Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.27
21:24
Літо вислизає із-під нас,
Мов коштовний осяйний алмаз.
Літо хмарою пливе у даль,
Залишаючи свою печаль.
Літо вислизає із-під ніг.
І жене вперед жорсткий батіг.
Мов коштовний осяйний алмаз.
Літо хмарою пливе у даль,
Залишаючи свою печаль.
Літо вислизає із-під ніг.
І жене вперед жорсткий батіг.
2025.10.27
09:17
Крок за кроком… Слово в слово
Нога в ногу… свій маршрут
Лиш малесенька обмова:
Вони там, а я ще тут…
В кожнім ритмі музиченьки
В кожнім подиху вітри
Не такий щоб я маленький
Але, звісно, до пори…
Нога в ногу… свій маршрут
Лиш малесенька обмова:
Вони там, а я ще тут…
В кожнім ритмі музиченьки
В кожнім подиху вітри
Не такий щоб я маленький
Але, звісно, до пори…
2025.10.27
08:32
Накрила ніч все темною габою,
Гуляє вітер одиноким звіром.
А чи зустрінемось іще з тобою?
Лойовий каганець тріщить, мов віра.
Ми якось розійшлися по-англійськи,
Немов блукаємо у мутнім меві,
А почуттів ще теплий гріє ліжник,
Гуляє вітер одиноким звіром.
А чи зустрінемось іще з тобою?
Лойовий каганець тріщить, мов віра.
Ми якось розійшлися по-англійськи,
Немов блукаємо у мутнім меві,
А почуттів ще теплий гріє ліжник,
2025.10.27
06:13
Споконвіку невдержима,
Жвава, осяйна, -
Грає хвилями дзвінкими
Гомінка Десна.
Неглибока, неширока,
Має стільки сил,
Що розрізує потоком
Світлий виднокіл.
Жвава, осяйна, -
Грає хвилями дзвінкими
Гомінка Десна.
Неглибока, неширока,
Має стільки сил,
Що розрізує потоком
Світлий виднокіл.
2025.10.27
00:05
Рідне Слово моє —
ти і слабкість, і сила.
Ти і сонце розпечене,
і пустота.
Ти даруєш політ
моїм раненим крилам,
у простори нові
прочиняєш врата.
ти і слабкість, і сила.
Ти і сонце розпечене,
і пустота.
Ти даруєш політ
моїм раненим крилам,
у простори нові
прочиняєш врата.
2025.10.26
22:22
мов на мене раптом навели туман
я циганські очі покохав
циганські очі покохав о так
ей
циганко
на самоті усівшись біля вогнища
я циганські очі покохав
циганські очі покохав о так
ей
циганко
на самоті усівшись біля вогнища
2025.10.26
21:36
Це дуже спекотне літо,
Як втілене пекло землі.
І висохле море в молитві
Не вмістить нові кораблі.
Це дуже спекотне літо
Спалило вселенські думки.
І янгол упав із орбіти,
Як втілене пекло землі.
І висохле море в молитві
Не вмістить нові кораблі.
Це дуже спекотне літо
Спалило вселенські думки.
І янгол упав із орбіти,
2025.10.26
21:12
Зазвичай блукати там, де тільки заманеться
(Що взяти з того, в кого не всі дома?),
Зійшов Корній на гору край села
І бачить куряву, і незвичний гуркіт чує.
«Ти староста?–гукнув передній з мотоциклу.-
А де ж обіцяні хліб-сіль?»
«Та ж хліб ми вже здал
2025.10.26
18:54
Був лицарський сон і минув непорядний,
Був панцир із мушлі і голос ошатний,
Була попередня історій гомілка -
Кошлата як кішка, тремтлива як бджілка.
Пропали без вісті далеке і доля,
Пробуджені хвилі, солодка сваволя.
Втекли!
Захо
Був панцир із мушлі і голос ошатний,
Була попередня історій гомілка -
Кошлата як кішка, тремтлива як бджілка.
