Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.30
21:33
Знімаєш чорні окуляри
І дивишся на сонце так,
Немов на лицаря Каяли,
Що подає таємний знак.
Дивитися у вічі правді,
У вічі істині сумній,
Мов пережити час розправи,
І дивишся на сонце так,
Немов на лицаря Каяли,
Що подає таємний знак.
Дивитися у вічі правді,
У вічі істині сумній,
Мов пережити час розправи,
2025.10.30
20:00
А знаєте, - то вже Петро озвавсь, -
Я ж у Котельві був тамтого року,
Як москалі упхались з того боку
І Ромодан нас облягати взявсь.
Про те Мирон словечком лиш згадав,
Мені б хотілось більше розказати,
Як боронились ми від супостата,
Як Ромодан від
Я ж у Котельві був тамтого року,
Як москалі упхались з того боку
І Ромодан нас облягати взявсь.
Про те Мирон словечком лиш згадав,
Мені б хотілось більше розказати,
Як боронились ми від супостата,
Як Ромодан від
2025.10.30
18:21
Землетруси, повені, цунамі,
Ще дощів кислотних дикі танці...
Це земля здригається під нами,
Атмосфера з нею в резонансі.
Смог і смерчі, різні катастрофи –
Вдосталь уже знаків Провидіння.
Руйнуватиме свій Світ допоки
Ще дощів кислотних дикі танці...
Це земля здригається під нами,
Атмосфера з нею в резонансі.
Смог і смерчі, різні катастрофи –
Вдосталь уже знаків Провидіння.
Руйнуватиме свій Світ допоки
2025.10.30
11:18
Люблю, коли біцухами натягую футболку,
Іду, такий, по вулиці — знімаю собі тьолку.
Іду, такий, по вулиці — знімаю собі тьолку.
2025.10.30
10:52
«На вікні свіча миготіла»…
Мати дитинча мовчки їла,
їла-доїдала.
Смачно чи не смачно було,
але всі про те вже забули.
Україна салом заросла!
Пнеться в матки пузо вгору
Мати дитинча мовчки їла,
їла-доїдала.
Смачно чи не смачно було,
але всі про те вже забули.
Україна салом заросла!
Пнеться в матки пузо вгору
2025.10.30
10:03
Мені би трішечки б тепла
Твоїх очей і губ, не проти?
І ти щоб пахла і цвіла…
Дай Боже, знати
До суботи…
Мені би спокою… мені б…
І бажано, щоб без сюрпризів
Твоїх очей і губ, не проти?
І ти щоб пахла і цвіла…
Дай Боже, знати
До суботи…
Мені би спокою… мені б…
І бажано, щоб без сюрпризів
2025.10.29
22:28
Не вслухаюсь в гамір дітвори,
у гомінкі перепалки дорослих,
а от пронизливі надривні
зойки амбулансів тривожать серце,
і на їхній одчайдушний клич
пошепки Всевишнього прошу,
щоб швидше добрались до мети,
і потерпілого вдалося врятувати.
у гомінкі перепалки дорослих,
а от пронизливі надривні
зойки амбулансів тривожать серце,
і на їхній одчайдушний клич
пошепки Всевишнього прошу,
щоб швидше добрались до мети,
і потерпілого вдалося врятувати.
2025.10.29
21:47
Старий зруйнований парк
ніби після запеклого бою.
Старі атракціони й будівлі
зносять, утворюючи пустку,
яку нічим заповнити,
яка волає до нас усіх,
яка ставить питання,
на які неможливо відповісти,
ніби після запеклого бою.
Старі атракціони й будівлі
зносять, утворюючи пустку,
яку нічим заповнити,
яка волає до нас усіх,
яка ставить питання,
на які неможливо відповісти,
2025.10.29
18:32
Вже гарненькі дівчатка у ліжку, мабуть
Вітці сього міста намагаються, жмуть
Щоб коня Пола Ревіра реінкарнуть
А містечку – чого нервувати
Душа Бели Стар поглум передає
Єзавелі-черниці й та шалено плете
Півперуку для Різника-Джека що є
Вітці сього міста намагаються, жмуть
Щоб коня Пола Ревіра реінкарнуть
А містечку – чого нервувати
Душа Бели Стар поглум передає
Єзавелі-черниці й та шалено плете
Півперуку для Різника-Джека що є
2025.10.29
17:54
Народжуються десь, а може поруч,
Цнотливі та незаймані слова.
