ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.08.17 20:04
Диво з-за Дніпра
Напекла ти пирогів.
Всі пухнастенькі такі.
Цей із сиром, цей з укропом.
Ні, нема таких в Європі.
Таж і на Святій Землі
Пирожки чомсь замалі.
А от в нашій Україні
Пирожки в кожній родині

хома дідим
2026.08.17 19:06
* 176 *
хоч не упевнений
а все блукав би знаєш
світ заочі
стежками або так
абищо не шукаючи
бездарно
між стін байдужих
серед вуличних собак

Борис Костиря
2026.08.17 13:49
Понеділок
Не віриться, що нині понеділок
І невгамовна, вічна суєта.
Біжить юрба, як зграя жвавих білок.
Тривога окуповує міста.
Цей вічний, нескінченній понеділок
Простягся на долонях самоти.
Крізь хащі міста, як новітній Ділан,
Ідеш кудись без ясної мети.

Вячеслав Руденко
2026.08.17 13:41
Між меланхолії невпізнаних
Де забагато аґрусу між згаяних
Алегоричність притаманна всім,
В апартаментах лицарів незайманих,
Де на бандурах висохлий зефір

І …ніч тримає ворона над прірвою,
А прірва прикидається бузком,
Густими полуничними сиропами,

Володимир Бойко
2026.08.17 13:31
Нетривіальні думки - 10
Штучний інтелект порахував інтелектуалів поштучно. Спершу отримав гарбуза, а потім ще й дістав на горіхи. Із зони комфорту потрапив просто на зону. Меланхолік помітив пожежу на горищі і відреагував по-філософському: «Гори ще…» Проблеми із го

В Горова Леся
2026.08.17 11:48
Ранку добрий
Ранку раночку, ти як брат мені.
Тихо дзенькає еСеМеС.
Ніч лякала - для серця матиме
Сотні жал і десятки лез.

Нахвалялася, все те гамузом
В сон розірваний зажене.
Закровавиться страху галасом

Ірина Вовк
2026.08.17 10:23
"Арсіноя. Забута тінь на сходах Артеміди"
Золоте сонце Егейського моря повільно занурювалося у воду, заливаючи передвечірнім світлом Ефес – одне з найвеличніших міст античного світу. З висоти пташиного лету воно здавалося розкішним мармуровим килимом, розгорнутим між зеленими пагорбами та гамірно

Тетяна Левицька
2026.08.17 09:07
Від злості, Боже, борони
Стрибнути вище голови
не вимагайте, люди.
В моїй ви шкурі не були,
не розтинали груди.

Та не пройшли моїх доріг,
нудотних хімій сорок.
Я бачила кривавий сніг

Віктор Кучерук
2026.08.17 06:45
* * *
Хоча іще квітують квіти
І сонцем повняться плоди, -
Уже тепла позбувся вітер,
А я менш пріє від ходи.
Уже геть зовсім непрозора
Поза рікою далечінь, -
Вже гублять листя осокори
І я лисію не один.

Тетяна Левицька
2026.08.16 23:54
Лірична соната
Гріховна та недосконала
На цій землі,
У склепах темних заховала
Гіркі жалі.

Можливо, ти не знала міри
Своїх бажань?
Пливла за привидами мрії

Ольга Садкова
2026.08.16 23:10
Пам'яті композитора і співавтора І. Ярового
Збирала в пригорщі слова,
звичайні й променисті,
щоб в них душа була жива
і поривання чисті.

І розсипала на столі
їх, друже, перед вами,
аби у вранішній імлі

Іван Потьомкін
2026.08.16 21:37
Дарунок з Миколаєва
Він надійшов не з того Миколаєва, на який зазіхав кремлівський мрійник, а з невеличкого містечка на Львівщині. У відповідь на свої дві книжки («Запорожець за Йорданом» та «Заплутавшись у гомоні століть») я отримав три («Розчарована осінь», «Терен у полум”

Охмуд Песецький
2026.08.16 21:21
Нічого не читатиму
Нічого і я не читатиму –
Ні батькового, ні материнського.
Скажу і про дідове з бабиним
У музи своєї під цицькою.

Ніхто і моїми поезами
Навряд чи будь-де зацікавиться.
Тож будьмо відверто тверезими

хома дідим
2026.08.16 19:58
* 175 *
як ми сиділи на трибуні
на стадіоні авангард
що також міг би зватись юність
в країні сумнозвісних рад
у день із дощиком серпневим
що до обіду вже ущух
як ми сиділи просто неба
усіх побачень і розлук

Євген Федчук
2026.08.16 19:03
Кубанська Україна
У Києві, москалів тим щоб подратувати,
Одну з вулиць ім‘ям новим рішили назвати –
Кубанської України. Москальщина злиться
І, хто знає, чим в майбутнім воно закінчиться.
Раптом вулицю назвали, ідею заклали
Й через роки Кубань, справді українська стала

Вячеслав Руденко
2026.08.16 18:41
Розпалився конюх у кошарі
Розпалився конюх у кошарі,
Затопив стоячою водою
Пічку, наче ковдру від клошарів,
В обладунках справжнього героя.

Був би Яковом,то мабуть мав би невід -
Пугачем співав на довгим ставом,
Хвилями біблійного сувою,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Нетутешній щем
Крадеться сутінь кішкою нечутно,
Ковтає світло темна ненасить.
У небесах поблідлих - як супутник -
Печаль достигла вересня висить.

З"являються химери нетутешні -
Загуслий ліс ураз горою став.
І вечір тихо розчепірив клешні,
І сивину повітряну сота.

А на околицях прозорих неба
Спалахують і падають вогні.
Щемить так серце думкою про тебе
І плаче всесвіт зорями мені.

19.09.7518 р. (Від Трипілля) (2010)




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2021-09-03 00:31:10
Переглядів сторінки твору 610
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.760
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Спейс-Арт - Поезія відкритого Космосу
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-09-03 00:32:51 ]
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-09-20 10:28:24 ] - відповісти

така містично-осіння інтимна лірика...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-09-20 20:22:15 ] - відповісти

Що, впіймала Вас за душу, мила Схимнице? Дякую, радий.


Отправить
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-09-20 20:25:32 ]

кожним словом :))


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-09-20 10:45:14 ] - відповісти

Десь ми схожими стежками блудили, пане Ярославе, на вогненнім видноколі :)
Чудова лірика, пересипана загадковістю і смутком. Писана, певно, зоярним пилом... Натхнення Вам і хай серце не плаче, а співає!


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-09-20 16:14:22 ] - відповісти

Ой, перепрошую, не зоярним, а зоряним, звісно.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-09-20 20:27:31 ] - відповісти

Дякую, дорога Олесю. Але, уточніть, сонечко, блудили чи блукали?.. А то панове Гентош, Черняхівський чи Хмельницький можуть і пародію на коментар утнути.
Я радий, що у мріях ми з Вами десь блудимо разом,
хоч у реалі і на віддалі.


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-09-21 08:42:19 ]

Попалася я :))) 1:0. Блудили - синонім до блукали. В нас частіше вживається перше. Та кожен думає в міру своєї розпущеності. Перефразовуючи відомий вислів "Слово - справа тонка". І кому це краще знати, як не пародистам.
А, зрештою, якщо подумати, що замість прямої роботи я замріяно сиджу і пишу вірш, то це ще питання, яке значення у того слова :)
p.s. Я теж дуже рада!


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-09-20 11:49:32 ] - відповісти

Дуже образно свіжо і майстерно!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-09-20 20:28:46 ] - відповісти

Дякую, дорогий Іване! Натхнення Вам бажаю.


Отправить
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-09-20 14:09:30 ] - відповісти

Чудові образи! Осінь - дивовижна пора, адже вона чи не найбільше за інші пори року надихає на створення такої прекрасної лірики.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-09-20 20:34:40 ] - відповісти

Справді, дорога Ель, хоч я найбільше люблю весну, але свій юначий найкращий вірш написав саме восени. Не впевнений, що дорослі подальші мої писання його переважують. Називається "Листи". Він тут є десь на початку моєї сторінки.
Щиро дякую, натхнення Вам бажаю і ще кращої лірики.


Отправить
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-09-20 15:20:12 ] - відповісти

Крадеться сутінь кішкою нечутно,
Ковтає світло темна ненасить.
У небесах поблідлих - як супутник -
Печаль достигла вересня висить.

Образно, настроєво... романтично-зажурено. Гарно!:)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-09-20 20:35:57 ] - відповісти

Адель, дуже радий нашій зустрічі, давно Вас не читав. Дякую.


Отправить
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-09-23 09:37:40 ]

То зайшли б у гості та почитали.:)))


Отправить
Назарій Заноз (М.К./Л.П.) [ 2010-09-20 17:48:11 ] - відповісти

дуже чудово.особливо вразили "клешні вечора",бо ми звиклі до того,що ця частина доби,ніби по замовчуванню, найліричніша, а тут такий химерний образ.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-09-20 20:38:31 ] - відповісти

Дякую за відвідини, Назаре. Це я побачив таке дерево із розчепіреними гілками. От і уявив, ніби воно вчепилося пазурами в повітря.


Отправить
Лариса Ліщук (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-20 18:15:40 ] - відповісти
Приднуюсь до всіх схвальних відгуків. Надзвичайно гарно і зворушливо.

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-09-20 20:40:30 ] - відповісти

Спасибі, Ларисо! З теплом
Я.Ч.


Отправить
к т (Л.П./М.К.) [ 2010-09-20 19:32:16 ] - відповісти
гарно

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-09-20 20:41:16 ] - відповісти

Дякую, шановний пане Анатолію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-09-03 00:33:24 ]

Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2010-09-20 20:28:38 ] - відповісти

Гарно, дуже гарно...Перечитав не один раз!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-09-20 20:43:13 ] - відповісти

Спасибі, Олексію, друже! А я вчора вже, певно, вдвадцятьп"яте передивлявся твій уманський монтаж - аж-аж! Луна і досі йде Україною і світом інтернетівським!


Отправить
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-09-21 00:50:14 ] - відповісти

Гарного вірша утяли, Ярославцю!.. Защемило, так-таки-так.
А щем чого нетутешній? Бо Ви - не тут, вона - не там?.. Добре було б,нмсд, якби вечір розчепірив не свОї клешні, а своЇ (можливо, замінити банальним, але правильним прислівничком типу "злісно", "мило" :)) і т.п., альтернатива - "синій вечір" і йому подібні. Тисну руку, Ярославцю! (Поблідла. Зависла, як супутник. І скромно "удалилась", клацаючи клешнями).


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-09-21 10:22:51 ] - відповісти

О Світлосте поетична, з Вашим приходом усе посвітліло на "Майстернях" і навіть мої бліді вірші.
Дякую за заувагу, як завжди слушну, уже виправив.
Я не там, вона - не тут,
Скоро вже мені - капут,
Розчепірив вечір клешні,
Сум сотає нетутешній.
Гину я, пропащий,
Бо дівчат найкращих
Ось такі реалії -
Вкрали до Італії.

Не висіть, будь ласка, супутником, краще світіть зорею, Світлано.


Отправить
Марія Дем'янюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-26 13:11:04 ] - відповісти

Гарно,аж слів бракує,щоб передати хвилю почуттів...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-02 19:49:25 ] - відповісти

Дякую, Маріє, дуже радий.


Отправить
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2010-09-29 16:52:32 ] - відповісти

Ярославе!
Гарний вірш. Одне муляє око: як на мене клешнею можна тягнути, цупити, цургенити, відтинати тощо. А для сотання існує зовсім інший орган. А може я занадто прискіпливий?
З повагою, Олександр


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-02 19:51:57 ] - відповісти

Привіт, Сашо! Дякую за відгук. Мені здається, що тягнути і сотати, це приблизно - одне і теж.


Отправить
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2010-10-03 23:01:00 ] - відповісти

Ярославе! Запрошую Вас персонально:
У ЦК "Уварівський дім" відбудеться авторський вечір Юлії Бережко-Камінської і презентація нової книжки поезій "Між видихом і вдихом". Вхід вільний.
Адреса: смт. Ворзель, вул. Великого Жовтня, 37-а.
Їхати: від М.Святошин маршруткою 381д до станції Ворзель, зупинка "Бібліотека".
або: від М.Святошин електричкою у напрямку Бородянки до станції Ворезль.
Початок о 16.30.
Буду рада зустрічі.


Отправить
Лідія Дружинович (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-04 19:51:36 ] - відповісти

Ой, як гарно!!!
І - щиро!
Славно пишете, пане Ярославе! Перечитую, і перечитую, і перечитую... )


Отправить
Лідія Дружинович (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-04 19:54:06 ] - відповісти

мені дуже імпонують такі вересневі акорди, бо й сама вересняночка. І вірш - якраз подарунок мені до Д-Нар.) Дякую)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-05 01:29:53 ] - відповісти

Юлечко, дякую, тільки уточніть якого жовтня чи листопада вечір. Щоб потрапити вчасно.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-05 01:32:14 ] - відповісти

Лідіє, дуже приємно читати такі відгуки. Щастя Вам у вересні і у всіх місяцях року і натхнення. З Днем народження вітаю сердечно, бажаю всього, чого Ви самі собі бажаєте, і від мене - ще трошки краще!


Отправить
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-05 09:28:12 ] - відповісти

Слово "розчепірив" хіба не того ж порядку, що й "плювати" ?


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-05 20:16:54 ] - відповісти

(всміхається!) Ні, Юлю, на порядок ніжніше. Є ж контекст:
химери... розчепірені клешні... сотання! І "розчепірення" з нього не випадає. Аби у Вас були синоніми до "плювання" і вдало-образні, загалом контекст, то не було б і пародії.


Отправить
Ірина Людвенко (М.К./М.К.) [ 2010-10-22 13:57:02 ] - відповісти

__І вечір тихо розчепірив клешні,
__І сивину повітряну сота.

Такого Вечора я ще не бачила! Дуже яскравий образ!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-24 23:01:14 ] - відповісти

Дякую, Ірино, радий, що щось почерпнули для себе цікаве.