Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.03.21
16:58
Продовжуючи аналітичну практику "пиріжкарень", напишу про "сирітський" вірш на своїй сторінці, забезпечивши допис відповідними гіперпосиланнями, технологія створення яких відома всім співробітникам.
Природно, що видалити її зможу тільки я або Редакці
2026.03.21
13:12
Продираюсь крізь сон, мов крізь ліс несходимий і вічний,
Крізь шторми, і буран, і прозрінь запізніле вино.
Між дерев прокидаються зрілості вигаслі свічі,
Як біблійні волхви, як зупинене давнє кіно.
Продираюсь крізь ліс із його чагарями й кущами
Крізь шторми, і буран, і прозрінь запізніле вино.
Між дерев прокидаються зрілості вигаслі свічі,
Як біблійні волхви, як зупинене давнє кіно.
Продираюсь крізь ліс із його чагарями й кущами
2026.03.21
09:24
Загасли зірки за холодним вікном,
Зажевріла обрію смужка рум'яна.
Будильник ось-ось – і озвучить підйом,
Сьогоднішній день зачинається зрана.
Пролився пронизливий ранішній бриз,
Упорали небо пошарпані хмари.
Святкує сімейство моє Науриз,
Зажевріла обрію смужка рум'яна.
Будильник ось-ось – і озвучить підйом,
Сьогоднішній день зачинається зрана.
Пролився пронизливий ранішній бриз,
Упорали небо пошарпані хмари.
Святкує сімейство моє Науриз,
2026.03.21
08:31
Про щастя: арії, пісні,
тремкі балади,
та вітер виє у мені
гучним торнадо.
Йду по стерні до забуття
дороговказом.
Навіщо вірні почуття,
коли не разом?
тремкі балади,
та вітер виє у мені
гучним торнадо.
Йду по стерні до забуття
дороговказом.
Навіщо вірні почуття,
коли не разом?
2026.03.21
07:06
Співучими струмочками
Тече поміж горбочками
До пінистої річечки вода, -
Під сонцем і під зорями
Наспівує прискорено,
Щоб у путі не мучила нуда.
Про весняне піднесення
Співає гучно й весело
Тече поміж горбочками
До пінистої річечки вода, -
Під сонцем і під зорями
Наспівує прискорено,
Щоб у путі не мучила нуда.
Про весняне піднесення
Співає гучно й весело
2026.03.20
21:02
Вечір палко вдивляється в очі весні,
до зими обернувши затінену спину.
Зорі сяють в його пелехатій чуприні,
як далекі й досяжні вітальні вогні.
Вони звуть її, – Весно, і вказують шлях
крізь пошерхлі брудними торос
до зими обернувши затінену спину.
Зорі сяють в його пелехатій чуприні,
як далекі й досяжні вітальні вогні.
Вони звуть її, – Весно, і вказують шлях
крізь пошерхлі брудними торос
2026.03.20
19:41
Михайло Голодний (1903-1949)
В степу під Херсоном
попасище коням,
в степу під Херсоном курган.
Лежить під курганом,
повитим туманом,
матрос Железняк, партизан.
В степу під Херсоном
попасище коням,
в степу під Херсоном курган.
Лежить під курганом,
повитим туманом,
матрос Железняк, партизан.
2026.03.20
18:36
Ти поспішаєш...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...
2026.03.20
16:16
Земле предків, Правіри, ти свята є по праву.
Як витримуєш, рідна, цю злочинну державу,
Цей цинічний, жорстокий механізм геноциду,
Цей ерзац-суверенний анахтемський гармидер?
Хмарочоси, котеджі, полігони військові -
Нема доброг
Як витримуєш, рідна, цю злочинну державу,
Цей цинічний, жорстокий механізм геноциду,
Цей ерзац-суверенний анахтемський гармидер?
Хмарочоси, котеджі, полігони військові -
Нема доброг
2026.03.20
15:21
То – двері з очком,
зле старе призволяще,
яке мертві гноми зіжруть.
То хворе на все!
Не простиме ні за що –
крадіжками суще! Хай мруть
його осоружні думки небувалі
і стогони після розлук.
