ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2023.04.01
10:11
Якщо тобі набридла — повідом
усе як є — не вб'ють слова правдиві.
Лише затерпне серце під ребром
шукаючи притулок у жаливі.
Не хочеш в пастку втрапити — тікай
сполохано в смеркання неозоре,
не втримати любов — стрімка ріка
усе як є — не вб'ють слова правдиві.
Лише затерпне серце під ребром
шукаючи притулок у жаливі.
Не хочеш в пастку втрапити — тікай
сполохано в смеркання неозоре,
не втримати любов — стрімка ріка
2023.04.01
09:12
Чомусь сьогодні тягне на повтори.
Може тому, що квітень завітав
і стало навкруги усе квітневе:
квітневе сонце і квітневе небо,
квітневий настрій і квітневі мрії
про те, щоби закінчилась війна
і Україна, може й не квітнева,
але ізнов розквітла, ожил
Може тому, що квітень завітав
і стало навкруги усе квітневе:
квітневе сонце і квітневе небо,
квітневий настрій і квітневі мрії
про те, щоби закінчилась війна
і Україна, може й не квітнева,
але ізнов розквітла, ожил
2023.04.01
05:44
Усівшись зручно на старому пні
Та сміючись очима винувато, –
Знайомий дід розказує мені
Про те, що може нині пригадати.
Обтяжений утомою років,
Знесилений зневірою важкою, –
Він починає радо переспів
Прочитаного й чутого вже мною.
Та сміючись очима винувато, –
Знайомий дід розказує мені
Про те, що може нині пригадати.
Обтяжений утомою років,
Знесилений зневірою важкою, –
Він починає радо переспів
Прочитаного й чутого вже мною.
2023.03.31
22:29
Ламаний гріш вам, філософи
вічного життя після смерті...
Ламаний гріш вам за ваші зморшки.
А я обираю плоть, що страждає
в ім’я нігтя пальця мойого,
що такий звичний мені й симпатичний.
А я обираю насолоду просту й білу:
на омите водою, свіже тіл
вічного життя після смерті...
Ламаний гріш вам за ваші зморшки.
А я обираю плоть, що страждає
в ім’я нігтя пальця мойого,
що такий звичний мені й симпатичний.
А я обираю насолоду просту й білу:
на омите водою, свіже тіл
2023.03.31
17:36
Ти думаєш, словом, до неможливості
Надто багато і за кожною комою,
Серце зникає в рядках наївності.
Ти стала для мене ще більш невідомою;
Ще більше далекою і безнадійною,
Вигадка мови, - ну, що ж, за назвою –
Любов, та як випадок – нерозділеною,
Т
Надто багато і за кожною комою,
Серце зникає в рядках наївності.
Ти стала для мене ще більш невідомою;
Ще більше далекою і безнадійною,
Вигадка мови, - ну, що ж, за назвою –
Любов, та як випадок – нерозділеною,
Т
2023.03.31
14:54
Поміж галасного люду
я знайду тиші сліди.
Відчую ніжний трепет її голосу.
Вслухаюсь в її теплі слова.
Вона обіймами своїми
заховає сум.
Своїм лагідним поглядом
огорне жаль.
я знайду тиші сліди.
Відчую ніжний трепет її голосу.
Вслухаюсь в її теплі слова.
Вона обіймами своїми
заховає сум.
Своїм лагідним поглядом
огорне жаль.
2023.03.31
12:28
День розгорівсь черкнувши сірника
В лампадку бляклого світання Сходу,
І вітер дмухав, змішував тепло,
В просіяний досвітній холод.
День починався шелестом тополь.
Спадав туман, зникаючи безслідно,
В дрімучий ліс. А там сто тисяч доль,
Тягли в юдо
В лампадку бляклого світання Сходу,
І вітер дмухав, змішував тепло,
В просіяний досвітній холод.
День починався шелестом тополь.
Спадав туман, зникаючи безслідно,
В дрімучий ліс. А там сто тисяч доль,
Тягли в юдо
2023.03.31
10:52
А потвор по тінястих кутках побільшало.
Намарно їх гнати, з тіней просочяться нові.
Згадай, хоч би спробуй, була колись горниця іншою.
І квіти, що мешкали тут, колись були живі.
