ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Кока Черкаський
2026.09.29 11:18
Запросив він мене на побачення-
Ніби з виду нормальний мужик,
Ми зустрілись, як було домовлено,
І я відчула, що він їв часник.

Так, він їв часник!
Так, він з'їв часник!
Так, він їв часник,

Юрій Гундарів
2026.09.29 10:09
вересня легендарному Шеві виповнюється 50 років.
ВІТАЄМО!

Злива питань нескінченна…
Тлумачний словник тримай!
Значення слова «Шевченко»?
«Шевченко» означає: най!

Ірина Вовк
2026.09.29 10:03
ХІ. ФРЕСКА, ЯКУ НІХТО НЕ ПОБАЧИТЬ Об одинадцятій годині ранку в триклінії – парадній їдальні багатого помпейського будинку – пахло свіжим вапном та терпким пилком рослинних фарб. Бідний, але талановитий майстер Клавдій стояв на дерев'яному помості, т

Віктор Кучерук
2026.09.29 07:21
Почуваюся мішенню
В напівтемній залі тиру, -
Ворог цілить пильно в мене
І надворі, і в квартирі.
І опівдні, й серед ночі
Йде неспинна естафета, -
Лиш мопед своє відстрочить,
Як уже гуде ракета.

хома дідим
2026.09.28 23:46
у старовиннім королівстві
всілякий має свій костюм
і певну роль і власну гідність
а музиканти королівські
уміють альбу та ноктюрн
щодня в корчмі гуляки всяко
спивають вайн лікери ссуть
хай за вікном осіння мряка

Іван Потьомкін
2026.09.28 21:07
Дві Варвари, мати й донька,
В двох геніїв закохані,
Серцем тугу розривали,
А як впоратись з недугом,
До пуття не знали.
Та настала та година,
Коли тільки їх підмога
І благословення Бога

Ірина Білінська
2026.09.28 18:30
Як же близько ми до безодні,
як ніколи —
тепер, сьогодні...
Хто збере нас усіх докупи:
слово-зброя
чи слово-купіль,
слово-лезо
чи слово-спалах?

Вячеслав Руденко
2026.09.28 16:20
Не плач у день, не голоси із примхи,
Не зазивай гірке у самоту
Життя звіринцю вздовж стрімкої ринви,
Де кров тече, як золото в Орду.

Вже зацвіли від неї злі жоржини
Між гарпій неолітових* грядок.
З’ясуй-но, спробуй відчуттям рослини,

Артур Курдіновський
2026.09.28 15:55
Я - частинка осіннього міста,
Я - молекула жовтих вітрів.
Мандрівник із душею артиста,
Сам себе на узбіччі зустрів.

Монолог мій навряд чи хтось прийме...
Прочитають, забудуть - і все.
Поринаю в осінні обійми...

Борис Костиря
2026.09.28 15:42
Проходить час крізь пальці, мов пісок.
Ми в'язнемо в багні старих ілюзій.
Із трюму виринає лютий кок,
Заплутаний у плетиво алюзій.
Година протікає, ніби мить,
Поранивши напівзабуту вічність
Стилетом непромовлених століть,
Коли ще цінували честь і

Ольга Береза
2026.09.28 15:25
Для нього подеколи Львів був листівкою з кавою,
одначе здебільшого — текстом, що будить легенди.
У велич не грав і не марив, як інші, він славою,
носив вишиванку, а не оті віденські тренди.

Десь зверхньо шептали: «Дивак той Франко нерозважливий», —

С М
2026.09.28 13:55
До підніжжя дістанусь, і вертаюсь нагору туди
Де спиняюсь, вертаюсь, і заново їду
Аж допоки дістанусь, і побачу тебе
Ей, ей, ей!

Хіба ти проти, щоб тебе любили?
Я мчу із гори на відстані милі

Володимир Бойко
2026.09.28 10:05
Влаштували дебош у Пхеньяні
Гультіпаки веселі та п’яні.
Та прийшов кім чен ин
І за пару хвилин
Всі чемнісінькі стали в Пхеньяні.

В штаб-квартирі Об’єднаних Націй
Не бувало дурних ситуацій.

Ірина Вовк
2026.09.28 07:31
Х. РОЗБИТЕ ДЗЕРКАЛО КРАСИ Ранок у розкішному домі Клодії, найвідомішої світської левиці Помпей, починався як ритуал поклоніння її власній вроді. Вона сиділа на мармуровому стільці перед великим срібним дзеркалом. Три рабині без у

Віктор Кучерук
2026.09.28 06:40
Розцвітає, ніби квітка,
Усмішка свята,
І дорослішає швидко
Пташка золота.
Тепле сяйво у долоні
Ясне сонце ллє -
Розважає люба доня
Серденько моє.

М Менянин
2026.09.28 01:28
Край рідний був місцем полону,
горнилом в потоці образ,
керманичів сіль несолону
в житті споживали не раз.

Чи має цей край оборону?
Чи зміг захиститись хоч раз?
Так виділив край Бог Арону
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Рубаї
Образ твору 1
Хайяме, не суди занадто строго
Цю писанину ти мою убогу.
Все більшає у чубі сивини,
А рубаї – це мудрості дорога.

2
Лишилося два роки – веселись!
Життям до краю ти насолодись!
Кінець наш передбачив Нострадамус,
На кожну хвилю щастя ти молись!

3
Пародії пишу – електрошок –
Чи мій потроху їде вже дашок?
Невже писать мені не можна м"якше?
Немов складаю трупи у мішок.

4
У тебе знак, о люба, терези.
Молюсь на тебе, мов на образИ.
Бо зрівноважуєш мене ти і рятуєш
Від крайнощів засухи і грози.

5
Життя всілякі має переваги.
Впиваюсь ним, і після тої браги
Мене ти зрівноважуєш, кохана,
А я тебе – виводжу з рівноваги.*

3.08.7518 р. (Від Трипілля) (2010)

*Дебют мій у цьому жанрі.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-05-07 16:08:29
Переглядів сторінки твору 656
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.834 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.834 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.827
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Східний напрямок. Короткий вірш. Рубої. Хокку. Танка
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-07 16:09:17 ]
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2010-08-03 09:58:27 ] - відповісти

Ярославе, дуже смачно, дотепно, весело. У Вас на сторінці завжди цікаво.
Про пародії гарно написали.:) Мені хочеться, щоб Ви не полишали справи! Пишіть!!!
З теплом,
Таня


Отправить
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-08-03 10:31:45 ] - відповісти

Пане Ярославе, оскільки тема пародій мені близька, надзвичайно сподобався і розвеселив рубаї про пародії.)))
З повагою та усмішкою,
Валерій.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-03 10:32:32 ] - відповісти

Таню, Ваша щира прихильність просто окрилює. Дуже вдячний. Тільки я не можу пародіювати часто, як пан Іван. Мені треба добре "напитися" пародійного соку щоб запам"яталося читачам надовго і тому, на кого пародія - теж.
Натхнення Вам і нових гарних віршів.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-03 10:41:47 ] - відповісти

Дякую, Валерію. А я щойно написав Вам відгук. Воістину, хочеш нажити ворогів - пиши пародії. Але іноді буває і навпаки. Дивлячись, як писати.


Отправить
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2010-08-03 11:12:21 ] - відповісти

О, деколи буває настільки навпаки, що взагалі здається неможливим.))) У мене був такий випадок: людина сама попросила мене написати пародію на котрийсь з її віршів, я написав, вислав їй (не бажаючи образити, все ж таки сама попрохала), вона гаряче схвалила цю пародію, аж раптом через якийсь час несподівано стала вороже до мене відноситись.))) От і вір після цього людям.)))


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-08-03 10:57:40 ] - відповісти

Вітаю, Ярославе! Прекрасний дебют в цьому жанрі!
А про пародії просто краще і не напишеш - до болю близька тема. Гарно!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-03 11:07:31 ] - відповісти

Дякую, Іване! Це про мої пародії, як про шок сказати можна, а про Ваші я б написав інакше:
Він так напустить делікатний трунок,
Що замість ляпасу вчувається цілунок.


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-08-03 11:14:42 ] - відповісти

Дякую, Ярославе! Коли б то так думали всі автори пародійованих віршів - то життя було б земним раєм... Чи казкою. Може доживемо?


Отправить
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-03 11:25:36 ] - відповісти
Два роки веселитись не дадуть,
На газ, на воду ціни підіймуть...
Коли не буде кинуть що в кастрюлю,
З веселощів одержим повну ДУЛЮ! :-(((

От і влізла у Вашу веселу розмову жахлива реальність...

Отправить
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-03 11:27:08 ] - відповісти
Рада , пане Ярославе, що у вас така ВРІВНОВАЖЕНА люба!!! ;-)))

Отправить
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2010-08-03 11:36:05 ] - відповісти

Ярославе, річ у тім, що пародія дуже тонкий жанр.
Треба догодити одночасно читачу і автору на якого написано пародію. Це неймовірно важко, бо коли пишеш лояльно, догоджаєш одній стороні, автору. Коли пишеш гостро - читачу. Той, хто знаходить золоту середину досягає успіху.
Чесно кажучи в останній пародії Ви трохи перегнули палку, але вийшло дуже смішно. Можливо,
треба було подати вірш, як гуморестичний а не пародійний?
Бажаю Вам натхнення!!!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-03 13:13:42 ] - відповісти

У мене, Валерію, була повна гармонія стосунків після написання пародій з І.Павлюком та О.Зубрієм. Але це - швидше виняток, ніж правило.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-03 13:14:24 ] - відповісти

Ви вже дожили, Іване, судячи з вірша Наталки Крісман.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-03 13:17:51 ] - відповісти

О, Патаро! Дякую, що звернули увагу і на інші рубаї.
Значить і два останні роки не порозкошуємо? Жіноче серце мудро віщує взагалі-то. Але, може, стануться позитивні зміни?!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-03 13:24:43 ] - відповісти

Ви знаєте, Таню, я бачу по свіжому віршові пані Оксани Яблонської, що таки добре зробив, що "відшмагав" один із попередніх пародією. Який же гарний і естетичний вірш написала. Навіть суворий критик Олександр Дяченко похвалив.
Буду думати, що робити з пародіями в майбутньому. Дякую за дуржні поради і небайдужість. І Вам натхнення!


Отправить
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-08-03 15:14:58 ] - відповісти

Як добре, що кохана - не в обузі,
Що ви із нею - наче справжні друзі,
Туди-сюди і є вже рівновага...
Чудовий гумор, друже-Чорногузе!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-03 15:45:49 ] - відповісти

О браво, Наталко! Це вже - як пародія у стилі рубаїв, у Вас чудове почуття гумору. Трохи змінити
останній рядок, і можна друкувати у себе на сторінці.
Дякую!


Отправить
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-08-03 16:40:33 ] - відповісти

Від цих пародій тішиться Хаям,
Тепер йому, колись писав він нам...
Людині так важлива рівновага,
Коли залишиться з душею сам на сам...


Отправить
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-08-03 16:02:33 ] - відповісти

* * *
Життя кумедні має переваги,
Впиваюсь ним, немов напився браги:
Мене ти зрівноважуєш, кохана,
А я тебе – виводжу з рівноваги.*

Дуже гарно, Ярославе, але можливо ось такі мікродоповнення зацікавлять

* * *
В житті щасливому і ні - свої розваги!
Впиваюсь ним, і після тої браги
Мене ти зрівноважуєш, кохана,
А я тебе – виводжу з рівноваги.*
(Життя всіляке має переваги,)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-03 16:22:52 ] - відповісти

О, дякую, Володимире! Суттєві доповнення, хай буде так! Вибираю другий варіант першого рядка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-07 16:09:45 ]
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-03 16:54:16 ] - відповісти

Наталці Крісман

Проситиму небесного я мага -
Хай у душі в Вас буде рівновага,
І друга хай Вам гарного пошле -
Потужно бродить хай кохання брага!


Отправить
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-08-03 17:16:42 ] - відповісти

Сама я відшукала цього Мага,
Тепер в душі моїй - небесна рівновага,
Кохання сік спиваю досхочу,
Тамуючи любов'ю серця спрагу...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-08-04 00:57:57 ] - відповісти

Радий за Вас щиро! Хай так і буде стільки, скільки захочете!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-05-10 18:27:32 ]
Мудрі рубаї, глибинна поезія І посміхнув і зачарував! Дякую, Ярославе! Тобі підвласни будь-які жанри поезії!