Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.21
17:28
Лежу. Та сон не йде мені –
Давно тривожні стали дні.
Тут кішечка, створіння миле,
Під ковдрою замуркотіла.
І стало лагідно, спокійно
З пухнастим захистом надійним.
Так ніби і нема війни –
Давно тривожні стали дні.
Тут кішечка, створіння миле,
Під ковдрою замуркотіла.
І стало лагідно, спокійно
З пухнастим захистом надійним.
Так ніби і нема війни –
2026.09.21
13:28
Повноводнеє озеро. Берег любові.
Повноводна печаль пропікає до дна.
Повноводнеє небо, знайоме до болю.
Проростають думки, ніби озимина.
Повноводність чуттів розіллється далеко,
Ген за обрій, у сад невідомих скульптур.
Прилетіли із півдня знайомі л
Повноводна печаль пропікає до дна.
Повноводнеє небо, знайоме до болю.
Проростають думки, ніби озимина.
Повноводність чуттів розіллється далеко,
Ген за обрій, у сад невідомих скульптур.
Прилетіли із півдня знайомі л
2026.09.21
12:19
Пусток у головах не буває, просто вони заповнені чимось іншим.
Умільці напускати туману чомусь іменуються ясновидцями.
Думки були настільки глибокими, що рідко спливали на поверхню.
Корисним ідіотам корисно користуватися уроками історії.
Руйн
2026.09.21
06:07
Ловлю старанно поглядом своїм
Навколо себе видива казкові, -
Про все, що бачу, радо розповім
У вірші, повнім щирості й любові.
Нема нікого - тільки я і світ
Оцей гучний, яскравий, неповторний,
Де в кожній барві - чийсь глибокий слід,
А в кожнім з
Навколо себе видива казкові, -
Про все, що бачу, радо розповім
У вірші, повнім щирості й любові.
Нема нікого - тільки я і світ
Оцей гучний, яскравий, неповторний,
Де в кожній барві - чийсь глибокий слід,
А в кожнім з
2026.09.21
05:41
ІІІ. ТАЄМНЕ КОХАННЯ У ЗАТІНКУ АМФІТЕАТРУ
У будинку поважного роду Помпоніїв ранок почався зі звичної суєти та маминого гніву. Аврелія, загорнута у строгу темно-пурпурову столу, стояла посеред перистилю – внутрішнього дворика з фон
2026.09.20
23:24
колись давно
хай це не точно
святкуючи бажання слів
щоразу
як розплющив очі
від снив за правило німих
сінематограф чи артхаус
у підземеллях
хай це не точно
святкуючи бажання слів
щоразу
як розплющив очі
від снив за правило німих
сінематограф чи артхаус
у підземеллях
2026.09.20
21:39
Три жінки, мов три тіні при свічі.
Три таємничі обереги тексту.
Це не легенда — це його ключі.
Його приватні кризи і протести.
Одна була холодна, наче лід.
А друга — надто горда, як для нього.
Третя — лишила свій пекучий слід,
Три таємничі обереги тексту.
Це не легенда — це його ключі.
Його приватні кризи і протести.
Одна була холодна, наче лід.
А друга — надто горда, як для нього.
Третя — лишила свій пекучий слід,
2026.09.20
19:41
Водяні, фантастично сумні гостроверхі горіхи,
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.
Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.
Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге
2026.09.20
17:17
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч
2026.09.20
13:13
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.
Куди не поїдь, повертатися знову
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.
Куди не поїдь, повертатися знову
2026.09.20
12:36
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен
2026.09.20
12:21
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.
І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.
І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.
2026.09.20
12:05
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі
[ПЕРЕХОЖИЙ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі
[ПЕРЕХОЖИЙ]
2026.09.20
10:43
ІІ. ШЛЮБНИЙ ВІНОК І ПРИСМАК ПОПЕЛУ
Кімната була залита м’яким ранковим світлом, яке пробивалося крізь невелике вікно атріуму. На дерев'яному столі ще стояли залишки вчорашнього весільного бенкету: напівпорожні глеки з темно-червоним фалернським ви
2026.09.20
07:23
Мені щодня дитинство сниться
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.
2026.09.19
23:34
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Сонячна кульбаба. Легенди.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Сонячна кульбаба. Легенди.
Сонячна кульбаба. Легенди.
Мовою квітів Кульбаба означає - щастя і відданість.
У дикій природі кульбаба - самий рясний і тривалий медонос, цвіте з квітня до вересня.
У кульбаби безліч назв: светик, пухівки, Пухлянко, солдатики, молочник, Дойников, летушкі, повітряний колір, масляний квітка, березневий кущ, грядуніца, Пустодієв.
Слово «кульбаба» московського походження, віддієслівної основи одуть або обдути. Воно і вкоренилося як основне, хоча були відомі і дуже близькі форми: одуван, кульбаба, Пустодієв, ветродуйка.
Кульбабу за її невичерпну цілющу силу величали «еліксиром життя», «бабусиною травою».
Придворні лікарі китайських імператорів готували з кульбаб еротичний еліксир, що підтримує чоловічу силу владик довгі роки. Знахарі впевнені, щоденне вживання декількох гірких листя і жовтих суцвіть кульбаби, значно підвищує чоловічу потенцію.
Кульбабу іноді, плутаючи з іншими рослинами, називають його молочай, дикий молочай). Серби його звуть маслачок.
Молоде листя майже позбавлені гіркоти. Містить вітаміни С і Е, каротин, легкозасвоювані солі фосфору, кальцію, магнію, йоду, а також вуглеводи й протеїни. Коріння до осені накопичують до 40% інуліну. Часто називають "еліксиром життя".
Кульбаба використовується для поліпшення апетиту, регулювання діяльності шлунково-кишкового тракту, при жовчнокам'яній хворобі, як легке проносне. Може застосовуватися для лікування цукрового діабету, сечокам'яної хвороби, атеросклерозу. Є антігельмінтним і антитоксичну засобом. Стимулює діяльність серцево-судинної системи, призначається при артритах. Заживляє рани, знеболюючим, протизапальну дію, ефективно використовується для видалення бородавок. Сприяє збільшенню лактації. Надає тонізуючу дію, усуває відчуття втоми. Корисний при захворювані щитовидної залози.
В їжу використовують майже всю рослину: з молодого листя роблять салати, приправи до м'ясних страв, вживають як шпинат; квіткові бруньки маринують і заправляють солянки, вінегрети, страви з дичини; з розкрилися бутонів готують кульбаб мед; з коренів готують чудову каву. Щоб видалити гіркоту з листя, їх вимочують у солоній воді 20-23 хвилин.
Збирають листя навесні і влітку, коріння - восени. Використовують листя, квіти, бутони, коріння. Бутони маринують з часником, для приправи, в вінегрети, до дичини.
Салат: кульбаба, цибуля, кріп, петрушка, варене яйце, можна картопля, заправити соусом бешамель або сметаною.
Перша легенда про кульбабу
У давні часи на березі Великої ріки була маленьке село. На самому її краю стояв крихітний будиночок, схожий на теремок. У ньому жила миловидна дівчинка. Вона пасла козу і торгувала молоком.В зеленій сукні і золотисто-жовтої косинці вона з дерев'яним дійницею обходила будинки і кожному, хто бажав, наливала молока в глечик.
Дівчинка була схожа на добру фею. Весела і усміхнена, вона для кожного знаходила добре слово і кожному приносила благу звістку: бажала здоров'я хворим, мирила посварилися подружжя, а дівчатам передбачала швидке і щасливе замужество.Может бути, тому її всюди і чекали з нетерпінням, бо її привітна посмішка несла сонце і весну навіть в самі похмурі будинки. Люди прозвали її за це молочницею-Отдуваночкой, так як вона "віддуватися", відганяла від них важкі думки і поганий настрій. Прізвисько це звучало так мило, що нітрохи не ображало дівчинку. Подорослішала Молочниця-Отдуваночка і гаряче полюбила Жайворонка за його пісню без слів.
Ця пісня хвилювала її до глибини душі. Весь світ зазвучав для дівчини піснею Жайворонка. Труснеш чи коза головою, задзвенить чи на шиї у неї бубонець, а дівчина вже біжить подивитися, чи не летить Жайворонок над прогоном. Свисне чи на старій липі іволга, Молочниця-Отдуваночка відразу ж поспішає на цей поклик, думаючи, що її чекає Жайворонок. І ночами їй снилися його пісня і заклик.
Щастя переповнювало серце дівчини. Але тривало воно недовго. Вона сама зруйнувала свою велику любов. Їй захотілося дізнатися слова пісні Жайворонка.
Він опустився до неї з піднебесся і проспівав:
Ніжна моя любов до тебе, як сонця перший промінь, але вабить вгору небес простір, і поклик його могутній ".
Охопило дівчину бажання утримати коханого, залишити його поруч з собою назавжди, і кинулася вона до нього з благанням про це. Але, вільний птах, Жайворонок злетів у небо і полетів. Тільки тепер Молочниця-Отдуваночка зрозуміла, що, захотівши позбавити Жайворонка свободи, втратила його любов.
