Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.14
22:59
Дощі й дощі. Тріщить загата.
Ллє прямовисно і навскіс.
Береза вкотре, пелехата,
не ладна розчесати кіс.
Кущі розвихрились бузкові,
півонії втрачають стрій.
А хмари знов напоготові
Ллє прямовисно і навскіс.
Береза вкотре, пелехата,
не ладна розчесати кіс.
Кущі розвихрились бузкові,
півонії втрачають стрій.
А хмари знов напоготові
2026.08.14
18:37
погода що міняється настійно
привносить чи скасовує
натхнення
так ніби чим би
не кардіограма
що відбивається у першім-
ліпшім тексті
гадається про серце невгамовне
привносить чи скасовує
натхнення
так ніби чим би
не кардіограма
що відбивається у першім-
ліпшім тексті
гадається про серце невгамовне
2026.08.14
17:29
my holy land
stays on two ancient whales
and
the third one
is a nomad-dolphin
runs on a blackened star
as far
as someone makes a wish
stays on two ancient whales
and
the third one
is a nomad-dolphin
runs on a blackened star
as far
as someone makes a wish
2026.08.14
13:29
Крізь сиву хмару світить сонце,
Мов пробивається з-за ґрат,
І зазирає до віконця,
Неначе гноблений Сократ.
Воно важливе щось промовить
Крізь огорожу тлустих хмар,
Крізь тлум, репресії і мори,
Крізь заборони від нездар.
Мов пробивається з-за ґрат,
І зазирає до віконця,
Неначе гноблений Сократ.
Воно важливе щось промовить
Крізь огорожу тлустих хмар,
Крізь тлум, репресії і мори,
Крізь заборони від нездар.
2026.08.14
12:49
Я б до тебе пішла, та боюся високих трав.
Я б тобі прокричала – боюся відлуння грому.
Без човна попливла б, та глибокий і чорний став,
І не вийти на березі темному і слизькому.
Я б тобі написала про все, та немає слів.
Полетіла б до тебе, та небо
Я б тобі прокричала – боюся відлуння грому.
Без човна попливла б, та глибокий і чорний став,
І не вийти на березі темному і слизькому.
Я б тобі написала про все, та немає слів.
Полетіла б до тебе, та небо
2026.08.14
12:03
Вірю в майбутнє моєї країни,
вірю в народ,
що піднявся з колін,
в зоране поле,
у гілку калини,
в сад біля хати
з червоних калин.
вірю в народ,
що піднявся з колін,
в зоране поле,
у гілку калини,
в сад біля хати
з червоних калин.
2026.08.14
11:15
Плетусь зажурена з «Сільпо»
В холодну днину.
Мені б проїхатись в метро —
До моря плину,
Кружляти чайкою над ним
У небосхилі,
З обличчя змити смутку грим
В смарагді хвилі,
В холодну днину.
Мені б проїхатись в метро —
До моря плину,
Кружляти чайкою над ним
У небосхилі,
З обличчя змити смутку грим
В смарагді хвилі,
2026.08.14
11:05
Битва за Фароський міст: кохання на руїнах світу
Генеральний штурм Ганімеда почався на світанку, коли море навколо Фароського маяка покрилося сотнями єгипетських човнів. Новий командувач кинув у бій усе. Битва на вузькому молу перетворилася на кривав
2026.08.14
10:52
Що ви, керманичі кпину?
Що, реквізити курні?
Хто з вас ще вірить в людину,
Хто ляже поруч в труні?-
-Ми і смерекові голки,
-Ми і молюски глибин,
Як марципанові вовки
Що, реквізити курні?
Хто з вас ще вірить в людину,
Хто ляже поруч в труні?-
-Ми і смерекові голки,
-Ми і молюски глибин,
Як марципанові вовки
2026.08.14
07:29
Зникають сни приємні завжди
З досвітнім заспівом півнів,
Бо потім більше негаразди
Повсюди бачаться мені.
Бо далі - швидкості шалені
Та люди радісні й сумні, -
І щире прагнення щоденне
Земного щастя не у сні.
З досвітнім заспівом півнів,
Бо потім більше негаразди
Повсюди бачаться мені.
Бо далі - швидкості шалені
Та люди радісні й сумні, -
І щире прагнення щоденне
Земного щастя не у сні.
2026.08.14
04:58
Нещирість професійно тисне руку
Та непомітно крутить карамболь.
У серце заповзає, мов зміюка,
Вичікуючи, вправно грає роль.
Маскується у тиші та у криках,
Постійно грає світло й позитив.
Нещирість - різна та багатолика,
Та непомітно крутить карамболь.
У серце заповзає, мов зміюка,
Вичікуючи, вправно грає роль.
Маскується у тиші та у криках,
Постійно грає світло й позитив.
Нещирість - різна та багатолика,
2026.08.13
23:50
Сього дивного і вітряного року-приблуди я вирішив відвідати зачаровані Маркізькі острови (не відпочити, ні, бути, мислити, творити – ця місцина саме для цього, особливо Нуку-Хіва). Я ціную нетутешні Маркізи за прозору атмосферу споглядання, неземний спокі
2026.08.13
22:52
Уже весна, радіти б треба,
і відшукати у собі
колись даровані із неба
вцілілі струни, далебі.
Мажорні, сонячні, на втіху
і життєдайні, як тоді, —
щоб не підігрували лиху,
і відшукати у собі
колись даровані із неба
вцілілі струни, далебі.
Мажорні, сонячні, на втіху
і життєдайні, як тоді, —
щоб не підігрували лиху,
2026.08.13
18:59
тобі поезія та пафос
мені непевність і нудьга
життя сяк-так
благеньке факт
іще скоринка з пирога
питай чого усе вертатись
до слів у цій коморі
га?
мені непевність і нудьга
життя сяк-так
благеньке факт
іще скоринка з пирога
питай чого усе вертатись
до слів у цій коморі
га?
2026.08.13
18:16
Не даруй лілові
почуття мені,
у квітковім слові
— пагінець брехні.
Не божись в коханні,
аж до скону літ —
серцю притаманно
обривати цвіт.
почуття мені,
у квітковім слові
— пагінець брехні.
Не божись в коханні,
аж до скону літ —
серцю притаманно
обривати цвіт.
2026.08.13
15:42
Нашу тягу до свободи нічим не зламати,
Бо віками наші предки її гартували,
Кров‘ю славних синів й дочок її поливали,
Аби вільним ми народом змогли, врешті стати.
Як старалися сусіди, щоб нас покорити,
Ми для них ясир і бидло, малороси були.
Але ми с
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Бо віками наші предки її гартували,
Кров‘ю славних синів й дочок її поливали,
Аби вільним ми народом змогли, врешті стати.
Як старалися сусіди, щоб нас покорити,
Ми для них ясир і бидло, малороси були.
Але ми с
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.18
2026.04.02
2026.03.19
2026.02.25
2026.02.11
2026.01.11
2025.12.24
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Андрій Перекотиполе (1986) /
Інша поезія
Пазлики
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Пазлики
Коли провідний спеціаліст шлюбної агенції —
Ледачий мудак і тупо кладе на свої обов’язки,
То в пеклі на нього чекають
Не веселі рогаті чорти,
А понурені самотні люди.
І вже не двух статей, а трьох
Чи навіть п’яти різних гендерів.
І щоб ці похмурі зануди
Могли плюнути генами у вічність
Чи, бодай, створити сім’ю чайлдфрі,
Треба скласти їх у пазл Гіменея,
Утворити Вольтрона з половини
Футбольної команди шлюбного неліквіду,
Зібрати докупи й поєднати навіки
По одному екземпляру кожної статі —
Гарної, сильної, однієї з п’яти!
Вже четверо зібралися у дружний колектив,
А п’ятого нема, він ще не нагулявся.
Або він є, але такегошось:
Бухає, курить, матюкається,
Грає на автоматах, б’є перших чотирьох
І зраджує їм із іншими чотирма. Сука!
