ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2026.02.26 17:52
Маленька замальовочка
Я вигляну з віконечка –
маленька замальовочка!
Не там, а тут
увесь наш театральний інститут
розсівся в рамки портретів
відомих акторів і пасивних поетів.
Що вже тут їм викривати,
коли вже видно й так,

Юрій Гундарів
2026.02.26 12:22
Богиня у гніві
У перші дні листопада минулого року я опублікував на ПМ вірш «Гекзаметр гніву», на який отримав від літератора, який (чи яка) виступає під іменем Пиріжкарня Асорті, доволі розлогу рецензію такого змісту: «Що бачить читач, який натрапив на публікацію

Микола Дудар
2026.02.26 11:49
***
Звучали в голосі на Почет
Сім нот на пагорбі,
на біс…
І щось було від них пророче
Бо саме так рождають Свість…
Мощун, Ірпінь, і Київ, Буча
Навік зріднилися… Війна.
І тут прийшла потвора суча —

Борис Костиря
2026.02.26 11:47
* * *
Літо не відчувається,
як свято без музики,
мов танець німих тіней.
Де буйство плоті
і бризки шампанського?
Коли прийде
справжнє літо?
Коли відбудеться

Світлана Пирогова
2026.02.26 09:38
Чотири роки
Вчетверте лютий дихає вогнем,
І пам'ять б'є у скроні, наче дзвони.
Ми кожен ранок починаєм днем,
Де вгризлось лихо, дим і бастіони.

Чотири роки...Скільки в них життів?
Розмов людей, обірваних на слові.
Ми стали старші за своїх батьків

Тетяна Левицька
2026.02.26 09:12
До болю
Панічні атаки уже пережиті —
В метро не шукаємо більш порятунку.
Коли деспот спалює сонячне жито
Звикаєш до спазм у порожньому шлунку.

До холоду в домі та мін на порозі,
Прокльонів, матюччя ганебної ролі.
До стигм на хресті, наркотичної дози

Віктор Кучерук
2026.02.26 06:09
* * *
Старанно сповите туманом,
Світання дрімає в саду, -
Росою зволожені зрана,
Дерева на сонечко ждуть.
Чекають на подуви вітру,
На світлих годин прибуття,
Мов я на кінець лихоліття
І розквіт нового життя.

Ірина Вовк
2026.02.25 18:41
"СВІТЛО НЕЗЛАМНОГО ПОРОГА" (замальовка сценарію)
ХОР ВОЇНІВ СВІТЛА:
«Ця сповідь – тим, чий земний шлях обірвався надто рано,
ставши тихим болем нашої весни.
Ми присвячуємо ці слова кожному дому, що вистояв під крижаним вітром,
і кожному серцю, яке не згасло в сутінках втрат.
Нехай наш сад прокине

Артур Курдіновський
2026.02.25 18:23
Спасибі (сонет)
Дратує душу тліюче багаття,
Блакить небесну пронизав кармін.
Стою посеред лютого один...
Самотносте! Рубай мене на шмаття!

Роби це без жалю, з палким завзяттям!
Багато невідмолених провин!
Життя - болото. Жодних світлих змін.

Ігор Шоха
2026.02.25 17:32
До висохлих джерел
                    І
Оглянуся, буває, у минуле
тай думаю, не знаючи чому, –
а може, і мене не всі забули
так само як і я, якщо почули
що згадувати їх ще є кому.

                    ІІ

Віктор Кучерук
2026.02.25 15:56
* * *
Не німіли в тужному мовчанні,
Наче стадо зляканих овець, -
Спалахнули шини на Майдані
Від вогню обурених сердець.
Почалася смертна скрута бою
На промерзлих вулицях святих, -
Помирали здружено герої,
Щоб навічно в пам'ять увійти.

Борис Костиря
2026.02.25 13:05
Літо
Непомітно літо підійшло,
Ніби пілігрим святий і грішний.
Листям і літописом тепло
Напливає передвістям грізним.

