ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2024.04.20 09:59
Юркодар - 102
Про Павлика Морозова


Жив колись Морозов Павлик.
Причаївся, наче равлик,
а коли щось помічав,
«Гей, сюди!» - усім кричав.
Багатьох зігнув в дугу,

Володимир Каразуб
2024.04.20 09:56
Вероніка
Ти будеш втішений її лляним платком
В останній стації де слів уже не треба,
Як був утішений в холодну ніч зими
Вустами жінки, що сплела із неба
Платок весни, платок що сповнив грудь
Гарячим сонцем сяяння любові
І був тобі пеленою в очах, туманним м

Микола Дудар
2024.04.20 07:21
***
Обіймаю і… благаю
Не носи до вітру сліз
Він і сам цього не знає,
Що розсіє сльози скрізь…
Хто їх годен позбирати?
Хто посмілиться, скажи?
Ну хіба якщо вже мати…
Це відомо всім — ази

Микола Соболь
2024.04.20 06:52
Вже скоро
Війна не розуму, а дронів,
такі реалії буття.
Міста великі – полігони,
а ти у них мішенню став.
Замість примножити красиве,
множим життя людське на нуль.
Якщо хтось вижив це вже диво
під градом мін, ракет чи куль.

Віктор Кучерук
2024.04.20 05:27
З дитинства
Хмарки струмують понад дахом,
Немов сріблясто-біла ртуть,
І, пил здіймаючи над шляхом,
Корови з випасу ідуть.
Звисають яблука та груші,
З донизу зігнутих гілок,
І, мов його хтось міцно душить,
Кричить на Лиску пастушок:

Володимир Бойко
2024.04.19 22:47
Мінус краса
Високі небеса, далекі виднокраї,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.

Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,

Іван Потьомкін
2024.04.19 18:27
***
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"

Микола Дудар
2024.04.19 12:49
***
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад

Світлана Пирогова
2024.04.19 08:13
Квітка на лататті
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.

І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.

Леся Горова
2024.04.19 08:00
Залишся
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.

То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.

Микола Соболь
2024.04.19 07:14
Варяг
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.

Віктор Кучерук
2024.04.19 06:07
* * *
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти

Гриць Янківська
2024.04.18 21:10
І тільки думка
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..

А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?

Євген Федчук
2024.04.18 19:59
Про Гаркушине море і водоспад Вчелька
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,

Артур Сіренко
2024.04.18 19:35
Архіпелаг міста
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання

Юрій Гундарєв
2024.04.18 19:12
Чернігів: діти не винні!
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…


Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Степан Коломиєць
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Гра в чотири ноги (літературна пародія)

Дві пари рук. І піаніно.
Гра, ніби співи в унісон.
Ведемо рух безперебійно
До нижніх, до мажорних зон.
У переливах різні ноти
На слух сплітаємо акорд.
Різкі тональні повороти
Під впливом шкіл і різних мод.
На жаль, кінець. Втомилось тіло
І нотний зорепад погас.
Чомусь бажання відлетіло.
На все приємне є свій час.

Олексій Тичко Гра в чотири руки ...

Дві пари рук. Фортепіано.
Регістри верхні всі – мої.
Іду згори я «тремоляндо»*
По чорних "клавішах" її.
Ми граємо мажорні гами
Усе униз, униз… Туше!**
І от сплітаємось ногами
І розриваєм негліже.
Дві пари ніг там і педалі,
Натискуєм сильніш, сильніш…
- Чого спинився? Далі, далі.
Грай менует мені скоріш.
Різкі тональні повороти
І довгожданий ось момент!
Який кінець! Краплини поту.
Слизький доволі інструмент.

...У нас на ф-но уже "лабає"
Ноктюрни гарно так дочка...
Ось, добрі люди, що буває,
Як грають методом Тичка.

*Тремоляндо – прийом гри на фортепіано.
**Туше – різка атака звуку.

9.08.7519 р. (Від Трипілля) (2011)




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2022-04-22 02:44:45
Переглядів сторінки твору 190
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.329 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.775
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Автор востаннє на сайті 2024.04.15 16:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-22 02:45:47 ]
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-08-09 21:48:57 ] - відповісти

Ярославе, ти так само, як і я вгледів саме в цьому вірші привід для пародії)))
Правда, моя була менш відверта)))
І вона була написана ще на першу редакцію вірша у березні мунулого року)))

Дві пари рук, відро цибулі,
у два ножі і в унісон...
Мішок картоплі... не забули
ще моркви, перцю, патісон...
У переливах звуків кухні:
кипить, шкарчить (і все сире),
тобі я простягала кухля,
рядно на ганчірки, старе...
І погляд у сльозах... і слово:
- Картоплі вічка вирізай!
А ти лишав їх знову й знову
Не кухар, справжній самурай
з мечем - порубана картопля,
лушпиння купа біля ніг...
Рука в борщі сметану топить...
Віват! Ти битву переміг!

http://maysterni.com/publication.php?id=46710
24.03.2010р.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-09 22:17:51 ] - відповісти

Ну ось бачиш, Софіє, ми вібруємо однаково в іронічному відчутті і сприйнятті цього вірша. Я його собі ще відзначив тоді, коли Льоша його надрукував на "ПМ", але довго він дозрівав, і ось нарешті.
У тебе класні "кухонні" образи, а я уже не міг оминути свого другого - музичного фаху.
Хай Олексій усміхнеться. Будьмо.


Отправить
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-09 22:36:32 ] - відповісти

Ярославе, дякую!Якщо відверто, то у першому варіанті(неопублікованому) двозначності допускав і я, щоб трактували як кому хочеться... Але потім передумав і залишив тільки зміст музикальний.Дякую, класно!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-09 22:41:21 ] - відповісти

Привіт, Олексію! Радий, що сподобалось. Але бачиш, і в цьому варіанті дещо з пародійних подразників залишилося. Натхнення тобі. Буде вже і мені з чим приїхати в Городище.


Отправить
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-09 22:46:38 ] - відповісти

Привіт, я якраз над цим працюю, все іде по плану...Як усе на 100% узгоджу(сценарій) зателефоную і доповім.На цей момент все складається чудово.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-09 22:49:03 ] - відповісти

Слухай, Олексо, дай мені якесь посилання, де є твоє слайд-шоу про Умань. На ю-тубі чи ще десь. Дуже хочеться глянути, вже мені розповідають по телефону...


Отправить
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-09 23:19:45 ] - відповісти

http://nathnennya.ucoz.ru/ - це мій сайт, тут є все, завтра і пародія буде стояти.


Отправить
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2011-08-09 23:31:58 ] - відповісти

:) :) :)
Дякую за добрий настрій, Олесію, Ярослпве, Софійко!!!


Отправить
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2011-08-09 23:33:16 ] - відповісти

Звиняйте, Ярославе, щось на моєму моніторі літери поменшали...


Отправить
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-09 23:37:20 ] - відповісти

:))) Тичко побив усі рекорди - на один вірш по дві-три пародії... і це вже не впреше! Браво, Ярославе!


Отправить
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-10 13:23:11 ] - відповісти

Ви просто не зовсім в курсі, Тамаро - тут на один вірш Зубрія було аж десять пародій)


Отправить
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-10 14:12:56 ]

:)))


Отправить
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2011-08-10 00:24:01 ] - відповісти

Або нові окуляри куплю, або не буду коментів писати, або в пародисти подамся! Олексію, даруйте, що скоротила (ну не навмисне ж! і тільки на одну літеру) ваше гарне ім’я...


Отправить
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2011-08-10 00:26:10 ] - відповісти

А Тамарі теж треба щось робити - у неї "впреше" замість "вперше". Не я одна така. Гарне товариство! Я вас всіх люблю!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-10 01:22:44 ] - відповісти

Ой, дуже дякую, Олексію, хвилин 5 подивився, в мене повільно крутить, дуже і дуже романтично, гарно, навіть мій голий торс ухопив у вікні. Всі дівчата - просто квітки-красуні і хлопці-молодці теж. Завтра додивлюсь.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-10 01:24:04 ] - відповісти

Оксано, доброї ночі, радий що завітали, що розвеселили разом Вас. Бо все Ви така печальна красуня у нас...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-10 01:51:27 ] - відповісти

Тамаро, скільки літ, скільки зим... Вітаю. Ну а чого ж, Олексій у нас популярний дедалі більше, тому й пишуть, аж гай шумить. Шкода, що тебе не було в Умані цього разу. Дякую за коментар, натхнення тобі.


Отправить
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-10 13:15:31 ] - відповісти

Оксано, мені вже нічого не допоможе... Не бачу себе, а от других видно відразу! :) Тому смайлик червоніє частенько. Такі вже ці літери пустунки - міняються місцями, лізуть, де не треба... Не життя, а сплошна пародія!
Ярославе! Я була в Умані у сні! До речі, ще й писала на фейсбуці Софійці, що чомусь саме ти мені наснився у блакитній сорочці поряд із високою красунею-брюнеткою із довгим кучерявим волоссям.


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-08-10 15:50:32 ] - відповісти

Супер, Ярославе! "Обіграно" перфектно! І фінал чудовий! Ех, чого ж то я в музиці ні бельмеса...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-10 22:00:23 ] - відповісти

Які віщі сни, Тамаро! Цікаво...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-22 02:46:24 ]
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-10 22:35:21 ] - відповісти

Дякую, Іване! Може, трохи вийшов за межі, але ж хотілося розсмішити трохи.


Отправить
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-10 23:02:52 ] - відповісти

4 Скіф (Вчора 19:39)
Дві пари рук і піаніно,
Дві пари ніг і негліже,
Картопля, морква, перець, сіно...
Ну як вам отакий сюжет?
На слух плете акорди Льоня,
Туше лабає Ярослав,
Софі пустила у погоню
Міцний кухонних звуків сплав...
Регоче аж до сліз Наталка,
Все рАзом - асорті-салат!
В каструлю бухкає качалка,
Ура! Оле! Банзай! Віват!

На сайті "натхнення"є загадковий дописувач коментів - це його інтерпретація.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-10 23:13:09 ] - відповісти

Цікавий, майстерний відгук. Це не ти, Олексію? А мо*
за Скіфом криється хтось типу Валерія Хмельницького.
Це людина - явно з нашого кола, котра нас знає...)))


Отправить
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-11 17:03:50 ] - відповісти

Скіф - це загадка!Хтось із нашого оточення, а хто?


Отправить
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-08-10 23:13:11 ] - відповісти

Привіт! А я печальна красуня номер 2! =)))
Ви, пародисти, для нас як жива вода! (для нас, "печальних" поетів) Що б ми без вас робили! =))))))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-11 01:32:19 ] - відповісти

Привіт, моя маленька! Ну, розвеселилася? То напиши щось бадьоре тепер!)))


Отправить
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-08-11 13:31:46 ] - відповісти

Ой, не знаю... Я б сама якусь пародію написала! Але для цього треба натхнення, без нього - ніяк! =((


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 00:04:53 ] - відповісти

Треба дозріти внутрішньо до пародій, на світ дивитись уже не тільки мрійливо, але й іронічно, розумієш? Якщо в тобі цього поки нема, то не буде й іронічного сприйняття поезій інших авторів...))


Отправить
(Л.П./Л.П.) [ 2011-10-11 10:59:19 ] - відповісти
браво!
фортепіано - найеротичніший інструмент:)
це саме той випадок, коли можна сміливо сказати "догрались"!)))

Отправить
(Л.П./Л.П.) [ 2011-10-11 11:00:28 ] - відповісти
і кінцівка - просто бомба! так обіграти прізвище автора!)) перечитую і посміхаюсь!

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-10-11 16:49:27 ] - відповісти

Веселіться на здоров"я, Сашо! Дуже радий таким експресивним і вдумливим читачам!!! Спасибі! Такі відгуки додають радості і натхнення, чого і Вам бажаю в творчості!)))