ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Адель Станіславська
2025.04.08 18:41
спершу пукла сухою глиною -
перша тріщина
друга - петлями...
розгалузилась павутиною
що зміїлася
бралась вензлями
а відтак розійшлася стрілами
кожна часточка відділилася

Адель Станіславська
2025.04.08 18:37
світ завжди навпіл
навпіл завжди світ
прогалина розлізлася у прірву
а сонце пнеться
пнеться у зеніт
допоки хтось
його звідтіль не вирвв
не вкрав...

Віктор Насипаний
2025.04.08 16:46
Сидить сумна мала Оксана й тихо плаче.
Питається сусідка: - В чім причина?
Напевно, що образив хтось тебе добряче?
- Та ні, сама дурна у всьому винна.

Боліти стали очі, – каже враз Оксана.
При цім зітхає щиро і глибоко.
- Бо підглядала через дірк

Сергій Губерначук
2025.04.08 15:10
З біленьких сходинок атласних
таки змітав сміття!
Тебе оцінено прекрасно,
і ти пішов з життя.

Тебе забито на останній,
коли до пекла – крок,
аби спалити був не в стані

Леся Горова
2025.04.08 14:01
В мене очі вечірнього неба, чи неба з грозою.
А твої - теплі хвилі весни з молодих ковилів.
Схожість, мабуть, шукати між нами немає резону
Ми з тобою, як погляди наші, ми - різносезонні.
Стали ж поруч, побачили, світ навкруги посвітлів.

Стали пор

Олександр Сушко
2025.04.08 11:35
Хто не пише муру, той не відає як це непросто,
Голова не гуде від кошлатих, похняблених рим.
Пегасятко моє манюпуньке, до пояса зростом,
Голосочок писклявий. В колеги ж іржання як грім.

Та не плачу, не заздрю і коси не рву від розпуки,
А моторно с

Віктор Кучерук
2025.04.08 10:57
Є на світі чотири дороги, -
Напрям першої, звісно, до Бога.
Друга буде змією петляти
Від воріт і вертати до хати.
Ну, а третя така автострада,
Де підступність, жадоба і зрада.
Ти четверту обрати повинен,
Що веде до служінь Україні.

Адель Станіславська
2025.04.07 22:28
І суд, і осуд, й просто пересуди,
і вічний торг, і душі на вагу
між тих, хто носить горде ймення - люди,
від тих, кому хтось завжди у боргу...

Плітки батожать люто з-поза плотів
поставу тим, хто кроку не спинив,
а вперто рай будує по голготі,

Адель Станіславська
2025.04.07 22:17
Янголу боляче.
Янгол не плаче -
мовчить...
Чую...
Лиш серце у грудях
заб'ється гучніше...
Скрапне сльоза...
Забринить недописаним віршем....

Борис Костиря
2025.04.07 21:47
Вічність сідає на листя сакури.
Повітря, пропахле лихом,
стає ядучим, але воно
не може заглушити
потужну хвилю,
яка йде від листя.
Схід і Захід перетнулися
у цьому прикордонному місті,

Борис Костиря
2025.04.07 21:35
Пастка для фазана -
це пастка для людей,
які купилися на фальшиві ідеї.
Пастка для фазана -
це пастка для енергії
у ноосфері.
Пастка ловить ті ейдоси,
які не зміцніли

Світлана Пирогова
2025.04.07 18:09
Де тільки не блукало, по яких стежках,
між осокорами, спориш топтало,
крутилось, гралось на стрімких семи вітрах
і не одне дістало, звісно, жало.
Але були так любі - рідне поле й сад,
пахучі різнотрав'ям і любистком,
город і виноградник, весь родин

Юрій Лазірко
2025.04.07 17:20
у розбитім серці -
хрест на хрестику,
більше
ніж в забутому селі...
п’ятка мліє,
тягне з табуретика
трохи вище шиї
і петлі...

Юрій Гундарєв
2025.04.07 13:48
Розривається серце:
ракетою спалені
діти на небесех…
Де сором, вандали?

Після ночі вертаєтесь,
донька й син зустрічають:
-Як справи, тату?

