ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Інша поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.22
09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто
2024.11.22
09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…
2024.11.22
08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
у чесність повернути віру,
не красти і багатим буть!
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
у чесність повернути віру,
не красти і багатим буть!
2024.11.22
05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?
2024.11.22
04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.
2024.11.21
23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце»)
Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо
2024.11.21
22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.
Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.
Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,
2024.11.21
20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.
Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.
Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,
2024.11.21
19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
2024.11.21
18:25
І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
2024.11.21
18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.
Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.
Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
2024.11.21
17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
2024.11.21
13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
2024.11.21
09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
2024.11.21
06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )
2024.11.21
06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Інша поезія):
2024.10.30
2024.10.17
2024.07.25
2024.06.21
2024.05.20
2024.05.17
2024.04.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анатолій Філософ (2000) /
Інша поезія
Цитати
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Цитати
ти надієшся,шо вони тобі протягнуть руку,а вони надіються,що ти протягнеш ноги.
я вільний Боже,божевільний може.
які пісні,коли харчі пісні.
тобі доляри там не треба.
і через комін видко небо.
древня слава покрита мохом епох.
краще бути зніченим,ніж пригніченим.
краще за кимось закрити двері,ніж їх зачинять за тобою.
не віддавайся на чиюсь волю,бо то неволя.
їж бараболю,пхай до пельки,бо дорогі тепер сардельки.
життя пісне,як молоко квасне.
ти плач,ти плач моя свіча,гори і грій в душі надію.
його мета,це самота.
з ним розминувся інтелект.
спитай у цапа, може родич часом?
найбільше жаліються ті,які нікого не жаліють.
які надої від худої.
незнанна істина дорожча.
ше тягну,доки ноги не протягну.
роки твого життя,належать вічності.
вночі думки завжди густіші.
великі полководці,-великі душогуби.
в дівчат труси лиш для краси.
у Леоніда Кравчука,завжди рука була липка.
не ми живем,вони живуть,вони живуть,ми доживаєм.
життя дається тільки раз,тому живи на всю котушку.
за роком рік,скінчиться вік.
в своїх гріхах я каюсь Боже,тому що знаю,що негоже,з собою брати їх туди.
така вже філософія життя,нас всіх чекає забуття.
то не біда що не ридають за тобою,біда що проклинають неживого вже.
мокріють яйця,певно на погоду,я сей барометер давно спрахтикував.
без горівок не хочеться дівок.
всі ср...ки на лице їднакі.
просила квочка кугута,її змінити на св*ята.
вони всі політичні сутенери,міністри,губернатори і мери.
якби хлопи були бабами,тоді баби були б хлопами.
маніпуляції доводять до полюції.
всі олігархи мають пархи.
всі всесильні цього світу,стануть нікчемними на тім світі.
сподіваючись на обставини,ти робишся їхнім заручником.
не хвали дня зранку,а жінку замолоду.
не сумнівайся в собі,сумнівайся в комусь.
смерть завжди послідовна.
взявши меча в руки,забудь про справедливість.
хто неспроможний повернути борг,той сподівається на смерть позичальника.
боржник собі неналежить.
ми нині так живемо,як востаннє.
в твоїх очах мій погляд розчинився.
а твоя лють тебе і спопелить.
його торти нехай їдять чорти.
годиники служать часу.
мені всі ваші почуття,чомусь вкорочують життя.
не сипте сіль йому на рану,вже краще у ропі втопіть.
я віч на віч,з думками цілу ніч.
від радості зубами не скрегочуть.
пулярес мій не вірить у кохання.
кохання без грошей,то є химера.
Бог ніколи не сумнівається.
насоливши,пізно цукрувати.
серед своїх я бачу і чужих доволі.
хоч сам не свій,зате нічий.
головне бути не першим і не крайнім.
жити чужим розумом,все одно що їсти чужим писком.
віддавшись на волю почуттів,ти стаєш вразливим.
підкоряючись своїй волі,ти непереможний,підкоряючись чужій,ти -поневолений.
сліпі бачать серцем.
сліпим в очі не дивляться.
ми там не здибемось ніколи.
моя мрія належить тільки мені.
я вільний Боже,божевільний може.
які пісні,коли харчі пісні.
тобі доляри там не треба.
і через комін видко небо.
древня слава покрита мохом епох.
краще бути зніченим,ніж пригніченим.
краще за кимось закрити двері,ніж їх зачинять за тобою.
не віддавайся на чиюсь волю,бо то неволя.
їж бараболю,пхай до пельки,бо дорогі тепер сардельки.
життя пісне,як молоко квасне.
ти плач,ти плач моя свіча,гори і грій в душі надію.
його мета,це самота.
з ним розминувся інтелект.
спитай у цапа, може родич часом?
найбільше жаліються ті,які нікого не жаліють.
які надої від худої.
незнанна істина дорожча.
ше тягну,доки ноги не протягну.
роки твого життя,належать вічності.
вночі думки завжди густіші.
великі полководці,-великі душогуби.
в дівчат труси лиш для краси.
у Леоніда Кравчука,завжди рука була липка.
не ми живем,вони живуть,вони живуть,ми доживаєм.
життя дається тільки раз,тому живи на всю котушку.
за роком рік,скінчиться вік.
в своїх гріхах я каюсь Боже,тому що знаю,що негоже,з собою брати їх туди.
така вже філософія життя,нас всіх чекає забуття.
то не біда що не ридають за тобою,біда що проклинають неживого вже.
мокріють яйця,певно на погоду,я сей барометер давно спрахтикував.
без горівок не хочеться дівок.
всі ср...ки на лице їднакі.
просила квочка кугута,її змінити на св*ята.
вони всі політичні сутенери,міністри,губернатори і мери.
якби хлопи були бабами,тоді баби були б хлопами.
маніпуляції доводять до полюції.
всі олігархи мають пархи.
всі всесильні цього світу,стануть нікчемними на тім світі.
сподіваючись на обставини,ти робишся їхнім заручником.
не хвали дня зранку,а жінку замолоду.
не сумнівайся в собі,сумнівайся в комусь.
смерть завжди послідовна.
взявши меча в руки,забудь про справедливість.
хто неспроможний повернути борг,той сподівається на смерть позичальника.
боржник собі неналежить.
ми нині так живемо,як востаннє.
в твоїх очах мій погляд розчинився.
а твоя лють тебе і спопелить.
його торти нехай їдять чорти.
годиники служать часу.
мені всі ваші почуття,чомусь вкорочують життя.
не сипте сіль йому на рану,вже краще у ропі втопіть.
я віч на віч,з думками цілу ніч.
від радості зубами не скрегочуть.
пулярес мій не вірить у кохання.
кохання без грошей,то є химера.
Бог ніколи не сумнівається.
насоливши,пізно цукрувати.
серед своїх я бачу і чужих доволі.
хоч сам не свій,зате нічий.
головне бути не першим і не крайнім.
жити чужим розумом,все одно що їсти чужим писком.
віддавшись на волю почуттів,ти стаєш вразливим.
підкоряючись своїй волі,ти непереможний,підкоряючись чужій,ти -поневолений.
сліпі бачать серцем.
сліпим в очі не дивляться.
ми там не здибемось ніколи.
моя мрія належить тільки мені.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію