ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.10.22 22:21
Світ спускає собак,
старість дихає в спину.
Ти без мене ніяк,
я без тебе загину.

Кажуть, що лиходій
на чуже зазіхає,
та мені лиш одній

Борис Костиря
2025.10.22 21:52
Свідомість розпадається
на частинки. Вона
анігілюється. Свідомість
стає окремими свідомостями,
окремими світами,
відіованими один від одного.
Так розпадається
особистість, так розпадається

Сергій СергійКо
2025.10.22 17:22
Наші вільні козацькі дрони –
Це і шаблі, і наші очі.
Захищають життя й кордони
Від до наших скарбів охочих.

Їм не схибити при потребі.
Наші вільні козацькі дрони
Під землею, у морі, в небі

Артур Сіренко
2025.10.22 15:49
Так я пам’ятав:
Падолист-спудей
Мандрує в кам’яну Сорбонну
Битою стежкою чорних вагантів:
Замість богемської лютні
У нього в хатині-келії
Платанова дошка
(Приємно до неї тулитися –

Сергій Губерначук
2025.10.22 13:09
Голова.
Багатокутник відображень.
Утроба релігій
і символ
якоїсь причетності.
Намалюю античну голову,
і чи я знатиму, що в ній?
було

Іван Потьомкін
2025.10.22 12:10
Ну як перекричать тисячоліття?
Яким гінцем переказать Орфею,
Що Еврідіка – тільки пам”ять?
Та перша ніч, ніч на подружнім ложі,
Ті сплетені тіла, ті губи-нерозрив,
Той скрик в нічному безгомінні,
Де слово – подув, а не смисл,-
Теж тільки пам”ять.

Віктор Кучерук
2025.10.22 09:35
Замовкло все поволі і повсюди, -
І згусла темінь оповила двір,
Немов сорочка незасмаглі груди,
Або туман глибокий шумний бір.
Посохлим листям протяги пропахлі
Тягнулися від вікон до дверей,
І десь у сінях тихнули та чахли,
Лиш прілості лишався дов

Борис Костиря
2025.10.21 22:02
Наш вигнанець поїхав в далеку дорогу,
Подолавши свою вікову німоту,
Подолавши спокуту, долаючи втому
І ковтнувши цикуту прощання в саду.

У далеку Словенію привиди гнали,
Гнали люті Малюти із давніх часів.
Вони мозок згубили і пам'ять приспал

Леся Горова
2025.10.21 21:58
Те, що в рядок упало
все важче й важче.
Там, де плелась мережка,
там діри, діри.
Ниток міцних шовкових
не стало, а чи
Висохли фарби, струни
провисли в ліри?

Сергій СергійКо
2025.10.21 21:37
Страждає небо, згадуючи літо,
Ховаючи в імлу скорботний абрис.
Не в змозі незворотнє зрозуміти –
Не здатне зараз.

Я згоден з ним, ми з небом однодумці.
У краплях з неба потопають мрії,
У рими не шикуються по струнці –

Олена Побийголод
2025.10.21 21:01
Сценка із життя

(Гола сцена. Біля правої куліси стирчить прапорець для гольфу з прапором США.
Поряд – приміряється клюшкою до удару (у бік залу) Великий Американський Президент. Він у туфлях, костюмі, сорочці та краватці.
З лівої куліси виходить Верх

Тетяна Левицька
2025.10.21 19:36
Не знаю чому? —
Здогадуюсь,
що любить пітьму
і райдугу,
старенький трамвай
на милицях,
смарагдовий рай
у китицях.

Іван Потьомкін
2025.10.21 11:40
Якже я зміг без Псалмів прожить
Мало не півстоліття?
А там же долі людські,
Наче віти сплелись,
Як і шляхи в дивовижному світі.
Байдуже, хто їх там пройшов:
Давид, Соломон, Асаф чи Кораха діти...
Шукаємо ж не сліди підошов,

Віктор Кучерук
2025.10.21 06:46
Яскраве, шершаве і чисте,
Природою різьблене листя
Спадає на трави вологі
Уздовж грунтової дороги,
Яку, мов свою полонену,
Вартують лисіючі клени...
21.10.25

Микола Дудар
2025.10.21 00:08
Підшаманив, оновив
І приліг спочити
До якоїсь там пори,
Бо хотілось жити.
Раптом стукіт у вікно…
Уяви, ритмічно:
Він - вона - вони - воно —
З вироком: довічно!

Борис Костиря
2025.10.20 22:13
Іржаве листя, як іржаві ґрати.
Іржаве листя падає униз.
Іржаве листя хоче поховати
Мене під латами брудних завіс.

Іржаве листя передчасно лине,
Як подих вічності, як лютий сплав.
Між поколіннями ніякий лірник
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Рубаї
Образ твору 1
Хайяме, не суди занадто строго
Цю писанину ти мою убогу.
Все більшає у чубі сивини,
А рубаї – це мудрості дорога.

2
Лишилося два роки – веселись!
Життям до краю ти насолодись!
Кінець наш передбачив Нострадамус,
На кожну хвилю щастя ти молись!

3
Пародії пишу – електрошок –
Чи мій потроху їде вже дашок?
Невже писать мені не можна м"якше?
Немов складаю трупи у мішок.

4
У тебе знак, о люба, терези.
Молюсь на тебе, мов на образИ.
Бо зрівноважуєш мене ти і рятуєш
Від крайнощів засухи і грози.

5
Життя всілякі має переваги.
Впиваюсь ним, і після тої браги
Мене ти зрівноважуєш, кохана,
А я тебе – виводжу з рівноваги.*

3.08.7518 р. (Від Трипілля) (2010)

*Дебют мій у цьому жанрі.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-05-07 16:08:29
Переглядів сторінки твору 481
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.834 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.834 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.827
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Східний напрямок. Короткий вірш. Рубої. Хокку. Танка
Автор востаннє на сайті 2025.10.22 06:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-07 16:09:17 ]
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2010-08-03 09:58:27 ] - відповісти

Ярославе, дуже смачно, дотепно, весело. У Вас на сторінці завжди цікаво.
Про пародії гарно написали.:) Мені хочеться, щоб Ви не полишали справи! Пишіть!!!
З теплом,
Таня


Отправить
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-08-03 10:31:45 ] - відповісти

Пане Ярославе, оскільки тема пародій мені близька, надзвичайно сподобався і розвеселив рубаї про пародії.)))
З повагою та усмішкою,
Валерій.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-03 10:32:32 ] - відповісти

Таню, Ваша щира прихильність просто окрилює. Дуже вдячний. Тільки я не можу пародіювати часто, як пан Іван. Мені треба добре "напитися" пародійного соку щоб запам"яталося читачам надовго і тому, на кого пародія - теж.
Натхнення Вам і нових гарних віршів.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-03 10:41:47 ] - відповісти

Дякую, Валерію. А я щойно написав Вам відгук. Воістину, хочеш нажити ворогів - пиши пародії. Але іноді буває і навпаки. Дивлячись, як писати.


Отправить
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-08-03 11:12:21 ] - відповісти

О, деколи буває настільки навпаки, що взагалі здається неможливим.))) У мене був такий випадок: людина сама попросила мене написати пародію на котрийсь з її віршів, я написав, вислав їй (не бажаючи образити, все ж таки сама попрохала), вона гаряче схвалила цю пародію, аж раптом через якийсь час несподівано стала вороже до мене відноситись.))) От і вір після цього людям.)))


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-08-03 10:57:40 ] - відповісти

Вітаю, Ярославе! Прекрасний дебют в цьому жанрі!
А про пародії просто краще і не напишеш - до болю близька тема. Гарно!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-03 11:07:31 ] - відповісти

Дякую, Іване! Це про мої пародії, як про шок сказати можна, а про Ваші я б написав інакше:
Він так напустить делікатний трунок,
Що замість ляпасу вчувається цілунок.


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-08-03 11:14:42 ] - відповісти

Дякую, Ярославе! Коли б то так думали всі автори пародійованих віршів - то життя було б земним раєм... Чи казкою. Може доживемо?


Отправить
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-03 11:25:36 ] - відповісти
Два роки веселитись не дадуть,
На газ, на воду ціни підіймуть...
Коли не буде кинуть що в кастрюлю,
З веселощів одержим повну ДУЛЮ! :-(((

От і влізла у Вашу веселу розмову жахлива реальність...

Отправить
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-03 11:27:08 ] - відповісти
Рада , пане Ярославе, що у вас така ВРІВНОВАЖЕНА люба!!! ;-)))

Отправить
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2010-08-03 11:36:05 ] - відповісти

Ярославе, річ у тім, що пародія дуже тонкий жанр.
Треба догодити одночасно читачу і автору на якого написано пародію. Це неймовірно важко, бо коли пишеш лояльно, догоджаєш одній стороні, автору. Коли пишеш гостро - читачу. Той, хто знаходить золоту середину досягає успіху.
Чесно кажучи в останній пародії Ви трохи перегнули палку, але вийшло дуже смішно. Можливо,
треба було подати вірш, як гуморестичний а не пародійний?
Бажаю Вам натхнення!!!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-03 13:13:42 ] - відповісти

У мене, Валерію, була повна гармонія стосунків після написання пародій з І.Павлюком та О.Зубрієм. Але це - швидше виняток, ніж правило.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-03 13:14:24 ] - відповісти

Ви вже дожили, Іване, судячи з вірша Наталки Крісман.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-03 13:17:51 ] - відповісти

О, Патаро! Дякую, що звернули увагу і на інші рубаї.
Значить і два останні роки не порозкошуємо? Жіноче серце мудро віщує взагалі-то. Але, може, стануться позитивні зміни?!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-03 13:24:43 ] - відповісти

Ви знаєте, Таню, я бачу по свіжому віршові пані Оксани Яблонської, що таки добре зробив, що "відшмагав" один із попередніх пародією. Який же гарний і естетичний вірш написала. Навіть суворий критик Олександр Дяченко похвалив.
Буду думати, що робити з пародіями в майбутньому. Дякую за дуржні поради і небайдужість. І Вам натхнення!


Отправить
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-08-03 15:14:58 ] - відповісти

Як добре, що кохана - не в обузі,
Що ви із нею - наче справжні друзі,
Туди-сюди і є вже рівновага...
Чудовий гумор, друже-Чорногузе!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-03 15:45:49 ] - відповісти

О браво, Наталко! Це вже - як пародія у стилі рубаїв, у Вас чудове почуття гумору. Трохи змінити
останній рядок, і можна друкувати у себе на сторінці.
Дякую!


Отправить
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-08-03 16:40:33 ] - відповісти

Від цих пародій тішиться Хаям,
Тепер йому, колись писав він нам...
Людині так важлива рівновага,
Коли залишиться з душею сам на сам...


Отправить
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-08-03 16:02:33 ] - відповісти

* * *
Життя кумедні має переваги,
Впиваюсь ним, немов напився браги:
Мене ти зрівноважуєш, кохана,
А я тебе – виводжу з рівноваги.*

Дуже гарно, Ярославе, але можливо ось такі мікродоповнення зацікавлять

* * *
В житті щасливому і ні - свої розваги!
Впиваюсь ним, і після тої браги
Мене ти зрівноважуєш, кохана,
А я тебе – виводжу з рівноваги.*
(Життя всіляке має переваги,)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-03 16:22:52 ] - відповісти

О, дякую, Володимире! Суттєві доповнення, хай буде так! Вибираю другий варіант першого рядка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-07 16:09:45 ]
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-03 16:54:16 ] - відповісти

Наталці Крісман

Проситиму небесного я мага -
Хай у душі в Вас буде рівновага,
І друга хай Вам гарного пошле -
Потужно бродить хай кохання брага!


Отправить
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-08-03 17:16:42 ] - відповісти

Сама я відшукала цього Мага,
Тепер в душі моїй - небесна рівновага,
Кохання сік спиваю досхочу,
Тамуючи любов'ю серця спрагу...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-04 00:57:57 ] - відповісти

Радий за Вас щиро! Хай так і буде стільки, скільки захочете!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-05-10 18:27:32 ]
Мудрі рубаї, глибинна поезія І посміхнув і зачарував! Дякую, Ярославе! Тобі підвласни будь-які жанри поезії!