Ну, чи, кобель, тут як подивитись…
А перших четверо похнюплено
Виправдовуються перед друзями:
“Ви не розумієте, він-вона-воно зміниться,
Ми над цим працюємо, ви ще побачите!”
Чи навпаки: усі зібрались у повному складі
Й готові під вінець вже чи куди там,
А мама одного із них — лярва.
Ну, чи курва, тут як подивитись…
Вона проти шлюбу й не дає благословення.
Чи приданого, чи грошей, чи рушників.
Бо кого її чадо привело до хати?
Це для оцього вона квіточку ростила?
Це оцих їй пропонують прийняти
Як своїх дітей? Та ще чого!
Вона сватає у своїх подруг їхніх дітей,
І підсовує той наколядований dream team
Облюбленій і від того нещасній дитині.
А ті четверо, які дійсно потрібні, прогнані.
Вони збираються разом без п’ятого.
Щоб сумувати, бухати і курити,
Щоб грати на автоматах, битись одне з одним
І трахатись з іншим п’ятим. На зло.
Хтось із них розкаже про це
Тому самому пазлику, якого не вистачає.
Хтось із них повіситься.
А хтось знайде собі іншу п’ятірку
І все в нього буде добре.
А провідний спеціаліст шлюбної агенції,
Спокутуючи розгільдяйство земного життя,
Буде плювати у стелю свого нового офісу,
Длубатися в носі та буркотіти в чашку чаю:
“Дались їм ті сім’ї, далась їм та любов.
Краще б рок-групу зібрали…”
28.02.2021.
Ледачий мудак і тупо кладе на свої обов’язки,
То в пеклі на нього чекають
Не веселі рогаті чорти,
А понурені самотні люди.
І вже не двух статей, а трьох
Чи навіть п’яти різних гендерів.
І щоб ці похмурі зануди
Могли плюнути генами у вічність
Чи, бодай, створити сім’ю чайлдфрі,
Треба скласти їх у пазл Гіменея,
Утворити Вольтрона з половини
Футбольної команди шлюбного неліквіду,
Зібрати докупи й поєднати навіки
По одному екземпляру кожної статі —
Гарної, сильної, однієї з п’яти!
Вже четверо зібралися у дружний колектив,
А п’ятого нема, він ще не нагулявся.
Або він є, але такегошось:
Бухає, курить, матюкається,
Грає на автоматах, б’є перших чотирьох
І зраджує їм із іншими чотирма. Сука!
Ну, чи, кобель, тут як подивитись…
А перших четверо похнюплено
Виправдовуються перед друзями:
“Ви не розумієте, він-вона-воно зміниться,
Ми над цим працюємо, ви ще побачите!”
Чи навпаки: усі зібрались у повному складі
Й готові під вінець вже чи куди там,
А мама одного із них — лярва.
Ну, чи курва, тут як подивитись…
Вона проти шлюбу й не дає благословення.
Чи приданого, чи грошей, чи рушників.
Бо кого її чадо привело до хати?
Це для оцього вона квіточку ростила?
Це оцих їй пропонують прийняти
Як своїх дітей? Та ще чого!
Вона сватає у своїх подруг їхніх дітей,
І підсовує той наколядований dream team
Облюбленій і від того нещасній дитині.
А ті четверо, які дійсно потрібні, прогнані.
Вони збираються разом без п’ятого.
Щоб сумувати, бухати і курити,
Щоб грати на автоматах, битись одне з одним
І трахатись з іншим п’ятим. На зло.
Хтось із них розкаже про це
Тому самому пазлику, якого не вистачає.
Хтось із них повіситься.
А хтось знайде собі іншу п’ятірку
І все в нього буде добре.
А провідний спеціаліст шлюбної агенції,
Спокутуючи розгільдяйство земного життя,
Буде плювати у стелю свого нового офісу,
Длубатися в носі та буркотіти в чашку чаю:
“Дались їм ті сім’ї, далась їм та любов.
Краще б рок-групу зібрали…”
28.02.2021.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
