Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-26 08:59:51 ] - відповісти

Я вражена до глибини душі "картиною у слові",
"неначе зачарована стою під Небом Вашим - болем сіро-синім". Кілька разів прочитала вірш, враження від прочитаного з кожним разом увиразнюється, сильнішає. Остання строфа - "мов дзеркало" сьогодення. Треба бути неабияким Майстром, щоб побачити все це у картинах і так об'ємно змалювати словом. Браво, Ярославе!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-05-26 10:30:05 ] - відповісти

Спасибі, дорога Любове, не знаю, чи заслуговують ці скромні рядки на таку похвалу... Єдине скажу, що класика це та планка рівня, яка піднімає нас у творчості, це та невловима велич, той незгасимий вогонь вічності, від якого запалюються свічки наших душ, щоб нести той вогонь між люди.
І тому мені завжди хотілося, щоб на "ПМ" -ЩОДНЯ!!! друкували по одному бодай класичному віршу, аби ми не спинялися у своєму розвитку і наснажувалися високими зразками мистецтва.


Отправить
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-05-26 09:01:35 ] - відповісти

П.С. Ось тут, здається, зайва літера:
"І щем такУ душу роздира мою..."


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-05-26 10:30:48 ] - відповісти

Так, спасибі, виправив.


Отправить
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-05-26 09:24:47 ] - відповісти

Немов на виставці побував.
Ота цнотливість серця осяйна - пречудово!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-05-26 10:35:20 ] - відповісти

Дякую, дорогий Василю. Сльози душать, коли дивишся на ці полотна і думаєш, як цей світ здрібнів сьогодні у багатьох своїх виявах.
Цнотливість серця якраз найбільше побачилась у картині "Жниця". А ця, "Гуси, додому" - я вже дав її, як підсумкову. Вона, до речі, і написана наприкінці життя художника.


Отправить
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-26 10:40:15 ] - відповісти

Забракло слів - зримо, гарно, картини одна за одною постають... а це просто знахідка - "Під небом Вашим – болем сіро-синім…"...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-05-26 12:24:44 ] - відповісти

Щиро дякую, Маріє! Бажаю натхнення.


Отправить
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2011-05-26 11:58:11 ] - відповісти

Наче побував на виставці. Чудово! Вітаю!!!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-05-26 12:25:50 ] - відповісти

Спасибі, Ігоре! Давненько Вас не було у мене на сторінках. Приємно! Натхнення і нових поезій!


Отправить
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-05-26 12:13:32 ] - відповісти

Дуже виставково!)
"Й чомусь трава схиляється в пошані". - мені ця фраза бачиться трохи пряміше:"І їй трава..."
З повагою Володимир.



Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-05-26 12:28:24 ] - відповісти

Ну що ж, Володимире, таке бачення у мене виставкове. Дякую за співтворчість. Я подумаю. Бажаю натхнення!
Взаємно з повагою


Отправить
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-05-26 19:16:57 ] - відповісти

Чудово!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-05-26 21:06:34 ] - відповісти

Дякую, Зоряно, натхнення Вам і чудових віршів!


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-05-26 22:02:32 ] - відповісти

Мені останніх два рядки сподобалися надзвичайно. І цілком згоден з попередніми коментаторами - Файно!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-05-26 22:12:18 ] - відповісти

Дякую, Іване! Ти вловив точно - для тих двох рядків, може, і писався весь вірш! Дякую, друже!


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2011-05-30 04:16:36 ] - відповісти

Це справді майстерність - малювати словом. А Ви, пане Ярославе, оживили в слові картини! Дякую за дотик до різних граней мистецтва і Вашого таланту.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-05-30 18:41:54 ] - відповісти

Дякую, дорога Олесю! Натхнення зичу Вам великого.


Отправить
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-08 20:28:00 ] - відповісти
Дякую, Братику!
Давно вже прочитала цього Твого вірша, та ось знову перечитую...
І знову переглянула репродукції картин М.Пимоненка в INTERNETі.
Чудово Ти змалював, нема що додати до всього сказаного вище!
Особливо, остання строфа ...

Схиляюсь, як трава, в пошані!

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-06 20:36:22 ] - відповісти

Дякую, дорога сестро! Натхнення!!! Я тобі вклоняюся за твої фото з Умані - ти скоро станеш майстром фотосправи - так двало фіксуєш миті, просто чудо!)))

Прекрасний, геніальний вірші! Вражаючі образи, сердечні, звитяжні, натхненні! Зачарована, дорогий Ярославе!

Спасибі, дорога Таню, розчулений, зворушений до глибини душі! Хай тобі щастить завжди й в усьому! Щастя, любові палкої і взаємної, натхнення невичерпного і здоров'я прекрасного, міцного!)))