Та де шукати? Спереду, праворуч?
Як завжди таємниця вікова.
Промовить хто, почуєш їх від кого?
Як лине недоторкана трава
До сонця. Так торуємо дорогу
До тих, хто має справжні почуття,
Цнотливі та незаймані слова.
Та де шукати? Спереду, праворуч?
Як завжди таємниця вікова.
Промовить хто, почуєш їх від кого?
Як лине недоторкана трава
До сонця. Так торуємо дорогу
До тих, хто має справжні почуття,
2025.10.29
13:15
А для мене негода - вона у замащених берцях
Об окопної глини тягучу і ржаву багнюку.
То не дощ, що мені цілу ніч підвіконнями стукав.
Дощ - це там, де солдату на плечі натомлені ллється.
Де тяжіє розгрузка, де мокрі несушені ноги,
Де гарячого чаю
Об окопної глини тягучу і ржаву багнюку.
То не дощ, що мені цілу ніч підвіконнями стукав.
Дощ - це там, де солдату на плечі натомлені ллється.
Де тяжіє розгрузка, де мокрі несушені ноги,
Де гарячого чаю
2025.10.29
11:51
Іржа в іржі не іржавіє…
Вода з водою все це бачить.
Тому, хто бачити не вміє
Навряд чи Видиво пробачить.
Надія, все ж, оптомістична:
Є інші видиви: калюжі…
Ну а якщо ви симпатичні —
Вам поталанило предуже…
Вода з водою все це бачить.
Тому, хто бачити не вміє
Навряд чи Видиво пробачить.
Надія, все ж, оптомістична:
Є інші видиви: калюжі…
Ну а якщо ви симпатичні —
Вам поталанило предуже…
2025.10.29
06:04
Пообіді в гастрономі
Я зустрів сусідку Тому
З імпозантним чоловіком
Одного зі мною віку.
Він всміхався без упину
І все гладив Томи спину,
Поки та не захотіла
Від руки звільнити тіло,
Я зустрів сусідку Тому
З імпозантним чоловіком
Одного зі мною віку.
Він всміхався без упину
І все гладив Томи спину,
Поки та не захотіла
Від руки звільнити тіло,
2025.10.28
22:03
Вогненні мечі - це основа закону.
Ми перед мечами присягу даєм.
Вогненні мечі, як таємні ікони,
Які кровоточать у полі знамен.
Вогненні мечі у танку хаотичнім,
У щільному колі хоругв і списів.
Вогненні мечі в нетривалім затишші,
Ми перед мечами присягу даєм.
Вогненні мечі, як таємні ікони,
Які кровоточать у полі знамен.
Вогненні мечі у танку хаотичнім,
У щільному колі хоругв і списів.
Вогненні мечі в нетривалім затишші,
2025.10.28
16:14
Безліч творчих людей
Тут приймали за честь
Набувати ідей
В центрі всіх перехресть,
В місті цім, де стою.
Тож вкладав свій талант
І амбітність свою
Генерал, музикант,
Тут приймали за честь
Набувати ідей
В центрі всіх перехресть,
В місті цім, де стою.
Тож вкладав свій талант
І амбітність свою
Генерал, музикант,
2025.10.28
12:32
Він міг розрізнити сміттєві контейнери за запахом.
Пам’ятав господарів, які викидали в них сміття.
Промишляв на скляній тарі та макулатурі.
Якщо везло знайти пристойні ношені речі,
здавав по п’ять гривен Вірці –
стерві у дві точки: на барахолці
і
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.09.04
2025.08.19
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
ЧИНАДІЄВО
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
ЧИНАДІЄВО
ЧИНАДИЕВО
Чинадиево называют одним из самых сказочных мест Закарпатья. Здесь удивляет и восхищает все, начиная от волшебно красивой природы и заканчивая древними архитектурными сокровищами.
Впервые поселок, который с 1944 года именуют «Чинадиево», упоминается в письменных источниках под венгерским названием Сент-Миклош (Святой Николай) в 1214 году.
