Штовхає вперед крізь пісок
Нас вітер, аж дух перейма;
Прискорювать змушує крок,
Невпинний, мов смерть сама;

Кайдани мов, вітер дзвенить
Й зриває в хвиль піну із грив;
Бунтує, пульсує й бринить,
Здіймаючись грізно, приплив.

А там, де верхи жовтих скель, --
Довгий колос гнеться й тремтить.
Вперед же, від суші й осель!
Човна нехай буря щадить!

Тіш, море, хвиль пінявих грою
Й сприятливі будьте, вітри!
Як разом зійшлися троє --
В імперіях менш на три!

Вперед, в простори морів!
Прощайте, каміння й піски!
Земля -- володіння царів,
Воля ж -- де хвилі морські!

Хай правлять ті силою зброї
І богу шлють щедрі дари:
Як разом зійшлися троє --
В імперіях менш на три!

Залишмо цей світ без жалю,
Де й в час чуми -- бенкет і спів;
Де кров не змить з рук королю
Й де брехня на устах попів.

Немає для хвиль ще зброї
Й не спиниш солоні вітри.
Як разом зійшлися троє --
В імперіях менш на три!

Нас прапор всіх обнадіє,
Що на нім кольори святі,
Коли наша рать порідіє
Й десять лишиться з двадцяти.

Вернемось ми знов зріти суд
Над Папою тут, на землі;
Й коли, цей останній з паскуд,
Бонапарт повисне в петлі.

Якщо вовків пастух зве сам,
Король же розтринькує все, --
То спить Сором-страж міцно там,
А Віра свиней в них пасе.

Втішаючись прапора грою,
Урочної ждімо пори.
Як разом зійшлися троє --
В імперіях менш на три!

До меж доведуть протиріччя
Каєнна й австрійський батіг.
Вперед же з дощем в обличчя,
Із піною хвиль біля ніг, --

Єдиним розгорнутим строєм
В простори морів, де вітри!
Як разом зійшлися троє --
В імперіях менш на три!