ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.21
23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце»)
Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо
2024.11.21
22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.
Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.
Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,
2024.11.21
20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.
Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.
Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,
2024.11.21
19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
2024.11.21
18:25
І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
2024.11.21
18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.
Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.
Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
2024.11.21
17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
2024.11.21
13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
2024.11.21
09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
2024.11.21
06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )
2024.11.21
06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
2024.11.21
04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
2024.11.21
01:27
Я розіллю л
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
2024.11.20
21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
2024.11.20
13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
2024.11.20
09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.10.17
2024.08.04
2024.07.02
2024.05.20
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Сонячна кульбаба. Легенди.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Сонячна кульбаба. Легенди.
Сонячна кульбаба. Легенди.
Мовою квітів Кульбаба означає - щастя і відданість.
У дикій природі кульбаба - самий рясний і тривалий медонос, цвіте з квітня до вересня.
У кульбаби безліч назв: светик, пухівки, Пухлянко, солдатики, молочник, Дойников, летушкі, повітряний колір, масляний квітка, березневий кущ, грядуніца, Пустодієв.
Слово «кульбаба» московського походження, віддієслівної основи одуть або обдути. Воно і вкоренилося як основне, хоча були відомі і дуже близькі форми: одуван, кульбаба, Пустодієв, ветродуйка.
Кульбабу за її невичерпну цілющу силу величали «еліксиром життя», «бабусиною травою».
Придворні лікарі китайських імператорів готували з кульбаб еротичний еліксир, що підтримує чоловічу силу владик довгі роки. Знахарі впевнені, щоденне вживання декількох гірких листя і жовтих суцвіть кульбаби, значно підвищує чоловічу потенцію.
Кульбабу іноді, плутаючи з іншими рослинами, називають його молочай, дикий молочай). Серби його звуть маслачок.
Молоде листя майже позбавлені гіркоти. Містить вітаміни С і Е, каротин, легкозасвоювані солі фосфору, кальцію, магнію, йоду, а також вуглеводи й протеїни. Коріння до осені накопичують до 40% інуліну. Часто називають "еліксиром життя".
Кульбаба використовується для поліпшення апетиту, регулювання діяльності шлунково-кишкового тракту, при жовчнокам'яній хворобі, як легке проносне. Може застосовуватися для лікування цукрового діабету, сечокам'яної хвороби, атеросклерозу. Є антігельмінтним і антитоксичну засобом. Стимулює діяльність серцево-судинної системи, призначається при артритах. Заживляє рани, знеболюючим, протизапальну дію, ефективно використовується для видалення бородавок. Сприяє збільшенню лактації. Надає тонізуючу дію, усуває відчуття втоми. Корисний при захворювані щитовидної залози.
В їжу використовують майже всю рослину: з молодого листя роблять салати, приправи до м'ясних страв, вживають як шпинат; квіткові бруньки маринують і заправляють солянки, вінегрети, страви з дичини; з розкрилися бутонів готують кульбаб мед; з коренів готують чудову каву. Щоб видалити гіркоту з листя, їх вимочують у солоній воді 20-23 хвилин.
Збирають листя навесні і влітку, коріння - восени. Використовують листя, квіти, бутони, коріння. Бутони маринують з часником, для приправи, в вінегрети, до дичини.
Салат: кульбаба, цибуля, кріп, петрушка, варене яйце, можна картопля, заправити соусом бешамель або сметаною.
Перша легенда про кульбабу
У давні часи на березі Великої ріки була маленьке село. На самому її краю стояв крихітний будиночок, схожий на теремок. У ньому жила миловидна дівчинка. Вона пасла козу і торгувала молоком.В зеленій сукні і золотисто-жовтої косинці вона з дерев'яним дійницею обходила будинки і кожному, хто бажав, наливала молока в глечик.
