ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.10.23 06:14
Призабулися дати, події, місця,
В темноті забуття розчинилось минуле, -
Лиш надіям на краще немає кінця
І вуста сьогодення нічим не замкнуло.
Непривітно стрічає світання мене,
Синє небо ясниться в промінні й щезає, -
То димами пропахчений вітер вій

Тетяна Левицька
2025.10.22 22:21
Світ спускає собак,
старість дихає в спину.
Ти без мене ніяк,
я без тебе загину.

Кажуть, що лиходій
на чуже зазіхає,
та мені лиш одній

Борис Костиря
2025.10.22 21:52
Свідомість розпадається
на частинки. Вона
анігілюється. Свідомість
стає окремими свідомостями,
окремими світами,
відіованими один від одного.
Так розпадається
особистість, так розпадається

Сергій СергійКо
2025.10.22 17:22
Наші вільні козацькі дрони –
Це і шаблі, і наші очі.
Захищають життя й кордони
Від до наших скарбів охочих.

Їм не схибити при потребі.
Наші вільні козацькі дрони
Під землею, у морі, в небі

Артур Сіренко
2025.10.22 15:49
Так я пам’ятав:
Падолист-спудей
Мандрує в кам’яну Сорбонну
Битою стежкою чорних вагантів:
Замість богемської лютні
У нього в хатині-келії
Платанова дошка
(Приємно до неї тулитися –

Сергій Губерначук
2025.10.22 13:09
Голова.
Багатокутник відображень.
Утроба релігій
і символ
якоїсь причетності.
Намалюю античну голову,
і чи я знатиму, що в ній?
було

Іван Потьомкін
2025.10.22 12:10
Ну як перекричать тисячоліття?
Яким гінцем переказать Орфею,
Що Еврідіка – тільки пам”ять?
Та перша ніч, ніч на подружнім ложі,
Ті сплетені тіла, ті губи-нерозрив,
Той скрик в нічному безгомінні,
Де слово – подув, а не смисл,-
Теж тільки пам”ять.

Віктор Кучерук
2025.10.22 09:35
Замовкло все поволі і повсюди, -
І згусла темінь оповила двір,
Немов сорочка незасмаглі груди,
Або туман глибокий шумний бір.
Посохлим листям протяги пропахлі
Тягнулися від вікон до дверей,
І десь у сінях тихнули та чахли,
Лиш прілості лишався дов

Борис Костиря
2025.10.21 22:02
Наш вигнанець поїхав в далеку дорогу,
Подолавши свою вікову німоту,
Подолавши спокуту, долаючи втому
І ковтнувши цикуту прощання в саду.

У далеку Словенію привиди гнали,
Гнали люті Малюти із давніх часів.
Вони мозок згубили і пам'ять приспал

Леся Горова
2025.10.21 21:58
Те, що в рядок упало
все важче й важче.
Там, де плелась мережка,
там діри, діри.
Ниток міцних шовкових
не стало, а чи
Висохли фарби, струни
провисли в ліри?

Сергій СергійКо
2025.10.21 21:37
Страждає небо, згадуючи літо,
Ховаючи в імлу скорботний абрис.
Не в змозі незворотнє зрозуміти –
Не здатне зараз.

Я згоден з ним, ми з небом однодумці.
У краплях з неба потопають мрії,
У рими не шикуються по струнці –

Олена Побийголод
2025.10.21 21:01
Сценка із життя

(Гола сцена. Біля правої куліси стирчить прапорець для гольфу з прапором США.
Поряд – приміряється клюшкою до удару (у бік залу) Великий Американський Президент. Він у туфлях, костюмі, сорочці та краватці.
З лівої куліси виходить Верх

Тетяна Левицька
2025.10.21 19:36
Не знаю чому? —
Здогадуюсь,
що любить пітьму
і райдугу,
старенький трамвай
на милицях,
смарагдовий рай
у китицях.

