Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.28
10:02
Журбою пахне жінка —
У щастя куций вік.
Дістав вже до печінки
Цивільний чоловік.
Від сорому згораєш,
Бо на твоїй руці
Тату — тавро моралі
У щастя куций вік.
Дістав вже до печінки
Цивільний чоловік.
Від сорому згораєш,
Бо на твоїй руці
Тату — тавро моралі
2025.11.28
06:14
Таїться тиша в темряві кромішній
І чимось марить напівсонний двір,
А я римую безнадійно вірші,
Написаним дивуючи папір.
Допоки тиша вкутана пітьмою
За вікнами дрімає залюбки, -
Я душу мучу працею нічною,
Верзіннями утомлюю думки.
І чимось марить напівсонний двір,
А я римую безнадійно вірші,
Написаним дивуючи папір.
Допоки тиша вкутана пітьмою
За вікнами дрімає залюбки, -
Я душу мучу працею нічною,
Верзіннями утомлюю думки.
2025.11.28
03:57
І Юда сіль розсипавши по столу
узяв той хліба зболений шматок
і вийшов геть і ніч така вже тепла
така вже зоряна була остання ніч
і йшов гнівливо машучи рукою
і згадував той тон і ті слова
не чуючи спішить він мимоволі
узяв той хліба зболений шматок
і вийшов геть і ніч така вже тепла
така вже зоряна була остання ніч
і йшов гнівливо машучи рукою
і згадував той тон і ті слова
не чуючи спішить він мимоволі
2025.11.27
19:09
В білих смужках, в смужках чорних,
Скаче, скаче, ще й проворна.
Схожа трохи на коня,
Бо вона йому рідня.
Полюбляє зебра трави,
І швидка - це вам не равлик.
Хижаки не доженуть,
Сонце вказує їй путь.
Скаче, скаче, ще й проворна.
Схожа трохи на коня,
Бо вона йому рідня.
Полюбляє зебра трави,
І швидка - це вам не равлик.
Хижаки не доженуть,
Сонце вказує їй путь.
2025.11.27
18:12
Поляки – нація страшенно гонорова.
То в них сидить іще, напевно, од віків.
Хоч мати гонор – то є, начебто чудово.
Та, як його занадто дуже?! А такі
Уже поляки… Щоб не надто гонорились
Та спільну мову з українцями знайшли,
Таку б державу сильну сотво
То в них сидить іще, напевно, од віків.
Хоч мати гонор – то є, начебто чудово.
Та, як його занадто дуже?! А такі
Уже поляки… Щоб не надто гонорились
Та спільну мову з українцями знайшли,
Таку б державу сильну сотво
2025.11.27
12:41
Він вискакує з двору
і бігає вулицею
невідомо чого.
Чумазий, у лахмітті,
ледве одягнутий.
Викрикує незрозумілі слова.
Радше, їх і словами
не можна назвати.
і бігає вулицею
невідомо чого.
Чумазий, у лахмітті,
ледве одягнутий.
Викрикує незрозумілі слова.
Радше, їх і словами
не можна назвати.
2025.11.27
10:13
Я у душі, мов Іов серед гною,
сиджу паршивий, у коростах весь.
На себе сам збираюся війною,
і правда це, хоча й брехав я десь.
Колись брехав я, мов отой собака,
що брязка на подвір’ї ланцюгом.
Ця книга скарг складе грубезний том,
вмережаний дрібнен
сиджу паршивий, у коростах весь.
На себе сам збираюся війною,
і правда це, хоча й брехав я десь.
Колись брехав я, мов отой собака,
що брязка на подвір’ї ланцюгом.
Ця книга скарг складе грубезний том,
вмережаний дрібнен
2025.11.27
09:21
Профан профан і ще профан
На полі радісних взаємин
На день народження - диван
Аж пам’ять скорчилась… дилеми
Дзвінок дзвінок і ще дзвінок
Приліг проспав ну вибачайте
Бо притомило від пліток
А про народження подбайте…
На полі радісних взаємин
На день народження - диван
Аж пам’ять скорчилась… дилеми
Дзвінок дзвінок і ще дзвінок
Приліг проспав ну вибачайте
Бо притомило від пліток
А про народження подбайте…
2025.11.27
09:21
Не спи, мій друже, світ проспиш,
бери перо, твори шедеври!
