Лексика, використовувана у вірші: гопота, варняка, харцизяка, тиць, стиць і бзиць - дикий несмак, прозаїзація римованої шляхетної поезії, псує враження від змісту. І ти ще повчаєш шляхетно пишучих поетів. Та на себе глянь вкотре А зміст до чого закликає? До повстання?
А як повстати, коли нормальних людей дедве п'ята частина суспільства? І тих винищують на локальній війні. Коли від часів прийняття християнства в нас вселяли рабський потворний дух? Проведена селекція генетична і народ перетворено на біомасу в більшості, якою керують з-за куліс. І зомбують так, що опущений на рівень животіння і виживання!

Потрібна селекція у зворотньому напрямку - духовному, віра в своїх Богів, які давали нам надсилу, коли в язичництві наш народ очолював похід на Рим під проводом Гатила, і Рим, заснований Ромулом і Ремом, здодіями і подонками, які в сабінян хитрістю і підлістю відбирали дружин, розвалився під натиском не варварів, а нормальних народів, які жили за законами добра і справедливості. Ось що треба осмислювати і про що писати.

Ні, це ти нічого не тямиш у літературних стилях, ти навіть висловлюватись точно не вмієш - перднув ти, і не в воду а в воді, що аж смердючі бульбашки пішли від твоєї писанини. Почитай "Леді Макбет" Шекспіра у перекладі Паламарчука, саме те, про що ти гоовориш демонічний розпач, падлюцтво яке замислюється, і яке ти твориш, коли пишеш на мене і на інших гидоту, наклепи і брехню, то там і близько немає оцих селюцьких словець: тиць- пиздиць і т.д. Тому що геній, який писав, має смак і відчуття слова на відміну від тебе.