Посохлі пелюстки валяються долу, неприбрані.
Потвори їх чавлять в дріб
Намарно їх гнати, з тіней просочяться нові.
Згадай, хоч би спробуй, була колись горниця іншою.
І квіти, що мешкали тут, колись були живі.
Посохлі пелюстки валяються долу, неприбрані.
Потвори їх чавлять в дріб
2023.03.31
10:13
СТАНОВЛЕННЯ.
І ось, перед новим 1970 роком, ми перебралися до нашої першої власної квартири. Я вже раніше згадувала, що на весілля нам надарували усього, крім, звичайно, меблів. Ще раніше ми придбали собі симпатичний торшер із рожевим абажуром, який ст
2023.03.31
05:36
Вечора відсвіт багровий
Жалем на згарище ліг, –
Розум втомили розмови
Про односельців моїх.
Порожньо й сумно за тином, –
Тче лиш павук сиву нить.
Запах гіркого полину
Голову швидко п’янить.
Жалем на згарище ліг, –
Розум втомили розмови
Про односельців моїх.
Порожньо й сумно за тином, –
Тче лиш павук сиву нить.
Запах гіркого полину
Голову швидко п’янить.
2023.03.30
19:58
Ганна Семиградська, прима оперного, вже у гримі й образі Розіни, ретельно вдивлялася у своє гротескно змінене віддзеркалення. Те чарівне лице юної ефірної діви, яким його бачили діти райка, зблизька нагадувало грубо покраяний жирними мазками портрет пензл
2023.03.30
19:54
Брехня - це крапля, що камінь точить.
Вона проявляється, як на плівці.
Це вочевидь саме той злочин,
що розкривається без поліції.
Брехні не буває - в ім‘я чи заради…
Тут виправдання жодні - зайві.
Брехня, як завжди, - прихована зрада.
Вона проявляється, як на плівці.
Це вочевидь саме той злочин,
що розкривається без поліції.
Брехні не буває - в ім‘я чи заради…
Тут виправдання жодні - зайві.
Брехня, як завжди, - прихована зрада.
2023.03.30
18:23
колись давно на ці землі напали вороги, які грабували й палили села, вбивали жителів, а красивих молодих дівчат брали в полон, щоб пізніше продати їх у рабство. Одного разу, переправляючись через Чорний ліс, вороги зупинилися біля Чорного ока, щоб відпочи
2023.03.30
14:45
Полуденна спека поволі на спад вже пішла,
Камінна дорога не так припіка босі ноги.
Затихли Афіни, сховалися в кокона свого
І тиша поволі над гамірним містом лягла.
У темному небі яскраво засяяли зорі,
Знайомі сузір’я, хоч трохи, немов не такі.
Як ба
Камінна дорога не так припіка босі ноги.
Затихли Афіни, сховалися в кокона свого
І тиша поволі над гамірним містом лягла.
У темному небі яскраво засяяли зорі,
Знайомі сузір’я, хоч трохи, немов не такі.
Як ба
2023.03.30
14:04
Селюк не знав, що сталося в далеку давнину.
Музики два змагались. І ось у того,
Кому вже провіщали перемогу,
На арфі раптом луснула струна...
Закам’яніли слухачі. Та після паузи
Знов порвана струна заговорила...
І тільки потерпілець знав, що стало
Музики два змагались. І ось у того,
Кому вже провіщали перемогу,
На арфі раптом луснула струна...
Закам’яніли слухачі. Та після паузи
Знов порвана струна заговорила...
І тільки потерпілець знав, що стало
2023.03.30
13:08
Тільки-но усядуся надворі
І упруся спиною об тин, -
Горобці цвірінькають то хором,
То щебече весело один.
Хоч собака гавкає на зграю
І горлає півень, мов сказивсь, -
Співуни такий концерт вчиняють,
Що душа зривається у вись.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І упруся спиною об тин, -
Горобці цвірінькають то хором,
То щебече весело один.
Хоч собака гавкає на зграю
І горлає півень, мов сказивсь, -
Співуни такий концерт вчиняють,
Що душа зривається у вись.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Рецензії):
2021.12.12
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
2017.03.14
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Сергій Губерначук (1969 - 2017) /
Рецензії
«Хто є Поетом – той згубився в пісні»
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
«Хто є Поетом – той згубився в пісні»
Представлені нижче враження від творчості київського поета, актора і пісняра Сергія Губерначука написані композитором і поетом Володимиром Чернявським.