Та не шукай тієї стерви,
що вимагає з тебе лиш
смарагди, перла чарівні,
речей коштовних подарунки.
Хай жадібно скуштує трунку,
що наслідований мені!
бери перо, твори шедеври!
Та не шукай тієї стерви,
що вимагає з тебе лиш
смарагди, перла чарівні,
речей коштовних подарунки.
Хай жадібно скуштує трунку,
що наслідований мені!
2025.11.27
07:03
Студеніє листопад
Ув обіймах грудня, -
Засніжило невпопад
Знову пополудні.
Доокола вихорці
Білі зав'юнились, -
В льодом заскленій ріці
Зникнув сонця вилиск.
Ув обіймах грудня, -
Засніжило невпопад
Знову пополудні.
Доокола вихорці
Білі зав'юнились, -
В льодом заскленій ріці
Зникнув сонця вилиск.
2025.11.27
06:05
Не зможу я для тебе стати принцом -
За віком я давно вже не юнак.
Але, можливо, ще на цій сторінці
Ти прочитаєш мій таємний знак.
Кому потрібна сповідь альтруїста,
Коли тепер цінується брехня?
Ніколи я не мав пів королівства,
За віком я давно вже не юнак.
Але, можливо, ще на цій сторінці
Ти прочитаєш мій таємний знак.
Кому потрібна сповідь альтруїста,
Коли тепер цінується брехня?
Ніколи я не мав пів королівства,
2025.11.26
16:55
Туман уранішній осів
На листя пріле,
І відбивається в росі
Недощеміле.
І розчиняється в імлі
Передзимове,
Де пруг, який не доболів
На листя пріле,
І відбивається в росі
Недощеміле.
І розчиняється в імлі
Передзимове,
Де пруг, який не доболів
2025.11.26
15:35
Запровадиш тільки кілька правил…
А вони гризуться між собою.
Робиш зауваження слинявим,
Що не все вимірюється тьмою…
В пам’яті одне, що призабуте
Силоміць витягуєш з кишені
А воно запрошує у бутель
А вони гризуться між собою.
Робиш зауваження слинявим,
Що не все вимірюється тьмою…
В пам’яті одне, що призабуте
Силоміць витягуєш з кишені
А воно запрошує у бутель
2025.11.26
13:00
Сивий дядечко туман
Оселився на полях.
Сива-сива вся земля.
Сивини вже океан.
Потонули ліс і сад.
І будинки в пелені.
Сумно стало і мені.
Зажурився листопад.
Оселився на полях.
Сива-сива вся земля.
Сивини вже океан.
Потонули ліс і сад.
І будинки в пелені.
Сумно стало і мені.
Зажурився листопад.
2025.11.26
12:09
Свою відраду залюбки
у оберемках так затисне,
що задихнутись ненавмисне
вона спроможна. Він такий...
Пригорне міцно до грудей,
погладить кучер неслухняний,
запалить світло полум'яне
в туманний день, як Прометей!
у оберемках так затисне,
що задихнутись ненавмисне
вона спроможна. Він такий...
Пригорне міцно до грудей,
погладить кучер неслухняний,
запалить світло полум'яне
в туманний день, як Прометей!
2025.11.26
11:12
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.08.19
2025.06.25
2025.04.24
2025.04.14
2025.04.06
2025.03.09
2025.02.28
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Наталія Валерівна Кравчук (1985) /
Інша поезія
Two images
1 verse
Wearing a mask for my self
looked into the mirror of soul
as that playful mask
laugh in the face and cry soul of everyone
I don’t understand what I’m doing
Chorus:
Two images
I can change at the same time, her
nobody can’t understand my world
my soul is closed and is opened to everyone
and my thoughts nobody to know
2 verse
take off the mask with myself
looked into the mirror of soul
and see real life
where passes black and white strip
and control myself life
Chorus:
Two images
I can change at the same time, her
nobody can’t understand my world
my soul is closed and is opened to everyone
and my thoughts nobody to know
3 verse
who see my world
how you see him, I am
that understand who I am
and where I’m going
Slip into two worlds
Where can i feel freely
Chorus:
Two images
I can change at the same time, her
nobody can’t understand my world
my soul is closed and is opened to everyone
and my thoughts nobody to know
Переклад:
1 к.
