ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарів
2026.05.02 11:35
Славетний французький актор Жан Рено випустив роман «Втеча», в якому порушує тему депортації українських дітей.
Гранд європейського кіно неодноразово публічно висловлювався щодо російської агресії проти України та засуджував дії Кремля. У новому творі ві

Віктор Кучерук
2026.05.02 06:09
Просвітлий настрій, невичерпність мрій,
Коли душа палає від кохання, -
Коли тобі весняно-молодій
Радію неутомно, безнастанно.
Утілення бажань, блаженства відчуття,
Коли звучать взаємності мотиви, -
Коли украй вдоволений життям,
Як споконвік закохан

Артур Курдіновський
2026.05.02 02:53
Застигла думка. Слово з кришталю.
Я руки відігрію. Відмолю
Свої гріхи, маленькі та великі.
Покликала безмежна височінь,
Глибока поглинає душу синь,
Барвистий сон безкрилого каліки.

Хоча й навколо згубні холоди,

Оксана Алексеєва
2026.05.01 21:38
Не шукай мене у високості —
де на мотузці крутиться земля,
дірявлячи порожній нескінчений простір,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.

У цей час немилосердний, ставши на коліна,
мовчи, поезіє, не плач, журбо моя.
То сила гравітації, важка і неупинн

Світлана Пирогова
2026.05.01 20:19
Життя, як зебра, в смугах чорно-білих
Біжить, а не стоїть буття на місці.
І випускає ненароком стріли,
Буває біль надмірно в серці містить.

Як важко не було б, живе надія.
Життя, як зебра, в смугах чорно-білих.
Проходиш гартування, й знову досвід

хома дідим
2026.05.01 20:18
ван гог · картинка · черевики
убиті майже але втім
художник ловить кожну тінь
ці черевики небезликі
за тими тінями роки
як є схололі і бездарні
таке життя · немає правди
надій нема для бідняків

Артур Курдіновський
2026.05.01 19:08
Не пам'ятаю, на якому році життя застрелився мій друг, видатний поет Владімір Маяковський. Але перед тим, як застрелитися, він мені сказав: "Жоро, я тебе прошу: будь у поезії другим новатором після мене!" Я мовчки кивнув головою. А коли він уже застрел

С М
2026.05.01 16:42
Ніколи їй не схибити
(ду ду ду ду ду ду, ужеж)
Обізнана із оксамитовим дотиком
Ящіркою оце, на склі вікна
Тип, що у натовпі, чоботи з люстерками
Всіх кольорів
Бреше очима, наднормово руками
Опрацьовує

Борис Костиря
2026.05.01 12:51
Покинутий дім залишається в серці.
Оселя любові, оселя розлук.
У битві життєвій, в розпаленім герці
Ми б'ємося в центрі надії та мук.

Покинутий дім, як маяк безпричальний.
У ньому лишились страждання земні.
І прийде філософ самітний, печальний

Юрко Бужанин
2026.05.01 12:35
Сидить професор
голова як енциклопедія
а в горлі — пустеля Гобі
телефон казиться
телефонує деканат
(там нишком наливають)
телефонують колишні аспіранти
(там уже розлили)

Юрій Гундарів
2026.05.01 12:16
Стосовно мого нарису «Вибране і вибрані» я отримав такі коментарі Редакції Майстерень (далі - РМ). Перший коментар: «Чому принижуєте гідкими виразами цілком заслужені досягнення наших авторів…» (РМ пише: «гІдкими», а правильно: «гИдкими». Утім, РМ мен

Володимир Невесенко
2026.05.01 12:05
Стріляли в нього – вбивали Бога,
Господь – Небесний, а він – земний...
Навала дика – Магога й Гога –
зайшла вершити свій суд жахний.

Була наруга велика в тому,
зловісний виклик – для всіх держав...
А він тримався, згнітивши втому,

Тетяна Левицька
2026.05.01 10:45
Вже міллю сточене руно,
У даль поринула б давно —
Болять суглоби, руки.
Кульбабою сивини літ,
Лелека кличе у політ —
Тримаюсь за онуків,

За соломинку майбуття,

Віктор Кучерук
2026.05.01 06:29
Сонце сяє понад містом
І радіє звіддалі,
Що промінчики іскристі
Мерехтять на всій землі.
Обціловують дбайливо
Стебла, листя, пелюстки
І дають нарешті привід
Погуляти залюбки.

Артур Курдіновський
2026.04.30 19:48
Злетів у Небо передчасно
Співець любові осяйної.
Його поезія не згасне!

