ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.11.18 22:50
відомо
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом

Артур Курдіновський
2026.11.18 19:48
Слова, слова... Яка ж у них ціна?
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...

Олена Побийголод
2026.11.18 17:06
Ану, нам пісню проспівай, веселий вітре,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.

    Заспівай нам про гори й пустині,
    про таємні глибини морів,
    про небокраї сині,

Борис Костиря
2026.11.18 16:24
Я шукаю в бездонному морі
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.

Вячеслав Руденко
2026.11.18 14:49
Під шерех листя верб мені співало в гливах
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…

Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура

Віктор Кучерук
2026.11.18 07:16
Хоч завтра вітер хмари розведе
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.

М Менянин
2026.11.18 02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.

Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право

Світлана Пирогова
2026.11.17 20:44
Огорни мене скоріш любов'ю,
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.

Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.

хома дідим
2026.11.17 19:59
розчулення найзначущіші
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня

Борис Костиря
2026.11.17 18:58
Я ніколи туди не вернусь,
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.

Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду

В Горова Леся
2026.11.17 11:10
Свіжа рілля запахтіла корінням і дизелем.
Сита ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.

Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку листям сухим зарудіє.

Ірина Вовк
2026.11.17 07:34
«МІКЕЛАНДЖЕЛО: СЕРЦЕ БІЛОГО КАМЕНЮ»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран

Віктор Кучерук
2026.11.17 05:47
Синє небо й жовте поле
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."

С М
2026.11.16 23:58
дідусь був мореходом
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»

Ігор Терен
2026.11.16 17:21
А влада пшеків дещо пойняла
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.

***
А бомонд богемі помагає

Борис Костиря
2026.11.16 16:53
Не хочу квітку я зривати,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.

Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Нетутешній щем
Крадеться сутінь кішкою нечутно,
Ковтає світло темна ненасить.
У небесах поблідлих - як супутник -
Печаль достигла вересня висить.

З"являються химери нетутешні -
Загуслий ліс ураз горою став.
І вечір тихо розчепірив клешні,
І сивину повітряну сота.

А на околицях прозорих неба
Спалахують і падають вогні.
Щемить так серце думкою про тебе
І плаче всесвіт зорями мені.

19.09.7518 р. (Від Трипілля) (2010)




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2021-09-03 00:31:10
Переглядів сторінки твору 670
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.760
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Спейс-Арт - Поезія відкритого Космосу
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-09-03 00:32:51 ]
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-09-20 10:28:24 ] - відповісти

така містично-осіння інтимна лірика...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-09-20 20:22:15 ] - відповісти

Що, впіймала Вас за душу, мила Схимнице? Дякую, радий.


Отправить
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-09-20 20:25:32 ]

кожним словом :))


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-09-20 10:45:14 ] - відповісти

Десь ми схожими стежками блудили, пане Ярославе, на вогненнім видноколі :)
Чудова лірика, пересипана загадковістю і смутком. Писана, певно, зоярним пилом... Натхнення Вам і хай серце не плаче, а співає!


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-09-20 16:14:22 ] - відповісти

Ой, перепрошую, не зоярним, а зоряним, звісно.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-09-20 20:27:31 ] - відповісти

Дякую, дорога Олесю. Але, уточніть, сонечко, блудили чи блукали?.. А то панове Гентош, Черняхівський чи Хмельницький можуть і пародію на коментар утнути.
Я радий, що у мріях ми з Вами десь блудимо разом,
хоч у реалі і на віддалі.


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-09-21 08:42:19 ]

Попалася я :))) 1:0. Блудили - синонім до блукали. В нас частіше вживається перше. Та кожен думає в міру своєї розпущеності. Перефразовуючи відомий вислів "Слово - справа тонка". І кому це краще знати, як не пародистам.
А, зрештою, якщо подумати, що замість прямої роботи я замріяно сиджу і пишу вірш, то це ще питання, яке значення у того слова :)
p.s. Я теж дуже рада!


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-09-20 11:49:32 ] - відповісти

Дуже образно свіжо і майстерно!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-09-20 20:28:46 ] - відповісти

Дякую, дорогий Іване! Натхнення Вам бажаю.


Отправить
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-09-20 14:09:30 ] - відповісти

Чудові образи! Осінь - дивовижна пора, адже вона чи не найбільше за інші пори року надихає на створення такої прекрасної лірики.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-09-20 20:34:40 ] - відповісти

Справді, дорога Ель, хоч я найбільше люблю весну, але свій юначий найкращий вірш написав саме восени. Не впевнений, що дорослі подальші мої писання його переважують. Називається "Листи". Він тут є десь на початку моєї сторінки.
Щиро дякую, натхнення Вам бажаю і ще кращої лірики.


Отправить
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-09-20 15:20:12 ] - відповісти

Крадеться сутінь кішкою нечутно,
Ковтає світло темна ненасить.
У небесах поблідлих - як супутник -
Печаль достигла вересня висить.

Образно, настроєво... романтично-зажурено. Гарно!:)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-09-20 20:35:57 ] - відповісти

Адель, дуже радий нашій зустрічі, давно Вас не читав. Дякую.


