Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.28
23:46
у старовиннім королівстві
всілякий має свій костюм
і певну роль і власну гідність
а музиканти королівські
уміють альбу та ноктюрн
щодня в корчмі гуляки всяко
спивають вайн лікери ссуть
хай за вікном осіння мряка
всілякий має свій костюм
і певну роль і власну гідність
а музиканти королівські
уміють альбу та ноктюрн
щодня в корчмі гуляки всяко
спивають вайн лікери ссуть
хай за вікном осіння мряка
2026.09.28
21:07
Дві Варвари, мати й донька,
В двох геніїв закохані,
Серцем тугу розривали,
А як впоратись з недугом,
До пуття не знали.
Та настала та година,
Коли тільки їх підмога
І благословення Бога
В двох геніїв закохані,
Серцем тугу розривали,
А як впоратись з недугом,
До пуття не знали.
Та настала та година,
Коли тільки їх підмога
І благословення Бога
2026.09.28
18:30
Як же близько ми до безодні,
як ніколи —
тепер, сьогодні...
Хто збере нас усіх докупи:
слово-зброя
чи слово-купіль,
слово-лезо
чи слово-спалах?
як ніколи —
тепер, сьогодні...
Хто збере нас усіх докупи:
слово-зброя
чи слово-купіль,
слово-лезо
чи слово-спалах?
2026.09.28
16:20
Не плач у день, не голоси із примхи,
Не зазивай гірке у самоту
Життя звіринцю вздовж стрімкої ринви,
Де кров тече, як золото в Орду.
Вже зацвіли від неї злі жоржини
Між гарпій неолітових* грядок.
З’ясуй-но, спробуй відчуттям рослини,
Не зазивай гірке у самоту
Життя звіринцю вздовж стрімкої ринви,
Де кров тече, як золото в Орду.
Вже зацвіли від неї злі жоржини
Між гарпій неолітових* грядок.
З’ясуй-но, спробуй відчуттям рослини,
2026.09.28
15:55
Я - частинка осіннього міста,
Я - молекула жовтих вітрів.
Мандрівник із душею артиста,
Сам себе на узбіччі зустрів.
Монолог мій навряд чи хтось прийме...
Прочитають, забудуть - і все.
Поринаю в осінні обійми...
Я - молекула жовтих вітрів.
Мандрівник із душею артиста,
Сам себе на узбіччі зустрів.
Монолог мій навряд чи хтось прийме...
Прочитають, забудуть - і все.
Поринаю в осінні обійми...
2026.09.28
15:42
Проходить час крізь пальці, мов пісок.
Ми в'язнемо в багні старих ілюзій.
Із трюму виринає лютий кок,
Заплутаний у плетиво алюзій.
Година протікає, ніби мить,
Поранивши напівзабуту вічність
Стилетом непромовлених століть,
Коли ще цінували честь і
Ми в'язнемо в багні старих ілюзій.
Із трюму виринає лютий кок,
Заплутаний у плетиво алюзій.
Година протікає, ніби мить,
Поранивши напівзабуту вічність
Стилетом непромовлених століть,
Коли ще цінували честь і
2026.09.28
15:25
Для нього подеколи Львів був листівкою з кавою,
одначе здебільшого — текстом, що будить легенди.
У велич не грав і не марив, як інші, він славою,
носив вишиванку, а не оті віденські тренди.
Десь зверхньо шептали: «Дивак той Франко нерозважливий», —
одначе здебільшого — текстом, що будить легенди.
У велич не грав і не марив, як інші, він славою,
носив вишиванку, а не оті віденські тренди.
Десь зверхньо шептали: «Дивак той Франко нерозважливий», —
2026.09.28
13:55
До підніжжя дістанусь, і вертаюсь нагору туди
Де спиняюсь, вертаюсь, і заново їду
Аж допоки дістанусь, і побачу тебе
Ей, ей, ей!
Хіба ти проти, щоб тебе любили?
Я мчу із гори на відстані милі
Де спиняюсь, вертаюсь, і заново їду
Аж допоки дістанусь, і побачу тебе
Ей, ей, ей!
Хіба ти проти, щоб тебе любили?
Я мчу із гори на відстані милі
2026.09.28
10:05
Влаштували дебош у Пхеньяні
Гультіпаки веселі та п’яні.
Та прийшов кім чен ин
І за пару хвилин
Всі чемнісінькі стали в Пхеньяні.
В штаб-квартирі Об’єднаних Націй
Не бувало дурних ситуацій.
Гультіпаки веселі та п’яні.
Та прийшов кім чен ин
І за пару хвилин
Всі чемнісінькі стали в Пхеньяні.
В штаб-квартирі Об’єднаних Націй
Не бувало дурних ситуацій.
2026.09.28
07:31
Х. РОЗБИТЕ ДЗЕРКАЛО КРАСИ
Ранок у розкішному домі Клодії, найвідомішої світської левиці Помпей, починався як ритуал поклоніння її власній вроді. Вона сиділа на мармуровому стільці перед великим срібним дзеркалом. Три рабині без у
2026.09.28
06:40
Розцвітає, ніби квітка,
Усмішка свята,
І дорослішає швидко
Пташка золота.
