ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Самослав Желіба
2024.05.20

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мос
2023.02.21

Саша Серга
2022.02.01

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Гора (1964) / Публіцистика

 Безсмертний полк

" Никто не забыт и ничто не забыто."

Ольга Берггольц

Образ твору Велика перемога не просто дата в календарі, а явище космічного масштабу, коли сили темряви були повалені і переможені. Позбавлення світу від фашистської чуми-одне з найбільших свят планети. І, як в минулі часи, найважчу ношу взяла на себе Росія-як в плані людських жертв, так і у використанні власних ресурсів.
Перемога дісталася нам ціною величезних втрат. І якщо Європа і США не бажають цього визнавати, то це відбувається лише від відсутності історичної пам'яті і маломальської совісті. Замовчування про роль Росії в розгромі фашизму і присвоювання собі Лаврів переможця — це цілком в дусі лідерів цих країн. Пристосування історії до кожного царюючого дому завжди створювало помилкові літописи зі знищенням попередніх, чим зараз зайняті західні політики, які доводять нам, що навіть недавню велику війну виграли американці, а атомну бомбу на Хіросіму скинув Радянський Союз.
Ніколи народ наш, не в приклад багатьом іншим, що впали в історичне безпам'ятство, не забуде всіх тих з двадцяти восьми мільйонів солдатів, які не ховалися за спинами побратимів, а йшли в атаку під шквальним вогнем, де за кожен крок звільнення було заплачено кров'ю і життям тисяч молодих людей. І досі ми не можемо оговтатися від цієї бійні і відновити зруйновані квартали міст.
Страждання Росії в ім'я існування планети просто незліченні. Дати нагадують про те, яке велике випробування випало на її долю, коли весь світ ополчився на твердиню духу.
Росія - батько всіх земних цивілізацій. І вона має владу і силу затвердити себе світовою державою. Як би не лякали тіні, що метушаться по задвірках планети, полум'я подвигу нашого буде жити в століттях, тому що бій з фашизмом — це космічна битва, а сучасна майстерно культивована ненависть до Росії має ідеологічні корені.
Напруга скорботного і щасливого свята Перемоги, його сімдесятирічного ювілею, як ніколи згуртувало людей світу, людей Росії в пориві неймовірної вдячності воїнам за досконалий подвиг, який тривав чотири довгих роки.
Слава полеглим за праве діло! Слава живим, що дійшли до межі нинішнього ювілею!
Смерть не безчестя, але подвиг народу. У небесному строю Всі герої живі і готові знову прийти на допомогу.

Грандіозна ХОДА" Безсмертний полк " — це данина пам'яті тим, хто склав голову за Росію у всіх її війнах. Темні критики вважають цю акцію мало не викликом фантомів і некромантією і оголошують вдячність мало не жертвою марною. А найгарячіші голови на Заході назвали це демонстрацією проти Путіна, хоча він сам очолював цей Хресний хід Перемоги. Кожен йшов по своїй волі, всупереч дозвільній думці злостивців, що народ зобов'язали прийти і насильно зігнали для участі. Як можна зігнати примусово двадцять мільйонів чоловік тільки в одній Росії?
"Безсмертний полк" - це акція залучення Сил Світла з нашої Небесної Расії, щоб дати відсіч багатьом і багатьом твердженням, що влада Кремля тримається на багнетах. Мабуть, стереотипи сталінської епохи так глибоко вкоренилися-разом зі страхом після перемоги над незліченною армадою гітлерівських військ, яку весь світ озброював проти СРСР, - що колишня модель досі діє.
Якби під час акції "Безсмертний полк" пронесли портрети всіх людей, загиблих на війні, або вони самі, залишившись живими, промарширували вулицями Москви, то знадобилося б п'ятдесят сім днів, щоб всі до останнього солдата могли пройти. Так велика жертва радянського народу, серед якого, звичайно, найбільше загинуло слов'ян — росіян, українців і білорусів. Але і серед грузин, вірмен, азербайджанців, малих кавказьких народів, а також жителів Середньої Азії і наших малих республік, було теж чимало загиблих. Не злічити всіх ніколи, тому що в списки безвісти зниклих внесені ті, хто згорів, потонув або був підірваний і після кого не залишилося нічого.
А гімн" Священна війна " залишиться затребуваним для Росії на всі часи. Ми мирні люди, але потрібно тримати порох сухим, а багнет — гострим, всупереч виття деяких політологів, які стверджують про пробудження мілітаризації свідомості.
Акція" Безсмертний полк " не масовий виклик фантомів і не спіритизм державного масштабу, але визнання втрат нашого народу у війні проти фашизму. Багато хто з загиблих, звичайно ж, повернулися в нових тілах. Але все одно вдячність героям за порятунок життя і спокій країни дорогого коштує. Ванга сказала в останньому пророцтві, що Росія почне Відродження, коли мертві стануть поруч з живими. І чи не є акція" Безсмертний полк " такою ілюстрацією духовної сили?

Джерело:https://www.chitalnya.ru/work/2796174/





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-05-03 16:46:50
Переглядів сторінки твору 460
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.401 / 5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.750
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Соціально-громадська тематика
Війна
Автор востаннє на сайті 2020.05.03 17:01
Автор у цю хвилину відсутній