ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.12.01 11:08
Зрубане дерево біля паркану,
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує

Софія Кримовська
2025.12.01 09:50
А дерева в льолях із туману
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.

Микола Дудар
2025.12.01 09:33
З темного боку з темного майже
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по

Тетяна Левицька
2025.12.01 08:53
Ходить Гарбуз по городу,
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:

В Горова Леся
2025.12.01 08:47
Хай і була найменшою з гірчин,
Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.

Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав

Віктор Кучерук
2025.12.01 05:52
Бушувала ніч прибоєм,
Вирувала, мов окріп, -
Затуманений журбою,
Ранок стишено осліп.
Вирв навколишніх не бачить,
Як і безлічі сміття, -
Болі зносити терпляче
Научило всіх життя...

Ярослав Чорногуз
2025.12.01 02:53
Зима прийшла й теплішає усе,
Вже сніг перетворила на тумани.
Мороз далеко -- задніх там пасе --
Мов світ укритий ковдрою омани.

Клубочиться, густюща, наче дим,
І мізки так запудрює нівроку --
Середнім. і старим, і молодим,

Олександр Буй
2025.11.30 22:20
У минуле не відправити листа:
Є адреса – та немає адресата.
Ти мене забула. Ти мені не рада.
Я кохаю досі. Це – моя розплата,
Це – нещастя арифметика проста...

Та і що б я написав у тім листі?
Ну, хіба про те, що не забув, на подив,

Микола Дудар
2025.11.30 21:25
Очей незнана глибина…
Спокус спланованих побори
І тіл задіяних струна —
Надіюсь, вірю, що на користь…

Роки - струмки підземних вод
І течія питань джерельних —
Сім’ї продовження штрихкод,

Євген Федчук
2025.11.30 19:21
Докоряла одна жінка часто чоловіку,
Мовляв, сам частенько їздить у місто велике,
Бачить ярмарок. А їй же удома сидіти.
Вона ж також на ярмарок хоче поглядіти.
Доконала чоловіка, згодився узяти.
От, приїхали у місто щось там продавати.
Випряг волів ч

Борис Костиря
2025.11.30 15:15
Стоїть під вікном чоловік
і чекає, поки йому
винесуть їжу
або келих істини.
Мандрівник у пошуках
забутих сенсів,
утраченої тривоги,
розгубленого натхнення.

Іван Потьомкін
2025.11.30 12:48
Не буряним Бетховен входить до мене,
А цими сріблястими струмками,
Що на галяву вибігають сміючись,
Наввипередки мчать, вливаючись
У Шуберта і Берліоза, й Мендельсона...
Бачу його - іще не генія глухого,
А юнака, в якого віра розійшлась з довірою,

Тетяна Левицька
2025.11.30 10:34
Ще купаю в любистку життя золоте,
та мене безтурботну облиште.
Я ненавиджу старість печальну за те,
що спотворює справжні обличчя.
Хто б там що не казав — безпорадність, як рак,
тіло й мозок живий роз'їдає.
У середині груші огидний хробак
проклад

Віктор Кучерук
2025.11.30 06:52
Мов теплу і світлу пилюку
Вітрисько здійняв і несе, -
Згадалися мамині руки,
Що вміли робити усе.
В уяві постало обличчя
Вродливе, неначе весна,
Й до себе зове таємничо,
І душу втішає сповна.

Тетяна Левицька
2025.11.29 23:08
Я можу піти за моря, щоб тебе
не бачити більше й не чути.
Вже час відбілив ластовиння рябе
на личку блідому покути.

І ти посивів, як тополя в гаю,
зими не буває без срібла.
А я, божевільна, в зими на краю

Микола Дудар
2025.11.29 21:59
У сон навідавсь Елвіс Преслі
І напросився на ночліг…
А відчуття, що він воскреснув —
І я відмовити не зміг…
Бо в той минулий вечір наче ж
Я «самокруток» не вживав.
Ну а віскарика тим паче.
Хоча і сморіду кивав…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Осенняя зарисовка




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2021-06-06 13:09:03
Переглядів сторінки твору 3786
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.316 / 6  (5.540 / 6.17)
* Рейтинг "Майстерень" 5.316 / 6  (5.620 / 6.26)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.12.01 20:41
Автор у цю хвилину присутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2021-06-06 13:50:10 ]
И восторженных слов-междометий
скрылись спящими пчелами в улей.??? Тетяно, а я не второпав, хто(що) скрилось...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2021-06-06 13:59:23 ]
Междометие восторженое "Ах" Тобто вже природа не захоплює настільки, щоб нею любоватися. Дякую, Сергію, що приділили увагу!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2021-06-06 14:52:51 ]
Все ж таки, ам трохи переробила цей рядок! Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-06-06 23:35:13 ]
Критикуйники гарних образів і рим, звісно не помічають, тільки погане щось, із нього починають. починали б, краще із себе. А розсипи гарних Образів і рим залишаються поза відгуками, це ж звично. Особливо тим, хто вже не вміє, як дитина дивуватися!