Володимир Миколайович Чернявський – заслужений працівник культури України. Працює в Сосницькому Будинку культури Чернігівської області понад 42 роки, зокрема, з аматорським фольклорним колективом «Криниці», народним жіночим вокальним ансамблем «Вербиченька», багатьма хоровими колективами області. Має родинні зв’язки (за материнською лінією) з відомим українським режисером і письменником Олександром Довженком.
Поет-пісняр Володимир Чернявський впродовж свого творчого життя займається обробкою українських народних пісень та аранжуванням авторських творів. У 2007 р. у видавництві «Прапор» (м. Харків) вийшла збірка його пісень і поезій «Душі моєї струни чарівні». Він написав більше півтори сотні пісень на вірші понад 60 поетів. Пісні композитора розписані для різного складу виконавців – хору, ансамблю, тріо, дуету або соліста.
«Хто є Поетом – той згубився в пісні».
Цей влучний вислів належить українському поету, актору, пісняру і співаку Сергію Григоровичу Губерначуку і цілком відповідний його творчості.
Для мене стала приємним відкриттям творчість такої багатогранної особистості, як Сергій Губерначук. На превеликий жаль, Сергій вже пішов у засвіти...
Сергій мав цікаву та насичену подіями долю, жив серед людей мистецтва і культури, творив світло, правдиво і захопливо. Написав сотні і сотні поезій, декілька сотень віршів для пісень. Тільки зіграних ролей у театрі та кіно мав понад 50, а це неабиякий багаж і великий труд пережити стільки чужих доль у собі. І тому, не побоюсь сказати, що Сергій був щасливою людиною, переповненою життєвої сили та творчої енергії, мав світлу, розумну й добру душу. Як на мене, його життя – це поезія й пісня.
Уважно прочитавши і перечитавши збірки його поезій, я, як поет, був сильно вражений Сергієвими глибоко філософськими і водночас неймовірно інтимними, пульсуючими творами, насиченими різноманітними почуттями, емоціями, глибокими роздумами. Кожного разу, читаючи вірші, я опиняюсь у потаємному світі поета, збагаченому новими відтінками краси і досі невідомими проявами її величності Поезії.
Сергій Губерначук знайшов і відшліфував свою грань словосприйняття, виробив свій напрямок у мистецтві слова і пісні.
У Сергія є багато віршів саме пісенних, в яких визначено заспів і приспів. І це мене, як композитора, дуже зацікавило, адже далеко не кожен вірш навіть найгеніальнішого поета може стати піснею. Та якщо й знайдеться прийнятний вірш, треба ще вміти обрати відповідну строфу, яка б стала приспівом (у більшості випадків вона остання). Ще одна яскрава особливість поетичної і пісенної творчості С. Губерначука – суворе дотримання розміру твору, що вкрай необхідно для музики.
Оцінивши всі переваги, я настільки глибоко поринув у вир творчих надбань поета, що, опинившись майже в одній стихії з ним, порівняно за короткий проміжок часу написав понад три десятки пісень на вірші Сергія Губерначука, що склало найбільшу кількість моїх пісень на слова одного автора. Мабуть, цей феномен пояснюється тим, що мені вдалося глибоко відчути і сприйняти сам дух творчості Сергія, стати ніби спорідненим з ним на рівні душевних переживань.
Пісенні вірші Сергія стосуються вічних питань – глибоких патріотичних почуттів, сенсу життя, любові, вірності, відносин між людьми. Частина пісень вже пролунала на професійній сцені й музичних фестивалях.
Усі вірші Сергія Губерначука світлі, дуже щирі, емоційно насичені і проникливі, разом з тим – своєрідні і неповторні. У них автором залишено багато душевного тепла і любові. Тонкий ліризм переплітається з піднесеним почуттям патріотичних творів, психологічні роздуми – з дружнім гумором. Різноманітні теми, образи, характери, різні відтінки почуттів і життєві ситуації неабияк хвилюють майстра слова. І все це пропущено поетом через його «живе» і розумне серце, надто чутливу душу, через призму особистого світосприйняття, багатоденні осмислення й переживання.
