* * *
Саймон Мастак, наївний простак
На ярмарок прибіг;
Саймон Мастак хотів за "так"
Попробуввть пиріг.

А продавець: "Гей, молодець,
Перш покажи нам пенні!"
На що простак промовив так:
"Нема їх у кишені."

А ще, як пташку він ловив,
Теж виявив свій хист,
Бо цілу жменю солі взяв
Й насипав їй на хвіст.

Пішов він рябчиків стрілять
І в дурні знов пошивсь;
Казав: "Поцілив би я їх,
Та жоден не спинивсь."

На став пішов, щоб щук зловить
Не менш, як дюжин три,
Та все даремно, бо той став
Вміщався у відрі.

Ще на корові він катавсь,
Й конфуз був замість втіх,
Коли в калюжі опинивсь
Зівакам всім на сміх.

Рвать сливи раз на терн поліз
І на гіллі повиснув,
І так сколов він руки там,
Що аж від болю свиснув.

Ще воду в решеті носив,
Й це слід йому пробачить,
Бо зараз каже Саймон всім:
"Прощайте! Рад вас бачить!"

* * *
Ще в школі, виявивши хист,
Я славу тим здобув,
Що, хоч і мав найменший зріст,
Найбільшим дурнем був, --
Таким ось ріс я генієм.

Як не старались, не змогли
Вбить в голову мою,
Як відрізнити косе И
Від скрюченого Ю, --
Таким ось ріс я генієм.

Жах у душі від цифр лавин
Й опухла голова,
Перш ніж збагнув -- один й один
Дають у сумі два, --
Таким ось ріс я генієм.

Щоб вивчить люд, я мандрував,
І як же здивувавсь
Що кожен руки й ноги мав,
Й те, чим я так пишавсь --
Таким ось ріс я генієм.

Сам мер звіщав мене, що рад
Зустрітись, і хвалив,
Та відіслать велів назад,
Щоб Темзи не спалив, --
Таким ось ріс я генієм.

* * *
Радісні й звичні, сумні й урочисті
Дзвони лунають у Лондоні місті.

"Ви в борг взяли шилінг у мене," --
Кажуть дзвони Св. Єлени.

"Верніть, бо покараю строго!" --
Мовлять дзвони Бейлі Старого.

"Як розбагатію, віддам," --
Дзвони Шордіча видзвонюють вам.

"Мабуть, не діждатись мені," --
Виговорюють дзвони Стефні.

"Подайте гріш на добру справу," --
Звіщає великий дзвін Бау.

"Мені потрібна одіж тепла," --
Відлунюють дзвони Вайтчепла.

"З пожертв всіх мені десятина," --
Вторять дзвони Св. Мартина.

"Залиште дещицю й для панни," --
Молять дзвони Св. Анни.

"Мені й копійчина мила," --
Говорять дзвони Св. Джіла.

"Пожертвуйте й для мого шатра," --
Просять дзвони Св. Петра.

"Прийдіть і до мого амвона," --
Благають дзвони Св. Джона.