
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.07.07
13:17
А коси жінки - висріблений ліс,
А усмішка, як гляну - гірко, сумно...
Вона ж шепоче: - Муже, не журись!
І наяву, і в снах для тебе юна!
І пахну, як трояндові поля!
Обійми ніжні, а думки - про тебе!
Тобі служу весь вік - не королям,
А усмішка, як гляну - гірко, сумно...
Вона ж шепоче: - Муже, не журись!
І наяву, і в снах для тебе юна!
І пахну, як трояндові поля!
Обійми ніжні, а думки - про тебе!
Тобі служу весь вік - не королям,
2025.07.07
08:14
Додала лише печалі
Перевтомленій душі, –
Несподівано сказала,
Що ми люди вже чужі.
Що мені пора забути
Про все те, що відбуло
І тоді не сяде смуток
На похилене чоло.
Перевтомленій душі, –
Несподівано сказала,
Що ми люди вже чужі.
Що мені пора забути
Про все те, що відбуло
І тоді не сяде смуток
На похилене чоло.
2025.07.06
22:08
Я радію молодій траві.
Хай народяться мрії живі!
Ця трава пробилась до нас
Крізь зими ворожий спецназ,
Крізь зими надійну тюрму,
Крижану, жорстоку, німу.
Хай народяться мрії живі!
Ця трава пробилась до нас
Крізь зими ворожий спецназ,
Крізь зими надійну тюрму,
Крижану, жорстоку, німу.
2025.07.06
18:51
Заквітчали мальви літо
біля хати й на городі.
Сонцем лагідним зігріті
обереги - на сторожі.
У шорсткому листі квіти
фіолетові, лимонні
і червоні (пестить вітер)
і рожеві - без шаблону.
біля хати й на городі.
Сонцем лагідним зігріті
обереги - на сторожі.
У шорсткому листі квіти
фіолетові, лимонні
і червоні (пестить вітер)
і рожеві - без шаблону.
2025.07.06
16:14
Хто не знає Олександра, що Невським прозвався?
В Московії його славлять і святим вважають.
Правду про його «геройства» чути не бажають.
Але зовсім не про нього я писати взявся,
А про батька Ярослава – в кого син і вдався.
Ба, ще й, навіть, переплюнув
В Московії його славлять і святим вважають.
Правду про його «геройства» чути не бажають.
Але зовсім не про нього я писати взявся,
А про батька Ярослава – в кого син і вдався.
Ба, ще й, навіть, переплюнув
2025.07.06
10:12
Кармічні завитки бувають різні,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.
Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.
Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,
2025.07.06
05:16
Серед знайомих є така,
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.
2025.07.05
21:59
Подзвонити самому собі -
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,
2025.07.05
19:45
стало сонце в росах на коліна
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна
підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна
підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина
2025.07.05
10:14
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів
зажди хвилину бо не теє щось
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів
зажди хвилину бо не теє щось
2025.07.05
06:36
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.
2025.07.04
17:34
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,
2025.07.04
16:53
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.
2025.07.04
12:09
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м
2025.07.04
06:37
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить
Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить
Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана
2025.07.03
21:54
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.06.25
2025.04.24
2025.04.14
2025.04.06
2025.03.09
2025.02.28
2025.02.20
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Наталія Валерівна Кравчук (1985) /
Інша поезія
Two images
1 verse
Wearing a mask for my self
looked into the mirror of soul
as that playful mask
laugh in the face and cry soul of everyone
I don’t understand what I’m doing
Chorus:
Two images
I can change at the same time, her
nobody can’t understand my world
my soul is closed and is opened to everyone
and my thoughts nobody to know
2 verse
take off the mask with myself
looked into the mirror of soul
and see real life
where passes black and white strip
and control myself life
Chorus:
Two images
I can change at the same time, her
nobody can’t understand my world
my soul is closed and is opened to everyone
and my thoughts nobody to know
3 verse
who see my world
how you see him, I am
that understand who I am
and where I’m going
Slip into two worlds
Where can i feel freely
Chorus:
Two images
I can change at the same time, her
nobody can’t understand my world
my soul is closed and is opened to everyone
and my thoughts nobody to know
Переклад:
1 к.