Безсмертні почуття прекрасні,
Що не розчавлені війною!
Злетів у Небо передчасно.

хома дідим
2026.04.30 18:19
хтось пан а дехто і пропав
кому кобила декому невіста
комусь вебсайт а ще комусь портал
до раю інколи й до пекла звісно
зоріючі стожари атлантид
наяди перламутрові намиста
гукне одна із них тобі привіт
подякуєш бо се красиво і корисно
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Витівки морозу (суміш лірики й легкого нечорного гумору
Образ твору Чарівник-мороз жартує,
Дивом бавить з-під поли:
Одягнув у хустку тую,
Сріблом озеро залив.

Червоніють щоки в гаю:
- Сором, що він витворя, -
За носи усіх хапає,
Припалив од димаря.

Із балончика чимсь білим
Пирскає на вікна він.
Візерунки, наче килим,
Скрізь малює все нові.

Починає зуби шкірить
І хурделицю вести,
Аж собаки тонкошкірі
Підібгали вже хвости.

12.12.7518 р. (Від Трипілля) (2010)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-05-07 15:57:36
Переглядів сторінки твору 449
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.338 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.338 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.756
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Виключно, персоніфікована фауна і флора
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-07 15:58:14 ]
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-12-13 00:57:56 ] - відповісти

Легкий нечорний гумор білішає, проте... зубами ляскає. :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-13 09:40:19 ] - відповісти

В тому й гумор, Михайле, що не собаки шкірять зуби, а мороз на них. Як казав один, хіба дивина, що собака вкусив людину, от якби людина вкусила собаку...
Дякую, що відгукнулись.


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-12-13 09:45:24 ] - відповісти

Вітаю, Ярославе! Файна суміш лірики і гумору!Легко і весело. Сподобалося.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-13 10:02:14 ] - відповісти

Дякую, Іване, натхнення бажаю.


Отправить
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-13 10:08:31 ] - відповісти
***Аж собаки тонкошкірі
Підібгали вже хвости.*** - без усмішки тут не обійтись :)

***Починає зуби шкірить
І хурделицю мести,*** - плести:)

Отправить
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-12-13 10:25:08 ] - відповісти

Жаль собачок. І куди дивиться комітет захисту тварин?


Отправить
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-12-13 13:17:29 ] - відповісти

Чорногуз Славко жартує,
Дивом бавить з-під поли:
Затягнув на сіно тую,
Потім того завалив.
:))


Отправить
к т (Л.П./М.К.) [ 2010-12-13 19:02:46 ] - відповісти
зріжу тую тую,
замість неї стану,
бо від тої туї
Тая так і тане


Отправить
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-12-13 20:58:26 ] - відповісти

дуже мило )


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-13 22:14:31 ] - відповісти

Маріє, дякую, радий, що посміхаєтесь. Щодо хурделиці - влучне зауваження, щоб ні моя ні Ваша - виправив на "вести".


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-13 22:20:30 ] - відповісти

Ігоре, брате, привіт! Того-тую - класна гра слів, дякую!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-13 22:24:16 ] - відповісти

Пане Анатолію, дякую!
А я тую тую
десь витатуюю,
Тая хай розтане,
Потім в тую тую
Цілувати стане!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-13 22:26:04 ] - відповісти

Намагаюсь розважати прекрасних дам, Оксаночко, і галантних кавалерів! Дякую за гостини. Натхнення!


Отправить
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2010-12-14 10:36:45 ] - відповісти
Доброго дня, Ярославе!
:-)
Чудово! Дуже я люблю гумористичні вірші, але як почав писати російською, то ні про борщ, ні про суніці, ні про балаболки писать не можу! Як зачарований!
А в тебе, бач, хвацько виходить. Нічого, я вже скоро знову повернусь до рідної мови, і перще, що зроблю, напищу щось з гастрономічної лірики чи частівку. :-)
Ярославе! У мене є до тебе запитання нагальне. Чи не будеш ти люб'язний написати мені свою електронну адресу, щоб я тобі листа прислав? Моя адреса: azubr@i.ua
Чекаю.
З повагою...

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-14 11:50:55 ] - відповісти

Сашо, дякую за коментар, напишу тобі. Будьмо.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-12-14 11:51:39 ] - відповісти

Василю, маленьких собак дійсно шкода, а є ж такі, що завбільшки з теля, і якщо вони злі, то такого вкусити людині - це свого роду подвиг, рекорд для книги Гінесса.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2023-01-10 21:03:53 ]
Цікаві нетривіальні образи! Прекрасно, Ярославе!