ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.10.22 22:21
Світ спускає собак,
старість дихає в спину.
Ти без мене ніяк,
я без тебе загину.

Кажуть, що лиходій
на чуже зазіхає,
та мені лиш одній

Борис Костиря
2025.10.22 21:52
Свідомість розпадається
на частинки. Вона
анігілюється. Свідомість
стає окремими свідомостями,
окремими світами,
відіованими один від одного.
Так розпадається
особистість, так розпадається

Сергій СергійКо
2025.10.22 17:22
Наші вільні козацькі дрони –
Це і шаблі, і наші очі.
Захищають життя й кордони
Від до наших скарбів охочих.

Їм не схибити при потребі.
Наші вільні козацькі дрони
Під землею, у морі, в небі

Артур Сіренко
2025.10.22 15:49
Так я пам’ятав:
Падолист-спудей
Мандрує в кам’яну Сорбонну
Битою стежкою чорних вагантів:
Замість богемської лютні
У нього в хатині-келії
Платанова дошка
(Приємно до неї тулитися –

Сергій Губерначук
2025.10.22 13:09
Голова.
Багатокутник відображень.
Утроба релігій
і символ
якоїсь причетності.
Намалюю античну голову,
і чи я знатиму, що в ній?
було

Іван Потьомкін
2025.10.22 12:10
Ну як перекричать тисячоліття?
Яким гінцем переказать Орфею,
Що Еврідіка – тільки пам”ять?
Та перша ніч, ніч на подружнім ложі,
Ті сплетені тіла, ті губи-нерозрив,
Той скрик в нічному безгомінні,
Де слово – подув, а не смисл,-
Теж тільки пам”ять.

Віктор Кучерук
2025.10.22 09:35
Замовкло все поволі і повсюди, -
І згусла темінь оповила двір,
Немов сорочка незасмаглі груди,
Або туман глибокий шумний бір.
Посохлим листям протяги пропахлі
Тягнулися від вікон до дверей,
І десь у сінях тихнули та чахли,
Лиш прілості лишався дов

Борис Костиря
2025.10.21 22:02
Наш вигнанець поїхав в далеку дорогу,
Подолавши свою вікову німоту,
Подолавши спокуту, долаючи втому
І ковтнувши цикуту прощання в саду.

У далеку Словенію привиди гнали,
Гнали люті Малюти із давніх часів.
Вони мозок згубили і пам'ять приспал

Леся Горова
2025.10.21 21:58
Те, що в рядок упало
все важче й важче.
Там, де плелась мережка,
там діри, діри.
Ниток міцних шовкових
не стало, а чи
Висохли фарби, струни
провисли в ліри?

Сергій СергійКо
2025.10.21 21:37
Страждає небо, згадуючи літо,
Ховаючи в імлу скорботний абрис.
Не в змозі незворотнє зрозуміти –
Не здатне зараз.

Я згоден з ним, ми з небом однодумці.
У краплях з неба потопають мрії,
У рими не шикуються по струнці –

Олена Побийголод
2025.10.21 21:01
Сценка із життя

(Гола сцена. Біля правої куліси стирчить прапорець для гольфу з прапором США.
Поряд – приміряється клюшкою до удару (у бік залу) Великий Американський Президент. Він у туфлях, костюмі, сорочці та краватці.
З лівої куліси виходить Верх

Тетяна Левицька
2025.10.21 19:36
Не знаю чому? —
Здогадуюсь,
що любить пітьму
і райдугу,
старенький трамвай
на милицях,
смарагдовий рай
у китицях.

Іван Потьомкін
2025.10.21 11:40
Якже я зміг без Псалмів прожить
Мало не півстоліття?
А там же долі людські,
Наче віти сплелись,
Як і шляхи в дивовижному світі.
Байдуже, хто їх там пройшов:
Давид, Соломон, Асаф чи Кораха діти...
Шукаємо ж не сліди підошов,

Віктор Кучерук
2025.10.21 06:46
Яскраве, шершаве і чисте,
Природою різьблене листя
Спадає на трави вологі
Уздовж грунтової дороги,
Яку, мов свою полонену,
Вартують лисіючі клени...
21.10.25

Микола Дудар
2025.10.21 00:08
Підшаманив, оновив
І приліг спочити
До якоїсь там пори,
Бо хотілось жити.
Раптом стукіт у вікно…
Уяви, ритмічно:
Він - вона - вони - воно —
З вироком: довічно!

