Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.03.22
23:00
замість ПІСЛЯМОВИ)
Тепер вони троє – мати та її соколи – спочивають у безіменних могилах, але їхні душі щоночі повертаються до Свято-Іллінської церкви, де колись Розанда присягала Тимошеві на вірність.
2026.03.22
17:34
Старий шинок над дорогу недалік Полтави.
Битий шлях, отож чимало люду проїжджає.
Хтось із подорожніх часом в шинок зазирає
Кухоль-два перехопити. Скуштувати страви.
То козаки зазирнули, за столом усілись.
Молоді іще, гарячі, кров у жилах грає.
Трохи
Битий шлях, отож чимало люду проїжджає.
Хтось із подорожніх часом в шинок зазирає
Кухоль-два перехопити. Скуштувати страви.
То козаки зазирнули, за столом усілись.
Молоді іще, гарячі, кров у жилах грає.
Трохи
2026.03.22
15:33
Поки наша колегіальна система не працює, перед "амбразурою" доводиться бути мені, і вихідними днями я маю право на свої маневри у переміщенні.
Сьогодні закінчується тижневе коло, а якими справами буду зайнятий завтра, сказати складно. С
2026.03.22
13:41
То як забути? Чи можливо?
В душі щось дзенькало, лилось.
Твій шепіт доторкавсь сяйливо,
Аж соняшник підняв чоло.
Жагуча спрага розбирала.
Сховався вітерець легкий.
Пташина лопотіла зграя.
В душі щось дзенькало, лилось.
Твій шепіт доторкавсь сяйливо,
Аж соняшник підняв чоло.
Жагуча спрага розбирала.
Сховався вітерець легкий.
Пташина лопотіла зграя.
2026.03.22
12:50
Цукор-рафінад корисний тим, що його важче переплутати з сіллю.
Ідеальний жіночий стан – коли 90х60х90, ідеальний чоловічий стан – коли 3 по 100.
Краще нехай шкварчить олія на пательні, ніж шкварчить жінка з пательнею.
Струнким жінкам так би пасув
2026.03.22
12:18
Колись в осінній глибині
Захочеш літо повернути
І в осені на самім дні
Знайти печаль від м'яти й рути.
В терпкій осінній глибині
Тобі відкриються прозріння
І у мутній нічній воді
Захочеш літо повернути
І в осені на самім дні
Знайти печаль від м'яти й рути.
В терпкій осінній глибині
Тобі відкриються прозріння
І у мутній нічній воді
2026.03.22
11:29
Любив тебе я тоді
Та люблю й сьогодні.
-То чому ж не натякнув
Ані словом жодним?
-Та чи ж зміг я доступиться
За хлопців юрбою?
-А я так же поривалась,
Щоб побуть з тобою...
Та люблю й сьогодні.
-То чому ж не натякнув
Ані словом жодним?
-Та чи ж зміг я доступиться
За хлопців юрбою?
-А я так же поривалась,
Щоб побуть з тобою...
2026.03.22
10:09
Я сонцю вклоняюсь нині,
Йому, як тобі раніше.
Між нами найдовші милі,
Любові моєї ніше.
Не виберусь, певно, звідти.
Замкнуся, щоб не відкритись,
І буде собі сидіти
Йому, як тобі раніше.
Між нами найдовші милі,
Любові моєї ніше.
Не виберусь, певно, звідти.
Замкнуся, щоб не відкритись,
І буде собі сидіти
2026.03.22
08:59
березня 1923 року народився легендарний французький актор-мім єврейського походження і великий громадянин.
Кажуть, це він подарував Майклу Джексону його знамениту «місячну ходу».
А ще існує історія, що ніби сам Чарлі Чаплін запросив його за свій столи
2026.03.22
05:55
Хоч ще приморозки зрана
Срібло сіють на вали, -
Жебонять струмки весняні
Й первоцвіти зацвіли.
Соком вже поналивало
Стовбури, гілки, бруньки
І оспівують помалу
Час пробудження пташки.