У розпачі вона змахнула косинкою, і випало з неї кілька золотих монеток.
І полетіли золоті, закружляли на сильному, ураганному вітрі з Великої ріки. Довго вирував вітер і розносив золоті по всьому світу. Там, де вони падали, навесні з'являлося багато золотистих кольорів, які люди з тих пір стали називати просто кульбабами.
А Жайворонок кружляє над ними і співає свою пісню без слів.
У християнстві кульбаба як одна з «гірких трав» стаоа символом страстів Господніх, і саме в такій якості вона присутня на зображеннях Розп'яття Мадонни з Немовлям. Вважається, що символізм Емблеми Страстів Христових, ймовірно, пов'язане з гіркотою листя цієї рослини. У сценах Розп'яття кульбаба іноді зустрічається в нідерландському живописі.
Але, незважаючи на це, кульбаби часто дають епітет «сонячний». Виявляється, їх життя - відображення глибоких процесів на Сонці. Сплески бурхливого розвитку цих квітів припадають на другий рік максимуму сонячної активності. У ці роки вони густо заповнюють всі галявини і цвітуть на радість собі і численним полчищам комах, які збирають нектар і пилок.
Ця властивість кульбаби відображена в другій легенді:
Кульбаба - дуже цікава квітка.
Прокинувшись навесні, він уважно подивився навколо себе і побачив сонечко, яке помітило кульбаба і освітило його жовтим промінцем.
Пожовтів кульбаба і так полюбив світило, що не зводить від нього захопленого погляду.
Зійде сонце на сході - кульбаба на схід дивиться, підніметься в зеніт - кульбаба підніме голівку догори, наблизиться до заходу - кульбаба не зводить з заходу погляду.
І так все життя, поки не посивіє.
А стане сивим, розпушиться - і полетять за вітром пушинки-парашутики з насінням, побачать гарну галявинку, опустяться, зернятко сховається в якусь впадинку і пролежить до весни.
(С.Красіков. Легенда про квіти)
Друга цікава легенда про кульбаби:
Встало одного разу по весні Сонечко спозаранку, умилось теплим дощиком і пішло гуляти по небу. Дивиться - хороша земля! І ліси, і луки - все в зеленому вбранні, кожна травинка переливається. І все-таки чогось не вистачає.
- Щоб ще таке придумати? - запитало саме себе Сонечко. - Чим порадувати людей?
Змахнуло воно золотим рукавом - бризнули на землю сонячні порошинки, і засвітилися на луках, на стежках веселі жовті вогники - кульбаби. На мене схожі! - зраділо Сонечко. А сердита Зима неподалік ховалася в глухому лісі, в глибокому яру. Почула вона, що Сонечко сміється, і визирнула тихенько зі свого укриття. Дивиться - а в траві багато-багато маленьких сонечок світиться.
Ох, і розлютилася тут Зима! Махнула своїм срібним рукавом і запорошені веселі вогники снігом. А сама далеко на Північ пішла. З тієї пори братці-кульбаби так і хизуються: спочатку в жовтій сукні, а потім в білій пухнастою шубці.
Кульбаба настільки дивовижна рослина, що поряд з величезною кількістю легенд, про нього складено та загадки:
"З молоком, але не коровушка, літає, а не соловейко".
Вічко золоте на сонце дивиться, як сонце нахмуриться, вічко примружиться ".
З точки зору фен-шуй кульбаби є доброчинними рослинами. Вважається, що вони захищають членів сім'ї від нещасних випадків і несуть їм гарне здоров'я. Вони також символізують гроші.
Цікаво, що кульбаби бувають не тільки жовті з різними відтінками. На Кавказі в горах трапляються пурпурні, а в Тянь-Шані - лілові.
За китайським повірити кульбаби є гномиками, маленькими гномами добpого духу землі.
Третя легенда про кульбабу, де говориться, що Кульбаби - діти Місяця і Сонця.
"Кульбаби повинні були запалювати на небі лампи щоночі, але - не хотіли цього робити.
В покарання Місяць послала вітер, який здув їх на землю.
Але, на втіху, батько-Сонце пообіцяв, що на землі діти будуть світити так само яскраво, як на небі.
Щоліта квіти перетворюються в пушинки, намагаючись потрапити назад на небо з тим же вітром, який приніс їх на землю. "
Переклала на українську мову 18.06.19 17.17
Мовою квітів Кульбаба означає - щастя і відданість.
У дикій природі кульбаба - самий рясний і тривалий медонос, цвіте з квітня до вересня.
У кульбаби безліч назв: светик, пухівки, Пухлянко, солдатики, молочник, Дойников, летушкі, повітряний колір, масляний квітка, березневий кущ, грядуніца, Пустодієв.
