ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.02.12 11:59
Я піду крізь дощ, і град, і бурі.
Я піду крізь болі лихоліть.
Я піду крізь снігу кучугури,
Щоб пізнати глибину століть.

Я пройду випробування світу,
Пастку сатани, вогонь проклять,
Продерусь крізь зарості і віти,

В Горова Леся
2026.02.12 10:31
Мила подруго, сестро чи мамо старенька й недужа
У холодному домі, де зимно від вікон і стін,
У замерзлому місті, де небо тривогами тужить,
Там усе, що ти мала, поставила доля на кін.

Найрідніші твої опинились у кроці до прірви.
А усе, що бажалос

Микола Дудар
2026.02.12 09:18
Тужать не дужі… очі нужденних…
Боже, байдужі… гори консервних
Дико прикуті, зморені горем.
Прадід забутий без обговорень.
В сходах безсмерття панство панує,
А у конвертах старість сумує…
Тужаться дужі… тож небезпека?
Боже, байдужі… небом лелеки…

Віктор Насипаний
2026.02.12 09:03
Нині в класі про прикмети
Завели розмову:
Що це значить, як знайдеш ти
Враз стару підкову?

Всі мовчать. Один сміється:
- Певно, хитрість є там.
Бо мені чогось здається, -

Лесь Коваль
2026.02.11 22:42
Зима шаліла - її лютий половинив,
прохожі куталися, ковзали і грузли,
а ми щасливі у тенетах хуртовини
стояли осторонь від всіх.
Землею
Тузли.

З твоїх очей на білий сніг летіли іскри.

Ярослав Чорногуз
2026.02.11 19:48
Он засяяв сніг за віконечком,
Пішли іскорки у танок,
Народилося ясне сонечко –
Молодесенький Божич - Бог.

І надворі вже дні погожії,
Знову більшає білий день.
Прибуває нам сила Божая,

Юрко Бужанин
2026.02.11 12:29
Арчі —
мій малий читирилапий друг —
завершив свій ранковий ритуал
на газоні біля під’їзду.
Потім він подивився на мене
цими вологими очима,
у яких —
і любов, і виклик,

Тетяна Левицька
2026.02.11 11:23
Про ідеал, мій друже, не пишіть —
дурман ілюзій в полисках звабливих.
Немає цвіту в змореній душі,
це Вам здалося, що я особлива.

То Ви мене намріяли з пісень,
зліпили із фантазій феєричних.
А я скажу відверто Вам, лишень,

Борис Костиря
2026.02.11 10:18
Чи може бути
обличчя мовчання?
Обличчя у того,
у чого його не може
бути за визначенням.
Обличчя мовчання -
це лице пустки,
це хмара накуреного диму

Артур Курдіновський
2026.02.11 03:35
Невиліковний біль уже не вщухне.
Всі вірші, від початку до кінця, -
Естетика прокуреної кухні
Та сповідь непочутого мерця.

Метафора - мов порція отрути,
А цілий твір - отруєне вино.
Спостерігає чорним оком лютий,

І Ірпінський
2026.02.11 02:24
На кухні маленькій сиділа зима,
І в спальні, в вітальні... Усюди
Така безпардонна, здавалося аж,
Що в гості прийшли саме люди

Та як без ключів і без дозволу та
В будинки вкраїнські проникла?
Яка ціль візиту, причина, мета?

Олена Побийголод
2026.02.10 21:20
Із Леоніда Сергєєва

Наречена:
Зійди мерщій з фати, підкидьку божий,
не міг взуття почистити до дна!
А я, дурна, проґавила Серьожу,
там хоч свекруха звір, зате одна.

Світлана Пирогова
2026.02.10 19:23
Між нами - тільки тиша і тепло.
Така тонка, прозора невагомість.
Все, що до тебе в серці зацвіло,
переросло сьогодні у свідомість.
Я п'ю твій погляд, наче джерело,
В якому небо відбиває зорі.
І як би нас далеко не несло,
ми два вітрила в золотому

Іван Потьомкін
2026.02.10 18:53
Зло, не покаране належне за життя,
Спроможне мстити навіть з того світу.
В далекому минулім Ірод,
В нашу епоху біснуватий Гітлер
Керує помислами всіма із того світу
Пройдисвітів сьогоднішніх безпросвітних,
Готових на будь-яке зло, навіть на яде

Ігор Шоха
2026.02.10 15:13
А ми існуємо іще
по два боки одної долі...
ти у полоні, я на волі,
попри жалі, душевний щем
до мене линеш ти дощем,
а я до тебе вітром в полі.

