ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.12.05 22:16
Мене тягне чомусь у минуле,
В ті епохи, які відцвіли,
Мене тягне у мушлі заснулі,
Мене тягне у сон ковили.

Мене тягне в забуті сторінки,
У пожовклі книжки, в патефон.
Мене тягне в далекі століття,

Юрій Лазірко
2025.12.05 17:03
місячного сяйва мілина
ти і я
не випиті до дна
ти і я
бурхлива течія
ти моя ти моя ти моя

приспів:

Артур Курдіновський
2025.12.05 15:26
Потанцюймо полонез палкий,
Пристрасний, примхливий... Прошу, пані!
Перший поцілунок пестить пряно,
Перервавши пафосні плітки.

Потіснився пірует п'янкий
Подихом повільної павани.
Потанцюймо полонез палкий,

Сергій Губерначук
2025.12.05 14:59
Ти жарина з циганського вогнища,
давно відгорілого, відспіваного.
Його розтоптали дикі коні.
І ти вирвалася з-під їхніх копит
і врятувалася.

Була ніч, ти нічого не бачила.
Тільки те, що могла осяяти

Юлія Щербатюк
2025.12.05 14:15
Ви, звісно, пам'ятаєте, безсила
забути саме той, один із днів.
Схвильована кімнатою ходили,
Різке в обличчя кидали мені.

"Нам треба розлучитись", - Ви казали.
Життя моє шалене не для Вас.
Мені донизу падати і далі,

Мар'ян Кіхно
2025.12.05 11:02
Почнімо так сей раз, хоча й не хочеться. «Пташиний базар» на Куренівці – ключове всьому. Завжди я просив батьків туди хоча би подивитися. На вході корм, нашийники, сачки, гачки, вудки, піддувалки та інші причандали: а за тим поступово – черва на ловлю, р

Микола Дудар
2025.12.05 09:16
Не джерело, джерельце ти…
Живого всесвіту, що поруч
Розквіт, цвіту, сто літ цвісти
До того як рвану угору…
Нірвана всіх нірван моїх,
Що поруч квітли розцвітали
Чужі сприймались за своїх
Ми їх не радужно сприймали…

Тетяна Левицька
2025.12.05 09:00
Не ламай мене під себе —
Хмара сіра на півнеба,
Інша чорна, наче слива,
Мабуть, буде скоро злива.
Не цілуй мене жадано,
Поцілунок не розтане.
Звикну дихати тобою,
Укривати сон габою,

В Горова Леся
2025.12.04 21:40
Вишні кудлаті - клубки єгози,
Мокрі, сумні та знімілі.
Бути веселою і не проси,
Я прикидатись не вмію.

Не обминеш ні голок ні шипів.
З того самій мені важко.
Завтра у дяку, що перетерпів

Євген Федчук
2025.12.04 19:59
Обступили парубки дідуся старого
Та й питатися взялись всі гуртом у нього:
- Кажуть, діду, що колись ви козакували,
В чужих землях і краях частенько бували.
Чи то правда, чи то ні? Може, люди брешуть
Та даремно лиш про вас язиками чешуть?
- Ні, брех

Іван Потьомкін
2025.12.04 17:58
Ти поспішаєш...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...

Сергій Губерначук
2025.12.04 13:42
Тільки через певний час
ти даси мені свою руку.
Але це знову будуть сновидіння.
Це знову буде дзвоник,
до якого я не добіжу,
бо я писатиму ці вірші,
які набагато важливіші,
ніж те, що я… тебе люблю.

Борис Костиря
2025.12.04 13:12
В неволі я відшукую свободу,
А у свободі - пута кам'яні.
Отримуєш найвищу нагороду -
Із ноосфери квіти неземні.

У рабстві ти відшукуєш бунтарство,
А в бунті - підступ, зраду і удар,
У ницості - величність, в черні - панство,

Ольга Олеандра
2025.12.04 10:51
Привіт, зима! Я знову входжу в тебе.
Ти зустрічаєш, відкриваючись мені
безкраїм полотном живого неба,
в якім горять немеркнучі вогні,
в якім ростуть дива і дивовижі,
з якого сипле ласка і дари.
в якім живе тепло глибоких зближень,
де тануть нашаров

С М
2025.12.04 06:06
Щось ухопив на око, гадав, що збагнув
Але залишив усе це позаду
Якби я знав тоді, що знаю зараз
Гадаєш, я сліпим зостався би?
Перемовлюся із колодязем бажань
Про своє останнє бажання ще
Якщо ідеш за мною, ділися надбаннями
Бо настала ніч, я в ній г

Кока Черкаський
2025.12.04 05:01
Вкрути ж мені, вкрути,
Бо все перегоріло,
Врятуй від темноти,
Щоб в грудях зажевріло,

Завібрували щоб
Енергії вібрацій,
Щоб як нова копійка
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Гаїв замріяний міраж
Образ твору Як гарно тут мені, як гарно,
Й не уві сні, а наяву,
Хоч видається все примарним
Від тих реалій, де живу.

