ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2025.12.14 15:10
По піску у Сахарі ідуть,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.

Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,

Євген Федчук
2025.12.14 11:48
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.

Світлана Пирогова
2025.12.14 10:33
Якби усі людей любили,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.

Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,

Тетяна Левицька
2025.12.14 10:29
Красою приваблював завше,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.

Віктор Кучерук
2025.12.14 09:23
Перед мною уранці
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.

С М
2025.12.14 06:11
Стіна що із пророцтвами
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 04:43
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе

нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 02:46
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.

Прівіт, мала.

Микола Дудар
2025.12.14 00:08
Було колись під шістдесят,
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…

Кока Черкаський
2025.12.13 23:44
Послання віків скупі, як сніг,
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…


Борис Костиря
2025.12.13 21:01
Сніг скупий, як послання віків,
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.

Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.

В Горова Леся
2025.12.13 16:56
Дощ крижаний у шибу - музика крапель мерзлих.
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.

Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н

Микола Дудар
2025.12.13 12:09
Відтепер і дотетер
Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…

Пиріжкарня Асорті
2025.12.13 08:57
Вірш розглядався на онлайн-колегії робочих змін і керівників профільних департаментів "Асорті Пиріжкарень" з долученням сторонніх експертів. І от що ми маємо в результаті. Технічно текст повністю тримається купи на граматичних і словотвірно спорід

Тетяна Левицька
2025.12.13 08:13
Ти ще мене не розлюбив,
і я тебе не розлюбила,
та згодом знайдемо мотив,
всадити в душу ніж щосили.
Така природа почуття;
любов і зрада синьоока
шукають істину глибоку
у манускриптах забуття.

Юрій Лазірко
2025.12.13 00:28
Йшла по селах ніч сріблиста,
Добрела начас до міста.
І втомившись, ради сну,
Розповзлася по вікну.

Навздогін їй, в кожну хату,
Де вже чемно сплять малята,
Зі санок тай на трамвай
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Роберт Бернс / Вірші

 My Father was a Farmer: A Ballad
My father was a farmer
upon the Carrick border, O,
And carefully he bred me
in decency and order, O;
He bade me act a manly part, though
I had ne'er a farthing, O;
For without an honest manly heart,
no man was worth regarding, O.

Then out into the world
my course I did determine, O;
Tho' to be rich was not
my wish, yet to be great was charming, O;
My talents they were not the worst,
nor yet my education, O:
Resolv'd was I at least to try
to mend my situation, O.

In many a way, and vain essay,
I courted Fortune's favour, O;
Some cause unseen still stept between,
to frustrate each endeavour, O;
Sometimes by foes I was o'erpower'd,
sometimes by friends forsaken, O;
And when my hope was at the top,
I still was worst mistaken, O.

Then sore harass'd and tir'd at last,
with Fortune's vain delusion, O,
I dropt my schemes, like idle dreams,
and came to this conclusion, O;
The past was bad, and the future hid,
its good or ill untried, O;
But the present hour was in my pow'r,
and so I would enjoy it, O.

No help, nor hope, nor view had I,
nor person to befriend me, O;
So I must toil, and sweat, and moil,
and labour to sustain me, O;
To plough and sow, to reap and mow,
my father bred me early, O;
For one, he said, to labour bred,
was a match for Fortune fairly, O.

Thus all obscure, unknown, and poor,
thro' life I'm doom'd to wander, O,
Till down my weary bones I lay
in everlasting slumber, O:
No view nor care, but shun whate'er
might breed me pain or sorrow, O;
I live to-day as well's
I may, regardless of to-morrow, O.

But cheerful still, I am as well as
a monarch in his palace, O,
Tho' Fortune's frown still hunts me down,
with all her wonted malice, O:
I make indeed my daily bread,
but ne'er can make it farther, O:
But as daily bread is all I need,
I do not much regard her, O.


Контекст : http://www.robertburns.org/works/26.shtml


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-10-24 16:37:36
Переглядів сторінки твору 3129
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (3.876 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.685 / 5.33)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.638
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2008.10.30 09:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Чернишенко (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-24 16:38:27 ]
НАВЧАВ МЕНЕ МІЙ ТАТКО

Навчив мене мій татко так жити, як він жив,
Навчив мене порядку і чемності навчив.
Навчив казати правду – вона мене й веде,
Я знаю – правда завжди в повазі у людей, ось.

Він дав мені зі ста шляхів обрати вирішальний,
Багатим буть я не схотів, величним – так, звичайно.
Я добру клепку завше мав, а татко дав освіту,
Тож я мету таку поклав – своє життя рішити.

То так то сяк і знов навспак приваблюю удачу,
Та все дарма – її нема, та хай там що – не плачу.
Було найкращі із друзяк ставали ворогам,
Або здавалося, досяг і... знов котився в яму.

І що ж? В журб розчарувань і втрачених ілюзій
Так легко вийти із змагань, сказавши – по заслузі...
Майбутнє сховане у тьмі – інакше не буває,
Але це все я зрозумів й щасливий тим, що маю.

Жалю є ніц, підмоги – ніц, нізвідки й ні від кого,
Та маю татка, що мені вказав мою дорогу:
„Роби. Що можеш кожен день, не будь дурним ледащом,
Тоді й талан тебе знайде і все зійде на краще.”

Та що талан! Я сам свій пан, я смерті не боюся.
Я мало сплю? Та сліз не ллю – прийде пора, насплюся.
Я знаю, тим, що Бог не дав журитися не варто,
Сьогодні маю купу справ, а завтра – буде завтра.

Навчав мене мій татко – науку я прийняв –
Робити по-порядку силенну силу справ,
Усього себе вкласти у кожен Божий день,
Бо вперта й чесна праця все інше прикладе, ось!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Чернишенко (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-24 16:41:03 ]
переклад С.Маршака

Был честный фермер мой отец.

Он не имел достатка,

Но от наследников своих

Он требовал порядка.

Учил достоинство хранить,

Хоть нет гроша в карманах.

Страшнее - чести изменить,

Чем быть в отрепьях рваных!

Я в свет пустился без гроша,

Но был беспечный малый.

Богатым быть я не желал,

Великим быть - пожалуй!

Таланта не был я лишен,

Был грамотен немножко

И вот решил по мере сил

Пробить себе дорожку.

И так и сяк пытался я

Понравиться фортуне,

Но все усилья и труды

Мои остались втуне.

То был врагами я подбит,

То предан был друзьями

И вновь, достигнув высоты,

Оказывался в яме.

В конце концов я был готов

Оставить попеченье.

И по примеру мудрецов

Я вывел заключенье:

В былом не знали мы добра,

Не видим в предстоящем,

А этот час - в руках у нас.

Владей же настоящим!

Надежды нет, просвета нет,

А есть нужда, забота.

Ну что ж, покуда ты живешь,

Без устали работай.

Косить, пахать и боронить

Я научился с детства.

И это все, что мой отец

Оставил мне в наследство.

Так и живу - в нужде, в труде,

Доволен передышкой.

А хорошенько отдохну

Когда-нибудь под крышкой.

Заботы завтрашнего дня

Мне сердца не тревожат.

Мне дорог нынешний мой день,

Покуда он не прожит!

Я так же весел, как монарх

В наследственном чертоге,

Хоть и становится судьба

Мне поперек дороги.

На завтра хлеба не дает

Мне эта злая скряга.

Но нынче есть чего поесть, -

И то уж это благо!

Беда, нужда крадут всегда

Мой заработок скудный.

Мой промах этому виной

Иль нрав мой безрассудный?

И все же сердцу своему

Вовеки не позволю я

Впадать от временных невзгод

В тоску и меланхолию!

О ты, кто властен и богат,

Намного ль ты счастливей?

Стремится твой голодный взгляд

Вперед - к двойной наживе.

Пусть денег куры не клюют

У баловня удачи, -

Простой, веселый, честный люд

Тебя стократ богаче!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Чернишенко (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-24 16:41:58 ]
переклад Князєва

Отец мой бедный фермер был,
Вся жизнь - поля и грядки,
И он любил и мне вдолбил
Приличья и порядки.
Он завещал быть честным мне,
Хоть вечно был без денег:
Чье сердце честно не вполне,
Тот - лодырь и бездельник.

И вот, намеченным путем
Я в мир пустился тесный,
А в нем зачем быть богачом,
Уж лучше быть известным.
Талант мой не из худших был,
А также обучение,
И я решил по мере сил
Исправить положение.

Искал пути, но не найти
Судьбы расположения,
И как всегда, ждала беда
На каждом направлении.
Бывало, враг загнал в овраг,
Был у друзей в забвении,
И только вот достиг высот -
Я снова в унижении.

И я стенал, когда узнал,
Что тщетны заблуждения,
Мечту отмел и я пришел
К такому заключению:
В былом - зола, в грядущем - мгла,
Добро иль зло таятся,
Но час земной всегда со мной -
Им надо наслаждаться!

Кто подсобит, кто ободрит,
Кто обогреет словом?
И только пот и тяжкий труд
Мне достаются снова.
Паши и сей, и жни, и вей -
Вот от отца наука.
Закон такой: хлеб трудовой -
В судьбе благая штука.

Сквозь темноту и бедноту
Всю жизнь бреду в итоге,
Но в долгом сне придется мне
На век отбросить ноги.
От суеты, от маеты
Заботы не убудет.
Живу одним текущим днем,
А завтра - будь, что будет!

Н весел я, мои друзья,
Как царь в палате пышной,
Хотя злой рок меня стерег
Со злобою привычной.
Вот дребедень: не каждый день
Дает мне хлеб насущный,
Его вполне довольно мне,
И наплевать на случай!

Когда, порой, труд скорбный мой
Сулил мне денег малость,
Но и тогда со мной беда
Нежданно приключалась
От неудач, от незадач,
По глупости тем более,
Пусть сотня бед, причины нет
Страдать от меланхолии.

Кто знает всласть богатство, власть,
Напрасны их стремленья,
Сколь не имей, тем алчность злей,
Тем больше искушенья.
Будь он богат, будь он магнат
Среди благоговения,
Но чист душой народ простой,
Ему мое почтение!