(translation of Лученко Святослава "Дiалоги з Луiджi")

(or lyric monologues – as it seems to someone)

I
Everything is so relative:
your eyes were close,
Beloved and acquainted,
as a fatigue of expectation…
As an exhaustion without a point of return.
And yet – restlessness grows,
When you do not know that He
Is only your imaginary Wonder,
A page-turner… and some ringing,
All of a sudden, makes its out-of-dream-comeback
As everything is decay. And at the same time –
You’re, like Eternity.

II
I love you, my cheerless boy!
Dewy morning in your City –
only one of the mornings filled with a scurry.
Your coffee… or maybe…
We’re so alike -
I also don’t have time and … in hurry.
That one lays a border, who guesses – I’ll say:
« I consent to anything...»
No, I don’t’ know... But, oh boy…
I’ll wait for the get-together.

III
Man is afraid of a great number of things:
But more than anything, of Madness.
Or it might be just my fear.
And you’re alive among reincarnations.
But I am not worry.
I’d like to share a music sounded in me.

IV
Days are whether sultry or quiet.
Nights are filled with a twitter, rustle, blossoming.
Or with a rain, as it is today.
We agree to live our life
And to rendezvous somewhere... on the other side of reaching,
on the other side of Dreams.
That is, my boy,
Lord defined a wonderful way to Love!

August 24 2007

Original:

Дiалоги з Луiджi
----------------
(Лученко Святослава)

(чи ліричні монологи – як кому здається)

I
Все так відносно:
твої очі були близькі,
Такі мені рідні й знайомі,
як втома чекання..
Як втома,якої нема вороття.
А ще – відпочинку немає,
Коли ти не знаєш,що Він -
Лише твоє Диво уявне
Гортає сторінку і дзвін
Зненацька зі сну повертає
Все – тлін.І,разом із тим -
Ти,як Вічність…

II
Я кохаю тебе,мій хлопчику сумний!
Росяний ранок у Місті твоєму –
То лиш один з наповнених біганиною ранків.
Твоя кава…а може…
Ми ж так схожі -
Я теж,не встигаю й біжу.
Той межу прокладає,хто гадає – скажу:
«Я згодня на будь-що…»
Ні,не знаю..Але,хлопчику..
Я зачекаю на зустріч.

III
Людина боїться безлічі речей:
Безумства над усе.
Чи може то тільки я боюся.
А ти ж живеш серед перевтілень.
Та я не журюся.
Хотіла б поділитися музикою,що звучить в мені.

IV
Дні то спекотні,то спокійні.
Ночі,наповнені щебетом,шелестом,цвітом.
Або дощем,як сьогодні.
Ми згодні жити своє житття
І зустрітися десь… по той бік досягнень
По той бік Мрій.
Що ж, хлопчику мій,
Господь вказав чудовий шлях до Любові!

20.05.07