ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.22
19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її
2024.11.22
12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.
08.02.2019
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.
08.02.2019
2024.11.22
09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто
2024.11.22
09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…
2024.11.22
08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!
2024.11.22
05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?
2024.11.22
04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.
2024.11.21
23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце»)
Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо
2024.11.21
22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.
Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.
Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,
2024.11.21
20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.
Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.
Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,
2024.11.21
19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
2024.11.21
18:25
І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
2024.11.21
18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.
Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.
Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
2024.11.21
17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
2024.11.21
13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
2024.11.21
09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.10.17
2024.08.04
2024.07.02
2024.05.20
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
ЧИНАДІЄВО
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
ЧИНАДІЄВО
ЧИНАДИЕВО
Чинадиево называют одним из самых сказочных мест Закарпатья. Здесь удивляет и восхищает все, начиная от волшебно красивой природы и заканчивая древними архитектурными сокровищами.
Впервые поселок, который с 1944 года именуют «Чинадиево», упоминается в письменных источниках под венгерским названием Сент-Миклош (Святой Николай) в 1214 году.
До 1726 года селение находилось во владении Венгрии и принадлежало роду Перени, а затем после подавления освободительной войны император Австрии Карл VI пожаловал его графу Эрвину-Фридриху Шенборну. Род Шенборнов владел им до середины прошлого века. Нынешнее название Чинадиево связывают с тем, что здесь проходили суды, то есть местная знать «учиняла суд».
Это небольшое, малоизвестное поселение удивительно тем, что в нем сохранились сразу два древних замка – Чинадиевская крепость и дворец Шенборнов, который по праву можно назвать одним из самых красивых замков Украины. Что интересно, эти замки — полная противоположность один другому, однако история обоих одинаково захватывающая.
Дворец Шенборнов – французский романтизм Закарпатья
В далеком XVIII веке, в 1729 году, король Венгрии Карл VI Габсбург передал Чинадиево и другие земельные угодья во владение архиепископу Лотару Шенборну. Сначала на месте нынешнего дворца был построен небольшой охотничий домик.
И только в 1890 был возведен каменный замок во французском стиле. Отличается замок не только красотой архитектуры, но и символичностью, которую вложили в него создатели. Так, замок имеет ровно 365 окон, 52 комнаты, 12 входных дверей — это количество дней, недель и месяцев в году.
Но и это еще не все. Напротив дворца был разбит пруд, форма которого отвечала контуру Австро-Венгерской империи на карте. Сегодня пруд утратил эту форму, однако продолжает служить природным украшением замка.
Вокруг сказочного дворца раскинулся поразительной красоты парк, куда из разных стран завезли редкие виды деревьев и кустов, таких как розовый бук, японская вишня, канадская елка, самшит и др. С 1946 года в замке разместился санаторий “Карпаты”, специализирующийся на сердечно-неврологических заболеваниях, который действует и сегодня.
Cтариннaя крепость “Сент-Миклош”.
В XVII в. судьба Сент-Миклоша связана с князьями Ракоци: в 1600-х гг. владельцем был правитель Трансильвании Ференц Ракоци Первый, затем дворец перешел к его жене Илоны Зрини, затем – к сыну, Ференца Ракоци II, национального героя Венгрии.
Первое упоминание о замке датируется 1450 годом
С 1729 имение переходит обладателям Мукачевской доминии Шенборнам, которые пользовались им более двух столетий.
В послевоенные годы здание использовалось по различным назначениям, и все больше разрушалась, пока в 2001 г. государство не отдалo замок в аренду местному художнику Иосифу Бартошу. Он стал добрым ангелом-хранителем исторического сооружения.
Сегодня, замок стал местом паломничества украинских и зарубежных туристов, здесь проходят культурные мероприятия, художественные выставки, концерты классической музыки, а в восстановленных помещениях первого этажа открыли музей.
Сегодня работы по восстановлению замка продолжаются.
Дневник ulakisa
Перевела на украинский язык 5.03.20 6.12
ЧИНАДІЄВО
Чинадієво називають одним із казкових місць Закарпаття. Тут дивує і захоплює все, починаючи від чарівно красивої природи і закінчуючи древніми архітектурними скарбами.
Вперше селище, який з 1944 року іменують «Чинадієво», згадується в письмових джерелах під угорською назвою Сент-Міклош (Святий Миколай) у 1214 році.
До 1726 року село перебувало у володінні Угорщини і належало роду Перені, а потім після придушення визвольної війни імператор Австрії Карл VI завітав його графу Ервіна-Фрідріха Шенборна. Рід Шенборнів володів ним до середини минулого століття. Нинішню назву Чинадієво пов'язують з тим, що тут відбувалися суди, тобто місцева знать «учиняла суд».
Це невелике, маловідоме поселення дивно тим, що в ньому збереглися відразу два стародавніх замку – Чинадієвська фортеця і палац Шенборнів, який по праву можна назвати одним з найкрасивіших замків України. Що цікаво, ці замки — повна протилежність один одному, проте історія обох однаково захоплююча.
Палац Шенборнів – французький романтизм Закарпаття
У далекому XVIII столітті, в 1729 році, король Угорщини Карл VI Габсбург передав Чинадієво та інші земельні угіддя у володіння архієпископу Лотару Шенборну. Спочатку на місці нинішнього палацу був побудований невеликий мисливський будиночок.
І тільки в 1890 році був зведений кам'яний замок у французькому стилі. Відрізняється замок не тільки красою архітектури, але і символічністю, яку вклали в нього творці. Так, замок має рівно 365 вікон, 52 кімнати, 12 вхідних дверей — це кількість днів, тижнів і місяців у році.
Але і це ще не все. Навпроти палацу був розбитий ставок, форма якого відповідала контуру Австро-Угорської імперії на карті. Сьогодні ставок втратив цю форму, проте продовжує служити природним прикрасою замку.
Навколо казкового палацу розкинувся вражаючої краси парк, куди з різних країн завезли рідкісні види дерев і кущів, таких як рожевий бук, вишня, канадська ялинка, самшит та ін З 1946 року в замку розмістився санаторій "Карпати", що спеціалізується на серцево-неврологічних захворюваннях, який діє і сьогодні.
Старовинна фортеця "Сент-Міклош".
У XVII ст. доля Сент-Міклоша пов'язана з князями Ракоці: в 1600-х рр. власником був правитель Трансильванії Ференц Ракоці Перший, потім палац перейшов до його дружини Ілони Зріні, потім – до сина, Ференца Ракоці II, національного героя Угорщини.
Перша згадка про замок датується 1450 роком
З 1729 маєток переходить власникам Мукачівської домінії Шенборнам, які користувалися ним більше двох століть.
У повоєнні роки будівля використовувалася за різним призначенням, і все більше руйнувалася, поки в 2001 р.держава не отдалo замок в оренду місцевому художнику Йосипу Бартошу. Він став добрим ангелом-хранителем історичної споруди.
Сьогодні, замок став місцем паломництва українських та зарубіжних туристів, тут проходять культурні заходи, мистецькі виставки, концерти класичної музики, а в відновлених приміщеннях першого поверху відкрили музей.
Сьогодні роботи по відновленню замку тривають.
щоденник ulakisa
Переклала на українську мову 5.03.20 6.12
Чинадиево называют одним из самых сказочных мест Закарпатья. Здесь удивляет и восхищает все, начиная от волшебно красивой природы и заканчивая древними архитектурными сокровищами.
Впервые поселок, который с 1944 года именуют «Чинадиево», упоминается в письменных источниках под венгерским названием Сент-Миклош (Святой Николай) в 1214 году.
До 1726 года селение находилось во владении Венгрии и принадлежало роду Перени, а затем после подавления освободительной войны император Австрии Карл VI пожаловал его графу Эрвину-Фридриху Шенборну. Род Шенборнов владел им до середины прошлого века. Нынешнее название Чинадиево связывают с тем, что здесь проходили суды, то есть местная знать «учиняла суд».
Это небольшое, малоизвестное поселение удивительно тем, что в нем сохранились сразу два древних замка – Чинадиевская крепость и дворец Шенборнов, который по праву можно назвать одним из самых красивых замков Украины. Что интересно, эти замки — полная противоположность один другому, однако история обоих одинаково захватывающая.
Дворец Шенборнов – французский романтизм Закарпатья
В далеком XVIII веке, в 1729 году, король Венгрии Карл VI Габсбург передал Чинадиево и другие земельные угодья во владение архиепископу Лотару Шенборну. Сначала на месте нынешнего дворца был построен небольшой охотничий домик.
И только в 1890 был возведен каменный замок во французском стиле. Отличается замок не только красотой архитектуры, но и символичностью, которую вложили в него создатели. Так, замок имеет ровно 365 окон, 52 комнаты, 12 входных дверей — это количество дней, недель и месяцев в году.
Но и это еще не все. Напротив дворца был разбит пруд, форма которого отвечала контуру Австро-Венгерской империи на карте. Сегодня пруд утратил эту форму, однако продолжает служить природным украшением замка.
Вокруг сказочного дворца раскинулся поразительной красоты парк, куда из разных стран завезли редкие виды деревьев и кустов, таких как розовый бук, японская вишня, канадская елка, самшит и др. С 1946 года в замке разместился санаторий “Карпаты”, специализирующийся на сердечно-неврологических заболеваниях, который действует и сегодня.
Cтариннaя крепость “Сент-Миклош”.
В XVII в. судьба Сент-Миклоша связана с князьями Ракоци: в 1600-х гг. владельцем был правитель Трансильвании Ференц Ракоци Первый, затем дворец перешел к его жене Илоны Зрини, затем – к сыну, Ференца Ракоци II, национального героя Венгрии.
Первое упоминание о замке датируется 1450 годом
С 1729 имение переходит обладателям Мукачевской доминии Шенборнам, которые пользовались им более двух столетий.
В послевоенные годы здание использовалось по различным назначениям, и все больше разрушалась, пока в 2001 г. государство не отдалo замок в аренду местному художнику Иосифу Бартошу. Он стал добрым ангелом-хранителем исторического сооружения.
Сегодня, замок стал местом паломничества украинских и зарубежных туристов, здесь проходят культурные мероприятия, художественные выставки, концерты классической музыки, а в восстановленных помещениях первого этажа открыли музей.
Сегодня работы по восстановлению замка продолжаются.
Дневник ulakisa
Перевела на украинский язык 5.03.20 6.12
ЧИНАДІЄВО
Чинадієво називають одним із казкових місць Закарпаття. Тут дивує і захоплює все, починаючи від чарівно красивої природи і закінчуючи древніми архітектурними скарбами.
Вперше селище, який з 1944 року іменують «Чинадієво», згадується в письмових джерелах під угорською назвою Сент-Міклош (Святий Миколай) у 1214 році.
До 1726 року село перебувало у володінні Угорщини і належало роду Перені, а потім після придушення визвольної війни імператор Австрії Карл VI завітав його графу Ервіна-Фрідріха Шенборна. Рід Шенборнів володів ним до середини минулого століття. Нинішню назву Чинадієво пов'язують з тим, що тут відбувалися суди, тобто місцева знать «учиняла суд».
Це невелике, маловідоме поселення дивно тим, що в ньому збереглися відразу два стародавніх замку – Чинадієвська фортеця і палац Шенборнів, який по праву можна назвати одним з найкрасивіших замків України. Що цікаво, ці замки — повна протилежність один одному, проте історія обох однаково захоплююча.
Палац Шенборнів – французький романтизм Закарпаття
У далекому XVIII столітті, в 1729 році, король Угорщини Карл VI Габсбург передав Чинадієво та інші земельні угіддя у володіння архієпископу Лотару Шенборну. Спочатку на місці нинішнього палацу був побудований невеликий мисливський будиночок.
І тільки в 1890 році був зведений кам'яний замок у французькому стилі. Відрізняється замок не тільки красою архітектури, але і символічністю, яку вклали в нього творці. Так, замок має рівно 365 вікон, 52 кімнати, 12 вхідних дверей — це кількість днів, тижнів і місяців у році.
Але і це ще не все. Навпроти палацу був розбитий ставок, форма якого відповідала контуру Австро-Угорської імперії на карті. Сьогодні ставок втратив цю форму, проте продовжує служити природним прикрасою замку.
Навколо казкового палацу розкинувся вражаючої краси парк, куди з різних країн завезли рідкісні види дерев і кущів, таких як рожевий бук, вишня, канадська ялинка, самшит та ін З 1946 року в замку розмістився санаторій "Карпати", що спеціалізується на серцево-неврологічних захворюваннях, який діє і сьогодні.
Старовинна фортеця "Сент-Міклош".
У XVII ст. доля Сент-Міклоша пов'язана з князями Ракоці: в 1600-х рр. власником був правитель Трансильванії Ференц Ракоці Перший, потім палац перейшов до його дружини Ілони Зріні, потім – до сина, Ференца Ракоці II, національного героя Угорщини.
Перша згадка про замок датується 1450 роком
З 1729 маєток переходить власникам Мукачівської домінії Шенборнам, які користувалися ним більше двох століть.
У повоєнні роки будівля використовувалася за різним призначенням, і все більше руйнувалася, поки в 2001 р.держава не отдалo замок в оренду місцевому художнику Йосипу Бартошу. Він став добрим ангелом-хранителем історичної споруди.
Сьогодні, замок став місцем паломництва українських та зарубіжних туристів, тут проходять культурні заходи, мистецькі виставки, концерти класичної музики, а в відновлених приміщеннях першого поверху відкрили музей.
Сьогодні роботи по відновленню замку тривають.
щоденник ulakisa
Переклала на українську мову 5.03.20 6.12
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію