ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
nbsp       Я розіллю л
                            І
               &

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,

Сергій Губерначук
2024.11.19 13:51
Мені здається – я вже трішки твій,
а те, що я тобою не хворію,
є результатом згублених надій,
якими я щоразу червонію.

17 липня 1995 р., Київ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Микола Гумільов Осяяння пророка
Щасливі в нас закохані: вино
І добрий хліб, що нам сміється з печі,
І гарна жінка, котрою дано
Насолодитись після мук хуртечі.

Та що чинить з рожевістю зорі,
Розтяту холоду небесним лезом,
Де тиша, спокій неземний вгорі,
Що діять нам з безсмертністю поезій?

Не пить, не з»їсти, ані цілувать,
Комета-мить майне – ми і незчулись.
Страждання на чоло ляга печать,
Бо чаша нас ізнов сія минула.

Як хлопченя, в кущах знайшовши схов,
Купальницю очима їсть у гаю –
Не знаючи нічого про любов –
Од потайної муки завмирає.

Між велетнів-хвощів колись отак
Ревла слизька істота від безсилля.
Бо відчував той недозрілий птах
Поміж лопаток ще незрослі крила.

Віки різьбить всіх нас Господь-життя
Митцем-різцем природи тне всі боки.
І створює він шосте нам чуття
Для творчого осяяння пророка.

26-27.01.7518 р. (Від Трипілля) (2011)




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-04-03 12:34:38
Переглядів сторінки твору 456
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.023 / 7  (6.329 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.023 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.711
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2024.11.21 11:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-03 12:35:11 ]
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-01-27 05:38:38 ] - відповісти

ОРИГІНАЛ
Николай Гумилёв

ШЕСТОЕ ЧУВСТВО

Прекрасно в нас влюбленное вино
И добрый хлеб, что в печь для нас садится,
И женщина, которою дано,
Сперва измучившись, нам насладиться.

Но что нам делать с розовой зарей
Над холодеющими небесами,
Где тишина и неземной покой,
Что делать нам с бессмертными стихами?

Ни съесть, ни выпить, ни поцеловать -
Мгновение бежит неудержимо,
И мы ломаем руки, но опять
Осуждены идти все мимо, мимо.

Как мальчик, игры позабыв свои,
Следит порой за девичьим купаньем,
И, ничего не зная о любви,
Все ж мучится таинственным желаньем,

Как некогда в разросшихся хвощах
Ревела от сознания бессилья
Тварь скользкая, почуя на плечах
Еще не появившиеся крылья,

Так, век за веком - скоро ли, Господь? -
Под скальпелем природы и искусства,
Кричит наш дух, изнемогает плоть,
Рождая орган для шестого чувства.

1922


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-03 12:35:45 ]
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-01-27 11:06:56 ] - відповісти

Уже третій переклад читаю, і кожного разу захоплююсь майстерністю перекладачів, де кожен привносить щось своє неповторне, виплітаючи власними словами один і той самий зміст.:) Чудово, пане Ярославе.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-01-27 12:57:23 ] - відповісти

Спасибі, Адель, дуже радий! Натхнення бажаю.


Отправить
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-01-27 12:01:15 ] - відповісти

Погоджуюсь із Адель. Так само мислю...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-01-27 12:58:45 ] - відповісти

Дякую, Вам, Любо, Ви завше така уважна до моєї творчості. Натхнення і творчого неспокою зичу!


Отправить
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-27 13:07:42 ] - відповісти

Гарно передано хід думки автора! і погоджуюся з іншими ...)
Успіхів!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-01-27 14:10:21 ] - відповісти

Дуже дякую, Вам, Олено! Вам також успіхів навзаєм!


Отправить
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2011-01-27 13:20:52 ] - відповісти

Ярославе, пишаюся Вами!
Майстерно та гарно!
З теплом,
Таня


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-01-27 14:54:05 ] - відповісти

О сердечно дякую, Тетяно! Ви мене завжди підтримуєте, і що особливо цінно, у нелегких ситуаціях. Спасибі Вам, справжній друже! У мене є до Вас одна творча пропозиція. Дайте свій е-мейл, будь ласка, я поки завчасу не хочу розкривати карти.
Сердечно


Отправить
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-01-27 13:24:45 ] - відповісти

Бачу, вірш добряче надихнув перекладачів)).