зле старе призволяще,
яке мертві гноми зіжруть.
То хворе на все!
Не простиме ні за що –
крадіжками суще! Хай мруть
його осоружні думки небувалі
і стогони після розлук.
2026.03.20
11:47
Зазирни в мої сни, ти побачиш простори безкраї,
Де цвітуть анемони і родить калина густа.
Зазирни в мої сни, ніби в очі самого розмаю,
Де відкриється совість та істина зовні проста.
Зазирни в мої сни, у буремні, бурунні століття,
Де зіткнулись
Де цвітуть анемони і родить калина густа.
Зазирни в мої сни, ніби в очі самого розмаю,
Де відкриється совість та істина зовні проста.
Зазирни в мої сни, у буремні, бурунні століття,
Де зіткнулись
2026.03.20
10:16
Подвійне, а з назвою – і потрійне "кохаю і люблю" виглядає таким, ніби автор у бажанні бути почутим виконав повтор, який переданий майже сигналом бідства на той випадок, якщо раптом хтось погано ловить. Далі – "ніколи не порівняну ні з ким" – і в цьом
2026.03.20
08:23
Кохаю і люблю, моя кохано,
Ніколи не порівняну ні з ким,
Тебе одну - натхненно й полум'яно
Своїм чуттям, високим і святим.
Живу тобою, дихаю, вмираю,
Відроджуюсь, як блискавка і грім,
Крізь віддаль неокреслено безкраю,
Ніколи не порівняну ні з ким,
Тебе одну - натхненно й полум'яно
Своїм чуттям, високим і святим.
Живу тобою, дихаю, вмираю,
Відроджуюсь, як блискавка і грім,
Крізь віддаль неокреслено безкраю,
2026.03.20
07:55
Цілу зиму нею снили,
Виглядали з дня на день,
А вона лиш пахла мило
Після стужі де-не-де
На відкритих сонцю схилах
Невисоких наших круч,
Мов не мала зовсім сили
Віднайти потрібний ключ
Виглядали з дня на день,
А вона лиш пахла мило
Після стужі де-не-де
На відкритих сонцю схилах
Невисоких наших круч,
Мов не мала зовсім сили
Віднайти потрібний ключ
2026.03.20
05:44
Я гадаю
Буде це
Легковажно, гаразд
Я гадаю
Буде це
Легковажно, окей
Твою машкару
Буде це
Легковажно, гаразд
Я гадаю
Буде це
Легковажно, окей
Твою машкару
2026.03.19
23:14
Не можна існувати без
поезії і патріот
організовує лікбез
на рідній мові, та висот
сягає авторка поез,
які оцінює народ.
Тому без пафосу кажу,
що ми давно не племена
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...поезії і патріот
організовує лікбез
на рідній мові, та висот
сягає авторка поез,
які оцінює народ.
Тому без пафосу кажу,
що ми давно не племена
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
ЧИНАДІЄВО
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
ЧИНАДІЄВО
ЧИНАДИЕВО
Чинадиево называют одним из самых сказочных мест Закарпатья. Здесь удивляет и восхищает все, начиная от волшебно красивой природы и заканчивая древними архитектурными сокровищами.
Впервые поселок, который с 1944 года именуют «Чинадиево», упоминается в письменных источниках под венгерским названием Сент-Миклош (Святой Николай) в 1214 году.
До 1726 года селение находилось во владении Венгрии и принадлежало роду Перени, а затем после подавления освободительной войны император Австрии Карл VI пожаловал его графу Эрвину-Фридриху Шенборну. Род Шенборнов владел им до середины прошлого века. Нынешнее название Чинадиево связывают с тем, что здесь проходили суды, то есть местная знать «учиняла суд».
Это небольшое, малоизвестное поселение удивительно тем, что в нем сохранились сразу два древних замка – Чинадиевская крепость и дворец Шенборнов, который по праву можно назвать одним из самых красивых замков Украины. Что интересно, эти замки — полная противоположность один другому, однако история обоих одинаково захватывающая.
