Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.07.23
11:23
ЕПІЛОГ: ОСТАННІЙ РОЗРАХУНОК МАРМУРОВОГО СТАРЦЯ
(Монолог Октавіана Августа. Рим, 14 рік нашої ери)
Мені сімдесят шість. Мої очі вже погано бачать обриси Капітолію, а ноги, загорнуті в товсту вовну, постійно мерзнуть, навіть коли се
2026.07.23
07:22
Чорногуз, задерши дзьоба,
Щось стрекоче у гнізді,
Лиш не мукає худоба
У хліві, як отоді,
Коли мали на хазяйстві
Поросят, курей, качок
І в домашнім господарстві
Копирсався наш гурток.
Щось стрекоче у гнізді,
Лиш не мукає худоба
У хліві, як отоді,
Коли мали на хазяйстві
Поросят, курей, качок
І в домашнім господарстві
Копирсався наш гурток.
2026.07.23
03:33
Мені не спиться, в спогади поринув.
В часи, коли ще зовсім молоді,
Наївні, чисті, справжні та щасливі
Клялись в любові вічній і святій.
Безсоння. Спека не дає заснути.
І ще тривога із передчуттям,
Що щастя зараз — потім біль спокути.
В часи, коли ще зовсім молоді,
Наївні, чисті, справжні та щасливі
Клялись в любові вічній і святій.
Безсоння. Спека не дає заснути.
І ще тривога із передчуттям,
Що щастя зараз — потім біль спокути.
2026.07.22
22:09
Святий Стефан із трояндою
В саду блукає осяяний
Сільські гірлянди і вітер із дощем
Куди би не подався, людський плач і щем
Перейшов марноти всі
Міг упасти і міг рости
Був чи є у цьому смисл?
В саду блукає осяяний
Сільські гірлянди і вітер із дощем
Куди би не подався, людський плач і щем
Перейшов марноти всі
Міг упасти і міг рости
Був чи є у цьому смисл?
2026.07.22
18:11
Всі волоцюги марять мандрами -
Бажають повної причетності
До незбагненного, безкрайнього,
Щоб жити за рахунок щедрості,
Де п’ють на ганках ціпеніючи
Від неочікуваних радощів,
Де лазурове в фарбах діючих
Бажають повної причетності
До незбагненного, безкрайнього,
Щоб жити за рахунок щедрості,
Де п’ють на ганках ціпеніючи
Від неочікуваних радощів,
Де лазурове в фарбах діючих
2026.07.22
11:39
Цей білий непорочний сніг,
Як чистий аркуш для творіння.
І не підкорить печеніг
Духовні і міцні пагіння.
Іду у білому гаю,
У філармонії природи,
У чарівливому краю
Як чистий аркуш для творіння.
І не підкорить печеніг
Духовні і міцні пагіння.
Іду у білому гаю,
У філармонії природи,
У чарівливому краю
2026.07.22
09:45
Розділ ІІI: Останній подих лева
Сонце над Александрією першого серпня тридцятого року до нашої ери піднімалося криваво-червоним. Останні єгипетські вершники перейшли на бік Октавіана без жодного пострілу. Місто здалося.
Антоній стояв на стіні палацу,
2026.07.22
08:45
я написав тобі сонет
так написав і передумав
на що тобі сонета нумо
я написав собі сонет
десь грали танцювали румбу
контрапунктуючи сюжет
я обійдусь без кастаньєт
день проживу як є сумбурно
так написав і передумав
на що тобі сонета нумо
я написав собі сонет
десь грали танцювали румбу
контрапунктуючи сюжет
я обійдусь без кастаньєт
день проживу як є сумбурно
2026.07.22
07:17
І загадковий шерех сукні,
І дзенькіт келихів обох, -
І ти, донині недоступна,
Ведеш зі мною діалог.
Кипіння радості своєї
Не можу стримати в собі,
Коли манливі, як у феї,
Напроти очі голубі.
І дзенькіт келихів обох, -
І ти, донині недоступна,
Ведеш зі мною діалог.
Кипіння радості своєї
Не можу стримати в собі,
Коли манливі, як у феї,
Напроти очі голубі.
2026.07.21
19:22
Чотирнадцять боїв вигравав гетьман, бо покладався не тільки на свою вдачу, а й на силу та одвагу козаків-запорожців. А цього разу довелося діяти в супрязі з господарем Молдавії Івоном, котрий запросив допомогти проти ненаситних турків.
Все складалося так
2026.07.21
18:35
Нічого немає - усе лише функції й коди -
усе лиш тотальне обчислення сотень доріг.
Тому, просто грай, бо воно, взагалі, не зашкодить:
нудьгуй чи твори, чи сурми у золочений ріг.
Усе все одно, бо і є все одним без обмежень -
а тільки тоненька мемб
усе лиш тотальне обчислення сотень доріг.