До 1726 года селение находилось во владении Венгрии и принадлежало роду Перени, а затем после подавления освободительной войны император Австрии Карл VI пожаловал его графу Эрвину-Фридриху Шенборну. Род Шенборнов владел им до середины прошлого века. Нынешнее название Чинадиево связывают с тем, что здесь проходили суды, то есть местная знать «учиняла суд».
Это небольшое, малоизвестное поселение удивительно тем, что в нем сохранились сразу два древних замка – Чинадиевская крепость и дворец Шенборнов, который по праву можно назвать одним из самых красивых замков Украины. Что интересно, эти замки — полная противоположность один другому, однако история обоих одинаково захватывающая.
Дворец Шенборнов – французский романтизм Закарпатья
В далеком XVIII веке, в 1729 году, король Венгрии Карл VI Габсбург передал Чинадиево и другие земельные угодья во владение архиепископу Лотару Шенборну. Сначала на месте нынешнего дворца был построен небольшой охотничий домик.
И только в 1890 был возведен каменный замок во французском стиле. Отличается замок не только красотой архитектуры, но и символичностью, которую вложили в него создатели. Так, замок имеет ровно 365 окон, 52 комнаты, 12 входных дверей — это количество дней, недель и месяцев в году.
Но и это еще не все. Напротив дворца был разбит пруд, форма которого отвечала контуру Австро-Венгерской империи на карте. Сегодня пруд утратил эту форму, однако продолжает служить природным украшением замка.
Вокруг сказочного дворца раскинулся поразительной красоты парк, куда из разных стран завезли редкие виды деревьев и кустов, таких как розовый бук, японская вишня, канадская елка, самшит и др. С 1946 года в замке разместился санаторий “Карпаты”, специализирующийся на сердечно-неврологических заболеваниях, который действует и сегодня.
Cтариннaя крепость “Сент-Миклош”.
В XVII в. судьба Сент-Миклоша связана с князьями Ракоци: в 1600-х гг. владельцем был правитель Трансильвании Ференц Ракоци Первый, затем дворец перешел к его жене Илоны Зрини, затем – к сыну, Ференца Ракоци II, национального героя Венгрии.
Первое упоминание о замке датируется 1450 годом
С 1729 имение переходит обладателям Мукачевской доминии Шенборнам, которые пользовались им более двух столетий.
В послевоенные годы здание использовалось по различным назначениям, и все больше разрушалась, пока в 2001 г. государство не отдалo замок в аренду местному художнику Иосифу Бартошу. Он стал добрым ангелом-хранителем исторического сооружения.
Сегодня, замок стал местом паломничества украинских и зарубежных туристов, здесь проходят культурные мероприятия, художественные выставки, концерты классической музыки, а в восстановленных помещениях первого этажа открыли музей.
Сегодня работы по восстановлению замка продолжаются.
Дневник ulakisa
Перевела на украинский язык 5.03.20 6.12
ЧИНАДІЄВО
Чинадієво називають одним із казкових місць Закарпаття. Тут дивує і захоплює все, починаючи від чарівно красивої природи і закінчуючи древніми архітектурними скарбами.
Вперше селище, який з 1944 року іменують «Чинадієво», згадується в письмових джерелах під угорською назвою Сент-Міклош (Святий Миколай) у 1214 році.
До 1726 року село перебувало у володінні Угорщини і належало роду Перені, а потім після придушення визвольної війни імператор Австрії Карл VI завітав його графу Ервіна-Фрідріха Шенборна. Рід Шенборнів володів ним до середини минулого століття. Нинішню назву Чинадієво пов'язують з тим, що тут відбувалися суди, тобто місцева знать «учиняла суд».
Це невелике, маловідоме поселення дивно тим, що в ньому збереглися відразу два стародавніх замку – Чинадієвська фортеця і палац Шенборнів, який по праву можна назвати одним з найкрасивіших замків України. Що цікаво, ці замки — повна протилежність один одному, проте історія обох однаково захоплююча.
Палац Шенборнів – французький романтизм Закарпаття
У далекому XVIII столітті, в 1729 році, король Угорщини Карл VI Габсбург передав Чинадієво та інші земельні угіддя у володіння архієпископу Лотару Шенборну. Спочатку на місці нинішнього палацу був побудований невеликий мисливський будиночок.
