Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.05
06:07
Вологою насичене повітря
Повисло понад містом уночі, -
Німа пітьма приглушує палітру -
Ні вогника від лампи чи свічі.
Убралось місто в чорні оксамити,
Заснули вулиці, будинки і мости, -
Без світла важко і тривожно жити,
Без світла, знаю, спокій не
Повисло понад містом уночі, -
Німа пітьма приглушує палітру -
Ні вогника від лампи чи свічі.
Убралось місто в чорні оксамити,
Заснули вулиці, будинки і мости, -
Без світла важко і тривожно жити,
Без світла, знаю, спокій не
2026.11.05
03:33
із золотого берега рабів
скинуто на ринку в орлеані новім
купець рубцюватий за трудами своїми
знай жінок шмагає, опівніч за мить, ов
бурий цукре, чом добре так смакуєш
бурий цукре, мов ті дівчачі згуби
скинуто на ринку в орлеані новім
купець рубцюватий за трудами своїми
знай жінок шмагає, опівніч за мить, ов
бурий цукре, чом добре так смакуєш
бурий цукре, мов ті дівчачі згуби
2026.11.04
16:29
Журлива осенi краса,
Пробiглася босонiж небом.
Можливо, нам того не треба,
Що на дворi бринить роса.
Кружляє листя над землею –
Журлива осенi краса,
Мов позолочена коса,
Пробiглася босонiж небом.
Можливо, нам того не треба,
Що на дворi бринить роса.
Кружляє листя над землею –
Журлива осенi краса,
Мов позолочена коса,
2026.11.04
16:16
Цей ліс живий. У нього добрі очі.
Шумлять вітри у нього в голові.
Старезні пні, кошлаті поторочі,
літопис тиші пишуть у траві.
Ліна Костенко.
Іду до лісу.
Шумлять вітри у нього в голові.
Старезні пні, кошлаті поторочі,
літопис тиші пишуть у траві.
Ліна Костенко.
Іду до лісу.
2026.11.04
14:37
Чи не була порожньою краса
Актора знаменитого у кадрі,
Що дарували щедрі небеса,
Як нагроду чи небесну кару?
На сцені він підкорював усіх.
І слава насувалась, мов лавина.
Трагедія або нестримний сміх
Актора знаменитого у кадрі,
Що дарували щедрі небеса,
Як нагроду чи небесну кару?
На сцені він підкорював усіх.
І слава насувалась, мов лавина.
Трагедія або нестримний сміх
2026.11.04
11:46
Скіфи, кімерійці, чорні маври,
Може, ще арійці — та навряд...
Ми учора лише динозаври,
А тепер — екзистенційний ряд!
Ну, а у майбутньому — отрута,
Ніби рути-м’яти вогка ртуть,
Б’є у скроні часу лють закута,
Може, ще арійці — та навряд...
Ми учора лише динозаври,
А тепер — екзистенційний ряд!
Ну, а у майбутньому — отрута,
Ніби рути-м’яти вогка ртуть,
Б’є у скроні часу лють закута,
2026.11.04
11:26
Деякі автори такі кумедні
блокують доступ до свої нєтлєнок
Відкрию їм страшенну таємницю
Їх твори є доступні анонімно
Завжди їх можна прочитати
посміятись
рецензію щоправда не напишеш
блокують доступ до свої нєтлєнок
Відкрию їм страшенну таємницю
Їх твори є доступні анонімно
Завжди їх можна прочитати
посміятись
рецензію щоправда не напишеш
2026.11.04
09:26
У Львівській обласній бібліотеці для юнацтва імені Романа Іваничука, що на площі Ринок, відбулася презентація ювілейного перевидання книги «Марія з Магдали» – релігійної драми маловідомого польського поета й драматурга Антона Шандлєровського в українськом
2026.11.04
08:10
Листя, що впало на стежку, до сірого стовчене.
Краплі намистом на чорному - срібло на оніксі.
Та несподівано цяткою дрібно тріпоче на
Мокрій обочині клапоть обірваний з коміксів.
Берег. Метелик. Малюк і рука, певно, батькова,
Міцно тримає, а з нею
Краплі намистом на чорному - срібло на оніксі.
Та несподівано цяткою дрібно тріпоче на
Мокрій обочині клапоть обірваний з коміксів.
Берег. Метелик. Малюк і рука, певно, батькова,
Міцно тримає, а з нею
2026.11.04
07:19
Важка, велика та холодна
Роса на стеблах і листках
Культур баштанних і городніх,
І на утомлених руках.
Вона така, мабуть, до спеки,
Коли все гине, в'яне, схне, —
Ось-ось, вернувшись іздалека,
Нещадно сонце спалахне.
Роса на стеблах і листках
Культур баштанних і городніх,
І на утомлених руках.
Вона така, мабуть, до спеки,
Коли все гине, в'яне, схне, —
Ось-ось, вернувшись іздалека,
Нещадно сонце спалахне.
