* * *
Соломон Ділок
Родивсь в понеділок;
Хрестивсь у вівторок,
Як днем змінявсь морок;
Женився у середу,
Розжившись на череду;
Промерз у четвер
І мало не вмер;
Протягом п'ятниці
Лежав у пропасниці;
Упав у дрімоту,
Вже вічну, в суботу;
Поклали в могилу
Його у неділю.
Так Соломон Ділок
Зустрів долі вирок.

* * *
Був чоловік
І звавсь він Доб,
Він жінку мав,
Що звалась Моб;
І мав він пса,
Що звався Боб,
А в неї був кіт,
Що звавсь Чітерабоб.
"Боб," -- сказав Доб;
"Чітерабоб," -- сказала Моб.
Добів пес був Боб,
Мобин кіт -- Чітерабоб.

* * *
Король Артур для добрих справ
Усе робив, що міг:
Три торби борошна він вкрав
Й почав пекти пиріг.

Для начинки він сливи взяв,
Хрін, огірки солоні,
Й товстезний сала шмат додав,
Мов дві мої долоні.

Як спік король пиріг в печі,
То влаштував гулянку;
Й що з'їсти не змогли вночі,
Те доїдали зранку.

* * *
Мері, Мері, замість вікон двері,
Як підростає твій сад?
Срібні дзвіночки і з квітів віночки,
Й дівчата гарненькі в ряд!

* * *
Поглянь, як біжать три мишки сліпі
За жінкою фермера, яка їм
Хвости відрубала ножем кривим!
В житті не стрічавсь ти із чудом таким,
Як три мишки сліпі.

* * *
Якось в пустелі мене запитала пані:
"Чи багато суниць росте в океані?"
Я відповів, почухавши лоб і тім'я лисі:
"Стільки ж, як в'ялених оселедців у лісі."

* * *
Гектор-Протектор зелене вдягнув
І до королеви він посланий був.
Королева прогнала й король був не рад,
То ж Гектор-Протектор вернувся назад.

* * *
Чутки рознеслися по місту,
Поголос прокотився,
Звістка сенсаційного змісту:
Джіммі Довсон женився.

Спочатку купив казанка,
Поім десь роздобув миску;
Далі розживсь на дружину й синка,
Й ось зараз придбав колиску.

* * *
Маленький хлопчик Чіпполіно
Сидить, осідлавши поліно;
Півметра тканини треба йому на сорочку й піджак,
Щоб тіло прикрити сяк-так,
Й на штанці по коліна;
Та все-таки краще не злазить йому із поліна.

* * *
Моргай Позіхайло обходить все місто,
Вниз і вгору по сходах збіга норовисто,
Заглядає у двері і стукає у вікно:
"Чи дитина у ліжку? Пора вже давно!"

* * *
Тілі-тілі-бом, мій сину Джоне!
Як же ти ліг в ліжко, вітрогоне,
Не знявши штанів і одного черевика?
Тілі-тілі-бом, ось в чім заковика!

* * *
Томмі Трот, юрист відомий,
Ліжко продав і спав на соломі;
Продав і ту, став спать на глині,
Щоб дзеркало купить дружині.

* * *
Був король, що мав два сини й дочку,
І плавали в балії вони по струмочку.
Балія нахилилась -- повість моя скінчилась;
Будь балія стійкіша, повість була б веселіша.

* * *
Маленький хазяїн Томмі
Жив у маленькому домі
І в чужому ставку
Ловив рибку глевку.

* * *
Кораблика я бачу,
Де води голубі,
Й -- о! -- скільки подарунків
Везуть на нім тобі!

Цукерки у каюті
Й торти на видноті.
На нім вітрила срібні
І щогли золоті.

Дві дюжини матросів
На палубі стоять:
Щурів двадцять чотири
І юнги -- мишок п'ять.

За капітана качка --
Досвідчений моряк;
Й коли у путь рушають,
Вона говорить: "Кряк!"