Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-02-17 18:55:08 ] - відповісти

Здогадуюсь, що музика лунала незвична для Венеції... Грав Ярослав на бандурі і співав голосом, від якого не лише стіни в Ірпені тремтіли, і серця у дівчат, але й хвилі гондолу загойдували.. Ярославе, я особисто такого козака до тих дівчат не пущу!))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-17 19:45:09 ] - відповісти

Софієчко, дякую за вболівання, а може поговоримо про власне поезію?


Отправить
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-02-17 19:56:47 ] - відповісти

"В гондольєра місячні перлини
Сріблом опадають із весла..." - потрясаюче!


Отправить
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-02-17 19:59:53 ] - відповісти

Музика у поезії? Скоро весна... )
Чомусь мені видалося, пане Ярославе, що п*ятистопний хорей сковує звучність строфи. Місцями тут просвічується дактиль, який додає звучності, широкого голосу музиці, а мені чомусь важко закувати Венецію у вузькі склади... Однак образність твору гарна і м*яка, так і запраглося у Венецію...


Отправить
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-02-17 20:09:14 ] - відповісти

Ярославе, ми, як завше, разом...)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-17 20:30:35 ] - відповісти

Софіє, дуже дякую, рибонько!


Отправить
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-02-17 20:36:23 ] - відповісти

Завмираю і тулюсь до Бога,
та навіщо привиди мені?
Ярославе, музика розлога,
і дівчата тонуть у човні...)))


Отправить
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-02-17 21:12:23 ] - відповісти

бачу, Вітре, тобі русалки до вподоби...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-17 20:37:13 ] - відповісти

Оксано, може Ви і праві щодо вузькості хореїчної, але ж бив мене цей ритм по голові, коли писалося, то вже хай буде так. Дуже щасливий, що Вам захотілося у Венецію. Отже, одна з цілей вірша досягнута. Дякую за відгук.
Повідомляйте, якщо Ваша ласка, про нові поетичні імпрези, я, нарешті, вихворівся, можу вже десь носа виткнути.


Отправить
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-02-17 21:10:11 ] - відповісти

Бачте, Ярославе, тут така деталь: ви - музикант, бандура мені уявляється ритмічним інструментом, плюс ваша чоловіча енергійність співзвучна хорею, а я - піаністка, тож розлогі гами та дівоча душа прагнуть ширшого ритму ;)
Загалом, люблю анапест, можу сказати, що я щира його прихильниця ;)
А про Венецію ще мама моя мріяла. Може колись втілю її мрію. Хоча, весняний Київ недалеко втече від Венеції цьогоріч... Про імпрези обов'язково нагадаю, планів безліч, ще би спромоги...


Отправить
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2010-02-24 20:45:18 ]

"бандура мені уявляється ритмічним інструментом"
протестую, Ваша честь
Не плутайте бандуру в руках соліста з ритм-гітарою у складі рок-гурту:)


Отправить
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-02-24 21:20:37 ]

;) Бандура кличе до дій, тому і ритмічна. ;)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-17 21:11:03 ] - відповісти

Може, "тануть", бо тонуть не в човнах.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-17 22:15:36 ] - відповісти

Може й так, Оксано, може й так! Нагадайте, бо скучив уже за поетичним товариством славним.


Отправить
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-18 17:00:05 ] - відповісти

Уявила себе на гондолі у осяяній світлом нічній Венеції.
А кажете, що не були там... Не вірю!


Отправить
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-18 17:00:35 ] - відповісти

Уявила себе на гондолі у осяяній світлом нічній Венеції.
А кажете, що не були там... Не вірю!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-18 21:58:31 ] - відповісти

Був, Тамарочко, був... в уяві, і так зримо, ніби наяву!


Отправить
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-24 09:39:38 ] - відповісти

Довелося бути свідком жорсткої дискусії скрипальки і бандуристки. Перша звинувачувала другу в архаїчності вибору, в лубочності жанру, в примітивності і неактуальності бандури і т.п. Друга ображено нагадувала, що скрипка - це теж відпочатку інструмент народних посиденьок, а вже потім класика. Обидві сперечалися ні про що у контексті своєї обмеженості. І жодна не спитала мою думку - думку слухача, зачарованого обома такими різними інструментами.
Багато розмови.
А резюме (після прочитання вірша) таке: інструмент і музику можна довіряти лише таким духовно зрілим, як Ви.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-24 20:29:15 ] - відповісти

Ірино! Дякую за відгук. Бандура нині теж розвивається, і на ній можна грати і класику і навіть джаз. Є такі нині виконавці. Але - це суто український інструмент, і пісня і дума наша звучить на ньому найкраще. А у скрипки - свій репертуар. Одна одна не виключають, а доповнюють. Є і народні скрипки, на яких грають троїсті музики народну, в тому числі й українську музику.
Все залежить від того, в чиїх руках бандура чи скрипка - про духовну зрілість - дуже точне спостереження. Хоч скажу, що я трохи навчився співати, але граю - далеко не віртуозно ще. Більше намагаюсь брати слухача кров"ю душі, як кобзарі колись робили, а не бравую голосом чи грою, як це часто роблять недалекі професіонали.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-27 21:46:22 ] - відповісти

Романе-колего! Дякую за підтримку-роз"яснення.