Іван Потьомкін
2025.10.21 11:40
Якже я зміг без Псалмів прожить
Мало не півстоліття?
А там же долі людські,
Наче віти сплелись,
Як і шляхи в дивовижному світі.
Байдуже, хто їх там пройшов:
Давид, Соломон, Асаф чи Кораха діти...
Шукаємо ж не сліди підошов,

Віктор Кучерук
2025.10.21 06:46
Яскраве, шершаве і чисте,
Природою різьблене листя
Спадає на трави вологі
Уздовж грунтової дороги,
Яку, мов свою полонену,
Вартують лисіючі клени...
21.10.25

Микола Дудар
2025.10.21 00:08
Підшаманив, оновив
І приліг спочити
До якоїсь там пори,
Бо хотілось жити.
Раптом стукіт у вікно…
Уяви, ритмічно:
Він - вона - вони - воно —
З вироком: довічно!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Наснагою своєю
Цей світ на ласку зубожів...
Але сказала ти два слова,
І він для радості ожив,
І весняну вдягнув обнову.

І на душі щось відлягло,
І туга кліщі попустила...
І огорнув мене теплом
Привітний вітер буйносило.

Любове, ти є диво з див -
І силу маєш, як у феї...
Ну хто б іще так зарядив
Мене наснагою своєю?!

6.04.7518 р. (Від Трипілля) (2010)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-05-07 16:15:25
Переглядів сторінки твору 368
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.666 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.666 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.803
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2025.10.22 06:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-07 16:16:09 ]

Отправить
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-04-06 21:22:38 ] - відповісти

Ну хто б іще так зарядив
Мене наснагою своєю?!... ніхто! То любов!!!!!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-04-06 21:27:33 ] - відповісти

Ну хто б оце мені ще написав, як не Софія?! От цікава, як всі жінки! Хай тебе любов заряджає і надихає!


Отправить
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-06 23:46:39 ] - відповісти

Як по телефону, то без двох слів не обійтися, а якщо при зустрічі, то й два погляди іноді буває достатньо. Чи не так? :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-04-07 14:39:02 ] - відповісти

В кожній ситуації і з кожною конкретною людиною все буває по-різному, Тамарочко, а мій ЛГ відштовхнувся від того, що сталося. Дійсно, кажуть, що коли зустрівся очима більше ніж два рази з незнайомою жінкою, то вже можна її кудись запрошувати. А знайомі, буває, кажуть, що краще без слів... Спробуй відгадай, чого Ви, жінки, хочете? А кажуть, що жінки люблять вухами... Все відносно.


Отправить
Марія Дем'янюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-07 13:02:29 ] - відповісти

Гарно,з подихом весни.Мені здається,що ну можна замінити.Гарного дня!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-04-07 14:44:52 ] - відповісти

Ви знаєте, Маріє, (дякую, що заговорили про власне поезію), пробував ставити і "А" і "Бо" і "І" замість "Ну" - ну не та сила і смислове навантаження. Спасибі, що завітали, і Вам гарного дня і натхнення.


Отправить
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2010-04-07 18:12:47 ] - відповісти

Христос воскрес, Ярославе!

Щиро дякую за романтичну гостину на березі Бористена.
Незабутньо.
Шкода, що бандури Ти не мав із собою.

Наступна пляшка з мене.
:)

Будьмо і тримаймося!

Ігор.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-04-07 22:39:58 ] - відповісти

Ігоре! Вітаю сердечно. Наступного разу влаштуємо зустріч із бандурою. Якщо раптом будеш у Києві 28 квітня, у мене буде вечір творчий на території Лаври у музеї театрального, кіно- і музичного мистецтва о 16 годині. Там буде і бандура, і вірші, і гарна чарка.
Буду радий. Будьмо. Натхнення і всіх гараздів.


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-04-08 09:02:31 ] - відповісти

"Цей світ на ласку зубожів" - дуже сподобався цей рядок. І справді, що ж рятує від зубожіння душі - лише Любов. Дякую, що нагадуєте про це, пане Ярославе.


Отправить
Оксана Маїк (Л.П./Л.П.) [ 2010-04-08 15:01:41 ] - відповісти

Цілком погоджуюсь із Олесею - так іноді бракує тепла і ласки...І добре, коли є ХТОСЬ, здатний їх подарувати! Дякую, пане Ярославе, за світлий настрій!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-04-08 21:39:51 ] - відповісти

Олесю, Оксано, дорогі дівчата, мільйон разів дякую за Ваше тепло сердечне!


Отправить
Людмила Линдюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-06 08:58:38 ] - відповісти

Оті два слова чарівні тримай десь у скарбницях серця... А навіть не скажу я їх - ти вже не сердься...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-05-06 12:51:27 ] - відповісти

Спасибі за інтригуючу пораду, пані Людмило!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-05-08 13:38:55 ]
Наснаги тобі, дорогий Ярославе і палкої любові в мирну годину!