Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.14
22:59
Дощі й дощі. Тріщить загата.
Ллє прямовисно і навскіс.
Береза вкотре, пелехата,
не ладна розчесати кіс.
Кущі розвихрились бузкові,
півонії втрачають стрій.
А хмари знов напоготові
Ллє прямовисно і навскіс.
Береза вкотре, пелехата,
не ладна розчесати кіс.
Кущі розвихрились бузкові,
півонії втрачають стрій.
А хмари знов напоготові
2026.08.14
18:37
погода що міняється настійно
привносить чи скасовує
натхнення
так ніби чим би
не кардіограма
що відбивається у першім-
ліпшім тексті
гадається про серце невгамовне
привносить чи скасовує
натхнення
так ніби чим би
не кардіограма
що відбивається у першім-
ліпшім тексті
гадається про серце невгамовне
2026.08.14
17:29
my holy land
stays on two ancient whales
and
the third one
is a nomad-dolphin
runs on a blackened star
as far
as someone makes a wish
stays on two ancient whales
and
the third one
is a nomad-dolphin
runs on a blackened star
as far
as someone makes a wish
2026.08.14
13:29
Крізь сиву хмару світить сонце,
Мов пробивається з-за ґрат,
І зазирає до віконця,
Неначе гноблений Сократ.
Воно важливе щось промовить
Крізь огорожу тлустих хмар,
Крізь тлум, репресії і мори,
Крізь заборони від нездар.
Мов пробивається з-за ґрат,
І зазирає до віконця,
Неначе гноблений Сократ.
Воно важливе щось промовить
Крізь огорожу тлустих хмар,
Крізь тлум, репресії і мори,
Крізь заборони від нездар.
2026.08.14
12:49
Я б до тебе пішла, та боюся високих трав.
Я б тобі прокричала – боюся відлуння грому.
Без човна попливла б, та глибокий і чорний став,
І не вийти на березі темному і слизькому.
Я б тобі написала про все, та немає слів.
Полетіла б до тебе, та небо
Я б тобі прокричала – боюся відлуння грому.
Без човна попливла б, та глибокий і чорний став,
І не вийти на березі темному і слизькому.
Я б тобі написала про все, та немає слів.
Полетіла б до тебе, та небо
2026.08.14
12:03
Вірю в майбутнє моєї країни,
вірю в народ,
що піднявся з колін,
в зоране поле,
у гілку калини,
в сад біля хати
з червоних калин.
вірю в народ,
що піднявся з колін,
в зоране поле,
у гілку калини,
в сад біля хати
з червоних калин.
2026.08.14
11:15
Плетусь зажурена з «Сільпо»
В холодну днину.
Мені б проїхатись в метро —
До моря плину,
Кружляти чайкою над ним
У небосхилі,
З обличчя змити смутку грим
В смарагді хвилі,
В холодну днину.
Мені б проїхатись в метро —
До моря плину,
Кружляти чайкою над ним
У небосхилі,
З обличчя змити смутку грим
В смарагді хвилі,
2026.08.14
11:05
Битва за Фароський міст: кохання на руїнах світу
Генеральний штурм Ганімеда почався на світанку, коли море навколо Фароського маяка покрилося сотнями єгипетських човнів. Новий командувач кинув у бій усе. Битва на вузькому молу перетворилася на кривав
2026.08.14
10:52
Що ви, керманичі кпину?
Що, реквізити курні?
Хто з вас ще вірить в людину,
Хто ляже поруч в труні?-
-Ми і смерекові голки,
-Ми і молюски глибин,
Як марципанові вовки
Що, реквізити курні?
Хто з вас ще вірить в людину,
Хто ляже поруч в труні?-
-Ми і смерекові голки,
-Ми і молюски глибин,
Як марципанові вовки
2026.08.14
07:29
Зникають сни приємні завжди
З досвітнім заспівом півнів,
Бо потім більше негаразди
Повсюди бачаться мені.
Бо далі - швидкості шалені
Та люди радісні й сумні, -
І щире прагнення щоденне
Земного щастя не у сні.
З досвітнім заспівом півнів,
Бо потім більше негаразди
Повсюди бачаться мені.
Бо далі - швидкості шалені
Та люди радісні й сумні, -
І щире прагнення щоденне
Земного щастя не у сні.
2026.08.14
04:58
Нещирість професійно тисне руку
Та непомітно крутить карамболь.
У серце заповзає, мов зміюка,
Вичікуючи, вправно грає роль.
Маскується у тиші та у криках,
Постійно грає світло й позитив.
Нещирість - різна та багатолика,
Та непомітно крутить карамболь.
У серце заповзає, мов зміюка,
Вичікуючи, вправно грає роль.
Маскується у тиші та у криках,
Постійно грає світло й позитив.
Нещирість - різна та багатолика,
2026.08.13
23:50
Сього дивного і вітряного року-приблуди я вирішив відвідати зачаровані Маркізькі острови (не відпочити, ні, бути, мислити, творити – ця місцина саме для цього, особливо Нуку-Хіва). Я ціную нетутешні Маркізи за прозору атмосферу споглядання, неземний спокі
2026.08.13
22:52
Уже весна, радіти б треба,
і відшукати у собі
колись даровані із неба
вцілілі струни, далебі.
Мажорні, сонячні, на втіху
і життєдайні, як тоді, —
щоб не підігрували лиху,
і відшукати у собі
колись даровані із неба
вцілілі струни, далебі.
Мажорні, сонячні, на втіху
і життєдайні, як тоді, —
щоб не підігрували лиху,
2026.08.13
18:59
тобі поезія та пафос
мені непевність і нудьга
життя сяк-так
благеньке факт
іще скоринка з пирога
питай чого усе вертатись
до слів у цій коморі
га?
мені непевність і нудьга
життя сяк-так
благеньке факт
іще скоринка з пирога
питай чого усе вертатись
до слів у цій коморі
га?
2026.08.13
18:16
Не даруй лілові
почуття мені,
у квітковім слові
— пагінець брехні.
Не божись в коханні,
аж до скону літ —
серцю притаманно
обривати цвіт.
почуття мені,
у квітковім слові
— пагінець брехні.
Не божись в коханні,
аж до скону літ —
серцю притаманно
обривати цвіт.
2026.08.13
15:42
Нашу тягу до свободи нічим не зламати,
Бо віками наші предки її гартували,
Кров‘ю славних синів й дочок її поливали,
Аби вільним ми народом змогли, врешті стати.
Як старалися сусіди, щоб нас покорити,
Ми для них ясир і бидло, малороси були.
Але ми с
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Бо віками наші предки її гартували,
Кров‘ю славних синів й дочок її поливали,
Аби вільним ми народом змогли, врешті стати.
Як старалися сусіди, щоб нас покорити,
Ми для них ясир і бидло, малороси були.
Але ми с
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.09.04
2025.08.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
ЧИНАДІЄВО
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
ЧИНАДІЄВО
ЧИНАДИЕВО
Чинадиево называют одним из самых сказочных мест Закарпатья. Здесь удивляет и восхищает все, начиная от волшебно красивой природы и заканчивая древними архитектурными сокровищами.
Впервые поселок, который с 1944 года именуют «Чинадиево», упоминается в письменных источниках под венгерским названием Сент-Миклош (Святой Николай) в 1214 году.
До 1726 года селение находилось во владении Венгрии и принадлежало роду Перени, а затем после подавления освободительной войны император Австрии Карл VI пожаловал его графу Эрвину-Фридриху Шенборну. Род Шенборнов владел им до середины прошлого века. Нынешнее название Чинадиево связывают с тем, что здесь проходили суды, то есть местная знать «учиняла суд».
Это небольшое, малоизвестное поселение удивительно тем, что в нем сохранились сразу два древних замка – Чинадиевская крепость и дворец Шенборнов, который по праву можно назвать одним из самых красивых замков Украины. Что интересно, эти замки — полная противоположность один другому, однако история обоих одинаково захватывающая.
Дворец Шенборнов – французский романтизм Закарпатья
В далеком XVIII веке, в 1729 году, король Венгрии Карл VI Габсбург передал Чинадиево и другие земельные угодья во владение архиепископу Лотару Шенборну. Сначала на месте нынешнего дворца был построен небольшой охотничий домик.
И только в 1890 был возведен каменный замок во французском стиле. Отличается замок не только красотой архитектуры, но и символичностью, которую вложили в него создатели. Так, замок имеет ровно 365 окон, 52 комнаты, 12 входных дверей — это количество дней, недель и месяцев в году.
Но и это еще не все. Напротив дворца был разбит пруд, форма которого отвечала контуру Австро-Венгерской империи на карте. Сегодня пруд утратил эту форму, однако продолжает служить природным украшением замка.
Вокруг сказочного дворца раскинулся поразительной красоты парк, куда из разных стран завезли редкие виды деревьев и кустов, таких как розовый бук, японская вишня, канадская елка, самшит и др. С 1946 года в замке разместился санаторий “Карпаты”, специализирующийся на сердечно-неврологических заболеваниях, который действует и сегодня.
Cтариннaя крепость “Сент-Миклош”.
В XVII в. судьба Сент-Миклоша связана с князьями Ракоци: в 1600-х гг. владельцем был правитель Трансильвании Ференц Ракоци Первый, затем дворец перешел к его жене Илоны Зрини, затем – к сыну, Ференца Ракоци II, национального героя Венгрии.
Первое упоминание о замке датируется 1450 годом
С 1729 имение переходит обладателям Мукачевской доминии Шенборнам, которые пользовались им более двух столетий.
В послевоенные годы здание использовалось по различным назначениям, и все больше разрушалась, пока в 2001 г. государство не отдалo замок в аренду местному художнику Иосифу Бартошу. Он стал добрым ангелом-хранителем исторического сооружения.
Сегодня, замок стал местом паломничества украинских и зарубежных туристов, здесь проходят культурные мероприятия, художественные выставки, концерты классической музыки, а в восстановленных помещениях первого этажа открыли музей.
Сегодня работы по восстановлению замка продолжаются.
Дневник ulakisa
Перевела на украинский язык 5.03.20 6.12
ЧИНАДІЄВО
Чинадієво називають одним із казкових місць Закарпаття. Тут дивує і захоплює все, починаючи від чарівно красивої природи і закінчуючи древніми архітектурними скарбами.
Вперше селище, який з 1944 року іменують «Чинадієво», згадується в письмових джерелах під угорською назвою Сент-Міклош (Святий Миколай) у 1214 році.
До 1726 року село перебувало у володінні Угорщини і належало роду Перені, а потім після придушення визвольної війни імператор Австрії Карл VI завітав його графу Ервіна-Фрідріха Шенборна. Рід Шенборнів володів ним до середини минулого століття. Нинішню назву Чинадієво пов'язують з тим, що тут відбувалися суди, тобто місцева знать «учиняла суд».
Це невелике, маловідоме поселення дивно тим, що в ньому збереглися відразу два стародавніх замку – Чинадієвська фортеця і палац Шенборнів, який по праву можна назвати одним з найкрасивіших замків України. Що цікаво, ці замки — повна протилежність один одному, проте історія обох однаково захоплююча.
Палац Шенборнів – французький романтизм Закарпаття
У далекому XVIII столітті, в 1729 році, король Угорщини Карл VI Габсбург передав Чинадієво та інші земельні угіддя у володіння архієпископу Лотару Шенборну. Спочатку на місці нинішнього палацу був побудований невеликий мисливський будиночок.
І тільки в 1890 році був зведений кам'яний замок у французькому стилі. Відрізняється замок не тільки красою архітектури, але і символічністю, яку вклали в нього творці. Так, замок має рівно 365 вікон, 52 кімнати, 12 вхідних дверей — це кількість днів, тижнів і місяців у році.
Але і це ще не все. Навпроти палацу був розбитий ставок, форма якого відповідала контуру Австро-Угорської імперії на карті. Сьогодні ставок втратив цю форму, проте продовжує служити природним прикрасою замку.
Навколо казкового палацу розкинувся вражаючої краси парк, куди з різних країн завезли рідкісні види дерев і кущів, таких як рожевий бук, вишня, канадська ялинка, самшит та ін З 1946 року в замку розмістився санаторій "Карпати", що спеціалізується на серцево-неврологічних захворюваннях, який діє і сьогодні.
Старовинна фортеця "Сент-Міклош".
У XVII ст. доля Сент-Міклоша пов'язана з князями Ракоці: в 1600-х рр. власником був правитель Трансильванії Ференц Ракоці Перший, потім палац перейшов до його дружини Ілони Зріні, потім – до сина, Ференца Ракоці II, національного героя Угорщини.
Перша згадка про замок датується 1450 роком
З 1729 маєток переходить власникам Мукачівської домінії Шенборнам, які користувалися ним більше двох століть.
У повоєнні роки будівля використовувалася за різним призначенням, і все більше руйнувалася, поки в 2001 р.держава не отдалo замок в оренду місцевому художнику Йосипу Бартошу. Він став добрим ангелом-хранителем історичної споруди.
Сьогодні, замок став місцем паломництва українських та зарубіжних туристів, тут проходять культурні заходи, мистецькі виставки, концерти класичної музики, а в відновлених приміщеннях першого поверху відкрили музей.
Сьогодні роботи по відновленню замку тривають.
щоденник ulakisa
Переклала на українську мову 5.03.20 6.12
Чинадиево называют одним из самых сказочных мест Закарпатья. Здесь удивляет и восхищает все, начиная от волшебно красивой природы и заканчивая древними архитектурными сокровищами.
Впервые поселок, который с 1944 года именуют «Чинадиево», упоминается в письменных источниках под венгерским названием Сент-Миклош (Святой Николай) в 1214 году.
До 1726 года селение находилось во владении Венгрии и принадлежало роду Перени, а затем после подавления освободительной войны император Австрии Карл VI пожаловал его графу Эрвину-Фридриху Шенборну. Род Шенборнов владел им до середины прошлого века. Нынешнее название Чинадиево связывают с тем, что здесь проходили суды, то есть местная знать «учиняла суд».
Это небольшое, малоизвестное поселение удивительно тем, что в нем сохранились сразу два древних замка – Чинадиевская крепость и дворец Шенборнов, который по праву можно назвать одним из самых красивых замков Украины. Что интересно, эти замки — полная противоположность один другому, однако история обоих одинаково захватывающая.
Дворец Шенборнов – французский романтизм Закарпатья
В далеком XVIII веке, в 1729 году, король Венгрии Карл VI Габсбург передал Чинадиево и другие земельные угодья во владение архиепископу Лотару Шенборну. Сначала на месте нынешнего дворца был построен небольшой охотничий домик.
И только в 1890 был возведен каменный замок во французском стиле. Отличается замок не только красотой архитектуры, но и символичностью, которую вложили в него создатели. Так, замок имеет ровно 365 окон, 52 комнаты, 12 входных дверей — это количество дней, недель и месяцев в году.
Но и это еще не все. Напротив дворца был разбит пруд, форма которого отвечала контуру Австро-Венгерской империи на карте. Сегодня пруд утратил эту форму, однако продолжает служить природным украшением замка.
Вокруг сказочного дворца раскинулся поразительной красоты парк, куда из разных стран завезли редкие виды деревьев и кустов, таких как розовый бук, японская вишня, канадская елка, самшит и др. С 1946 года в замке разместился санаторий “Карпаты”, специализирующийся на сердечно-неврологических заболеваниях, который действует и сегодня.
Cтариннaя крепость “Сент-Миклош”.
В XVII в. судьба Сент-Миклоша связана с князьями Ракоци: в 1600-х гг. владельцем был правитель Трансильвании Ференц Ракоци Первый, затем дворец перешел к его жене Илоны Зрини, затем – к сыну, Ференца Ракоци II, национального героя Венгрии.
Первое упоминание о замке датируется 1450 годом
С 1729 имение переходит обладателям Мукачевской доминии Шенборнам, которые пользовались им более двух столетий.
В послевоенные годы здание использовалось по различным назначениям, и все больше разрушалась, пока в 2001 г. государство не отдалo замок в аренду местному художнику Иосифу Бартошу. Он стал добрым ангелом-хранителем исторического сооружения.
Сегодня, замок стал местом паломничества украинских и зарубежных туристов, здесь проходят культурные мероприятия, художественные выставки, концерты классической музыки, а в восстановленных помещениях первого этажа открыли музей.
Сегодня работы по восстановлению замка продолжаются.
Дневник ulakisa
Перевела на украинский язык 5.03.20 6.12
ЧИНАДІЄВО
Чинадієво називають одним із казкових місць Закарпаття. Тут дивує і захоплює все, починаючи від чарівно красивої природи і закінчуючи древніми архітектурними скарбами.
Вперше селище, який з 1944 року іменують «Чинадієво», згадується в письмових джерелах під угорською назвою Сент-Міклош (Святий Миколай) у 1214 році.
До 1726 року село перебувало у володінні Угорщини і належало роду Перені, а потім після придушення визвольної війни імператор Австрії Карл VI завітав його графу Ервіна-Фрідріха Шенборна. Рід Шенборнів володів ним до середини минулого століття. Нинішню назву Чинадієво пов'язують з тим, що тут відбувалися суди, тобто місцева знать «учиняла суд».
Це невелике, маловідоме поселення дивно тим, що в ньому збереглися відразу два стародавніх замку – Чинадієвська фортеця і палац Шенборнів, який по праву можна назвати одним з найкрасивіших замків України. Що цікаво, ці замки — повна протилежність один одному, проте історія обох однаково захоплююча.
Палац Шенборнів – французький романтизм Закарпаття
У далекому XVIII столітті, в 1729 році, король Угорщини Карл VI Габсбург передав Чинадієво та інші земельні угіддя у володіння архієпископу Лотару Шенборну. Спочатку на місці нинішнього палацу був побудований невеликий мисливський будиночок.
І тільки в 1890 році був зведений кам'яний замок у французькому стилі. Відрізняється замок не тільки красою архітектури, але і символічністю, яку вклали в нього творці. Так, замок має рівно 365 вікон, 52 кімнати, 12 вхідних дверей — це кількість днів, тижнів і місяців у році.
Але і це ще не все. Навпроти палацу був розбитий ставок, форма якого відповідала контуру Австро-Угорської імперії на карті. Сьогодні ставок втратив цю форму, проте продовжує служити природним прикрасою замку.
Навколо казкового палацу розкинувся вражаючої краси парк, куди з різних країн завезли рідкісні види дерев і кущів, таких як рожевий бук, вишня, канадська ялинка, самшит та ін З 1946 року в замку розмістився санаторій "Карпати", що спеціалізується на серцево-неврологічних захворюваннях, який діє і сьогодні.
Старовинна фортеця "Сент-Міклош".
У XVII ст. доля Сент-Міклоша пов'язана з князями Ракоці: в 1600-х рр. власником був правитель Трансильванії Ференц Ракоці Перший, потім палац перейшов до його дружини Ілони Зріні, потім – до сина, Ференца Ракоці II, національного героя Угорщини.
Перша згадка про замок датується 1450 роком
З 1729 маєток переходить власникам Мукачівської домінії Шенборнам, які користувалися ним більше двох століть.
У повоєнні роки будівля використовувалася за різним призначенням, і все більше руйнувалася, поки в 2001 р.держава не отдалo замок в оренду місцевому художнику Йосипу Бартошу. Він став добрим ангелом-хранителем історичної споруди.
Сьогодні, замок став місцем паломництва українських та зарубіжних туристів, тут проходять культурні заходи, мистецькі виставки, концерти класичної музики, а в відновлених приміщеннях першого поверху відкрили музей.
Сьогодні роботи по відновленню замку тривають.
щоденник ulakisa
Переклала на українську мову 5.03.20 6.12
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