ветер
можжевельника ветви сутулит - чудово, Таню, знахідка.
восторженные междометья
скрылись пчёлами спящими в улей - чудово стало у виправленому варіанті!

Тонут листья кленовые в луже,
протянув в подаяньи ладони.
Облаков одеяло верблюжье
в небе стряхивает межсезонье. - вся строфа позначена оригінальною образністю кленові листя просять милостиню - відкриття художнє - не помічено!

А рими - несносен - осень - яке милозвуччя!
Сутулит - улей - музична розкішна асонансність -
ніби автор метала бісер перед ...
Лужи - веблюжье - клас!

Браво, Таню!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2021-06-06 23:45:15 ]
Боже, дорогий Ярославе, аж сльози на очах, настільки торкнув твій відгук! Сердечно дякую, я дійсно старалася! Останнім часом не пишу російською, а вчора чомусь написала.))) Міцного тобі здоров'я, щастя, любові, визнання, здійснення мрій. Дуже рада, що у нас на ПМ є справжній редактор, який може не лише порадити і оцінити, а й подарувати крила!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2021-06-07 00:12:28 ]
"Как больно, милая, как странно..." -- чомусь нагадалось із культового радянського кінофільму.
"Как ранимо, любимый, как больно..." -- це навмисна алюзія чи ігри підсвідомості?..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2021-06-07 00:48:08 ]
Майже одне й те ж саме на Ваш погляд? Я б не сказала. Можливо, десь і є ця фраза, але я про це не знаю і не хочу знати, бо стільки уже написано і коли пошукати, то у кожного автора є схожі вислови, та образи, але ж, все ж таки , я шукаю свої. Пройде час і, можливо, хтось у мене запозичить, хто зна? Дякую, Юрію, за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2021-06-07 01:04:56 ]
це дуже відомий вірш -- тому і перепитав.
пригадую, як одного разу я підловив себе на запозиченні в Єсеніна -- після цього уважно за собою слідкую!
а вірш гарний, милозвучний!..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-06-07 01:27:06 ]
То сліжкуйте Юрію, за собою, і не плутайте СТИЛІЗАЦІЮ з епігонством!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-06-07 01:27:49 ]
Слідкуйте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2021-06-07 01:30:06 ]
почніть із себе, п. Ярославе -- щоб не бути голослівним! :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-06-07 08:22:08 ]
Я Ваших порад не потребую. І коментарів типу "Сам дурень".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2021-06-07 09:40:09 ]
А хто їх -- Ваших порад -- взагалі потребує?.. )))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2021-06-07 13:06:04 ]
Наприклад, я потребую і ще багато інших авторів, які хочуть почути об'єктину оцінку твору і зрозуміти над чим працювати надалі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2021-06-07 14:00:15 ]
Таню, я із симпатією ставлюсь як до Вас, так і до інших авторів...
зокрема, до п. Чорногуза. я навіть визнаю, що його поезія має деякі переваги. але заради об'єктивності мушу визнати і її однобокість
і якби ця однобокість не претендувала на якусь -- позапоетичну -- виключність, спілкування могло бути цілком приємним та навіть корисним

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2021-06-07 22:34:33 ]
Краще, Юрію, на високому рівні професійно робити те, що вмієш найкраще, ніж хапатися за все невміло. Чобітяр повинен шити чоботи, а кожен поет вибирає свій стиль і пише про те, що його найбільше хвилює.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2021-06-07 23:07:42 ]
залежить від таланту -- невипадково кажуть, що "талановита людина талановита в усьому!"
й не треба плутати мистецтво з ремісництвом -- ремісник стоїть біля конвеєра, а митець...
але що тут бісер... розкидувати)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2021-06-08 00:28:41 ]
Кожен митець плете свої особисті думи на кужіль, а ремесло інколи теж мистецтво! А свині перед якими розкидують бісер неба не бачать!))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2021-06-08 00:52:05 ]
мистецтво меж не має, але ви, як завше, про своє)) скажіть іще, що в кожного власний Парнас))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-06-08 01:18:23 ]
Ви, пане Ереміте, просто кидаєте автору необгрунтовані звинувачення, а я Вам аргументовано доводжу, що Ви плутаєте поняття епігонства і стилізації. Авторка пише в класичному руслі просто, а Ви їй через слово "больно" шиєте ледве чи не плагіат. То якщо це слово вжите у відомому російському серіалі, то що іншим авторам його вже не можна вживати?! Абсурд просто!
А Ви голослівно, без аргументів відгавкуєтеся, подивіться на себе, і т.д. Я на себе весь час дивлюся і дуже пильно, бо зірковістю хворів і не раз, і більше не хочу. Просто моя деяка зверхність спричинена Вашою бездоказовістю, коли нема чим крити, то вже ледь не обзиваємо одне одного.
Вже добре те, що Ви визнаєте деякий позитив у віршах Тетяни, а Вам доводжу, що він значний, і значніший порівняно з негативом, з якого Ви починаєте свої коментарі, а як на мене, треба робити навпаки, тоді буде спілкування Ваше і взагалі наше дійсно = КОРИСНИМ. От і все.