Пропали без вісті далеке і доля,
Пробуджені хвилі, солодка сваволя.
Втекли!
Захо
2025.10.26
17:41
Вона поїхала у далеч невідому –
Не витримавши жаху самоти.
Коли під сорок і сама удома
Із розуму так важко не зійти.
А хто він там – інтелігент чи бидло,
Що меле душу вщент, немов тартак…
Насамперед кохання. Й неважливо,
Не витримавши жаху самоти.
Коли під сорок і сама удома
Із розуму так важко не зійти.
А хто він там – інтелігент чи бидло,
Що меле душу вщент, немов тартак…
Насамперед кохання. Й неважливо,
2025.10.26
16:29
Не відчув він тепла середземних країн,
Незнайомі Берлін, Люксембург.
Що Брюссель чи Париж – навіть Києвом він
Не блукав, та й ніколи не був!
Засмагав він під сонцем донецьких степів,
Соледар у підвалах вивчав.
Хоч за віком було йому 20 років –
Ще к
Незнайомі Берлін, Люксембург.
Що Брюссель чи Париж – навіть Києвом він
Не блукав, та й ніколи не був!
Засмагав він під сонцем донецьких степів,
Соледар у підвалах вивчав.
Хоч за віком було йому 20 років –
Ще к
2025.10.26
15:27
Прадавнина з мого роду)
1
Повертався солдат зі служби у далекому Петербурзі в шістдесятих роках дев’ятнадцятого століття. Їхав на коні, бачив навкруг вишневу заметіль і радів, що йо
2025.10.26
15:13
Сидять в корчмі над шляхом козаки.
Димлять їх люльки, що аж ріже очі.
Корчмар до них підходить неохоче,
Бо вже добряче випили-таки.
Як козак випив, краще не чіпать,
Бо з’їздить кулацюгою у вухо.
Чи й шаблею… Нікого не послуха.
Отож корчмар, аби не
Димлять їх люльки, що аж ріже очі.
Корчмар до них підходить неохоче,
Бо вже добряче випили-таки.
Як козак випив, краще не чіпать,
Бо з’їздить кулацюгою у вухо.
Чи й шаблею… Нікого не послуха.
Отож корчмар, аби не
2025.10.26
14:35
І на останок зникнуть обрії і далі,
і твердю висушеному єству, в запалі
ще усього минулого свого,- як води -
спадуть, відкриються забутні насолоди.
Пребудь, хоча б тепер, у дійснім світі!
Почуйся птахою, щасливим квітом в житі,
стрімкою рибою у о
і твердю висушеному єству, в запалі
ще усього минулого свого,- як води -
спадуть, відкриються забутні насолоди.
Пребудь, хоча б тепер, у дійснім світі!
Почуйся птахою, щасливим квітом в житі,
стрімкою рибою у о
2025.10.26
06:06
Ридала мати: «Вбили сина!»
І проклинала Україну,
І рвала коси на собі.
Колола серце гостра голка,
В труні лежав її Миколка,
В якого очі голубі.
«Тебе ж, — волала рідна мати, —
І проклинала Україну,
І рвала коси на собі.
Колола серце гостра голка,
В труні лежав її Миколка,
В якого очі голубі.
«Тебе ж, — волала рідна мати, —
2025.10.26
05:33
У могилах, у руїнах
Рідна сторона, -
Кривду робить Україні
Проклята війна.
Вбивства, болі та страждання,
Де б я не ходив, -
Не існує заклинання
В світі од біди.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Рідна сторона, -
Кривду робить Україні
Проклята війна.
Вбивства, болі та страждання,
Де б я не ходив, -
Не існує заклинання
В світі од біди.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Надія Таршин (1949) /
Публіцистика
***
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
***
Днями розмовляла по телефону з військовим, учасником бойових дій і після того що почула, так мені незатишно і сумно на душі, що цей стан навіть важко передати словами.
