![](images/additions.gif)
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.06.20
22:09
Тебе накриє у найважчу мить
тієї пісні давньої торкання,
і всутеніле серце звеселить
її давно забуте привітання.
Посеред полум’я і самоти,
на вістрі пострілу, снаги й знемоги,
тобі відкриється, що здатен ти
тієї пісні давньої торкання,
і всутеніле серце звеселить
її давно забуте привітання.
Посеред полум’я і самоти,
на вістрі пострілу, снаги й знемоги,
тобі відкриється, що здатен ти
2024.06.20
21:20
Щоб ускочить у прірву, не потрібен трамплін.
*Як королі голі, то й лакеї здіймають лівреї.
*Людина, як слимак, йде до себе кружним шляхом.
*Великі лунатики не потребують Місяця.
*Чимало хто жив не власним життям, прагнучи уникнути чужої смерті.
*Не
2024.06.20
16:31
Сидять діди на колоді. Сидять, розмовляють.
А тут раптом хтось на джипі повз них пролітає.
Куряву здійняв велику, курей розполохав.
На Рябка, що зазівався, не наїхав трохи.
- Було дурне, - дід Микола промовив сердито, -
Дурним воно й залишилось, хоча
А тут раптом хтось на джипі повз них пролітає.
Куряву здійняв велику, курей розполохав.
На Рябка, що зазівався, не наїхав трохи.
- Було дурне, - дід Микола промовив сердито, -
Дурним воно й залишилось, хоча
2024.06.20
12:10
Тут були жарти,
Тут були приязності.
Добрі ми друзі,
Хоч і сварились часто,
Хоч не завжди й ладнали.
Тут були приязності.
Добрі ми друзі,
Хоч і сварились часто,
Хоч не завжди й ладнали.
2024.06.20
10:37
Скажи, ти як? Я дуже хочу знати.
Прийшли, будь ласка, вісточку якусь.
Ранковим променем ти можеш обізватись
чи шепотом дощу.
Я вчусь
побаченням крізь видиму роздільність.
Пишу тобі повітряні листи.
Так хочу вірити, що це не безнадійно…
Прийшли, будь ласка, вісточку якусь.
Ранковим променем ти можеш обізватись
чи шепотом дощу.
Я вчусь
побаченням крізь видиму роздільність.
Пишу тобі повітряні листи.
Так хочу вірити, що це не безнадійно…
2024.06.20
09:21
Так звучить правда: поскрипом шафи до якої підійшла жінка.
Так звучить місто.
«Хіба не дивно, — казала вона розповідаючи про пожежу, —
Я почула голоси людей через вікно.
Вони кричали, аби я виходила, бо в домі щось загорілося».
«Виходь, Анно, пожежа
Так звучить місто.
«Хіба не дивно, — казала вона розповідаючи про пожежу, —
Я почула голоси людей через вікно.
Вони кричали, аби я виходила, бо в домі щось загорілося».
«Виходь, Анно, пожежа
2024.06.20
04:36
Уже запахло розімліле літо
Густим настоєм липового цвіту,
А вітер намагається безсило
Випростувати б’уряни похилі.
Уже троянди ясним цвітом повні
Дрімають німо в тиші невимовній,
А розпашіла височінь безкрая
На хмари перламутрові чекає.
Густим настоєм липового цвіту,
А вітер намагається безсило
Випростувати б’уряни похилі.
Уже троянди ясним цвітом повні
Дрімають німо в тиші невимовній,
А розпашіла височінь безкрая
На хмари перламутрові чекає.
2024.06.20
01:50
Верлібром він ніколи не писав.
Увесь він був в рядках твердої форми.
Він вуха затуляв від крику горну,
У септимах він бачив міць октав.
Вона любила тільки вільний стиль:
По склу металом, крилами по небу.
Метафори складні - лише про себе...
Увесь він був в рядках твердої форми.
Він вуха затуляв від крику горну,
У септимах він бачив міць октав.
Вона любила тільки вільний стиль:
По склу металом, крилами по небу.
Метафори складні - лише про себе...
2024.06.19
20:21
Цікаво Редакція майстерень желібу на місце поставить чи пальчика посмокче і зробити вигляд, що все добре?
2024.06.19
17:33
Голод і спрага світ за очі лиса погнали
І привели нарешті в виноградник.
Прокравсь і мало не спритомнів:
З гілок звисали соковиті грона.
Ось розігнавсь, підскочив...
На радощах навіть заплющив очі.
Був певен, що ягоди вже в роті,
Та тільки гепнувся
І привели нарешті в виноградник.
Прокравсь і мало не спритомнів:
З гілок звисали соковиті грона.
Ось розігнавсь, підскочив...
На радощах навіть заплющив очі.
Був певен, що ягоди вже в роті,
Та тільки гепнувся
2024.06.19
17:18
Я всміхнувсь тобі,
І ти мені зненацька,
На єдину мить.
І ти мені зненацька,
На єдину мить.
2024.06.19
13:43
О, як же на душі буває кепсько,
Коли розчарувався у любові,
Неначе дощ химерний б'є в обличчя.
Байдужий вітер виє й гірко кличе
Туди, де загубили, ніби кепку,
Чуттєвості дарунок, ніжне слово.
Дорога вже закидана камінням,
Коли розчарувався у любові,
Неначе дощ химерний б'є в обличчя.
Байдужий вітер виє й гірко кличе
Туди, де загубили, ніби кепку,
Чуттєвості дарунок, ніжне слово.
Дорога вже закидана камінням,
2024.06.19
09:26
Лети, мій вороне, лети крізь наш одвічний лютий.
Обабіч смерті, вздовж мети. Наші гріхи спокутуй.
Крізь вщент посліплих янголят, крізь згарища та хащі.
Через засніжені поля, де міцно сплять найкращі…
Цю сторінку мого щоденника присвячую поету з Черн
2024.06.19
06:39
Водограй струмує прохолоду.
День липневий – це суцільний пал.
Із жагою п’є голубка воду,
потяги приходять на вокзал.
Від жари зомліли геть таксисти,
ціни різко вгору поросли,
вже п’ятсот, кого везли за триста,
прибуває поїзд із Москви.
День липневий – це суцільний пал.
Із жагою п’є голубка воду,
потяги приходять на вокзал.
Від жари зомліли геть таксисти,
ціни різко вгору поросли,
вже п’ятсот, кого везли за триста,
прибуває поїзд із Москви.
2024.06.19
04:42
Щоб порушити морок мовчання
Та прогнати з душі чорний сум, -
Розбуди мене світлом світання
І позбав нісенітниці дум.
Доторкнися до тіла рукою,
Опісля порожнечі розлук, -
Притулися до серця щокою,
Щоб почути тепло його й стук.
Та прогнати з душі чорний сум, -
Розбуди мене світлом світання
І позбав нісенітниці дум.
Доторкнися до тіла рукою,
Опісля порожнечі розлук, -
Притулися до серця щокою,
Щоб почути тепло його й стук.
2024.06.19
01:26
толерантний вірш з дієслівними римами)
Хлопчик неслухняний
Харків обстріляв.
Випустив ракету
І рахує ґав.
Як так можна, хлопче?
Ти ж бо чийсь синок!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Хлопчик неслухняний
Харків обстріляв.
Випустив ракету
І рахує ґав.
Як так можна, хлопче?
Ти ж бо чийсь синок!
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
![](images/additions.gif)
2024.05.20
2024.05.17
2024.04.15
2023.12.19
2023.11.22
2023.11.18
2023.10.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
![Тлумачний словник Словопедія](http://img.slovopedia.org.ua/button88x31.gif)
Автори /
Анатолій Філософ (2000) /
Інша поезія
Цитати
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Цитати
ти надієшся,шо вони тобі протягнуть руку,а вони надіються,що ти протягнеш ноги.
я вільний Боже,божевільний може.
які пісні,коли харчі пісні.
тобі доляри там не треба.
і через комін видко небо.
древня слава покрита мохом епох.
краще бути зніченим,ніж пригніченим.
краще за кимось закрити двері,ніж їх зачинять за тобою.
не віддавайся на чиюсь волю,бо то неволя.
їж бараболю,пхай до пельки,бо дорогі тепер сардельки.
життя пісне,як молоко квасне.
ти плач,ти плач моя свіча,гори і грій в душі надію.
його мета,це самота.
з ним розминувся інтелект.
спитай у цапа, може родич часом?
найбільше жаліються ті,які нікого не жаліють.
які надої від худої.
незнанна істина дорожча.
ше тягну,доки ноги не протягну.
роки твого життя,належать вічності.
вночі думки завжди густіші.
великі полководці,-великі душогуби.
в дівчат труси лиш для краси.
у Леоніда Кравчука,завжди рука була липка.
не ми живем,вони живуть,вони живуть,ми доживаєм.
життя дається тільки раз,тому живи на всю котушку.
за роком рік,скінчиться вік.
в своїх гріхах я каюсь Боже,тому що знаю,що негоже,з собою брати їх туди.
така вже філософія життя,нас всіх чекає забуття.
то не біда що не ридають за тобою,біда що проклинають неживого вже.
мокріють яйця,певно на погоду,я сей барометер давно спрахтикував.
без горівок не хочеться дівок.
всі ср...ки на лице їднакі.
просила квочка кугута,її змінити на св*ята.
вони всі політичні сутенери,міністри,губернатори і мери.
якби хлопи були бабами,тоді баби були б хлопами.
маніпуляції доводять до полюції.
всі олігархи мають пархи.
всі всесильні цього світу,стануть нікчемними на тім світі.
сподіваючись на обставини,ти робишся їхнім заручником.
не хвали дня зранку,а жінку замолоду.
не сумнівайся в собі,сумнівайся в комусь.
смерть завжди послідовна.
взявши меча в руки,забудь про справедливість.
хто неспроможний повернути борг,той сподівається на смерть позичальника.
боржник собі неналежить.
ми нині так живемо,як востаннє.
в твоїх очах мій погляд розчинився.
а твоя лють тебе і спопелить.
його торти нехай їдять чорти.
годиники служать часу.
мені всі ваші почуття,чомусь вкорочують життя.
не сипте сіль йому на рану,вже краще у ропі втопіть.
я віч на віч,з думками цілу ніч.
від радості зубами не скрегочуть.
пулярес мій не вірить у кохання.
кохання без грошей,то є химера.
Бог ніколи не сумнівається.
насоливши,пізно цукрувати.
серед своїх я бачу і чужих доволі.
хоч сам не свій,зате нічий.
головне бути не першим і не крайнім.
жити чужим розумом,все одно що їсти чужим писком.
віддавшись на волю почуттів,ти стаєш вразливим.
підкоряючись своїй волі,ти непереможний,підкоряючись чужій,ти -поневолений.
сліпі бачать серцем.
сліпим в очі не дивляться.
ми там не здибемось ніколи.
моя мрія належить тільки мені.
я вільний Боже,божевільний може.
які пісні,коли харчі пісні.
тобі доляри там не треба.
і через комін видко небо.
древня слава покрита мохом епох.
краще бути зніченим,ніж пригніченим.
краще за кимось закрити двері,ніж їх зачинять за тобою.
не віддавайся на чиюсь волю,бо то неволя.
їж бараболю,пхай до пельки,бо дорогі тепер сардельки.
життя пісне,як молоко квасне.
ти плач,ти плач моя свіча,гори і грій в душі надію.
його мета,це самота.
з ним розминувся інтелект.
спитай у цапа, може родич часом?
найбільше жаліються ті,які нікого не жаліють.
які надої від худої.
незнанна істина дорожча.
ше тягну,доки ноги не протягну.
роки твого життя,належать вічності.
вночі думки завжди густіші.
великі полководці,-великі душогуби.
в дівчат труси лиш для краси.
у Леоніда Кравчука,завжди рука була липка.
не ми живем,вони живуть,вони живуть,ми доживаєм.
життя дається тільки раз,тому живи на всю котушку.
за роком рік,скінчиться вік.
в своїх гріхах я каюсь Боже,тому що знаю,що негоже,з собою брати їх туди.
така вже філософія життя,нас всіх чекає забуття.
то не біда що не ридають за тобою,біда що проклинають неживого вже.
мокріють яйця,певно на погоду,я сей барометер давно спрахтикував.
без горівок не хочеться дівок.
всі ср...ки на лице їднакі.
просила квочка кугута,її змінити на св*ята.
вони всі політичні сутенери,міністри,губернатори і мери.
якби хлопи були бабами,тоді баби були б хлопами.
маніпуляції доводять до полюції.
всі олігархи мають пархи.
всі всесильні цього світу,стануть нікчемними на тім світі.
сподіваючись на обставини,ти робишся їхнім заручником.
не хвали дня зранку,а жінку замолоду.
не сумнівайся в собі,сумнівайся в комусь.
смерть завжди послідовна.
взявши меча в руки,забудь про справедливість.
хто неспроможний повернути борг,той сподівається на смерть позичальника.
боржник собі неналежить.
ми нині так живемо,як востаннє.
в твоїх очах мій погляд розчинився.
а твоя лють тебе і спопелить.
його торти нехай їдять чорти.
годиники служать часу.
мені всі ваші почуття,чомусь вкорочують життя.
не сипте сіль йому на рану,вже краще у ропі втопіть.
я віч на віч,з думками цілу ніч.
від радості зубами не скрегочуть.
пулярес мій не вірить у кохання.
кохання без грошей,то є химера.
Бог ніколи не сумнівається.
насоливши,пізно цукрувати.
серед своїх я бачу і чужих доволі.
хоч сам не свій,зате нічий.
головне бути не першим і не крайнім.
жити чужим розумом,все одно що їсти чужим писком.
віддавшись на волю почуттів,ти стаєш вразливим.
підкоряючись своїй волі,ти непереможний,підкоряючись чужій,ти -поневолений.
сліпі бачать серцем.
сліпим в очі не дивляться.
ми там не здибемось ніколи.
моя мрія належить тільки мені.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію