ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.10.03 13:57
Коли ж відбудеться отой стрибок,
Що рівновагу зірве і порушить?
Розплутається бісівський клубок,
І розвінчається мораль дворушна.
Замість мистецтва ницість і лубок
Панують, наче пісня дроворуба.

Пишу, пишу життя, немов роман,

Іван Потьомкін
2026.10.03 13:29
Одна хмара – за Йордан,
Друга на Єгипет.
Хай і сусідським деревам
Буде що напитись.
Хай і в них росте трава
Тричі на покоси...
Господь Бог не забува
Хто помочі просить.

С М
2026.10.03 12:50
як у дитини печалі дрібні
усе, що захочеш, я куплю тобі
грай кокетку, та знай мила все ж
між рук мені, легко, не утечеш
навіть коні не відтягнуть мене
шалені коні не відтягнуть мене

я помічав твій біль неясний

Тетяна Левицька
2026.10.03 12:33
Рядки лягають на папір
легким курсивом,
творю з думок чутливий вірш
у ніч вразливу.
Заповнюю шрифтами лист,
тло порожнечі —
цвяхами у блокнот вп'ялись
сюжети речень.

Ірина Вовк
2026.10.03 10:17
КАРЛ БРЮЛЛОВ: полотно «ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПОМПЕЇ» або «…остання мить ПОМПЕЇ…» …І в цю останню, найстрашнішу хвилину Помпеї перестали бути містом окремих людей. Вулкан за мить змив різницю між золотом патриціїв і лахміттям бідняків, між вірою в Христа та с

Мирон Шагало
2026.10.03 09:42
Вже тиша в саду цвіткунами сюрчить,
в павутинці сріблястій — зупинена мить,
вже втому шепоче вечірня зоря
і мене милота обіймає твоя.

А завтра вже бабине літо — привіт! —
буйнобарвного світла крізь місто політ.
І знов ми відчиним для казки вікно,

Віктор Кучерук
2026.10.03 06:17
Давай поговоримо чесно і щиро
Про те, що найбільше хвилює обох:
Чому в дні прийдешні втрачаємо віру
І де у мовчанні ховається Бог?
Можливо, Всевишній втомився від криків
Та наших шалених і злих молитов, -
Чи, може, не бачить крізь темряву віку
Тих

Артур Курдіновський
2026.10.03 00:51
Ми одне від одного далеко.
Сон змінився на ранковий крах.
Ти очолюєш бібліотеку
Кращу за усі - на Небесах.

Дивиться на місто біла хмара,
І спостерігає добрий Бог,
Як старанно пишеш формуляри

В Горова Леся
2026.10.02 21:55
Ще не торкнула сивина осіння
Брюнета-осокора темних скронь ,
Рудої вільхи не горить вогонь
І соковиті під вербою тіні.
Смиренне у прощальнім омовінні
Росою, що тримається до півдня,
Стихає літо в царині осонь.

хома дідим
2026.10.02 21:13
гуляє вася
пожувавши тирси
а що ото лишається робити
йому
життя зужита пісня
звісна
слова ті й самі із тих самих літер
він випив би

Володимир Мацуцький
2026.10.02 20:34
Свобода як усвідомлення неминучості («Пробудження») У вірші [«Добрий Кабанчик»] Володимира Мацуцького філософський підтекст свободи є центральним стрижнем усього твору. Попри «дитячу» форму казки про тварин, автор порушує глибокі екзистенційні питання,

Ольга Садкова
2026.10.02 20:19
У садочку світлячки
сяють, ніби зірочки.

Я їх кілька вніс у хату.
«Подивись, — гукаю, — тату!»

А у жменьці лиш жучки.
Де поділись світлячки?

Вячеслав Руденко
2026.10.02 16:50
Оброблений канвою золотою,
Тримав він лише тишу до пори,
У зорях марився корою під горою,
Здіймаючись у церкві на хори!

У норові доконаних івентів,
Де попід небом парить Кант нудний,
Облудний розум пестив компліментом,

Борис Костиря
2026.10.02 13:39
Я відчуваю борг святий, несплатний
Перед полями і перед людьми.
Я - ніби лицар у залізних латах,
Вкриваю вічність сильними грудьми.
Я світові явлю слова закриті,
Слова, заховані у тайниках,
Слова, що небесами оповиті
Там, де ширяє нескоримий птах.

Тетяна Левицька
2026.10.02 10:34
Не знаю, чи кохав мене завжди,
чи розважався у жазі нестримній,
спиваючи із губ моїх меди,
солодкі, наче ночі лебедині.
Напевно, хто б там що не говорив,
для тебе я була палким натхненням,
веселкою посеред теплих злив,
п'янким дурманом, сло

Віктор Кучерук
2026.10.02 06:11
В життєвім ломбарді припали вже пилом
Залишені мною фрагменти надій,
Які нещодавно служили вітрилом
Для судна, що згинуло в гущі подій.
Десь там, під водою, і компас, і карта,
І пляшка зелена сухого вина, -
Утрачене мною чогось, певно, варте,
Коли
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Зимові прикраси
Біжить нечутно в озері вода,
Немає бурунів стихійно-рвійних,
Природа нині, мов Сковорода -
Умиротворена, замислена й спокійна.

Купають тихо гіллячко своє
Кущі у цьому філософськім плині...
Ряхтять на плесі сріберним кольє
На вітах перші намерзи-краплини.

Які ж бо гарні чудо-світлячки,
Вони красою серце моє ранять.
Я їх подарував би залюбки
На рік Новий дружиноньці коханій.

13.12.7517 р. (від Трипілля) (2009)




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2021-09-03 00:02:12
Переглядів сторінки твору 477
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.746
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Візуальна поезія
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-09-03 00:03:10 ]

Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2009-12-13 18:58:20 ] - відповісти

Про світлячки, гарно. Вірш душевний Ярославе.
"Ряхтять на плесі сріберним кольє
На вітах перші намерзи-краплини." - красивий образ, дякую!!!
З теплом,
Таня


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-12-13 19:17:51 ] - відповісти

Дякую, Таню, натхнення Вам. Я таке диво сьогодні побачив уперше в житті. Що то - вік живи - вік дивуйся.


Отправить
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-12-13 21:11:43 ] - відповісти

Чого ж це, п.Ярославе, той плин філософський?
Випадкове слово, прив'язане до імені Г.С.
І, здається, було б ліпше, якби філософ передавав
мудру умиротвореність природи, а не навпаки...
І ще... Я перепрошую, але краса не ранить, а зачаровує... Це дрібні недогляди і Вашому перу
під силу... Успіхів!


Отправить
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-13 21:49:30 ] - відповісти
... може помінять місцями "На рік Новий...", бо правильний наголос "новИй"...
Про "Сковороду" сподобалось... лише НМСД, якби Ви заглибили образ: Природа, мов Сковорода, що пише байку... ну, щось таке...
вітаю з новим твором!

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-12-13 23:30:33 ] - відповісти

Пане Іване! Дозвольте пояснити. Той плин філософський, бо природа умиротворена і спокійна, як великий філософ. А для мене найбільший - Сковорода. Тому мені здається, що друга строфа логічно випливає з контексту першої.
Потім, природа, яку я описую, тобто моя природа, існувала після Сковороди, тому я її і порівнюю з великим філософом, а не навпаки.
Щодо краси. Вона, як Ви слушно зауважили, може і зачаровувати, а може і ранити, а за певних обставин - навіть убити. А може і врятувати світ, і ще багато чого може. В даному випадку вона ранить тому, що немає змоги узяти її, як діамант, і подарувати. Така моя, може суб"єктивна, але логіка. Дякую за зауваження, дивуюся Вашому різножанровому обдаруванню. Натхнення і творчих успіхів.


Отправить
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-12-14 04:03:06 ] - відповісти

Переконливо... Тут не підкопатись!
Осяяння, натхнення і великих творчих радощів!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-12-13 23:45:20 ] - відповісти

Костю! Доброго вечора. Дякую, що завітали. Дякую за підказку з ноголосом. Ви, як виявилося, маєте рацію. Я заглянув у словник - справді. А думав, що цей наголос - плаваючий, що може бути і НОвий і новИй, бо перший часто вживається в розмовній мові. Коли ж - ні. Так що - виправив.
А щодо Сковороди й природи... Природа нам диктує поетичні байки, які ми і видаємо на "ПееМі". Ви ж бачите, далі мене повело на коштовності в природі, які схожі на справжні. Ну чим Вам не байка?



Отправить
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-12-14 22:11:22 ] - відповісти

За отакі вірші-світлячки я Вас і люблю :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-12-14 22:37:43 ] - відповісти

Дякую, моя золота і хороша. Бо Ви сама - як світлий промінь поезії. Я тану, як айсберг у Гольфстрімі, але тримаюсь.