ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Леся Горова
2025.04.08 14:01
В мене очі вечірнього неба, чи неба з грозою.
А твої - теплі хвилі весни з молодих ковилів.
Схожість, мабуть, шукати між нами немає резону
Ми з тобою, як погляди наші, ми - різносезонні.
Стали ж поруч, побачили, світ навкруги посвітлів.

Стали пор

Олександр Сушко
2025.04.08 11:35
Хто не пише муру, той не відає як це непросто,
Голова не гуде від кошлатих, похняблених рим.
Пегасятко моє манюпуньке, до пояса зростом,
Голосочок писклявий. В колеги ж іржання як грім.

Та не плачу, не заздрю і коси не рву від розпуки,
А моторно с

Віктор Кучерук
2025.04.08 10:57
Є на світі чотири дороги, -
Напрям першої, звісно, до Бога.
Друга буде змією петляти
Від воріт і вертати до хати.
Ну, а третя така автострада,
Де підступність, жадоба і зрада.
Ти четверту обрати повинен,
Що веде до служінь Україні.

Адель Станіславська
2025.04.07 22:28
І суд, і осуд, й просто пересуди,
і вічний торг, і душі на вагу
між тих, хто носить горде ймення - люди,
від тих, кому хтось завжди у боргу...

Плітки батожать люто з-поза плотів
поставу тим, хто кроку не спинив,
а вперто рай будує по голготі,

Адель Станіславська
2025.04.07 22:17
Янголу боляче.
Янгол не плаче -
мовчить...
Чую...
Лиш серце у грудях
заб'ється гучніше...
Скрапне сльоза...
Забринить недописаним віршем....

Борис Костиря
2025.04.07 21:47
Вічність сідає на листя сакури.
Повітря, пропахле лихом,
стає ядучим, але воно
не може заглушити
потужну хвилю,
яка йде від листя.
Схід і Захід перетнулися
у цьому прикордонному місті,

Борис Костиря
2025.04.07 21:35
Пастка для фазана -
це пастка для людей,
які купилися на фальшиві ідеї.
Пастка для фазана -
це пастка для енергії
у ноосфері.
Пастка ловить ті ейдоси,
які не зміцніли

Світлана Пирогова
2025.04.07 18:09
Де тільки не блукало, по яких стежках,
між осокорами, спориш топтало,
крутилось, гралось на стрімких семи вітрах
і не одне дістало, звісно, жало.
Але були так любі - рідне поле й сад,
пахучі різнотрав'ям і любистком,
город і виноградник, весь родин

Юрій Лазірко
2025.04.07 17:20
у розбитім серці -
хрест на хрестику,
більше
ніж в забутому селі...
п’ятка мліє,
тягне з табуретика
трохи вище шиї
і петлі...

Юрій Гундарєв
2025.04.07 13:48
Розривається серце:
ракетою спалені
діти на небесех…
Де сором, вандали?

Після ночі вертаєтесь,
донька й син зустрічають:
-Як справи, тату?

Козак Дума
2025.04.07 08:38
Як на далекій півночі – мете…
Укрились снігом ізумрудні віти
лише за місяць до жаркого літа!
Не часто зустрічається оте…

Все утонуло в білій пелені,
накрила побережжя хуртовина,
для цих широт небачена картина –

Віктор Кучерук
2025.04.07 05:52
Поєднані бідою люди,
Украй стривожені та строгі, –
Ідуть зажурено зусюди
До дитмайданчика німого.
Приносять іграшки і квіти,
Щоб світлу пам’ять вшанувати
Загиблих від ракети діток,
У бійні цій невинуватих.

Ярослав Чорногуз
2025.04.07 00:09
Спотворили хвороби нас обох.
І смерть уже чигає недалека.
Життя не пестить більше - бачить Бог --
А ти у нім - філософ, як Сенека.

Усе минає - і кохання теж,
Вогонь згасає у горнилі серця,
Все менше в нім лавандових пожеж,

Іван Потьомкін
2025.04.06 22:25
Москалики-зубоскалики, там, у вашій бучі,
бойовій, кипучій, далеко не"лучше",
бо ж за цукор і за хліб навкулачки б'ються.
Ви ж, мов ті вовки, навесні не ситі,
приперлися на Вкраїну голод свій втолити.
Уже Київ маячів золотом Софії,
та не дали н

Борис Костиря
2025.04.06 21:47
Після зимової сплячки
розпускається листя на осокорі
боязко, нерішуче, несміливо.
Дерево промовляє до нас
зеленими язиками
різними мовами,
але ми не в силі
їх зрозуміти. Словників

Тетяна Левицька
2025.04.06 21:45
Не дивилась в дзеркало давно,
а оце сьогодні подивилась.
Скільки б не минуло, все одно,
як була колись струнка й красива,
так і залишилася тепер.
Не даремно голова сільради
залицявся, шкода, що помер,
не пізнавши всі мої принади.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12

Богдан Архіпов
2024.12.24

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Тетяна Стовбур
2024.07.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Марія Дем'янюк / Проза

 Про Галинку та еко торбинку
Про Галинку та еко торбинку
«Ура! Знайома торбинка!», — у захваті мовила солодка морквинка і хутко плигнула в неї. «Як тут пахне малинкою, —продовжувала вона розмову так голосно, аби почули всі фрукти, овочі й ягоди, що ще були в кіоску, — тією, що Галинка вчора увечері купувала». Услід за морквинкою в торбинку потрапив поважний бурячок. «Так-так! – у знак згоди промовив він, — а ще тут є трішечки й запах кропу». «Авжеж, мабуть…» — дещо сумно зітхнула цибулинка, що усе ще лежала на прилавку овочевого кіоску. Вона вже здогадалася, що сьогодні дівчинка цибулю не купуватиме, бо придбала її вчора, разом з кропом і малиною, а їй так кортіло потрапити саме в цю полотняну еко торбинку! Раптом цибулина замовкла і збентежено поглянула на наступного покупця, який стояв у черзі за дівчинкою. Господарської сумки з тканини у нього не було, отож мусять куплені ним овочі й фрукти ой як попотіти в пакеті з пластику…
Галинка купила все необхідне й подалася додому. Її радощам не було меж, адже вона знову почула те чарівне слово, від якого щоразу ставало так сонячно на душі. «Яке ж це слово?», —передбачаю ваше запитання. Отож, зараз розповім вам і про нього. А трапилося ось що. Якось дідусь Галинки дуже цікаво розповідав дівчинці про екологію. Про те, якою щедрою є наша Матінка-Земля і як вона любить усіх нас, піклується, мов ненька ,щоби мали ми вдосталь і кришталевої води, і чистого повітря ,і густих лісів ,і родючих ланів. « А тепер поміркуй, — запропонував він онуці, а чи відносишся ти до Землі як дитина до матері? Чи турбуєшся про неї? Чи вдячна їй?». Замислилася Галинка над словами мудрого дідуся. «Як саме я можу попіклуватися про нашу спільну Неньку-Землю? Що я спроможна зробити для неї?». Подумала і швидко здогадалася: «Майже щодня я ходжу до магазину – мамі допомагаю. Візьму й пошию собі полотняну торбинку замість отих пластикових пакетів, які чинять величезну шкоду довкіллю!»
Торбинка виглядала дуже гарно. Галинка ще й прикрасила її: нашила яскравих різнокольорових ґудзиків, які завжди привітно усміхалися усім покупкам, що опинялися тут, і радо вітали їх у полотняному мішечку. Ще жодна річ не потрапила сюди без щирої усмішки навзаєм… «Зрозуміло, — мовите ви, —Але що ж то за слово, від якого дівчинка наче літала, опісля того, як чула його коли складала свої покупки в полотняний еко мішечок?» То чудове, щире, сяйливе слово «дякую!», яке щоразу чула Галинка від самої Матінки-Землі, відмовляючись від запропонованого продавцем пластикового пакету. І вам, певно, теж кортить його почути?




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2021-08-19 15:31:29
Переглядів сторінки твору 658
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.081 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.972 / 5.41)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.813
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми КАЗКИ
Автор востаннє на сайті 2025.02.26 16:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
е ю (М.К./Л.П.) [ 2021-08-21 01:33:48 ]
Гарно написано. Й дуже актуально...