Срібло сіють на вали, -
Жебонять струмки весняні
Й первоцвіти зацвіли.
Соком вже поналивало
Стовбури, гілки, бруньки
І оспівують помалу
Час пробудження пташки.
2026.03.22
05:50
Глянь о сюди – Китайський Кіт Соняшний
гордий звуковилиск у нічному сонці
Мідний купол Бодхі і кімоно срібне
що зоряне убрання
у вітрах ночемрій
Крейзі Кет зирить із мережива бандани
то Чеширець одноокий
гордий звуковилиск у нічному сонці
Мідний купол Бодхі і кімоно срібне
що зоряне убрання
у вітрах ночемрій
Крейзі Кет зирить із мережива бандани
то Чеширець одноокий
2026.03.22
01:23
Йшов Час – невблаганний як сама Галактика (а може ще більш невблаганніший). Асистент Морока Анатолій продовжував працювати на кафедрі фітопатології – у його свідомості ця кафедра була єдиним можливим світом буття. Думки в нього роїлися навколо жуків-скрип
2026.03.21
22:05
І
Вертаюся в часи нічні
у нереальні сни,
коли були щасливі дні
і не було війни,
аби забутися на час
або відволіктись
від потойбічного колись
Вертаюся в часи нічні
у нереальні сни,
коли були щасливі дні
і не було війни,
аби забутися на час
або відволіктись
від потойбічного колись
2026.03.21
16:58
Підтримуючи аналітичну практику "пиріжкарень", напишу про "сирітський" вірш на своїй сторінці. На ній і забезпечу свій допис відповідними гіперпосиланнями, технологія створення яких відома нашим штатним співробітникам.
Природно, що видалити її зможу
2026.03.21
13:12
Продираюсь крізь сон, мов крізь ліс несходимий і вічний,
Крізь шторми, і буран, і прозрінь запізніле вино.
Між дерев прокидаються зрілості вигаслі свічі,
Як біблійні волхви, як зупинене давнє кіно.
Продираюсь крізь ліс із його чагарями й кущами
Крізь шторми, і буран, і прозрінь запізніле вино.
Між дерев прокидаються зрілості вигаслі свічі,
Як біблійні волхви, як зупинене давнє кіно.
Продираюсь крізь ліс із його чагарями й кущами
2026.03.21
09:24
Загасли зірки за холодним вікном,
Зажевріла обрію смужка рум'яна.
Будильник ось-ось – і озвучить підйом,
Сьогоднішній день зачинається зрана.
Панує пронизливий ранішній бриз,
Упорали небо пошарпані хмари.
Святкує сімейство моє Науриз,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Зажевріла обрію смужка рум'яна.
Будильник ось-ось – і озвучить підйом,
Сьогоднішній день зачинається зрана.
Панує пронизливий ранішній бриз,
Упорали небо пошарпані хмари.
Святкує сімейство моє Науриз,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.03.19
2026.03.13
2026.03.06
2026.02.26
2026.02.25
2026.02.24
2026.02.14
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Віктор Марач (1955) /
Вірші
/
Із Матінки Гуски
Із Матінки Гуски 9
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Із Матінки Гуски 9
* * *
Король старий Колі,
Не тужив він ніколи,
О, веселий друзяка він був!
Він звелів, взявши дудку,
Принести всім по кубку,
Й скрипалів своїх трьох не забув.
І в кожного скрипаля була скрипка,
Й така скрипка, що грала сама.
Ті-лі-лі, ті-лі-лі -- скрипалі почали,
І нічого у світі нема,
Та й де його взяти,
Щоб порівняти
Із королем і його скрипалями трьома.
* * *
Була дівчинка одна й мала кучері вона,
І вдачу, що дуже мінлива:
Як була добра то була дуже й дуже добра,
Якщо ж погана -- то просто жахлива.
* * *
Юначе Джон Рів,
Звільни від щурів,
Вижени всіх із хати!
Але сірим мишкам,
Що бігають нишком,
Не стань на заваді;
Ми їм навіть раді,
Бо шкоди від них небагато.
