ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.02.05 11:19
Ця миттєва краса тюльпанів
Поминальна, як метеор,
Як примхлива і ніжна панна
Від землі, а не від Діор.

Як же часто краса миттєва,
Швидкоплинна і нетривка,
Ніби первісна епістема,

Іван Потьомкін
2026.02.05 11:09
Погано вчили ви історію, панове,
Заплутавшись в ботфортах у Петра,
Назвавши його «подвиги» великими,
Учадівши од них .Близорукі й безликі,
Так і не спромоглись гортати сторінки,
Де був, він, мов, мишенятко, тихий
І до нестями понужений і ниций.

Олександр Буй
2026.02.04 23:53
Яскраве сонце посеред зими –
Твоя краса, жадана і холодна.
Не тане під гарячими слізьми
Душі твоєї крижана безодня.

Застигли в ній обидва полюси,
І хто б не намагався їх зігріти –
Усе дарма. Зі свіжої роси

Олена Побийголод
2026.02.04 19:03
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи:

• Коментатор Микола Миколайович Озеров
• Тренер збірної СРСР Віктор Васильович Тихонов
• Нападник збірної СРСР Борис Михайлов
• Захисник збірної СРСР Валерій Васильєв

Ігор Шоха
2026.02.04 18:27
Погрязло у болоті нице лоббі:
епштейни, білли, трампи... отже, всі
помішані на сексі, як на хобі,
помазаники, вдарені по лобі,
без аятол і маоїста сі,
що поки-що зациклені на бомбі.

ІІ

Артур Сіренко
2026.02.04 18:09
Бородатий мен (у міру сентиментальний)
З думками про острів, схожий на вікінга
Їде в темно-жовтому зледенілому автобусі,
Що має чотири чорні гумові колеса,
Їде по крижаній дорозі міста пафосу
Назустріч блідому Сонцю
(Бо зима – біла краля).
Борода

Борис Костиря
2026.02.04 11:28
Ах, це літо таке передчасне,
Що звалилось на голову нам,
Невтоленне, гаряче, прекрасне,
Нагорода за вічний бедлам.

Передчасні ця спека неждана
І це сонце пекуче, жорстке.
Передчасні, як перше кохання,

Микола Дудар
2026.02.03 19:19
Шум далекий, шлях не близький.
Заморозилося… слизько.
Йдеш. Не хочеш, а йти треба.
Ти звертаєшся до себе
Повернутися б, забути…
Відпочити би, роззутись
І пірнуть під одіяло.
Майже… майже ідеально.

Іван Потьомкін
2026.02.03 19:03
Немає поки що незамінимих на той світ,
Та все ж Всевишнього благаю:
Щоб зберігати справедливість на Землі,
Тільки злочинців слід по-справжньому карати:
Брать поза чергою на той світ, а не саджать за грати.
Зрештою як і тих, хто не знає, що робить,

Артур Курдіновський
2026.02.03 16:59
Наснилася осінь посеред зими
І наш стадіон, той, що родом з дитинства.
Кружляє пожовкле і втомлене листя...
Далеко від мене скорботні шторми.

Ворота відчинені. Треба зайти,
Бо як же давно не було туди входу!
Повільно заходжу. Вдихаю свободу,

Ірина Білінська
2026.02.03 13:48
Сполохані ліси
вслухаються у тишу,
а безгомінь не та —
не ніжна,
як колись…
День під пахвою сну
журу свою колише,
а ніч поміж сирен

Борис Костиря
2026.02.03 10:48
Співає птах, руйнує темінь
У гущині, у дивних снах.
Співає птах крізь ночі терем.
Співають і любов, і крах.

Ледь чутно долинає стогін,
Любовний шепіт, шал палкий.
А в когось залишився спомин

С М
2026.02.03 05:30
Їхав би до станції
На поїзд би успів
Немає сподівань щодо
Повтору часів о цих

Був багатієм я
Нині я жебрак
Й ніколи в лагіднім житті

Лесь Коваль
2026.02.02 20:41
Надішліть мої сни лелеками
ген за обрій, за небокрай,
де любов заливає глеками
росянистий карпатський плай,
щоб слова оселились птицями-
емігрантами в далині
і віддали тепла сторицею
тим, хто дав колись крил мені.

Марія Дем'янюк
2026.02.02 14:09
Щічки, наче бурячки,
Оченята - сонечка,
Усміхається мені
Моя люба донечка.

Зупинилася й сміється,
Втішене серденько,
Бо вітає її зранку

Борис Костиря
2026.02.02 10:35
Пустельний стадіон. Лиш ти стоїш на ньому,
А глядачів нема. Самотній арлекін
Знімає із плечей хронічну втому.
Історія поставлена на кін.

Пустельний стадіон пустельно обіймає
І в душу входить, ніби лицедій.
Мелодія відлюдника-трамваю
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віктор Марач (1955) / Вірші / Із Матінки Гуски

 Із Матінки Гуски 10
* * *
Вовна-бавовна, шерсть і повсть,
Король із острова Бовть-Шубовсть
Найкращим парубком видавсь місту,
Як вдягнув на бал камізельку чисту.