Козак Дума
2025.04.07 08:38
Як на далекій півночі – мете…
Укрились снігом ізумрудні віти
лише за місяць до жаркого літа!
Не часто зустрічається оте…

Все утонуло в білій пелені,
накрила побережжя хуртовина,
для цих широт небачена картина –

Віктор Кучерук
2025.04.07 05:52
Поєднані бідою люди,
Украй стривожені та строгі, –
Ідуть зажурено зусюди
До дитмайданчика німого.
Приносять іграшки і квіти,
Щоб світлу пам’ять вшанувати
Загиблих від ракети діток,
У бійні цій невинуватих.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іван Кривіцький
2025.04.08

Вячеслав Руденко
2025.04.03

Дарина Меліса
2025.03.20

Софія Пасічник
2025.03.18

Діон Трефович
2025.03.03

Арсеній Войткевич
2025.02.28

Григорій Скорко
2025.02.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віктор Марач (1955) / Вірші / Із Матінки Гуски

 Із Матінки Гуски 4
* * *
Доктор Фостер, учитель-добряк,
Він дітей вчив, як міг, так і сяк:
Читати, писать, рахувать;
Й ще ціпком, щоб дійшло краще, -- хвать!
І при цьому влаштовував танці їм
Від Англії і до Франції,
Від Франції й до Іспанії,
А потім знов до Британії.

* * *
Стрільців двадцять чотири
Прийшли, щоб равлика вбить,
Але від страху тремтіли
Й не знали, як це зробить.

Він роги розвів поширше,
Ще більші, ніж у корови,
І крикнув: "Тікайте швидше,
Поки живі і здорові!"

* * *
Навпростець йшов я полем раз якось по жовтій стерні
Й чоловік стрівсь мені весь у чорнім на чорнім коні;
Сказали мені, що король це на ймення Карл Перший --
Й півдня простояв там, ледь від страху не вмерши.

* * *
Сам звів палац король Піпін:
Він кірку з хліба брав для стін;
На вікна, дах, підлогу, двері
Йому хватило б і вечері;
Та все ж він дочекався ранку --
Й на все пішло ще півсніданку.

* * *
Коваля я запитав:
"Ти б коня не підкував?" --
"Так, це з радістю зроблю --
Звичне діло ковалю;
Маю цвяхи, є й підкова --
Раз-два, раз-два, і вся мова."

* * *
Мій чоловік на зріст був,
Як палець; його в дзбан
Загнала і звеліла,
Щоб бив у барабан.

Найменшого із поні
Купила, й без жалю
Погнала якнайдалі
Обох, взявшм гіллю.

Дала підв'язок пару
Панчохи підв'язать
Й носовичка із шовку,
Щоб носа утирать.

* * *
Два птахи чудні
Прилетіли в село:
Один звавсь Петро,
А другий -- Павло.
Кудись дівсь Петро
Й пропав десь Павло,
Й не вірить ніхто,
Що так справді було.

* * *
Був Вікі-Векі-Вокі птах
Й співав беззвучно він в кущах;
Співав високо, співав низько,
Співав далеко, співав близько
Беззвучно пісню він в кущах,
Цей Вікі-Векі-Вокі птах.

Був Вікі-Векі-Вокі щур,
Який обжив одну з конур,
Де не було підлоги й стелі,
Ні тапчана, ані постелі;
В найнезручнішій із конур
Жив Вікі-Векі-Вокі щур.

* * *
Жив з нами мудрий чоловік
Й була з ним заморока:
Стрибнув раз він в ожини кущ
І видряпав два ока.

Й коли побачив, що осліп,
То рештки сил своїх
Зібрав, стрибнувши в інший кущ,--
І вдряпав знову їх.

* * *
Ви й не повірите, що бабуся була,
Й жила вона з того, що їла й пила,
За основу дієти взявши їжу й пиття;
І було в неї досить неспокійне життя.

Пішла вона до млина, щоб купити дерті,
Та як вернулась додому, чоловік був при смерті;
Пішла вона в церкву замовить заупокійний дзвін,
Та як вернулась додому, вже одужав він.


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-09-02 15:52:07
Переглядів сторінки твору 1391
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.555 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.493 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.671
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.07.02 19:13
Автор у цю хвилину відсутній