Дівчинка була схожа на добру фею. Весела і усміхнена, вона для кожного знаходила добре слово і кожному приносила благу звістку: бажала здоров'я хворим, мирила посварилися подружжя, а дівчатам передбачала швидке і щасливе замужество.Может бути, тому її всюди і чекали з нетерпінням, бо її привітна посмішка несла сонце і весну навіть в самі похмурі будинки. Люди прозвали її за це молочницею-Отдуваночкой, так як вона "віддуватися", відганяла від них важкі думки і поганий настрій. Прізвисько це звучало так мило, що нітрохи не ображало дівчинку. Подорослішала Молочниця-Отдуваночка і гаряче полюбила Жайворонка за його пісню без слів.
Ця пісня хвилювала її до глибини душі. Весь світ зазвучав для дівчини піснею Жайворонка. Труснеш чи коза головою, задзвенить чи на шиї у неї бубонець, а дівчина вже біжить подивитися, чи не летить Жайворонок над прогоном. Свисне чи на старій липі іволга, Молочниця-Отдуваночка відразу ж поспішає на цей поклик, думаючи, що її чекає Жайворонок. І ночами їй снилися його пісня і заклик.
Щастя переповнювало серце дівчини. Але тривало воно недовго. Вона сама зруйнувала свою велику любов. Їй захотілося дізнатися слова пісні Жайворонка.
Він опустився до неї з піднебесся і проспівав:
Ніжна моя любов до тебе, як сонця перший промінь, але вабить вгору небес простір, і поклик його могутній ".
Охопило дівчину бажання утримати коханого, залишити його поруч з собою назавжди, і кинулася вона до нього з благанням про це. Але, вільний птах, Жайворонок злетів у небо і полетів. Тільки тепер Молочниця-Отдуваночка зрозуміла, що, захотівши позбавити Жайворонка свободи, втратила його любов.
У розпачі вона змахнула косинкою, і випало з неї кілька золотих монеток.
І полетіли золоті, закружляли на сильному, ураганному вітрі з Великої ріки. Довго вирував вітер і розносив золоті по всьому світу. Там, де вони падали, навесні з'являлося багато золотистих кольорів, які люди з тих пір стали називати просто кульбабами.
А Жайворонок кружляє над ними і співає свою пісню без слів.
У християнстві кульбаба як одна з «гірких трав» стаоа символом страстів Господніх, і саме в такій якості вона присутня на зображеннях Розп'яття Мадонни з Немовлям. Вважається, що символізм Емблеми Страстів Христових, ймовірно, пов'язане з гіркотою листя цієї рослини. У сценах Розп'яття кульбаба іноді зустрічається в нідерландському живописі.
Але, незважаючи на це, кульбаби часто дають епітет «сонячний». Виявляється, їх життя - відображення глибоких процесів на Сонці. Сплески бурхливого розвитку цих квітів припадають на другий рік максимуму сонячної активності. У ці роки вони густо заповнюють всі галявини і цвітуть на радість собі і численним полчищам комах, які збирають нектар і пилок.
Ця властивість кульбаби відображена в другій легенді:
Кульбаба - дуже цікава квітка.
Прокинувшись навесні, він уважно подивився навколо себе і побачив сонечко, яке помітило кульбаба і освітило його жовтим промінцем.
Пожовтів кульбаба і так полюбив світило, що не зводить від нього захопленого погляду.
Зійде сонце на сході - кульбаба на схід дивиться, підніметься в зеніт - кульбаба підніме голівку догори, наблизиться до заходу - кульбаба не зводить з заходу погляду.
І так все життя, поки не посивіє.
А стане сивим, розпушиться - і полетять за вітром пушинки-парашутики з насінням, побачать гарну галявинку, опустяться, зернятко сховається в якусь впадинку і пролежить до весни.
(С.Красіков. Легенда про квіти)
Друга цікава легенда про кульбаби:
Встало одного разу по весні Сонечко спозаранку, умилось теплим дощиком і пішло гуляти по небу. Дивиться - хороша земля! І ліси, і луки - все в зеленому вбранні, кожна травинка переливається. І все-таки чогось не вистачає.
