ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.03.27 18:34
Там, де коняку віз підганяє,
А урядом править візник,
Де шматком арестантського хліба
Наїдаються до гикавок,
Проступає в мороці вранішнім
Повновладдям своїм пересичений
Хвіст собачий, махаючи трупом, –
Бренд Росії останніх десятиліть.

С М
2026.03.27 15:00
Ти стояла на межі свого пір’я
Політ обираючи
Усміхався я із подивом чи в силах
Помахати на прощання
Коли усе пройшло –
Се загоїлося до літа
Опісля прощань
Всі чуття що ми пережили

Артур Курдіновський
2026.03.27 14:51
З'їдає душу болісна саркома.
Круки літають. Вмерли солов'ї.
Мені це місто більше незнайоме,
Мої дороги - більше не мої.

Снують у жалюгідному апломбі
Однакові, безперспективні дні.
Я тут, неначе зомбі серед зомбі,

Юлія Щербатюк
2026.03.27 13:10
Без майбуття, о, щемна яв!
Я чую зраду в кожнім слові!
І спадної тепер любові
Для мене сяє вже зоря.

Так відлітаючи, із тим,
Не впізнавати безкінечно.
В знемозі цілувати плечі,

Борис Костиря
2026.03.27 12:33
Пробудження, немов із поля битви
Відхід в пустелю чи в рясні ліси.
Це прокидання у росі молитви,
У непорочнім сяєві краси.

Пробудження із-під руїн і горя,
Із-під уламків часу і доби.
Пробудження у буйних хвилях моря,

хома дідим
2026.03.27 07:08
у неміч кануть сни
і сяєво на сході
розвидніється ніч
понад полями дим
нездалі та цупкі
народжені до вроди
слова усе не ті
але усе ж ходім

Віктор Кучерук
2026.03.27 06:45
Казковий світ дитячого життя,
Мов потічок весняний, нетривалий,
Безрадісно пішов у небуття,
В душі зродивши паросток печалі.
Майнув, як сон, найщасливіший час
Розливів сміху і всього хотіння, -
Він, наче день, у сутінках погас,
Щоби уяву тішити

Артур Курдіновський
2026.03.27 03:35
Знову до минулого йду в гості,
Фантастичні створюю картини.
Березень. Сьогодні двадцять шосте.
Я тебе вітаю, мила Зіно!

Пам'ятаєш Харків, потім Київ?
Я не їхав! Я летів на крилах!
Невимовний сум сьогодні криє

Мирон Шагало
2026.03.26 21:41
Це море лупасить хвилями,
дме вітром і студить пусткою.
Хтось міряє море милями,
хтось міряє лиш відпусткою.

Ти ж міряєш море мріями,
що стануть колись реальними,
з чіткими часами й мірами,

Тетяна Левицька
2026.03.26 21:15
Там немає біди, і колись не було,
ще душа не вродилася болем,
лиш безмежжя старого совине крило
блискавиця серпом гострим голить.

У отавах незайманих звуки Орфей
розсипає, а я підбираю.
Гнучі башти дерев серед тихих алей

Артур Курдіновський
2026.03.26 17:11
Випльовуючи вірш новий
В чекаючий на нього Всесвіт,
Створімо справжній буревій,
Що всі теорії закреслить!

Навіщо правила дурні
У творчій голові тримати?
Тут будуть оплески гучні,

Олена Побийголод
2026.03.26 16:48
Соломон Фогельсон (1910-1994)

Вночі перед боєм
сиджу під вербою,
дивлюсь на дорогу – український шлях...
Й стає пред очима
все те незгасиме,
за що ми б’ємось у жорстоких боях.

Артур Сіренко
2026.03.26 16:26
Сині проліски снива
Мальовані на білому полотні Едему
(У тому саду теж буває весна –
Буває, буяє, п’янить ароматом),
Адам ще не вдягнув
Сирітську сорочку безхатька
І бідний, наче заброда,
Мандрує пустелями

хома дідим
2026.03.26 15:01
шкандибає вперед за звичкою скоцюрблено роззираючись на місцевість понад свої крихітні окуляри · звіть його хомою чи сявою чи валєрою байдуже · зима завертається сніги пливуть дехто вже ходить без шапки · незнайомі тітки бабки матусі дідусі під пікселем і

Євген Федчук
2026.03.26 14:16
Тут хтось зненацька видихнув: - Татари!
Ударив дзвін, одразу і замовк.
І вже орда посунула, як хмара.
Перед Степаном вигулькнув за крок
Кінний татарин, радісно ошкіривсь,
Тримаючи в руці міцний аркан.
Степана взяти у ясир наміривсь.
А той спиною вп

Охмуд Песецький
2026.03.26 12:16
Себе ти бережеш і власні нерви,
Сховашись під байдужості вуаллю.
І виникло тлумачення химерне,
Неначе я тебе вже не цікавлю.

Ні як амант і навіть не товариш,
Чи просто випадковий перехожий,
З яким ніде нічого не навариш,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Зимові прикраси
Біжить нечутно в озері вода,
Немає бурунів стихійно-рвійних,
Природа нині, мов Сковорода -
Умиротворена, замислена й спокійна.

Купають тихо гіллячко своє
Кущі у цьому філософськім плині...
Ряхтять на плесі сріберним кольє
На вітах перші намерзи-краплини.

Які ж бо гарні чудо-світлячки,
Вони красою серце моє ранять.
Я їх подарував би залюбки
На рік Новий дружиноньці коханій.

13.12.7517 р. (від Трипілля) (2009)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2021-09-03 00:02:12
Переглядів сторінки твору 393
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.746
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Візуальна поезія
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-09-03 00:03:10 ]

Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2009-12-13 18:58:20 ] - відповісти

Про світлячки, гарно. Вірш душевний Ярославе.
"Ряхтять на плесі сріберним кольє
На вітах перші намерзи-краплини." - красивий образ, дякую!!!
З теплом,
Таня


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-12-13 19:17:51 ] - відповісти

Дякую, Таню, натхнення Вам. Я таке диво сьогодні побачив уперше в житті. Що то - вік живи - вік дивуйся.


Отправить
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-12-13 21:11:43 ] - відповісти

Чого ж це, п.Ярославе, той плин філософський?
Випадкове слово, прив'язане до імені Г.С.
І, здається, було б ліпше, якби філософ передавав
мудру умиротвореність природи, а не навпаки...
І ще... Я перепрошую, але краса не ранить, а зачаровує... Це дрібні недогляди і Вашому перу
під силу... Успіхів!


Отправить
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-13 21:49:30 ] - відповісти
... може помінять місцями "На рік Новий...", бо правильний наголос "новИй"...
Про "Сковороду" сподобалось... лише НМСД, якби Ви заглибили образ: Природа, мов Сковорода, що пише байку... ну, щось таке...
вітаю з новим твором!

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-12-13 23:30:33 ] - відповісти

Пане Іване! Дозвольте пояснити. Той плин філософський, бо природа умиротворена і спокійна, як великий філософ. А для мене найбільший - Сковорода. Тому мені здається, що друга строфа логічно випливає з контексту першої.
Потім, природа, яку я описую, тобто моя природа, існувала після Сковороди, тому я її і порівнюю з великим філософом, а не навпаки.
Щодо краси. Вона, як Ви слушно зауважили, може і зачаровувати, а може і ранити, а за певних обставин - навіть убити. А може і врятувати світ, і ще багато чого може. В даному випадку вона ранить тому, що немає змоги узяти її, як діамант, і подарувати. Така моя, може суб"єктивна, але логіка. Дякую за зауваження, дивуюся Вашому різножанровому обдаруванню. Натхнення і творчих успіхів.


Отправить
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-12-14 04:03:06 ] - відповісти

Переконливо... Тут не підкопатись!
Осяяння, натхнення і великих творчих радощів!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-12-13 23:45:20 ] - відповісти

Костю! Доброго вечора. Дякую, що завітали. Дякую за підказку з ноголосом. Ви, як виявилося, маєте рацію. Я заглянув у словник - справді. А думав, що цей наголос - плаваючий, що може бути і НОвий і новИй, бо перший часто вживається в розмовній мові. Коли ж - ні. Так що - виправив.
А щодо Сковороди й природи... Природа нам диктує поетичні байки, які ми і видаємо на "ПееМі". Ви ж бачите, далі мене повело на коштовності в природі, які схожі на справжні. Ну чим Вам не байка?



Отправить
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-12-14 22:11:22 ] - відповісти

За отакі вірші-світлячки я Вас і люблю :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-12-14 22:37:43 ] - відповісти

Дякую, моя золота і хороша. Бо Ви сама - як світлий промінь поезії. Я тану, як айсберг у Гольфстрімі, але тримаюсь.