ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.08.25 20:58
* 184 *
не тривожить і не бентежить
мовби необережний зачин
що здавалось твоїм і авжеж-бо
паралельно було нічиїм
при обставинах темних і грізних
на задвірках великих подій
у нон-стопі глобальної кризи
крижанім вітровії нуднім

Мирон Шагало
2026.08.25 20:24
Ти
ти — таємниця скритна
ти — неба даль блакитна
ти — снігопад у квітні
ти — теплі ночі літні
ти — сонячний промінчик
ти — в бархаті камінчик
ти — усмішки дитячі
ти — сум-сльоза невдачі

Світлана Пирогова
2026.08.25 16:01
До осені от-от...(рондель)
До осені от-от...Чекають Перешори,
Смакуючи красу останніх літніх днів.
Давно там Чикаленко - меценат ходив,
І літо теж щезало світлом метеора.

Там дихав степ, вклонялися фортуни зорі,
Журливо серпень, ніби вечір тихо млів.
До осені от-от...Чекают

Віктор Кучерук
2026.08.25 15:29
* * *
Появляється холод смеркання
І втішається горем чужим, -
Дай же руку мені на прощання,
Або правду у вічі скажи.
Пролетіла нечувано швидко
Неповторна пора теплих див, -
Вже усмішок на лицях не видко
І звучить невеселий мотив.

Борис Костиря
2026.08.25 13:26
* * *
Дешеве срібло висне із дахів,
Важливе щось промовити нам хоче.
Це витвори прихованих гріхів,
Які прийдуть нечутно серед ночі.

Прозорий страх, розкаяння і блуд,
Прозора пристрасть бачиться узимку.
Вони впадуть на зледенілий брук.

Віктор Кучерук
2026.08.25 06:42
* * *
Позникали сни тривожні,
В тиші мліє літня ніч, -
Височіє місяць можний
І сіяє увсебіч.
Час іде, але не спиться,
Через поблиски ясні, -
За зірницею зірниця,
Мов, підморгує мені.

хома дідим
2026.08.24 23:14
* 183 *
національна незалежність
народні танці рідний спів
ще поки на правобережжі
живеш одвертий всім усім
природна мов буденна річ
на місці вірнім і почеснім
у радощах або журбі
цей спіх автівок і причепів

Іван Потьомкін
2026.08.24 20:56
***
Випадають з обойми живих.
Наче кулі, свистять імена
І лягають на серце болем.
Нам з тим болем судилось ходить,
Доки безбіль не стане і нашою долею.
Якщо хтось там і грався в життя,
То не ми це були, друже,
І не тому, що відти нема вороття.

Артур Курдіновський
2026.08.24 18:10
Mamita (квартон)
Матуся" іспанською буде "mamita"...
З Тобою так хочеться поговорити!
Закреслити відчай, хворобу, розлуку
Та поцілувати Твою ніжну руку.

У тиші глухій я плачу долі мито.
"Матуся" іспанською буде "mamita".
Від згубного сну я повільно відходжу

Володимир Бойко
2026.08.24 14:59
Лімерики F 4
Все за звичаєм у Феодосії,
Навіть море там Чорне і досі є.
Та якби з тих країв
Дідько взяв москалів,
Як би гарно було в Феодосії.

Партизани в горах Дагестану
У капкан упіймали шайтана.

Вячеслав Руденко
2026.08.24 13:14
Pteromalus puparum
Ніщо не є важливішим за кокон! -
Щось раптом виникає і зоріє,
Та крок ніяк не зробиш у ефірі
Бо сили всі вже витратив на мрії...

Кінець всьому вночі можливий тільки,
А день до того, мов кімвал дзвенячий,
Де мудрість непомітного Сатурну

Володимир Каразуб
2026.08.24 12:45
Про часовиння
Про що розмови в нас? Про часовиння
Про сенси існувань, невідворотного,
Про роздуми, що проростають з тім’я,
Про світло, темноту, про необхідність
Любові.
Але здається, що в цій явності,
Ті ж самі вигуки і пошуки,
І розірветься мить заслоною

Ірина Вовк
2026.08.24 12:33
"Арсіноя. Забута тінь на сходах Артеміди" (продовження 7)
Фінал. Останній крок Лагіди «Історія запам'ятає її як коханку Риму. Мені ж вона залишить право бути його єдиним незавойованим ворогом». З уст царівни Єгипту Арсіної, наймолодшої з Лагідів Римський офіцер стоїть на відстані удару меча.

Ольга Садкова
2026.08.24 12:14
Собі замість медитації
Не заганяй себе у кут
чи розпачу, чи безнадії.
Доцільніш тупцювання тут —
ну хоч би крок, хоч спроба дії.

Нерідко помилка — урок.
Його засвоїш — рухайсь далі
на вищий досвіду виток

Борис Костиря
2026.08.24 11:28
Лютий
То дощ холодний, то нервовий сніг.
Спектакль природи чи її тортури.
Ти до мети крізь вічність швидко біг,
Крізь творчість пробирався до натури.
Біжить крізь сніг стрімкий єдиноріг.
Стоять застигло крижані скульптури.

Природа іспит приготує нам.

Віктор Кучерук
2026.08.24 07:32
* * *
Металися бурі, згори гримкотіло,
Ще голод додався до різних всіх бід,
Але не розпалася ти, не зотліла,
Не зникла, як спалах комети чи слід.
Ти глибоко дуже пустила коріння
І стала сильніше давно від трави, -
Найкраща країна, - моя Україно,
Заради с
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Перед картинами Миколи Пимоненка
Неначе зачарований, стою
Під небом Вашим – болем сіро-синім…
І щем так душу роздира мою
Одвічною печаллю України.

Така в мазках глибока і проста,
Так невловимо світиться привітно
Природня та духовна висота,
Що піднімає мій народ над світом.

Ота цнотливість серця осяйна,
Що хтиву ницість відганя погану…
Іде з відром дівчина, йде вона
Й чомусь трава схиляється в пошані.

А інша, не скоряючись грозі,
Спішить сховать овечок у кошару,
Мов Берегиня по своїй стезі
Ступа сміливо й зупиняє хмару.

Спиняє небо натовпу орду,
Наповненого злобою по вінця,
Й рятує мов єврейку молоду
І дозволя любити українця.

Іде в похід козак – така біда,
(І кінь застиг в очей печальнім русі).
І мила проводжає і рида
Рида піснями, мов Чурай Маруся.

Мов дзеркало веселе і сумне –
Народу шлях відобража картина –
Нас, мов гусей, лозинкою жене,
Премудра наша мати – Україна.

26.05.7519 р. (Від Трипілля) (2011)




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2022-04-03 12:39:49
Переглядів сторінки твору 710
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.534 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.534 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.784
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-03 12:40:34 ]
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-26 08:59:51 ] - відповісти

Я вражена до глибини душі "картиною у слові",
"неначе зачарована стою під Небом Вашим - болем сіро-синім". Кілька разів прочитала вірш, враження від прочитаного з кожним разом увиразнюється, сильнішає. Остання строфа - "мов дзеркало" сьогодення. Треба бути неабияким Майстром, щоб побачити все це у картинах і так об'ємно змалювати словом. Браво, Ярославе!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-05-26 10:30:05 ] - відповісти

Спасибі, дорога Любове, не знаю, чи заслуговують ці скромні рядки на таку похвалу... Єдине скажу, що класика це та планка рівня, яка піднімає нас у творчості, це та невловима велич, той незгасимий вогонь вічності, від якого запалюються свічки наших душ, щоб нести той вогонь між люди.
І тому мені завжди хотілося, щоб на "ПМ" -ЩОДНЯ!!! друкували по одному бодай класичному віршу, аби ми не спинялися у своєму розвитку і наснажувалися високими зразками мистецтва.


