* * *
Блимай, блимай, моя зірко!
Без тебе мені так гірко!
Підморгни мені згори,
Серцю ніжно говори.

Сіло сонце осяйне --
Ти вже грій в пітьмі мене;
Промінь свій спрямуй навстріч --
Блимай, блимай усю ніч!

Мандрівець, що не в журбі,
Щиро дякує тобі:
Він не знав би, куди йти,
Не сяйни у небі ти.

Я, й коли вже засинаю,
У вікні тебе впізнаю;
Лиш одна ти в тьмі ночей
Не змикатимеш очей.

Ти згори всю ніч моргай
Й мандрівця оберігай;
Діамант неначе, з неба
Блимай, блимай -- нам це треба!

* * *
Куди це ти кішечко,
Куди, моя душко? --
Іду я до міста
Купить капелюшка. --
Що?! -- капелюшок для кішки?
Тобі не пасує ні трішки.
Вже краще купити панчішки!

* * *
Бабця у вівторок мала сім овчин --
І це зачин;
Продала їх у середу вона --
І це середина;
В четвер музик найняла й пустилась в танець --
І це вже кінець.

* * *
Містер Схід мав зранку обід,
Містер Південь -- увесь він їв день,
Містер Захід в смерк їсти мав за хіть,
А містер Північ -- усю він їв ніч.

* * *
Сказала жаба: "Гей ти, незграбо!
Щоб мати втіху,
Сядь верхи, сину, мені на спину --
Ото вже буде сміху!"

* * *
Моя тітонька, як померла,
Залишила мені безліч скарбу:
Ночви старі, два костури,
Щоб щоки рум'янить, фарбу;
Три онучки, чайник без ручки,
Табакерку без кришки,
Розвалену пічку, копійчану свічку
І в коморі дві мишки.

* * *
Із півночі вітер подує
І нам снігу надує --
Що ж робитиме тоді малинівка бідна?
Їй ніде подітись;
Вона, щоб зігрітись,
Ховатиме голову під крило, бідна!

Із півночі вітер подує
І нам снігу надує --
Що ж робитиме тоді ластівка бідна?
Їй уже все одно --
Відлетіла давно
В краї, від наших тепліші, бідна!

Із півночі вітер подує
І нам снігу надує --
Що ж робитиме тоді мишка бідна?
У нірку сховавшись,
В клубочок зібгавшись,
Чекатиме кінця зими, бідна!

Із півночі вітер подує
І нам снігу надує --
Що ж робитимуть тоді діти бідні?
Як зроблять уроки,
Стрибатимуть, бігатимуть, доки
Вони самі не зігріються, бідні!

* * *
Жила за горбом
Бабуся, й вона
Послала раз мишку
В мішку до млина.

Здивований мельник,
Що діять, не знав:
В житті за помол ще
Мишами не брав.

* * *
Раз лікар Фостер пішов у Глостер --
Й там стільки було води!
І впав цей муж в одну з калюж
Й вже більш не ходив туди.

* * *
Була у мене курка --
Взірцевий норов мала:
Вона тарілки мила
І в хаті прибирала.

Ходила до млина
І з борошном верталась,
Й крім цього, з дому більш
Уже не відлучалась.

І хліб вона пекла,
І пиво готувала;
Коли ж лягав я спать,
Казки розповідала.

* * *
Гав-гав, каже собачка,
Няв-няв, каже кішка,
Кря-кря, каже качка,
Пі-пі, каже мишка.

Бе-ме, каже ягничка,
Хрю-хрю, каже свинка,
Му-му, каже теличка,
Ма-ма, каже дитинка.

* * *
Кицько моя, кицько моя,
Кігтик сталевий,
Де ти сьогодні була? --
У королеви.

Кицько моя, кицько моя,
Що там робила? --
В залі під кріслом її
Мишку зловила.

* * *
Бе-е, бе-е, чорна овечко, чи не дасиш ти нам вовни? --
Так, сер, так, сер, цілих три торби повні:
Одну господарю, одну господині,
А ще одну -- нашій маленькій дитині.

* * *
Хікеті, пікеті, курочко чорна,
Яйця нести ти дуже проворна;
По дев'ять, по десять -- ти в цім неповторна;
Хікеті, пікеті, курочко чорна.

* * *
Мудрець став думать про став
Й на став задивлятись він став;
Й тоді навіть, як перестав,
Бо став уже той заростав, --
Усе, що у снах бачить став,
Був став, став, став...