
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.08.16
11:11
Заходиш до кімнати із якимось олівцем
Бачиш оголеного і кажеш “Хто є оцей?”
Змагаєшся справді якось ухопити сенс
Що казать прийшов собі додому
Бо щось-то відбувається, а ти не знаєш у чому річ
Слушний
Містер Джонс
Бачиш оголеного і кажеш “Хто є оцей?”
Змагаєшся справді якось ухопити сенс
Що казать прийшов собі додому
Бо щось-то відбувається, а ти не знаєш у чому річ
Слушний
Містер Джонс
2025.08.16
09:23
Літні дні лічені -
насолоджуйся кожним,
повернись обличчям
до краси Божої!
Ось м’ячем-сонцем
у високім небі
довгорукі сосни
насолоджуйся кожним,
повернись обличчям
до краси Божої!
Ось м’ячем-сонцем
у високім небі
довгорукі сосни
2025.08.16
06:52
Правду легко зрозуміти,
Хто б і що не говорив, –
Щастя вічно більше в світі,
Ніж усякої жури.
А коли його багато –
Почуттям не дати стрим, –
Будеш радість виражати,
Нею тішитись затим.
Хто б і що не говорив, –
Щастя вічно більше в світі,
Ніж усякої жури.
А коли його багато –
Почуттям не дати стрим, –
Будеш радість виражати,
Нею тішитись затим.
2025.08.15
21:59
Старий шукає ровесників,
але їх уже більше
у царстві мертвих, а не живих.
З ким йому розмовляти?
Він бачить молодих,
яких зовсім не розуміє.
Як перекинути місток
до померлих? Як відновити
але їх уже більше
у царстві мертвих, а не живих.
З ким йому розмовляти?
Він бачить молодих,
яких зовсім не розуміє.
Як перекинути місток
до померлих? Як відновити
2025.08.15
18:27
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Шахерезада і
Шахерезада і
2025.08.15
18:17
тісно у барі
шумно
Юр
наливай що є
музика шестиструнна
спокою не дає
будьмо
шумно
Юр
наливай що є
музика шестиструнна
спокою не дає
будьмо
2025.08.15
13:49
Сполох мій перед ранком,
Запеленався в сон ще.
Тільки-но роси впали,
Вітер себе зморив.
Ще не торка фіранки
Краєм рожевим сонце,
В шибі блідий черпалок
Носиком догори.
Запеленався в сон ще.
Тільки-но роси впали,
Вітер себе зморив.
Ще не торка фіранки
Краєм рожевим сонце,
В шибі блідий черпалок
Носиком догори.
2025.08.15
06:42
Чи не ти казала досі
І тлумачила завжди, –
Хто, чому й за ким голосить,
І не вирветься з біди?
Чи не ти співала тихо,
Користь маючи від знань, –
Що коли не збудиш лихо,
То не матимеш страждань?
І тлумачила завжди, –
Хто, чому й за ким голосить,
І не вирветься з біди?
Чи не ти співала тихо,
Користь маючи від знань, –
Що коли не збудиш лихо,
То не матимеш страждань?
2025.08.14
23:34
Тримаєш жезли у руці –
виконують все фахівці,
по профілю їм виші ці,
бо долі слід в їх вишивці.
14.08.2025р. UA
виконують все фахівці,
по профілю їм виші ці,
бо долі слід в їх вишивці.
14.08.2025р. UA
2025.08.14
22:55
Сховавши ідентичність десь на дно,
Вбачаючи у зраді доброчинство, Пишається змосковщене лайно Своїм холуйським недоукраїнством.
У нетрях зубожілої душі
Усе чуже, холодне і вороже. Позбутися московської іржі Здається, тільки куля допоможе.
Вбачаючи у зраді доброчинство, Пишається змосковщене лайно Своїм холуйським недоукраїнством.
У нетрях зубожілої душі
Усе чуже, холодне і вороже. Позбутися московської іржі Здається, тільки куля допоможе.
2025.08.14
21:45
Ти намагаєшся когось знайти
у натовпі, але все марно.
Натовп - це магма,
це хаотичний потік.
Ти думаєш, що знайомі
прийдуть на цей захід,
але вони десь забарилися,
щезли у випадкових справах.
у натовпі, але все марно.
Натовп - це магма,
це хаотичний потік.
Ти думаєш, що знайомі
прийдуть на цей захід,
але вони десь забарилися,
щезли у випадкових справах.
2025.08.14
20:17
В Московії чимало тих «святих»,
Яким хіба лише до пекла є дорога.
Вони ж не надто переймаються від того,
Бо в москалів завжди усе святе для них,
На кого вкаже нинішній їх «цар».
Нехай тавра уже на ньому ставить ніде,
Для москалів святий такий, однач
Яким хіба лише до пекла є дорога.
Вони ж не надто переймаються від того,
Бо в москалів завжди усе святе для них,
На кого вкаже нинішній їх «цар».
Нехай тавра уже на ньому ставить ніде,
Для москалів святий такий, однач
2025.08.14
15:02
На маленькій ділянці огороду, де не було ніяких рослин, після зливи, що заплескала землю, я угледів нірку. Спершу подумав, що це лисиця мишкувала. Тут неподалік на покинутому обійсті вона давно хазяйнує. Напено бігати з лісу, щоб вполювати крілика чи кур
2025.08.14
15:01
Весною уже сонце повернулось...
До цих ознак, боюсь, ніяк не звикну –
Розтанув сніг, не прибраний із вулиць.
Тож мотлох видно, викинутий з вікон.
Підсніжники заполонили місто.
В спустошеному лісі таловини
Чорніють, зяють траурним намистом...
До цих ознак, боюсь, ніяк не звикну –
Розтанув сніг, не прибраний із вулиць.
Тож мотлох видно, викинутий з вікон.
Підсніжники заполонили місто.
В спустошеному лісі таловини
Чорніють, зяють траурним намистом...
2025.08.14
06:43
Дівицю я жду яка спить у бігуді
Дівицю я жду а за гроші не нуди
Наш автобус ось прибув
Дівицю я жду заводську
Дівицю я жду ну коліна затовсті
Дівицю я жду і за шапку їй шарфи
Змійка зламалась унизу
Дівицю я жду а за гроші не нуди
Наш автобус ось прибув
Дівицю я жду заводську
Дівицю я жду ну коліна затовсті
Дівицю я жду і за шапку їй шарфи
Змійка зламалась унизу
2025.08.14
06:32
Про усе дізнатись хоче
Самостійно змалку хлопчик
І тому вмовляє тата
Научить його читати
Буквара, що в їхню хату
Дід колись уніс для брата.
Батько вчитель нікудишній,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Самостійно змалку хлопчик
І тому вмовляє тата
Научить його читати
Буквара, що в їхню хату
Дід колись уніс для брата.
Батько вчитель нікудишній,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.08.13
2025.08.04
2025.07.17
2025.06.27
2025.06.07
2025.05.27
2025.05.16
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Матінки Гуски
Із Матінки Гуски 12
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Із Матінки Гуски 12
* * *
Роджер помер і в могилі лежить,
В могилі лежить, в могилі лежить;
Роджер помер і в могилі лежить.
Хм-ха! І в могилі лежить.
Яблуню там посадили, де ліг;
Там, де він ліг; там, де він ліг;
Яблуню там посадили, де ліг.
Хм-ха! Там, де він ліг.
Й спілі гойда вже на вітах плоди,
На вітах плоди, на вітах плоди;
Й спілі гойда вже на вітах плоди.
Хм-ха! На вітах плоди.
Бабця прийшла і їх стала збирать,
Їх стала збирать, їх стала збирать;
Бабця прийшла і їх стала збирать.
Хм-ха! І їх стала збирать.
Роджер схопивсь і їй дав копняка,
Їй дав копняка, їй дав копняка
Такого, що бабця з підстрибом втіка.
Хм-ха! З підстрибом втіка.
* * *
Тихше, тихше, цить дитино,
Здоровань той тільки й жде:
Будеш плакать без упину --
Й Бонапарт сюди прийде.
Чорний весь й жахний він з виду,
Наче дзвінниця в пітьмі,
Й він обідає і сніда
Неслухняними дітьми.
Тихше, тихше, бо почує,
Що не спить дитя й реве,
То ж на клапті пошматує,
Так, як кішка мишку рве.
Й тебе буде бить він, бить він
В лоб і в щічки, тут і там;
Й тебе з'їсть він, з'їсть він, з'їсть він,
Ручки й ніжки -- гам, гам, гам.
* * *
Жив кривий чоловік, що пройшов раз криву версту,
І знайшов він криву копійку на кривому мосту;
Він купив криву кішку, що зловила криву мишку в соломі
І живуть вони всі в маленькому кривому домі.
* * *
Чарлі Варлі мав теличку
Чорно-білу, невеличку,
Й випасать гнав на травичку,
Й сіна їй надбав копичку.
* * *
Жив на світі малий чоловік
Й малу мав корівку, вже ледь живу,
Бо сінця не було, щоб їй дать;
То ж почав він на скрипці їй грать:
"Подумай, корівко, подумай,
Чи знайдеш де взимку траву?
Подумай, корівко, подумай."
Й бідна корівка лягла на бік
І думала, думала, думала, думала,
Поки заснула навік.
* * *
Була стара ворона
Й сіла на камінець,
В якім не одна тонна...
Все -- пісні кінець.
* * *
Макрелі приємніш місяць над озером,
Оселедець же любить спів вітру й воду;
А от устрицю тішить пісня бульдозера,
Бо вона -- із знатного роду.
