ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.03.29
14:38
З давніх часів наші предки
використовували різноманітні носії,
на яких можна було б
залишити видбиток,
бо мова носить видбиток усього життя нації.
Та у кожного племя існує свій
- живий носій праслов'янської мови,
які мігрували.
використовували різноманітні носії,
на яких можна було б
залишити видбиток,
бо мова носить видбиток усього життя нації.
Та у кожного племя існує свій
- живий носій праслов'янської мови,
які мігрували.
2024.03.29
14:35
Рівнодення день,
Рівнодення ніч
в рівноважному положенні знаходяться
до годин, до хвилин,
до секунд, точнісінько
завмирають у сезонному зближенні
забезпечено рівність
ночі та дня
Рівнодення ніч
в рівноважному положенні знаходяться
до годин, до хвилин,
до секунд, точнісінько
завмирають у сезонному зближенні
забезпечено рівність
ночі та дня
2024.03.29
14:34
А небо знає
Вся земля горить у війні
Рідну землю Російські вороги знищуюють
Руйнують міста
Світлих дітей вбивають
і ґвалтують та мирних людей вбивають,
калічать і катують
Наче нема Бога на землі
Вся земля горить у війні
Рідну землю Російські вороги знищуюють
Руйнують міста
Світлих дітей вбивають
і ґвалтують та мирних людей вбивають,
калічать і катують
Наче нема Бога на землі
2024.03.29
14:33
Пізної ночі ми з’єдналися знов
І парили ми у бездонному Всесвіті у двох…
Я шаленію, божеволію від тебе…
Розум втрачаю від космічних почуттів,
Які ти даруєш мені у ночі…
Дивлюсь на тебе
І не можу надивитись
Насолоджуюсь твоїми теплими поцілунками
І парили ми у бездонному Всесвіті у двох…
Я шаленію, божеволію від тебе…
Розум втрачаю від космічних почуттів,
Які ти даруєш мені у ночі…
Дивлюсь на тебе
І не можу надивитись
Насолоджуюсь твоїми теплими поцілунками
2024.03.29
14:31
У двох світів Інь та Янь,
Одночасно - два неподільні божества,
Рухлива примарна грань,
Великої межі Інь та Янь.
В цих Інь та Янь є рівновага,
Гармонія світів присутня.
Прагнення брати і віддавати,
І доповнюючи - продовжувати,
Одночасно - два неподільні божества,
Рухлива примарна грань,
Великої межі Інь та Янь.
В цих Інь та Янь є рівновага,
Гармонія світів присутня.
Прагнення брати і віддавати,
І доповнюючи - продовжувати,
2024.03.29
14:30
Високо на горі наш гетьман вельможний
І кошовий отаман стояли.
Їх обирали козаки…
Вони дивилися на краєвид своєї землі
Та на козаків…
Могутні козаки жили там.
Бо козаки воїни величні,
прославлені у віках.
І кошовий отаман стояли.
Їх обирали козаки…
Вони дивилися на краєвид своєї землі
Та на козаків…
Могутні козаки жили там.
Бо козаки воїни величні,
прославлені у віках.
2024.03.29
14:28
Заселені місця племенами
Стали місцем проживання,
І кожне плем’я очолювали різні князі,
Кожний князь судив, водив на бій очолених людей,
Перший був князь у відвазі
І у мудрості своїй,
А коли ставав не здатним до ладу
І боротьби,
Стали місцем проживання,
І кожне плем’я очолювали різні князі,
Кожний князь судив, водив на бій очолених людей,
Перший був князь у відвазі
І у мудрості своїй,
А коли ставав не здатним до ладу
І боротьби,
2024.03.29
14:27
Жили на світі різні племена,
Розкидаючи свої оселі
на різних куточках землі.
Племена оселялися цілим родом
І мали різні імена ці племена:
Різні племена складали свій рід
Наймудріший,
найстаріший вождь цілим родом керував
Розкидаючи свої оселі
на різних куточках землі.
Племена оселялися цілим родом
І мали різні імена ці племена:
Різні племена складали свій рід
Наймудріший,
найстаріший вождь цілим родом керував
2024.03.29
14:25
Сьогодні день святої Трійці
Зібралися три духа:
Бог триєдиний господь, Бог - син і Бог - дух святий вітають
Над Україною в небі,
Допомогти хочуть.
Так святиться вся природа.
Бог - батько творить мир чудовий,
Бог - син спокутує гріхи,
Зібралися три духа:
Бог триєдиний господь, Бог - син і Бог - дух святий вітають
Над Україною в небі,
Допомогти хочуть.
Так святиться вся природа.
Бог - батько творить мир чудовий,
Бог - син спокутує гріхи,
2024.03.29
14:24
Stop telling people
more than need to know
Stop telling people your business.
Some people talk to you
so they can talk about you
Stop explaining yourself
more than need to know
Stop telling people your business.
Some people talk to you
so they can talk about you
Stop explaining yourself
2024.03.29
14:22
Диво - видіння було уві сні, як віщі ночі:
Мені прийшло видіння,
Щось у темряві світилось.
Я спочатку не повірила своїм очам,
Але уві сні з’явилася Свята Марія,
Яка сяяла мов сонце
І очима розмовляє,
Яке диво на Україну чекає
Мені прийшло видіння,
Щось у темряві світилось.
Я спочатку не повірила своїм очам,
Але уві сні з’явилася Свята Марія,
Яка сяяла мов сонце
І очима розмовляє,
Яке диво на Україну чекає
2024.03.29
14:22
One day, someone will
Love you the way you
deserve to be loved
And you won't have to
fight for it.
Your smile, your eyes,
the way you laugh,
Love you the way you
deserve to be loved
And you won't have to
fight for it.
Your smile, your eyes,
the way you laugh,
2024.03.29
14:20
скажіть люди, а що мені буде,
якщо я зроблю хід уперед
скажіть люди, а що мені буде,
якщо я зроблю хід назад.
Так я веду гру світів...
Гра і знову крок та мат!
летять на підлогу шахові фігури.
роблю фігурами хід на угад
якщо я зроблю хід уперед
скажіть люди, а що мені буде,
якщо я зроблю хід назад.
Так я веду гру світів...
Гра і знову крок та мат!
летять на підлогу шахові фігури.
роблю фігурами хід на угад
2024.03.29
14:19
У кожної відьми десь заховано серце.
А хто знайде його — підкорить відьму собі.
Якщо ти і відьма, то я стану володарем зла.
Відьмине щастя – з вітрами злитися,
Свободу – птаха, в себе впустити.
Відьмине щастя – до смерті битися
А хто знайде його — підкорить відьму собі.
Якщо ти і відьма, то я стану володарем зла.
Відьмине щастя – з вітрами злитися,
Свободу – птаха, в себе впустити.
Відьмине щастя – до смерті битися
2024.03.29
14:18
Душа вічна, можливо,
вона приходила на землю один раз.
Душа не вмирає. Залишаючи колишнє місцеперебування,
вони живуть в інших місцях, які знову приймають їх
Без випробувань і бід не минає життя людське
і не буває спасіння душі.
вона приходила на землю один раз.
Душа не вмирає. Залишаючи колишнє місцеперебування,
вони живуть в інших місцях, які знову приймають їх
Без випробувань і бід не минає життя людське
і не буває спасіння душі.
2024.03.29
14:16
Я слухаю та дивлюся на тебе щодня
Я слухаю та дивлюся на тебе щоночі
Ти випромінюєш життя в своїх очах,
В твої очі світяться від щастя.
На тебе бути схожою хочу.
Навчи мене воювати,
Щоб могла захищати я
Та бути героєм своєї країни.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Я слухаю та дивлюся на тебе щоночі
Ти випромінюєш життя в своїх очах,
В твої очі світяться від щастя.
На тебе бути схожою хочу.
Навчи мене воювати,
Щоб могла захищати я
Та бути героєм своєї країни.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2024.03.28
2024.03.26
2024.03.26
2024.03.20
2024.03.18
2024.03.15
2024.03.14
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Сушко (1969) /
Вірші
Ной
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Ной
Хороші люди наштовхнули мене сьогодні на думку розказати історію Ноя з наукової точки зору. Дехто скаже - ой Сашко! Ти хоч і доктор історичних псевдонаук, але біблейські історії у своїх віршах та есеях викладаєш так, наче все те - казки, бо існують Біблія, Коран, Тора та ряд інших важливих документів давніх часів, які свідчать про те, що Ной не просто історична фігура, але й праотець всього сущого. Археологи та історики, які спеціалізуються на сходознавстві мудро промовчать. І правильно зроблять. Інакше б їх або побили камінням, або б наклали анафему.