Тепле сяйво у долоні
Ясне сонце ллє -
Розважає люба доня
Серденько моє.
Усмішка свята,
І дорослішає швидко
Пташка золота.
Тепле сяйво у долоні
Ясне сонце ллє -
Розважає люба доня
Серденько моє.
2026.09.28
01:28
Край рідний був місцем полону,
горнилом в потоці образ,
керманичів сіль несолону
в житті споживали не раз.
Чи має цей край оборону?
Чи зміг захиститись хоч раз?
Так виділив край Бог Арону
горнилом в потоці образ,
керманичів сіль несолону
в житті споживали не раз.
Чи має цей край оборону?
Чи зміг захиститись хоч раз?
Так виділив край Бог Арону
2026.09.27
23:39
на тлі віконних рам
і панорам засмучених
ні зовсім не канкан
і не кордебалет
багаторічний хлам
нехитро порядкуючи
повіщо грати як
все рівно програєш
і панорам засмучених
ні зовсім не канкан
і не кордебалет
багаторічний хлам
нехитро порядкуючи
повіщо грати як
все рівно програєш
2026.09.27
20:38
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя
2026.09.27
17:09
Наші греблі не «той уже рве»,
про якого ми, може, й не чули.
Рось ридає потоками мулу,
стогне Стугна, Славута реве,
в морі сліз потопає минуле...
і ніхто вже не кличе, не зве
як бувало, аж поки забули.
про якого ми, може, й не чули.
Рось ридає потоками мулу,
стогне Стугна, Славута реве,
в морі сліз потопає минуле...
і ніхто вже не кличе, не зве
як бувало, аж поки забули.
2026.09.27
15:07
У березні тепло таке непевне,
Як подих свічки чи легка печаль.
Слова банальні, стерті і даремні
Нас не зігріють, як сумний причал.
Крізь товщу льоду і завали снігу
Прорветься сонце і торкнеться нас
У метушні і невгамовнім бігу,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Як подих свічки чи легка печаль.
Слова банальні, стерті і даремні
Нас не зігріють, як сумний причал.
Крізь товщу льоду і завали снігу
Прорветься сонце і торкнеться нас
У метушні і невгамовнім бігу,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.09.08
2026.08.07
2026.08.01
2026.07.22
2026.07.18
2026.07.12
2026.07.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Матінки Гуски
Із Матінки Гуски 11
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Із Матінки Гуски 11
* * *
А був Аптекар, що знав усі ліки.
Б був Банкір і мав статки великі.
В був Вівчар й випасав він овець.
Г Гімназист був -- латини знавець.
Ґ -- Ґрунтознавець: знав де й що садить.
Д Дилетант був -- про все міг судить.
Е був Есквайр й обзавівсь черевцем.
Є був Єфрейтор із мужнім лицем.
Ж був Жонглер й виступав він у цирку.
З був Закрійник -- з усіх знімав мірку.
І був Ігумен й він дбав про свій скит.
Ї був Їздець й він об'їхав весь світ.
Й Йогом був й ліжку з цвяхів радів.
К був Король, що на троні сидів.
Л був Лакей у червоній лівреї.
М був Моряк й він облазив всі реї.
Н був Невіглас й думки чужі крав.
О був Оратор, що юрби збирав.
П був Поет й він писав тільки оди.
Р був Рибак, що знав риб всі породи.
С був Скарбник й доглядав він казну.
Т був Торгаш, що на все мав ціну.
У був Учитель й він учнів любив.
Ф був Фотограф, що знімки робив.
Х був Художник, любитель картин.
Ц був Цирульник -- брив бороди він.
Ч був Чаклун, що скрізь чари розносив.
Ш був Шинкар -- він всім чарку підносив.
Щ був Щіткар й торгував він щітками.
Ю був Юрист із законів книжками.
Я був Яхтсмен й на всі руки мастак.
Ймень не знайшлось лиш на И й Ь --
Та чи й існує такий десь дивак!
* * *
В той час, коли вільшанка
Була ще молода,
Найкраще танцювати
Й співать вона могла.
А дрізд був птах люб'язний
Й вільшанку він любив,
То ж їй, капелюха знявши,
Освідчення зробив.
"Якщо за мене вийдеш,
То будеш ти одна
Пиріг вишневий їсти
І пить вино щодня.
В наряд вдягну найкращий
З тих, що у пав лишень.
Отож, якщо ти згодна,
Давай призначим день."
Вільшанка зашарілась
І так відповіла:
"Як хочеш, то хай завтра --
Я згоду вже дала.
Смачний пиріг вишневий,
Хмільне й солодке вино --
Я ж сукню свою сіру
Вдягатиму все одно."
* * *
Коли ти візьмеш мене заміж,
Біллі, найкращий з усіх? --
Одружимось завтра, кохана,
Якщо вже тобі такий спіх. --
А чи не зробить це раніше,
Біллі, вже ти не юнак? --
То що -- уночі нам женитись?
Ти з'їхала з глузду, однак!
