ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Софія Кримовська
2026.11.13 20:39
Я втішена тобою, я втишена тобою,
Як світ після відбою усіх земних тривог.
У нас з тобою, ні, кохання не запоєм,
А тихі почуття, розділені на двох.
Так юність не змогла б, у неї інша вдача -
Шаленство та азарт і ще сліпі дощі.
І хто б тоді зумів? І

Ігор Шоха
2026.11.13 13:49
Недремні очі у сліпої власті
і особливо пильні при вогні.
Розпалює суґестія у масці
зеленої і крапленої масті
вендету судочинства і брехні,
та намагання викурити трясця,
задіяне у внутрішній війні
супроти новоявлених династій,

Вячеслав Руденко
2026.11.13 10:23
Тут важлива місія —
Та, що вабить збуджене
Ранками алюзії
Біля скла повздовжнього,
В колі із мережива,
Сутінках напружених,
Біля знов відроджених
В боротьбі за розуми.

Віктор Кучерук
2026.11.13 06:27
Зоря спалахує й згасає
В передвечірній сизій млі,
Але на попіл не згоряє,
Не поспішає до землі.
Так само мрія у людини:
Померкне трохи й знов блищить, -
Вперед спрямовує щоднини
І душу гріє кожну мить.

хома дідим
2026.11.12 23:32
дощ пішов по обіді
цей нудний листопадовий дощ
листопад без дощу проти правил
нехай би неписаних
стукотить несміливо в шибку
мов останній із найбідніших родичів
ми стрічали їх
усі ці південні північні західні східні

Артур Сіренко
2026.11.12 22:33
Пророкам було велено воскресати
В країні, де собори будують з ясенів,
Зрізуючи їхні ще живі стовбури,
Як зрізують свічки залізними ножицями
Біля закіптюжених портретів апостолів,
Коли циферблати
вічнопоспішаючих годинників
Перетв

Євген Федчук
2026.11.12 20:29
Стояв звичайний березневий ранок.
Був понеділок. В школу треба йти.
Я кусень хліба смальцем намастив,
Вхопив портфель і вискочив на ганок.
Жуючи хліб, дістався до зупинки.
Трамвай ось-ось повинен підійти,
Мене до школи швидко довезти.
Трамваєм шлях

Борис Костиря
2026.11.12 20:24
Мені не дасть спокою цей плач,
плач із середини лісу,
із його гущавини.
Плач дитини чи невідомого пророка,
плач сторіччя,
плач незбагненності,
невизначеності.
Плач, який переходить

Вячеслав Руденко
2026.11.12 15:05
Зранку зібраним чилімам
Відра додані в світлицях,
Над рогами їх витає
Дум неясних зграя дика.
Ширма з хутра у куточку
У ранковому серпанку
Шепіт шашеля рятує.
Явори, каміння, крики,

Юрій Гундарів
2026.11.12 11:02
Леся Українка і Василь Симоненко, молоді, красиві, харизматичні, повернулися до нас… 4 листопада 2026 року на сцені Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки в Києві відбулася надзвичайна подія. Вірші двох видатних українських

Віктор Кучерук
2026.11.12 07:21
Ворог винищити нас не в змозі,
Не убити волі у серцях -
Попри перепони на дорозі,
Ми незламні будем до кінця.
В стійкості кується перемога,
Людський дух гартується в боях -
До мети освітлює дорогу
Незборима правди течія.

Ірина Вовк
2026.11.12 06:54
«РАФАЕЛЬ САНТІ: ПЕРЕДЧУТТЯ, АБО ТРАГЕДІЯ ГАРМОНІЇ»

(Драматичний есей-містерія в голосах на три з’яви з прологом та епілогом)

Дійові особи:
Рафаель Санті – Майстер світла, принц живопису, який шукає абсолютну гармонію;

С М
2026.11.11 23:37
Замовить Mot et Chandon
У приватний кабінет
”Хай їдять торт“ звелить
Мовби Мері-Антуанет
Ліки від певності
Хрущов ти, чи Кеннеді
Будь-коли тебе запросить і ти скажеш ”так“

Софія Кримовська
2026.11.11 21:38
Ще нас нема, а камені живуть -
нутро застигле давнього вулкана.
Ці свідки світотворення, що стануть
І свідками занепаду, мабуть...
І перший водоспад, і перший ліс,
І перше слово, так, оте, найперше,
Що блискавку об камінь раптом скреше -
І розіллє

Ігор Терен
2026.11.11 13:37
Хто не помер за волю і свободу,
у того невеликий пієтет,
який не заслуговує на оду,
хай краще слух порадує дует.

