ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Тетяна Стовбур
2024.07.02

Самослав Желіба
2024.05.20

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тамара Швець (1953) / Проза

 ЧИНАДІЄВО
​ЧИНАДИЕВО

Чинадиево называют одним из самых сказочных мест Закарпатья. Здесь удивляет и восхищает все, начиная от волшебно красивой природы и заканчивая древними архитектурными сокровищами.
Впервые поселок, который с 1944 года именуют «Чинадиево», упоминается в письменных источниках под венгерским названием Сент-Миклош (Святой Николай) в 1214 году.
До 1726 года селение находилось во владении Венгрии и принадлежало роду Перени, а затем после подавления освободительной войны император Австрии Карл VI пожаловал его графу Эрвину-Фридриху Шенборну. Род Шенборнов владел им до середины прошлого века. Нынешнее название Чинадиево связывают с тем, что здесь проходили суды, то есть местная знать «учиняла суд».
Это небольшое, малоизвестное поселение удивительно тем, что в нем сохранились сразу два древних замка – Чинадиевская крепость и дворец Шенборнов, который по праву можно назвать одним из самых красивых замков Украины. Что интересно, эти замки — полная противоположность один другому, однако история обоих одинаково захватывающая.
Дворец Шенборнов – французский романтизм Закарпатья
В далеком XVIII веке, в 1729 году, король Венгрии Карл VI Габсбург передал Чинадиево и другие земельные угодья во владение архиепископу Лотару Шенборну. Сначала на месте нынешнего дворца был построен небольшой охотничий домик.
И только в 1890 был возведен каменный замок во французском стиле. Отличается замок не только красотой архитектуры, но и символичностью, которую вложили в него создатели. Так, замок имеет ровно 365 окон, 52 комнаты, 12 входных дверей — это количество дней, недель и месяцев в году.
Но и это еще не все. Напротив дворца был разбит пруд, форма которого отвечала контуру Австро-Венгерской империи на карте. Сегодня пруд утратил эту форму, однако продолжает служить природным украшением замка.
Вокруг сказочного дворца раскинулся поразительной красоты парк, куда из разных стран завезли редкие виды деревьев и кустов, таких как розовый бук, японская вишня, канадская елка, самшит и др. С 1946 года в замке разместился санаторий “Карпаты”, специализирующийся на сердечно-неврологических заболеваниях, который действует и сегодня.
Cтариннaя крепость “Сент-Миклош”.
В XVII в. судьба Сент-Миклоша связана с князьями Ракоци: в 1600-х гг. владельцем был правитель Трансильвании Ференц Ракоци Первый, затем дворец перешел к его жене Илоны Зрини, затем – к сыну, Ференца Ракоци II, национального героя Венгрии.
Первое упоминание о замке датируется 1450 годом
С 1729 имение переходит обладателям Мукачевской доминии Шенборнам, которые пользовались им более двух столетий.
В послевоенные годы здание использовалось по различным назначениям, и все больше разрушалась, пока в 2001 г. государство не отдалo замок в аренду местному художнику Иосифу Бартошу. Он стал добрым ангелом-хранителем исторического сооружения.
Сегодня, замок стал местом паломничества украинских и зарубежных туристов, здесь проходят культурные мероприятия, художественные выставки, концерты классической музыки, а в восстановленных помещениях первого этажа открыли музей.
Сегодня работы по восстановлению замка продолжаются.
Дневник ulakisa
Перевела на украинский язык 5.03.20 6.12
ЧИНАДІЄВО
Чинадієво називають одним із казкових місць Закарпаття. Тут дивує і захоплює все, починаючи від чарівно красивої природи і закінчуючи древніми архітектурними скарбами.
Вперше селище, який з 1944 року іменують «Чинадієво», згадується в письмових джерелах під угорською назвою Сент-Міклош (Святий Миколай) у 1214 році.
До 1726 року село перебувало у володінні Угорщини і належало роду Перені, а потім після придушення визвольної війни імператор Австрії Карл VI завітав його графу Ервіна-Фрідріха Шенборна. Рід Шенборнів володів ним до середини минулого століття. Нинішню назву Чинадієво пов'язують з тим, що тут відбувалися суди, тобто місцева знать «учиняла суд».
Це невелике, маловідоме поселення дивно тим, що в ньому збереглися відразу два стародавніх замку – Чинадієвська фортеця і палац Шенборнів, який по праву можна назвати одним з найкрасивіших замків України. Що цікаво, ці замки — повна протилежність один одному, проте історія обох однаково захоплююча.
Палац Шенборнів – французький романтизм Закарпаття
У далекому XVIII столітті, в 1729 році, король Угорщини Карл VI Габсбург передав Чинадієво та інші земельні угіддя у володіння архієпископу Лотару Шенборну. Спочатку на місці нинішнього палацу був побудований невеликий мисливський будиночок.
І тільки в 1890 році був зведений кам'яний замок у французькому стилі. Відрізняється замок не тільки красою архітектури, але і символічністю, яку вклали в нього творці. Так, замок має рівно 365 вікон, 52 кімнати, 12 вхідних дверей — це кількість днів, тижнів і місяців у році.
Але і це ще не все. Навпроти палацу був розбитий ставок, форма якого відповідала контуру Австро-Угорської імперії на карті. Сьогодні ставок втратив цю форму, проте продовжує служити природним прикрасою замку.
Навколо казкового палацу розкинувся вражаючої краси парк, куди з різних країн завезли рідкісні види дерев і кущів, таких як рожевий бук, вишня, канадська ялинка, самшит та ін З 1946 року в замку розмістився санаторій "Карпати", що спеціалізується на серцево-неврологічних захворюваннях, який діє і сьогодні.
Старовинна фортеця "Сент-Міклош".
У XVII ст. доля Сент-Міклоша пов'язана з князями Ракоці: в 1600-х рр. власником був правитель Трансильванії Ференц Ракоці Перший, потім палац перейшов до його дружини Ілони Зріні, потім – до сина, Ференца Ракоці II, національного героя Угорщини.
Перша згадка про замок датується 1450 роком
З 1729 маєток переходить власникам Мукачівської домінії Шенборнам, які користувалися ним більше двох століть.
У повоєнні роки будівля використовувалася за різним призначенням, і все більше руйнувалася, поки в 2001 р.держава не отдалo замок в оренду місцевому художнику Йосипу Бартошу. Він став добрим ангелом-хранителем історичної споруди.
Сьогодні, замок став місцем паломництва українських та зарубіжних туристів, тут проходять культурні заходи, мистецькі виставки, концерти класичної музики, а в відновлених приміщеннях першого поверху відкрили музей.
Сьогодні роботи по відновленню замку тривають.
щоденник ulakisa
Переклала на українську мову 5.03.20 6.12




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2020-03-05 06:22:00
Переглядів сторінки твору 332
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.973 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.749
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ ПРОЗИ
Автор востаннє на сайті 2024.11.21 22:14
Автор у цю хвилину відсутній