ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Андрій Людвіг
2026.03.31 02:06
Вкрилася земля попелом і кров'ю,
І наша незалежність задушена з любов'ю.
Земля, яка розорена, спотворена і скривджена ганьбою,
Вже зайнята ордою: червоною, новою.
Й остання та надія розстріляна в Поліссі,
І сотні легіонів поховано у лісі.
І ще сті

Володимир Бойко
2026.03.31 01:19
Шукаючи себе випадково знайшов логіку. Носієві традиційних цінностей знесло дах. Корисні ідіоти користалися зі свого статусу небезкорисливо. Чужа історія – як випадкова коханка. Історію, як і дружину, треба мати свою. Найлегше у підвищенні тис

Ігор Шоха
2026.03.30 14:11
                    І
Нанизує пам’ять разками намиста
на ниті життя візерунки барвисті
і тче у тумані вуаль,
звідкіль виглядає далеке дитинство,
його епізоди веселі і чиста,
навіяна ними печаль.

Борис Костиря
2026.03.30 13:26
Проспати можна все на світі:
Історію, чарівну мить,
Проспати сонце у зерні,
Коли земля красу творить.

Проспати вирішальний, гострий,
Фатальний, неповторний час,
Проспати доленосний голос,

Юхим Семеняко
2026.03.30 11:52
  Вірш представляє собою приклад дещо розбалансованої лірики, де щирість вічного людського почуття поєднується з рисами сучасності – від модерної зачіски Wolf Cut до класичної коси зі стрічкою. Це поєднання створює настрій суму й затишку з відтінком загад

Віктор Кучерук
2026.03.30 06:44
Ще зорі сплять у темнім небі
І не парує ще роса, -
Ще не торкнулась довгих стебел
Моя нагострена коса.
Ще світ увесь неначе вимер
І лиш сіріє спроквола, -
Ще лиш шурхоче невидимий
Кажан, у пошуках дупла.

С М
2026.03.29 21:22
Перша дівчино, яку любив
Настав час заспівати тобі
Прощальну пісню
Мені було сімнадцять, як тебе стрів я

Ми не бачилися часто, майнули роки
Востаннє, коли бачив тебе, ти прийняла
Ісуса

Віктор Насипаний
2026.03.29 20:08
У третім класі вчитель дітям каже:
- Сьогодні розповім цікаве дуже.
Ми будем вчити нині земноводні.
Подвійний спосіб в них життя в природі.
Розмова в нас про тих, що спритні й дужі.
Живуть і у воді вони й на суші.
Можливо, здогадаєтеся, хто то?
Ч

Охмуд Песецький
2026.03.29 18:40
Тобі щось інакше порадити важко,
Коли до вподоби модерний Wolf Cut.
Коса - не твоє і шовкова застяжка -
Це те, що існує для інших дівчат.

За мною і ходять, і саме такі ось,
Яким я неначе амурний гайдай.
Не з ними робитиму те, що наснилось,

Євген Федчук
2026.03.29 18:09
Іще не вечір та вже йшло до того.
Десь сонце загубилося в хмарках.
Між пагорбами пролягла дорога,
Що звалась з давніх пір Поліський шлях.
Вела з Підгайців через Старе Місто,
Загайці в Новосілку, звідтіля
Вже далі на Тернопіль, з нього, звісно,
Де а

Володимир Ляшкевич
2026.03.29 14:55
У сутінках я майбуття помітив.
Воно нічим не втішило мене.
Його красою міг би я змінити -
її ж усе недобре омине.
Та не зібрав краси я - ось і квити.
І захід Сонця віддає вогнем.
За втраченим, не стрітим, не прожитим -
до обрію багряноликий щем.

Борис Костиря
2026.03.29 13:36
Так перша ніжна позолота
Торкнеться кленів і беріз.
Пробудиться дружина Лота
У сяйві нескоримих сліз.

Торкнуться віяння епохи
Думок, сердець, облич і слів.
Порветься пристрасть Архілоха

Юрій Гундарів
2026.03.29 12:58
Якось незрозуміло… Ось він ще зовсім маленький хлопчик. Утім, відчуває себе центром Всесвіту, навколо якого обертаються тато, мама, бабуся і навіть пухнастий песик Віскі… Вони живуть у сивому будинку в самісінькому центрі чарівного міста. Оточують його

хома дідим
2026.03.29 10:06
поет сидить мов павук
тчучи свої павутини
радо вітаючи будь-яких мух
висисає їх із хітину
а ще між ребрами книг
наслухає серцебиття
знуджених необережних тих
читачів що летять летять

Юрій Гундарів
2026.03.29 09:22
У ніч на 28 березня 2026 року Одеса зазнала потужної масованої атаки.
Так, у пологовому будинку №5 після влучання «шахеда» в центр будівлі зруйнувано покрівлю та перекриття між поверхами. Медичний персонал евакуював до сховища 32 пацієнток і 22 новонарод

В Горова Леся
2026.03.29 08:56
Горіхи розпустили чорні крила
Воронячі на вЕльон аличі,
У сні стоять, весна не розбудила.
Та в голих вітах трудиться Ярило,
Брунькам тугим тепло віддаючи.