Пане Ярославе, здається у гАї, бо у гаЮ - наголос на "ю". І було б добре узгодити час у передостанньому стовпчику.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-01-27 15:05:20 ] - відповісти

Так, Чорнявка прийшла, побачила і завела нас з півоберту на переклади. І всі наявні "ПМ"івські переклади які сильні - і Володимира Ляшкевича, і Чорнявої жінки, і Світлани Луцкової. Один не "ПМівець" - Максим Стріха трішки програв, на мою думку, хоч він найдосвідченіший у цій сфері і визнаний гранд перекладацтва. Можна пишатися, що у нас такі сили на сайті.
Зоряночко, спасибі за увагу і підказки. Час узгодив, дуже дякую за зірке око. А щодо гаю, я був певен, що все вірно. У Шевченка є в "Гайдамаках":
У гАю, гАю, вітру немає,
Місяць низенько, зіроньки сяють..."
І такий же наголос дає сучасний український орфографічний словник 30000 слів "А-Я", "Книжковий клуб", Харків, 2006 р.
Ще раз дякую за увагу.


Отправить
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-01-27 18:14:31 ]

"То лі єщьо будєт" :)) Готуйтеся, Ярославе! От утворимо Перекладацький клуб, тоді взагалі про спокій забудете :)

Дійсно, дуже цікаво спостерігати, як різні автори по-своєму вирішують нелегкі завдання. Це класно.
П двічі "од" обов"язково? Може, "від безсилля"?


Отправить
Олександр Трубкін (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-27 13:36:20 ] - відповісти

)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-01-27 15:06:30 ] - відповісти

Дякую, Олександре!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-01-27 23:53:20 ] - відповісти

Любо, дякую за підказку. Що то редакторське око. Виправив, як Ви сказали.
Ви знаєте, я перекладав цілу ніч і вперше в житті
прогуляв роботу, бо не виспався. Добре, що у мене добрий шеф і любить поезію. Сказав - покажеш вірш, якщо на високому рівні, то пробачу. Я вже написав пояснювальну записку у формі вірша. Скоро опублікую.
О, перекладацький клуб, це цікаво, підтримую. Аби тільки натхнення більше так зі мною не жартувало. Бо роботу свою я дуже люблю.


Отправить
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-01-28 00:02:10 ] - відповісти

Ярославе, гарна робота.
Це вже краще, ніж розрикошетений "донецький танк" (щойно звідти :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-01-28 01:06:39 ] - відповісти

З танка і танком - то перші спроби, а в перекладах - більше досвіду. Дякую, Василю.


Отправить
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-01-28 00:23:51 ] - відповісти

Хвала: ПМ, жінкам і Чорногузу,
Що Гумільова вибрали за музу :)))

Гарно. По-лицарськи (весло допомогло?)
"Розтяту холодоМ - небесним лезом" - можливо, так?
І з лопатками щось треба зробити. Що-що? Роздати дєтям! Хай граюцця у пісочниці.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-01-28 01:03:59 ] - відповісти

Спершу я Вас навіть лаяв подумки, Світлано, так мені тяжко давалася перша строфа, (потім прорвало і понесло!) а зараз думаю - мабуть з мене пляшка чаю Вам, за те, що надоумили
подужати такого інтелектуала, як Гумільов. Дійсно, заточка-весло різьбить допомогло.
Рибонько, вчитайтеся: я мав на увазі: розтяту небесним лезом холоду - узгодження на місці наче.
А щодо лопаток - чим вони Вам не смакують? Не хочеться згадувати банальну спину... Подумаю.
Дякую, радий що сподобалось, і за те, що підштовхнули до перекладу, бо не збирався, чесно кажучи.




Отправить
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2011-01-28 02:00:33 ] - відповісти

Цікаво!!! Уявляю якби Ви гарно виконали цей переклад, пане Ярославе )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-03 12:36:56 ]
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-01-28 22:14:33 ] - відповісти

Ще й на музику покласти? Чесно кажучи, і на думку
таке не спадало, хоч, визнаю, ідея цікава. Адже співають Гейне на музику Лисенка "Коли розлучаються двоє" не пригадую, чий переклад на українську. Це - перше, що спало на думку. Дякую за пораду, подумаю.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-01-28 23:56:49 ] - відповісти

Юлю, чи не могли б дати свій е-мейл, маю до Вас справу.


Отправить
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2011-01-28 10:21:29 ] - відповісти

Ярославе, вітаю! Ось мій e-maile: levtan1@yandex.ru
Пишіть, вже заінтригована :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-01-28 22:48:15 ] - відповісти

Уже написав, Таню.


Отправить
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-28 12:08:05 ] - відповісти
Знаєте, Ярославе ці рядки "І гарна жінка, котрою дано Насолодитись після мук хуртечі..." не переклад.
Як хлопченя, в кущах знайшовши схов,
Купальницю очима їсть у гаю – майже як в Гумільова. Тільки в того не сказано чи на березі моря, ріки, озера, в крайньому випадку ставка. А Ваша купальниця посеред гаю. Там може і бути якийсь водойм, тільки він буде затягнутий ряскою і згодиться більш для вужів і черепах. Пожалійте бідну жінку, не полощіть її в багні.
Із "недозрілий птах" невдало. В Гумільова від початку часів створення - слиз і хвощі гігантські, а птахи прийшли на зміну вже навіть динозаврам, а не першому зародку відчуття. З найкращими побажаннями О.К.

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-01-28 22:55:01 ] - відповісти

Олександре, дякую за візит. Тепер відповідаю стосовно кожного рядка: слова "..." - не переклад - не аргумент. Потрібен аргумент, який переконає, Ви мене зовсім не переконали.
Друге: Не бували Ви у гаю в часи Гумільова - там були та й зараз є, ого-го які чисті. Та й купальниця могла вийти на берег у костюмі Єви в гаю, коли її побачив хлопчик. Трохи спірний момент. Гаї майже завжди - біля водойм.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-01-28 23:01:27 ] - відповісти

Третє: Птахи прийшли взагалі-то на зміну птеродактилям, а не динозаврам. А дозрівання птаха почалося саме з тієї слизької істоти, з якої вийшов птеродактиль, а потім і птах. Якщо продивитися все в розвитку, в еволюції від слизької істоти до птаха, тим більше, що у Гумільова в останній строфі йдеться про тяглість
процесу протягом століть-тисячоліть, то все стає на свої місця.
Дякую за критику і бажання допомогти. Над водоймою усе ж подумаю.


Отправить
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2011-01-30 01:26:03 ] - відповісти

Пане, Ярославе, хоча свою пошту я дала, та , нажаль, хтось іще користується моїм аккаунтом від мого імені.( Тому ваш лист може і не дійти... Тому, можу запропонувати Вам номер мобільного, чи лишіть свій. Це буде надійніше.) З найсвітлішими побажаннями.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-01-30 02:55:43 ] - відповісти

Мій номер - 067-945-38-09 м. Навзаєм щодо побажань.


Отправить
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-31 12:59:04 ] - відповісти
Я відповім-поясню свою думку. У Н.Гумільова
И женщина, которою дано,
Сперва измучившись, нам насладиться.

У Вас

І гарна жінка, котрою дано
Насолодитись після мук хуртечі.

Муки хуртечі катастрофічно не "измученный женщиной" і "гарна" тут недоречно також. Щоб жінка не виглядала як на приз піратським бойовикам. В даному контексті.

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-02-01 07:58:28 ] - відповісти

Шановний, у Вас навіть сприйняття якесь не те. Не муки хуртечі, а хуртеча мук - буря страждань - перекладаю. А якою жінкою ми насолоджуємося - негарною? Абсурд.
Абсурд такий же, як і тлумачення Ваше брудного купання у гаю.
У Гумільова: "за девичьим купаньем". спостереження. Воно може бути у ванні, а не лише на природі, у Вас бракує уяви просто. Даруйте, не згоден. Я поважаю ті переклади, в яких автор привносить у переклад щось своє, а Ви хочете абсолютної точності. Це - ідеалізм, такого не буває у природі.
З повагою.


Отправить
Ігор Федчишин (М.К./Л.П.) [ 2011-03-04 14:17:52 ] - відповісти
Повністю вас підтримую, бо переклад з сухою послідовністю перекладених слів завжди не дотягує до оригіналу, а тим самим і принижує його. Мені здається саме основне в перекладі - не загубити думку поета, його стиль, а в чомусь навіть і покращити за рахунок вдало підібраних образів.

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-03-06 21:39:42 ] - відповісти

Дякую, Ігоре, цілком поділяю Вашу позицію.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-04-06 13:42:04 ]
Сильний, емоційний, мудрий вірш!