Отправить
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-26 09:01:35 ] - відповісти

П.С. Ось тут, здається, зайва літера:
"І щем такУ душу роздира мою..."


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-05-26 10:30:48 ] - відповісти

Так, спасибі, виправив.


Отправить
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-05-26 09:24:47 ] - відповісти

Немов на виставці побував.
Ота цнотливість серця осяйна - пречудово!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-05-26 10:35:20 ] - відповісти

Дякую, дорогий Василю. Сльози душать, коли дивишся на ці полотна і думаєш, як цей світ здрібнів сьогодні у багатьох своїх виявах.
Цнотливість серця якраз найбільше побачилась у картині "Жниця". А ця, "Гуси, додому" - я вже дав її, як підсумкову. Вона, до речі, і написана наприкінці життя художника.


Отправить
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-26 10:40:15 ] - відповісти

Забракло слів - зримо, гарно, картини одна за одною постають... а це просто знахідка - "Під небом Вашим – болем сіро-синім…"...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-05-26 12:24:44 ] - відповісти

Щиро дякую, Маріє! Бажаю натхнення.


Отправить
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-26 11:58:11 ] - відповісти

Наче побував на виставці. Чудово! Вітаю!!!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-05-26 12:25:50 ] - відповісти

Спасибі, Ігоре! Давненько Вас не було у мене на сторінках. Приємно! Натхнення і нових поезій!


Отправить
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-05-26 12:13:32 ] - відповісти

Дуже виставково!)
"Й чомусь трава схиляється в пошані". - мені ця фраза бачиться трохи пряміше:"І їй трава..."
З повагою Володимир.



Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-05-26 12:28:24 ] - відповісти

Ну що ж, Володимире, таке бачення у мене виставкове. Дякую за співтворчість. Я подумаю. Бажаю натхнення!
Взаємно з повагою


Отправить
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-05-26 19:16:57 ] - відповісти

Чудово!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-05-26 21:06:34 ] - відповісти

Дякую, Зоряно, натхнення Вам і чудових віршів!


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-05-26 22:02:32 ] - відповісти

Мені останніх два рядки сподобалися надзвичайно. І цілком згоден з попередніми коментаторами - Файно!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-05-26 22:12:18 ] - відповісти

Дякую, Іване! Ти вловив точно - для тих двох рядків, може, і писався весь вірш! Дякую, друже!


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2011-05-30 04:16:36 ] - відповісти

Це справді майстерність - малювати словом. А Ви, пане Ярославе, оживили в слові картини! Дякую за дотик до різних граней мистецтва і Вашого таланту.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-05-30 18:41:54 ] - відповісти

Дякую, дорога Олесю! Натхнення зичу Вам великого.


Отправить
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-08 20:28:00 ] - відповісти
Дякую, Братику!
Давно вже прочитала цього Твого вірша, та ось знову перечитую...
І знову переглянула репродукції картин М.Пимоненка в INTERNETі.
Чудово Ти змалював, нема що додати до всього сказаного вище!
Особливо, остання строфа ...

Схиляюсь, як трава, в пошані!

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-06 20:36:22 ] - відповісти

Дякую, дорога сестро! Натхнення!!! Я тобі вклоняюся за твої фото з Умані - ти скоро станеш майстром фотосправи - так двало фіксуєш миті, просто чудо!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-04-06 13:39:49 ]
Прекрасний, геніальний вірші! Вражаючі образи, сердечні, звитяжні, натхненні! Зачарована, дорогий Ярославе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-06 13:48:40 ]
Спасибі, дорога Таню, розчулений, зворушений до глибини душі! Хай тобі щастить завжди й в усьому! Щастя, любові палкої і взаємної, натхнення невичерпного і здоров'я прекрасного, міцного!)))