Слово «кульбаба» московського походження, віддієслівної основи одуть або обдути. Воно і вкоренилося як основне, хоча були відомі і дуже близькі форми: одуван, кульбаба, Пустодієв, ветродуйка.
Кульбабу за її невичерпну цілющу силу величали «еліксиром життя», «бабусиною травою».
Придворні лікарі китайських імператорів готували з кульбаб еротичний еліксир, що підтримує чоловічу силу владик довгі роки. Знахарі впевнені, щоденне вживання декількох гірких листя і жовтих суцвіть кульбаби, значно підвищує чоловічу потенцію.
Кульбабу іноді, плутаючи з іншими рослинами, називають його молочай, дикий молочай). Серби його звуть маслачок.
Молоде листя майже позбавлені гіркоти. Містить вітаміни С і Е, каротин, легкозасвоювані солі фосфору, кальцію, магнію, йоду, а також вуглеводи й протеїни. Коріння до осені накопичують до 40% інуліну. Часто називають "еліксиром життя".
Кульбаба використовується для поліпшення апетиту, регулювання діяльності шлунково-кишкового тракту, при жовчнокам'яній хворобі, як легке проносне. Може застосовуватися для лікування цукрового діабету, сечокам'яної хвороби, атеросклерозу. Є антігельмінтним і антитоксичну засобом. Стимулює діяльність серцево-судинної системи, призначається при артритах. Заживляє рани, знеболюючим, протизапальну дію, ефективно використовується для видалення бородавок. Сприяє збільшенню лактації. Надає тонізуючу дію, усуває відчуття втоми. Корисний при захворювані щитовидної залози.
В їжу використовують майже всю рослину: з молодого листя роблять салати, приправи до м'ясних страв, вживають як шпинат; квіткові бруньки маринують і заправляють солянки, вінегрети, страви з дичини; з розкрилися бутонів готують кульбаб мед; з коренів готують чудову каву. Щоб видалити гіркоту з листя, їх вимочують у солоній воді 20-23 хвилин.
Збирають листя навесні і влітку, коріння - восени. Використовують листя, квіти, бутони, коріння. Бутони маринують з часником, для приправи, в вінегрети, до дичини.
Салат: кульбаба, цибуля, кріп, петрушка, варене яйце, можна картопля, заправити соусом бешамель або сметаною.
Перша легенда про кульбабу
У давні часи на березі Великої ріки була маленьке село. На самому її краю стояв крихітний будиночок, схожий на теремок. У ньому жила миловидна дівчинка. Вона пасла козу і торгувала молоком.В зеленій сукні і золотисто-жовтої косинці вона з дерев'яним дійницею обходила будинки і кожному, хто бажав, наливала молока в глечик.
Дівчинка була схожа на добру фею. Весела і усміхнена, вона для кожного знаходила добре слово і кожному приносила благу звістку: бажала здоров'я хворим, мирила посварилися подружжя, а дівчатам передбачала швидке і щасливе замужество.Может бути, тому її всюди і чекали з нетерпінням, бо її привітна посмішка несла сонце і весну навіть в самі похмурі будинки. Люди прозвали її за це молочницею-Отдуваночкой, так як вона "віддуватися", відганяла від них важкі думки і поганий настрій. Прізвисько це звучало так мило, що нітрохи не ображало дівчинку. Подорослішала Молочниця-Отдуваночка і гаряче полюбила Жайворонка за його пісню без слів.
Ця пісня хвилювала її до глибини душі. Весь світ зазвучав для дівчини піснею Жайворонка. Труснеш чи коза головою, задзвенить чи на шиї у неї бубонець, а дівчина вже біжить подивитися, чи не летить Жайворонок над прогоном. Свисне чи на старій липі іволга, Молочниця-Отдуваночка відразу ж поспішає на цей поклик, думаючи, що її чекає Жайворонок. І ночами їй снилися його пісня і заклик.
Щастя переповнювало серце дівчини. Але тривало воно недовго. Вона сама зруйнувала свою велику любов. Їй захотілося дізнатися слова пісні Жайворонка.
Він опустився до неї з піднебесся і проспівав:
Ніжна моя любов до тебе, як сонця перший промінь, але вабить вгору небес простір, і поклик його могутній ".
Охопило дівчину бажання утримати коханого, залишити його поруч з собою назавжди, і кинулася вона до нього з благанням про це. Але, вільний птах, Жайворонок злетів у небо і полетів. Тільки тепер Молочниця-Отдуваночка зрозуміла, що, захотівши позбавити Жайворонка свободи, втратила його любов.
У розпачі вона змахнула косинкою, і випало з неї кілька золотих монеток.
І полетіли золоті, закружляли на сильному, ураганному вітрі з Великої ріки. Довго вирував вітер і розносив золоті по всьому світу. Там, де вони падали, навесні з'являлося багато золотистих кольорів, які люди з тих пір стали називати просто кульбабами.
А Жайворонок кружляє над ними і співає свою пісню без слів.
У християнстві кульбаба як одна з «гірких трав» стаоа символом страстів Господніх, і саме в такій якості вона присутня на зображеннях Розп'яття Мадонни з Немовлям. Вважається, що символізм Емблеми Страстів Христових, ймовірно, пов'язане з гіркотою листя цієї рослини. У сценах Розп'яття кульбаба іноді зустрічається в нідерландському живописі.
Але, незважаючи на це, кульбаби часто дають епітет «сонячний». Виявляється, їх життя - відображення глибоких процесів на Сонці. Сплески бурхливого розвитку цих квітів припадають на другий рік максимуму сонячної активності. У ці роки вони густо заповнюють всі галявини і цвітуть на радість собі і численним полчищам комах, які збирають нектар і пилок.
Ця властивість кульбаби відображена в другій легенді:
Кульбаба - дуже цікава квітка.
Прокинувшись навесні, він уважно подивився навколо себе і побачив сонечко, яке помітило кульбаба і освітило його жовтим промінцем.
Пожовтів кульбаба і так полюбив світило, що не зводить від нього захопленого погляду.
Зійде сонце на сході - кульбаба на схід дивиться, підніметься в зеніт - кульбаба підніме голівку догори, наблизиться до заходу - кульбаба не зводить з заходу погляду.
І так все життя, поки не посивіє.
А стане сивим, розпушиться - і полетять за вітром пушинки-парашутики з насінням, побачать гарну галявинку, опустяться, зернятко сховається в якусь впадинку і пролежить до весни.
(С.Красіков. Легенда про квіти)
Друга цікава легенда про кульбаби:
Встало одного разу по весні Сонечко спозаранку, умилось теплим дощиком і пішло гуляти по небу. Дивиться - хороша земля! І ліси, і луки - все в зеленому вбранні, кожна травинка переливається. І все-таки чогось не вистачає.
- Щоб ще таке придумати? - запитало саме себе Сонечко. - Чим порадувати людей?
Змахнуло воно золотим рукавом - бризнули на землю сонячні порошинки, і засвітилися на луках, на стежках веселі жовті вогники - кульбаби. На мене схожі! - зраділо Сонечко. А сердита Зима неподалік ховалася в глухому лісі, в глибокому яру. Почула вона, що Сонечко сміється, і визирнула тихенько зі свого укриття. Дивиться - а в траві багато-багато маленьких сонечок світиться.
Ох, і розлютилася тут Зима! Махнула своїм срібним рукавом і запорошені веселі вогники снігом. А сама далеко на Північ пішла. З тієї пори братці-кульбаби так і хизуються: спочатку в жовтій сукні, а потім в білій пухнастою шубці.
Кульбаба настільки дивовижна рослина, що поряд з величезною кількістю легенд, про нього складено та загадки:
"З молоком, але не коровушка, літає, а не соловейко".
Вічко золоте на сонце дивиться, як сонце нахмуриться, вічко примружиться ".
З точки зору фен-шуй кульбаби є доброчинними рослинами. Вважається, що вони захищають членів сім'ї від нещасних випадків і несуть їм гарне здоров'я. Вони також символізують гроші.
Цікаво, що кульбаби бувають не тільки жовті з різними відтінками. На Кавказі в горах трапляються пурпурні, а в Тянь-Шані - лілові.
За китайським повірити кульбаби є гномиками, маленькими гномами добpого духу землі.
Третя легенда про кульбабу, де говориться, що Кульбаби - діти Місяця і Сонця.
"Кульбаби повинні були запалювати на небі лампи щоночі, але - не хотіли цього робити.
В покарання Місяць послала вітер, який здув їх на землю.
Але, на втіху, батько-Сонце пообіцяв, що на землі діти будуть світити так само яскраво, як на небі.
Щоліта квіти перетворюються в пушинки, намагаючись потрапити назад на небо з тим же вітром, який приніс їх на землю. "
Переклала на українську мову 18.06.19 17.17
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"СМАЧНА АЛИЧА ТА ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО НЕЇ"
• Перейти на сторінку •
"Кульбабки в саду і цікаві факти про них."
• Перейти на сторінку •
"Кульбабки в саду і цікаві факти про них."
Про публікацію
