ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Паб Лімерик
2026.11.16 08:34
Вчителі в кабінеті завпеда
Освятили закон Архімеда.
А завгосп не святив.
Отакий колектив
Згуртувався навколо завпеда.

Розповів театральний бариста
Про симфонії Ференца Ліста.

Віктор Кучерук
2026.11.16 07:04
Під шелест опалого листя
Забави продовжує осінь -
Одягнута в шати багристі,
Повсюди тиняється боса.
Тумани сплітає в мережку,
Гойдає оголені віти
І сипле на вимиту стежку
Дарунки від себе чи літа.

Борис Костиря
2026.11.15 18:29
Не зупинятися у слові,
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.

Євген Федчук
2026.11.15 17:40
Гортаю в Інтернеті сторінки,
Новини і погоду розглядаю,
Чогось собі цікавого шукаю
І, зокрема, якісь нові книжки.
На сайтах їх багато викладають.
Дивлюся, що читають москалі.
Вже й не дивуюсь їм узагалі,
То просто дикість, що вони читають.

Юрій Гундарів
2026.11.15 09:14
Його серце зупинилося 27 березня на Слов’янському напрямку. Прощання відбулося у Вербну неділю. Траурний кортеж розтягнувся через увесь Київ — від Майдану Незалежності до Лівого берега, де він жив.
На Троєщині та Лісовому масиві люди виходили з машин, ст

Ірина Вовк
2026.11.15 07:43
«ДЖОРДАНО БРУНО: Попіл нескінченності, або Ніч на площі Квітів»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Джордано Бруно (Ноланець) – філософ-домініканець, мандрівний мислитель-пантеїст, якому належить теорі

Віктор Кучерук
2026.11.15 07:07
Ні зорі, ні душі, ані тіні -
Тільки тиша й пітьма навкруги,
Тож в уяві малюю видіння
Місць отих, де іти до снаги.
Не буває там темряви й тиші,
І відсутні тривожні думки,
І хмарини там вітер колише ,
І світіння торкає щоки.

Володимир Бойко
2026.11.15 01:14
Людожерам непогано вдаються ролі людинолюбців. Хтось демократією живе, хтось нею грається. Політик – це особа, яка однією рукою будує державу, а іншою її руйнує. Навіть наймізернішим людцям доступні цукерки «Гулівер» в асортименті. Криводушн

Віктор Насипаний
2026.11.14 23:50
З молитви проростаєм до життя.
Комусь шляхи чи стежка невеличка.
А весни, як горобчики, летять.
Міліє, висихає люд, як річка.


Щодня кудись мчимо, як хитрий грак.
І враз, як тінь, в землі минаєм поспіль.

С М
2026.11.14 22:44
Безконечний дощ зі слів ллє в паперовий келих
Током, досхочу свавільним, сковзаючи крізь усесвіт
Сум водойм і хвилі втіх поймають мій відкритий розум
Осяюючи, пестячи

Jai Guru Deva Om
Світ незмінний, хай би що
Світ незмінний, хай би що

Світлана Пирогова
2026.11.14 22:03
Вуалями туманними вкриває листопад.
Мокріють і сиріють вулиці навколо.
Не залишилось майже осені чудних принад.
І сонця барва виглядає досить кволо.

Застигли сумно голі клени в сірому ряду.
Лапате листя застелило легко стежку,
(Нахаба вітер враз й

Ігор Шоха
2026.11.14 21:48
Лише у пам’яті спливає
дуга над плесами води
і сум за веселковим краєм.
На тому березі за плаєм
лишилися мої сліди.

У лузі, де росла калина
і де-не-де чортополох,

Іван Потьомкін
2026.11.14 21:34
«Йдучи до жінки, -Ніцше говорив,- треба брать батіг з собою». І ось він укупі з приятелем- філософом запряжені тягнуть віз, А підганяє обох їх батогом нічим, здавалося б, невиразна жінка. Обом судилось невблаганне «НІ» від неї,як мова заходила

хома дідим
2026.11.14 18:51
присіла ґава на димар
при іншій думці нерозкритій
який-сякий еміль верхарн
кому його державні ритми
старий єврей біля дверей
в його руках сезонні квіти
у нього власний апогей
він відає про смак амрити

Артур Курдіновський
2026.11.14 14:46
Кричить мені осінь захоплене "браво",
Дарує римовані оплески з листя.
Себе відчуваю воскреслим артистом -
Та вже нема сил на реакцію жваву.

Ні з ким у житті не співав я в октаву.
За те, що не змерз у порожньому місті
Кричить мені осінь захоплен

Артур Сіренко
2026.11.14 13:30
У 1895 році після завершення навчання в Київському інституті шляхетних дівчат доля закинула мене в одне подільське містечко N., де були білі хати-мазанки з солом’яними горобцевими стріхами, де круторогі корови та нечемні гуси ходили просто вулицями, де с
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Шоха (1947) / Вірші / ЗА ВИДНОКОЛОМ

 Релікти прогресу
Образ твору І небо, і Земля існують у пустелі.
Галактики зірок і броунівський рух
пронизує один-єдиний Божий дух,
об’єднуючи їх законом Торрічеллі.

Природа сущого боїться пустоти.
Процеси хаосу – дорога у нікуди,
але ідуть по ній непересічні люди
на перепутті до кінцевої мети.

Цивілізація являється пустою
породою землі. Це той же діатез
на мантії Землі – і суші, і небес,
який лікується вогнем або водою.

Те, що було і є, посилює уяву
про те, що буде і повториться не раз
у просторі імли і не лякає нас,
що по усій землі орудує лукавий.

І по інерції ще котиться процес,
запущений колись людиною одною,
формуючи її заочний інтерес.
Історія не вчить, але, само собою,
окаменілості із ери мезозою
показують, куди веде людей прогрес.

01.20

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Тетяна Левицька 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-01-19 16:33:49
Переглядів сторінки твору 4486
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.372 / 5.75  (6.298 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 6.326 / 5.75  (6.658 / 5.93)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.962
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Спейс-Арт - Поезія відкритого Космосу
Автор востаннє на сайті 2026.11.14 22:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2020-01-21 23:01:28 ]
"Але ідуть по ній наївні люди –
природа сущого боїться пустоти" - люди йдуть в нікуди, тобто, не бояться пустоти? І цьому, схоже, суперечить рядок "природа сущого боїться пустоти"?

"у просторі імли, де зупиняє час
і по усій землі орудує лукавий" - теж, ніби, проблемне місце?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2020-01-22 09:53:03 ]
Вірш починався строфою про абсурдність діянь людини на землі і в космосі і напевне тому без нього здаються абсурдними вказані Вами місця. Але ж не тільки в рубриці спейс-арт ми допускаємо метафори-оксюморони, які краще не пояснювати, якщо їх потрібно пояснювати. Тому я спробую поправити темні місця відкритого космосу в рамках трьохвимірного, а не метафізичного простору.
Дякую за орієнтацію на ясність думки.






Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2020-01-22 10:01:08 ]
У Торрічеллі – природа боїться пустоти. Природа сущого включає людину і це вже трошки інший аспект еволюції всесвіту.
Земля не де інше як у просторі імли.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2020-01-23 19:37:44 ]
Так, просто ця думка, ця ідея, нмсд, суперечить "Але ідуть по ній (дорозі в нікуди) наївні люди". Тобто, - рух сущого (людей) в "нікуди" (форму відсутності-порожнечі) таки ніби виразно суперечить у ваших рядках оцьому, - "природа сущого боїться пустоти".
Мається на увазі, що це можливо обіграти трохи інакше, аби не виникав "не той акцент" розуміння. Бо зараз, нмсд, написане сприймається, мов "люди" наївно йдуть в "нікуди" ( і в процеси хаосу), хоча їхня природа (природа і кожної особи теж) цього боїться. Вважаю, що якісь слова можна змінити, аби з'явилася виразніша логіка подій і станів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2020-01-25 11:17:06 ]
Мені дуже цікаво, як Ви оціните мої старання увиразнити текст і понизити, наскільки це можливо, коефіцієнт прозорості.
Як бачите є шлях до консенсусу – Ви знімаєте свої несправедливі оцінки, я публікую вірші із природнім КП. Не думаю, що з іншими авторами у РМ виникнуть подібні проблеми. Я розумію, що перестарався зі стилем і цим злополучним коефіцієнтом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2020-01-25 11:20:42 ]
До речі, що означає оцінка 0 у цьому вірші?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2020-01-26 15:01:14 ]
Шановний пане Ігорю, я не побачив "0" в оцінках до цього вірша. Але допускаю, що міг якийсь тимчасовий "глюк" статися під час роботи в іншому , програмному середовищі. Зараз, ніби все нормально.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2020-01-26 16:01:46 ]
Отже, щодо "коефіцієнта прозорості".

Безумовно, що охопити в поезії всі творчі скерування об'єктивним аналізом неможливо. Тому адміністрація обрала базову модель - автор і поетичний простір буття навколо, всередині чи ще десь, але простір, не той, яким є автор тексту.
Тобто, наша математика і система оцінювання не точно працюють у випадку, коли автор у своєму тексті перебуває ніби сам у собі, і те чи те художнє співіснування з поезією навколишнього простору відсутнє, або майже відсутнє. Ясна річ, у цьому випадку в творі все дуже близько до "надпрозоро". І адміністрація ось в роздумах, як такі випадки вкласти в "систему цінностей", в той же час, не порушуючи вільного вибору форми авторського поетичного самовиявлення.
Ось така історія )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2020-01-25 14:21:49 ]
Звичайно, пане Ігорю, що на нуль цей вірш не заслуговує. 6 балів поставити не можу, бо зауваги суттєві, тож 5, 5. Даруйте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2020-01-25 15:06:43 ]
Шановна пані Тетяно, разом з 0 Ваші 5,5 дають в результаті 2,75. Якби Ви були уважніші, то помітили б також, що вірш відредагований. Вас же ніхто не примушує ставити будь-яку оцінку? Тому, будь-ласка, зніміть своє оцінювання( натисніть верхній рядочок в переліку оцінок). Нехай залишається 0. Редакція майстерень експериментує. Не заважайте, будь-ласка, цьому процесу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2020-01-25 15:09:08 ]
Вибачте хотіла Вам допомогти таким чином. А якщо поставлю 6 балів, ситуація покращиться?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2020-01-25 15:11:07 ]
Поставила 6 і здається все добре.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2020-01-25 19:26:03 ]
Я вимушений пояснити, що Ви зі своєю святою простотою через мене можете потрапити в халепу. Редакція вважає, що мої вірші занадто прозорі і тому неякісні і ні в якому разі не заслуговують на більше, ніж на 0-5,25. Так само вважають метри ПМ, в тому числі Ваш найдорожчий друг. РМ намагається виправити ситуацію, щоб і вовки були цілі, і вівці не голодні. Це виглядає смішно, але я не хотів би, щоб ви постраждали через свою доброту. Крім того може й справді відбудуться якісні зміни в оцінюванні творів, але я в цьому процесі не суб’єкт, а об’єкт критики і експериментів. Майте це на увазі.
Дякую за добрі наміри.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2020-01-26 00:00:15 ]
Не переживайте, вже як буде, так буде. Бережіть здоров'я це саме головне!