* * *
Місіз Донн: "Десь пропав мій бідон."
Місіз Грін: "Скільки коштує він?"
Місіз Глен: "Копійку лишень."
Місіз Лурд: "Що за абсурд?"
* * *
Якби весь світ папером став
Й чорнило скрізь взамін води,
І замість лісів калач би висів --
То що мали б пить ми тоді?
Якби весь світ був із піску,
Чи ж так було б все, як завжди?
Й чи звикли б, як люльки всі зникли б;
Й для чого б тютюн був тоді?
Якби усі бутлі розбились
Й всі бочки позбулись би дна,
Й обгризли кози виноградні лози --
То де б тоді взяли вина?
Якби курчата були без пуху,
А монахи без келій остались,
Й замість морів хмиз би горів --
То що із устрицями б сталось?
Якби не мали ми думки й планів
Й обмежились би тільки снами;
Й коли б скрипаль став плавить сталь --
Що сталось би тоді з піснями?
Якби все в світі стало вічним
Й кінця ждать не було б терпцю;
Якби те сталось, що й не гадалось --
То як скінчили б пісню цю?
Роджер помер і в могилі лежить,
В могилі лежить, в могилі лежить;
Роджер помер і в могилі лежить.
Хм-ха! І в могилі лежить.
Яблуню там посадили, де ліг;
Там, де він ліг; там, де він ліг;
Яблуню там посадили, де ліг.
Хм-ха! Там, де він ліг.
Й спілі гойда вже на вітах плоди,
На вітах плоди, на вітах плоди;
Й спілі гойда вже на вітах плоди.
Хм-ха! На вітах плоди.
Бабця прийшла і їх стала збирать,
Їх стала збирать, їх стала збирать;
Бабця прийшла і їх стала збирать.
Хм-ха! І їх стала збирать.
Роджер схопивсь і їй дав копняка,
Їй дав копняка, їй дав копняка
Такого, що бабця з підстрибом втіка.
Хм-ха! З підстрибом втіка.
* * *
Тихше, тихше, цить дитино,
Здоровань той тільки й жде:
Будеш плакать без упину --
Й Бонапарт сюди прийде.
Чорний весь й жахний він з виду,
Наче дзвінниця в пітьмі,
Й він обідає і сніда
Неслухняними дітьми.
Тихше, тихше, бо почує,
Що не спить дитя й реве,
То ж на клапті пошматує,
Так, як кішка мишку рве.
Й тебе буде бить він, бить він
В лоб і в щічки, тут і там;
Й тебе з'їсть він, з'їсть він, з'їсть він,
Ручки й ніжки -- гам, гам, гам.
* * *
Жив кривий чоловік, що пройшов раз криву версту,
І знайшов він криву копійку на кривому мосту;
Він купив криву кішку, що зловила криву мишку в соломі
І живуть вони всі в маленькому кривому домі.
* * *
Чарлі Варлі мав теличку
Чорно-білу, невеличку,
Й випасать гнав на травичку,
Й сіна їй надбав копичку.
* * *
Жив на світі малий чоловік
Й малу мав корівку, вже ледь живу,
Бо сінця не було, щоб їй дать;
То ж почав він на скрипці їй грать:
"Подумай, корівко, подумай,
Чи знайдеш де взимку траву?
Подумай, корівко, подумай."
Й бідна корівка лягла на бік
І думала, думала, думала, думала,
Поки заснула навік.
* * *
Була стара ворона
Й сіла на камінець,
В якім не одна тонна...
Все -- пісні кінець.
* * *
Макрелі приємніш місяць над озером,
Оселедець же любить спів вітру й воду;
А от устрицю тішить пісня бульдозера,
Бо вона -- із знатного роду.
* * *
Місіз Донн: "Десь пропав мій бідон."
Місіз Грін: "Скільки коштує він?"
Місіз Глен: "Копійку лишень."
Місіз Лурд: "Що за абсурд?"
* * *
Якби весь світ папером став
Й чорнило скрізь взамін води,
І замість лісів калач би висів --
То що мали б пить ми тоді?
Якби весь світ був із піску,
Чи ж так було б все, як завжди?
Й чи звикли б, як люльки всі зникли б;
Й для чого б тютюн був тоді?
Якби усі бутлі розбились
Й всі бочки позбулись би дна,
Й обгризли кози виноградні лози --
То де б тоді взяли вина?
Якби курчата були без пуху,
А монахи без келій остались,
Й замість морів хмиз би горів --
То що із устрицями б сталось?
Якби не мали ми думки й планів
Й обмежились би тільки снами;
Й коли б скрипаль став плавить сталь --
Що сталось би тоді з піснями?
Якби все в світі стало вічним
Й кінця ждать не було б терпцю;
Якби те сталось, що й не гадалось --
То як скінчили б пісню цю?
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію