ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарів
2026.04.12 09:15
Колишній секретар Центральної Ради Євген Онацький згодом в еміграції випустив серію нарисів про видатних людей «Портрети в профіль» з дуже красномовними назвами.
Так, нарис про Володимира Вінниченка називається «Чесність із собою», про Михайла Грушевсько

Іван Потьомкін
2026.04.11 22:04
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

хома дідим
2026.04.11 16:01
у цьому світі пів прозорім
чи парадизові земнім
небесний батьку дрібку солі
мені спаси і сохрани
я грішний у своїм позорі
і я страхаюся пітьми
але земна ця дрібка солі
мені потрібна мовби смисл

Борис Костиря
2026.04.11 15:58
Монотонне бурчання води
Відраховує миті, секунди,
Мов клепсидра святої біди,
Мов несплачені давні рахунки.

Монотонний і вигаслий ритм
Відраховує миті до старту,
Мов народження первісних рим,

Олена Побийголод
2026.04.11 13:28
Яків Бєлінський (1909-1988; народився в Україні)

Тільки дуже вперті соні
сплять уранці зайвий час;
ми встаєм – ледь сонця промінь
залоскоче в ліжку нас!

    Підіймайся на зарядку,

Іван Потьомкін
2026.04.10 21:34
І, вийшовши звідти, Ісус відійшов
У землі тирські й сидонські
Євангелія від св.Матвія. 15:21
На північ попростував Ісус із учнями своїми.
З гори на гору од Гінасерету прослався шлях
З гори на гору... Під спекотним сонцем.
Треба ж одвідати усіх юдеїв

Мирон Шагало
2026.04.10 21:25
Десь там, за рогом — велике місто,
трамвай дзеленьком зупинки мітить,
крізь невгамовне щоденне дійство
кочують юрби туди і звідти —
турбот потоки
(десь там, за рогом).

Давно не ходять сюди туристи,

Світлана Пирогова
2026.04.10 19:54
Вітаю щиро з книгою новою —
Вона, мов птах, злетіла в височінь.
У кожнім слові — серце із тобою,
У кожному рядку —слів глибочінь.

Нехай її читають і відчують
Те одкровення, що в душі зростив.
Нехай слова торкають і чарують,

хома дідим
2026.04.10 18:44
цвіте форзиція
на форзаці квітневому
дехто байдужий звичайно
ще дехто у власній
нейропетлі
мало що помічає
хлопчик і дівчинка
років семи чи восьми

Костянтин Ватульов
2026.04.10 18:22
Уткнешся в кістляве плече та безслівно
Заснеш і на вигляд здасися святою.
Я знову по тілу відчую тремтіння
Від того, що поруч вляглася зі мною,

Від того, що все поміж нами серйозно,
Неначе невидима ниточка божа,
Що квітами митого вранці волосся

Володимир Ляшкевич
2026.04.10 18:02
Тремкі сніжинки, радощі зими,
старого і нового пеленання,
провулкового ліхтаря гойдання
у повні теракоти й білини.

Колядки хвилі з-за віконних рам,
гул в небі над святковими свічками,
тривога над вітальними ладами -

Юрій Лазірко
2026.04.10 16:49
наснилося мені
все місто у вогні
бо небо розцвіло
в гучних салютах
і радість на очах
і смуток у свічах
сирен і голосінь
давно не чути

С М
2026.04.10 14:08
В лапці у киці – криця
Хірургічний ніж – яскриться
Параноя з-за дверей токсичних

Твій шизоїде 21-й вік

Дріт колючий – дерті нари
Грець політики на палі

Юхим Семеняко
2026.04.10 11:51
У цій промовистій поезії чується голос автора, який не пропагуючи, створює власний метафоричний "дим" – дим внутрішнього бачення. Це не наркотичний ефект, а спосіб модерністського самовідсторонення. Спираючись на таку метафору як "оптика двох незамар

Борис Костиря
2026.04.10 11:44
Осінні дні ідуть, як мудрі старці
Із посохами, кашлем, у плащах.
Комусь, напевно, випадає трясця,
Як нагорода по сумних дощах.

Старі пророки рухають Усесвіт,
Потік ідей і круговерть часів.
Коли настане Ера Милосердя

Артур Курдіновський
2026.04.09 21:35
Зачиняються двері
У минуле моє.
А в прямому етері
Час, цинічний круп'є

Презентує новини,
Вщент усе розтрощив...
Кожна з них - домовина
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

Олена Квітуча
2026.03.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Перед картинами Миколи Пимоненка
Неначе зачарований, стою
Під небом Вашим – болем сіро-синім…
І щем так душу роздира мою
Одвічною печаллю України.

Така в мазках глибока і проста,
Так невловимо світиться привітно
Природня та духовна висота,
Що піднімає мій народ над світом.

Ота цнотливість серця осяйна,
Що хтиву ницість відганя погану…
Іде з відром дівчина, йде вона
Й чомусь трава схиляється в пошані.

А інша, не скоряючись грозі,
Спішить сховать овечок у кошару,
Мов Берегиня по своїй стезі
Ступа сміливо й зупиняє хмару.

Спиняє небо натовпу орду,
Наповненого злобою по вінця,
Й рятує мов єврейку молоду
І дозволя любити українця.

Іде в похід козак – така біда,
(І кінь застиг в очей печальнім русі).
І мила проводжає і рида
Рида піснями, мов Чурай Маруся.

Мов дзеркало веселе і сумне –
Народу шлях відобража картина –
Нас, мов гусей, лозинкою жене,
Премудра наша мати – Україна.

26.05.7519 р. (Від Трипілля) (2011)




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-04-03 12:39:49
Переглядів сторінки твору 645
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.534 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.534 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.784
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-03 12:40:34 ]
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-26 08:59:51 ] - відповісти

Я вражена до глибини душі "картиною у слові",
"неначе зачарована стою під Небом Вашим - болем сіро-синім". Кілька разів прочитала вірш, враження від прочитаного з кожним разом увиразнюється, сильнішає. Остання строфа - "мов дзеркало" сьогодення. Треба бути неабияким Майстром, щоб побачити все це у картинах і так об'ємно змалювати словом. Браво, Ярославе!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-05-26 10:30:05 ] - відповісти

Спасибі, дорога Любове, не знаю, чи заслуговують ці скромні рядки на таку похвалу... Єдине скажу, що класика це та планка рівня, яка піднімає нас у творчості, це та невловима велич, той незгасимий вогонь вічності, від якого запалюються свічки наших душ, щоб нести той вогонь між люди.
І тому мені завжди хотілося, щоб на "ПМ" -ЩОДНЯ!!! друкували по одному бодай класичному віршу, аби ми не спинялися у своєму розвитку і наснажувалися високими зразками мистецтва.


Отправить
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-26 09:01:35 ] - відповісти

П.С. Ось тут, здається, зайва літера:
"І щем такУ душу роздира мою..."


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-05-26 10:30:48 ] - відповісти

Так, спасибі, виправив.


Отправить
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-05-26 09:24:47 ] - відповісти

Немов на виставці побував.
Ота цнотливість серця осяйна - пречудово!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-05-26 10:35:20 ] - відповісти

Дякую, дорогий Василю. Сльози душать, коли дивишся на ці полотна і думаєш, як цей світ здрібнів сьогодні у багатьох своїх виявах.
Цнотливість серця якраз найбільше побачилась у картині "Жниця". А ця, "Гуси, додому" - я вже дав її, як підсумкову. Вона, до речі, і написана наприкінці життя художника.


Отправить
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-26 10:40:15 ] - відповісти

Забракло слів - зримо, гарно, картини одна за одною постають... а це просто знахідка - "Під небом Вашим – болем сіро-синім…"...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-05-26 12:24:44 ] - відповісти

Щиро дякую, Маріє! Бажаю натхнення.


Отправить
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-26 11:58:11 ] - відповісти

Наче побував на виставці. Чудово! Вітаю!!!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-05-26 12:25:50 ] - відповісти

Спасибі, Ігоре! Давненько Вас не було у мене на сторінках. Приємно! Натхнення і нових поезій!


Отправить
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-05-26 12:13:32 ] - відповісти

Дуже виставково!)
"Й чомусь трава схиляється в пошані". - мені ця фраза бачиться трохи пряміше:"І їй трава..."
З повагою Володимир.



Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-05-26 12:28:24 ] - відповісти

Ну що ж, Володимире, таке бачення у мене виставкове. Дякую за співтворчість. Я подумаю. Бажаю натхнення!
Взаємно з повагою


Отправить
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-05-26 19:16:57 ] - відповісти

Чудово!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-05-26 21:06:34 ] - відповісти

Дякую, Зоряно, натхнення Вам і чудових віршів!


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-05-26 22:02:32 ] - відповісти

Мені останніх два рядки сподобалися надзвичайно. І цілком згоден з попередніми коментаторами - Файно!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-05-26 22:12:18 ] - відповісти

Дякую, Іване! Ти вловив точно - для тих двох рядків, може, і писався весь вірш! Дякую, друже!


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2011-05-30 04:16:36 ] - відповісти

Це справді майстерність - малювати словом. А Ви, пане Ярославе, оживили в слові картини! Дякую за дотик до різних граней мистецтва і Вашого таланту.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-05-30 18:41:54 ] - відповісти

Дякую, дорога Олесю! Натхнення зичу Вам великого.


Отправить
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-08 20:28:00 ] - відповісти
Дякую, Братику!
Давно вже прочитала цього Твого вірша, та ось знову перечитую...
І знову переглянула репродукції картин М.Пимоненка в INTERNETі.
Чудово Ти змалював, нема що додати до всього сказаного вище!
Особливо, остання строфа ...

Схиляюсь, як трава, в пошані!

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-06 20:36:22 ] - відповісти

Дякую, дорога сестро! Натхнення!!! Я тобі вклоняюся за твої фото з Умані - ти скоро станеш майстром фотосправи - так двало фіксуєш миті, просто чудо!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-04-06 13:39:49 ]
Прекрасний, геніальний вірші! Вражаючі образи, сердечні, звитяжні, натхненні! Зачарована, дорогий Ярославе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-06 13:48:40 ]
Спасибі, дорога Таню, розчулений, зворушений до глибини душі! Хай тобі щастить завжди й в усьому! Щастя, любові палкої і взаємної, натхнення невичерпного і здоров'я прекрасного, міцного!)))