадувати людей?
Змахнуло воно золотим рукавом - бризнули на землю сонячні порошинки, і засвітилися на луках, на стежках веселі жовті вогники - кульбаби. На мене схожі! - зраділо Сонечко. А сердита Зима неподалік ховалася в глухому лісі, в глибокому яру. Почула вона, що Сонечко сміється, і визирнула тихенько зі свого укриття. Дивиться - а в траві багато-багато маленьких сонечок світиться.
Ох, і розлютилася тут Зима! Махнула своїм срібним рукавом і запорошені веселі вогники снігом. А сама далеко на Північ пішла. З тієї пори братці-кульбаби так і хизуються: спочатку в жовтій сукні, а потім в білій пухнастою шубці.
Кульбаба настільки дивовижна рослина, що поряд з величезною кількістю легенд, про нього складено та загадки:
"З молоком, але не коровушка, літає, а не соловейко".
Вічко золоте на сонце дивиться, як сонце нахмуриться, вічко примружиться ".
З точки зору фен-шуй кульбаби є доброчинними рослинами. Вважається, що вони захищають членів сім'ї від нещасних випадків і несуть їм гарне здоров'я. Вони також символізують гроші.
Цікаво, що кульбаби бувають не тільки жовті з різними відтінками. На Кавказі в горах трапляються пурпурні, а в Тянь-Шані - лілові.
За китайським повірити кульбаби є гномиками, маленькими гномами добpого духу землі.
Третя легенда про кульбабу, де говориться, що Кульбаби - діти Місяця і Сонця.
"Кульбаби повинні були запалювати на небі лампи щоночі, але - не хотіли цього робити.
В покарання Місяць послала вітер, який здув їх на землю.
Але, на втіху, батько-Сонце пообіцяв, що на землі діти будуть світити так само яскраво, як на небі.
Щоліта квіти перетворюються в пушинки, намагаючись потрапити назад на небо з тим же вітром, який приніс їх на землю. "
Переклала на українську мову 18.06.19 17.17
Мовою квітів Кульбаба означає - щастя і відданість.
У дикій природі кульбаба - самий рясний і тривалий медонос, цвіте з квітня до вересня.
У кульбаби безліч назв: светик, пухівки, Пухлянко, солдатики, молочник, Дойников, летушкі, повітряний колір, масляний квітка, березневий кущ, грядуніца, Пустодієв.
Слово «кульбаба» московського походження, віддієслівної основи одуть або обдути. Воно і вкоренилося як основне, хоча були відомі і дуже близькі форми: одуван, кульбаба, Пустодієв, ветродуйка.
Кульбабу за її невичерпну цілющу силу величали «еліксиром життя», «бабусиною травою».
Придворні лікарі китайських імператорів готували з кульбаб еротичний еліксир, що підтримує чоловічу силу владик довгі роки. Знахарі впевнені, щоденне вживання декількох гірких листя і жовтих суцвіть кульбаби, значно підвищує чоловічу потенцію.
Кульбабу іноді, плутаючи з іншими рослинами, називають його молочай, дикий молочай). Серби його звуть маслачок.
Молоде листя майже позбавлені гіркоти. Містить вітаміни С і Е, каротин, легкозасвоювані солі фосфору, кальцію, магнію, йоду, а також вуглеводи й протеїни. Коріння до осені накопичують до 40% інуліну. Часто називають "еліксиром життя".
Кульбаба використовується для поліпшення апетиту, регулювання діяльності шлунково-кишкового тракту, при жовчнокам'яній хворобі, як легке проносне. Може застосовуватися для лікування цукрового діабету, сечокам'яної хвороби, атеросклерозу. Є антігельмінтним і антитоксичну засобом. Стимулює діяльність серцево-судинної системи, призначається при артритах. Заживляє рани, знеболюючим, протизапальну дію, ефективно використовується для видалення бородавок. Сприяє збільшенню лактації. Надає тонізуючу дію, усуває відчуття втоми. Корисний при захворювані щитовидної залози.
В їжу використовують майже всю рослину: з молодого листя роблять салати, приправи до м'ясних страв, вживають як шпинат; квіткові бруньки маринують і заправляють солянки, вінегрети, страви з дичини; з розкрилися бутонів готують кульбаб мед; з коренів готують чудову каву. Щоб видалити гіркоту з листя, їх вимочують у солоній воді 20-23 хвилин.
Збирають листя навесні і влітку, коріння - восени. Використовують листя, квіти, бутони, коріння. Бутони маринують з часником, для приправи, в вінегрети, до дичини.
Салат: кульбаба, цибуля, кріп, петрушка, варене яйце, можна картопля, заправити соусом бешамель або сметаною.
Перша легенда про кульбабу
У давні часи на березі Великої ріки була маленьке село. На самому її краю стояв крихітний будиночок, схожий на теремок. У ньому жила миловидна дівчинка. Вона пасла козу і торгувала молоком.В зеленій сукні і золотисто-жовтої косинці вона з дерев'яним дійницею обходила будинки і кожному, хто бажав, наливала молока в глечик.
Дівчинка була схожа на добру фею. Весела і усміхнена, вона для кожного знаходила добре слово і кожному приносила благу звістку: бажала здоров'я хворим, мирила посварилися подружжя, а дівчатам передбачала швидке і щасливе замужество.Может бути, тому її всюди і чекали з нетерпінням, бо її привітна посмішка несла сонце і весну навіть в самі похмурі будинки. Люди прозвали її за це молочницею-Отдуваночкой, так як вона "віддуватися", відганяла від них важкі думки і поганий настрій. Прізвисько це звучало так мило, що нітрохи не ображало дівчинку. Подорослішала Молочниця-Отдуваночка і гаряче полюбила Жайворонка за його пісню без слів.
Ця пісня хвилювала її до глибини душі. Весь світ зазвучав для дівчини піснею Жайворонка. Труснеш чи коза головою, задзвенить чи на шиї у неї бубонець, а дівчина вже біжить подивитися, чи не летить Жайворонок над прогоном. Свисне чи на старій липі іволга, Молочниця-Отдуваночка відразу ж поспішає на цей поклик, думаючи, що її чекає Жайворонок. І ночами їй снилися його пісня і заклик.
Щастя переповнювало серце дівчини. Але тривало воно недовго. Вона сама зруйнувала свою велику любов. Їй захотілося дізнатися слова пісні Жайворонка.
Він опустився до неї з піднебесся і проспівав:
Ніжна моя любов до тебе, як сонця перший промінь, але вабить вгору небес простір, і поклик його могутній ".
Охопило дівчину бажання утримати коханого, залишити його поруч з собою назавжди, і кинулася вона до нього з благанням про це. Але, вільний птах, Жайворонок злетів у небо і полетів. Тільки тепер Молочниця-Отдуваночка зрозуміла, що, захотівши позбавити Жайворонка свободи, втратила його любов.
У розпачі вона змахнула косинкою, і випало з неї кілька золотих монеток.
І полетіли золоті, закружляли на сильному, ураганному вітрі з Великої ріки. Довго вирував вітер і розносив золоті по всьому світу. Там, де вони падали, навесні з'являлося багато золотистих кольорів, які люди з тих пір стали називати просто кульбабами.
А Жайворонок кружляє над ними і співає свою пісню без слів.
У християнстві кульбаба як одна з «гірких трав» стаоа символом страстів Господніх, і саме в такій якості вона присутня на зображеннях Розп'яття Мадонни з Немовлям. Вважається, що символізм Емблеми Страстів Христових, ймовірно, пов'язане з гіркотою листя цієї рослини. У сценах Розп'яття кульбаба іноді зустрічається в нідерландському живописі.
Але, незважаючи на це, кульбаби часто дають епітет «сонячний». Виявляється, їх життя - відображення глибоких процесів на Сонці. Сплески бурхливого розвитку цих квітів припадають на другий рік максимуму сонячної активності. У ці роки вони густо заповнюють всі галявини і цвітуть на радість собі і численним полчищам комах, які збирають нектар і пилок.
Ця властивість кульбаби відображена в другій легенді:
Кульбаба - дуже цікава квітка.
Прокинувшись навесні, він уважно подивився навколо себе і побачив сонечко, яке помітило кульбаба і освітило його жовтим промінцем.
Пожовтів кульбаба і так полюбив світило, що не зводить від нього захопленого погляду.
Зійде сонце на сході - кульбаба на схід дивиться, підніметься в зеніт - кульбаба підніме голівку догори, наблизиться до заходу - кульбаба не зводить з заходу погляду.
І так все життя, поки не посивіє.
А стане сивим, розпушиться - і полетять за вітром пушинки-парашутики з насінням, побачать гарну галявинку, опустяться, зернятко сховається в якусь впадинку і пролежить до весни.
(С.Красіков. Легенда про квіти)
Друга цікава легенда про кульбаби:
Встало одного разу по весні Сонечко спозаранку, умилось теплим дощиком і пішло гуляти по небу. Дивиться - хороша земля! І ліси, і луки - все в зеленому вбранні, кожна травинка переливається. І все-таки чогось не вистачає.
- Щоб ще таке придумати? - запитало саме себе Сонечко. - Чим порадувати людей?
Змахнуло воно золотим рукавом - бризнули на землю сонячні порошинки, і засвітилися на луках, на стежках веселі жовті вогники - кульбаби. На мене схожі! - зраділо Сонечко. А сердита Зима неподалік ховалася в глухому лісі, в глибокому яру. Почула вона, що Сонечко сміється, і визирнула тихенько зі свого укриття. Дивиться - а в траві багато-багато маленьких сонечок світиться.
Ох, і розлютилася тут Зима! Махнула своїм срібним рукавом і запорошені веселі вогники снігом. А сама далеко на Північ пішла. З тієї пори братці-кульбаби так і хизуються: спочатку в жовтій сукні, а потім в білій пухнастою шубці.
Кульбаба настільки дивовижна рослина, що поряд з величезною кількістю легенд, про нього складено та загадки:
"З молоком, але не коровушка, літає, а не соловейко".
Вічко золоте на сонце дивиться, як сонце нахмуриться, вічко примружиться ".
З точки зору фен-шуй кульбаби є доброчинними рослинами. Вважається, що вони захищають членів сім'ї від нещасних випадків і несуть їм гарне здоров'я. Вони також символізують гроші.
Цікаво, що кульбаби бувають не тільки жовті з різними відтінками. На Кавказі в горах трапляються пурпурні, а в Тянь-Шані - лілові.
За китайським повірити кульбаби є гномиками, маленькими гномами добpого духу землі.
Третя легенда про кульбабу, де говориться, що Кульбаби - діти Місяця і Сонця.
"Кульбаби повинні були запалювати на небі лампи щоночі, але - не хотіли цього робити.
В покарання Місяць послала вітер, який здув їх на землю.
Але, на втіху, батько-Сонце пообіцяв, що на землі діти будуть світити так само яскраво, як на небі.
Щоліта квіти перетворюються в пушинки, намагаючись потрапити назад на небо з тим же вітром, який приніс їх на землю. "
Переклала на українську мову 18.06.19 17.17
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"СМАЧНА АЛИЧА ТА ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО НЕЇ"
• Перейти на сторінку •
"Кульбабки в саду і цікаві факти про них."
• Перейти на сторінку •
"Кульбабки в саду і цікаві факти про них."
Про публікацію