ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2025.10.15 23:15
Не знають що творять потвори,
несуть хоч на шиях хрести,
цікавлять їх наші комори
та з наших країв нас знести.

Ми діти еліти,
настав вже наш час.
Нам жити й радіти,

Борис Костиря
2025.10.15 22:39
Почесний директор прийшов
до свого колишнього кабінету,
але його ніхто не помічає.
Паркет скрипить,
мов клавіатура роялю.
У кабінетах віє
вітер минулого,
ледь колишучи штори

Іван Потьомкін
2025.10.15 21:57
Міріади доріг на землі пролягло.
Вже у космос лаштуються діти.
А мене тільки й тягне, що в рідне село.
Кажуть – так починають старіти...
Боже ж, як тут змаліло все.
Навіть шлях до Дніпра скоротився.
Я прибульцем стою і тамую щем.
Щем гіркий, що під

Юрій Лазірко
2025.10.15 15:10
висить ябко, висить -
Єву жаба дусить.
ходь но ту Адаме, ходь но ту Адаме
змій ті не укусить.

Єво ж, моя Єво,
най Господь бороне -
казов не чіпати, казов не чіпати

С М
2025.10.15 14:44
Вона пройшла через паркан
Казала: ‘Ось тобі дурман
Коштовна поміч аби міг
Звільнитися страждань усіх’
На відповідь: ‘Тобі це зась’
Вона пійма мої зап’ястя
Мене жбурляє навзнаки
Забити щоб у колодки

Ольга Олеандра
2025.10.15 12:16
Поки що не жовтий.
Поки що зелене
пишне листя кленів.
Накрапає дощик
умиває площі,
укриває блиском
трав’яне намисто.

Борис Костиря
2025.10.14 22:07
Мертва сторінка
у соціальній мережі,
із якої випарувалося життя.
Вона похована під брилами
гігабайтів інформації,
під мотлохом, шумом,
фейками, мемами,
хейтами, хештегами.

Віктор Кучерук
2025.10.14 21:34
В час ранковий зникли зорі
І розтанула імла, -
І від сну звільнилась скоро
Сонцем збуджена земля.
І промінням обігріті,
Вмиті росами усі, -
Перед зором стали квіти
Дивовижної краси.

Олександр Буй
2025.10.14 20:47
«Хто Ви такий?», – спитає «Берліоз» –
І, ніби Майстер, я зніяковію,
Бо іноді сам думаю всерйоз,
Що визнання – у повній безнадії...

У «Массолітах» захопили все
«Лавровичі», «Латунські», «Оремани»...
Тож не протиснутись моїм «есе»

Ірина Білінська
2025.10.14 19:51
Слова, слова, слова —
пустелі слів…
Душа німує вгкими пісками.
Ти сам їй оніміти повелів,
кидаючи у сад квітучий —
камінь.

Небажані

Володимир Бойко
2025.10.14 12:25
Конгломерат відмороженого люду на болотах гордо іменують нацією. Малоцінні персони ціни собі ніяк не складуть. Злі генії добре вміють прикидатися добрими. Мистецтво брехні, як і будь-яке мистецтво, має і таланти, і шанувальників. Імідж благод

Іван Потьомкін
2025.10.14 10:55
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води

Микола Дудар
2025.10.13 23:22
Чекаю відповідь… Конкретно:
Коли і хто пірне у Осінь?..
І щоб з розгону на портрети…
Але не всі, у кого досвід.
Ніяких видумок з майбутнім.
Минуле хай, вже начудили…
І кожен щоб очнувся в Грудні —
Бо саме Він додасть вам сили…

Тетяна Левицька
2025.10.13 22:48
Три роки промайнуло, як жура
прийшла у дім, мов грім посеред ночі.
І обілляла осінь із відра
холодними жалями дні пророчі.

Сестричко, люба, не зійдеш з небес,
моя печаль — повітряна сирена.
На кладовищі дерев'яний хрест

Борис Костиря
2025.10.13 22:32
Увечері завжди здається,
що часу катастрофічно
не вистачає, що земля
вислизає з-під ніг.
Залишилися лічені хвилини.
Увечері ти опиняєшся
над прірвою.
Над прірвою життя,

Юрко Бужанин
2025.10.13 20:33
Едемський сад. Пташки щебечуть.
Буяє все в саду навколо.
Підкрався непомітно вечір –
Вже чути соловейка соло.