Я втік сюди від тих реалій
В гаїв замріяний міраж,
Від згустків дум брудних подалі,
Де світлий озера вітраж,

Де світлі думи осокорів
Все чистять ауру небес
І ллють бальзам на душі хворі,
І творять світ, де ти – воскрес!

7.02.7518 р. (Від Трипілля) (2011)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-04-24 04:59:50
Переглядів сторінки твору 384
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.697
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2025.12.02 13:09
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-24 05:00:34 ]
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2011-02-09 22:34:43 ] - відповісти

Дуже позитивний вірш! Можливо краще замінити "реалій" у першому випадку, щоб не було повторень? На Ваш розсуд. Щиро!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-02-09 22:53:01 ] - відповісти

Дякую, Тетяно, можна і замінити... Але якщо щиро, то свідомо вжив цей повтор для підсилення контрасту.


Отправить
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-10 09:37:40 ] - відповісти

приголосні позбігалися і знизили КП... усі ці яКГарно, хоЧВидається, втіКСюди... отакий підлий цей КП...

ВіД ЗгусткіВ ДуМ БрудниХ Подалі - а у цьому рядку кожне слово пов"язане з наступним збігом приголосних...

найбільш прозора - остання строфа


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-02-10 22:28:16 ] - відповісти

Юлю, а як бути з віршем Єсеніна:

И мне в окошко постучал
СентяБРЬБагряной веткой ивы,
Чтоб я готов был и встречал
Его приход неприхотливый.

"Пускай ты випита другим".

І з виділеними приголосними? Це ж майстер зі статусом R, здається? А й він жертвує мелодійністю вірша (читай - коефіціентом прозорості) в ім"я ЗМІСТУ? Скільки Вас, літературна дитино, учити, хоч десять раз називайте себе Резидентом "ПМ" і підвищуйте рейтинги хоч до неба (показово, що редактори "ПМ" Ігор Павлюк і СЕрж КО відмовляються від рейтингування, бо воно породжує спекуляції і віддаляє від правди!!!) що головне - це зміст, а Ви чіпляєтесь до бліх, Ваша критика поверхова, і коментар Володимира Замшанського - свідчить про це.
Хоч заради правди і об"єктивності скажу, що для майстра можна і придумати кращий рядок у плані звукопису, ніж "згустків дум брудних подалі". Хоч це - не так легко. Ви думаєте, я не мучився, щоб замінити? Ще й як, моя дівчинко! Придумайте Ви щось краще! Легше всього стати в позу критикеси і повчати пальчиком. А я ось як дам по цьому пальчику боляче!!! Щоб знала!
Так що дякую за критику, а Ви замисліться над моєю критикою критики.


Отправить
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 09:29:34 ]

Ярославчику :)))))) КП - не моя вигадка, правда ж?) Редакція-М мене переконала на нього звертати увагу, от я і ходжу під віршами та й дивлюся. Не критикую (!) - лише шукаю оті збіги і дивлюся, як вони впливають на КП. Я ж не писала Вам, що збіги - то погано.

А Єсєнін - ні до чого... Знаєте, що дозволено Цезарю...



Отправить
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 09:30:06 ]

Про рейтинги - окрема розмова, вони на ПМ ще більш необ"єктивні, ніж КП.


Отправить
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 09:33:42 ]

І в даному разі не моя критика поверхова, а В.З., бо я вказала Вам на конкретні недоліки, а він написав абстрактне про "гарний ковток світлого суму". Так що не треба стартувати на мене.