І тільки в 1890 році був зведений кам'яний замок у французькому стилі. Відрізняється замок не тільки красою архітектури, але і символічністю, яку вклали в нього творці. Так, замок має рівно 365 вікон, 52 кімнати, 12 вхідних дверей — це кількість днів, тижнів і місяців у році.
Але і це ще не все. Навпроти палацу був розбитий ставок, форма якого відповідала контуру Австро-Угорської імперії на карті. Сьогодні ставок втратив цю форму, проте продовжує служити природним прикрасою замку.
Навколо казкового палацу розкинувся вражаючої краси парк, куди з різних країн завезли рідкісні види дерев і кущів, таких як рожевий бук, вишня, канадська ялинка, самшит та ін З 1946 року в замку розмістився санаторій "Карпати", що спеціалізується на серцево-неврологічних захворюваннях, який діє і сьогодні.
Старовинна фортеця "Сент-Міклош".
У XVII ст. доля Сент-Міклоша пов'язана з князями Ракоці: в 1600-х рр. власником був правитель Трансильванії Ференц Ракоці Перший, потім палац перейшов до його дружини Ілони Зріні, потім – до сина, Ференца Ракоці II, національного героя Угорщини.
Перша згадка про замок датується 1450 роком
З 1729 маєток переходить власникам Мукачівської домінії Шенборнам, які користувалися ним більше двох століть.
У повоєнні роки будівля використовувалася за різним призначенням, і все більше руйнувалася, поки в 2001 р.держава не отдалo замок в оренду місцевому художнику Йосипу Бартошу. Він став добрим ангелом-хранителем історичної споруди.
Сьогодні, замок став місцем паломництва українських та зарубіжних туристів, тут проходять культурні заходи, мистецькі виставки, концерти класичної музики, а в відновлених приміщеннях першого поверху відкрили музей.
Сьогодні роботи по відновленню замку тривають.
щоденник ulakisa
Переклала на українську мову 5.03.20 6.12
Чинадиево называют одним из самых сказочных мест Закарпатья. Здесь удивляет и восхищает все, начиная от волшебно красивой природы и заканчивая древними архитектурными сокровищами.
Впервые поселок, который с 1944 года именуют «Чинадиево», упоминается в письменных источниках под венгерским названием Сент-Миклош (Святой Николай) в 1214 году.
До 1726 года селение находилось во владении Венгрии и принадлежало роду Перени, а затем после подавления освободительной войны император Австрии Карл VI пожаловал его графу Эрвину-Фридриху Шенборну. Род Шенборнов владел им до середины прошлого века. Нынешнее название Чинадиево связывают с тем, что здесь проходили суды, то есть местная знать «учиняла суд».
Это небольшое, малоизвестное поселение удивительно тем, что в нем сохранились сразу два древних замка – Чинадиевская крепость и дворец Шенборнов, который по праву можно назвать одним из самых красивых замков Украины. Что интересно, эти замки — полная противоположность один другому, однако история обоих одинаково захватывающая.
Дворец Шенборнов – французский романтизм Закарпатья
В далеком XVIII веке, в 1729 году, король Венгрии Карл VI Габсбург передал Чинадиево и другие земельные угодья во владение архиепископу Лотару Шенборну. Сначала на месте нынешнего дворца был построен небольшой охотничий домик.
И только в 1890 был возведен каменный замок во французском стиле. Отличается замок не только красотой архитектуры, но и символичностью, которую вложили в него создатели. Так, замок имеет ровно 365 окон, 52 комнаты, 12 входных дверей — это количество дней, недель и месяцев в году.
Но и это еще не все. Напротив дворца был разбит пруд, форма которого отвечала контуру Австро-Венгерской империи на карте. Сегодня пруд утратил эту форму, однако продолжает служить природным украшением замка.
Вокруг сказочного дворца раскинулся поразительной красоты парк, куда из разных стран завезли редкие виды деревьев и кустов, таких как розовый бук, японская вишня, канадская елка, самшит и др. С 1946 года в замке разместился санаторий “Карпаты”, специализирующийся на сердечно-неврологических заболеваниях, который действует и сегодня.
Cтариннaя крепость “Сент-Миклош”.
В XVII в. судьба Сент-Миклоша связана с князьями Ракоци: в 1600-х гг. владельцем был правитель Трансильвании Ференц Ракоци Первый, затем дворец перешел к его жене Илоны Зрини, затем – к сыну, Ференца Ракоци II, национального героя Венгрии.
Первое упоминание о замке датируется 1450 годом
С 1729 имение переходит обладателям Мукачевской доминии Шенборнам, которые пользовались им более двух столетий.
В послевоенные годы здание использовалось по различным назначениям, и все больше разрушалась, пока в 2001 г. государство не отдалo замок в аренду местному художнику Иосифу Бартошу. Он стал добрым ангелом-хранителем исторического сооружения.
Сегодня, замок стал местом паломничества украинских и зарубежных туристов, здесь проходят культурные мероприятия, художественные выставки, концерты классической музыки, а в восстановленных помещениях первого этажа открыли музей.
Сегодня работы по восстановлению замка продолжаются.
Дневник ulakisa
Перевела на украинский язык 5.03.20 6.12
ЧИНАДІЄВО
Чинадієво називають одним із казкових місць Закарпаття. Тут дивує і захоплює все, починаючи від чарівно красивої природи і закінчуючи древніми архітектурними скарбами.
Вперше селище, який з 1944 року іменують «Чинадієво», згадується в письмових джерелах під угорською назвою Сент-Міклош (Святий Миколай) у 1214 році.
До 1726 року село перебувало у володінні Угорщини і належало роду Перені, а потім після придушення визвольної війни імператор Австрії Карл VI завітав його графу Ервіна-Фрідріха Шенборна. Рід Шенборнів володів ним до середини минулого століття. Нинішню назву Чинадієво пов'язують з тим, що тут відбувалися суди, тобто місцева знать «учиняла суд».
Це невелике, маловідоме поселення дивно тим, що в ньому збереглися відразу два стародавніх замку – Чинадієвська фортеця і палац Шенборнів, який по праву можна назвати одним з найкрасивіших замків України. Що цікаво, ці замки — повна протилежність один одному, проте історія обох однаково захоплююча.
Палац Шенборнів – французький романтизм Закарпаття
У далекому XVIII столітті, в 1729 році, король Угорщини Карл VI Габсбург передав Чинадієво та інші земельні угіддя у володіння архієпископу Лотару Шенборну. Спочатку на місці нинішнього палацу був побудований невеликий мисливський будиночок.
І тільки в 1890 році був зведений кам'яний замок у французькому стилі. Відрізняється замок не тільки красою архітектури, але і символічністю, яку вклали в нього творці. Так, замок має рівно 365 вікон, 52 кімнати, 12 вхідних дверей — це кількість днів, тижнів і місяців у році.
Але і це ще не все. Навпроти палацу був розбитий ставок, форма якого відповідала контуру Австро-Угорської імперії на карті. Сьогодні ставок втратив цю форму, проте продовжує служити природним прикрасою замку.
Навколо казкового палацу розкинувся вражаючої краси парк, куди з різних країн завезли рідкісні види дерев і кущів, таких як рожевий бук, вишня, канадська ялинка, самшит та ін З 1946 року в замку розмістився санаторій "Карпати", що спеціалізується на серцево-неврологічних захворюваннях, який діє і сьогодні.
Старовинна фортеця "Сент-Міклош".
У XVII ст. доля Сент-Міклоша пов'язана з князями Ракоці: в 1600-х рр. власником був правитель Трансильванії Ференц Ракоці Перший, потім палац перейшов до його дружини Ілони Зріні, потім – до сина, Ференца Ракоці II, національного героя Угорщини.
Перша згадка про замок датується 1450 роком
З 1729 маєток переходить власникам Мукачівської домінії Шенборнам, які користувалися ним більше двох століть.
У повоєнні роки будівля використовувалася за різним призначенням, і все більше руйнувалася, поки в 2001 р.держава не отдалo замок в оренду місцевому художнику Йосипу Бартошу. Він став добрим ангелом-хранителем історичної споруди.
Сьогодні, замок став місцем паломництва українських та зарубіжних туристів, тут проходять культурні заходи, мистецькі виставки, концерти класичної музики, а в відновлених приміщеннях першого поверху відкрили музей.
Сьогодні роботи по відновленню замку тривають.
щоденник ulakisa
Переклала на українську мову 5.03.20 6.12
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