Кого ж на весілля запросим,
Біллі, найкращий з усіх? --
Запросимо батька і матір,
Якщо вже тобі такий спіх. --
Й не будемо звать більш нікого,
Біллі, ти все ж не бідняк? --
Що -- звать короля й королеву?
Ти з'їхала з глузду, однак!
Чим будем гостей пригощати,
Біллі, найкращий з усіх? --
З бобами грудинкою будем,
Якщо вже тобі такий спіх. --
Й нічого більш дать їм не зможем,
Біллі, ти все ж не бідняк? --
Що -- персики й крем ще купляти?
Ти з'їхала з глузду, однак!
А що я вдягну на весілля,
Біллі, найкращий з усіх? --
Вдягнеш фартушок свій і сукню,
Якщо вже тобі такий спіх. --
А чи не знайти вбір гарніший,
Біллі, ти все ж не бідняк? --
Що -- хочеш у шовк нарядитись?
Ти з'їхала з глузду, однак!
А як нам дістатись до церкви,
Біллі, найкращий з усіх? --
Тебе я доправлю на тачці,
Якщо вже тобі такий спіх. --
А чи не знайдеться щось краще,
Біллі, ти все ж не бідняк? --
Що -- хочеш карету і коней?
Ти з'їхала з глузду, однак!
А був Аптекар, що знав усі ліки.
Б був Банкір і мав статки великі.
В був Вівчар й випасав він овець.
Г Гімназист був -- латини знавець.
Ґ -- Ґрунтознавець: знав де й що садить.
Д Дилетант був -- про все міг судить.
Е був Есквайр й обзавівсь черевцем.
Є був Єфрейтор із мужнім лицем.
Ж був Жонглер й виступав він у цирку.
З був Закрійник -- з усіх знімав мірку.
І був Ігумен й він дбав про свій скит.
Ї був Їздець й він об'їхав весь світ.
Й Йогом був й ліжку з цвяхів радів.
К був Король, що на троні сидів.
Л був Лакей у червоній лівреї.
М був Моряк й він облазив всі реї.
Н був Невіглас й думки чужі крав.
О був Оратор, що юрби збирав.
П був Поет й він писав тільки оди.
Р був Рибак, що знав риб всі породи.
С був Скарбник й доглядав він казну.
Т був Торгаш, що на все мав ціну.
У був Учитель й він учнів любив.
Ф був Фотограф, що знімки робив.
Х був Художник, любитель картин.
Ц був Цирульник -- брив бороди він.
Ч був Чаклун, що скрізь чари розносив.
Ш був Шинкар -- він всім чарку підносив.
Щ був Щіткар й торгував він щітками.
Ю був Юрист із законів книжками.
Я був Яхтсмен й на всі руки мастак.
Ймень не знайшлось лиш на И й Ь --
Та чи й існує такий десь дивак!
* * *
В той час, коли вільшанка
Була ще молода,
Найкраще танцювати
Й співать вона могла.
А дрізд був птах люб'язний
Й вільшанку він любив,
То ж їй, капелюха знявши,
Освідчення зробив.
"Якщо за мене вийдеш,
То будеш ти одна
Пиріг вишневий їсти
І пить вино щодня.
В наряд вдягну найкращий
З тих, що у пав лишень.
Отож, якщо ти згодна,
Давай призначим день."
Вільшанка зашарілась
І так відповіла:
"Як хочеш, то хай завтра --
Я згоду вже дала.
Смачний пиріг вишневий,
Хмільне й солодке вино --
Я ж сукню свою сіру
Вдягатиму все одно."
* * *
Коли ти візьмеш мене заміж,
Біллі, найкращий з усіх? --
Одружимось завтра, кохана,
Якщо вже тобі такий спіх. --
А чи не зробить це раніше,
Біллі, вже ти не юнак? --
То що -- уночі нам женитись?
Ти з'їхала з глузду, однак!
Кого ж на весілля запросим,
Біллі, найкращий з усіх? --
Запросимо батька і матір,
Якщо вже тобі такий спіх. --
Й не будемо звать більш нікого,
Біллі, ти все ж не бідняк? --
Що -- звать короля й королеву?
Ти з'їхала з глузду, однак!
Чим будем гостей пригощати,
Біллі, найкращий з усіх? --
З бобами грудинкою будем,
Якщо вже тобі такий спіх. --
Й нічого більш дать їм не зможем,
Біллі, ти все ж не бідняк? --
Що -- персики й крем ще купляти?
Ти з'їхала з глузду, однак!
А що я вдягну на весілля,
Біллі, найкращий з усіх? --
Вдягнеш фартушок свій і сукню,
Якщо вже тобі такий спіх. --
А чи не знайти вбір гарніший,
Біллі, ти все ж не бідняк? --
Що -- хочеш у шовк нарядитись?
Ти з'їхала з глузду, однак!
А як нам дістатись до церкви,
Біллі, найкращий з усіх? --
Тебе я доправлю на тачці,
Якщо вже тобі такий спіх. --
А чи не знайдеться щось краще,
Біллі, ти все ж не бідняк? --
Що -- хочеш карету і коней?
Ти з'їхала з глузду, однак!
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