Ось матеріал зі Святого письма Українського Біблійного Товариства, яке видане 1990-го року. За оригінал правив грецький переклад, здійснений для потреб єврейської діаспори Єгипту 3-2 століть до Різдва Христового.
Біблос , як тлумачать його богослови - це слово Боже. З’явилося таке твердження десь приблизно 1500 р.д.н.е. З біблійного надхнення випливає і непомильність Святого письма. Про герменевтику розповідати не буду, бо узагалі вас заплутаю.
До речі, є й місто Бібл (фінік.), нині воно називається Джубейль і є частиною Лівану. Засноване приблизно в 6-му тисячолітті до н.е. Тобто задовго до біблійних часів. Є й більш давніші - Тир, Сидон, Дамаск, але не про те мова.
Отже, що каже про Ноя Біблія?
Ной (івр. נֹחַ, Но́ах — у Біблії (Буття 5:29) витлумачено як «заспокійливий»; дав.-гр. Νῶε, араб. نوح [nūḥ], Нух) — останній (десятий) з допотопних старозавітних патріархів, що походять за прямою лінією від Адама. Син Ламеха (Лемеха), онук Мафусаїла, батько Сима (Шема), Хама і Яфета (Буття 5:28–32; 1Пар 1:4).
Побудував Ной ковчег, звантажив туди усякої тварі по парі і сорок днів плавав просторами моря, аж доки не пристав до гори Арарат, де розвантажився і почав заселяти землю заново. Сталася ця подія, згідно з біблейською хронологією приблизно 5 тисяч років тому. Тобто тоді, коли існували вже десятки міст-держав по всьому узбережжю середземномор’я з багатотисячним населенням, своєю культурою, релігією, побутом, розвинутою торгівлею тощо.
Давайте розберемося - хто такий Ной, звідки він узявся, якого роду-племені і чи могла така історія трапитися насправді, чи це солодка вигадка екзальтованої релігійної громади.
А що ж каже про Ноя археологія та історіографія?
Отже, згідно з Біблією, Ной був виноградарем. Це багато що пояснює в характері персонажа, а саме: дуже любив буль-буль. І перше, що він зробив після Потопу… розбив виноградник! Не жито посіяв, аби сім’я не бідувала, не вівса для коника. А саме - виноград.
Вирощувати його як культуру почали в третьому тисячолітті до н.е. В давніших розкопках такого культурного продукту ще немає. Ніде. Аби пощадити богословів та вірян - беремо за точку відліку дня народження Ноя найнижчу дату – 3000 р.до н.е. Ось той час, коли жив Ной.
Том Войсмер - спеціаліст по давнім суднам, наголосив: навіть у 19-му столітті було не під силу побудувати таке гігантське судно як ковчег, ще й з одного дерева (кедра!). Я не кажу про ціну такого судна на той час та місце, звідки деревину потрібно було привезти (а росло воно за тисячі кілометрів від Месопотамії - в Лівані). Той же Том Войсмер наголосив, що потрібно було використовувати металічний каркас для набагато меншого для розміру корабля. А 137-ми метрове судно, зроблене з дерева, не може тримати форму. Воно швидко почне розвалюватися в морі, а шви розійдуться. Це - звичайна теоретична механіка та знання опору матеріалів. Не кажучи про те, що Ною було б узагалі непосильно побудувати такий великий корабель одному. А він будував його один.
За приблизними підрахунками на землі мешкає близько 30 мільйонів видів тварин. Отже Ною довелося б піднімати на судно по 50 пар за одну секунду. А точні розрахунки показують, що для загрузки живності Ною б довелося витратити 30 років. І як усю цю живність завантажити на 137-ми метрове судно? І ще питання: він сам вів кожну пару чи тварини піднімалися самотужки, попарно, стрункими лавами? А на будівництво такого корабля Ною було дано рівно сім днів. Ні ангелів, ні крилатих серафимів, які б допомагали йому носити колоддя та стовбури, витісувати шпангоути та реї у Святому письмі немає і слова. Тепер спробуйте і ви, шановні читачі, випити добряче молодого вина, а потім почати будувати…корабель! Можете одразу космічного.
