ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Садкова
2026.09.13 23:01
Погожа розкрилена днина
(хоч завтра вже дощик, либонь).
Листок, що струсила калина,
упав до розкритих долонь.

Тихенько потріскують дрова,
і тіні повзуть на намет...
Де мудрість життя і основа,

хома дідим
2026.09.13 22:17
при цім гармидері сучаснім
у марші цім іноваційнім
котрийсь-іще шукає щастя
і сенс чуттів
і власну цінність
чого би ні
усім дозвільно
є інтернет

Віктор Насипаний
2026.09.13 19:43
Вже вечір жде, як бузьок, на одній нозі.
На берег місяця втікають хвилі зір.
В багатті листя клен палає молодий.
Вдягає швидко сутінь все у холоди.

Удвох, як в давнеч, ловкі, смілі дітлахи,
Зриваєм враз , як стиглі яблука, зірки.
Ростем, як трави,

Мирон Шагало
2026.09.13 19:22
Між вікон холодних людиномашин,
де від сірості день зачах,
мене зігріває той погляд один —
з бурштиновим теплом в очах.

Як прагнеться сильно такого тепла,
щоб воно все було й було,
щоб світлою барвою осінь текла

Вячеслав Руденко
2026.09.13 19:01
У час луни й штукарства,
У літа півфінал,
У надлишку півцарства
Хиткого назагал.
Шпарини мармурові,
Стежки біля води —
Аморфні, амфотерні
Минулого сліди.

Тетяна Левицька
2026.09.13 17:23
Купає небо хмари кучеряві
у вицвілій блакиті далини,
толочить вітер посивілі трави,
на збіжжі стежки — жовті ясени.
Рожеві айстри кутають у вечір
пахучі чорнобривці, а між тим
лягають на мої холодні плечі
ажурні тіні шаликом легким.

С М
2026.09.13 13:39
вона королівна
тут на гайвею
знаки дорожні
до madre до неї
ніхто не врятує
від лютого тигра
звіра смаглявого
убраного в шкіру

Борис Костиря
2026.09.13 13:29
Розвал відбудеться людини,
Немов граніту чи крижини.
Колись єдиний моноліт
Умить розпався в 40 літ.
Розвал свідомості, польоту
Фантазії, мов живоплоту,
Провали в пам'яті, а мова
Постала сіра, безголова.

Ірина Вовк
2026.09.13 08:17
ЦИКЛ "МЕСОПОТАМІЯ" (Додаток ІІ)


«АЛЕКСАНДР МАКЕДОНСЬКИЙ: ОСТАННІЙ ПАРАД НАПІВБОГА»

(драматичний ескіз у стилі шумеро-аккадського епосу, в трьох сценах)


Євген Федчук
2026.09.13 07:47
Спокійно земля Руська спочивала.
Бо ж князь її славетний Святослав
У степ далеко половців прогнав,
Їх стійбища у полі потоптали
Князі й велику здобич узяли,
Полон великий зі степів пригнали.
Тож земля Руська мирно спочивала…
Князі також вспокоєні б

Володимир Бойко
2026.09.13 06:46
У природному парку в Японії
І верблюди, і коні, і поні є.
На японські дива
Претендує москва,
Бо у неї права на Японію.

У злиден

Віктор Кучерук
2026.09.13 06:31
Минають безрадісно роки,
Але відчуваю, бува,
Що досі надія глибока
На краще у серці жива.
Неначе від написів титли
На дулах столітніх мортир,
Нікуди донині не зникли
Мої сподівання на мир.

хома дідим
2026.09.12 21:46
переконай себе у тім
що наша зустріч недаремна
що ти цього давно хотів
що цей момент є одкровенням
мовби сезон доречний день
і карусель чим не французька
що зачаровує дітей
проз таємниче слово дзуськи

Вячеслав Руденко
2026.09.12 21:04
Рука ще пестить Фаберже,
Крихке й примарне береже,
В густе пірнає бланманже —
Тоді і прісно.

Немов Каафи* у Пейсах,
Чи сподік* сподівань і Птах —
Синиць, відтанулих в снігах,

Ольга Садкова
2026.09.12 21:01
Понеділок. Час до школи
але Грицик трохи кволий.
В «Сталкера» до ночі грав,
не торкався інших справ.

Де наплічник, не згадає,
— Може, бачив хто? — питає.
Сердяться і мама, й тато:

Борис Костиря
2026.09.12 13:06
До давніх каменів я припадаю
І чую шепіт із глибин віків.
Середньовічний замок - вхід до раю,
Але ключів немає від замків.
Я чую гул віддаленої битви,
Промови, клятви, навіжений шал,
Відлуння стародавньої молитви.
Запрошує історія на бал.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Рецензії):

Наталія Близнюк
2021.12.12

Пиріжкарня Асорті
2020.01.20

Тарас Ніхто
2020.01.18

Сергій Губерначук
2019.07.07

Юля Костюк
2018.01.11

Олександр Подвишенний
2017.11.16

Ірина Вовк
2017.06.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Рецензії

 Сонячна поезія Олесі Овчар
На серці в мене сонячно,
І теплі мої дні.
Синочок мій і донечка
Всміхаються мені.

Як тут не згадати слова нашого пророка Тараса Шевченка:

У нашім раї на землі
Нічого кращого немає,
Як тая мати молодая
З своїм дитяточком малим…

Такою ж щедрою сонячною любов»ю пронизане кожне слово поетичної збірки «Сонячна карусель» молодої матері і поетеси Олесі Овчар.

Мама любому синочку
Злотом вишила сорочку.

…А для донечки вона
Теж наткала полотна…
Квіти щедро згаптувала
Аби доля розквітала.

Хочеться цитувати й цитувати – стільки добра й любові в кожному слові. Проста, доступна і яскрава образність, яка бере свої витоки ще з тих прадавніх прекрасних часів, коли українські дівчата і жінки ходили по чарівних зелених луках у білих льолях і молили українських Богинь – Ладу, Лелю й Мокошу захистити їх од усякого зла і вберегти їхніх діток од усяких напастей і дарувати їм щастя, здоров»я і щасливу долю.

У вишиванках красивих
Будуть дітоньки щасливі.

Бо ті вишиванки – то обереги нашої прадавньої української незнищенності.
Її романтичні діти, подібно мамі, мріють і в космос полетіти, і пришивають вушка штучній іграшковій мишці, і малюють, і граються з песиком, і готують гостинчики для синичок і горобійків (який гарний оригінальний неологізм авторки!) узимку,
і катаються на санчатах, і граються з ляльками… І все якось так весело, оптимістично, по-доброму, воістину сонячно.
Мимоволі ловиш себе на думці, що здається, наше суспільство дедалі більше хворіє на дефіцит оцієї безкорисливої доброти, веселості, доброзичливості.
А які є оригінальні образи! Скільки разів бачиш у житті павутину, і ніколи не спаде на думку порівняти її з гойдливим гамачком, у якому заснув вітер – зразу з гарного образу виростає чудова казочка для дітей.
А лічилки, як зарядка для улюблених авторкою мишенят? Дивовижно. Лірична героїня Олесі Овчар напрочуд добра, що й, здається, мухи не зобидить, хіба що від імені мишок смикне за хвоста кота і то – ледь-ледь…
«Аж чистіший світ навколо» - здається ці слова із віршика «Мишеняточко у ванні» - квінтесенція, сенс, мотив дитячої поезії Олесі Овчар – для чого пишуться ці милі твори – щоб сонячними променями душевної доброти очищати навколишній світ.
Вже другий рік спостерігаю за творчістю Олесі Овчар на одному з кращих літературних Інтернет-сайтів «Поетичні майстерні». І бачу, як авторка росте від вірша до вірша, завжди уважно вислуховує поради більш досвідчених колег по перу, і постійно вдосконалює свої твори, заглядає у словник, не зупиняється на досягнутому.
І нещодавно редакція «Поетичних майстерень» підвищила їй статус – з «любителя поезії» вона одержала - R2 – початковий ступінь майстра поезії – свідчення творчої зрілості авторки.
Отож недарма і прийшла думка, і не лише самій Олесі, а й її доброзичливцям – видати першу книжку (і чималеньку за обсягом!) її дитячих віршів «Сонячна карусель», яка, певен, стане окрасою української дитячої літератури.

16.09.7518 р. (Від Трипілля) (2010)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-05-07 16:04:31
Переглядів сторінки твору 1072
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.805
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ВИДАННЯ
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-07 16:05:00 ]
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2010-09-16 23:52:33 ] - відповісти

В Олесі справді дуже легка і сонячна поезія.
Гарно написано, Ярославе!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-09-17 23:34:29 ] - відповісти

Дякую, Оксаночко!


Отправить
к т (Л.П./М.К.) [ 2010-09-17 00:27:44 ] - відповісти
хай Вам обом буде сонячно і тепло на душі!

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-09-17 23:35:15 ] - відповісти

Спасибі, і Вам разом з нами теж, пане Анатолію!


Отправить
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-17 08:20:45 ] - відповісти

Приєднуюсь до цих слів Майстра всім серцем. Радий, що поезія Олесі відкликається в багатьох серцях і дарує радість, добро. Щасти ій у житті та творчості! Дякую, Ярославе, за щедрі слова в адресу цієї Людини та Жінки.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-09-17 23:37:28 ] - відповісти

Щиро дякую, Михайле, за гарні побажання і підтримку пані Олесі. Вона і її творчість того варті!


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-09-17 09:31:53 ] - відповісти

Низький уклін моєму улюбленому Вчителеві! Сердечно дякую, пане Ярославе, за такий сонячний відгук. Мені надзвичайно приємно отримати рецензію на майбутню книжку саме від Вас - мого найпершого порадника і вчителя. Адже саме Ваші влучні толерантні доброзичливі поради допомагали мені вдосконалюватися. Мені завжди цінна Ваша думка. Оскільки процесу вдосконалення немає меж, то я і надалі залишатимусь Вашою уважною ученицею і, звісно, незмінною читачкою.
ДЯКУЮ!!!

Дякую також усім дописувачам за добрі слова і побажання.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-09-17 23:45:05 ] - відповісти

Дорога Олесю, радий був нагоді підтримати Вас, бо Ви сама тут сяєте нам усім своїми поезіями, як сонечко! Дякую Вам за Ваші вірші, і за ті приємні хвилини, які пережив, читаючи їх.
Думаю, що наступним кроком має бути видання Вашої дорослої лірики - любовної, пейзажної і філософської. Тоді Ваша творчість постане перед читачем більш об"ємно.
Сонячної наснаги бажаю!!!


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-09-17 10:28:37 ] - відповісти

Чудово написано про чудову людину. Вам обом наснаги і творчих успіхів!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-09-17 23:49:03 ] - відповісти

Дякуємо Вам разом з Олесею, пане Іване. Навзаєм бажаємо того ж і Вам. Ви у мене були перший рецензований автор, а пані Олеся - друга. А як Ваша збірка пародій, чи вийшла вже?


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-09-18 10:21:00 ] - відповісти

Дякую, пане Ярославе! Чи я не повідомив би Вас, як би вже вийшла? Наразі (в силу причин, від мене не залежних) трохи пригальмувалося. Але в процесі, в роботі.Та і я ще трохи дописую. Обов’язково дам Вам знати.


Отправить
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-18 21:09:11 ] - відповісти

Повністю поділяю захоплення чеснотами і талантами Олесі Овчар, ошатна доброзичлива жіночість і осяйне материнство в кожному порусі її душі і слова. Ось сьогодні і Аня Осадко дуже цікавилася її дитячими віршами, не здивуюся, якщо її видання зробить Олесі цікаву пропозицію...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-09-18 23:02:30 ] - відповісти

Дякую, дорога редакціє! У Вашій господі справжні поетичні таланти розкриваються, мов квіти навесні.