* * *
Була стара жінка, що звалась Федорка;
Голова в неї з дерева, а нога із корка.
У воду якби не впала, була б ще жива:
Нога потонула перша, а потім і голова.
* * *
Повірите чи ні --
Троє людей в казані! --
І звідки взялись вони там? --
Аптекар, двірник
І старий комірник
Вискочили вчора
Із гнилого помідора --
Хоч, може, й не віриться вам!
* * *
Бийся масло, бийся масло,
Поки сяйво дня не згасло.
Ждуть тебе два молодці
Із окрайцями в руці.
І діждуться Том і Джон,
Якщо їх не зморить сон.
* * *
Скаче мій Джонні -- скік-поскік!
Кицька на прив'язі -- по один бік,
Песик прив'язаний з іншого боку:
Джонні на конику -- вершник нівроку!
* * *
Сиділи і пряли шість мишок малих;
Йшла кицька і заглянула до них.
-- А що ви там робите, мої дітки?
-- Ми прядем для джентльменів нитки.
-- Я прийду й намотувать буду цівки.
-- Ні, ні! Ти відкусиш наші голівки.
-- То прийду й поможу вам прясти.
-- О ні! Краще не приходь до нас ти.
* * *
Ти скажи, корівко божа,
На красуню теж я схожа?
Якщо так -- скоріш лети,
Щоб коханого знайти;
Чи на захід, чи на схід,
Де згубився його слід.
* * *
Веселий мельник був. Млина
Він мав на річці Дрон
І, як молов, весь день співав,
Неначе жайворон.
Хоч він багато знав пісень,
Рефреном в них одне:
"Перш ніж любить когось мені,
Полюблять хай мене!"
* * *
Ячмінь, і овес, і пшениця ростуть!
Ячмінь, і овес, і пшениця ростуть!
Чи ти, або я, або хтось про це знає,
Як ячмінь, і овес, і пшениця ростуть?
Спочатку зерно фермер в землю кидає,
А потім, як втомиться, він спочиває;
Притупне ногами і приплесне руками,
Як рук своїх працю в полях оглядає.
* * *
В саду моїм росли горішки не прості:
В них срібні шкаралупки, ядерця золоті;
Й принцеса навіть закохалась в мене трішки,
Бо мать хотіла теж такі горішки.
* * *
Рій бджіл у травні --
Дари прадавні;
Рій бджіл у червні --
Скарби предревні;
Рій бджіл у липні --
Грядущі злидні.
* * *
Олень любить ліси дрімучі,
Заєць -- узлісся й полянки,
Лицар -- меч і лати блискучі,
Леді ж -- свої забаганки.
* * *
Гав, гав, гав! -- лемент псів не вгавав:
Містом брів за жебраком жебрак;
Дехто в латках, а хтось в реп'яхах,
Й лиш на однім з вельвету піджак.
* * *
Дудар був і він мав корівку,
Та сіна не мав, щоб дать їй,
То ж пісню їй грав на дудці:
"Корівко моя, зрозумій!"
Корівка все розуміла,
Та злила її пісня ця,
То ж іншу зіграть просила:
"Корівко, спробуй сінця!"
* * *
Гей, рип-рипці,
Грає кіт на скрипці,
Теля через місяць стрибає,
Цуценя з них сміється,
На кухні посуд б'ється
Й від миски ложка втікає.
* * *
Остигла пічка й погасла свічка,
Моє ж дитятко не йде додому.
Свиню сідлайте і пса гнуздайте,
Й доставте швидше дитя додому.
Король старий Колі,
Не тужив він ніколи,
О, веселий друзяка він був!
Він звелів, взявши дудку,
Принести всім по кубку,
Й скрипалів своїх трьох не забув.
І в кожного скрипаля була скрипка,
Й така скрипка, що грала сама.
Ті-лі-лі, ті-лі-лі -- скрипалі почали,
І нічого у світі нема,
Та й де його взяти,
Щоб порівняти
Із королем і його скрипалями трьома.
* * *
Була дівчинка одна й мала кучері вона,
І вдачу, що дуже мінлива:
Як була добра то була дуже й дуже добра,
Якщо ж погана -- то просто жахлива.
* * *
Юначе Джон Рів,
Звільни від щурів,
Вижени всіх із хати!
Але сірим мишкам,
Що бігають нишком,
Не стань на заваді;
Ми їм навіть раді,
Бо шкоди від них небагато.
* * *
Була стара жінка, що звалась Федорка;
Голова в неї з дерева, а нога із корка.
У воду якби не впала, була б ще жива:
Нога потонула перша, а потім і голова.
* * *
Повірите чи ні --
Троє людей в казані! --
І звідки взялись вони там? --
Аптекар, двірник
І старий комірник
Вискочили вчора
Із гнилого помідора --
Хоч, може, й не віриться вам!
* * *
Бийся масло, бийся масло,
Поки сяйво дня не згасло.
Ждуть тебе два молодці
Із окрайцями в руці.
І діждуться Том і Джон,
Якщо їх не зморить сон.
* * *
Скаче мій Джонні -- скік-поскік!
Кицька на прив'язі -- по один бік,
Песик прив'язаний з іншого боку:
Джонні на конику -- вершник нівроку!
* * *
Сиділи і пряли шість мишок малих;
Йшла кицька і заглянула до них.
-- А що ви там робите, мої дітки?
-- Ми прядем для джентльменів нитки.
-- Я прийду й намотувать буду цівки.
-- Ні, ні! Ти відкусиш наші голівки.
-- То прийду й поможу вам прясти.
-- О ні! Краще не приходь до нас ти.
* * *
Ти скажи, корівко божа,
На красуню теж я схожа?
Якщо так -- скоріш лети,
Щоб коханого знайти;
Чи на захід, чи на схід,
Де згубився його слід.
* * *
Веселий мельник був. Млина
Він мав на річці Дрон
І, як молов, весь день співав,
Неначе жайворон.
Хоч він багато знав пісень,
Рефреном в них одне:
"Перш ніж любить когось мені,
Полюблять хай мене!"
* * *
Ячмінь, і овес, і пшениця ростуть!
Ячмінь, і овес, і пшениця ростуть!
Чи ти, або я, або хтось про це знає,
Як ячмінь, і овес, і пшениця ростуть?
Спочатку зерно фермер в землю кидає,
А потім, як втомиться, він спочиває;
Притупне ногами і приплесне руками,
Як рук своїх працю в полях оглядає.
* * *
В саду моїм росли горішки не прості:
В них срібні шкаралупки, ядерця золоті;
Й принцеса навіть закохалась в мене трішки,
Бо мать хотіла теж такі горішки.
* * *
Рій бджіл у травні --
Дари прадавні;
Рій бджіл у червні --
Скарби предревні;
Рій бджіл у липні --
Грядущі злидні.
* * *
Олень любить ліси дрімучі,
Заєць -- узлісся й полянки,
Лицар -- меч і лати блискучі,
Леді ж -- свої забаганки.
* * *
Гав, гав, гав! -- лемент псів не вгавав:
Містом брів за жебраком жебрак;
Дехто в латках, а хтось в реп'яхах,
Й лиш на однім з вельвету піджак.
* * *
Дудар був і він мав корівку,
Та сіна не мав, щоб дать їй,
То ж пісню їй грав на дудці:
"Корівко моя, зрозумій!"
Корівка все розуміла,
Та злила її пісня ця,
То ж іншу зіграть просила:
"Корівко, спробуй сінця!"
* * *
Гей, рип-рипці,
Грає кіт на скрипці,
Теля через місяць стрибає,
Цуценя з них сміється,
На кухні посуд б'ється
Й від миски ложка втікає.
* * *
Остигла пічка й погасла свічка,
Моє ж дитятко не йде додому.
Свиню сідлайте і пса гнуздайте,
Й доставте швидше дитя додому.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