* * *
Була мавпочка, що на дерева забиралась,
Й коли падала, то на землі опинялась.

Була ворона, що на камені сиділа,
Й не стало там її, коли полетіла.

Була конячка, що збіжжя возила до млина,
Й коли рухалась, то вже не стояла вона.

Була бабця, що пробувала пироги щойно з жару,
Й коли з'їла їх два, стало менше на пару.

Був лакей, що з галуном ліврею пошив,
Й коли підтюпцем біг, то кудись він спішив.

Був моряк, що в плавання подався,
Й коли плив назад, то додому вертався.

* * *
Сер Гемфрі влучний був стрілець:
Як в зайця він стріляв,
На землю падав горобець,
Чи в окуня вціляв.

На полювання раз пішов,
Узявши всі пожитки,
Та дощ почавсь, як із відра,
Й промокло все до нитки.

* * *
Бабусю, бабусю, йдіть пасти телята! --
Говоріть голосніше, сер, бо я глухувата.

Бабусю, бабусю, йдіть мити підлогу! --
Говоріть голосніше, сер, не второпаю нічого.

Бабусю, бабусю, пора доїть корову! --
Говоріть голосніше, сер, не збагну вашу мову.

Бабусю, бабусю, йдіть, я вас поцілую! --
Спасибі, спасибі, сер, тепер вас добре чую.

* * *
Запитав я в малої Амалії,
Які квіти найкращі весною. --
Конвалії, білі конвалії --
Ось квіти, найкращі весною.

Запитав я в малої Емілії,
Які квіти найкращі в дні літні. --
Лілії, білі лілії --
Ось квіти, найкращі в дні літні.

* * *
Долаєм річку і через ліс
Ми до бабусі на санях їдем.
Дорогу знає кінь
І мчать йому не лінь,
Й летять сніжинки за нами слідом.

Долаєм річку і мчим крізь ліс,
Й холодний вітер не знає втоми:
Пройма до сліз,
І мерзне ніс,
Як до бабусі в санях мчимо ми.

* * *
Із шерсткою м'якою --
Ах, кицько моя, кицько, --
Нема більш красуні такої
Ні далеко, ні близько.

* * *
Чорний ворон на дубі вмостився,
Гоп-ля-ля, топ-ля-ля, гей, чи ж не сором;
Й на кравця, що плащ кроїв, дивився;
Співаймо гей-гоп, чорний ворон,
Гоп-ля-ля, топ-ля-ля, гей, чи ж не сором!

Дай мені, жінко, лука старого,
Гоп-ля-ля, топ-ля-ля, гей, чи ж не сором;
Щоб міг я застрелить ворона того;
Співаймо гей-гоп, чорний ворон,
Гоп-ля-ля, топ-ля-ля, гей, чи ж не сором!

Й послав він стрілу, та не вцілив,
Гоп-ля-ля, топ-ля-ля, гей, чи ж не сором;
А свині своїй серце прострілив;
Співаймо гей-гоп, чорний ворон,
Гоп-ля-ля, топ-ля-ля, гей, чи ж не сором!

Неси, жінко, в ложці бренді скоріше,
Гоп-ля-ля, топ-ля-ля, гей, чи ж не сором;
Бо вже наша свиня та й не дише;
Співаймо гей-гоп, чорний ворон,
Гоп-ля-ля, топ-ля-ля, гей, чи ж не сором!

* * *
Ділення -- для мене пекла втілення,
Множення -- гірш, ніж свавілля;
Потрійне правило сну позбавило,
А дроби доведуть до божевілля.

* * *
Сова на дубі сидіть любила
Й чим більше чула, менш говорила;
Менш говорила, то й чула більше.
В людей не так все, а значно гірше.

* * *
О, там біля Пікаділлі
Зупинку кучер мав
Й, красуню стрівши, за білі
Він ручки її брав.
Та не до сміху, ох!
Пора вже їхать, ох!
Й дорогу всю до Брістоля
Він правив з нею вдвох.

* * *
Батько, мати й дядько Єронім
На ярмарок йшли один за одним;
Батько й мати відстали,
А дядько Єронім йшов далі,
Й далі,
Й далі,
Й далі,
Й далі...

* * *
Інзі Вінзі павук
По ринві здіймався,
Як дощ розпочався
І його змило в люк.

Та сонце рештки сліз
Дощу осушило
Й Інзі Вінзі знов сміло
Вверх по ринві поліз.

* * *
Від Вібблтона до Вобблтона то підйом, то схил,
Від Вібблтона до Вобблтона курява і пил;
Від Вібблтона до Вобблтона,
Від Вібблтона до Вобблтона,
Від Вібблтона до Вобблтона вісімнадцять миль.



Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-09-08 15:36:42
Переглядів сторінки твору 1874
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.555 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.493 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.704
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.07.02 19:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-09-08 15:44:23 ]
Обов"язково треба своїй малечі то зачитати;-)