ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2025.07.19 02:25
Сумний полон смарагдової тиші
Читає гордовито свій вердикт.
Підходжу до судді свого все ближче,
Бо слухати про себе правду звик.

Він повністю правий. Йому видніше,
Для кого хто – безцінний рятівник.
Минуле стало чорним попелищем,

Борис Костиря
2025.07.18 22:16
Ця жінка погубить мене.
В подвір'я забуте й сумне

Прилине листок випадковий,
Зірвавши природи закови.

Ця жінка загрозу таїть.
У Богом призначену мить

М Менянин
2025.07.18 21:34
Встала думка українця
натерпівся вже по вінця:
скільки питиму цю чашу –
топче ж ворог землю нашу.

Нести смерть йому не вперше,
ще при цьому світу бреше –
всіх в оману ввести хоче,

С М
2025.07.18 17:00
Рештки волосся випадуть геть
Старість, все оце
Далі слатимеш мені валентинки
Ще вітання і грампластинки?
Як загуляю, прийду вночі
Ти мені одчиниш?
Будеш зі мною разом і поруч у
Шістдесят чотири?

Артур Сіренко
2025.07.18 16:08
Таїна дерев і повітря
Відома схимнику Сонце –
Відлюднику лісу Галактика,
Що вдягнув діряву свиту Ніщо,
Може він був кульгавим грішником?
А тепер світить у цій темряві,
Наче він запалив воскову свічку
Молитви першопочатку –

Іван Потьомкін
2025.07.18 13:17
Київ – не Сузи. Доки Майдан зализував невиліковні рани, Гаман-Янукович шибениці уник. Зібравши награбоване, вдосвіта із Межигір’я зник. Тепер він у гостиннім краї, куди злітаються злочинці звідусіль. Сказати б, у царстві Амалека. Міняються там претендент

Ігор Шоха
2025.07.18 10:02
А наші предки мали на Русі
все, що нащадки захищають нині
в усій красі,
бо живемо усі
не на московії, а в Україні.

***
А косолапе рижого не чує.

Віктор Кучерук
2025.07.18 05:15
Треба вірити в краще,
Бути мужнім і сильним, –
Не здаватись нізащо,
Щоби дихати вільно.
Бо не раз вже ставалось,
Що соромились вчинків,
Як шукали і жалість,
І просили підтримки.

Олександр Буй
2025.07.17 22:21
Моя спокуса і мої вериги.
Холодна лава і гаряча крига.
Яскравий місяць і пожухле сонце.
У світ ворота. Із душі віконце.

З тобою просто, а без тебе складно.
Ні відстані, ні часу не підвладна,
Ти владарюєш на землі й на небі,

Борис Костиря
2025.07.17 21:35
Місто-привид, в якому втонули серця,
Місто-привид, в якому втонули надії.
Місто-привид, в якому збагнеш до кінця
Смисл нездійсненності, втраченість мрії.

Місто-привид здіймається, ніби скелет,
І гуркоче в падінні у цеглу і глину.
І даремно шу

Євген Федчук
2025.07.17 20:44
Вже сонечко до заходу хилилось.
Позаду залишавсь буремний Понт.
Легенька хвиля билася у борт.
А люди із надією дивились
На Таврики високі береги,
Куди вони вже кілька тижнів прагли.
Губами, пересохлими від спраги,
Подяку шепотіли, бо ж боги

Ігор Герасименко
2025.07.17 18:25
Ні порічки, ні Марічки
спілі ягідки – не милі.
На плечі, на спині річки
чоловік долає милі.

Макрометри. Невеличкий,
та ні краплю не безумний.
На плечі, на спині річки

Вячеслав Руденко
2025.07.17 11:43
Серед стерні, що вицвіла в борні
Під час метафізичної атаки
В межах часу війни за білі маки
Рятують поле роси осяйні,
Де зла Солоха з лантухом в кутку,
На випадок нічної ескапади
Не мотивованого края зорепаду,
Усім готує схованку хитку,

Віктор Кучерук
2025.07.17 06:25
Перегріте сонцем літо
Пахне п’янко в’ялим цвітом
І пахтить, немов кадило,
З боку в бік гарячим пилом.
Душним робиться повітря
По обіді на безвітрі
І легені обпікає
Спекота оця безкрая.

Юрій Лазірко
2025.07.16 23:14
Ледь прозора нитка з поділкою між -
На багатих і може...
Може і не варто за ломаний гріш
Поклонятись вельможам.

Хто усе шукає де подіти час,
Хто за крихти роботу.
Та осиротіло дивляться на нас

Юрій Лазірко
2025.07.16 23:11
Згубило небо слід амеби в краплі
і дурняка мікроби лОвлять за язик.
По кінескОпі скаче Чарлі Чаплін -
в котлі готовиться трапезний черевик.

Приспів:
А там, у кума -
Стигне бараболя.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12

Богдан Архіпов
2024.12.24

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Проза

 Питання


Моя берегиня сьогодні вельми заклопотана: ставить експеримент, який мусить дати остаточну відповідь: що таке чаклунські здібності та звідки вони беруться. Я ж тихенько лежу на печі та докінчую фундаментальну працю «Теорія єдиного поля», яку пишу ось уже протягом чверть століття. Нобелівський лауреат сер Роджер Пенроуз був вражений моїми міркуваннями з приводу того що таке Всесвіт і з чого він складається, спираючись на його оригінальну версію квантової механіки, в яку я ввів досі невідому константу – матрицю любові. І у мене все зійшлося! Принаймні, в теорії.
Те, що на масштабах близько 300 мегапарсек Всесвіт практично однорідний ще нічого не означає, оскільки чергування каустин та войдів вказує на те, що гравітаційна нестійкість тільки в нашому, окремо взятому часопросторі має такі властивості.
А в інших вимірах? Не знаєте що сказати? Чи, вважаєте, що так як у нас мусить бути скрізь? Авжеж. Навіть така дитяча наука як квантова механіка .до такого глупства не опускається, а теорія імовірностей стверджує, що варіантів безліч.
А як щодо любові? Які вона створює завихрення в реальності? Як вона розповсюджується у просторі? Так само як і гравітаційні хвилі – з такими довгими амплітудами коливання, що їх і зафіксувати довгий час було практично неможливо, чи як високоенергетичні фотони рентгенівського проміння, яке пропікає наскрізь закохані серця? Га?
Винахідливі уми понабудовували космічних інтерферометрів для реєстрації гравітаційних хвиль ціною в півмільярда доларів кожен, цілі комплекси радіо, ультра та інфра телескопів поза межами землі та на самій планеті. Але не існує жодного вимірювального приладу для реєстрації хвиль любові. І це в 21-столітті! Це ж наскільки низько може впасти людська мораль, аби спостерігати об’єкти на краю видимого всесвіту, реєструвати події, які відбулися майже 14 мільярдів років тому, а те, що коїться у власній любовній аурі навіть не намагатися дослідити та зрозуміти. А там відбувається щось грандіозне, повірте мені на слово.
Нейрофізіологічну активність кори головного мозку, яка спричинюється біохімічними процесами в тілі людини, ми намагаємося дослідити з точки зору енергетичної доцільності. Наприклад: треба народити дитину – хап мавку під пахву і в кущі. З’єдналася потенційна енергія двох тіл, породила зародок життя. А як він той зародок буде розвиватися далі? Є дітки з генетичними хворобами, але чуйні, виховані та розумні. А є здорові як бички бевзі, від яких віє небезпекою або відразливою вульгарністю.
Люди знаходять безліч причин для пояснення такої різноманітності людських доль та характерів, нехтуючи самою головною – любов’ю матері та батька одне до одного.
Ой, вибачте, не про власні наукові пошуки йде мова, а про експерименти моєї берегині. Так що тут я зупинюся, розкажу про результат моїх досліджень іншим разом.
Дружина поклала нашого кота Жоржика на спину, розвела його задні лапи в сторони і почала читати над ним сакральні замовляння.
«О богине Ладо! Посади мене поруч у свою колісницю, запряжену голубами та лебедями! Покажи мені чисте сонце! Дай потримати священне яблуко, аби пізнати все суще! Хай освітить мій шлях до істини камінь Алатир!
Далі вона прошептала щось зовсім тихо, провела рукою над ковшиком з джерельною водою, умочила в них пальці і…
І сталося диво!
У кімнату, через мишачу дірку під стіною спочатку пролізла тендітна жіноча рука, потім голова красуні з волоокими очима, тремтливі циці та решта опуклих тендітностей. Встала несподівана з’ява на повен зріс, обтрусила мишачий послід , чхнула та приязно посміхнулася до моєї дружини. І зрозумів я, що то сама богиня Лада власною персоною прийшла погостювати в нашій господі.