Одягнула маску на себе
Заглянула в зеркало душі
Як та ігрива маска
Лицем сміюся та душею плачу над всіма
Не розуміючи, що робою
Приспів:
Два образи
я можу змінювати одночасно її
ніхто не може зрозуміти мій світ
Моя душа закрита та відкрита для всіх
Та моїх думок ніхто не знає
2 к.
Зняла маску з себе
Заглянула в зеркало душі
Та побачила реальне життя
Де проходить чорно-біла полоса
І можу контролювати своє життя
Приспів:
Два образи
я можу змінювати одночасно її
ніхто не може зрозуміти мій світ
Моя душа закрита та відкрита для всіх
Та моїх думок ніхто не знає
3 к.
Хто бачить мій світ
Як бачу його я
Той зрозуміє хто я
І куди йду
Розділяюсь на два світи
Де вільно почуваюсь я
Приспів:
Два образи
я можу змінювати одночасно її
ніхто не може зрозуміти мій світ
Моя душа закрита та відкрита для всіх
Та моїх думок ніхто не знає
Author’s song: Natalia
2018
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Two images
Author’s song
Natalia
1 verse
Wearing a mask for my self
looked into the mirror of soul
as that playful mask
laugh in the face and cry soul of everyone
I don’t understand what I’m doing
Chorus:
Two images
I can change at the same time, her
nobody can’t understand my world
my soul is closed and is opened to everyone
and my thoughts nobody to know
2 verse
take off the mask with myself
looked into the mirror of soul
and see real life
where passes black and white strip
and control myself life
Chorus:
Two images
I can change at the same time, her
nobody can’t understand my world
my soul is closed and is opened to everyone
and my thoughts nobody to know
3 verse
who see my world
how you see him, I am
that understand who I am
and where I’m going
Slip into two worlds
Where can i feel freely
Chorus:
Two images
I can change at the same time, her
nobody can’t understand my world
my soul is closed and is opened to everyone
and my thoughts nobody to know
Переклад:
1 к.
Одягнула маску на себе
Заглянула в зеркало душі
Як та ігрива маска
Лицем сміюся та душею плачу над всіма
Не розуміючи, що робою
Приспів:
Два образи
я можу змінювати одночасно її
ніхто не може зрозуміти мій світ
Моя душа закрита та відкрита для всіх
Та моїх думок ніхто не знає
2 к.
Зняла маску з себе
Заглянула в зеркало душі
Та побачила реальне життя
Де проходить чорно-біла полоса
І можу контролювати своє життя
Приспів:
Два образи
я можу змінювати одночасно її
ніхто не може зрозуміти мій світ
Моя душа закрита та відкрита для всіх
Та моїх думок ніхто не знає
3 к.
Хто бачить мій світ
Як бачу його я
Той зрозуміє хто я
І куди йду
Розділяюсь на два світи
Де вільно почуваюсь я
Приспів:
Два образи
я можу змінювати одночасно її
ніхто не може зрозуміти мій світ
Моя душа закрита та відкрита для всіх
Та моїх думок ніхто не знає
Author’s song: Natalia
2018
The song was created in 2018. The mask turned me into an evil person who laughs at everyone. I had been her for so long that I didn’t know how to find my way back to the light until I took off my mask
Використання літератури:
1. Пас У. Роман Відображення у дзеркалі: Роман/Уляна Пас,-2020. - 158 с.
2. Гуменюк Н. Роденія, або Подорож за веселку / Н. Гуменюк ; худож. М. Паленко ; дизайнер обкл. С. Кривошей. —- Харків : Vivat, 2020. —- 190 с. : іл. — (У вирі пригод).
3. Кобо А. Фантастика Чуже обличчя: фантастика/ Абе Кобо, - 2008
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : With the verseДивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