Борис Костиря
2025.10.20 22:13
Іржаве листя, як іржаві ґрати.
Іржаве листя падає униз.
Іржаве листя хоче поховати
Мене під латами брудних завіс.

Іржаве листя передчасно лине,
Як подих вічності, як лютий сплав.
Між поколіннями ніякий лірник
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Рецензії):

Наталія Близнюк
2021.12.12

Пиріжкарня Асорті
2020.01.20

Тарас Ніхто
2020.01.18

Сергій Губерначук
2019.07.07

Юля Костюк
2018.01.11

Олександр Подвишенний
2017.11.16

Ірина Вовк
2017.06.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Рецензії

 Сонячна поезія Олесі Овчар
На серці в мене сонячно,
І теплі мої дні.
Синочок мій і донечка
Всміхаються мені.

Як тут не згадати слова нашого пророка Тараса Шевченка:

У нашім раї на землі
Нічого кращого немає,
Як тая мати молодая
З своїм дитяточком малим…

Такою ж щедрою сонячною любов»ю пронизане кожне слово поетичної збірки «Сонячна карусель» молодої матері і поетеси Олесі Овчар.

Мама любому синочку
Злотом вишила сорочку.

…А для донечки вона
Теж наткала полотна…
Квіти щедро згаптувала
Аби доля розквітала.

Хочеться цитувати й цитувати – стільки добра й любові в кожному слові. Проста, доступна і яскрава образність, яка бере свої витоки ще з тих прадавніх прекрасних часів, коли українські дівчата і жінки ходили по чарівних зелених луках у білих льолях і молили українських Богинь – Ладу, Лелю й Мокошу захистити їх од усякого зла і вберегти їхніх діток од усяких напастей і дарувати їм щастя, здоров»я і щасливу долю.

У вишиванках красивих
Будуть дітоньки щасливі.

Бо ті вишиванки – то обереги нашої прадавньої української незнищенності.
Її романтичні діти, подібно мамі, мріють і в космос полетіти, і пришивають вушка штучній іграшковій мишці, і малюють, і граються з песиком, і готують гостинчики для синичок і горобійків (який гарний оригінальний неологізм авторки!) узимку,
і катаються на санчатах, і граються з ляльками… І все якось так весело, оптимістично, по-доброму, воістину сонячно.
Мимоволі ловиш себе на думці, що здається, наше суспільство дедалі більше хворіє на дефіцит оцієї безкорисливої доброти, веселості, доброзичливості.
А які є оригінальні образи! Скільки разів бачиш у житті павутину, і ніколи не спаде на думку порівняти її з гойдливим гамачком, у якому заснув вітер – зразу з гарного образу виростає чудова казочка для дітей.
А лічилки, як зарядка для улюблених авторкою мишенят? Дивовижно. Лірична героїня Олесі Овчар напрочуд добра, що й, здається, мухи не зобидить, хіба що від імені мишок смикне за хвоста кота і то – ледь-ледь…
«Аж чистіший світ навколо» - здається ці слова із віршика «Мишеняточко у ванні» - квінтесенція, сенс, мотив дитячої поезії Олесі Овчар – для чого пишуться ці милі твори – щоб сонячними променями душевної доброти очищати навколишній світ.
Вже другий рік спостерігаю за творчістю Олесі Овчар на одному з кращих літературних Інтернет-сайтів «Поетичні майстерні». І бачу, як авторка росте від вірша до вірша, завжди уважно вислуховує поради більш досвідчених колег по перу, і постійно вдосконалює свої твори, заглядає у словник, не зупиняється на досягнутому.
І нещодавно редакція «Поетичних майстерень» підвищила їй статус – з «любителя поезії» вона одержала - R2 – початковий ступінь майстра поезії – свідчення творчої зрілості авторки.
Отож недарма і прийшла думка, і не лише самій Олесі, а й її доброзичливцям – видати першу книжку (і чималеньку за обсягом!) її дитячих віршів «Сонячна карусель», яка, певен, стане окрасою української дитячої літератури.

16.09.7518 р. (Від Трипілля) (2010)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-05-07 16:04:31
Переглядів сторінки твору 738
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.805
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ВИДАННЯ
Автор востаннє на сайті 2025.10.22 06:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-07 16:05:00 ]
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-09-16 23:52:33 ] - відповісти

В Олесі справді дуже легка і сонячна поезія.
Гарно написано, Ярославе!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-09-17 23:34:29 ] - відповісти

Дякую, Оксаночко!


Отправить
к т (Л.П./М.К.) [ 2010-09-17 00:27:44 ] - відповісти
хай Вам обом буде сонячно і тепло на душі!

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-09-17 23:35:15 ] - відповісти

Спасибі, і Вам разом з нами теж, пане Анатолію!


Отправить
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-17 08:20:45 ] - відповісти

Приєднуюсь до цих слів Майстра всім серцем. Радий, що поезія Олесі відкликається в багатьох серцях і дарує радість, добро. Щасти ій у житті та творчості! Дякую, Ярославе, за щедрі слова в адресу цієї Людини та Жінки.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-09-17 23:37:28 ] - відповісти

Щиро дякую, Михайле, за гарні побажання і підтримку пані Олесі. Вона і її творчість того варті!


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-09-17 09:31:53 ] - відповісти

Низький уклін моєму улюбленому Вчителеві! Сердечно дякую, пане Ярославе, за такий сонячний відгук. Мені надзвичайно приємно отримати рецензію на майбутню книжку саме від Вас - мого найпершого порадника і вчителя. Адже саме Ваші влучні толерантні доброзичливі поради допомагали мені вдосконалюватися. Мені завжди цінна Ваша думка. Оскільки процесу вдосконалення немає меж, то я і надалі залишатимусь Вашою уважною ученицею і, звісно, незмінною читачкою.
ДЯКУЮ!!!

Дякую також усім дописувачам за добрі слова і побажання.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-09-17 23:45:05 ] - відповісти

Дорога Олесю, радий був нагоді підтримати Вас, бо Ви сама тут сяєте нам усім своїми поезіями, як сонечко! Дякую Вам за Ваші вірші, і за ті приємні хвилини, які пережив, читаючи їх.
Думаю, що наступним кроком має бути видання Вашої дорослої лірики - любовної, пейзажної і філософської. Тоді Ваша творчість постане перед читачем більш об"ємно.
Сонячної наснаги бажаю!!!


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-09-17 10:28:37 ] - відповісти

Чудово написано про чудову людину. Вам обом наснаги і творчих успіхів!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-09-17 23:49:03 ] - відповісти

Дякуємо Вам разом з Олесею, пане Іване. Навзаєм бажаємо того ж і Вам. Ви у мене були перший рецензований автор, а пані Олеся - друга. А як Ваша збірка пародій, чи вийшла вже?


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-09-18 10:21:00 ] - відповісти

Дякую, пане Ярославе! Чи я не повідомив би Вас, як би вже вийшла? Наразі (в силу причин, від мене не залежних) трохи пригальмувалося. Але в процесі, в роботі.Та і я ще трохи дописую. Обов’язково дам Вам знати.


Отправить
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-18 21:09:11 ] - відповісти

Повністю поділяю захоплення чеснотами і талантами Олесі Овчар, ошатна доброзичлива жіночість і осяйне материнство в кожному порусі її душі і слова. Ось сьогодні і Аня Осадко дуже цікавилася її дитячими віршами, не здивуюся, якщо її видання зробить Олесі цікаву пропозицію...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-09-18 23:02:30 ] - відповісти

Дякую, дорога редакціє! У Вашій господі справжні поетичні таланти розкриваються, мов квіти навесні.