- Мир дому вашому, любі дітки,- обізвалася голопупа богиня. –Бачу, не просто так ви мене сюди покликали. І добре що прогнали з ліжка, бо сплю вже з тисячу років, пролежні на боках завбільшки з тарілку.
- Здрастуй, хрещена! - одказала жінка. – І справді, є нагальна потреба. Але спочатку давайте нагодуємо вас, одягнемо у щось святкове, а то мій чоловік з мислями плутається коли вас бачить, а потім і погомонімо про нагальне, гаразд?
- Гаразд! Давно не жувала страв, приготовлених людськими руками. Мабуть, все як завжди – капуста, житні сухарі, карасі запечені та квас?
- Ну, з капустою вгадали! – одказує дружина. – А решта блюд сучасні. Вам сподобається. Чоловіче, давай з холодильника пепсі-колу, - гукнуло моє ясне сонечко.
- А, може, не варто? Людина такого зроду до рота не брала, спала тисячу років. Може подіяти як проносне. Нащо гостю мучати? Давай сироватки хлюпну. І безпечно, і корисно.
Задумалася берегиня, навіть макітру свою мізинцем почухала, і таки згідливо кивнула головою:
- Неси сироватку. А до неї - вівсяної каші та одну сардельку, аби не спучило з незвички.
Поки я куховарив, жінка одягнула гостю у свій святковий одяг: вишиванку з півниками та сонцем на грудях, спідницю гаптовану сріблястими та золотими нитками, хотіла насунули їй на брови очіпка, але нічого не вийшло: волосся у богині було півтораметрової довжини, коса завтовшки як моя литка. Тож моя дружина хутко заплела їй косу та уклала домашньою ковбаскою на кшталт як у Юлії Тимошенко.
Підсунув їй блюда з делікатесами під носа та сів навпроти поруч зі своєю берегинею.
Богиня хутко працювала ложкою, шматочком білого хліба обтерла тарілку, допила сироватку з трилітрового кухлика та гречно подякувала за гостинність.
Невдовзі залізли ми втрьох на теплу піч. Я дружину одсунув всередину, подалі від гріха та знадливої богині. Укрилися однією ковдрою і аж тоді богиня й питає:
- Та кажіть вже, чого мене викликали? Що вас турбує? Бо вже вечір, спати дуже хочеться. А уранці мені треба додому повернутися. Лапне коханий чоловік спросоння під ковдрою місце де я мушу лежати, а мене там немає, хвилюватися почне. А я йому що скажу? Літала до знайомців полежати на печі з чоловіком моєї похресниці? Знаєте, що він мені на це скаже?
- Хрещена, буду лаконічною. Знаєш мабуть, що я чаклунка, берегиня, дитя природи та світлих стихій. Але дай відповідь на питання: звідки у мене ті чари? Як вони з’являються і нашо?
Примружилася богиня, пильно подивилася на нас обох, і каже:
- Це дуже важливе питання. Питання, яке дає відповідь на усі інші. Так знайте: жодні чари на світі не виникають просто так. Вони пробуджуються тільки у тих істот, які чекають любові, які боготворить любов, які живуть любов’ю. Якщо всі три умови виконано, то людина стає джерелом могутньої сили, слугуючи суспільству лікарем, провидцем, вчителем, захисником. А рождається цей вогонь з любові чоловіка до жінки, жінки до чоловіка, переливається до дитини, росте в ній, розвивається. І якщо така дитина знайде собі в майбутньому люблячу пару, то цей священний дар буде передано далі. Якщо ж ні – він погасне. Ось тому так мало на землі чарівників. Хоча для цього потрібно лиш одне: любити. Ми – боги – дали вам цей дар, аби зробити рівними собі. Але…
Гомоніли ми довго. А коли жінки поснули я ще довго лежав з розплющеними очима і думав якими будуть мої діти? Чи увіллється в них сила їхньої матері- чаклунки, чи так і залишаться сліпими і глухими до могутніх сил природи? Але одне я знаю точно: я люблю свою берегиню, люблю так, наче вона – мій найдорожчий скарб у світі, моя душа, мій найвідданіший друг, без якого життя не має смислу. А у вас хіба не так?

23.11.2019р.




Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2019-11-23 12:02:50
Переглядів сторінки твору 1109
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.208 / 5.5  (4.963 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 5.207 / 5.5  (4.965 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.798
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.04.20 10:17
Автор у цю хвилину відсутній