Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.06.12
07:05
В. Н...
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.
Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.
Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -
2026.06.11
21:50
Не збагнула вона, як побачив я
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це
Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це
Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про
2026.06.11
20:02
В позачассі згадаєш, як тиша вагітніла звуком,
як у смерку порожньому дзенькала перша зоря,
як люнарного сяйва стежина - мов сріблена смуга -
між огнями лилась і ти стезі отій довіряв.
Довіряв більше їй, ніж матерії взятій у руку,
ніж землі під но
як у смерку порожньому дзенькала перша зоря,
як люнарного сяйва стежина - мов сріблена смуга -
між огнями лилась і ти стезі отій довіряв.
Довіряв більше їй, ніж матерії взятій у руку,
ніж землі під но
2026.06.11
17:34
Як чубляться князі поміж собою,
Бо кожен прагне в Києві сидіть,
Тоді якогось супостата ждіть,
Що візьме Київ з боєм чи без бою.
Орда монгольська Київ облягла,
Хоча і хочу дуже помилитись,
Не думаю, що вдасться нам відбитись…
Година крайня Києва при
Бо кожен прагне в Києві сидіть,
Тоді якогось супостата ждіть,
Що візьме Київ з боєм чи без бою.
Орда монгольська Київ облягла,
Хоча і хочу дуже помилитись,
Не думаю, що вдасться нам відбитись…
Година крайня Києва при
2026.06.11
15:56
Коли пора іти до дна
і ти приклав до цього руку,
то це, таки, твоя війна,
що дурням служить за науку.
***
Як не мудруй, усім каюк,
якщо хитрують ренегати...
і ти приклав до цього руку,
то це, таки, твоя війна,
що дурням служить за науку.
***
Як не мудруй, усім каюк,
якщо хитрують ренегати...
2026.06.11
15:44
Я у царстві ялинок бреду.
Заблукав у самотньому борі
І на радість чи то на біду
Відчуваю величність собору.
Я бреду між похилих дерев,
Ніби книг, непрочитаних досі.
Я почую притлумлений рев,
Заблукав у самотньому борі
І на радість чи то на біду
Відчуваю величність собору.
Я бреду між похилих дерев,
Ніби книг, непрочитаних досі.
Я почую притлумлений рев,
2026.06.11
13:22
Щоденність – тиха, непримітно-звична плином.
Але у ній, немов у сутінній кімнаті,
присутні бігом часу виявлені вікна.
Ті, що обличчям до минулого – прозорі.
А щільно вкриті не прожитим - майбуття.
Злітають звідтіля провіщення всілякі -
Але у ній, немов у сутінній кімнаті,
присутні бігом часу виявлені вікна.
Ті, що обличчям до минулого – прозорі.
А щільно вкриті не прожитим - майбуття.
Злітають звідтіля провіщення всілякі -
2026.06.11
08:10
Везувій винищив Помпеї
і виноградні вина.
Під порохом жаркого глею
похована причина.
Содом й Гоморру покарали
за блуд і сластолюбство.
Від грізного меча моралі
на пласі гине людство.
і виноградні вина.
Під порохом жаркого глею
похована причина.
Содом й Гоморру покарали
за блуд і сластолюбство.
Від грізного меча моралі
на пласі гине людство.
2026.06.11
07:41
Як інакше назвати довге чекання чогось для тебе важливого? Певно, хворобою, яку треба перенести, знаючи, що вона не марна і колись відпустить.
Ти ковтаєш казенні ліки у палаті своєї байдужості до всього, що є довкола, і слухаєш лікаря часу. Він лікує мов
2026.06.11
06:54
верлібри дуже навіть
експортний артикул
якщо у тебе є
чого продати
їм
читачам трактатів
молодняку на слемі
панночкам серпанковим
експортний артикул
якщо у тебе є
чого продати
їм
читачам трактатів
молодняку на слемі
панночкам серпанковим
2026.06.11
05:55
Лисуватий, крутолобий,
У незміннім кожушку, -
Спозарана дід худобу
Доглядає на лужку.
З-під верби спостерігає,
Добре бачачи здаля,
Що наблизилось до гаю
Недосвідчене теля.
У незміннім кожушку, -
Спозарана дід худобу
Доглядає на лужку.
З-під верби спостерігає,
Добре бачачи здаля,
Що наблизилось до гаю
Недосвідчене теля.
2026.06.10
23:58
Нумо в коло йдіть до нас,
раді бачити тут вас.
В ритмі з рухом гучні гуки,
хто зна де ті ноги й руки…
Бубон тут як тулумбас**
грувом*** покриває нас.
Коло витримати в русі
раді бачити тут вас.
В ритмі з рухом гучні гуки,
хто зна де ті ноги й руки…
Бубон тут як тулумбас**
грувом*** покриває нас.
Коло витримати в русі
2026.06.10
21:26
Стільки причин в юдеїв для печалі.
Стільки постів і молитов сумних.
Та все ж не знайдеш серед них
Оту, аби гірке минуле не вертало.
Як зненависть здолати безпричинну,
Одвічну зненависть людини до людини?
Почата Каїном, що так і не розкаявсь,
Як Аве
Стільки постів і молитов сумних.
Та все ж не знайдеш серед них
Оту, аби гірке минуле не вертало.
Як зненависть здолати безпричинну,
Одвічну зненависть людини до людини?
Почата Каїном, що так і не розкаявсь,
Як Аве
2026.06.10
19:47
Поки ворог протягує лапи,
порятунок лише в боротьбі.
Святе діло – убити ка*апа
і не так у бою як в собі.