Сергій був дуже вимогливим до себе, відточував кожний рядок, підбирав найвдаліші слова, чудово римував. І тому без перебільшення можу сказати, що кожен його вірш – шедевр.
До того ж, окрім віршів, у Сергія Губерначука є ще майстерно написані численні крилаті вислови, стислі філософські роздуми. До прикладу наведу такі прості фрази, що мають глибокий зміст:
«Творчість — Така, як Ти!»;
«Натхнення – поклоніння, а не Мекка»;
«Рима – проста й заримована Богом й окреслена віщим дощем»;
«Вірші випадають снігом від Бога»;
«Сам не заспіваю – як немає птахи, то й пісень не маю»;
«Безпутство слів усі пісні зламало і солов’ям відняло голоси»;
«Що взяв на дні – наверх віддам».
В одній із збірок «Усім Тобі завдячую, Любове…», окрім вибраних віршів різних років творчого життя, розміщені фотографії Сергія і його найрідніших людей. Придивляюся до однієї з них. Найбільше вражають очі поета, здається в глибині, на дні очей, у погляді застиг увесь Всесвіт… Дивуюсь…
Як би хотілося поговорити з цією талановитою людиною – поетом і актором, відчути внутрішню силу, доторкнутися до його таємниць. На превеликий жаль, це неможливо. Натомість веду тиху розмову з його зворушливою і незабутньою поезією, в якій він сам.
Своє кредо Сергій вдихнув у неперевершений вірш, зміст якого червоною ниткою проходить через усю творчу діяльність і життя:
«Дай, я буду таким, як хочу,
щоб не всі мене розуміли…
ти вбачаєш у цьому злочин?
Я вбачаю у цьому – крила!..»
Народився Сергій Губерначук у Києві, але віддушиною від міської суєти було для нього мальовниче село Богдани́, звідки родом його матуся і бабуся. Там чарівна природа, Божа краса, талановиті люди, любов витає навіть у повітрі. Це й надихало поета на творчість і, мабуть, тому краса і любов віддзеркалюються у віршах Сергія різноманітними спектрами. Автор купає читача у зливі почуттів – найпрекрасніших, найніжніших, часом жагучих, інколи й суперечливих, торкаючись найтонших струн душі, відображаючи саме життя і таємничий внутрішній світ людей.
Сергій безмежно любив життя, любив людей, мав у собі світло, теплу душу, багатий духовний світ, до кінця свого короткого життя віддавав усього себе творчості. Незабутні його слова:
«Я все віддав для вас.
Нема чого втрачати».
Плідною була творча нива поета. Він вигойдував у земних і небесних колисках свої найпотаємніші думки, мрії та переживання з щиросердечними Вірою, Надією і Любов’ю. У спадщину залишив нам силу силенну незабутніх відвертих віршів, численні захопливі пісні, крилаті вислови й глибокі роздуми, що досягають сердець читачів. На землі він зумів творити красу, зреалізувати свій талант і, як сподіваюсь, повністю здійснити Божий задум про себе.
…Не топче вже рясту талановитий поет, пішов у засвіти в розквіті літ і сил, але залишив Сергій після себе чудові спогади, плоди великої Праці та море Любові. Тепер над ним і над його дивовижною творчістю в задумі схилилася сама Вічність…
Володимир Чернявський,
травень 2021 р.
Володимир Миколайович Чернявський – заслужений працівник культури України. Працює в Сосницькому Будинку культури Чернігівської області понад 42 роки, зокрема, з аматорським фольклорним колективом «Криниці», народним жіночим вокальним ансамблем «Вербиченька», багатьма хоровими колективами області. Має родинні зв’язки (за материнською лінією) з відомим українським режисером і письменником Олександром Довженком.
Поет-пісняр Володимир Чернявський впродовж свого творчого життя займається обробкою українських народних пісень та аранжуванням авторських творів. У 2007 р. у видавництві «Прапор» (м. Харків) вийшла збірка його пісень і поезій «Душі моєї струни чарівні». Він написав більше півтори сотні пісень на вірші понад 60 поетів. Пісні композитора розписані для різного складу виконавців – хору, ансамблю, тріо, дуету або соліста.