Диктує моду на пустий сюжет
нечесана поетика бомонду.
Папуги теж піїти із народу

Марія Дем'янюк
2026.11.11 10:43
Господи, дякую Тобі за тишу, наповнену голосами.
Господи, я знову чую пісню своєї мами.
Господи, слухаю мову мого татусьо.
Господи, чую Твоє: «Поклич. Я озвуся».
Господи, мій любий, пресвітлий Боже,
Люблю Тебе усім серцем, як тільки можу.

Господи,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

храм Ковальчук Ярослав Соборний
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Рубаї
Образ твору 1
Хайяме, не суди занадто строго
Цю писанину ти мою убогу.
Все більшає у чубі сивини,
А рубаї – це мудрості дорога.

2
Лишилося два роки – веселись!
Життям до краю ти насолодись!
Кінець наш передбачив Нострадамус,
На кожну хвилю щастя ти молись!

3
Пародії пишу – електрошок –
Чи мій потроху їде вже дашок?
Невже писать мені не можна м"якше?
Немов складаю трупи у мішок.

4
У тебе знак, о люба, терези.
Молюсь на тебе, мов на образИ.
Бо зрівноважуєш мене ти і рятуєш
Від крайнощів засухи і грози.

5
Життя всілякі має переваги.
Впиваюсь ним, і після тої браги
Мене ти зрівноважуєш, кохана,
А я тебе – виводжу з рівноваги.*

3.08.7518 р. (Від Трипілля) (2010)

*Дебют мій у цьому жанрі.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-05-07 16:08:29
Переглядів сторінки твору 677
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.834 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.834 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.827
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Східний напрямок. Короткий вірш. Рубої. Хокку. Танка
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-07 16:09:17 ]
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2010-08-03 09:58:27 ] - відповісти

Ярославе, дуже смачно, дотепно, весело. У Вас на сторінці завжди цікаво.
Про пародії гарно написали.:) Мені хочеться, щоб Ви не полишали справи! Пишіть!!!
З теплом,
Таня


Отправить
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-08-03 10:31:45 ] - відповісти

Пане Ярославе, оскільки тема пародій мені близька, надзвичайно сподобався і розвеселив рубаї про пародії.)))
З повагою та усмішкою,
Валерій.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-03 10:32:32 ] - відповісти

Таню, Ваша щира прихильність просто окрилює. Дуже вдячний. Тільки я не можу пародіювати часто, як пан Іван. Мені треба добре "напитися" пародійного соку щоб запам"яталося читачам надовго і тому, на кого пародія - теж.
Натхнення Вам і нових гарних віршів.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-03 10:41:47 ] - відповісти

Дякую, Валерію. А я щойно написав Вам відгук. Воістину, хочеш нажити ворогів - пиши пародії. Але іноді буває і навпаки. Дивлячись, як писати.


Отправить
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-08-03 11:12:21 ] - відповісти

О, деколи буває настільки навпаки, що взагалі здається неможливим.))) У мене був такий випадок: людина сама попросила мене написати пародію на котрийсь з її віршів, я написав, вислав їй (не бажаючи образити, все ж таки сама попрохала), вона гаряче схвалила цю пародію, аж раптом через якийсь час несподівано стала вороже до мене відноситись.))) От і вір після цього людям.)))


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-08-03 10:57:40 ] - відповісти

Вітаю, Ярославе! Прекрасний дебют в цьому жанрі!
А про пародії просто краще і не напишеш - до болю близька тема. Гарно!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-03 11:07:31 ] - відповісти

Дякую, Іване! Це про мої пародії, як про шок сказати можна, а про Ваші я б написав інакше:
Він так напустить делікатний трунок,
Що замість ляпасу вчувається цілунок.


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-08-03 11:14:42 ] - відповісти

Дякую, Ярославе! Коли б то так думали всі автори пародійованих віршів - то життя було б земним раєм... Чи казкою. Може доживемо?


Отправить
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-03 11:25:36 ] - відповісти
Два роки веселитись не дадуть,
На газ, на воду ціни підіймуть...
Коли не буде кинуть що в кастрюлю,
З веселощів одержим повну ДУЛЮ! :-(((

От і влізла у Вашу веселу розмову жахлива реальність...

Отправить
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-03 11:27:08 ] - відповісти
Рада , пане Ярославе, що у вас така ВРІВНОВАЖЕНА люба!!! ;-)))

Отправить
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2010-08-03 11:36:05 ] - відповісти

Ярославе, річ у тім, що пародія дуже тонкий жанр.
Треба догодити одночасно читачу і автору на якого написано пародію. Це неймовірно важко, бо коли пишеш лояльно, догоджаєш одній стороні, автору. Коли пишеш гостро - читачу. Той, хто знаходить золоту середину досягає успіху.
Чесно кажучи в останній пародії Ви трохи перегнули палку, але вийшло дуже смішно. Можливо,
треба було подати вірш, як гуморестичний а не пародійний?
Бажаю Вам натхнення!!!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-03 13:13:42 ] - відповісти

У мене, Валерію, була повна гармонія стосунків після написання пародій з І.Павлюком та О.Зубрієм. Але це - швидше виняток, ніж правило.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-03 13:14:24 ] - відповісти

Ви вже дожили, Іване, судячи з вірша Наталки Крісман.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-03 13:17:51 ] - відповісти

О, Патаро! Дякую, що звернули увагу і на інші рубаї.
Значить і два останні роки не порозкошуємо? Жіноче серце мудро віщує взагалі-то. Але, може, стануться позитивні зміни?!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-03 13:24:43 ] - відповісти

Ви знаєте, Таню, я бачу по свіжому віршові пані Оксани Яблонської, що таки добре зробив, що "відшмагав" один із попередніх пародією. Який же гарний і естетичний вірш написала. Навіть суворий критик Олександр Дяченко похвалив.
Буду думати, що робити з пародіями в майбутньому. Дякую за дуржні поради і небайдужість. І Вам натхнення!


Отправить
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-08-03 15:14:58 ] - відповісти

Як добре, що кохана - не в обузі,
Що ви із нею - наче справжні друзі,
Туди-сюди і є вже рівновага...
Чудовий гумор, друже-Чорногузе!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-03 15:45:49 ] - відповісти

О браво, Наталко! Це вже - як пародія у стилі рубаїв, у Вас чудове почуття гумору. Трохи змінити
останній рядок, і можна друкувати у себе на сторінці.
Дякую!


Отправить
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-08-03 16:40:33 ] - відповісти

Від цих пародій тішиться Хаям,
Тепер йому, колись писав він нам...
Людині так важлива рівновага,
Коли залишиться з душею сам на сам...


Отправить
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-08-03 16:02:33 ] - відповісти

* * *
Життя кумедні має переваги,
Впиваюсь ним, немов напився браги:
Мене ти зрівноважуєш, кохана,
А я тебе – виводжу з рівноваги.*

Дуже гарно, Ярославе, але можливо ось такі мікродоповнення зацікавлять

* * *
В житті щасливому і ні - свої розваги!
Впиваюсь ним, і після тої браги
Мене ти зрівноважуєш, кохана,
А я тебе – виводжу з рівноваги.*
(Життя всіляке має переваги,)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-03 16:22:52 ] - відповісти

О, дякую, Володимире! Суттєві доповнення, хай буде так! Вибираю другий варіант першого рядка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-07 16:09:45 ]
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-03 16:54:16 ] - відповісти

Наталці Крісман

Проситиму небесного я мага -
Хай у душі в Вас буде рівновага,
І друга хай Вам гарного пошле -
Потужно бродить хай кохання брага!


Отправить
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-08-03 17:16:42 ] - відповісти

Сама я відшукала цього Мага,
Тепер в душі моїй - небесна рівновага,
Кохання сік спиваю досхочу,
Тамуючи любов'ю серця спрагу...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-04 00:57:57 ] - відповісти

Радий за Вас щиро! Хай так і буде стільки, скільки захочете!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-05-10 18:27:32 ]
Мудрі рубаї, глибинна поезія І посміхнув і зачарував! Дякую, Ярославе! Тобі підвласни будь-які жанри поезії!