Отправить
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-09-23 09:37:40 ]

То зайшли б у гості та почитали.:)))


Отправить
Назарій Заноз (М.К./Л.П.) [ 2010-09-20 17:48:11 ] - відповісти

дуже чудово.особливо вразили "клешні вечора",бо ми звиклі до того,що ця частина доби,ніби по замовчуванню, найліричніша, а тут такий химерний образ.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-09-20 20:38:31 ] - відповісти

Дякую за відвідини, Назаре. Це я побачив таке дерево із розчепіреними гілками. От і уявив, ніби воно вчепилося пазурами в повітря.


Отправить
Лариса Ліщук (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-20 18:15:40 ] - відповісти
Приднуюсь до всіх схвальних відгуків. Надзвичайно гарно і зворушливо.

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-09-20 20:40:30 ] - відповісти

Спасибі, Ларисо! З теплом
Я.Ч.


Отправить
к т (Л.П./М.К.) [ 2010-09-20 19:32:16 ] - відповісти
гарно

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-09-20 20:41:16 ] - відповісти

Дякую, шановний пане Анатолію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-09-03 00:33:24 ]

Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2010-09-20 20:28:38 ] - відповісти

Гарно, дуже гарно...Перечитав не один раз!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-09-20 20:43:13 ] - відповісти

Спасибі, Олексію, друже! А я вчора вже, певно, вдвадцятьп"яте передивлявся твій уманський монтаж - аж-аж! Луна і досі йде Україною і світом інтернетівським!


Отправить
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-09-21 00:50:14 ] - відповісти

Гарного вірша утяли, Ярославцю!.. Защемило, так-таки-так.
А щем чого нетутешній? Бо Ви - не тут, вона - не там?.. Добре було б,нмсд, якби вечір розчепірив не свОї клешні, а своЇ (можливо, замінити банальним, але правильним прислівничком типу "злісно", "мило" :)) і т.п., альтернатива - "синій вечір" і йому подібні. Тисну руку, Ярославцю! (Поблідла. Зависла, як супутник. І скромно "удалилась", клацаючи клешнями).


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-09-21 10:22:51 ] - відповісти

О Світлосте поетична, з Вашим приходом усе посвітліло на "Майстернях" і навіть мої бліді вірші.
Дякую за заувагу, як завжди слушну, уже виправив.
Я не там, вона - не тут,
Скоро вже мені - капут,
Розчепірив вечір клешні,
Сум сотає нетутешній.
Гину я, пропащий,
Бо дівчат найкращих
Ось такі реалії -
Вкрали до Італії.

Не висіть, будь ласка, супутником, краще світіть зорею, Світлано.


Отправить
Марія Дем'янюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-26 13:11:04 ] - відповісти

Гарно,аж слів бракує,щоб передати хвилю почуттів...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-02 19:49:25 ] - відповісти

Дякую, Маріє, дуже радий.


Отправить
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2010-09-29 16:52:32 ] - відповісти

Ярославе!
Гарний вірш. Одне муляє око: як на мене клешнею можна тягнути, цупити, цургенити, відтинати тощо. А для сотання існує зовсім інший орган. А може я занадто прискіпливий?
З повагою, Олександр


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-02 19:51:57 ] - відповісти

Привіт, Сашо! Дякую за відгук. Мені здається, що тягнути і сотати, це приблизно - одне і теж.


Отправить
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2010-10-03 23:01:00 ] - відповісти

Ярославе! Запрошую Вас персонально:
У ЦК "Уварівський дім" відбудеться авторський вечір Юлії Бережко-Камінської і презентація нової книжки поезій "Між видихом і вдихом". Вхід вільний.
Адреса: смт. Ворзель, вул. Великого Жовтня, 37-а.
Їхати: від М.Святошин маршруткою 381д до станції Ворзель, зупинка "Бібліотека".
або: від М.Святошин електричкою у напрямку Бородянки до станції Ворезль.
Початок о 16.30.
Буду рада зустрічі.


Отправить
Лідія Дружинович (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-04 19:51:36 ] - відповісти

Ой, як гарно!!!
І - щиро!
Славно пишете, пане Ярославе! Перечитую, і перечитую, і перечитую... )


Отправить
Лідія Дружинович (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-04 19:54:06 ] - відповісти

мені дуже імпонують такі вересневі акорди, бо й сама вересняночка. І вірш - якраз подарунок мені до Д-Нар.) Дякую)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-05 01:29:53 ] - відповісти

Юлечко, дякую, тільки уточніть якого жовтня чи листопада вечір. Щоб потрапити вчасно.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-05 01:32:14 ] - відповісти

Лідіє, дуже приємно читати такі відгуки. Щастя Вам у вересні і у всіх місяцях року і натхнення. З Днем народження вітаю сердечно, бажаю всього, чого Ви самі собі бажаєте, і від мене - ще трошки краще!


Отправить
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-05 09:28:12 ] - відповісти

Слово "розчепірив" хіба не того ж порядку, що й "плювати" ?


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-05 20:16:54 ] - відповісти

(всміхається!) Ні, Юлю, на порядок ніжніше. Є ж контекст:
химери... розчепірені клешні... сотання! І "розчепірення" з нього не випадає. Аби у Вас були синоніми до "плювання" і вдало-образні, загалом контекст, то не було б і пародії.


Отправить
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2010-10-22 13:57:02 ] - відповісти

__І вечір тихо розчепірив клешні,
__І сивину повітряну сота.

Такого Вечора я ще не бачила! Дуже яскравий образ!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-24 23:01:14 ] - відповісти

Дякую, Ірино, радий, що щось почерпнули для себе цікаве.