Я виглядаю жахливо, стою у брудному одязі, і давно вже не робив нічого серйозного.
Привіт! До вас говорить карантинний Тарас. Я танцюю вальс невротика. Веселого і спонтанного юнака.. дух простив.

Переживаю страшні моменти, коли вночі хочеш набрати по допомогу, а не можеш, бо зсередини душать сльози.
Не спасає ні Юнг, ні Сартр, ні Ісус Христос. Друзі десь далеко, у тридесятих царствах, та чи вартує від відчаю обкладатися збірниками казок і смаженою картоплею?

Усе б'юся головою об стіни, повторюю старі помилки.
Відповідь-курва неначе лежить поряд: працювати треба не лише зі вміннями, працювати треба й зі своїм емоційним станом.

Містер Самокопання і місіс Депресія стукають у двері.
Поки скарби світу лежать десь назовні, і досліджуються технології VR, мені лишається простягнути кістляву руку. І включити.. Зум, знову намагаючись зробити дзвінок.

Хто я такий?
Нащо родився? Чи вдасться порятувати разом з іншими планету, якщо дотримуватимуся філософії zero waste і займатимуся ефективним альтруїзмом?

Головне зараз начепити до шолома пір'я павича, і кривлятися, ніби все добре.

Так шепочу собі під ніс, і кручуся на дивані.

Проте годі мені лицемірити перед вами, розумною шайкою dominasа.
Рефлексія в молодих людей зазвичай спричинена відсутністю грошей і хорошої роботи, а вічні питання успішно закриваються одним.. трахом дверима.

Замість геніального висновку лупну себе по щоках і виблюю залишки ниття.
Я визнаю крах. Емоції перевершили розумну здатність діяти й приймати рішення. Що ж пішло не так? Що ще слід втратити, щоби відродитися знову?

Карантин зламав автора есею.
Та він неодмінно буде порою підкорення Евересту для тебе. Страх, тупість і лінь всесильні, читайте. Депресія знищила Сильвію Плат, читайте. Не піддавайтеся їм, не будьте такими, як я. І чужому научайтесь, і лиха поцурайтесь.

2020