ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Роксолана Вірлан
2026.07.11 21:12
Це, донечко моя, випробування.
Це так тебе спитує світ падкий -
чи не розбудеш гніву, чи дурману,
чи блекоти не висієш таки

на плесах тих, де так було привітно -
а ближче глянеш - то гієнне дно.
Моя лелітко, ясочко, мудрине,

Вячеслав Руденко
2026.07.11 20:27
Де ви нащадки богів?-
Є ще між вами сміливці
В темряві давніх світів
Там, де блукає Тіфон?

Знати про тще наперед,
Чи пронестися таємно,
Кучері долі змастив,

Вадим Василенко
2026.07.11 19:32
Мокре зникає шосе
В матриці сірих зон.
Все, що було, не все.
Сон це чи полігон?
Віддаль між нами росте.
Тіні дрижать на склі.
Місто німе й пусте
Гасне в мазутній млі.

Віктор Кучерук
2026.07.11 18:21
Гуляє тиша опівнічним містом,
Вогні зірниць ясніші кришталю, -
Усе навколо невичерпним змістом
Наповнює поезію мою.
Вчуваюся, вглядаюся, радію
І подумки наспівую мотив
Тієї пісні, що зродив, як мрію,
Високого піднесення порив.

Борис Костиря
2026.07.11 13:27
Я не марную час у муках,
А плавлю в зливок золотий.
У неповторних ніжних звуках
Рушають рятівні плоти.
Переливаю час в новітній
Прозорий дорогий алмаз.
І візерунками на вікнах
Постане вірш у певний час.

хома дідим
2026.07.11 13:19
пригадував як падав дощ
в містечку де потворні лиця
чи невиразні все одно
нема на кого подивиться
книгарень там чи кінозалів
так само не знайти хоча
кіоск був при автовокзалі
із назвою союзпечать

Ірина Вовк
2026.07.11 09:22
У холодних кам’яних стінах австрійського монастиря Адмонт догорають останні години життя Анастасії Ярославни – середульшої доньки Ярослава Мудрого та колишньої королеви Угорщини. За вікном лютує груднева ніч, ніч під Різдво 1074-го року Божого, а в напівт

С М
2026.07.10 21:34
Поїдем до кінотеатрів
Тебе лишу я у Вімпі-барі
Ти кажеш, це усе угарно
О, тільки не мочи

Зі сценою в Кузена Джекі
Пляшки хай позбира оце і
Окуляри розігне

Володимир Мацуцький
2026.07.10 19:57
Пливе Земля –
всього живого човник,
і важко їй
у нелюдстві людей
не шкірою –
душею чорних
індус то,
християнин,

Артур Курдіновський
2026.07.10 15:48
Розкололося літо на дві половини,
Поміж ними застигла непрохана мряка.
Ігноруємо часто приховані знаки
І у затишок свій гучно кличемо зміни.

Перша - ніжно-зелена, яскрава, невинна,
Друга - тьмяно-зневірена, кольору хакі.
Розкололося літо на дві по

Борис Костиря
2026.07.10 13:21
У снігах безконечних потоне
Те, що ми заховали в собі.
Так серцевий надірваний тонус
Допоможе комусь в боротьбі.

У снігах ми ховаємо звуки,
Ті, що небом даровані нам,
І важкі та нескорені муки,

хома дідим
2026.07.10 12:37
незнамо де на шальках
і серце і душа
немає ані шпарки
у проливних дощах
а в медіаетері
гармидер і сумбур
чи віддчиняти двері
чи вірити в судьбу

Віктор Кучерук
2026.07.10 07:03
На відміну від борщу,
В щах лиш губи полощу,
Бо лякаюсь кислу страву
В шлунок ложкою відправить.
Ця кислюща рідина
Впасти змушує слона
І помалу, щохвилини
Робить злішою людину...

Федір Паламар
2026.07.09 22:48
Во ім’я Вищого Життя, слава горньому Світлу! Я – пастир, що любить свою отару. Пасу я овець і ягнят, на своїх плечах ношу їх. Огороджені володіння мої, і вівці не відходять від посовища за огорожею. Не веду їх до берега моря, щоби вони не побачили виру

Віктор Насипаний
2026.07.09 19:13
Вже день у сонця на щиті.
І хрестить ліньки хитра тінь.
Ламає списи золоті
Небесна синь в каміння стін.