Дворец Шенборнов – французский романтизм Закарпатья
В далеком XVIII веке, в 1729 году, король Венгрии Карл VI Габсбург передал Чинадиево и другие земельные угодья во владение архиепископу Лотару Шенборну. Сначала на месте нынешнего дворца был построен небольшой охотничий домик.
И только в 1890 был возведен каменный замок во французском стиле. Отличается замок не только красотой архитектуры, но и символичностью, которую вложили в него создатели. Так, замок имеет ровно 365 окон, 52 комнаты, 12 входных дверей — это количество дней, недель и месяцев в году.
Но и это еще не все. Напротив дворца был разбит пруд, форма которого отвечала контуру Австро-Венгерской империи на карте. Сегодня пруд утратил эту форму, однако продолжает служить природным украшением замка.
Вокруг сказочного дворца раскинулся поразительной красоты парк, куда из разных стран завезли редкие виды деревьев и кустов, таких как розовый бук, японская вишня, канадская елка, самшит и др. С 1946 года в замке разместился санаторий “Карпаты”, специализирующийся на сердечно-неврологических заболеваниях, который действует и сегодня.
Cтариннaя крепость “Сент-Миклош”.
В XVII в. судьба Сент-Миклоша связана с князьями Ракоци: в 1600-х гг. владельцем был правитель Трансильвании Ференц Ракоци Первый, затем дворец перешел к его жене Илоны Зрини, затем – к сыну, Ференца Ракоци II, национального героя Венгрии.
Первое упоминание о замке датируется 1450 годом
С 1729 имение переходит обладателям Мукачевской доминии Шенборнам, которые пользовались им более двух столетий.
В послевоенные годы здание использовалось по различным назначениям, и все больше разрушалась, пока в 2001 г. государство не отдалo замок в аренду местному художнику Иосифу Бартошу. Он стал добрым ангелом-хранителем исторического сооружения.
Сегодня, замок стал местом паломничества украинских и зарубежных туристов, здесь проходят культурные мероприятия, художественные выставки, концерты классической музыки, а в восстановленных помещениях первого этажа открыли музей.
Сегодня работы по восстановлению замка продолжаются.
Дневник ulakisa
Перевела на украинский язык 5.03.20 6.12
ЧИНАДІЄВО
Чинадієво називають одним із казкових місць Закарпаття. Тут дивує і захоплює все, починаючи від чарівно красивої природи і закінчуючи древніми архітектурними скарбами.
Вперше селище, який з 1944 року іменують «Чинадієво», згадується в письмових джерелах під угорською назвою Сент-Міклош (Святий Миколай) у 1214 році.
До 1726 року село перебувало у володінні Угорщини і належало роду Перені, а потім після придушення визвольної війни імператор Австрії Карл VI завітав його графу Ервіна-Фрідріха Шенборна. Рід Шенборнів володів ним до середини минулого століття. Нинішню назву Чинадієво пов'язують з тим, що тут відбувалися суди, тобто місцева знать «учиняла суд».
Це невелике, маловідоме поселення дивно тим, що в ньому збереглися відразу два стародавніх замку – Чинадієвська фортеця і палац Шенборнів, який по праву можна назвати одним з найкрасивіших замків України. Що цікаво, ці замки — повна протилежність один одному, проте історія обох однаково захоплююча.
Палац Шенборнів – французький романтизм Закарпаття
У далекому XVIII столітті, в 1729 році, король Угорщини Карл VI Габсбург передав Чинадієво та інші земельні угіддя у володіння архієпископу Лотару Шенборну. Спочатку на місці нинішнього палацу був побудований невеликий мисливський будиночок.
І тільки в 1890 році був зведений кам'яний замок у французькому стилі. Відрізняється замок не тільки красою архітектури, але і символічністю, яку вклали в нього творці. Так, замок має рівно 365 вікон, 52 кімнати, 12 вхідних дверей — це кількість днів, тижнів і місяців у році.
Але і це ще не все. Навпроти палацу був розбитий ставок, форма якого відповідала контуру Австро-Угорської імперії на карті. Сьогодні ставок втратив цю форму, проте продовжує служити природним прикрасою замку.
