ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.12.05 22:16
Мене тягне чомусь у минуле,
В ті епохи, які відцвіли,
Мене тягне у мушлі заснулі,
Мене тягне у сон ковили.

Мене тягне в забуті сторінки,
У пожовклі книжки, в патефон.
Мене тягне в далекі століття,

Юрій Лазірко
2025.12.05 17:03
місячного сяйва мілина
ти і я
не випиті до дна
ти і я
бурхлива течія
ти моя ти моя ти моя

приспів:

Артур Курдіновський
2025.12.05 15:26
Потанцюймо полонез палкий,
Пристрасний, примхливий... Прошу, пані!
Перший поцілунок пестить пряно,
Перервавши пафосні плітки.

Потіснився пірует п'янкий
Подихом повільної павани.
Потанцюймо полонез палкий,

Сергій Губерначук
2025.12.05 14:59
Ти жарина з циганського вогнища,
давно відгорілого, відспіваного.
Його розтоптали дикі коні.
І ти вирвалася з-під їхніх копит
і врятувалася.

Була ніч, ти нічого не бачила.
Тільки те, що могла осяяти

Юлія Щербатюк
2025.12.05 14:15
Ви, звісно, пам'ятаєте, безсила
забути саме той, один із днів.
Схвильована кімнатою ходили,
Різке в обличчя кидали мені.

"Нам треба розлучитись", - Ви казали.
Життя моє шалене не для Вас.
Мені донизу падати і далі,

Мар'ян Кіхно
2025.12.05 11:02
Почнімо так сей раз, хоча й не хочеться. «Пташиний базар» на Куренівці – ключове всьому. Завжди я просив батьків туди хоча би подивитися. На вході корм, нашийники, сачки, гачки, вудки, піддувалки та інші причандали: а за тим поступово – черва на ловлю, р

Микола Дудар
2025.12.05 09:16
Не джерело, джерельце ти…
Живого всесвіту, що поруч
Розквіт, цвіту, сто літ цвісти
До того як рвану угору…
Нірвана всіх нірван моїх,
Що поруч квітли розцвітали
Чужі сприймались за своїх
Ми їх не радужно сприймали…

Тетяна Левицька
2025.12.05 09:00
Не ламай мене під себе —
Хмара сіра на півнеба,
Інша чорна, наче слива,
Мабуть, буде скоро злива.
Не цілуй мене жадано,
Поцілунок не розтане.
Звикну дихати тобою,
Укривати сон габою,

В Горова Леся
2025.12.04 21:40
Вишні кудлаті - клубки єгози,
Мокрі, сумні та знімілі.
Бути веселою і не проси,
Я прикидатись не вмію.

Не обминеш ні голок ні шипів.
З того самій мені важко.
Завтра у дяку, що перетерпів

Євген Федчук
2025.12.04 19:59
Обступили парубки дідуся старого
Та й питатися взялись всі гуртом у нього:
- Кажуть, діду, що колись ви козакували,
В чужих землях і краях частенько бували.
Чи то правда, чи то ні? Може, люди брешуть
Та даремно лиш про вас язиками чешуть?
- Ні, брех

Іван Потьомкін
2025.12.04 17:58
Ти поспішаєш...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...

Сергій Губерначук
2025.12.04 13:42
Тільки через певний час
ти даси мені свою руку.
Але це знову будуть сновидіння.
Це знову буде дзвоник,
до якого я не добіжу,
бо я писатиму ці вірші,
які набагато важливіші,
ніж те, що я… тебе люблю.

Борис Костиря
2025.12.04 13:12
В неволі я відшукую свободу,
А у свободі - пута кам'яні.
Отримуєш найвищу нагороду -
Із ноосфери квіти неземні.

У рабстві ти відшукуєш бунтарство,
А в бунті - підступ, зраду і удар,
У ницості - величність, в черні - панство,

Ольга Олеандра
2025.12.04 10:51
Привіт, зима! Я знову входжу в тебе.
Ти зустрічаєш, відкриваючись мені
безкраїм полотном живого неба,
в якім горять немеркнучі вогні,
в якім ростуть дива і дивовижі,
з якого сипле ласка і дари.
в якім живе тепло глибоких зближень,
де тануть нашаров

С М
2025.12.04 06:06
Щось ухопив на око, гадав, що збагнув
Але залишив усе це позаду
Якби я знав тоді, що знаю зараз
Гадаєш, я сліпим зостався би?
Перемовлюся із колодязем бажань
Про своє останнє бажання ще
Якщо ідеш за мною, ділися надбаннями
Бо настала ніч, я в ній г

Кока Черкаський
2025.12.04 05:01
Вкрути ж мені, вкрути,
Бо все перегоріло,
Врятуй від темноти,
Щоб в грудях зажевріло,

Завібрували щоб
Енергії вібрацій,
Щоб як нова копійка
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Рецензії):

Наталія Близнюк
2021.12.12

Пиріжкарня Асорті
2020.01.20

Тарас Ніхто
2020.01.18

Сергій Губерначук
2019.07.07

Юля Костюк
2018.01.11

Олександр Подвишенний
2017.11.16

Ірина Вовк
2017.06.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Рецензії

 Сонячна поезія Олесі Овчар
На серці в мене сонячно,
І теплі мої дні.
Синочок мій і донечка
Всміхаються мені.

Як тут не згадати слова нашого пророка Тараса Шевченка:

У нашім раї на землі
Нічого кращого немає,
Як тая мати молодая
З своїм дитяточком малим…

Такою ж щедрою сонячною любов»ю пронизане кожне слово поетичної збірки «Сонячна карусель» молодої матері і поетеси Олесі Овчар.

Мама любому синочку
Злотом вишила сорочку.

…А для донечки вона
Теж наткала полотна…
Квіти щедро згаптувала
Аби доля розквітала.

Хочеться цитувати й цитувати – стільки добра й любові в кожному слові. Проста, доступна і яскрава образність, яка бере свої витоки ще з тих прадавніх прекрасних часів, коли українські дівчата і жінки ходили по чарівних зелених луках у білих льолях і молили українських Богинь – Ладу, Лелю й Мокошу захистити їх од усякого зла і вберегти їхніх діток од усяких напастей і дарувати їм щастя, здоров»я і щасливу долю.

У вишиванках красивих
Будуть дітоньки щасливі.

Бо ті вишиванки – то обереги нашої прадавньої української незнищенності.
Її романтичні діти, подібно мамі, мріють і в космос полетіти, і пришивають вушка штучній іграшковій мишці, і малюють, і граються з песиком, і готують гостинчики для синичок і горобійків (який гарний оригінальний неологізм авторки!) узимку,
і катаються на санчатах, і граються з ляльками… І все якось так весело, оптимістично, по-доброму, воістину сонячно.
Мимоволі ловиш себе на думці, що здається, наше суспільство дедалі більше хворіє на дефіцит оцієї безкорисливої доброти, веселості, доброзичливості.
А які є оригінальні образи! Скільки разів бачиш у житті павутину, і ніколи не спаде на думку порівняти її з гойдливим гамачком, у якому заснув вітер – зразу з гарного образу виростає чудова казочка для дітей.
А лічилки, як зарядка для улюблених авторкою мишенят? Дивовижно. Лірична героїня Олесі Овчар напрочуд добра, що й, здається, мухи не зобидить, хіба що від імені мишок смикне за хвоста кота і то – ледь-ледь…
«Аж чистіший світ навколо» - здається ці слова із віршика «Мишеняточко у ванні» - квінтесенція, сенс, мотив дитячої поезії Олесі Овчар – для чого пишуться ці милі твори – щоб сонячними променями душевної доброти очищати навколишній світ.
Вже другий рік спостерігаю за творчістю Олесі Овчар на одному з кращих літературних Інтернет-сайтів «Поетичні майстерні». І бачу, як авторка росте від вірша до вірша, завжди уважно вислуховує поради більш досвідчених колег по перу, і постійно вдосконалює свої твори, заглядає у словник, не зупиняється на досягнутому.
І нещодавно редакція «Поетичних майстерень» підвищила їй статус – з «любителя поезії» вона одержала - R2 – початковий ступінь майстра поезії – свідчення творчої зрілості авторки.
Отож недарма і прийшла думка, і не лише самій Олесі, а й її доброзичливцям – видати першу книжку (і чималеньку за обсягом!) її дитячих віршів «Сонячна карусель», яка, певен, стане окрасою української дитячої літератури.

16.09.7518 р. (Від Трипілля) (2010)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-05-07 16:04:31
Переглядів сторінки твору 768
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.805
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ВИДАННЯ
Автор востаннє на сайті 2025.12.02 13:09
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-07 16:05:00 ]
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-09-16 23:52:33 ] - відповісти

В Олесі справді дуже легка і сонячна поезія.
Гарно написано, Ярославе!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-09-17 23:34:29 ] - відповісти

Дякую, Оксаночко!


Отправить
к т (Л.П./М.К.) [ 2010-09-17 00:27:44 ] - відповісти
хай Вам обом буде сонячно і тепло на душі!

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-09-17 23:35:15 ] - відповісти

Спасибі, і Вам разом з нами теж, пане Анатолію!


Отправить
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-17 08:20:45 ] - відповісти

Приєднуюсь до цих слів Майстра всім серцем. Радий, що поезія Олесі відкликається в багатьох серцях і дарує радість, добро. Щасти ій у житті та творчості! Дякую, Ярославе, за щедрі слова в адресу цієї Людини та Жінки.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-09-17 23:37:28 ] - відповісти

Щиро дякую, Михайле, за гарні побажання і підтримку пані Олесі. Вона і її творчість того варті!


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-09-17 09:31:53 ] - відповісти

Низький уклін моєму улюбленому Вчителеві! Сердечно дякую, пане Ярославе, за такий сонячний відгук. Мені надзвичайно приємно отримати рецензію на майбутню книжку саме від Вас - мого найпершого порадника і вчителя. Адже саме Ваші влучні толерантні доброзичливі поради допомагали мені вдосконалюватися. Мені завжди цінна Ваша думка. Оскільки процесу вдосконалення немає меж, то я і надалі залишатимусь Вашою уважною ученицею і, звісно, незмінною читачкою.
ДЯКУЮ!!!

Дякую також усім дописувачам за добрі слова і побажання.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-09-17 23:45:05 ] - відповісти

Дорога Олесю, радий був нагоді підтримати Вас, бо Ви сама тут сяєте нам усім своїми поезіями, як сонечко! Дякую Вам за Ваші вірші, і за ті приємні хвилини, які пережив, читаючи їх.
Думаю, що наступним кроком має бути видання Вашої дорослої лірики - любовної, пейзажної і філософської. Тоді Ваша творчість постане перед читачем більш об"ємно.
Сонячної наснаги бажаю!!!


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-09-17 10:28:37 ] - відповісти

Чудово написано про чудову людину. Вам обом наснаги і творчих успіхів!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-09-17 23:49:03 ] - відповісти

Дякуємо Вам разом з Олесею, пане Іване. Навзаєм бажаємо того ж і Вам. Ви у мене були перший рецензований автор, а пані Олеся - друга. А як Ваша збірка пародій, чи вийшла вже?


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-09-18 10:21:00 ] - відповісти

Дякую, пане Ярославе! Чи я не повідомив би Вас, як би вже вийшла? Наразі (в силу причин, від мене не залежних) трохи пригальмувалося. Але в процесі, в роботі.Та і я ще трохи дописую. Обов’язково дам Вам знати.


Отправить
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-18 21:09:11 ] - відповісти

Повністю поділяю захоплення чеснотами і талантами Олесі Овчар, ошатна доброзичлива жіночість і осяйне материнство в кожному порусі її душі і слова. Ось сьогодні і Аня Осадко дуже цікавилася її дитячими віршами, не здивуюся, якщо її видання зробить Олесі цікаву пропозицію...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-09-18 23:02:30 ] - відповісти

Дякую, дорога редакціє! У Вашій господі справжні поетичні таланти розкриваються, мов квіти навесні.