«Хто є Поетом – той згубився в пісні».
Цей влучний вислів належить українському поету, актору, пісняру і співаку Сергію Григоровичу Губерначуку і цілком відповідний його творчості.
Для мене стала приємним відкриттям творчість такої багатогранної особистості, як Сергій Губерначук. На превеликий жаль, Сергій вже пішов у засвіти...
Сергій мав цікаву та насичену подіями долю, жив серед людей мистецтва і культури, творив світло, правдиво і захопливо. Написав сотні і сотні поезій, декілька сотень віршів для пісень. Тільки зіграних ролей у театрі та кіно мав понад 50, а це неабиякий багаж і великий труд пережити стільки чужих доль у собі. І тому, не побоюсь сказати, що Сергій був щасливою людиною, переповненою життєвої сили та творчої енергії, мав світлу, розумну й добру душу. Як на мене, його життя – це поезія й пісня.
Уважно прочитавши і перечитавши збірки його поезій, я, як поет, був сильно вражений Сергієвими глибоко філософськими і водночас неймовірно інтимними, пульсуючими творами, насиченими різноманітними почуттями, емоціями, глибокими роздумами. Кожного разу, читаючи вірші, я опиняюсь у потаємному світі поета, збагаченому новими відтінками краси і досі невідомими проявами її величності Поезії.
Сергій Губерначук знайшов і відшліфував свою грань словосприйняття, виробив свій напрямок у мистецтві слова і пісні.
У Сергія є багато віршів саме пісенних, в яких визначено заспів і приспів. І це мене, як композитора, дуже зацікавило, адже далеко не кожен вірш навіть найгеніальнішого поета може стати піснею. Та якщо й знайдеться прийнятний вірш, треба ще вміти обрати відповідну строфу, яка б стала приспівом (у більшості випадків вона остання). Ще одна яскрава особливість поетичної і пісенної творчості С. Губерначука – суворе дотримання розміру твору, що вкрай необхідно для музики.
Оцінивши всі переваги, я настільки глибоко поринув у вир творчих надбань поета, що, опинившись майже в одній стихії з ним, порівняно за короткий проміжок часу написав понад три десятки пісень на вірші Сергія Губерначука, що склало найбільшу кількість моїх пісень на слова одного автора. Мабуть, цей феномен пояснюється тим, що мені вдалося глибоко відчути і сприйняти сам дух творчості Сергія, стати ніби спорідненим з ним на рівні душевних переживань.
Пісенні вірші Сергія стосуються вічних питань – глибоких патріотичних почуттів, сенсу життя, любові, вірності, відносин між людьми. Частина пісень вже пролунала на професійній сцені й музичних фестивалях.
Усі вірші Сергія Губерначука світлі, дуже щирі, емоційно насичені і проникливі, разом з тим – своєрідні і неповторні. У них автором залишено багато душевного тепла і любові. Тонкий ліризм переплітається з піднесеним почуттям патріотичних творів, психологічні роздуми – з дружнім гумором. Різноманітні теми, образи, характери, різні відтінки почуттів і життєві ситуації неабияк хвилюють майстра слова. І все це пропущено поетом через його «живе» і розумне серце, надто чутливу душу, через призму особистого світосприйняття, багатоденні осмислення й переживання.
Сергій був дуже вимогливим до себе, відточував кожний рядок, підбирав найвдаліші слова, чудово римував. І тому без перебільшення можу сказати, що кожен його вірш – шедевр.
До того ж, окрім віршів, у Сергія Губерначука є ще майстерно написані численні крилаті вислови, стислі філософські роздуми. До прикладу наведу такі прості фрази, що мають глибокий зміст:
«Творчість — Така, як Ти!»;
«Натхнення – поклоніння, а не Мекка»;
«Рима – проста й заримована Богом й окреслена віщим дощем»;
«Вірші випадають снігом від Бога»;
«Сам не заспіваю – як немає птахи, то й пісень не маю»;
«Безпутство слів усі пісні зламало і солов’ям відняло голоси»;
«Що взяв на дні – наверх віддам».
