ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вероніка В
2026.02.03 17:11
а десь та колись так було легко
розставити руки немов парасольки
і стрибаючи на ногах-пружинках сказати
не турбуючись чи повірять
я в домікє

десь та колись де будівлі зітхали
обважніло здіймаючи пледи тіней

Артур Курдіновський
2026.02.03 16:59
Наснилася осінь посеред зими
І наш стадіон, той, що родом з дитинства.
Кружляє пожовкле і втомлене листя...
Далеко від мене скорботні шторми.

Ворота відчинені. Треба зайти,
Бо як же давно не було туди входу!
Повільно заходжу. Вдихаю свободу,

Ірина Білінська
2026.02.03 13:48
Сполохані ліси
вслухаються у тишу,
а безгомінь не та —
не ніжна,
як колись…
День під пахвою сну
журу свою колише,
а ніч поміж сирен

Борис Костиря
2026.02.03 10:48
Співає птах, руйнує темінь
У гущині, у дивних снах.
Співає птах крізь ночі терем.
Співають і любов, і крах.

Ледь чутно долинає стогін,
Любовний шепіт, шал палкий.
А в когось залишився спомин

С М
2026.02.03 05:30
Їхав би до станції
На поїзд би успів
Немає сподівань щодо
Повтору чуттів о цих

Був багатієм я
Нині я жебрак
Й ніколи в лагіднім житті

Марія Дем'янюк
2026.02.02 14:09
Щічки, наче бурячки,
Оченята - сонечка,
Усміхається мені
Моя люба донечка.

Зупинилася й сміється,
Втішене серденько,
Бо вітає її зранку

Борис Костиря
2026.02.02 10:35
Пустельний стадіон. Лиш ти стоїш на ньому,
А глядачів нема. Самотній арлекін
Знімає із плечей хронічну втому.
Історія поставлена на кін.

Пустельний стадіон пустельно обіймає
І в душу входить, ніби лицедій.
Мелодія відлюдника-трамваю

Олександр Сушко
2026.02.02 08:56
НедоІсус кремлівський на чолі
Своєї зграї. " Честь йому та шана!"
Недоапостоли Росії топлять лій
З дурної пастви внуків Чингісхана.

Країна ефесбешних кріпаків!
Потворна челядь упира старого!
Їм платить чорт із крові п'ятаки

Лесь Коваль
2026.02.02 08:43
Час випускати на волю синиць -
я вдосталь їх грів у долонях,
лину в траву до небес - горілиць,
мріям шепочу: "По конях!":
/рій блискавиць,
хор громовиць
тихне умить
у скронях/.

Тетяна Левицька
2026.02.02 08:07
Далеке минуле не сниться щоночі:
крохмалем волосся, полудою очі,
морозивом день у вікні.
Застуджену душу не гріє кофтина...
На ліжку холоднім старенька дитина —
кирпатим грибочком на пні.

Всміхається мило, кому — невідомо?

Ігор Шоха
2026.02.01 21:27
Очікувано розділяє час
минуле і грядуще, а сьогодні
щомиті живемо напередодні
усього, що очікує на нас.
Усяке житіє – відкрита книга,
якою утішатися не слід,
бо сковує усе гарячий лід
війни, хоча скресає крига

Іван Потьомкін
2026.02.01 21:08
Ще поміж шубою й плащем,
А дерева свою справляють весну:
Націлилась тополя в піднебесся,
Береза чеше косу під дощем...
Ну, як їх всіх звеличити мені,
Їх, побратимів многоруких,
За їхню долю многотрудну
І за одвічну відданість Весні?

Світлана Пирогова
2026.02.01 16:33
Не в кожного, мабуть, гуманне серце.
Байдужі є без співчуття й емоцій.
Їх не хвилює, як кому живеться.
Черстві, бездушні у людськім потоці.

Коли утратили уважність люди?
Куди і як пропала чуйність їхня?
Іде війна, тепер лиш Бог розсудить.

