ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
nbsp       Я розіллю л
                            І
               &

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,

Сергій Губерначук
2024.11.19 13:51
Мені здається – я вже трішки твій,
а те, що я тобою не хворію,
є результатом згублених надій,
якими я щоразу червонію.

17 липня 1995 р., Київ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Гра в чотири ноги (літературна пародія)

Дві пари рук. І піаніно.
Гра, ніби співи в унісон.
Ведемо рух безперебійно
До нижніх, до мажорних зон.
У переливах різні ноти
На слух сплітаємо акорд.
Різкі тональні повороти
Під впливом шкіл і різних мод.
На жаль, кінець. Втомилось тіло
І нотний зорепад погас.
Чомусь бажання відлетіло.
На все приємне є свій час.

Олексій Тичко Гра в чотири руки ...

Дві пари рук. Фортепіано.
Регістри верхні всі – мої.
Іду згори я «тремоляндо»*
По чорних "клавішах" її.
Ми граємо мажорні гами
Усе униз, униз… Туше!**
І от сплітаємось ногами
І розриваєм негліже.
Дві пари ніг там і педалі,
Натискуєм сильніш, сильніш…
- Чого спинився? Далі, далі.
Грай менует мені скоріш.
Різкі тональні повороти
І довгожданий ось момент!
Який кінець! Краплини поту.
Слизький доволі інструмент.

...У нас на ф-но уже "лабає"
Ноктюрни гарно так дочка...
Ось, добрі люди, що буває,
Як грають методом Тичка.

*Тремоляндо – прийом гри на фортепіано.
**Туше – різка атака звуку.

9.08.7519 р. (Від Трипілля) (2011)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-04-22 02:44:45
Переглядів сторінки твору 243
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.329 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.775
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Автор востаннє на сайті 2024.11.21 11:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-22 02:45:47 ]
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-08-09 21:48:57 ] - відповісти

Ярославе, ти так само, як і я вгледів саме в цьому вірші привід для пародії)))
Правда, моя була менш відверта)))
І вона була написана ще на першу редакцію вірша у березні мунулого року)))

Дві пари рук, відро цибулі,
у два ножі і в унісон...
Мішок картоплі... не забули
ще моркви, перцю, патісон...
У переливах звуків кухні:
кипить, шкарчить (і все сире),
тобі я простягала кухля,
рядно на ганчірки, старе...
І погляд у сльозах... і слово:
- Картоплі вічка вирізай!
А ти лишав їх знову й знову
Не кухар, справжній самурай
з мечем - порубана картопля,
лушпиння купа біля ніг...
Рука в борщі сметану топить...
Віват! Ти битву переміг!

http://maysterni.com/publication.php?id=46710
24.03.2010р.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-09 22:17:51 ] - відповісти

Ну ось бачиш, Софіє, ми вібруємо однаково в іронічному відчутті і сприйнятті цього вірша. Я його собі ще відзначив тоді, коли Льоша його надрукував на "ПМ", але довго він дозрівав, і ось нарешті.
У тебе класні "кухонні" образи, а я уже не міг оминути свого другого - музичного фаху.
Хай Олексій усміхнеться. Будьмо.


Отправить
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-09 22:36:32 ] - відповісти

Ярославе, дякую!Якщо відверто, то у першому варіанті(неопублікованому) двозначності допускав і я, щоб трактували як кому хочеться... Але потім передумав і залишив тільки зміст музикальний.Дякую, класно!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-09 22:41:21 ] - відповісти

Привіт, Олексію! Радий, що сподобалось. Але бачиш, і в цьому варіанті дещо з пародійних подразників залишилося. Натхнення тобі. Буде вже і мені з чим приїхати в Городище.


Отправить
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-09 22:46:38 ] - відповісти

Привіт, я якраз над цим працюю, все іде по плану...Як усе на 100% узгоджу(сценарій) зателефоную і доповім.На цей момент все складається чудово.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-09 22:49:03 ] - відповісти

Слухай, Олексо, дай мені якесь посилання, де є твоє слайд-шоу про Умань. На ю-тубі чи ще десь. Дуже хочеться глянути, вже мені розповідають по телефону...


Отправить
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-09 23:19:45 ] - відповісти

http://nathnennya.ucoz.ru/ - це мій сайт, тут є все, завтра і пародія буде стояти.


Отправить
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2011-08-09 23:31:58 ] - відповісти

:) :) :)
Дякую за добрий настрій, Олесію, Ярослпве, Софійко!!!


Отправить
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2011-08-09 23:33:16 ] - відповісти

Звиняйте, Ярославе, щось на моєму моніторі літери поменшали...


Отправить
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-09 23:37:20 ] - відповісти

:))) Тичко побив усі рекорди - на один вірш по дві-три пародії... і це вже не впреше! Браво, Ярославе!