Так гармонійно, безтурботно –
Здавалося б,чого бажати…
І ніби добре так достоту.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Зимові прикраси
Біжить нечутно в озері вода,
Немає бурунів стихійно-рвійних,
Природа нині, мов Сковорода -
Умиротворена, замислена й спокійна.

Купають тихо гіллячко своє
Кущі у цьому філософськім плині...
Ряхтять на плесі сріберним кольє
На вітах перші намерзи-краплини.

Які ж бо гарні чудо-світлячки,
Вони красою серце моє ранять.
Я їх подарував би залюбки
На рік Новий дружиноньці коханій.

13.12.7517 р. (від Трипілля) (2009)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2021-09-03 00:02:12
Переглядів сторінки твору 357
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.746
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Візуальна поезія
Автор востаннє на сайті 2025.10.15 00:59
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-09-03 00:03:10 ]

Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2009-12-13 18:58:20 ] - відповісти

Про світлячки, гарно. Вірш душевний Ярославе.
"Ряхтять на плесі сріберним кольє
На вітах перші намерзи-краплини." - красивий образ, дякую!!!
З теплом,
Таня


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-12-13 19:17:51 ] - відповісти

Дякую, Таню, натхнення Вам. Я таке диво сьогодні побачив уперше в житті. Що то - вік живи - вік дивуйся.


Отправить
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-12-13 21:11:43 ] - відповісти

Чого ж це, п.Ярославе, той плин філософський?
Випадкове слово, прив'язане до імені Г.С.
І, здається, було б ліпше, якби філософ передавав
мудру умиротвореність природи, а не навпаки...
І ще... Я перепрошую, але краса не ранить, а зачаровує... Це дрібні недогляди і Вашому перу
під силу... Успіхів!


Отправить
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-13 21:49:30 ] - відповісти
... може помінять місцями "На рік Новий...", бо правильний наголос "новИй"...
Про "Сковороду" сподобалось... лише НМСД, якби Ви заглибили образ: Природа, мов Сковорода, що пише байку... ну, щось таке...
вітаю з новим твором!

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-12-13 23:30:33 ] - відповісти

Пане Іване! Дозвольте пояснити. Той плин філософський, бо природа умиротворена і спокійна, як великий філософ. А для мене найбільший - Сковорода. Тому мені здається, що друга строфа логічно випливає з контексту першої.
Потім, природа, яку я описую, тобто моя природа, існувала після Сковороди, тому я її і порівнюю з великим філософом, а не навпаки.
Щодо краси. Вона, як Ви слушно зауважили, може і зачаровувати, а може і ранити, а за певних обставин - навіть убити. А може і врятувати світ, і ще багато чого може. В даному випадку вона ранить тому, що немає змоги узяти її, як діамант, і подарувати. Така моя, може суб"єктивна, але логіка. Дякую за зауваження, дивуюся Вашому різножанровому обдаруванню. Натхнення і творчих успіхів.


Отправить
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-12-14 04:03:06 ] - відповісти

Переконливо... Тут не підкопатись!
Осяяння, натхнення і великих творчих радощів!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-12-13 23:45:20 ] - відповісти

Костю! Доброго вечора. Дякую, що завітали. Дякую за підказку з ноголосом. Ви, як виявилося, маєте рацію. Я заглянув у словник - справді. А думав, що цей наголос - плаваючий, що може бути і НОвий і новИй, бо перший часто вживається в розмовній мові. Коли ж - ні. Так що - виправив.
А щодо Сковороди й природи... Природа нам диктує поетичні байки, які ми і видаємо на "ПееМі". Ви ж бачите, далі мене повело на коштовності в природі, які схожі на справжні. Ну чим Вам не байка?



Отправить
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-12-14 22:11:22 ] - відповісти

За отакі вірші-світлячки я Вас і люблю :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-12-14 22:37:43 ] - відповісти

Дякую, моя золота і хороша. Бо Ви сама - як світлий промінь поезії. Я тану, як айсберг у Гольфстрімі, але тримаюсь.