Зайшов цей поважний чоловік у маршрутне таксі в м. Рівне і показав своє посвідчення, на що йому водій зневажливо і нахабно відповів, що у нього уже є такі. В салоні сиділо на той час дві людини похилого віку - чоловік і жінка. Наш воїн, а Він бойовий офіцер ЗСУ вступив в словесну перепалку з водієм, намагаючись достукатися до його сумління, пояснюючи йому, що так чинити не гідно, що завдячуючи тим, хто зараз на Сході країни обороняє її кордони у нього є можливість їздити своїм маршрутом у мирному місті і заробляти на себе на свою родину кошти. І під час цієї виховної бесіди в розмову втрутилися ті двоє, що були в салони і намагалися принизити військового тим, що пропонували заплатити за нього за проїзд, тільки щоб він перестав виясняти відносини з водієм.
Можна тільки уявити стан воїна... Він записам номер машини, зателефонував перевізнику і має надію що це безсовісне хамло більше працювати на маршруті не буде.
А як же бути з тими "вболівальниками", що стали на захист водія-негідника. Їх же таких багато навкруги. Я сама була у схожій ситуації, коли попросила виключити набридливий "Шансон" і мене жодний з пасажирів, а їх було повний автобус, що їхав з Рівного на Костопіль не підтримав. І хоч і мною це було три роки тому, та ситуація не міняється і на сьогодні. Хочеться не те що запитати, а криком кричати: - Що з Вами стало, Люди???
Для більшості війни в Україні немає, їм байдуже до того, що чиїсь сини гинуть там, вони ніколи не пожертвували для воїнів жодної копійки, їм горе родин, що втратили найдорожчих, не болить. Для мене, це отупілі, недалекі створіння, які живуть у своєму примітивному світі, та коли надходить час виборів, вони мало не на пузі будуть повзти, щоб обрати нам на голови чергових нікчем, які їм наобіцяють манну небесну на другий день після виборів. Молодих можна навчити любити свою країну, а що робити і як нам бути з оцими болотяними?
Зайшов цей поважний чоловік у маршрутне таксі в м. Рівне і показав своє посвідчення, на що йому водій зневажливо і нахабно відповів, що у нього уже є такі. В салоні сиділо на той час дві людини похилого віку - чоловік і жінка. Наш воїн, а Він бойовий офіцер ЗСУ вступив в словесну перепалку з водієм, намагаючись достукатися до його сумління, пояснюючи йому, що так чинити не гідно, що завдячуючи тим, хто зараз на Сході країни обороняє її кордони у нього є можливість їздити своїм маршрутом у мирному місті і заробляти на себе на свою родину кошти. І під час цієї виховної бесіди в розмову втрутилися ті двоє, що були в салони і намагалися принизити військового тим, що пропонували заплатити за нього за проїзд, тільки щоб він перестав виясняти відносини з водієм.
Можна тільки уявити стан воїна... Він записам номер машини, зателефонував перевізнику і має надію що це безсовісне хамло більше працювати на маршруті не буде.
А як же бути з тими "вболівальниками", що стали на захист водія-негідника. Їх же таких багато навкруги. Я сама була у схожій ситуації, коли попросила виключити набридливий "Шансон" і мене жодний з пасажирів, а їх було повний автобус, що їхав з Рівного на Костопіль не підтримав. І хоч і мною це було три роки тому, та ситуація не міняється і на сьогодні. Хочеться не те що запитати, а криком кричати: - Що з Вами стало, Люди???
Для більшості війни в Україні немає, їм байдуже до того, що чиїсь сини гинуть там, вони ніколи не пожертвували для воїнів жодної копійки, їм горе родин, що втратили найдорожчих, не болить. Для мене, це отупілі, недалекі створіння, які живуть у своєму примітивному світі, та коли надходить час виборів, вони мало не на пузі будуть повзти, щоб обрати нам на голови чергових нікчем, які їм наобіцяють манну небесну на другий день після виборів. Молодих можна навчити любити свою країну, а що робити і як нам бути з оцими болотяними?
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