2026.11.03
23:42
ясно і зрозуміло що не спасуться всі-всі
і сам я не претендую повірте
бо кінець і наступний початок
чогось-там типу-якщо-б
є незмінним а саме
із небес щось потужно шарахне
а тому вочевидь
люблю обіймаю хочу вірити кожен
і сам я не претендую повірте
бо кінець і наступний початок
чогось-там типу-якщо-б
є незмінним а саме
із небес щось потужно шарахне
а тому вочевидь
люблю обіймаю хочу вірити кожен
2026.11.03
14:53
Нам обіцяли дати світло у четвер,
Та знов щось трапилось, і темно дотепер.
Не можу навіть подивитись марахвон,
Ну а без нього в мене дуже кепський сон!
По марахвону нам говорять все, як є:
Ось-ось Москва вже ка-пі-ту-лює!
Лиш треба два-три тижні
Та знов щось трапилось, і темно дотепер.
Не можу навіть подивитись марахвон,
Ну а без нього в мене дуже кепський сон!
По марахвону нам говорять все, як є:
Ось-ось Москва вже ка-пі-ту-лює!
Лиш треба два-три тижні
2026.11.03
13:42
Я іду і падаю у бруді,
Вирвавшися із пасток цупких,
Потонувши у далекім блуді
І промовах скорих, копітких.
Упаду в траву, як у основу,
У буття, початок і кінець,
У самої вічності промову,
Подолавши бісівський вінець.
Вирвавшися із пасток цупких,
Потонувши у далекім блуді
І промовах скорих, копітких.
Упаду в траву, як у основу,
У буття, початок і кінець,
У самої вічності промову,
Подолавши бісівський вінець.
2026.11.03
10:48
В пітьмі по припічку гасали
Чотири чорні павуки,
Було їм припічку замало
І закороткі держаки.
Шляхи до печі, як дороги,
У невідоме знову звуть.
Вони гасали до знемоги,
В печі гула груднева лють.
Чотири чорні павуки,
Було їм припічку замало
І закороткі держаки.
Шляхи до печі, як дороги,
У невідоме знову звуть.
Вони гасали до знемоги,
В печі гула груднева лють.
2026.11.03
10:35
Багряний жар листків опалих
Підхопить вітер мимохідь
І, капризуючи помалу,
Вони дзвенітимуть, як мідь.
В танку кружлятимуть допоки
Вітрисько має сили й хист
Робити наскоки і скоки,
Іграти, ніби гармоніст.
Підхопить вітер мимохідь
І, капризуючи помалу,
Вони дзвенітимуть, як мідь.
В танку кружлятимуть допоки
Вітрисько має сили й хист
Робити наскоки і скоки,
Іграти, ніби гармоніст.
2026.11.03
08:44
«ДАНТЕ: ОСТАННІЙ ПОГЛЯД РАВЕННИ»
(драматична містерія в голосах на дві дії)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Данте Аліг'єрі (Майстер) – 56-річний поет-вигнанець, що помирає від малярії.
Голос Флоренції – темна, потворна постать у золотій короні, алегоричний обра
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...(драматична містерія в голосах на дві дії)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Данте Аліг'єрі (Майстер) – 56-річний поет-вигнанець, що помирає від малярії.
Голос Флоренції – темна, потворна постать у золотій короні, алегоричний обра
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.18
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Низовий (1942 - 2011) /
Публіцистика
/
"Там, де я сміюся крізь сльози" (2006)
ЛОЗУНГИ ТА ГАСЛА
Я – абориген і автохтон з луганської діаспори, а точніше з «регіональної» резервації, виходжу на пильне полювання (не плутати з курявою в полях) із моральним відстрілюванням та ошкурюванням тих численних нечистих на руку й брутально брудних у своїх помислах, які вважають своїм партійним обов’язком порушувати мої святі безпартійні права та безпардонно гребуть під себе несвоє-чуже (а значить – моє) добро, – а щоб вони, скажені, ним подавилися!
Водночас я звертаюся до всіх приватних віників, мітел, граблів і лопат, до всіх комунальних сміттєвозів і поливальних машин з палким закликом підтримати моє палке й рішуче рішення щодо пильного полювання та одностайно забезпечити його успішне завершення в нашому сепаратистсько-пісуарному реґіоні масово-колективним (і дуже, як ніколи досі, активним) підмітанням, вигрібанням, викопуванням на голу поверхню, завантажуванням у сміттєзбиральні прудкоколісні агрегати з подальшим вивезенням на промисловокорисні сміттєзвалища та завершальним передсвятковим водополиттям вулиць і площ не поставленого ніким на коліна пролетарського Луганська і чистим прополіскуванням душ і мізків усіх без винятку співгромадян!