Тому, просто грай, бо воно, взагалі, не зашкодить:
нудьгуй чи твори, чи сурми у золочений ріг.
Усе все одно, бо і є все одним без обмежень -
а тільки тоненька мемб
2026.07.21
17:51
Місто, в якому цвіте енотера,
Нагадує лаковану віолончель:
Граки-музики і коти диригенти
(Добре, хоч не хвостаті директори
Урбаністичної директорії вулиць)
Готують музичну виставу – елегію
Мені – глядачу, читачу й слухачу.
А я то думав, що все ба
Нагадує лаковану віолончель:
Граки-музики і коти диригенти
(Добре, хоч не хвостаті директори
Урбаністичної директорії вулиць)
Готують музичну виставу – елегію
Мені – глядачу, читачу й слухачу.
А я то думав, що все ба
2026.07.21
12:45
Стійкий мороз, стійка ворожа тундра
Бере у свій нав'язливий полон,
Мов споконвічна і небесна туга,
Яка не має лику і погон.
Вона повзе, як велетенські тури,
Не знаючи надійних перепон.
Я у морозі загубив надію,
Бере у свій нав'язливий полон,
Мов споконвічна і небесна туга,
Яка не має лику і погон.
Вона повзе, як велетенські тури,
Не знаючи надійних перепон.
Я у морозі загубив надію,
2026.07.21
11:53
перебираючи зневіри
куди податися куди
немов на кінчику рапіри
товчеться рій думок пустих
чиїсь оселі невеселі
ще вітер через них свистить
порожні вранішні мотелі
бензоколонки блокпости
куди податися куди
немов на кінчику рапіри
товчеться рій думок пустих
чиїсь оселі невеселі
ще вітер через них свистить
порожні вранішні мотелі
бензоколонки блокпости
2026.07.21
10:06
Принишкли в темряві дороги,
В пітьмі сховалися стежки, -
Лиш пнеться з мороку нічного
Чийсь пес надміру говіркий.
Ляскучий гавкіт серед ночі,
Немов з ясного неба грім, -
Цікаво, що сказати хоче
Собака гавкотом своїм?
В пітьмі сховалися стежки, -
Лиш пнеться з мороку нічного
Чийсь пес надміру говіркий.
Ляскучий гавкіт серед ночі,
Немов з ясного неба грім, -
Цікаво, що сказати хоче
Собака гавкотом своїм?
2026.07.21
10:00
Хрущі у квітні завжди привітні,
І їхні піддані доречні -
Передавайте ж цей блиск на міді
В сади безпечні.
Час, наче річка-тече в нікуди -
Води ні краплі, ні краплі сенсу ,
На кого ж погляд Дажбог спрямує
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І їхні піддані доречні -
Передавайте ж цей блиск на міді
В сади безпечні.
Час, наче річка-тече в нікуди -
Води ні краплі, ні краплі сенсу ,
На кого ж погляд Дажбог спрямує
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ярослав Чорногуз (1963) /
Рецензії
Сонячна поезія Олесі Овчар
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Сонячна поезія Олесі Овчар
На серці в мене сонячно,
І теплі мої дні.
Синочок мій і донечка
Всміхаються мені.
Як тут не згадати слова нашого пророка Тараса Шевченка:
У нашім раї на землі
Нічого кращого немає,
Як тая мати молодая
З своїм дитяточком малим…
Такою ж щедрою сонячною любов»ю пронизане кожне слово поетичної збірки «Сонячна карусель» молодої матері і поетеси Олесі Овчар.
Мама любому синочку
Злотом вишила сорочку.
…А для донечки вона
Теж наткала полотна…
Квіти щедро згаптувала
Аби доля розквітала.
Хочеться цитувати й цитувати – стільки добра й любові в кожному слові. Проста, доступна і яскрава образність, яка бере свої витоки ще з тих прадавніх прекрасних часів, коли українські дівчата і жінки ходили по чарівних зелених луках у білих льолях і молили українських Богинь – Ладу, Лелю й Мокошу захистити їх од усякого зла і вберегти їхніх діток од усяких напастей і дарувати їм щастя, здоров»я і щасливу долю.
У вишиванках красивих
Будуть дітоньки щасливі.
Бо ті вишиванки – то обереги нашої прадавньої української незнищенності.
Її романтичні діти, подібно мамі, мріють і в космос полетіти, і пришивають вушка штучній іграшковій мишці, і малюють, і граються з песиком, і готують гостинчики для синичок і горобійків (який гарний оригінальний неологізм авторки!) узимку,
і катаються на санчатах, і граються з ляльками… І все якось так весело, оптимістично, по-доброму, воістину сонячно.
Мимоволі ловиш себе на думці, що здається, наше суспільство дедалі більше хворіє на дефіцит оцієї безкорисливої доброти, веселості, доброзичливості.
А які є оригінальні образи! Скільки разів бачиш у житті павутину, і ніколи не спаде на думку порівняти її з гойдливим гамачком, у якому заснув вітер – зразу з гарного образу виростає чудова казочка для дітей.
А лічилки, як зарядка для улюблених авторкою мишенят? Дивовижно. Лірична героїня Олесі Овчар напрочуд добра, що й, здається, мухи не зобидить, хіба що від імені мишок смикне за хвоста кота і то – ледь-ледь…
«Аж чистіший світ навколо» - здається ці слова із віршика «Мишеняточко у ванні» - квінтесенція, сенс, мотив дитячої поезії Олесі Овчар – для чого пишуться ці милі твори – щоб сонячними променями душевної доброти очищати навколишній світ.
Вже другий рік спостерігаю за творчістю Олесі Овчар на одному з кращих літературних Інтернет-сайтів «Поетичні майстерні». І бачу, як авторка росте від вірша до вірша, завжди уважно вислуховує поради більш досвідчених колег по перу, і постійно вдосконалює свої твори, заглядає у словник, не зупиняється на досягнутому.
І нещодавно редакція «Поетичних майстерень» підвищила їй статус – з «любителя поезії» вона одержала - R2 – початковий ступінь майстра поезії – свідчення творчої зрілості авторки.
Отож недарма і прийшла думка, і не лише самій Олесі, а й її доброзичливцям – видати першу книжку (і чималеньку за обсягом!) її дитячих віршів «Сонячна карусель», яка, певен, стане окрасою української дитячої літератури.
16.09.7518 р. (Від Трипілля) (2010)
І теплі мої дні.
Синочок мій і донечка
Всміхаються мені.
Як тут не згадати слова нашого пророка Тараса Шевченка:
У нашім раї на землі
Нічого кращого немає,
Як тая мати молодая
З своїм дитяточком малим…
Такою ж щедрою сонячною любов»ю пронизане кожне слово поетичної збірки «Сонячна карусель» молодої матері і поетеси Олесі Овчар.
Мама любому синочку
Злотом вишила сорочку.
…А для донечки вона
Теж наткала полотна…
Квіти щедро згаптувала
Аби доля розквітала.
Хочеться цитувати й цитувати – стільки добра й любові в кожному слові. Проста, доступна і яскрава образність, яка бере свої витоки ще з тих прадавніх прекрасних часів, коли українські дівчата і жінки ходили по чарівних зелених луках у білих льолях і молили українських Богинь – Ладу, Лелю й Мокошу захистити їх од усякого зла і вберегти їхніх діток од усяких напастей і дарувати їм щастя, здоров»я і щасливу долю.
У вишиванках красивих
Будуть дітоньки щасливі.
Бо ті вишиванки – то обереги нашої прадавньої української незнищенності.
Її романтичні діти, подібно мамі, мріють і в космос полетіти, і пришивають вушка штучній іграшковій мишці, і малюють, і граються з песиком, і готують гостинчики для синичок і горобійків (який гарний оригінальний неологізм авторки!) узимку,
і катаються на санчатах, і граються з ляльками… І все якось так весело, оптимістично, по-доброму, воістину сонячно.
Мимоволі ловиш себе на думці, що здається, наше суспільство дедалі більше хворіє на дефіцит оцієї безкорисливої доброти, веселості, доброзичливості.
А які є оригінальні образи! Скільки разів бачиш у житті павутину, і ніколи не спаде на думку порівняти її з гойдливим гамачком, у якому заснув вітер – зразу з гарного образу виростає чудова казочка для дітей.
А лічилки, як зарядка для улюблених авторкою мишенят? Дивовижно. Лірична героїня Олесі Овчар напрочуд добра, що й, здається, мухи не зобидить, хіба що від імені мишок смикне за хвоста кота і то – ледь-ледь…
«Аж чистіший світ навколо» - здається ці слова із віршика «Мишеняточко у ванні» - квінтесенція, сенс, мотив дитячої поезії Олесі Овчар – для чого пишуться ці милі твори – щоб сонячними променями душевної доброти очищати навколишній світ.
Вже другий рік спостерігаю за творчістю Олесі Овчар на одному з кращих літературних Інтернет-сайтів «Поетичні майстерні». І бачу, як авторка росте від вірша до вірша, завжди уважно вислуховує поради більш досвідчених колег по перу, і постійно вдосконалює свої твори, заглядає у словник, не зупиняється на досягнутому.
І нещодавно редакція «Поетичних майстерень» підвищила їй статус – з «любителя поезії» вона одержала - R2 – початковий ступінь майстра поезії – свідчення творчої зрілості авторки.
Отож недарма і прийшла думка, і не лише самій Олесі, а й її доброзичливцям – видати першу книжку (і чималеньку за обсягом!) її дитячих віршів «Сонячна карусель», яка, певен, стане окрасою української дитячої літератури.
16.09.7518 р. (Від Трипілля) (2010)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