Тримає спека, наче тин,
А люд втікає із хатин.
І око з неба, як бурштин,

Євген Федчук
2026.07.09 17:52
Старий Овсій вмовив сина у Базар відвезти.
- Помирати, - сказав, - скоро. У останнє хочу
Своїм славним побратимам «подивитись в очі»,
Бо такий тягар нелегко усе життя нести.
Приїхали. Овсій чомусь пам’ятник минає,
Що поставлений котовцям, полеглим у
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Микола Гумільов Осяяння пророка
Щасливі в нас закохані: вино
І добрий хліб, що нам сміється з печі,
І гарна жінка, котрою дано
Насолодитись після мук хуртечі.

Та що чинить з рожевістю зорі,
Розтяту холоду небесним лезом,
Де тиша, спокій неземний вгорі,
Що діять нам з безсмертністю поезій?

Не пить, не з»їсти, ані цілувать,
Комета-мить майне – ми і незчулись.
Страждання на чоло ляга печать,
Бо чаша нас ізнов сія минула.

Як хлопченя, в кущах знайшовши схов,
Купальницю очима їсть у гаю –
Не знаючи нічого про любов –
Од потайної муки завмирає.

Між велетнів-хвощів колись отак
Ревла слизька істота від безсилля.
Бо відчував той недозрілий птах
Поміж лопаток ще незрослі крила.

Віки різьбить всіх нас Господь-життя
Митцем-різцем природи тне всі боки.
І створює він шосте нам чуття
Для творчого осяяння пророка.

26-27.01.7518 р. (Від Трипілля) (2011)




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-04-03 12:34:38
Переглядів сторінки твору 700
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.023 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.023 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.711
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-03 12:35:11 ]
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-01-27 05:38:38 ] - відповісти

ОРИГІНАЛ
Николай Гумилёв

ШЕСТОЕ ЧУВСТВО

Прекрасно в нас влюбленное вино
И добрый хлеб, что в печь для нас садится,
И женщина, которою дано,
Сперва измучившись, нам насладиться.

Но что нам делать с розовой зарей
Над холодеющими небесами,
Где тишина и неземной покой,
Что делать нам с бессмертными стихами?

Ни съесть, ни выпить, ни поцеловать -
Мгновение бежит неудержимо,
И мы ломаем руки, но опять
Осуждены идти все мимо, мимо.

Как мальчик, игры позабыв свои,
Следит порой за девичьим купаньем,
И, ничего не зная о любви,
Все ж мучится таинственным желаньем,

Как некогда в разросшихся хвощах
Ревела от сознания бессилья
Тварь скользкая, почуя на плечах
Еще не появившиеся крылья,

Так, век за веком - скоро ли, Господь? -
Под скальпелем природы и искусства,
Кричит наш дух, изнемогает плоть,
Рождая орган для шестого чувства.

1922


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-03 12:35:45 ]
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-01-27 11:06:56 ] - відповісти

Уже третій переклад читаю, і кожного разу захоплююсь майстерністю перекладачів, де кожен привносить щось своє неповторне, виплітаючи власними словами один і той самий зміст.:) Чудово, пане Ярославе.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-01-27 12:57:23 ] - відповісти

Спасибі, Адель, дуже радий! Натхнення бажаю.


Отправить
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-01-27 12:01:15 ] - відповісти

Погоджуюсь із Адель. Так само мислю...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-01-27 12:58:45 ] - відповісти

Дякую, Вам, Любо, Ви завше така уважна до моєї творчості. Натхнення і творчого неспокою зичу!


Отправить
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-27 13:07:42 ] - відповісти

Гарно передано хід думки автора! і погоджуюся з іншими ...)
Успіхів!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-01-27 14:10:21 ] - відповісти

Дуже дякую, Вам, Олено! Вам також успіхів навзаєм!


Отправить
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2011-01-27 13:20:52 ] - відповісти

Ярославе, пишаюся Вами!
Майстерно та гарно!
З теплом,
Таня


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-01-27 14:54:05 ] - відповісти

О сердечно дякую, Тетяно! Ви мене завжди підтримуєте, і що особливо цінно, у нелегких ситуаціях. Спасибі Вам, справжній друже! У мене є до Вас одна творча пропозиція. Дайте свій е-мейл, будь ласка, я поки завчасу не хочу розкривати карти.
Сердечно


Отправить
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-01-27 13:24:45 ] - відповісти

Бачу, вірш добряче надихнув перекладачів)).

Пане Ярославе, здається у гАї, бо у гаЮ - наголос на "ю". І було б добре узгодити час у передостанньому стовпчику.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-01-27 15:05:20 ] - відповісти

Так, Чорнявка прийшла, побачила і завела нас з півоберту на переклади. І всі наявні "ПМ"івські переклади які сильні - і Володимира Ляшкевича, і Чорнявої жінки, і Світлани Луцкової. Один не "ПМівець" - Максим Стріха трішки програв, на мою думку, хоч він найдосвідченіший у цій сфері і визнаний гранд перекладацтва. Можна пишатися, що у нас такі сили на сайті.
Зоряночко, спасибі за увагу і підказки. Час узгодив, дуже дякую за зірке око. А щодо гаю, я був певен, що все вірно. У Шевченка є в "Гайдамаках":
У гАю, гАю, вітру немає,
Місяць низенько, зіроньки сяють..."
І такий же наголос дає сучасний український орфографічний словник 30000 слів "А-Я", "Книжковий клуб", Харків, 2006 р.
Ще раз дякую за увагу.


Отправить
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-01-27 18:14:31 ]

"То лі єщьо будєт" :)) Готуйтеся, Ярославе! От утворимо Перекладацький клуб, тоді взагалі про спокій забудете :)

Дійсно, дуже цікаво спостерігати, як різні автори по-своєму вирішують нелегкі завдання. Це класно.
П двічі "од" обов"язково? Може, "від безсилля"?


Отправить
Олександр Трубкін (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-27 13:36:20 ] - відповісти

)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-01-27 15:06:30 ] - відповісти

Дякую, Олександре!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-01-27 23:53:20 ] - відповісти

Любо, дякую за підказку. Що то редакторське око. Виправив, як Ви сказали.
Ви знаєте, я перекладав цілу ніч і вперше в житті
прогуляв роботу, бо не виспався. Добре, що у мене добрий шеф і любить поезію. Сказав - покажеш вірш, якщо на високому рівні, то пробачу. Я вже написав пояснювальну записку у формі вірша. Скоро опублікую.
О, перекладацький клуб, це цікаво, підтримую. Аби тільки натхнення більше так зі мною не жартувало. Бо роботу свою я дуже люблю.


Отправить
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-01-28 00:02:10 ] - відповісти

Ярославе, гарна робота.
Це вже краще, ніж розрикошетений "донецький танк" (щойно звідти :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-01-28 01:06:39 ] - відповісти

З танка і танком - то перші спроби, а в перекладах - більше досвіду. Дякую, Василю.


Отправить
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-01-28 00:23:51 ] - відповісти

Хвала: ПМ, жінкам і Чорногузу,
Що Гумільова вибрали за музу :)))

Гарно. По-лицарськи (весло допомогло?)
"Розтяту холодоМ - небесним лезом" - можливо, так?
І з лопатками щось треба зробити. Що-що? Роздати дєтям! Хай граюцця у пісочниці.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-01-28 01:03:59 ] - відповісти

Спершу я Вас навіть лаяв подумки, Світлано, так мені тяжко давалася перша строфа, (потім прорвало і понесло!) а зараз думаю - мабуть з мене пляшка чаю Вам, за те, що надоумили
подужати такого інтелектуала, як Гумільов. Дійсно, заточка-весло різьбить допомогло.
Рибонько, вчитайтеся: я мав на увазі: розтяту небесним лезом холоду - узгодження на місці наче.
А щодо лопаток - чим вони Вам не смакують? Не хочеться згадувати банальну спину... Подумаю.
Дякую, радий що сподобалось, і за те, що підштовхнули до перекладу, бо не збирався, чесно кажучи.




Отправить
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2011-01-28 02:00:33 ] - відповісти

Цікаво!!! Уявляю якби Ви гарно виконали цей переклад, пане Ярославе )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-03 12:36:56 ]
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-01-28 22:14:33 ] - відповісти

Ще й на музику покласти? Чесно кажучи, і на думку
таке не спадало, хоч, визнаю, ідея цікава. Адже співають Гейне на музику Лисенка "Коли розлучаються двоє" не пригадую, чий переклад на українську. Це - перше, що спало на думку. Дякую за пораду, подумаю.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-01-28 23:56:49 ] - відповісти

Юлю, чи не могли б дати свій е-мейл, маю до Вас справу.


Отправить
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2011-01-28 10:21:29 ] - відповісти

Ярославе, вітаю! Ось мій e-maile: levtan1@yandex.ru
Пишіть, вже заінтригована :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-01-28 22:48:15 ] - відповісти

Уже написав, Таню.


Отправить
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-28 12:08:05 ] - відповісти
Знаєте, Ярославе ці рядки "І гарна жінка, котрою дано Насолодитись після мук хуртечі..." не переклад.
Як хлопченя, в кущах знайшовши схов,
Купальницю очима їсть у гаю – майже як в Гумільова. Тільки в того не сказано чи на березі моря, ріки, озера, в крайньому випадку ставка. А Ваша купальниця посеред гаю. Там може і бути якийсь водойм, тільки він буде затягнутий ряскою і згодиться більш для вужів і черепах. Пожалійте бідну жінку, не полощіть її в багні.
Із "недозрілий птах" невдало. В Гумільова від початку часів створення - слиз і хвощі гігантські, а птахи прийшли на зміну вже навіть динозаврам, а не першому зародку відчуття. З найкращими побажаннями О.К.

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-01-28 22:55:01 ] - відповісти

Олександре, дякую за візит. Тепер відповідаю стосовно кожного рядка: слова "..." - не переклад - не аргумент. Потрібен аргумент, який переконає, Ви мене зовсім не переконали.
Друге: Не бували Ви у гаю в часи Гумільова - там були та й зараз є, ого-го які чисті. Та й купальниця могла вийти на берег у костюмі Єви в гаю, коли її побачив хлопчик. Трохи спірний момент. Гаї майже завжди - біля водойм.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-01-28 23:01:27 ] - відповісти

Третє: Птахи прийшли взагалі-то на зміну птеродактилям, а не динозаврам. А дозрівання птаха почалося саме з тієї слизької істоти, з якої вийшов птеродактиль, а потім і птах. Якщо продивитися все в розвитку, в еволюції від слизької істоти до птаха, тим більше, що у Гумільова в останній строфі йдеться про тяглість
процесу протягом століть-тисячоліть, то все стає на свої місця.
Дякую за критику і бажання допомогти. Над водоймою усе ж подумаю.


Отправить
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2011-01-30 01:26:03 ] - відповісти

Пане, Ярославе, хоча свою пошту я дала, та , нажаль, хтось іще користується моїм аккаунтом від мого імені.( Тому ваш лист може і не дійти... Тому, можу запропонувати Вам номер мобільного, чи лишіть свій. Це буде надійніше.) З найсвітлішими побажаннями.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-01-30 02:55:43 ] - відповісти

Мій номер - 067-945-38-09 м. Навзаєм щодо побажань.


Отправить
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-31 12:59:04 ] - відповісти
Я відповім-поясню свою думку. У Н.Гумільова
И женщина, которою дано,
Сперва измучившись, нам насладиться.

У Вас

І гарна жінка, котрою дано
Насолодитись після мук хуртечі.

Муки хуртечі катастрофічно не "измученный женщиной" і "гарна" тут недоречно також. Щоб жінка не виглядала як на приз піратським бойовикам. В даному контексті.

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-02-01 07:58:28 ] - відповісти

Шановний, у Вас навіть сприйняття якесь не те. Не муки хуртечі, а хуртеча мук - буря страждань - перекладаю. А якою жінкою ми насолоджуємося - негарною? Абсурд.
Абсурд такий же, як і тлумачення Ваше брудного купання у гаю.
У Гумільова: "за девичьим купаньем". спостереження. Воно може бути у ванні, а не лише на природі, у Вас бракує уяви просто. Даруйте, не згоден. Я поважаю ті переклади, в яких автор привносить у переклад щось своє, а Ви хочете абсолютної точності. Це - ідеалізм, такого не буває у природі.
З повагою.


Отправить
Ігор Федчишин (М.К./Л.П.) [ 2011-03-04 14:17:52 ] - відповісти
Повністю вас підтримую, бо переклад з сухою послідовністю перекладених слів завжди не дотягує до оригіналу, а тим самим і принижує його. Мені здається саме основне в перекладі - не загубити думку поета, його стиль, а в чомусь навіть і покращити за рахунок вдало підібраних образів.

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-03-06 21:39:42 ] - відповісти

Дякую, Ігоре, цілком поділяю Вашу позицію.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-04-06 13:42:04 ]
Сильний, емоційний, мудрий вірш!