Для повного забезпечення тріумфального успіху мого полювально-поливального шоу, безумовно ж, конче потрібні яскраві та переконливі лозунги й гасла – симбіоз правди Господньої та справедливості людської. Таких лозунгів і гасел у моїх запасниках повно-повнісінько, більше, ніж амуніції в солдата, ніж амбіцій у наших реґіональних владолюбців і кривдоможців. Наводжу тут лише декілька – найлозунговіших і найгаласливіших. Так от:
– Позор паразитам!
– Долой в чан со смолой!
– Без сомнения и лени всех поставим на колени!
Це для російськомовного «електорату». Для автохтонів же та аборигенів – ось такі:
– Тим, хто не вбив у собі раба, найукраїнськіша наша ганьба!
– Глитаїв за глитаями до найглибшої до ями!
– Всі бандити – троглодити!
– Неню вашу – на парашу; на перину – неньку нашу; вашій банді – по баланді; нашій – вишні в лимонаді!
І ще, і ще – бездефіцитно, а головне – безкоштовно для всіх бажаючих.
Будуть гасла й лозунги в «заначці» – для більш екстремальних потреб, приміром, як оцей:
– Проти підлої влади підрихтуймо барикади!
Отже, усе готове для тотального, облавно-обвального полювання. «Боже, благослови! Люди, будьте пильні, – я любив вас!» І – вперед!
Секретна примітка для особливо довірених осіб та індивідуумїв:
Ця довідка написана спеціально плутаними довгими реченнями, аби недруги України в закордонні не зрозуміли справжньої мети нашого полювання та не ввели в наш «маргінально-реґіональний заповідник» окупаційно-миротворчі легіони симпатиків «пісуарного плюралізму». Певна конспіративність, запозичена в марксо-ленінців, добрій справі не зашкодить! Це – аксіома аксіом.
01.07.2006
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
ЛОЗУНГИ ТА ГАСЛА
Я – абориген і автохтон з луганської діаспори, а точніше з «регіональної» резервації, виходжу на пильне полювання (не плутати з курявою в полях) із моральним відстрілюванням та ошкурюванням тих численних нечистих на руку й брутально брудних у своїх помислах, які вважають своїм партійним обов’язком порушувати мої святі безпартійні права та безпардонно гребуть під себе несвоє-чуже (а значить – моє) добро, – а щоб вони, скажені, ним подавилися!
Водночас я звертаюся до всіх приватних віників, мітел, граблів і лопат, до всіх комунальних сміттєвозів і поливальних машин з палким закликом підтримати моє палке й рішуче рішення щодо пильного полювання та одностайно забезпечити його успішне завершення в нашому сепаратистсько-пісуарному реґіоні масово-колективним (і дуже, як ніколи досі, активним) підмітанням, вигрібанням, викопуванням на голу поверхню, завантажуванням у сміттєзбиральні прудкоколісні агрегати з подальшим вивезенням на промисловокорисні сміттєзвалища та завершальним передсвятковим водополиттям вулиць і площ не поставленого ніким на коліна пролетарського Луганська і чистим прополіскуванням душ і мізків усіх без винятку співгромадян!
Для повного забезпечення тріумфального успіху мого полювально-поливального шоу, безумовно ж, конче потрібні яскраві та переконливі лозунги й гасла – симбіоз правди Господньої та справедливості людської. Таких лозунгів і гасел у моїх запасниках повно-повнісінько, більше, ніж амуніції в солдата, ніж амбіцій у наших реґіональних владолюбців і кривдоможців. Наводжу тут лише декілька – найлозунговіших і найгаласливіших. Так от:
– Позор паразитам!
– Долой в чан со смолой!
– Без сомнения и лени всех поставим на колени!
Це для російськомовного «електорату». Для автохтонів же та аборигенів – ось такі:
– Тим, хто не вбив у собі раба, найукраїнськіша наша ганьба!
– Глитаїв за глитаями до найглибшої до ями!
– Всі бандити – троглодити!
– Неню вашу – на парашу; на перину – неньку нашу; вашій банді – по баланді; нашій – вишні в лимонаді!
І ще, і ще – бездефіцитно, а головне – безкоштовно для всіх бажаючих.
Будуть гасла й лозунги в «заначці» – для більш екстремальних потреб, приміром, як оцей:
– Проти підлої влади підрихтуймо барикади!
Отже, усе готове для тотального, облавно-обвального полювання. «Боже, благослови! Люди, будьте пильні, – я любив вас!» І – вперед!
Секретна примітка для особливо довірених осіб та індивідуумїв:
Ця довідка написана спеціально плутаними довгими реченнями, аби недруги України в закордонні не зрозуміли справжньої мети нашого полювання та не ввели в наш «маргінально-реґіональний заповідник» окупаційно-миротворчі легіони симпатиків «пісуарного плюралізму». Певна конспіративність, запозичена в марксо-ленінців, добрій справі не зашкодить! Це – аксіома аксіом.
01.07.2006
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