- Щоб ще таке придумати? - запитало саме себе Сонечко. - Чим порадувати людей?
Змахнуло воно золотим рукавом - бризнули на землю сонячні порошинки, і засвітилися на луках, на стежках веселі жовті вогники - кульбаби. На мене схожі! - зраділо Сонечко. А сердита Зима неподалік ховалася в глухому лісі, в глибокому яру. Почула вона, що Сонечко сміється, і визирнула тихенько зі свого укриття. Дивиться - а в траві багато-багато маленьких сонечок світиться.
Ох, і розлютилася тут Зима! Махнула своїм срібним рукавом і запорошені веселі вогники снігом. А сама далеко на Північ пішла. З тієї пори братці-кульбаби так і хизуються: спочатку в жовтій сукні, а потім в білій пухнастою шубці.
Кульбаба настільки дивовижна рослина, що поряд з величезною кількістю легенд, про нього складено та загадки:
"З молоком, але не коровушка, літає, а не соловейко".
Вічко золоте на сонце дивиться, як сонце нахмуриться, вічко примружиться ".
З точки зору фен-шуй кульбаби є доброчинними рослинами. Вважається, що вони захищають членів сім'ї від нещасних випадків і несуть їм гарне здоров'я. Вони також символізують гроші.
Цікаво, що кульбаби бувають не тільки жовті з різними відтінками. На Кавказі в горах трапляються пурпурні, а в Тянь-Шані - лілові.
За китайським повірити кульбаби є гномиками, маленькими гномами добpого духу землі.
Третя легенда про кульбабу, де говориться, що Кульбаби - діти Місяця і Сонця.
"Кульбаби повинні були запалювати на небі лампи щоночі, але - не хотіли цього робити.
В покарання Місяць послала вітер, який здув їх на землю.
Але, на втіху, батько-Сонце пообіцяв, що на землі діти будуть світити так само яскраво, як на небі.
Щоліта квіти перетворюються в пушинки, намагаючись потрапити назад на небо з тим же вітром, який приніс їх на землю. "
Переклала на українську мову 18.06.19 17.17
Мовою квітів Кульбаба означає - щастя і відданість.
У дикій природі кульбаба - самий рясний і тривалий медонос, цвіте з квітня до вересня.
У кульбаби безліч назв: светик, пухівки, Пухлянко, солдатики, молочник, Дойников, летушкі, повітряний колір, масляний квітка, березневий кущ, грядуніца, Пустодієв.
Слово «кульбаба» московського походження, віддієслівної основи одуть або обдути. Воно і вкоренилося як основне, хоча були відомі і дуже близькі форми: одуван, кульбаба, Пустодієв, ветродуйка.
Кульбабу за її невичерпну цілющу силу величали «еліксиром життя», «бабусиною травою».
Придворні лікарі китайських імператорів готували з кульбаб еротичний еліксир, що підтримує чоловічу силу владик довгі роки. Знахарі впевнені, щоденне вживання декількох гірких листя і жовтих суцвіть кульбаби, значно підвищує чоловічу потенцію.
Кульбабу іноді, плутаючи з іншими рослинами, називають його молочай, дикий молочай). Серби його звуть маслачок.
Молоде листя майже позбавлені гіркоти. Містить вітаміни С і Е, каротин, легкозасвоювані солі фосфору, кальцію, магнію, йоду, а також вуглеводи й протеїни. Коріння до осені накопичують до 40% інуліну. Часто називають "еліксиром життя".
Кульбаба використовується для поліпшення апетиту, регулювання діяльності шлунково-кишкового тракту, при жовчнокам'яній хворобі, як легке проносне. Може застосовуватися для лікування цукрового діабету, сечокам'яної хвороби, атеросклерозу. Є антігельмінтним і антитоксичну засобом. Стимулює діяльність серцево-судинної системи, призначається при артритах. Заживляє рани, знеболюючим, протизапальну дію, ефективно використовується для видалення бородавок. Сприяє збільшенню лактації. Надає тонізуючу дію, усуває відчуття втоми. Корисний при захворювані щитовидної залози.
В їжу використовують майже всю рослину: з молодого листя роблять салати, приправи до м'ясних страв, вживають як шпинат; квіткові бруньки маринують і заправляють солянки, вінегрети, страви з дичини; з розкрилися бутонів готують кульбаб мед; з коренів готують чудову каву. Щоб видалити гіркоту з листя, їх вимочують у солоній воді 20-23 хвилин.
Збирають листя навесні і влітку, коріння - восени. Використовують листя, квіти, бутони, коріння. Бутони маринують з часником, для приправи, в вінегрети, до дичини.
Салат: кульбаба, цибуля, кріп, петрушка, варене яйце, можна картопля, заправити соусом бешамель або сметаною.
Перша легенда про кульбабу
У давні часи на березі Великої ріки була маленьке село. На самому її краю стояв крихітний будиночок, схожий на теремок. У ньому жила миловидна дівчинка. Вона пасла козу і торгувала молоком.В зеленій сукні і золотисто-жовтої косинці вона з дерев'яним дійницею обходила будинки і кожному, хто бажав, наливала молока в глечик.
Дівчинка була схожа на добру фею. Весела і усміхнена, вона для кожного знаходила добре слово і кожному приносила благу звістку: бажала здоров'я хворим, мирила посварилися подружжя, а дівчатам передбачала швидке і щасливе замужество.Может бути, тому її всюди і чекали з нетерпінням, бо її привітна посмішка несла сонце і весну навіть в самі похмурі будинки. Люди прозвали її за це молочницею-Отдуваночкой, так як вона "віддуватися", відганяла від них важкі думки і поганий настрій. Прізвисько це звучало так мило, що нітрохи не ображало дівчинку. Подорослішала Молочниця-Отдуваночка і гаряче полюбила Жайворонка за його пісню без слів.
Ця пісня хвилювала її до глибини душі. Весь світ зазвучав для дівчини піснею Жайворонка. Труснеш чи коза головою, задзвенить чи на шиї у неї бубонець, а дівчина вже біжить подивитися, чи не летить Жайворонок над прогоном. Свисне чи на старій липі іволга, Молочниця-Отдуваночка відразу ж поспішає на цей поклик, думаючи, що її чекає Жайворонок. І ночами їй снилися його пісня і заклик.
Щастя переповнювало серце дівчини. Але тривало воно недовго. Вона сама зруйнувала свою велику любов. Їй захотілося дізнатися слова пісні Жайворонка.
Він опустився до неї з піднебесся і проспівав:
Ніжна моя любов до тебе, як сонця перший промінь, але вабить вгору небес простір, і поклик його могутній ".
Охопило дівчину бажання утримати коханого, залишити його поруч з собою назавжди, і кинулася вона до нього з благанням про це. Але, вільний птах, Жайворонок злетів у небо і полетів. Тільки тепер Молочниця-Отдуваночка зрозуміла, що, захотівши позбавити Жайворонка свободи, втратила його любов.
У розпачі вона змахнула косинкою, і випало з неї кілька золотих монеток.
І полетіли золоті, закружляли на сильному, ураганному вітрі з Великої ріки. Довго вирував вітер і розносив золоті по всьому світу. Там, де вони падали, навесні з'являлося багато золотистих кольорів, які люди з тих пір стали називати просто кульбабами.
А Жайворонок кружляє над ними і співає свою пісню без слів.
У християнстві кульбаба як одна з «гірких трав» стаоа символом страстів Господніх, і саме в такій якості вона присутня на зображеннях Розп'яття Мадонни з Немовлям. Вважається, що символізм Емблеми Страстів Христових, ймовірно, пов'язане з гіркотою листя цієї рослини. У сценах Розп'яття кульбаба іноді зустрічається в нідерландському живописі.
Але, незважаючи на це, кульбаби часто дають епітет «сонячний». Виявляється, їх життя - відображення глибоких процесів на Сонці. Сплески бурхливого розвитку цих квітів припадають на другий рік максимуму сонячної активності. У ці роки вони густо заповнюють всі галявини і цвітуть на радість собі і численним полчищам комах, які збирають нектар і пилок.
Ця властивість кульбаби відображена в другій легенді:
Кульбаба - дуже цікава квітка.
Прокинувшись навесні, він уважно подивився навколо себе і побачив сонечко, яке помітило кульбаба і освітило його жовтим промінцем.
Пожовтів кульбаба і так полюбив світило, що не зводить від нього захопленого погляду.
Зійде сонце на сході - кульбаба на схід дивиться, підніметься в зеніт - кульбаба підніме голівку догори, наблизиться до заходу - кульбаба не зводить з заходу погляду.
І так все життя, поки не посивіє.
А стане сивим, розпушиться - і полетять за вітром пушинки-парашутики з насінням, побачать гарну галявинку, опустяться, зернятко сховається в якусь впадинку і пролежить до весни.
(С.Красіков. Легенда про квіти)
Друга цікава легенда про кульбаби:
Встало одного разу по весні Сонечко спозаранку, умилось теплим дощиком і пішло гуляти по небу. Дивиться - хороша земля! І ліси, і луки - все в зеленому вбранні, кожна травинка переливається. І все-таки чогось не вистачає.
- Щоб ще таке придумати? - запитало саме себе Сонечко. - Чим порадувати людей?
Змахнуло воно золотим рукавом - бризнули на землю сонячні порошинки, і засвітилися на луках, на стежках веселі жовті вогники - кульбаби. На мене схожі! - зраділо Сонечко. А сердита Зима неподалік ховалася в глухому лісі, в глибокому яру. Почула вона, що Сонечко сміється, і визирнула тихенько зі свого укриття. Дивиться - а в траві багато-багато маленьких сонечок світиться.
Ох, і розлютилася тут Зима! Махнула своїм срібним рукавом і запорошені веселі вогники снігом. А сама далеко на Північ пішла. З тієї пори братці-кульбаби так і хизуються: спочатку в жовтій сукні, а потім в білій пухнастою шубці.
Кульбаба настільки дивовижна рослина, що поряд з величезною кількістю легенд, про нього складено та загадки:
"З молоком, але не коровушка, літає, а не соловейко".
Вічко золоте на сонце дивиться, як сонце нахмуриться, вічко примружиться ".
З точки зору фен-шуй кульбаби є доброчинними рослинами. Вважається, що вони захищають членів сім'ї від нещасних випадків і несуть їм гарне здоров'я. Вони також символізують гроші.
Цікаво, що кульбаби бувають не тільки жовті з різними відтінками. На Кавказі в горах трапляються пурпурні, а в Тянь-Шані - лілові.
За китайським повірити кульбаби є гномиками, маленькими гномами добpого духу землі.
Третя легенда про кульбабу, де говориться, що Кульбаби - діти Місяця і Сонця.
"Кульбаби повинні були запалювати на небі лампи щоночі, але - не хотіли цього робити.
В покарання Місяць послала вітер, який здув їх на землю.
Але, на втіху, батько-Сонце пообіцяв, що на землі діти будуть світити так само яскраво, як на небі.
Щоліта квіти перетворюються в пушинки, намагаючись потрапити назад на небо з тим же вітром, який приніс їх на землю. "
Переклала на українську мову 18.06.19 17.17
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"СМАЧНА АЛИЧА ТА ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО НЕЇ"
• Перейти на сторінку •
"Кульбабки в саду і цікаві факти про них."
• Перейти на сторінку •
"Кульбабки в саду і цікаві факти про них."
Про публікацію