Одягнула маску на себе
Заглянула в зеркало душі
Як та ігрива маска
Лицем сміюся та душею плачу над всіма
Не розуміючи, що робою
Приспів:
Два образи
я можу змінювати одночасно її
ніхто не може зрозуміти мій світ
Моя душа закрита та відкрита для всіх
Та моїх думок ніхто не знає
2 к.
Зняла маску з себе
Заглянула в зеркало душі
Та побачила реальне життя
Де проходить чорно-біла полоса
І можу контролювати своє життя
Приспів:
Два образи
я можу змінювати одночасно її
ніхто не може зрозуміти мій світ
Моя душа закрита та відкрита для всіх
Та моїх думок ніхто не знає
3 к.
Хто бачить мій світ
Як бачу його я
Той зрозуміє хто я
І куди йду
Розділяюсь на два світи
Де вільно почуваюсь я
Приспів:
Два образи
я можу змінювати одночасно її
ніхто не може зрозуміти мій світ
Моя душа закрита та відкрита для всіх
Та моїх думок ніхто не знає
Author’s song: Natalia
2018
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Two images
Author’s song
Natalia
1 verse
Wearing a mask for my self
looked into the mirror of soul
as that playful mask
laugh in the face and cry soul of everyone
I don’t understand what I’m doing
Chorus:
Two images
I can change at the same time, her
nobody can’t understand my world
my soul is closed and is opened to everyone
and my thoughts nobody to know
2 verse
take off the mask with myself
looked into the mirror of soul
and see real life
where passes black and white strip
and control myself life
Chorus:
Two images
I can change at the same time, her
nobody can’t understand my world
my soul is closed and is opened to everyone
and my thoughts nobody to know
3 verse
who see my world
how you see him, I am
that understand who I am
and where I’m going
Slip into two worlds
Where can i feel freely
Chorus:
Two images
I can change at the same time, her
nobody can’t understand my world
my soul is closed and is opened to everyone
and my thoughts nobody to know
Переклад:
1 к.
Одягнула маску на себе
Заглянула в зеркало душі
Як та ігрива маска
Лицем сміюся та душею плачу над всіма
Не розуміючи, що робою
Приспів:
Два образи
я можу змінювати одночасно її
ніхто не може зрозуміти мій світ
Моя душа закрита та відкрита для всіх
Та моїх думок ніхто не знає
2 к.
Зняла маску з себе
Заглянула в зеркало душі
Та побачила реальне життя
Де проходить чорно-біла полоса
І можу контролювати своє життя
Приспів:
Два образи
я можу змінювати одночасно її
ніхто не може зрозуміти мій світ
Моя душа закрита та відкрита для всіх
Та моїх думок ніхто не знає
3 к.
Хто бачить мій світ
Як бачу його я
Той зрозуміє хто я
І куди йду
Розділяюсь на два світи
Де вільно почуваюсь я
Приспів:
Два образи
я можу змінювати одночасно її
ніхто не може зрозуміти мій світ
Моя душа закрита та відкрита для всіх
Та моїх думок ніхто не знає
Author’s song: Natalia
2018
The song was created in 2018. The mask turned me into an evil person who laughs at everyone. I had been her for so long that I didn’t know how to find my way back to the light until I took off my mask
Використання літератури:
1. Пас У. Роман Відображення у дзеркалі: Роман/Уляна Пас,-2020. - 158 с.
2. Гуменюк Н. Роденія, або Подорож за веселку / Н. Гуменюк ; худож. М. Паленко ; дизайнер обкл. С. Кривошей. —- Харків : Vivat, 2020. —- 190 с. : іл. — (У вирі пригод).
3. Кобо А. Фантастика Чуже обличчя: фантастика/ Абе Кобо, - 2008
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : With the verseДивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію