* * *
Доктор Фостер, учитель-добряк,
Він дітей вчив, як міг, так і сяк:
Читати, писать, рахувать;
Й ще ціпком, щоб дійшло краще, -- хвать!
І при цьому влаштовував танці їм
Від Англії і до Франції,
Від Франції й до Іспанії,
А потім знов до Британії.

* * *
Стрільців двадцять чотири
Прийшли, щоб равлика вбить,
Але від страху тремтіли
Й не знали, як це зробить.

Він роги розвів поширше,
Ще більші, ніж у корови,
І крикнув: "Тікайте швидше,
Поки живі і здорові!"

* * *
Навпростець йшов я полем раз якось по жовтій стерні
Й чоловік стрівсь мені весь у чорнім на чорнім коні;
Сказали мені, що король це на ймення Карл Перший --
Й півдня простояв там, ледь від страху не вмерши.

* * *
Сам звів палац король Піпін:
Він кірку з хліба брав для стін;
На вікна, дах, підлогу, двері
Йому хватило б і вечері;
Та все ж він дочекався ранку --
Й на все пішло ще півсніданку.

* * *
Коваля я запитав:
"Ти б коня не підкував?" --
"Так, це з радістю зроблю --
Звичне діло ковалю;
Маю цвяхи, є й підкова --
Раз-два, раз-два, і вся мова."

* * *
Мій чоловік на зріст був,
Як палець; його в дзбан
Загнала і звеліла,
Щоб бив у барабан.

Найменшого із поні
Купила, й без жалю
Погнала якнайдалі
Обох, взявшм гіллю.

Дала підв'язок пару
Панчохи підв'язать
Й носовичка із шовку,
Щоб носа утирать.

* * *
Два птахи чудні
Прилетіли в село:
Один звавсь Петро,
А другий -- Павло.
Кудись дівсь Петро
Й пропав десь Павло,
Й не вірить ніхто,
Що так справді було.

* * *
Був Вікі-Векі-Вокі птах
Й співав беззвучно він в кущах;
Співав високо, співав низько,
Співав далеко, співав близько
Беззвучно пісню він в кущах,
Цей Вікі-Векі-Вокі птах.

Був Вікі-Векі-Вокі щур,
Який обжив одну з конур,
Де не було підлоги й стелі,
Ні тапчана, ані постелі;
В найнезручнішій із конур
Жив Вікі-Векі-Вокі щур.

* * *
Жив з нами мудрий чоловік
Й була з ним заморока:
Стрибнув раз він в ожини кущ
І видряпав два ока.

Й коли побачив, що осліп,
То рештки сил своїх
Зібрав, стрибнувши в інший кущ,--
І вдряпав знову їх.

* * *
Ви й не повірите, що бабуся була,
Й жила вона з того, що їла й пила,
За основу дієти взявши їжу й пиття;
І було в неї досить неспокійне життя.

Пішла вона до млина, щоб купити дерті,
Та як вернулась додому, чоловік був при смерті;
Пішла вона в церкву замовить заупокійний дзвін,
Та як вернулась додому, вже одужав він.