В одній із збірок «Усім Тобі завдячую, Любове…», окрім вибраних віршів різних років творчого життя, розміщені фотографії Сергія і його найрідніших людей. Придивляюся до однієї з них. Найбільше вражають очі поета, здається в глибині, на дні очей, у погляді застиг увесь Всесвіт… Дивуюсь…
Як би хотілося поговорити з цією талановитою людиною – поетом і актором, відчути внутрішню силу, доторкнутися до його таємниць. На превеликий жаль, це неможливо. Натомість веду тиху розмову з його зворушливою і незабутньою поезією, в якій він сам.
Своє кредо Сергій вдихнув у неперевершений вірш, зміст якого червоною ниткою проходить через усю творчу діяльність і життя:
«Дай, я буду таким, як хочу,
щоб не всі мене розуміли…
ти вбачаєш у цьому злочин?
Я вбачаю у цьому – крила!..»
Народився Сергій Губерначук у Києві, але віддушиною від міської суєти було для нього мальовниче село Богдани́, звідки родом його матуся і бабуся. Там чарівна природа, Божа краса, талановиті люди, любов витає навіть у повітрі. Це й надихало поета на творчість і, мабуть, тому краса і любов віддзеркалюються у віршах Сергія різноманітними спектрами. Автор купає читача у зливі почуттів – найпрекрасніших, найніжніших, часом жагучих, інколи й суперечливих, торкаючись найтонших струн душі, відображаючи саме життя і таємничий внутрішній світ людей.
Сергій безмежно любив життя, любив людей, мав у собі світло, теплу душу, багатий духовний світ, до кінця свого короткого життя віддавав усього себе творчості. Незабутні його слова:
«Я все віддав для вас.
Нема чого втрачати».
Плідною була творча нива поета. Він вигойдував у земних і небесних колисках свої найпотаємніші думки, мрії та переживання з щиросердечними Вірою, Надією і Любов’ю. У спадщину залишив нам силу силенну незабутніх відвертих віршів, численні захопливі пісні, крилаті вислови й глибокі роздуми, що досягають сердець читачів. На землі він зумів творити красу, зреалізувати свій талант і, як сподіваюсь, повністю здійснити Божий задум про себе.
…Не топче вже рясту талановитий поет, пішов у засвіти в розквіті літ і сил, але залишив Сергій після себе чудові спогади, плоди великої Праці та море Любові. Тепер над ним і над його дивовижною творчістю в задумі схилилася сама Вічність…
Володимир Чернявський,
травень 2021 р.
Збірка пісень на слова Сергія Губерначука «Журавлиная криниця» (тексти, ноти пісень):
http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ukr0000020774
https://dlib.kiev.ua/items/show/799
Деякі пісні композитора Володимира Чернявського на слова Сергія Губерначука (тексти та ноти) на сайтах:
https://mala.storinka.org/пісні-композитора-володимира-чернявського-на-слова-сергія-губерначука.html
https://mala.storinka.org/лірико-патріотичні-пісні-композитора-володимира-чернявського-на-слова-сергія-губерначука.html
https://mala.storinka.org/ліричні-пісні-композитора-володимира-чернявського-на-слова-сергія-губерначука.html
https://mala.storinka.org/пісні-на-слова-сергія-губерначука-композитор-володимир-чернявський.html
https://mala.storinka.org/пісні-композитора-володимира-чернявського-на-слова-сергія-губерначука-2.html
https://mala.storinka.org/жартівливі-пісні-композитора-володимира-чернявського-на-слова-сергія-губерначука.html
Збірки текстів пісень Сергія Губерначука:
–– "Матіоловий сон" (українською мовою) –
http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ukr0012440
http://lukl.kiev.ua/elib/index.php/h-2/1045-hubernachuk-serhii-matiolovyi-son
–– "Озеро моей мечты" (російською мовою) –
http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ukr0000015302
http://lukl.kiev.ua/elib/index.php/h-2/1078-gubernachuk-sergej-grigor-evich-ozero-moej-mechty-sbornik-tekstov-pesen-kiev-arthuss-2020-160-c
Рецензія опублікована також на сайті:
https://mala.storinka.org/композитор-володимир-чернявський-про-творчість-сергія-губерначука.html
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.2592 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.2592 seconds