С М
2026.02.01 13:31
біла спальня, чорні штори, пристанційне
пішоходи без позлоти, темні крівлі
срібні коні місяцеві, у зіницях
досвіт марить, у розлуці, о блаженство

немає в куті оцім сонця і сяйва
поки чекаю, поки тіні мчать відусіль

Вероніка В
2026.02.01 13:03
колись в мене в школі була учілка
учілка що очі носила як дві апельсинки
учілка що в неї не рот а справжня каністра
учілка що в ній голова як літаюча тарілка

така ця учілка окаста була і зубаста
що і могла би раптом когось та куснуть
в особливості

Євген Федчук
2026.02.01 12:19
Старий козак Степан, нарешті помирав.
Смерть вже давно до нього, видно, придивлялась,
Життя козацьке обірвати сподівалась.
Та його ангел-охоронець рятував.
Але тоді було у нього вдосталь сил
Аби від Смерті тої клятої відбитись.
Тепер же тільки залиш
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Гаїв замріяний міраж
Образ твору Як гарно тут мені, як гарно,
Й не уві сні, а наяву,
Хоч видається все примарним
Від тих реалій, де живу.

Я втік сюди від тих реалій
В гаїв замріяний міраж,
Від згустків дум брудних подалі,
Де світлий озера вітраж,

Де світлі думи осокорів
Все чистять ауру небес
І ллють бальзам на душі хворі,
І творять світ, де ти – воскрес!

7.02.7518 р. (Від Трипілля) (2011)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-04-24 04:59:50
Переглядів сторінки твору 398
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.697
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2026.02.03 09:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-24 05:00:34 ]
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2011-02-09 22:34:43 ] - відповісти

Дуже позитивний вірш! Можливо краще замінити "реалій" у першому випадку, щоб не було повторень? На Ваш розсуд. Щиро!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-02-09 22:53:01 ] - відповісти

Дякую, Тетяно, можна і замінити... Але якщо щиро, то свідомо вжив цей повтор для підсилення контрасту.


Отправить
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-10 09:37:40 ] - відповісти

приголосні позбігалися і знизили КП... усі ці яКГарно, хоЧВидається, втіКСюди... отакий підлий цей КП...

ВіД ЗгусткіВ ДуМ БрудниХ Подалі - а у цьому рядку кожне слово пов"язане з наступним збігом приголосних...

найбільш прозора - остання строфа


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-02-10 22:28:16 ] - відповісти

Юлю, а як бути з віршем Єсеніна:

И мне в окошко постучал
СентяБРЬБагряной веткой ивы,
Чтоб я готов был и встречал
Его приход неприхотливый.

"Пускай ты випита другим".

І з виділеними приголосними? Це ж майстер зі статусом R, здається? А й він жертвує мелодійністю вірша (читай - коефіціентом прозорості) в ім"я ЗМІСТУ? Скільки Вас, літературна дитино, учити, хоч десять раз називайте себе Резидентом "ПМ" і підвищуйте рейтинги хоч до неба (показово, що редактори "ПМ" Ігор Павлюк і СЕрж КО відмовляються від рейтингування, бо воно породжує спекуляції і віддаляє від правди!!!) що головне - це зміст, а Ви чіпляєтесь до бліх, Ваша критика поверхова, і коментар Володимира Замшанського - свідчить про це.
Хоч заради правди і об"єктивності скажу, що для майстра можна і придумати кращий рядок у плані звукопису, ніж "згустків дум брудних подалі". Хоч це - не так легко. Ви думаєте, я не мучився, щоб замінити? Ще й як, моя дівчинко! Придумайте Ви щось краще! Легше всього стати в позу критикеси і повчати пальчиком. А я ось як дам по цьому пальчику боляче!!! Щоб знала!
Так що дякую за критику, а Ви замисліться над моєю критикою критики.


Отправить
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 09:29:34 ]

Ярославчику :)))))) КП - не моя вигадка, правда ж?) Редакція-М мене переконала на нього звертати увагу, от я і ходжу під віршами та й дивлюся. Не критикую (!) - лише шукаю оті збіги і дивлюся, як вони впливають на КП. Я ж не писала Вам, що збіги - то погано.

А Єсєнін - ні до чого... Знаєте, що дозволено Цезарю...



Отправить
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 09:30:06 ]

Про рейтинги - окрема розмова, вони на ПМ ще більш необ"єктивні, ніж КП.


Отправить
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 09:33:42 ]

І в даному разі не моя критика поверхова, а В.З., бо я вказала Вам на конкретні недоліки, а він написав абстрактне про "гарний ковток світлого суму". Так що не треба стартувати на мене.



Отправить
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-02-11 13:39:55 ]

Юліє, ну чому ви постійно "гоните" на ПМ? :(

Що це таке? - "... отакий підлий цей КП..."
або ж "Про рейтинги - окрема розмова, вони на ПМ ще більш необ"єктивні, ніж КП."
А ви сама об'єктивність? Еталон, так? І заміри вами єдиновірні? Чи просто провокуєте народ на сварку? Напевно не чули, що вірші - це глибока інтимність, що там все ранимо, що ось так грубо втручатися, це як в життя влазити?
Такі ваші "поради" лише розпалюють конфлікти, ви не помітили, то я вам про це прямо кажу. Не вмієте - не беріться. Бо ж дуже вузько все насправді бачите і розумієте, якщо розумієте...
Коефіцієнт прозорості не для того існує аби ви, Юліє, ходили і пальцем тикали, а для уточнення автором своїх поетичних завдань, від яких просто читач може бути дуже далеким.

І постійно ж говориться - робіть конструктивні пропозиції, якщо кажете що щось виглядає на ваш розсуд не ідеально, - кажіть як саме потрібно зробити аби було краще! А не можете, не вмієте, тоді не робіть шкоди...

Під розвитком мови інколи і мається на увазі розшивання затиснутих, напружених моментів у конфлікті сенсу і форми. Так досить часто буває, що для такої форми і такого змісту кращих мовних рішень ще не існує, багато чого є в світі поезії, і підходити однобоко небезпечно, можуть і насварити...


Отправить
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 13:43:34 ]

От ви, РМ, знову неправильно і однобоко трактуєте мої слова... Прикро. Хоча я завжди пишу - що я суб"єктивна, суб"єктивна, суб"єктивна, як і всі і все у цьому світі, а якщо комусь не подобається моя суб"єктивність - може заборонити мені доступ до своєї сторінки, все дуже просто. Я не бачу проблеми.



Отправить
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 13:47:52 ]

Я не вважаю, що маю моральне право "робити конструктивні пропозиції" щодо конкретних віршів. вказати на помилки - то інше, автор, можливо, зробить висновки сам, на майбутнє.

Коли я "гнала" на КП - вам не подобалося. Тепер вподобала КП - знову щось не так :) і як ото вгодити? :) ходити і писати "неперевершено" під віршами? мабуть, так.


Отправить
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-02-11 13:54:17 ]

Якщо ви не знаєте, Юліє, як воно би могло звучати краще, якщо у вас немає кращого рішення, то ви не маєте жодного права говорити, що автор прийняв помилкове рішення.
Про це вже говорилося на сайті дуже часто.
І не забувайте, "гонячи" на ПМ найбільшими буквами дописувати поруч, що це суто ваше СУБ'ЄКТИВНЕ бачення, бо ви вже така СУБ'ЄКТИВНО-НЕОБ'ЄКТИВНА.


Отправить
Володимир Замшанський (Л.П./М.К.) [ 2011-02-10 11:12:50 ] - відповісти

гарний ковток світлого суму. не наголоси а настрій впадає в очі... дякую за втіху.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-02-10 22:32:42 ] - відповісти

Щиро радий, Володимире! Хочуть "нагнути" Чорногуза
коефіціентом прозорості, але він стоїть прямо "як скеля непорушний". Колеги, вітаю Вас із 120-річчям від дня народження Павла Тичини!


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-02-10 23:39:21 ] - відповісти

Такий міраж чистить ауру душі.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-02-12 23:03:57 ] - відповісти

Спасибі, дорогий Іване! Радий, що ти щось знайшов у вірші добре. Але якщо щось не так, по-твоєму, кажи.


Отправить
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-02-11 00:37:50 ] - відповісти

і він воскрес -
весна пробила кригу,
небесного тепла
крутнули дзигу
і закрутився світ...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-02-12 23:05:30 ] - відповісти

Так, брате, ми воскресаємо, коли очищаємося.


Отправить
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-02-11 09:46:48 ] - відповісти

Мне кажется, о уважаемый Ярослав, что Вы преувеличиваете. То есть, в некотором роде, гиперболизируете. Это свойственно многим людям, а творчески настроенным - особенно. Им свойственны и неожиданнные смены настроений. Например, с лирического на сердито-наступательный.
Лично я уже начинаю побаиваться сказать вслух о том, что ради благозвучия, как мне кажется, можно было бы отказаться от такой формы как "вві сні". Я понимаю, что частица "і" усиливает эффект противопоставления, но насколько он оправдан, уверенно сказать не могу.
Я Вас воспринимаю как учителя. Да, но ученик имеет право на невинные вопросы по теме урока.