Навколо казкового палацу розкинувся вражаючої краси парк, куди з різних країн завезли рідкісні види дерев і кущів, таких як рожевий бук, вишня, канадська ялинка, самшит та ін З 1946 року в замку розмістився санаторій "Карпати", що спеціалізується на серцево-неврологічних захворюваннях, який діє і сьогодні.
Старовинна фортеця "Сент-Міклош".
У XVII ст. доля Сент-Міклоша пов'язана з князями Ракоці: в 1600-х рр. власником був правитель Трансильванії Ференц Ракоці Перший, потім палац перейшов до його дружини Ілони Зріні, потім – до сина, Ференца Ракоці II, національного героя Угорщини.
Перша згадка про замок датується 1450 роком
З 1729 маєток переходить власникам Мукачівської домінії Шенборнам, які користувалися ним більше двох століть.
У повоєнні роки будівля використовувалася за різним призначенням, і все більше руйнувалася, поки в 2001 р.держава не отдалo замок в оренду місцевому художнику Йосипу Бартошу. Він став добрим ангелом-хранителем історичної споруди.
Сьогодні, замок став місцем паломництва українських та зарубіжних туристів, тут проходять культурні заходи, мистецькі виставки, концерти класичної музики, а в відновлених приміщеннях першого поверху відкрили музей.
Сьогодні роботи по відновленню замку тривають.
щоденник ulakisa
Переклала на українську мову 5.03.20 6.12
Чинадиево называют одним из самых сказочных мест Закарпатья. Здесь удивляет и восхищает все, начиная от волшебно красивой природы и заканчивая древними архитектурными сокровищами.
Впервые поселок, который с 1944 года именуют «Чинадиево», упоминается в письменных источниках под венгерским названием Сент-Миклош (Святой Николай) в 1214 году.
До 1726 года селение находилось во владении Венгрии и принадлежало роду Перени, а затем после подавления освободительной войны император Австрии Карл VI пожаловал его графу Эрвину-Фридриху Шенборну. Род Шенборнов владел им до середины прошлого века. Нынешнее название Чинадиево связывают с тем, что здесь проходили суды, то есть местная знать «учиняла суд».
Это небольшое, малоизвестное поселение удивительно тем, что в нем сохранились сразу два древних замка – Чинадиевская крепость и дворец Шенборнов, который по праву можно назвать одним из самых красивых замков Украины. Что интересно, эти замки — полная противоположность один другому, однако история обоих одинаково захватывающая.
Дворец Шенборнов – французский романтизм Закарпатья
В далеком XVIII веке, в 1729 году, король Венгрии Карл VI Габсбург передал Чинадиево и другие земельные угодья во владение архиепископу Лотару Шенборну. Сначала на месте нынешнего дворца был построен небольшой охотничий домик.
И только в 1890 был возведен каменный замок во французском стиле. Отличается замок не только красотой архитектуры, но и символичностью, которую вложили в него создатели. Так, замок имеет ровно 365 окон, 52 комнаты, 12 входных дверей — это количество дней, недель и месяцев в году.
Но и это еще не все. Напротив дворца был разбит пруд, форма которого отвечала контуру Австро-Венгерской империи на карте. Сегодня пруд утратил эту форму, однако продолжает служить природным украшением замка.
Вокруг сказочного дворца раскинулся поразительной красоты парк, куда из разных стран завезли редкие виды деревьев и кустов, таких как розовый бук, японская вишня, канадская елка, самшит и др. С 1946 года в замке разместился санаторий “Карпаты”, специализирующийся на сердечно-неврологических заболеваниях, который действует и сегодня.
Cтариннaя крепость “Сент-Миклош”.
В XVII в. судьба Сент-Миклоша связана с князьями Ракоци: в 1600-х гг. владельцем был правитель Трансильвании Ференц Ракоци Первый, затем дворец перешел к его жене Илоны Зрини, затем – к сыну, Ференца Ракоци II, национального героя Венгрии.
