Нічні міркування, підкріплені відпочинком, нагадали мені написати про українську бідність.

ЇЇ чудо дорівнює прибитому цвяхами до пристані човнику, який легенько похитує хвилями Чорного Моря. У судні сидить мужчина, черевце під майкою обвисає, і кусається думка-гризота: «як пальцями вибити цвяхи?».

Мужик схожий на автора, проте стріляє не красивими словами, а затяжним носиком.
Жорик принюхується до заробітків, створення помідорового бізнесу на базарі, продажу маминих панчіх на OLX…

Добре, дамо сердешному спокій. Чому, згідно з Держстатом, 70% громадян вважають себе бідними?

Після розвалу СРСР, дехто ще надіявся на державу.
Пенсіонерка, яку жаль, молодий інвалід, на якого країні відверто.., наші батьки. І Жора. Бандитом не став. Лотерею не виграв. І державна освіта подарувала герою протерті штанці.

Через простоту душевну повірив легкому успіху.
За школярських років вчителі називали його чесним малим, одначе перетворився на головокрута для розумних студенток. Мужичкова мрія вибитися в люди виросла від перегляду фільмів Marvel, тому Жорик абсурдний персонаж.

Ми ж не накладаємо на оладки, перемащені згущеним молоком, оселедець? Ми роками працюємо.

Скруту не виправдаєш, а втім, є поведінка, що до неї наштовхує.
Це безпорадність у зароблянні грошей. Хто не працював у 16 — тому важче з дивана вистрибнути у 30. Вирішує тупіший за корову життєвий досвід.

На що я покладаюся в освоєнні майстерності?
Вміння, самовдосконалення та спілкування з активними людьми. Що професіонал, що запалений ідеями волонтер: у них є чому повчитися. Мільйонер і двірник стоять поруч, й однаково корисно аналізувати їх помилки та прориви.

І коли провінційний українець хоче Олімпійське золото чи технологічний стартап, натомість доцільно робити щось зараз. Надіслати текст до онлайн-видання, попросити режисера оцінити короткометражний ролик чи зліпити гідний мем для улюбленої спільноти. Зроби послугу поки безоплатно. Тебе побачать, оцінять, і через три роки сам найматимеш їх у фірму. Або тебе, ги-ги.

Мораль байки:
відмиваймося від халепи з милом, краще господарським, і допомагаймо іншим. Та найперше: самому собі. Бідності — ні!

2020