Отправить
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-02-11 13:39:55 ]

Юліє, ну чому ви постійно "гоните" на ПМ? :(

Що це таке? - "... отакий підлий цей КП..."
або ж "Про рейтинги - окрема розмова, вони на ПМ ще більш необ"єктивні, ніж КП."
А ви сама об'єктивність? Еталон, так? І заміри вами єдиновірні? Чи просто провокуєте народ на сварку? Напевно не чули, що вірші - це глибока інтимність, що там все ранимо, що ось так грубо втручатися, це як в життя влазити?
Такі ваші "поради" лише розпалюють конфлікти, ви не помітили, то я вам про це прямо кажу. Не вмієте - не беріться. Бо ж дуже вузько все насправді бачите і розумієте, якщо розумієте...
Коефіцієнт прозорості не для того існує аби ви, Юліє, ходили і пальцем тикали, а для уточнення автором своїх поетичних завдань, від яких просто читач може бути дуже далеким.

І постійно ж говориться - робіть конструктивні пропозиції, якщо кажете що щось виглядає на ваш розсуд не ідеально, - кажіть як саме потрібно зробити аби було краще! А не можете, не вмієте, тоді не робіть шкоди...

Під розвитком мови інколи і мається на увазі розшивання затиснутих, напружених моментів у конфлікті сенсу і форми. Так досить часто буває, що для такої форми і такого змісту кращих мовних рішень ще не існує, багато чого є в світі поезії, і підходити однобоко небезпечно, можуть і насварити...


Отправить
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 13:43:34 ]

От ви, РМ, знову неправильно і однобоко трактуєте мої слова... Прикро. Хоча я завжди пишу - що я суб"єктивна, суб"єктивна, суб"єктивна, як і всі і все у цьому світі, а якщо комусь не подобається моя суб"єктивність - може заборонити мені доступ до своєї сторінки, все дуже просто. Я не бачу проблеми.



Отправить
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 13:47:52 ]

Я не вважаю, що маю моральне право "робити конструктивні пропозиції" щодо конкретних віршів. вказати на помилки - то інше, автор, можливо, зробить висновки сам, на майбутнє.

Коли я "гнала" на КП - вам не подобалося. Тепер вподобала КП - знову щось не так :) і як ото вгодити? :) ходити і писати "неперевершено" під віршами? мабуть, так.


Отправить
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-02-11 13:54:17 ]

Якщо ви не знаєте, Юліє, як воно би могло звучати краще, якщо у вас немає кращого рішення, то ви не маєте жодного права говорити, що автор прийняв помилкове рішення.
Про це вже говорилося на сайті дуже часто.
І не забувайте, "гонячи" на ПМ найбільшими буквами дописувати поруч, що це суто ваше СУБ'ЄКТИВНЕ бачення, бо ви вже така СУБ'ЄКТИВНО-НЕОБ'ЄКТИВНА.


Отправить
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2011-02-10 11:12:50 ] - відповісти

гарний ковток світлого суму. не наголоси а настрій впадає в очі... дякую за втіху.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-02-10 22:32:42 ] - відповісти

Щиро радий, Володимире! Хочуть "нагнути" Чорногуза
коефіціентом прозорості, але він стоїть прямо "як скеля непорушний". Колеги, вітаю Вас із 120-річчям від дня народження Павла Тичини!


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-02-10 23:39:21 ] - відповісти

Такий міраж чистить ауру душі.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-02-12 23:03:57 ] - відповісти

Спасибі, дорогий Іване! Радий, що ти щось знайшов у вірші добре. Але якщо щось не так, по-твоєму, кажи.


Отправить
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-02-11 00:37:50 ] - відповісти

і він воскрес -
весна пробила кригу,
небесного тепла
крутнули дзигу
і закрутився світ...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-02-12 23:05:30 ] - відповісти

Так, брате, ми воскресаємо, коли очищаємося.


Отправить
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-11 09:46:48 ] - відповісти

Мне кажется, о уважаемый Ярослав, что Вы преувеличиваете. То есть, в некотором роде, гиперболизируете. Это свойственно многим людям, а творчески настроенным - особенно. Им свойственны и неожиданнные смены настроений. Например, с лирического на сердито-наступательный.
Лично я уже начинаю побаиваться сказать вслух о том, что ради благозвучия, как мне кажется, можно было бы отказаться от такой формы как "вві сні". Я понимаю, что частица "і" усиливает эффект противопоставления, но насколько он оправдан, уверенно сказать не могу.
Я Вас воспринимаю как учителя. Да, но ученик имеет право на невинные вопросы по теме урока.

Удач-дач-дач.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-02-12 23:15:25 ] - відповісти

Дякую, Олексію. Ви абсолютно точно підмітили стосовно різких змін настрою, є таке у мене, і не тільки у мене. І наскільки важко буває працювати артистом, особливо на гастролях, коли у тебе неважнецький настрій, а треба виходити на сцену завжди в тонусі, бадьорим і усміхненим, бо глядача, як кажуть професіонали, не турбує, який у тебе настрій.
Може, я нагнав страху на інших коментаторів своєю агресивністю, Олексію, але кожен має право на свою думку. Дякую за заувагу стосовно уві сні.
Коли зауваження робляться таким доброзичливим тоном як у Вас, то і хочеться послухати навіть учня. А "уві сні" милозвучніше сподіваюсь?


Отправить
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 10:03:52 ] - відповісти

Я б теж втекла разом із сімейством. Озеречко мені намалювалося, рожеві щічки і санчата.))) Приємний малюнок збудилв Ваш твір. "Велике - у малому" - так каже мій татусь. Я теж проти оцінювання, та воду не баламучу. На мене ж оцінки сипляться, як сніжки. Молодчинав ВИ.)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-24 05:01:10 ]
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-02-12 23:42:23 ] - відповісти

Дякую, Юлечко. Треба іноді втікати, щоб надИхатись свіжим повітрям і надихАтись віршами. Добре, що ще є куди тікати.


Отправить
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 14:23:09 ] - відповісти

Привіт, Ярославе.
Сподобався образ "озера вітраж" - дуже точно спіймана картинка, коли у тихій, гладкій воді відображаються всі кольори.

А от той рядок "Від згустків дум брудних подалі" дійсно краще переробити. Як варіант:
"Де згустки дум брудних все далі".

І вдруге "світлі думи" - там, де осокори - то спеціально? бо якщо ні, можна замінити на "ясні очі", наприклад.

А взагалі - світлий вірш :)
Однак я не зовсім поділяю думку, що головне у вірші - це зміст. Бувають, звісно, ситуації, коли заради ідеї жертвуєш милозвучністю. Але краще за все - їх гармонійне поєднання, чи не так?


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-02-13 00:03:52 ] - відповісти

Любо, дякую, що завітали. Треба Вам взяти Юлю Шешуряк до себе в учениці, потренувати її в написанні коментарів, повиробляти делікатність інтонації написання, і потихеньку переходити і до віршів.
Тепер по ділу. Радий, що щось сподобалося. Рядок зі згустками мені самому не дуже подобається, але він мені дуже пручається в переробці саме змістово, мені здається там щось є, бо ці згустки негативні творять загальну негативну ауру великих міст, в яких ми з Вами живемо, я думаю над ним, але ще не придумав. Треба, як наша дорога Світлана
Луцкова робить, покласти вірш у шухляду на пару років, він вилежиться, достигне, і тоді з висоти
нового досвіду прийде якісніша достигліша правка.
Правильно кажете: заради ідеї жертвуєш милозвучністю. Оце саме той випадок. Але ще помучуся над цим рядком.
"Світлі думи" - свідомий повтор, в мене тут їх, бачите, два: цей і "тих реалій". Щодо того, чи головне у вірші - зміст? Так, не завжди, буває - настрій, сама образність, якщо більш узагальнено сказати - якась позасвідома внутрішність, якась його невидима субстанція, яка торкає струни серця
читача. І відгуки, коментарі, як на мене, треба починати з оцінки цієї внутрішності. Щодо гармонійного поєднання - цілком згоден - це ідеальний варіант, тільки не завжди так буває, на жаль. Дякую за змістовну розмову.


Отправить
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2011-02-15 08:35:05 ] - відповісти

Ярославе, привіт!
Прочитав твого вірша і одразу згадав лісове озеро в Білій Криниці. Правда там немає осокорів, а тільки чорна вільха та сосни.
Образ передано точно.Навіть повтори не псують, а підсилюють загальне враження. Браво!
З повагою, Олександр


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-02-16 09:52:08 ] - відповісти

Сашо, дякую, скучив за Білою Криницею. Треба те озеро опоетизувати. Воно того варте. Будьмо.


Отправить
Ігор Федчишин (М.К./Л.П.) [ 2011-03-04 14:03:39 ] - відповісти
Ні, то не вірш, то - полотнище!
То серцем спійманий пейзаж,
"бальзам душі", а може й вище -
"Гаїв замріяних міраж"!

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-03-05 22:37:04 ] - відповісти

Ігоре, щиро Вм дякую за відгук! Радий, що мої вірші надихають на співтворчість. Бажаю натхнення і творчих успіхів.