ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
nbsp       Я розіллю л
                            І
               &

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,

Сергій Губерначук
2024.11.19 13:51
Мені здається – я вже трішки твій,
а те, що я тобою не хворію,
є результатом згублених надій,
якими я щоразу червонію.

17 липня 1995 р., Київ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Рубаї
Образ твору 1
Хайяме, не суди занадто строго
Цю писанину ти мою убогу.
Все більшає у чубі сивини,
А рубаї – це мудрості дорога.

2
Лишилося два роки – веселись!
Життям до краю ти насолодись!
Кінець наш передбачив Нострадамус,
На кожну хвилю щастя ти молись!

3
Пародії пишу – електрошок –
Чи мій потроху їде вже дашок?
Невже писать мені не можна м"якше?
Немов складаю трупи у мішок.

4
У тебе знак, о люба, терези.
Молюсь на тебе, мов на образИ.
Бо зрівноважуєш мене ти і рятуєш
Від крайнощів засухи і грози.

5
Життя всілякі має переваги.
Впиваюсь ним, і після тої браги
Мене ти зрівноважуєш, кохана,
А я тебе – виводжу з рівноваги.*

3.08.7518 р. (Від Трипілля) (2010)

*Дебют мій у цьому жанрі.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-05-07 16:08:29
Переглядів сторінки твору 358
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.834 / 7  (6.329 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.834 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.827
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Східний напрямок. Короткий вірш. Рубої. Хокку. Танка
Автор востаннє на сайті 2024.11.21 11:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-07 16:09:17 ]
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2010-08-03 09:58:27 ] - відповісти

Ярославе, дуже смачно, дотепно, весело. У Вас на сторінці завжди цікаво.
Про пародії гарно написали.:) Мені хочеться, щоб Ви не полишали справи! Пишіть!!!
З теплом,
Таня


Отправить
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-08-03 10:31:45 ] - відповісти

Пане Ярославе, оскільки тема пародій мені близька, надзвичайно сподобався і розвеселив рубаї про пародії.)))
З повагою та усмішкою,
Валерій.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-03 10:32:32 ] - відповісти

Таню, Ваша щира прихильність просто окрилює. Дуже вдячний. Тільки я не можу пародіювати часто, як пан Іван. Мені треба добре "напитися" пародійного соку щоб запам"яталося читачам надовго і тому, на кого пародія - теж.
Натхнення Вам і нових гарних віршів.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-03 10:41:47 ] - відповісти

Дякую, Валерію. А я щойно написав Вам відгук. Воістину, хочеш нажити ворогів - пиши пародії. Але іноді буває і навпаки. Дивлячись, як писати.


Отправить
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-08-03 11:12:21 ] - відповісти

О, деколи буває настільки навпаки, що взагалі здається неможливим.))) У мене був такий випадок: людина сама попросила мене написати пародію на котрийсь з її віршів, я написав, вислав їй (не бажаючи образити, все ж таки сама попрохала), вона гаряче схвалила цю пародію, аж раптом через якийсь час несподівано стала вороже до мене відноситись.))) От і вір після цього людям.)))


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-08-03 10:57:40 ] - відповісти

Вітаю, Ярославе! Прекрасний дебют в цьому жанрі!
А про пародії просто краще і не напишеш - до болю близька тема. Гарно!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-03 11:07:31 ] - відповісти

Дякую, Іване! Це про мої пародії, як про шок сказати можна, а про Ваші я б написав інакше:
Він так напустить делікатний трунок,
Що замість ляпасу вчувається цілунок.


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-08-03 11:14:42 ] - відповісти

Дякую, Ярославе! Коли б то так думали всі автори пародійованих віршів - то життя було б земним раєм... Чи казкою. Може доживемо?


Отправить
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-03 11:25:36 ] - відповісти
Два роки веселитись не дадуть,
На газ, на воду ціни підіймуть...
Коли не буде кинуть що в кастрюлю,
З веселощів одержим повну ДУЛЮ! :-(((

От і влізла у Вашу веселу розмову жахлива реальність...