Цілує кожну пристрасно, бо хоче
Зацілувати так, щоб і чалма
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Наснагою своєю
Цей світ на ласку зубожів...
Але сказала ти два слова,
І він для радості ожив,
І весняну вдягнув обнову.

І на душі щось відлягло,
І туга кліщі попустила...
І огорнув мене теплом
Привітний вітер буйносило.

Любове, ти є диво з див -
І силу маєш, як у феї...
Ну хто б іще так зарядив
Мене наснагою своєю?!

6.04.7518 р. (Від Трипілля) (2010)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-05-07 16:15:25
Переглядів сторінки твору 410
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.667 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.667 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.803
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-07 16:16:09 ]

Отправить
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-04-06 21:22:38 ] - відповісти

Ну хто б іще так зарядив
Мене наснагою своєю?!... ніхто! То любов!!!!!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-04-06 21:27:33 ] - відповісти

Ну хто б оце мені ще написав, як не Софія?! От цікава, як всі жінки! Хай тебе любов заряджає і надихає!


Отправить
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-06 23:46:39 ] - відповісти

Як по телефону, то без двох слів не обійтися, а якщо при зустрічі, то й два погляди іноді буває достатньо. Чи не так? :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-04-07 14:39:02 ] - відповісти

В кожній ситуації і з кожною конкретною людиною все буває по-різному, Тамарочко, а мій ЛГ відштовхнувся від того, що сталося. Дійсно, кажуть, що коли зустрівся очима більше ніж два рази з незнайомою жінкою, то вже можна її кудись запрошувати. А знайомі, буває, кажуть, що краще без слів... Спробуй відгадай, чого Ви, жінки, хочете? А кажуть, що жінки люблять вухами... Все відносно.


Отправить
Марія Дем'янюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-07 13:02:29 ] - відповісти

Гарно,з подихом весни.Мені здається,що ну можна замінити.Гарного дня!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-04-07 14:44:52 ] - відповісти

Ви знаєте, Маріє, (дякую, що заговорили про власне поезію), пробував ставити і "А" і "Бо" і "І" замість "Ну" - ну не та сила і смислове навантаження. Спасибі, що завітали, і Вам гарного дня і натхнення.


Отправить
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-04-07 18:12:47 ] - відповісти

Христос воскрес, Ярославе!

Щиро дякую за романтичну гостину на березі Бористена.
Незабутньо.
Шкода, що бандури Ти не мав із собою.

Наступна пляшка з мене.
:)

Будьмо і тримаймося!

Ігор.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-04-07 22:39:58 ] - відповісти

Ігоре! Вітаю сердечно. Наступного разу влаштуємо зустріч із бандурою. Якщо раптом будеш у Києві 28 квітня, у мене буде вечір творчий на території Лаври у музеї театрального, кіно- і музичного мистецтва о 16 годині. Там буде і бандура, і вірші, і гарна чарка.
Буду радий. Будьмо. Натхнення і всіх гараздів.


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-04-08 09:02:31 ] - відповісти

"Цей світ на ласку зубожів" - дуже сподобався цей рядок. І справді, що ж рятує від зубожіння душі - лише Любов. Дякую, що нагадуєте про це, пане Ярославе.


Отправить
Оксана Маїк (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-08 15:01:41 ] - відповісти

Цілком погоджуюсь із Олесею - так іноді бракує тепла і ласки...І добре, коли є ХТОСЬ, здатний їх подарувати! Дякую, пане Ярославе, за світлий настрій!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-04-08 21:39:51 ] - відповісти

Олесю, Оксано, дорогі дівчата, мільйон разів дякую за Ваше тепло сердечне!


Отправить
Людмила Линдюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-06 08:58:38 ] - відповісти

Оті два слова чарівні тримай десь у скарбницях серця... А навіть не скажу я їх - ти вже не сердься...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-05-06 12:51:27 ] - відповісти

Спасибі за інтригуючу пораду, пані Людмило!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-05-08 13:38:55 ]
Наснаги тобі, дорогий Ярославе і палкої любові в мирну годину!