То що нам залишається робити: вважати, що це міф чи діяння Господнє?
Але ж може бути і просте пояснення: вважати що мова йде тільки про тих тварин, які жили в місцевості де жив і сам Ной. Тоді це реально. Цілком реально: дві свині, дві корови, два коня, дві курки, дві кози, двох кролів, жінку і дітей під пахву - і гайда. Більш того - у книзі Битія розказано яких тварин потрібно взяти на борт Ковчега. А саме - по сім пар чистих тварин. Тобто тих, яких приносили в жертву Богові. А оце вже серйозна поправка, дуже серйозна. В книгах Левіт і названо 10 видів таких тварин. Всього десять, шановні читачі. Отже , 10 видів тварин по сім пар - всього 140 штук. Отже, слони, жирафи, бабуїни та кити відпадають. Лишаються кілька видів овець, антилоп, кіз та оленей. От і все.
І наказано взяти по парі нечистих тварин та пташок. В книгах Левіт та Второзаконня названо тридцять таких тварин. Отже, ще шістдесят: свиней, ящірок, зайців, равликів і таке інше.
А на додачу взяти сім пар чистих птахів: голуби, гуски та кури. Всього - 42 птаха. А загалом - 260 тварин.
Але бентежить головна причина: вселенський потоп. В Біблії сказано, що дощ лив, доки не покрив усю землю. Катастрофа такого масштабу мусила була б зоставити свої сліди як на суші, так і на океанському дні у вигляді відкладень.
І ось тут починається найцікавіше - наукові дослідження виявлення цих подій. А почалися вони всього 150 років тому.
Геолог Йєн Полаймер, який проводив геологорозвідку на всіх континентах не виявив жодних слідів вселенського потопу. Для цього було надто мало води, якби навіть одночасно разтанули Антарктида, Арктика, Гренландія та всі материкові льодовики, включно з витісненими з глибин на поверхню планети підземними водами. Води потрібно як мініму утричі більше.
Відсутність прямих наукових доказів - не єдина проблема. Сама ідея про всесвітній потоп протирічить всьому, що нам відомо про нашу планету.
Підказку дає книга Битія: вода з’явилася з джерел великої безодні. Що це за безодня? Та навіть якби вода з'явилася з підземних джерел та ще й у такій кількості, то задовго до Потопу по ній неможливо б було ходити, вона б перетворилася на багно. А сам потоп до невпізнання змінив би усю біосферу землі. Атмосфера була б настільки насичена вологою, що людина, намагаючись удихнути, просто б захлинулася. А тиск піднявся б удесятеро.
Отже, ця сорокаденна злива була локальною і зачепила тільки певну область Месопотамії.
Знавці Біблії, вивчаючи особливості мови, якою вона була написана, прийшли до висновку, що її ранні сторінки створені в 6-му сторіччі до нашої ери. Священники сіли і написали книгу, в якій вказали, що станеться, якщо люди не будуть слухати Бога. Їхнього племінного Бога - Єгови.
150 років тому на території Іраку на місці колишнього вавилонського міста Ніневія британський археолог сер Генрі Лаєрт знайшов сотні глиняних табличок з письменами. В Лондоні в 1872 році їх розшифрував Джордж Сміт. Саме він перший прочитав розповідь про потоп. Це був епос про Гільгамеша.
В табличках було дуже багато подібного до написаного в Біблії. «І великі боги вирішили наслати потоп». Правда не один Бог, а боги. «Побудуй човна і візьми на нього усякої тварі по парі». Про нечистих і чистих ніякої мови ще не було.
Таких історичних доказів потім буде багато і всі вони вказували на руйнівний потоп.
Ще одне, недавнє історичне джерело - епос про Етрахасісі, написаний задовго до легенди про Гільгамеша.
В давньоєврейській мові слова «країна» та «земля» пишуться одним словом. Ось звідки могла виникнути плутанина. Тому, цілком вірогідно, мова йде про потоп у певній місцевості.
В 30-х роках минулого віку археологи поновили розкопки в Іраці. Леонадр Вуллі зі своєю дружиною на території древнього міста Ур в Месопотамії на певній глибині наткнулися на шар мулу. Пізніші розкопки показали, що як мінімум три міста в Месопотамії були затопленими. Ще згодом таких могутніх шарів мулу на різних глибинах знайшли ще декілька. Отже, руйнівні повені в цій місцевості мали нечастий, але циклічний характер. Приблизно раз на тисячу років. Одна з них прийшовся на ті часи, коли жив Ной.
Але в знайдених історичних текстах стільки розбіжностей з Біблією, що виникає логічне питання: коли, хто і навіщо до невпізнання викривив справжню історію, яка має мало спільного з усталеною Біблією?
Згідно з новими даними ця історія розпочалася у шумерському місті Шурупак.
Сам Ной виглядав зовсім інакше: він був бритоговим та носив спідницю. В легенді про Гільгамеша сказано, що Ной володів сріблом та золотом.
5 тисяч років тому такими зливками розплачувалися за товар виключно багаті купці. Отже, він був не виноградарем. І будував він не ковчег для спасіння тварин, а судна для перевезення зерна, пива та худоби.
Всі великі міста того часу знаходилися на Євфраті. Возити товари річкою було набагато дешевше, аніж караванами по суші. І найбільше судно, яке вдалося розкопати з тих часів не перевищувало 12-ти метрів. Але в легенді про Гільгамеша є підказка: там написано, що барка була поділена на секції. Тобто, була в’язка суден, скріплена воєдино.
Ще одна цікава деталь з легенди про Гільгамеша: Ной був не простим торговцем, а царем міста Шурупак. Але й він корився тогочасним законам. Якщо йому б не вдалося привезти чужий товар у визначене місце та час - він би втратив свій трон. Якщо б не вистачило грошей покрити збитки - пішов би в рабство разом з усією своєю сім’єю. А його судна возили товари дуже багатьох купців міста.
Ще одна цікавинка: Арне Пебель опублікував в 1914 р. переклад шумерської таблички, що зберігалася у Філадельфії в Музеї Пенсільванського університету, де говориться про те, що побожний і благочестивий цар Зіусурда отримує вказівку від Уту (бога сонця) і вирушає на кораблі рятуватися від потопу, що бушував сім днів і сім ночей. Отже, за кілька тисяч років до Біблії шумери розповіли, причому так само, як і ассірійці, в поетичному жанрі, про ту ж саму подію - Великий потоп. Розбираючи письмена, археологи наткнулися і на першу текстологічну помилку єврейського перекладу шумерських міфів про створення світу: про цю помилку дві і більше тисяч років ламали списи теологи і теософи, - мова йде про створення Єви з ребра Адама.
А до чого тут потоп? - слушно запитаєте ви.
Відомо, що деякі ділянки Євфрата судохідні тільки по високій воді. Тобто, в липні. Але ризик був завжди. Особливо, коли висока вода з гір наклалася б на повінь.
Так і сталося. У ніч перед повінню на одному зі своїх суден Ной влаштував бенкет. А за ніч вода так піднялася, що довелося спасати майно. От до чого призводить неконтрольована пиятика.
В Біблії сказано, що дощ йшов 40 днів, у вавилонському літописі - сім. Достатньо було й одного дня аби наробити лиха. Переважна більшість чужих товарів затонула, як і свої судна.
Наступного дня, як написано на глиняних табличках, Ной уже не міг бачити землю: довкола була вода. 7 діб він чекав, коли можна причалити до берега.
Спочатку вода була прісною, а потім стала солоною. Отже, течією їх винесло в Перську затоку. В легенді про Гільгамеша так і написано «Перед ним простиралося море».
Єдине, що вони могли пити - пиво, якого на кораблі було достатньо.
В біблейському варіанті пригоди Ноя після причалення до гори Арарат у сучасній Туреччині закінчуються. А от у вавилонському літописі навпаки - тільки починаються.
Цікавий факт: на глиняних табличках тих часів написано, що Ной втратив трон, а в інших - що його вигнали з міста. Після потопу кредитори Ноя відшукали його і зажадали від нього повернути борги.
На одній з табличок вказано, що він подався в країну Ділмун. Ця шумерська назва відповідає сучасній назві острова Бахрейн у Перській затоці. Навіть сьогодні це - казкове місце. Тут, фактично, є все для щасливого життя. Далі ніяких відомостей про Ноя немає.
І ще одне: Ной був шумером, а не семітом. Це дуже важлива деталь. Але чи важить вона хоч щось у світі, де все написане і подане як священні тексти сприймають на віру?
05.10.2020р.
Ось матеріал зі Святого письма Українського Біблійного Товариства, яке видане 1990-го року. За оригінал правив грецький переклад, здійснений для потреб єврейської діаспори Єгипту 3-2 століть до Різдва Христового.
Біблос , як тлумачать його богослови - це слово Боже. З’явилося таке твердження десь приблизно 1500 р.д.н.е. З біблійного надхнення випливає і непомильність Святого письма. Про герменевтику розповідати не буду, бо узагалі вас заплутаю.
До речі, є й місто Бібл (фінік.), нині воно називається Джубейль і є частиною Лівану. Засноване приблизно в 6-му тисячолітті до н.е. Тобто задовго до біблійних часів. Є й більш давніші - Тир, Сидон, Дамаск, але не про те мова.
Отже, що каже про Ноя Біблія?
Ной (івр. נֹחַ, Но́ах — у Біблії (Буття 5:29) витлумачено як «заспокійливий»; дав.-гр. Νῶε, араб. نوح [nūḥ], Нух) — останній (десятий) з допотопних старозавітних патріархів, що походять за прямою лінією від Адама. Син Ламеха (Лемеха), онук Мафусаїла, батько Сима (Шема), Хама і Яфета (Буття 5:28–32; 1Пар 1:4).
Побудував Ной ковчег, звантажив туди усякої тварі по парі і сорок днів плавав просторами моря, аж доки не пристав до гори Арарат, де розвантажився і почав заселяти землю заново. Сталася ця подія, згідно з біблейською хронологією приблизно 5 тисяч років тому. Тобто тоді, коли існували вже десятки міст-держав по всьому узбережжю середземномор’я з багатотисячним населенням, своєю культурою, релігією, побутом, розвинутою торгівлею тощо.
Давайте розберемося - хто такий Ной, звідки він узявся, якого роду-племені і чи могла така історія трапитися насправді, чи це солодка вигадка екзальтованої релігійної громади.
А що ж каже про Ноя археологія та історіографія?
Отже, згідно з Біблією, Ной був виноградарем. Це багато що пояснює в характері персонажа, а саме: дуже любив буль-буль. І перше, що він зробив після Потопу… розбив виноградник! Не жито посіяв, аби сім’я не бідувала, не вівса для коника. А саме - виноград.
Вирощувати його як культуру почали в третьому тисячолітті до н.е. В давніших розкопках такого культурного продукту ще немає. Ніде. Аби пощадити богословів та вірян - беремо за точку відліку дня народження Ноя найнижчу дату – 3000 р.до н.е. Ось той час, коли жив Ной.
Том Войсмер - спеціаліст по давнім суднам, наголосив: навіть у 19-му столітті було не під силу побудувати таке гігантське судно як ковчег, ще й з одного дерева (кедра!). Я не кажу про ціну такого судна на той час та місце, звідки деревину потрібно було привезти (а росло воно за тисячі кілометрів від Месопотамії - в Лівані). Той же Том Войсмер наголосив, що потрібно було використовувати металічний каркас для набагато меншого для розміру корабля. А 137-ми метрове судно, зроблене з дерева, не може тримати форму. Воно швидко почне розвалюватися в морі, а шви розійдуться. Це - звичайна теоретична механіка та знання опору матеріалів. Не кажучи про те, що Ною було б узагалі непосильно побудувати такий великий корабель одному. А він будував його один.
За приблизними підрахунками на землі мешкає близько 30 мільйонів видів тварин. Отже Ною довелося б піднімати на судно по 50 пар за одну секунду. А точні розрахунки показують, що для загрузки живності Ною б довелося витратити 30 років. І як усю цю живність завантажити на 137-ми метрове судно? І ще питання: він сам вів кожну пару чи тварини піднімалися самотужки, попарно, стрункими лавами? А на будівництво такого корабля Ною було дано рівно сім днів. Ні ангелів, ні крилатих серафимів, які б допомагали йому носити колоддя та стовбури, витісувати шпангоути та реї у Святому письмі немає і слова. Тепер спробуйте і ви, шановні читачі, випити добряче молодого вина, а потім почати будувати…корабель! Можете одразу космічного.
То що нам залишається робити: вважати, що це міф чи діяння Господнє?
Але ж може бути і просте пояснення: вважати що мова йде тільки про тих тварин, які жили в місцевості де жив і сам Ной. Тоді це реально. Цілком реально: дві свині, дві корови, два коня, дві курки, дві кози, двох кролів, жінку і дітей під пахву - і гайда. Більш того - у книзі Битія розказано яких тварин потрібно взяти на борт Ковчега. А саме - по сім пар чистих тварин. Тобто тих, яких приносили в жертву Богові. А оце вже серйозна поправка, дуже серйозна. В книгах Левіт і названо 10 видів таких тварин. Всього десять, шановні читачі. Отже , 10 видів тварин по сім пар - всього 140 штук. Отже, слони, жирафи, бабуїни та кити відпадають. Лишаються кілька видів овець, антилоп, кіз та оленей. От і все.
І наказано взяти по парі нечистих тварин та пташок. В книгах Левіт та Второзаконня названо тридцять таких тварин. Отже, ще шістдесят: свиней, ящірок, зайців, равликів і таке інше.
А на додачу взяти сім пар чистих птахів: голуби, гуски та кури. Всього - 42 птаха. А загалом - 260 тварин.
Але бентежить головна причина: вселенський потоп. В Біблії сказано, що дощ лив, доки не покрив усю землю. Катастрофа такого масштабу мусила була б зоставити свої сліди як на суші, так і на океанському дні у вигляді відкладень.
І ось тут починається найцікавіше - наукові дослідження виявлення цих подій. А почалися вони всього 150 років тому.
Геолог Йєн Полаймер, який проводив геологорозвідку на всіх континентах не виявив жодних слідів вселенського потопу. Для цього було надто мало води, якби навіть одночасно разтанули Антарктида, Арктика, Гренландія та всі материкові льодовики, включно з витісненими з глибин на поверхню планети підземними водами. Води потрібно як мініму утричі більше.
Відсутність прямих наукових доказів - не єдина проблема. Сама ідея про всесвітній потоп протирічить всьому, що нам відомо про нашу планету.
Підказку дає книга Битія: вода з’явилася з джерел великої безодні. Що це за безодня? Та навіть якби вода з'явилася з підземних джерел та ще й у такій кількості, то задовго до Потопу по ній неможливо б було ходити, вона б перетворилася на багно. А сам потоп до невпізнання змінив би усю біосферу землі. Атмосфера була б настільки насичена вологою, що людина, намагаючись удихнути, просто б захлинулася. А тиск піднявся б удесятеро.
Отже, ця сорокаденна злива була локальною і зачепила тільки певну область Месопотамії.
Знавці Біблії, вивчаючи особливості мови, якою вона була написана, прийшли до висновку, що її ранні сторінки створені в 6-му сторіччі до нашої ери. Священники сіли і написали книгу, в якій вказали, що станеться, якщо люди не будуть слухати Бога. Їхнього племінного Бога - Єгови.
150 років тому на території Іраку на місці колишнього вавилонського міста Ніневія британський археолог сер Генрі Лаєрт знайшов сотні глиняних табличок з письменами. В Лондоні в 1872 році їх розшифрував Джордж Сміт. Саме він перший прочитав розповідь про потоп. Це був епос про Гільгамеша.
В табличках було дуже багато подібного до написаного в Біблії. «І великі боги вирішили наслати потоп». Правда не один Бог, а боги. «Побудуй човна і візьми на нього усякої тварі по парі». Про нечистих і чистих ніякої мови ще не було.
Таких історичних доказів потім буде багато і всі вони вказували на руйнівний потоп.
Ще одне, недавнє історичне джерело - епос про Етрахасісі, написаний задовго до легенди про Гільгамеша.
В давньоєврейській мові слова «країна» та «земля» пишуться одним словом. Ось звідки могла виникнути плутанина. Тому, цілком вірогідно, мова йде про потоп у певній місцевості.
В 30-х роках минулого віку археологи поновили розкопки в Іраці. Леонадр Вуллі зі своєю дружиною на території древнього міста Ур в Месопотамії на певній глибині наткнулися на шар мулу. Пізніші розкопки показали, що як мінімум три міста в Месопотамії були затопленими. Ще згодом таких могутніх шарів мулу на різних глибинах знайшли ще декілька. Отже, руйнівні повені в цій місцевості мали нечастий, але циклічний характер. Приблизно раз на тисячу років. Одна з них прийшовся на ті часи, коли жив Ной.