ІІ

Микола Дудар
2026.02.10 14:09
У замкнутім колі несемось галопом.
Сил оглянутись бракує чомусь.
І кожен виток засмокчує мохом…
Вигода значить з галопу комусь.
І смокче так липко… Смокчи! — запевняє,
Інакше порвем, розтопчем у слизь…
Народжених в колі — коло кохає
Тому, що навіки
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Рубаї
Образ твору 1
Хайяме, не суди занадто строго
Цю писанину ти мою убогу.
Все більшає у чубі сивини,
А рубаї – це мудрості дорога.

2
Лишилося два роки – веселись!
Життям до краю ти насолодись!
Кінець наш передбачив Нострадамус,
На кожну хвилю щастя ти молись!

3
Пародії пишу – електрошок –
Чи мій потроху їде вже дашок?
Невже писать мені не можна м"якше?
Немов складаю трупи у мішок.

4
У тебе знак, о люба, терези.
Молюсь на тебе, мов на образИ.
Бо зрівноважуєш мене ти і рятуєш
Від крайнощів засухи і грози.

5
Життя всілякі має переваги.
Впиваюсь ним, і після тої браги
Мене ти зрівноважуєш, кохана,
А я тебе – виводжу з рівноваги.*

3.08.7518 р. (Від Трипілля) (2010)

*Дебют мій у цьому жанрі.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-05-07 16:08:29
Переглядів сторінки твору 511
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.834 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.834 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.827
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Східний напрямок. Короткий вірш. Рубої. Хокку. Танка
Автор востаннє на сайті 2026.02.11 19:48
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-07 16:09:17 ]
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2010-08-03 09:58:27 ] - відповісти

Ярославе, дуже смачно, дотепно, весело. У Вас на сторінці завжди цікаво.
Про пародії гарно написали.:) Мені хочеться, щоб Ви не полишали справи! Пишіть!!!
З теплом,
Таня


Отправить
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-08-03 10:31:45 ] - відповісти

Пане Ярославе, оскільки тема пародій мені близька, надзвичайно сподобався і розвеселив рубаї про пародії.)))
З повагою та усмішкою,
Валерій.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-03 10:32:32 ] - відповісти

Таню, Ваша щира прихильність просто окрилює. Дуже вдячний. Тільки я не можу пародіювати часто, як пан Іван. Мені треба добре "напитися" пародійного соку щоб запам"яталося читачам надовго і тому, на кого пародія - теж.
Натхнення Вам і нових гарних віршів.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-03 10:41:47 ] - відповісти

Дякую, Валерію. А я щойно написав Вам відгук. Воістину, хочеш нажити ворогів - пиши пародії. Але іноді буває і навпаки. Дивлячись, як писати.


Отправить
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-08-03 11:12:21 ] - відповісти

О, деколи буває настільки навпаки, що взагалі здається неможливим.))) У мене був такий випадок: людина сама попросила мене написати пародію на котрийсь з її віршів, я написав, вислав їй (не бажаючи образити, все ж таки сама попрохала), вона гаряче схвалила цю пародію, аж раптом через якийсь час несподівано стала вороже до мене відноситись.))) От і вір після цього людям.)))


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-08-03 10:57:40 ] - відповісти

Вітаю, Ярославе! Прекрасний дебют в цьому жанрі!
А про пародії просто краще і не напишеш - до болю близька тема. Гарно!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-03 11:07:31 ] - відповісти

Дякую, Іване! Це про мої пародії, як про шок сказати можна, а про Ваші я б написав інакше:
Він так напустить делікатний трунок,
Що замість ляпасу вчувається цілунок.


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-08-03 11:14:42 ] - відповісти

Дякую, Ярославе! Коли б то так думали всі автори пародійованих віршів - то життя було б земним раєм... Чи казкою. Може доживемо?


Отправить
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-03 11:25:36 ] - відповісти
Два роки веселитись не дадуть,
На газ, на воду ціни підіймуть...
Коли не буде кинуть що в кастрюлю,
З веселощів одержим повну ДУЛЮ! :-(((

От і влізла у Вашу веселу розмову жахлива реальність...

Отправить
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-03 11:27:08 ] - відповісти
Рада , пане Ярославе, що у вас така ВРІВНОВАЖЕНА люба!!! ;-)))

Отправить
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2010-08-03 11:36:05 ] - відповісти

Ярославе, річ у тім, що пародія дуже тонкий жанр.
Треба догодити одночасно читачу і автору на якого написано пародію. Це неймовірно важко, бо коли пишеш лояльно, догоджаєш одній стороні, автору. Коли пишеш гостро - читачу. Той, хто знаходить золоту середину досягає успіху.
Чесно кажучи в останній пародії Ви трохи перегнули палку, але вийшло дуже смішно. Можливо,
треба було подати вірш, як гуморестичний а не пародійний?
Бажаю Вам натхнення!!!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-03 13:13:42 ] - відповісти

У мене, Валерію, була повна гармонія стосунків після написання пародій з І.Павлюком та О.Зубрієм. Але це - швидше виняток, ніж правило.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-03 13:14:24 ] - відповісти

Ви вже дожили, Іване, судячи з вірша Наталки Крісман.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-03 13:17:51 ] - відповісти

О, Патаро! Дякую, що звернули увагу і на інші рубаї.
Значить і два останні роки не порозкошуємо? Жіноче серце мудро віщує взагалі-то. Але, може, стануться позитивні зміни?!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-03 13:24:43 ] - відповісти

Ви знаєте, Таню, я бачу по свіжому віршові пані Оксани Яблонської, що таки добре зробив, що "відшмагав" один із попередніх пародією. Який же гарний і естетичний вірш написала. Навіть суворий критик Олександр Дяченко похвалив.
Буду думати, що робити з пародіями в майбутньому. Дякую за дуржні поради і небайдужість. І Вам натхнення!


Отправить
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-08-03 15:14:58 ] - відповісти

Як добре, що кохана - не в обузі,
Що ви із нею - наче справжні друзі,
Туди-сюди і є вже рівновага...
Чудовий гумор, друже-Чорногузе!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-03 15:45:49 ] - відповісти

О браво, Наталко! Це вже - як пародія у стилі рубаїв, у Вас чудове почуття гумору. Трохи змінити
останній рядок, і можна друкувати у себе на сторінці.
Дякую!


Отправить
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-08-03 16:40:33 ] - відповісти

Від цих пародій тішиться Хаям,
Тепер йому, колись писав він нам...
Людині так важлива рівновага,
Коли залишиться з душею сам на сам...


Отправить
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-08-03 16:02:33 ] - відповісти

* * *
Життя кумедні має переваги,
Впиваюсь ним, немов напився браги:
Мене ти зрівноважуєш, кохана,
А я тебе – виводжу з рівноваги.*

Дуже гарно, Ярославе, але можливо ось такі мікродоповнення зацікавлять

* * *
В житті щасливому і ні - свої розваги!
Впиваюсь ним, і після тої браги
Мене ти зрівноважуєш, кохана,
А я тебе – виводжу з рівноваги.*
(Життя всіляке має переваги,)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-03 16:22:52 ] - відповісти

О, дякую, Володимире! Суттєві доповнення, хай буде так! Вибираю другий варіант першого рядка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-07 16:09:45 ]
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-03 16:54:16 ] - відповісти

Наталці Крісман

Проситиму небесного я мага -
Хай у душі в Вас буде рівновага,
І друга хай Вам гарного пошле -
Потужно бродить хай кохання брага!


Отправить
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-08-03 17:16:42 ] - відповісти

Сама я відшукала цього Мага,
Тепер в душі моїй - небесна рівновага,
Кохання сік спиваю досхочу,
Тамуючи любов'ю серця спрагу...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-04 00:57:57 ] - відповісти

Радий за Вас щиро! Хай так і буде стільки, скільки захочете!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-05-10 18:27:32 ]
Мудрі рубаї, глибинна поезія І посміхнув і зачарував! Дякую, Ярославе! Тобі підвласни будь-які жанри поезії!