Отправить
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-03 11:27:08 ] - відповісти
Рада , пане Ярославе, що у вас така ВРІВНОВАЖЕНА люба!!! ;-)))

Отправить
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2010-08-03 11:36:05 ] - відповісти

Ярославе, річ у тім, що пародія дуже тонкий жанр.
Треба догодити одночасно читачу і автору на якого написано пародію. Це неймовірно важко, бо коли пишеш лояльно, догоджаєш одній стороні, автору. Коли пишеш гостро - читачу. Той, хто знаходить золоту середину досягає успіху.
Чесно кажучи в останній пародії Ви трохи перегнули палку, але вийшло дуже смішно. Можливо,
треба було подати вірш, як гуморестичний а не пародійний?
Бажаю Вам натхнення!!!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-03 13:13:42 ] - відповісти

У мене, Валерію, була повна гармонія стосунків після написання пародій з І.Павлюком та О.Зубрієм. Але це - швидше виняток, ніж правило.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-03 13:14:24 ] - відповісти

Ви вже дожили, Іване, судячи з вірша Наталки Крісман.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-03 13:17:51 ] - відповісти

О, Патаро! Дякую, що звернули увагу і на інші рубаї.
Значить і два останні роки не порозкошуємо? Жіноче серце мудро віщує взагалі-то. Але, може, стануться позитивні зміни?!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-03 13:24:43 ] - відповісти

Ви знаєте, Таню, я бачу по свіжому віршові пані Оксани Яблонської, що таки добре зробив, що "відшмагав" один із попередніх пародією. Який же гарний і естетичний вірш написала. Навіть суворий критик Олександр Дяченко похвалив.
Буду думати, що робити з пародіями в майбутньому. Дякую за дуржні поради і небайдужість. І Вам натхнення!


Отправить
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-08-03 15:14:58 ] - відповісти

Як добре, що кохана - не в обузі,
Що ви із нею - наче справжні друзі,
Туди-сюди і є вже рівновага...
Чудовий гумор, друже-Чорногузе!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-03 15:45:49 ] - відповісти

О браво, Наталко! Це вже - як пародія у стилі рубаїв, у Вас чудове почуття гумору. Трохи змінити
останній рядок, і можна друкувати у себе на сторінці.
Дякую!


Отправить
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-08-03 16:40:33 ] - відповісти

Від цих пародій тішиться Хаям,
Тепер йому, колись писав він нам...
Людині так важлива рівновага,
Коли залишиться з душею сам на сам...


Отправить
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-08-03 16:02:33 ] - відповісти

* * *
Життя кумедні має переваги,
Впиваюсь ним, немов напився браги:
Мене ти зрівноважуєш, кохана,
А я тебе – виводжу з рівноваги.*

Дуже гарно, Ярославе, але можливо ось такі мікродоповнення зацікавлять

* * *
В житті щасливому і ні - свої розваги!
Впиваюсь ним, і після тої браги
Мене ти зрівноважуєш, кохана,
А я тебе – виводжу з рівноваги.*
(Життя всіляке має переваги,)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-03 16:22:52 ] - відповісти

О, дякую, Володимире! Суттєві доповнення, хай буде так! Вибираю другий варіант першого рядка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-07 16:09:45 ]
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-03 16:54:16 ] - відповісти

Наталці Крісман

Проситиму небесного я мага -
Хай у душі в Вас буде рівновага,
І друга хай Вам гарного пошле -
Потужно бродить хай кохання брага!


Отправить
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-08-03 17:16:42 ] - відповісти

Сама я відшукала цього Мага,
Тепер в душі моїй - небесна рівновага,
Кохання сік спиваю досхочу,
Тамуючи любов'ю серця спрагу...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-04 00:57:57 ] - відповісти

Радий за Вас щиро! Хай так і буде стільки, скільки захочете!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-05-10 18:27:32 ]
Мудрі рубаї, глибинна поезія І посміхнув і зачарував! Дякую, Ярославе! Тобі підвласни будь-які жанри поезії!