Первое упоминание о замке датируется 1450 годом
С 1729 имение переходит обладателям Мукачевской доминии Шенборнам, которые пользовались им более двух столетий.
В послевоенные годы здание использовалось по различным назначениям, и все больше разрушалась, пока в 2001 г. государство не отдалo замок в аренду местному художнику Иосифу Бартошу. Он стал добрым ангелом-хранителем исторического сооружения.
Сегодня, замок стал местом паломничества украинских и зарубежных туристов, здесь проходят культурные мероприятия, художественные выставки, концерты классической музыки, а в восстановленных помещениях первого этажа открыли музей.
Сегодня работы по восстановлению замка продолжаются.
Дневник ulakisa
Перевела на украинский язык 5.03.20 6.12
ЧИНАДІЄВО
Чинадієво називають одним із казкових місць Закарпаття. Тут дивує і захоплює все, починаючи від чарівно красивої природи і закінчуючи древніми архітектурними скарбами.
Вперше селище, який з 1944 року іменують «Чинадієво», згадується в письмових джерелах під угорською назвою Сент-Міклош (Святий Миколай) у 1214 році.
До 1726 року село перебувало у володінні Угорщини і належало роду Перені, а потім після придушення визвольної війни імператор Австрії Карл VI завітав його графу Ервіна-Фрідріха Шенборна. Рід Шенборнів володів ним до середини минулого століття. Нинішню назву Чинадієво пов'язують з тим, що тут відбувалися суди, тобто місцева знать «учиняла суд».
Це невелике, маловідоме поселення дивно тим, що в ньому збереглися відразу два стародавніх замку – Чинадієвська фортеця і палац Шенборнів, який по праву можна назвати одним з найкрасивіших замків України. Що цікаво, ці замки — повна протилежність один одному, проте історія обох однаково захоплююча.
Палац Шенборнів – французький романтизм Закарпаття
У далекому XVIII столітті, в 1729 році, король Угорщини Карл VI Габсбург передав Чинадієво та інші земельні угіддя у володіння архієпископу Лотару Шенборну. Спочатку на місці нинішнього палацу був побудований невеликий мисливський будиночок.
І тільки в 1890 році був зведений кам'яний замок у французькому стилі. Відрізняється замок не тільки красою архітектури, але і символічністю, яку вклали в нього творці. Так, замок має рівно 365 вікон, 52 кімнати, 12 вхідних дверей — це кількість днів, тижнів і місяців у році.
Але і це ще не все. Навпроти палацу був розбитий ставок, форма якого відповідала контуру Австро-Угорської імперії на карті. Сьогодні ставок втратив цю форму, проте продовжує служити природним прикрасою замку.
Навколо казкового палацу розкинувся вражаючої краси парк, куди з різних країн завезли рідкісні види дерев і кущів, таких як рожевий бук, вишня, канадська ялинка, самшит та ін З 1946 року в замку розмістився санаторій "Карпати", що спеціалізується на серцево-неврологічних захворюваннях, який діє і сьогодні.
Старовинна фортеця "Сент-Міклош".
У XVII ст. доля Сент-Міклоша пов'язана з князями Ракоці: в 1600-х рр. власником був правитель Трансильванії Ференц Ракоці Перший, потім палац перейшов до його дружини Ілони Зріні, потім – до сина, Ференца Ракоці II, національного героя Угорщини.
Перша згадка про замок датується 1450 роком
З 1729 маєток переходить власникам Мукачівської домінії Шенборнам, які користувалися ним більше двох століть.
У повоєнні роки будівля використовувалася за різним призначенням, і все більше руйнувалася, поки в 2001 р.держава не отдалo замок в оренду місцевому художнику Йосипу Бартошу. Він став добрим ангелом-хранителем історичної споруди.
Сьогодні, замок став місцем паломництва українських та зарубіжних туристів, тут проходять культурні заходи, мистецькі виставки, концерти класичної музики, а в відновлених приміщеннях першого поверху відкрили музей.
Сьогодні роботи по відновленню замку тривають.
щоденник ulakisa
Переклала на українську мову 5.03.20 6.12
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