Отправить
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-10 13:23:11 ] - відповісти

Ви просто не зовсім в курсі, Тамаро - тут на один вірш Зубрія було аж десять пародій)


Отправить
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-10 14:12:56 ]

:)))


Отправить
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2011-08-10 00:24:01 ] - відповісти

Або нові окуляри куплю, або не буду коментів писати, або в пародисти подамся! Олексію, даруйте, що скоротила (ну не навмисне ж! і тільки на одну літеру) ваше гарне ім’я...


Отправить
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2011-08-10 00:26:10 ] - відповісти

А Тамарі теж треба щось робити - у неї "впреше" замість "вперше". Не я одна така. Гарне товариство! Я вас всіх люблю!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-10 01:22:44 ] - відповісти

Ой, дуже дякую, Олексію, хвилин 5 подивився, в мене повільно крутить, дуже і дуже романтично, гарно, навіть мій голий торс ухопив у вікні. Всі дівчата - просто квітки-красуні і хлопці-молодці теж. Завтра додивлюсь.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-10 01:24:04 ] - відповісти

Оксано, доброї ночі, радий що завітали, що розвеселили разом Вас. Бо все Ви така печальна красуня у нас...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-10 01:51:27 ] - відповісти

Тамаро, скільки літ, скільки зим... Вітаю. Ну а чого ж, Олексій у нас популярний дедалі більше, тому й пишуть, аж гай шумить. Шкода, що тебе не було в Умані цього разу. Дякую за коментар, натхнення тобі.


Отправить
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-10 13:15:31 ] - відповісти

Оксано, мені вже нічого не допоможе... Не бачу себе, а от других видно відразу! :) Тому смайлик червоніє частенько. Такі вже ці літери пустунки - міняються місцями, лізуть, де не треба... Не життя, а сплошна пародія!
Ярославе! Я була в Умані у сні! До речі, ще й писала на фейсбуці Софійці, що чомусь саме ти мені наснився у блакитній сорочці поряд із високою красунею-брюнеткою із довгим кучерявим волоссям.


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-08-10 15:50:32 ] - відповісти

Супер, Ярославе! "Обіграно" перфектно! І фінал чудовий! Ех, чого ж то я в музиці ні бельмеса...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-10 22:00:23 ] - відповісти

Які віщі сни, Тамаро! Цікаво...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-22 02:46:24 ]
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-10 22:35:21 ] - відповісти

Дякую, Іване! Може, трохи вийшов за межі, але ж хотілося розсмішити трохи.


Отправить
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-10 23:02:52 ] - відповісти

4 Скіф (Вчора 19:39)
Дві пари рук і піаніно,
Дві пари ніг і негліже,
Картопля, морква, перець, сіно...
Ну як вам отакий сюжет?
На слух плете акорди Льоня,
Туше лабає Ярослав,
Софі пустила у погоню
Міцний кухонних звуків сплав...
Регоче аж до сліз Наталка,
Все рАзом - асорті-салат!
В каструлю бухкає качалка,
Ура! Оле! Банзай! Віват!

На сайті "натхнення"є загадковий дописувач коментів - це його інтерпретація.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-10 23:13:09 ] - відповісти

Цікавий, майстерний відгук. Це не ти, Олексію? А мо*
за Скіфом криється хтось типу Валерія Хмельницького.
Це людина - явно з нашого кола, котра нас знає...)))


Отправить
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-11 17:03:50 ] - відповісти

Скіф - це загадка!Хтось із нашого оточення, а хто?


Отправить
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-08-10 23:13:11 ] - відповісти

Привіт! А я печальна красуня номер 2! =)))
Ви, пародисти, для нас як жива вода! (для нас, "печальних" поетів) Що б ми без вас робили! =))))))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-11 01:32:19 ] - відповісти

Привіт, моя маленька! Ну, розвеселилася? То напиши щось бадьоре тепер!)))


Отправить
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-08-11 13:31:46 ] - відповісти

Ой, не знаю... Я б сама якусь пародію написала! Але для цього треба натхнення, без нього - ніяк! =((


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 00:04:53 ] - відповісти

Треба дозріти внутрішньо до пародій, на світ дивитись уже не тільки мрійливо, але й іронічно, розумієш? Якщо в тобі цього поки нема, то не буде й іронічного сприйняття поезій інших авторів...))


Отправить
(Л.П./Л.П.) [ 2011-10-11 10:59:19 ] - відповісти
браво!
фортепіано - найеротичніший інструмент:)
це саме той випадок, коли можна сміливо сказати "догрались"!)))

Отправить
(Л.П./Л.П.) [ 2011-10-11 11:00:28 ] - відповісти
і кінцівка - просто бомба! так обіграти прізвище автора!)) перечитую і посміхаюсь!

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-10-11 16:49:27 ] - відповісти

Веселіться на здоров"я, Сашо! Дуже радий таким експресивним і вдумливим читачам!!! Спасибі! Такі відгуки додають радості і натхнення, чого і Вам бажаю в творчості!)))