Літо підійшло без привітань,
Без анонсів і фанфар веселих.
У вікно постукала герань,

Юрій Гундарів
2026.02.25 10:23
Мій читацький денник. Валер‘ян Підмогильний
ЗАМІСТЬ ПЕРЕДМОВИ Отже, у мене народилася ідея - дарувати тим читачам, які стежать за тим, що я пропоную їхній увазі, свої емоції від тих поетичних чи прозових творів, що залишають слід у душі. Йтиметься про художні перлини українських творців - і тих,

Тетяна Левицька
2026.02.25 08:15
Хто ти?
То ніж у серце, то плювок у спину!
По правій б'ють, підстав і ліву. Доти
мовчиш і терпиш гніт ти не людина —
істота.

Ти — генетичний робот не інакше,
і не зважай на те, що серце чуйне
від болісної ніжності заплаче

В Горова Леся
2026.02.24 22:40
Лютий
Цей місяць лютий, він такий важкий.
Болять його події ще з майдану.
Кровлять його натоптані стежки:
Калинно - свіжим, а збуріло - давнім,
В канві слідів оплакано-гірких.

Короткий днями, тягнеться між дат
За роком рік все той же місяць лютий...

Володимир Невесенко
2026.02.24 21:49
Зачепилось сонце за верхівку клена
Зачепилось сонце за верхівку клена,
тріпотало сяйвом у тенетах віт
і тяглось промінням з-за гілля до мене,
помогти благало злинути в зеніт.

Я закляк в задумі: що мені робити?
Хоч бери сокиру і рубай той клен...
Та повіяв вітер, захитались віти,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Рецензії):

Наталія Близнюк
2021.12.12

Пиріжкарня Асорті
2020.01.20

Тарас Ніхто
2020.01.18

Сергій Губерначук
2019.07.07

Юля Костюк
2018.01.11

Олександр Подвишенний
2017.11.16

Ірина Вовк
2017.06.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Рецензії

 Сонячна поезія Олесі Овчар
На серці в мене сонячно,
І теплі мої дні.
Синочок мій і донечка
Всміхаються мені.

Як тут не згадати слова нашого пророка Тараса Шевченка:

У нашім раї на землі
Нічого кращого немає,
Як тая мати молодая
З своїм дитяточком малим…

Такою ж щедрою сонячною любов»ю пронизане кожне слово поетичної збірки «Сонячна карусель» молодої матері і поетеси Олесі Овчар.

Мама любому синочку
Злотом вишила сорочку.

…А для донечки вона
Теж наткала полотна…
Квіти щедро згаптувала
Аби доля розквітала.

Хочеться цитувати й цитувати – стільки добра й любові в кожному слові. Проста, доступна і яскрава образність, яка бере свої витоки ще з тих прадавніх прекрасних часів, коли українські дівчата і жінки ходили по чарівних зелених луках у білих льолях і молили українських Богинь – Ладу, Лелю й Мокошу захистити їх од усякого зла і вберегти їхніх діток од усяких напастей і дарувати їм щастя, здоров»я і щасливу долю.

У вишиванках красивих
Будуть дітоньки щасливі.

Бо ті вишиванки – то обереги нашої прадавньої української незнищенності.
Її романтичні діти, подібно мамі, мріють і в космос полетіти, і пришивають вушка штучній іграшковій мишці, і малюють, і граються з песиком, і готують гостинчики для синичок і горобійків (який гарний оригінальний неологізм авторки!) узимку,
і катаються на санчатах, і граються з ляльками… І все якось так весело, оптимістично, по-доброму, воістину сонячно.
Мимоволі ловиш себе на думці, що здається, наше суспільство дедалі більше хворіє на дефіцит оцієї безкорисливої доброти, веселості, доброзичливості.
А які є оригінальні образи! Скільки разів бачиш у житті павутину, і ніколи не спаде на думку порівняти її з гойдливим гамачком, у якому заснув вітер – зразу з гарного образу виростає чудова казочка для дітей.
А лічилки, як зарядка для улюблених авторкою мишенят? Дивовижно. Лірична героїня Олесі Овчар напрочуд добра, що й, здається, мухи не зобидить, хіба що від імені мишок смикне за хвоста кота і то – ледь-ледь…
«Аж чистіший світ навколо» - здається ці слова із віршика «Мишеняточко у ванні» - квінтесенція, сенс, мотив дитячої поезії Олесі Овчар – для чого пишуться ці милі твори – щоб сонячними променями душевної доброти очищати навколишній світ.
Вже другий рік спостерігаю за творчістю Олесі Овчар на одному з кращих літературних Інтернет-сайтів «Поетичні майстерні». І бачу, як авторка росте від вірша до вірша, завжди уважно вислуховує поради більш досвідчених колег по перу, і постійно вдосконалює свої твори, заглядає у словник, не зупиняється на досягнутому.
І нещодавно редакція «Поетичних майстерень» підвищила їй статус – з «любителя поезії» вона одержала - R2 – початковий ступінь майстра поезії – свідчення творчої зрілості авторки.
Отож недарма і прийшла думка, і не лише самій Олесі, а й її доброзичливцям – видати першу книжку (і чималеньку за обсягом!) її дитячих віршів «Сонячна карусель», яка, певен, стане окрасою української дитячої літератури.

16.09.7518 р. (Від Трипілля) (2010)




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2022-05-07 16:04:31
Переглядів сторінки твору 848
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.805
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ВИДАННЯ
Автор востаннє на сайті 2026.02.23 20:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-07 16:05:00 ]
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-09-16 23:52:33 ] - відповісти

В Олесі справді дуже легка і сонячна поезія.
Гарно написано, Ярославе!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-09-17 23:34:29 ] - відповісти

Дякую, Оксаночко!


Отправить
к т (Л.П./М.К.) [ 2010-09-17 00:27:44 ] - відповісти
хай Вам обом буде сонячно і тепло на душі!

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-09-17 23:35:15 ] - відповісти

Спасибі, і Вам разом з нами теж, пане Анатолію!


Отправить
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-17 08:20:45 ] - відповісти

Приєднуюсь до цих слів Майстра всім серцем. Радий, що поезія Олесі відкликається в багатьох серцях і дарує радість, добро. Щасти ій у житті та творчості! Дякую, Ярославе, за щедрі слова в адресу цієї Людини та Жінки.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-09-17 23:37:28 ] - відповісти

Щиро дякую, Михайле, за гарні побажання і підтримку пані Олесі. Вона і її творчість того варті!


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-09-17 09:31:53 ] - відповісти

Низький уклін моєму улюбленому Вчителеві! Сердечно дякую, пане Ярославе, за такий сонячний відгук. Мені надзвичайно приємно отримати рецензію на майбутню книжку саме від Вас - мого найпершого порадника і вчителя. Адже саме Ваші влучні толерантні доброзичливі поради допомагали мені вдосконалюватися. Мені завжди цінна Ваша думка. Оскільки процесу вдосконалення немає меж, то я і надалі залишатимусь Вашою уважною ученицею і, звісно, незмінною читачкою.
ДЯКУЮ!!!

Дякую також усім дописувачам за добрі слова і побажання.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-09-17 23:45:05 ] - відповісти

Дорога Олесю, радий був нагоді підтримати Вас, бо Ви сама тут сяєте нам усім своїми поезіями, як сонечко! Дякую Вам за Ваші вірші, і за ті приємні хвилини, які пережив, читаючи їх.
Думаю, що наступним кроком має бути видання Вашої дорослої лірики - любовної, пейзажної і філософської. Тоді Ваша творчість постане перед читачем більш об"ємно.
Сонячної наснаги бажаю!!!


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-09-17 10:28:37 ] - відповісти

Чудово написано про чудову людину. Вам обом наснаги і творчих успіхів!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-09-17 23:49:03 ] - відповісти

Дякуємо Вам разом з Олесею, пане Іване. Навзаєм бажаємо того ж і Вам. Ви у мене були перший рецензований автор, а пані Олеся - друга. А як Ваша збірка пародій, чи вийшла вже?


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-09-18 10:21:00 ] - відповісти

Дякую, пане Ярославе! Чи я не повідомив би Вас, як би вже вийшла? Наразі (в силу причин, від мене не залежних) трохи пригальмувалося. Але в процесі, в роботі.Та і я ще трохи дописую. Обов’язково дам Вам знати.


Отправить
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-18 21:09:11 ] - відповісти

Повністю поділяю захоплення чеснотами і талантами Олесі Овчар, ошатна доброзичлива жіночість і осяйне материнство в кожному порусі її душі і слова. Ось сьогодні і Аня Осадко дуже цікавилася її дитячими віршами, не здивуюся, якщо її видання зробить Олесі цікаву пропозицію...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-09-18 23:02:30 ] - відповісти

Дякую, дорога редакціє! У Вашій господі справжні поетичні таланти розкриваються, мов квіти навесні.