Шановні поціновувачі мого страхітливого таланту, скажіть чесно: хто з вас читав Біблію арамейською мовою, тією мовою, якою вона була написана? Бачу, читали її усі, знаєте написане назубок, тому мучити вас більше не буду.
А оце учора, здуру, поставив це питання місцевому попові Онуфрію, моєму другові дитинства, з яким кілька років просиділи за однією партою:
- Читав чи ні?
- Нє, не читав, нас у семінарії арамейській мові не вчили.
- А на койне, побутовою давньогрецькою?
- Нє. Це було необов’язковим.
- А на іврити?
- Нащо нам іврит! Ми ж православні християни!
- Так і Єгова, і Мойсей, і Христос - всі говорили арамейською! Ви що - не хочете знати про що і як балакали в оригіналі стовпи церкви?
- Нам достатньо синодального перекладу, затвердженого християнськими Соборами та Патріархами.
- Тю. А я думав, що ти шукаєш істину, збагачуєш власні знання, якими потім ділитимешся з вірянами…
Пішов Онуфрій від мене, чомусь, сердитим. Але чарочку «Кагору», «на коня», таки випив. Чом би й не випити? Зачинателем цієї богоугодної традиції був сам праведник Ной. Правда, інколи, з тим вином давав козі по нозі. Та ви самі про це знаєте з Біблії. Отже, і пияки можуть потрапити в рай піднебесний. Тому половині українців нема чого боятися. Не за це судитимуть. Наче.
А оце начепив на носа окуляри і вдесяте читаю арамейською першу главу Біблії…
Буття (1.1): БРАШІ’Т БРА АЛЄIМ А’Т ЄШМІМ УА’Т ЄАРЦ.
З арамейської цей текст слід перекладати тільки так: «Спочатку створили боги небеса і землю», оскільки слово АЛЄІМ - множина від АЛ (бог).
Слід зазначити, що всі сучасні переклади Біблії здійснювалися католицькою церквою на основі латинської vulgata, а православною - на основі грецького койне. Тобто робився переклад з перекладу. А оскільки арамейський первісний текст йшов усупереч концепції єдинобожжя, то робилися навмисні кон’юктиви та навмисне спотворення оригіналу.
А ось другий вірш Буття, спотворений настільки, що дії перекладачів можна кваліфікувати як насильницькі. Ось дослівний переклад:
«УЄАРЦ ЄІ’ТЄ ТЄУ УБЄЮ УХШК. ЕЛ-ПНІ ТЄУМ УРУХ. АЛЄІМ МРХФ’Т ЕЛ-ПНІ ЄМІМ”. ( І Земля являла собою хаос і порожнечу, і темряву. Над поверхнею - розгул хвиль і вітер. Боги ширяли над поверхнею вод).
А що маємо в сучасній Біблії? «Земля ж була пуста й порожня, та й темрява була над безоднею, а дух Божий ширяв над водами».
Ось що зробили: перше ЕЛ-ПНІ (над поверхнею) безглуздо перекладено «над безоднею» і віднесено до першої фрази, так що вийшло «тьма над безоднею». Друге ЕЛ-ПНІ взагалі з тексту викинуто, як і «розгул хвиль» - ‘ТЄУМ. При такому перекладі залишилося кудись прилаштувати слово РУХ - вітер, натхнення. Думав дядя, думав… і написав: «Дух Божий». На пустому місці вкрутили дуже важливе теологічне поняття, вирізавши цілу фразу! І це незважаючи на те, що в РУХ АЛЄІМ бракує означеного артикля!
У потрібному теологам сенсі - дух, душа - буде – НФШ. І слід писати таке словосполучення «НФШ ЄАЛ». Вираз РУХ АЛЄІМ в арамейській має інше поняття - божественнее натхнення, божественна осіненність - якість, властива людям. Вища форма осіненності - РУХ ІЄУЄ.
Ось іще одне «творіння» з книги Буття (1.26): УІАМР АЛЄІМ НЕШЄ АДМ БЦЛМНУ КДМУ'ТНУ. Тобто - «І сказали боги: зробимо людину за нашим зразком, як подобу нашу».
А що маємо?
«Тож сказав Бог: «Сотворімо людину на наш образ і на нашу подобу…»
Відразу два порівняння - ЦЛМ (НУ) і КДМУ’Т(НУ),- написані з суфіксом НУ, що є присвійним займенником «наш», і вказують на те, що АЛЄІМ - це саме боги, а не самотній Елохім.
Виходить, початковий варіант книги Буття писав автор, що дотримувався політеїстичних поглядів, автор-язичник. Тому книгу в подальшому довелося серйозно підробити.
7.14: АНУ ЄНЄ БРІ'ТНУ А'ТК - це в оригіналі. Перекладається так: «МИ - ось союз наш з тобою». А що маємо? «Я - ось союз наш з тобою». Ловко?
Бога і богів автори Біблії чітко розрізняють. АЛЄІ - мій бог, персональне божество, АЛЄІКМ - ваше божество, ваш бог.
Ось приклад з 3-ї книги Царст (9.6):
«Якщо ж ви та сини ваші відступите від мене і не будете дотримуватися моїх наказів і моїх настанов, які дані вам, то знищу Ізраїль з лиця землі». Тут вжито чітке протиставлення - бог мій «ІЄУЄ АЛЄІ» та інші боги «АЛЄІМ АХРІМ». Отже, богів існує ціла товпа. І всі вони борються за владу над людьми. І всі гарні.
Ось іще цікаве місце з «Параліпоменона»;
Арамейське слово ДБР - чума, а ЄДБРІМ - множинні випадки морової пошесті. Омонім ДБР має має ще ряд значень (чума, зараза, справа, слово, річ, причина, пасовище). Грецький перекладач вибрав слово «справа». Але ж у множині - справи, діяння буде ДБРІМ! Вийшла беліберда: ДБРІ ЄІМІМ «Діяння часів». Хоча мова йшла про спалах чуми!
Така ж сама халепа і з «рогами Мойсея».
Аж до 19-го століття Мойсей в ілюстрованих Бібліях зображувався рогатим. При перекладі на грецьку зробили неправильний переклад омонімічного слова 'КРН, яке має в арамейській мові два значення: ріг і промінь. У першому значенні, у Виході, 'КРН зустрічається у вірші (27.2), де мова йде про роги, що прикращають жертовник. У другому значенні - промінь,- коли Мойсей спускався з гори після свого останнього відвідування Синая (34.29). І перекладач автоматично уліпив ті роги пророкові. Навіть Мікеланджело створив рогату статую пророка у 1515 році, яка є блискучим взірцем релігійного ідіотизму, але виконана так майстерно, що їй немає ціни…
Утомився я, браття мої та сестри. Так утомився, що пропадає охота вилущувати неточності, нахабну брехню та навмисні перекручення оригіналу. Нікому правда непотрібна. Арамейська мова - мертва, ніхто нею не розмовляє, і майже ніхто не цікавиться. То ж краще піду вірші писати. Особливо подобаються про любов. І про природу.
А коментарі з приводу цієї статті мене просто добили. Виявляється - я не маю душі та серця, розумові здібності на рівні плінтуса. А найголовніше - залякали до дрижаків карами небесними. То що ж мені робити?
Джерела: глиняна клинописна табличка з Амарнського архіву, Масоретський текст, Синайський кодекс, Євангеліє від Варнави, Біблія Українського Біблійного Товариства, Ігор Мельниченко «Коли і скільки заплатили Юді Іскаріоту», словник арамейської мови і трохи від дяді Саші.
02.08.2021р.