***
Важко бути поетом епохи
де в болоті зав’яз криголам,
порятунок лише в боротьбі.
Святе діло – убити ка*апа
і не так у бою як в собі.
***
Важко бути поетом епохи
де в болоті зав’яз криголам,
2026.06.10
19:19
Час квітучих чилійських суниць
Зачинені всі двері крамниць:
Вітер зітхає –
Щось шепоче про човен
В зеленому морі вишень,
А може про крихітку
Яку звуть Нетреба.
Рахую свічки-зірки
Зачинені всі двері крамниць:
Вітер зітхає –
Щось шепоче про човен
В зеленому морі вишень,
А може про крихітку
Яку звуть Нетреба.
Рахую свічки-зірки
2026.06.10
19:10
Господи, ти ж говорив, що все забудеться,
Замолиться, заспокоїться, завершиться тризною,
Але уважно поглянь на мої руки:
Жодних відбитків від обручок,
Шлейфів шрамів та ліній життя.
На обличчі сонмище зморшок,
У відцвілих очах жодної сльози,
Бо ча
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Замолиться, заспокоїться, завершиться тризною,
Але уважно поглянь на мої руки:
Жодних відбитків від обручок,
Шлейфів шрамів та ліній життя.
На обличчі сонмище зморшок,
У відцвілих очах жодної сльози,
Бо ча
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Надія Таршин (1949) /
Публіцистика
***
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
***
Днями розмовляла по телефону з військовим, учасником бойових дій і після того що почула, так мені незатишно і сумно на душі, що цей стан навіть важко передати словами.
Зайшов цей поважний чоловік у маршрутне таксі в м. Рівне і показав своє посвідчення, на що йому водій зневажливо і нахабно відповів, що у нього уже є такі. В салоні сиділо на той час дві людини похилого віку - чоловік і жінка. Наш воїн, а Він бойовий офіцер ЗСУ вступив в словесну перепалку з водієм, намагаючись достукатися до його сумління, пояснюючи йому, що так чинити не гідно, що завдячуючи тим, хто зараз на Сході країни обороняє її кордони у нього є можливість їздити своїм маршрутом у мирному місті і заробляти на себе на свою родину кошти. І під час цієї виховної бесіди в розмову втрутилися ті двоє, що були в салони і намагалися принизити військового тим, що пропонували заплатити за нього за проїзд, тільки щоб він перестав виясняти відносини з водієм.
Можна тільки уявити стан воїна... Він записам номер машини, зателефонував перевізнику і має надію що це безсовісне хамло більше працювати на маршруті не буде.
А як же бути з тими "вболівальниками", що стали на захист водія-негідника. Їх же таких багато навкруги. Я сама була у схожій ситуації, коли попросила виключити набридливий "Шансон" і мене жодний з пасажирів, а їх було повний автобус, що їхав з Рівного на Костопіль не підтримав. І хоч і мною це було три роки тому, та ситуація не міняється і на сьогодні. Хочеться не те що запитати, а криком кричати: - Що з Вами стало, Люди???
Для більшості війни в Україні немає, їм байдуже до того, що чиїсь сини гинуть там, вони ніколи не пожертвували для воїнів жодної копійки, їм горе родин, що втратили найдорожчих, не болить. Для мене, це отупілі, недалекі створіння, які живуть у своєму примітивному світі, та коли надходить час виборів, вони мало не на пузі будуть повзти, щоб обрати нам на голови чергових нікчем, які їм наобіцяють манну небесну на другий день після виборів. Молодих можна навчити любити свою країну, а що робити і як нам бути з оцими болотяними?
Зайшов цей поважний чоловік у маршрутне таксі в м. Рівне і показав своє посвідчення, на що йому водій зневажливо і нахабно відповів, що у нього уже є такі. В салоні сиділо на той час дві людини похилого віку - чоловік і жінка. Наш воїн, а Він бойовий офіцер ЗСУ вступив в словесну перепалку з водієм, намагаючись достукатися до його сумління, пояснюючи йому, що так чинити не гідно, що завдячуючи тим, хто зараз на Сході країни обороняє її кордони у нього є можливість їздити своїм маршрутом у мирному місті і заробляти на себе на свою родину кошти. І під час цієї виховної бесіди в розмову втрутилися ті двоє, що були в салони і намагалися принизити військового тим, що пропонували заплатити за нього за проїзд, тільки щоб він перестав виясняти відносини з водієм.
Можна тільки уявити стан воїна... Він записам номер машини, зателефонував перевізнику і має надію що це безсовісне хамло більше працювати на маршруті не буде.
А як же бути з тими "вболівальниками", що стали на захист водія-негідника. Їх же таких багато навкруги. Я сама була у схожій ситуації, коли попросила виключити набридливий "Шансон" і мене жодний з пасажирів, а їх було повний автобус, що їхав з Рівного на Костопіль не підтримав. І хоч і мною це було три роки тому, та ситуація не міняється і на сьогодні. Хочеться не те що запитати, а криком кричати: - Що з Вами стало, Люди???
Для більшості війни в Україні немає, їм байдуже до того, що чиїсь сини гинуть там, вони ніколи не пожертвували для воїнів жодної копійки, їм горе родин, що втратили найдорожчих, не болить. Для мене, це отупілі, недалекі створіння, які живуть у своєму примітивному світі, та коли надходить час виборів, вони мало не на пузі будуть повзти, щоб обрати нам на голови чергових нікчем, які їм наобіцяють манну небесну на другий день після виборів. Молодих можна навчити любити свою країну, а що робити і як нам бути з оцими болотяними?
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