Удач-дач-дач.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-02-12 23:15:25 ] - відповісти

Дякую, Олексію. Ви абсолютно точно підмітили стосовно різких змін настрою, є таке у мене, і не тільки у мене. І наскільки важко буває працювати артистом, особливо на гастролях, коли у тебе неважнецький настрій, а треба виходити на сцену завжди в тонусі, бадьорим і усміхненим, бо глядача, як кажуть професіонали, не турбує, який у тебе настрій.
Може, я нагнав страху на інших коментаторів своєю агресивністю, Олексію, але кожен має право на свою думку. Дякую за заувагу стосовно уві сні.
Коли зауваження робляться таким доброзичливим тоном як у Вас, то і хочеться послухати навіть учня. А "уві сні" милозвучніше сподіваюсь?


Отправить
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 10:03:52 ] - відповісти

Я б теж втекла разом із сімейством. Озеречко мені намалювалося, рожеві щічки і санчата.))) Приємний малюнок збудилв Ваш твір. "Велике - у малому" - так каже мій татусь. Я теж проти оцінювання, та воду не баламучу. На мене ж оцінки сипляться, як сніжки. Молодчинав ВИ.)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-24 05:01:10 ]
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-02-12 23:42:23 ] - відповісти

Дякую, Юлечко. Треба іноді втікати, щоб надИхатись свіжим повітрям і надихАтись віршами. Добре, що ще є куди тікати.


Отправить
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-02-11 14:23:09 ] - відповісти

Привіт, Ярославе.
Сподобався образ "озера вітраж" - дуже точно спіймана картинка, коли у тихій, гладкій воді відображаються всі кольори.

А от той рядок "Від згустків дум брудних подалі" дійсно краще переробити. Як варіант:
"Де згустки дум брудних все далі".

І вдруге "світлі думи" - там, де осокори - то спеціально? бо якщо ні, можна замінити на "ясні очі", наприклад.

А взагалі - світлий вірш :)
Однак я не зовсім поділяю думку, що головне у вірші - це зміст. Бувають, звісно, ситуації, коли заради ідеї жертвуєш милозвучністю. Але краще за все - їх гармонійне поєднання, чи не так?


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-02-13 00:03:52 ] - відповісти

Любо, дякую, що завітали. Треба Вам взяти Юлю Шешуряк до себе в учениці, потренувати її в написанні коментарів, повиробляти делікатність інтонації написання, і потихеньку переходити і до віршів.
Тепер по ділу. Радий, що щось сподобалося. Рядок зі згустками мені самому не дуже подобається, але він мені дуже пручається в переробці саме змістово, мені здається там щось є, бо ці згустки негативні творять загальну негативну ауру великих міст, в яких ми з Вами живемо, я думаю над ним, але ще не придумав. Треба, як наша дорога Світлана
Луцкова робить, покласти вірш у шухляду на пару років, він вилежиться, достигне, і тоді з висоти
нового досвіду прийде якісніша достигліша правка.
Правильно кажете: заради ідеї жертвуєш милозвучністю. Оце саме той випадок. Але ще помучуся над цим рядком.
"Світлі думи" - свідомий повтор, в мене тут їх, бачите, два: цей і "тих реалій". Щодо того, чи головне у вірші - зміст? Так, не завжди, буває - настрій, сама образність, якщо більш узагальнено сказати - якась позасвідома внутрішність, якась його невидима субстанція, яка торкає струни серця
читача. І відгуки, коментарі, як на мене, треба починати з оцінки цієї внутрішності. Щодо гармонійного поєднання - цілком згоден - це ідеальний варіант, тільки не завжди так буває, на жаль. Дякую за змістовну розмову.


Отправить
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2011-02-15 08:35:05 ] - відповісти

Ярославе, привіт!
Прочитав твого вірша і одразу згадав лісове озеро в Білій Криниці. Правда там немає осокорів, а тільки чорна вільха та сосни.
Образ передано точно.Навіть повтори не псують, а підсилюють загальне враження. Браво!
З повагою, Олександр


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-02-16 09:52:08 ] - відповісти

Сашо, дякую, скучив за Білою Криницею. Треба те озеро опоетизувати. Воно того варте. Будьмо.


Отправить
Ігор Федчишин (М.К./Л.П.) [ 2011-03-04 14:03:39 ] - відповісти
Ні, то не вірш, то - полотнище!
То серцем спійманий пейзаж,
"бальзам душі", а може й вище -
"Гаїв замріяних міраж"!

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-03-05 22:37:04 ] - відповісти

Ігоре, щиро Вм дякую за відгук! Радий, що мої вірші надихають на співтворчість. Бажаю натхнення і творчих успіхів.