Але в знайдених історичних текстах стільки розбіжностей з Біблією, що виникає логічне питання: коли, хто і навіщо до невпізнання викривив справжню історію, яка має мало спільного з усталеною Біблією?
Згідно з новими даними ця історія розпочалася у шумерському місті Шурупак.
Сам Ной виглядав зовсім інакше: він був бритоговим та носив спідницю. В легенді про Гільгамеша сказано, що Ной володів сріблом та золотом.
5 тисяч років тому такими зливками розплачувалися за товар виключно багаті купці. Отже, він був не виноградарем. І будував він не ковчег для спасіння тварин, а судна для перевезення зерна, пива та худоби.
Всі великі міста того часу знаходилися на Євфраті. Возити товари річкою було набагато дешевше, аніж караванами по суші. І найбільше судно, яке вдалося розкопати з тих часів не перевищувало 12-ти метрів. Але в легенді про Гільгамеша є підказка: там написано, що барка була поділена на секції. Тобто, була в’язка суден, скріплена воєдино.
Ще одна цікава деталь з легенди про Гільгамеша: Ной був не простим торговцем, а царем міста Шурупак. Але й він корився тогочасним законам. Якщо йому б не вдалося привезти чужий товар у визначене місце та час - він би втратив свій трон. Якщо б не вистачило грошей покрити збитки - пішов би в рабство разом з усією своєю сім’єю. А його судна возили товари дуже багатьох купців міста.
Ще одна цікавинка: Арне Пебель опублікував в 1914 р. переклад шумерської таблички, що зберігалася у Філадельфії в Музеї Пенсільванського університету, де говориться про те, що побожний і благочестивий цар Зіусурда отримує вказівку від Уту (бога сонця) і вирушає на кораблі рятуватися від потопу, що бушував сім днів і сім ночей. Отже, за кілька тисяч років до Біблії шумери розповіли, причому так само, як і ассірійці, в поетичному жанрі, про ту ж саму подію - Великий потоп. Розбираючи письмена, археологи наткнулися і на першу текстологічну помилку єврейського перекладу шумерських міфів про створення світу: про цю помилку дві і більше тисяч років ламали списи теологи і теософи, - мова йде про створення Єви з ребра Адама.
А до чого тут потоп? - слушно запитаєте ви.
Відомо, що деякі ділянки Євфрата судохідні тільки по високій воді. Тобто, в липні. Але ризик був завжди. Особливо, коли висока вода з гір наклалася б на повінь.
Так і сталося. У ніч перед повінню на одному зі своїх суден Ной влаштував бенкет. А за ніч вода так піднялася, що довелося спасати майно. От до чого призводить неконтрольована пиятика.
В Біблії сказано, що дощ йшов 40 днів, у вавилонському літописі - сім. Достатньо було й одного дня аби наробити лиха. Переважна більшість чужих товарів затонула, як і свої судна.
Наступного дня, як написано на глиняних табличках, Ной уже не міг бачити землю: довкола була вода. 7 діб він чекав, коли можна причалити до берега.
Спочатку вода була прісною, а потім стала солоною. Отже, течією їх винесло в Перську затоку. В легенді про Гільгамеша так і написано «Перед ним простиралося море».
Єдине, що вони могли пити - пиво, якого на кораблі було достатньо.
В біблейському варіанті пригоди Ноя після причалення до гори Арарат у сучасній Туреччині закінчуються. А от у вавилонському літописі навпаки - тільки починаються.
Цікавий факт: на глиняних табличках тих часів написано, що Ной втратив трон, а в інших - що його вигнали з міста. Після потопу кредитори Ноя відшукали його і зажадали від нього повернути борги.
На одній з табличок вказано, що він подався в країну Ділмун. Ця шумерська назва відповідає сучасній назві острова Бахрейн у Перській затоці. Навіть сьогодні це - казкове місце. Тут, фактично, є все для щасливого життя. Далі ніяких відомостей про Ноя немає.
І ще одне: Ной був шумером, а не семітом. Це дуже важлива деталь. Але чи важить вона хоч щось у світі, де все написане і подане як священні тексти сприймають на віру?
05.10.2020р.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію